ГАЛИЦЬКА ЗОРЯ

Новини в «ГЗ» від 12 червня 2015р.




Прощання з героєм

Дрогобиччина попрощалася з іще одним воїном. У зоні проведення АТО раптово помер мешканець села Верхні Гаї, 42-річний Віктор Марочканич.

Віталій був мобілізований у квітні цього року та зарахований до складу 128 Мукачівської гірсько-піхотної бригади, яка виконує завдання в зоні АТО у Сєвєродонецьку. Попередня причина смерті –  серцевий напад.

У воїна не було сім’ї, батьки померли. Тож питання доправлення тіла покійного до рідного села та організації похорону взяли на себе влада й родина військового.

7 червня кортеж з тілом воїна люди зустріли на перехресті «біля Катюші». Священики, родина і місцеві мешканці помолилися за упокій душі Віктора Марочканича. Відтак молитва продовжилася на площі Ринок у Дрогобичі. Панахиду відслужили о. Тарас Гарасимчук та священики Катедрального собору Пресвятої Трійці. Під звуки мелодії «Плине кача» дрогобичани попрощалися з героєм.

8 червня у селі Верхні Гаї відбувся похорон воїна. Попрощатися з героєм прибули представники районної влади, військові, родина, громада разом із сільським головою Володимиром Ханасом, мешканці міст та сіл Дрогобиччини. Заупокійну Службу очолив єпископ Дрогобицький і Самбірський УПЦ КП владика Яків. За померлого бійця Віктора спільно молилися православні та греко-католицькі священики. З військовими почестями воїна поховали на почесному місці сільського кладовища.

Кор. «ГЗ»

 

Людина, яка вміє слухати…

10 червня ц.р. у приміщенні Дрогобицької міжрайонної прокуратури заступник прокурора Львівської області Олег Миколайович Соболь мав особистий прийом громадян нашого регіону.

Понад 10 відвідувачів були у нього на «сповіді». Нарікали на представників Феміди, владу і всіх тих, хто глухий до їхніх заяв.

Олег Миколайович, як толерантна і виважена за своїм характером людина, вислухав і занотував всі крики душі скривджених. Більше того, після офіційної частини прийому у довільній формі поспілкувався із тими активістами, в яких уже декілька років оголений нерв справедливості.

До речі, вразила одна деталь; ніхто не звинувачував О.Соболя у якійсь байдужості до їхніх запитів. Втім, це і закономірно, позаяк ще перебуваючи на посаді Дрогобицького міжрайонного прокурора, Олег Миколайович завжди мав довіру і повагу громади через свою людяність і професійну компетентність. Й досі у Дрогобичі проживає його сім’я, діти навчаються у школах, а це багато про що говорить…

Володимир ТУРМИС

 

Долю сміттєпереробного вирішить громада?

Третього червня відбулося позачергове засідання сесії Дрогобицької міської ради, на якому розглядали питання про виділення земельної ділянки під будівництво сміттєпереробного заводу фірмі «INSIL».

До ратуші прибули і громадські активісти, які після виголошення вимоги-звернення відкласти розгляд цього питання, ускладнювали роботу сесії акомпанементом криків і вигуків. У вимогах активісти розійшлися: одні критикували появу заводу через його ймовірну шкідливість, інші заявляли про підтримку будівництва такого заводу, однак наполягали на дальшому обговоренні питання на громадських слуханнях.

В. о міського голови, секретар міської ради Тарас Метик прийняв вимогу активістів до уваги і оголосив про припинення розгляду цього питання і винесенення його на громадські слухання 12 червня о 15.00 (сесійна зала ратуші). Втім обговорення у сесійні залі таки відбулося.

Спершу виступив заслужений лікар України Олександр Чебаненко, який і встановив контакт Дрогобича з німецьким інвестором. Він відзначив, що йдеться про сучасні і нешкідливі технології, додавши, що у Дрогобича залишається небагато часу – до 10 червня місто мало би визначитися із земельним питанням. В іншому випадку місце Дрогобича в інвестиційному проекті посяде Полтава.

Член робочої групи з питання сміттєпереробного заводу Володимир Кондзьолка наголосив, що підставою будь-яких висновків може бути документ – проект заводу, але для його створення має бути виділена земельна ділянка. Лише тоді можна залучити фахівців для оцінки шкідливості проекту. Ситуацію, що склалася, Володимир Кондзьолка прирівняв до терезів, на вагах яких з одного боку – 60 млн євро, а з іншого – сумніви. Тому так чи інакше вибір треба робити. Промовець запросив найголосніших критиків долучатися до робочої групи – таким чином показати себе в ділі, а не на словах.

Позицію народного депутата Богдана Матківського передала його помічник Ольга Головкевич: вгамувати пристрасті можуть громадські слухання з питання побудови сміттєпереробного заводу.

У виступів депутатів міської ради звучали застереження про наявність підводних каменів проекту, зокрема незрозумілість з реєстрацією підприємства-інвестора, підозрілі зміни у її керівному складі. Були і такі, що заявляли про потребу підтримати цей проект, нагадавши сміттєву кризу, яка спіткала місто у 2007 р., коли Дрогобичу був перекритий доступ до Броницького сміттєзвалища.

Припинив дискусію секретар міської ради Тарас Метик. Він висловив певність, що цей проект вартий уваги, бо покликаний принести у місто зміни. Також керманич міста заявив, що радо дослухається до альтернативних пропозицій активістів, спрямованих на позитивні зміни у Дрогобичі. А ще Тарас Метик попрохав громадський актив більше не влаштовувати у залі організованих гучних «хороводів» і не перешкоджати роботі сесії.

За матеріалами офіційного сайту міської ради

 

А тим часом…

На сесії Дрогобицької райради представник програми «Еко-Верде» Василь Мельник презентував інвестиційну пропозицію з будівництва регіонального сміттєпереробного заводу.

Проект здійснює Європейський фонду розвитку та інвестицій в Україні.

Фонд планує збудувати у нашій країні 187 заводів з переробки твердих побутових відходів без гарантії держави. «Якщо до 15 червня буде виділена земельна ділянка, то Дрогобиччина потрапить до першої черги, і німецькі проектанти відразу ж візьмуться за його робот. Термін проектування – півроку. Ще рік – будівництво. Тож за півтора року на Дрогобиччині мав би постати сучасний завод, на якому передбачається створення 200 робочих місць, а термін повної переробки твердих побутових відходів становив би 24 години. Вироблені в результаті такої переробки брикети експортували б у Румунію й на цьому заробляли гроші. Завод мав би бути регіональним і охоплювати Дрогобицький, Стрийський, Сколівський, Самбірський, Старосамбірський і Турківський райони», - сказав представник програми.

Депутати вирішили вивчити це питання й винести на обговорення наступної сесії.

Вл.інф.

 

«День» завітав до Дрогобича

4 червня у Палаці мистецтв музею «Дрогобиччина» урочисто відкритли фотовиставку газети «День», яка експонується у рамках проекту «Дні «Дня» у Дрогобичі».

У залах Палацу мистецтв тіснилися відвідувачі, які з неабияким зацікавленням оглядали експозицію. Декого відтворені у світлинах гіркі переживання українців, пов’язані з сучасними випробуваннями нашого народу, розчули до сліз. До речі, виставка діятиме до 24 червня.

Команду газети «День» у Дрогобичі привітали в.о. міського голови Тарас Метик, ректор ДДПУ ім. І.Франка Надія Скотна, професор Михайло Шалата, директор музею «Дрогобиччина» Алла Гладун, керівник дрогобицького осередку Національної спілки композиторів України Володимир Грабовський.

Оплесками вітали дрогобичани харизматичну редакторку газети «День» Ларису Івшину, яка презентувала творчі плоди своєї команди. Як зізналася гостя, їй припала до серця культурна аура Дрогобича, де жили і творили визначні люди.

Як зазначила Лариса Івшина, під егідою «Дня» вийшли книги, здатні духовно виховати і зміцнити зневірених нині українців. Зокрема, книгу «Сила м’якого знака» редакторка назвала одним із плотів, на якому можна рятуватися під час нинішнього шторму, що спіткав Україну. Розповідь про виставку перейшла у характеристику реалій сьогодення. Лариса Івшина наголошувала на потребі будувати Україну своїм розумом, здібностями і вміннями, показувати молодому поколінню чіткі національні та моральні орієнтири. Щодо децентралізації, гостя зазначила, що, на жаль, суспільство ще не виховало людей, яким на місцях можна передавати владні важелі.

З усмішкою, проте як цінну пораду напередодні місцевих виборів, сприйняли присутні у залі представники ЗМІ слова української журналістки: «Не робіть дурних людей відомими!».

Сердечно подякувавши Дрогобичу за теплий прийом, Лариса Івшина поспішила до Дрогобицького педуніверситету для участі у круглому столі на тему «Як нам перемогти?».

Іларіон ПАНЬКІВ

 

Бориславу не до сміху

Саме так можна перефразувати назву відомого твору Івана Франка. У сусідньому місті настали неспокійні часи.

У Бориславі розпущено міськвиконком, а міський голова Володимир Фірман пішов у відставку за власним бажанням. До керівництва містом терміново викликали з відпустки секретаря ради Ігоря Яворського. Причиною таких радикальних кроків стали довготривалі перебої з водопостачанням міста. Спершу понад 20 днів вода не подавалася через поломку насосів на водозаборі «Рибник», а через деякий час водопостачання міста знову припинилося – тепер уже через заборгованість водоканалу за спожиту електроенергію. До речі, останнім часом такі відімкнення у місті нафтовиків відбуваються дуже часто. Тож мешканцям увірвався терпець і 2 червня сотні людей на цілий день перекрили усі основні дороги у Бориславі, вимагаючи відновити водопостачання і звинувативши владу у бездіяльності.

Терміново довелося скликати сесію міської ради. На вимогу мешканців депутати прийняли рішення про дострокове припинення повноважень виконавчого комітету міськради та задовольнили заяву про відставку міського голови Володимира Фірмана. Протестувальники також вимагали складення повноважень депутатського корпусу і секретаря ради, але народні обранці на цей крок не пішли.

Зараз у місті шукають шляхи розв’язання проблеми, у тому числі за посередництва обласної влади.

Ярослав ГРИЦИК

 

Щоб жодна копійка не пропала!

Надворі літо – найсприятливіший період для ремонту доріг. На цю тему спілкуємося з депутатом Львівської обласної ради, головою постійної комісії з питань промисловості, ЖКГ, транспорту і зв’язку Михайлом ЗАДОРОЖНИМ.

- Михайле Леоновичу, днями Ви інспектували ремонт дороги у селі Доброгостів. Чим викликана ця поїздка?

- Минулого тижня голова ЛОДА Олег Синютка зібрав на нараду керівників шляхоремонтних організацій, котрі стали переможцями тендерів на Львівщині. Її учасники дійшли згоди, що кожному підприємству з обласного бюджету перерахують як передоплату 30% коштів, передбачених на ремонт доріг. Фінансове управління ЛОДА переказало Службі автомобільних доріг області 26 млн грн., які пропорційно мали розподілити між підрядниками. Та чомусь ніхто з підрядних організацій коштів так і не отримав. Тож власники підприємств, маючи гіркий досвід недоплати попередніх років, погрожують припинити роботи. Це ж стосується і ремонту дороги у напрямку Доброгостова.

Я терміново виїхав на місце проведення ремонтних робіт, запросивши заступника начальника Служби автомобільних доріг Василя Барановича та представника стрийського підприємства «Механіка К» Василя Стефанюка. Проінспектувати якість ремонту прийшли і представники громади Доброгостова. Усі залишилися задоволеними виконанням робіт, залученням великої кількості спецтехніки. Шкода лише, що підприємству так і не заплатили аванс.

Після того я зателефонував голові облдержадміністрації, який скликав термінову нараду, щоби з’ясувати причини затримки коштів Службою автодоріг і не допустити зриву асфальтування. Маю надію, що питання найближчими днями таки буде вирішене. Бо мешканці Доброгостова запевняли, що коли підприємство «Механіка К» забере техніку і поїде на інший об’єкт, вони пікетуватимуть ЛОДА, і я їх підтримаю. Триматиму це питання на контролі. Тим більше, що Служба автомобільних доріг не розіграла тендер на всю ділянку дороги, на яку передбачені кошти, а лише до межі села Уличне. Тож 1,2 млн грн. із передбачених 7 млн 235 тис грн. можуть просто повернутися до бюджету. Це питання розглядатимемо на засіданні комісії з питань промисловості, ЖКГ, транспорту і зв’язку облради.

- У понеділок група дрогобичан пікетувала ратушу, вимагаючи почати ремонт дороги на вулиці Самбірській. У чому причина затримки?

- Свого часу міська влада намагалася передати цю дорогу на баланс Укравтодору як частину шляху обласного значення. На жаль, реалізувати цей задум не вдалося. Але через те, що в цей період її практично не ремонтували, маємо там зараз такий жахливий стан.

Бюджет Дрогобича прийняли ще на початку року. Усі знали, що ця дорога потребує негайного ремонту. Але чомусь досі не зробили ні проект, ні його експертизу. Затрималися з оголошенням тендеру, прокладанням дощової каналізації… Ще в лютому у міському бюджеті заклали 6 млн грн. на ремонт вул.Самбірської, нещодавно я зумів «вибити» ще 1,9 млн грн. з обласного бюджету. Раптом дізнаюся, що відкриття тендерних пропозицій відбудеться аж у липні. А коли ж тоді почнуть ремонтувати дорогу, восени?

Але головна проблема в тому, що на капремонт цієї дороги потрібно 20-25 млн грн. Тобто, цьогоріч вдасться полагодити лише частину. Депутати могли б передбачити з міського бюджету на це більше коштів, але вирішили скерувати гроші на дотацію бюджетної сфери міста, замість проводити процес її оптимізації. Вважаю це неправильним підходом. Бюджетні структури мають обходитися тими коштами, які їм виділяє держава, а кошти, зароблені в місті, мають скеровуватися на його розвиток.

Люди, які пікетували ратушу, мають правильну мотивацію: ми сплачуємо податки, чому за них не ремонтують дороги? Але вони запізнилися – приходити до міської ради слід було ще в лютому, коли розподіляли бюджет, і вимагати адекватну суму коштів на ремонт. Зараз грошей вже ніхто не додасть. Тому громаді треба самоорганізуватися і пильно контролювати освоєння коштів, які передбачені на цей рік, щоб, як кажуть, жодна копійка не пропала.

А наразі комунальникам, очевидно, треба задіяти грейдер, розрівняти дорогу, підсипати гравієм, аби до початку ремонту нею можна було більш-менш нормально проїхати.

Ярослав ГРИЦИК

 

І радість, і сльози...

7 червня у Народному домі ім. І.Франка знову, як кажуть, яблуку ніде було впасти. За годину до початку концерту у залі вже майже не було вільних місць. Тут проходив звітний концерт вихованців Народного ансамблю танцю «Верховинка» Народного дому ім. І.Франка.

Колектив – постійний учасник загальноміських, обласних, всеукраїнських свят, лауреат багатьох конкурсів та фестивалів, у тому числі й за кордоном.

Підтримати юних артистів прийшли батьки, родичі, друзі учасників колективу. А танцями у «Верховинці» займаються декілька груп, починаючи від молодшого шкільного і до юнацького віку. Важко повірити, що, коли у 2000 році створювався ансамбль, до його складу входили лише 10 дітей.

Учасників концерту та глядачів поблагословив отець Тарас Гарасимчук.

Відтак усі, хто завітав до Народного дому, потрапили на справжнє свято танцю: вражало розмаїття танцювальних композицій, яскраві костюми, гарне оформлення й освітлення сцени, піротехнічні ефекти. У постановці хореографа Богдани Кос присутні побачили народні, дитячі, ліричні танці, патріотичні композиції «Стрілецька сюїта» і «Ми – українці», славнозвісний «Гопак». Три танці презентували вихованці хореографа Ольги Максимищак.

Дуже динамічними були постановки «Сусідка», «Коломийки», «Підманула», циганський танець. Не стихали оплески після ліричних композицій «Знайди мене», «Феєрія кохання», «Мілосьць». Сподобалася прем’єра оригінального танцю «Веселий пастушок», де на сцені витанцьовували навіть дві корови.

Звучала українська пісня у виконанні вихованців Стебницької музичної школи Марії Петришин, Софії Хотинської, Христини Баган, Олени Білик, Ірини Приймак (художній керівник Любов Кузьмич).

Нікого з присутніх не залишило байдужим нагородження подяками та символічними медалями представників старшої групи, котрі завершують свої виступи у колективі. Цьогоріч ансамбль залишають 16 випускників. Усі вони не змогли стримати сліз, коли почули теплі слова вдячності від музичного та художнього керівників «Верховинки» Петра і Богдани Кос, хореографа Ольги Максимищак. Вихованці щиро подякували своїм наставникам, понад те, одразу після концерту хлопці підхопили Петра Коса на руки і тричі підкидували вгору.

Грамотою відділу культури міської ради художнього керівника «Верховинки» Богдану Кос нагородила заступник начальника відділу Галина Клепач.

Більш ніж двогодинний концерт, ведучим якого вже традиційно був Іван Сех, промайнув наче одна мить, подарувавши глядачам яскраве дійство.

Ярослав ГРИЦИК

Фото автора

 

Росте обдарована дитина

Наприкінці травня відбулося підбиття підсумків обласного туру Всеукраїнського конкурсу дитячої творчості. Ініціатором згаданого конкурсу ось уже декілька років поспіль виступає Державна фіскальна служба України.

Цьогоріч конкурс «Майбутне країни – у мріях дитини» об’єднав в одному форматі три напрями дитячої творчості – художні (малюнок, плакат), літературні твори (твір, вірш, байка, казка, новела), а також комп’ютерна графіка (мультиплікація). Зацікавилися цим проектом понад 500 творчих дітей. Юні конкурсанти у своїх працях проявили зрілу громадянську позицію у поглядах на розвиток нашої держави – про це у своїх коментарях наголошувало авторитетне журі, до складу якого входили митці, журналісти Львова, представники влади, видавництв.

Похвально, що серед шести лідерів (по два у кожній номінації) дрогобицька другокласниця СШ №16 Зоряна Грицик із літературним твором впоралася бездоганно, ставши переможцем обласного етапу. Її робота надіслана на Всеукраїнський конкурс дитячої творчості. Зорянку першими привітали директор Дрогобицького палацу дитячої та юнацької творчості Оксана Герман та керівник Зразкової літературно-творчої студії «Любисток» Калерія Луценко, адже там вона вдосконалює свої навики. І, звісно, її батьки – Ярослав і Леся Грицики, а також колектив н/ч «Галицька Зоря», в якому вони працюють.

До речі, ще у 3-4 роки Зорянка проявляла свої здібності у редакційній аудиторії. За ці старання вона отримувала схвальні відгуки, і буквально на другий день придумувала щось нове, оригінальніше і цікавіше.

Тому радіємо і тішимося з першого досить таки успішного дебюту у конкурсі такого рівня. Нових Тобі здобутків і задоволення від всього того, що спроможний вифантазувати Твій розум.

Іларіон ПАНЬКІВ

 

Перша – четвертій: критиканство – легкий прийом у журналістиці

Минулого тижня журналісти відзначили свій професійний празник. Зазвичай уже декілька десятків років поспіль їх вітає міська влада. Тобто перша гілка влада вшановує четверту.

Це приємно з погляду на людський фактор. Адже хто б що не говорив про нібито якусь штучну надуманість свята в контексті діаметрально протилежних функцій між цими гілками влади, проте кожен з журналістів дорожить своєю професією і не бажає в собі посіяти рабську, плебейську покірність.

До речі, на нинішній імпрезі з нагоди професійного свята в.о. міського голови, секретар міськради Тарас Метик зауважив, що журналісти у багатьох випадках допомагають владі знаходити «вузьке місце» у роботі народногосподарського комплексу. Ніхто з чиновників не тримає образ на представників ЗМІ, Більше того, дрогобицька влада не позивається у судах щодо захисту свого іміджу у відносинах з пресою, іншими засобами комунікації. Тарасові Михайловичу, мабуть, з усіх керівників регіональної влади – найбільш комфортніше спілкуватися з журналістами, позаяк він розпочинав свою трудову діяльність на газетярській ниві. Йому відома кухня колег по цьому цеху. Тому між ним і нами існує обопільна повага, без улесливих фінтів, недозволених підкатів… Гра за правилами. Найкращий козир у руках представників двох різних гілок влади.

Володимир ТУРМИС

 

Побачило світ «Чекістське досьє окупованої України»

Нещодавно бібліотеку історичного факультету Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка поповнило надзвичайно цікаве й безумовно фундаментальне тритомне видання документальних матеріалів середини ХХ ст. під промовистою назвою «Чекістське досьє окупованої України» (упорядники Роман Круцик і Сергій Жовтий).

Воно побачило світ у видавництві «Преса України» й було підготовлене пошуковцями Всеукраїнського товариства «Меморіал» та Громадського Інституту історичної пам’яті. Археографічною “родзинкою” видання стало те, що усі документи подані у вигляді фотокопій. В основу тритомника лягли т.зв. «Паспорти України» – 27 справ (56 томів) 13-го фонду Галузевого державного архіву Служби безпеки України, укладені радянськими репресивно-каральними органами впродовж 1944 – 1950-х років для власного внутрішнього користування. Загалом збірник містить понад 3000 донедавна засекречених документів, з яких відповідний гриф було знято тільки у травні 2009р.

Збірка поділена за алфавітним принципом: у першому томі подані політико-економічні характеристики Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Дрогобицької, Житомирської, Закарпатської областей, у другому – Ізмаїльської, Запорізької, Кам’янець-Подільської, Київської, Кіровоградської, Львівської, Луганської, Миколаївської, Станіславської, а в третьому – Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Черкаської, Чернівецької та Чернігівської. До слова, політико-економічна характеристика східних областей УРСР охоплює 1917-1950 рр., а західних – стосується 1939-1950 рр. У поданих «Паспортах» по кожній області досить ретельно підраховано усі природні, економічні та людські ресурси; простежено радикальні зміни у господарському, соціальному і культурному житті населення з підкресленням вагомого внеску українців у розбудову економіки радянської імперії, зафіксовано як реальні, так і уявні прояви народного опору тоталітарній владі з часу її утвердження, підраховано людські втрати й економічні збитки, спричинені німецькою окупацією УРСР. З поданих документів можна довідатися про цілу низку українських організацій, партій, діяльність багатьох визначних особистостей, учасників визвольної боротьби. Позитивним у даному виданні є також наявність іменного та географічних покажчиків, які суттєво допомагають у пошуку потрібної інформації.

Загалом, на думку автора вступної статті, провідного наукового співробітника ГДА СБУ В.Василенка наведені документи переконливо «відображають відверту історичну картину становлення та зміцнення комуністичного тоталітарного режиму на території України. Однак у жодному з них про страшний голод не згадано ані слова. … Усі паспорти та політекономічні характеристики міст і районів усіяні численними доказами незгасаючого опору населення України більшовицькій владі і її невпинної боротьби проти власного народу».

Безумовно, видання буде корисним не лишень для професійних істориків, але й для усіх хто цікавиться історією свого краю. Проте, ознайомлюючись із документами, слід пам’ятати, що інформація радянськими партійними і репресивно-каральними органами підбиралася й укладалася однобічно, тому дуже часто наведені дані супроводжуються тенденційними оцінками і висновками, перекрученням історичних фактів, фальсифікацією історичних подій.

Василь ІЛЬНИЦЬКИЙ, доцент,

Микола ГАЛІВ, доцент, історичний факультет ДДПУ ім.І.Франка

 

Стелися доле лиш добром для доброї людини!

Доброта... На жаль, ми рідко говоримо про цю прекрасну якість людини. Але сьогодні хочемо розповісти про скромну, працьовиту, щиру та дуже добру жінку – Любов Іванівну Зелінко, яка 15 років працює у Дрогобицькому районному територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг).

У с.Довге (Низинне) вона обслуговує 11 самотніх мешканців. Щоденно, а то й по кілька разів на день, поспішає на допомогу: принести води, хліба, продуктів, прибрати в хаті, допомогти засадити та обробити город, приготувати їсти, виміряти тиск тощо. Особливо слід подякувати за догляд самотнього Володимира Осадчого. Йому ампутували ногу, чоловік пересувається на візку. Люба Іванівна потурбувалася про все необхідне для проведення операції та післяопераційного догляду. А тут ще й на Різдво від замикання електропроводки загорівся його будинок. Завдяки односельцям і Любі Іванівні життя п.Володимира вдалося врятувати й загасити полум’я, відремонтовано будинок, придбано все необхідне для проживання, завезені дрова.

За час роботи в терцентрі п.Люба зарекомендувала себе як сумлінний працівник з доброю душею та щирим серцем, яка і в будні і в свята завжди готова допомогти та розрадити своїх підопічних. Вона для них і як донька, і як мама. Користується повагою та авторитетом серед колег. Її багатий життєвий і професійний досвід, почуття відповідальності принесли заслужену любов та повагу і серед односельців.

Люба Іванівна є справжньою берегинею сімейного вогнища, гарна господиня, кохана дружина, любляча матуся, яка виростила двох доньок і незамінна бабуся для двох онуків.

Колектив терцентру щиро вітає Любов Іванівну з 60-літнім ювілеєм. Щоб усе хороше, зроблене з душею та натхненням, поверталося до Вас сторицею. Доброго здоров’я, щастя, родинного тепла і Божої ласки! Нехай Ваше життєве і трудове поле й надалі буде врожайним на доброту, щирість, милосердя і любов до ближнього.

Спасибі за працю, красива людино,

За серце відкрите, доброту повсякчас.

За те, що в щасливу і скрутну годину

Ми можем надії покласти на Вас.

Хай стелиться добра життєва дорога,

Будь же щаслива, весела, здорова,

Тож зичим вік довгий прожити,

Щоб всіх на сторіччя могла запросити.

 

У місті Котермака – англомовний табір

Коли закінчується навчальний рік, для школярів починається весела і яскрава пора – канікули! Але провести усі сонячні дні вдома перед телевізором і комп’ютером – це залишитися без яскравих вражень, нових друзів, різноманітних розваг. Збагатити учнів захопливими емоціями та вивченням чогось нового, виходячи за традиційні рамки «відповідь – оцінка», вирішили у спеціалізованій школі №16.

Де ще школяр почуватиме себе вільним, незалежним та водночас активним і потрібним, як не в період літніх канікул у пришкільному таборі? Школа імені Юрія Дрогобича спеціалізується на поглибленому вивченні англійської мови, тож поставила собі за мету організувати англомовний табір, аби діти на певний час потрапили у середовище мови, яка звучить у всьому світі і вважається інтернаціональною.

Від 2 до 12 червня табір гостинно приймав маленьких друзів, учнів 1-8 класів. Із допомогою вчителів іноземної мови та десятикласників школярі мали можливість удосконалити знання англійської мови та вивчити нові слова. Вихователі проводили систему заходів, яка сприяє активному розвитку особистості учня, його громадянської, соціальної активності та життєтворчості. Усі конкурси, тренінги, змагання та театральні постановки відбувалися винятково англійською мовою: починаючи з ранкової зарядки і завершуючи екскурсіями. Вагомий внесок у діяльність табору зробила Ольга Романівна Юрович – завуч з іноземних мов і за сумісництвом – керівник табору.

На досягнутому школа зупинятися не збирається. У майбутньому, на наступні роки, у планах шкільного табору – запрошення до співпраці волонтерів із країн Європи та Америки, організація і проведення масштабних, на рівні міста та району, конкурсів, змагань і фестивалів. Віримо, що спільними зусиллями учнівського та педагогічного колективів СШ №16 ми досягнемо цієї мети і наше суспільство стане на крок ближчим до Європи.

Богдана ВОЯТ, учениця 10 класу СШ №16

 

Дитячі табори відпочинку перевірили на безпечність

Із настанням теплої погоди батьки турбуються за те, щоб їхні діти весело та безпечно відпочили упродовж літніх канікул. Часто для відпочинку обирають оздоровчі або спортивні табори, у яких із дітьми працюють висококваліфіковані педагоги. Але, крім активно та корисно проведеного часу, важливим фактором якісного відпочинку є його безпека.

Фахівці ГУ ДСНС у Львівській області активно долучаються до розв’язання цього актуального завдання, усвідомлюючи важливість та невідкладність проведення якісних перевірок об’єктів літнього відпочинку. Такі перевірки проводяться щорічно у рамках реалізації державної програми щодо забезпечення належного стану пожежної та техногенної безпеки закладів оздоровлення і відпочинку дітей.

До прикладу, 26.05.2015 р. під час інспекторського огляду фахівці ДСНС зауважили низку недоліків щодо облаштування під’їзду спецтехніки до пожежних водойм, влаштування систем пожежної автоматики, перезарядки вогнегасників тощо. Керівництво закладів оздоровлення пообіцяло усунути виявлені недопрацювання у якнайкоротші терміни.

Загалом, згідно з результатами проведених на Львівщині перевірок, виявлено низку систематичних порушень, усунення яких керівники об’єктів ігнорують не вперше. Більше 20% запропонованих фахівцями ДСНС запобіжних заходів, по формуванню високого рівня пожежної безпеки на об’єктах, залишилися не виконаними. Зокрема, у багатьох закладах не виконуються заходи із влаштування та утримання у справному стані систем протипожежної автоматики. Багато керівників нехтують виведенням сигналів про виникнення пожежі чи іншої надзвичайної ситуації на централізовані пункти спостереження, що в подальшому може суттєво збільшити час оповіщення про подію аварійно-рятувальних підрозділів та відповідно час ліквідації пожежі. Важливою проблемою також є те, що на багатьох об’єктах обслуговування систем протипожежної автоматики, упродовж тривалого часу, не здійснювалося взагалі, що призвело до їх виведення з ладу та необхідності негайної заміни.

Майже 20% закладів відпочинку не повною мірою забезпечені первинними засобами пожежогасіння, приблизно 15% вогнегасників не пройшли технічний огляд, що призведе до зниження їх ефективності. Стан електрогосподарства багатьох об’єктів теж бажає кращого: в приміщеннях використовуються саморобні електропобутові прилади і продовжувачі, використовуються тимчасові ділянки електромережі та відкриті електророзподільні коробки, електромережа прокладена по горючій основі.

Для ефективної ліквідації пожеж чи інших надзвичайних подій, рятувальникам необхідно поповнювати запаси води аварійно-рятувальної техніки. У багатьох випадках утримання пожежних водойм відпочинкових закладів не відповідає вимогам, що є суттєвими недопрацюваннями у забезпечені високого рівня пожежної та техногенної безпеки.

За результатами проведених перевірок фахівцями ДСНС вжито 10 запобіжних заходів до керівників, що нехтували виконанням запропонованих заходів щодо поліпшення стану пожежної та техногенної безпеки об’єктів відпочинку. Крім того, проводилася постійна інформаційно-роз’яснювальна робота з керівниками закладів оздоровлення та відпочинку дітей, організовувалися семінари із педагогічним складом таборів.

Питання безпеки закладів відпочинку та оздоровлення, ініційовані працівниками ДСНС, неодноразово розглядалися за засіданнях комісій з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій Львівщини.

Головне управління ДСНС у Львівській області, враховуючи перелік зафіксованих порушень з питань пожежної та техногенної безпеки, закликає керівників об’єктів відпочинку бути відповідальними та розумними і якнайшвидше усунути всі недоліки Адже навіть невелике недопрацювання може стати причиною великої біди та загрожувати життю та здоров’ю наших дітей!

Нехай літні канікули будуть безпечними.

М.ГОРОДИСЬКИЙ, головний інспектор Дрогобицького РВ ГУ ДСНС України

у Львівській обл., майор служби ЦЗ

 

Триває навчання у «Школі соціального робітника»

Відбувся семінар-навчання у «Школі соціального робітника», яка функціонує при Дрогобицькому районному територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг).

Першим пунктом для соціальних робітників було навчання основним принципам цивільного захисту та цивільної оборони. Семінар-навчання проводила Мар’яна Ковальчук – відповідальна за роботу у сфері мобілізаційної підготовки та цивільного захисту населення. Вона роз’яснила, які служби належать до ЦО, як діяти у надзвичайних ситуаціях різного характеру та перевірила готовність невоєнізованих формувань.

Другий пункт навчань – питання субсидій. Зміни, доповнення та відповіді на запитання дала Марія Сторонська – начальник відділу автоматизованої обробки інформації та контролю за правильністю призначення допомоги та соціальних виплат. Під час обговорення виникло проблемне питання з відкриттям рахунків у банку для осіб з обмеженою руховою активністю.

Наталя ДЕМ’ЯНОВСЬКА, зав. відділенням

 

Як не потрапити у пастку місцевих «реформаторів»

Уряд і Президент роз’яснять, як громадам об’єднуватися без шкоди для себе і майбутнього своїх сіл і містечок

Адміністративно-територіальна реформа – одна із найважливіших реформ, запланованих в Україні, кінцевою метою якої є децентралізація влади. У квітні минулого року Уряд схвалив концепцію реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади, яка передбачає добровільне об’єднання громад.

Практично рік на місцях гальмували проведення реформи, і ось раптом прокинулися та взялися «об’єднувати» громади. На ділі це вилилося у численні спроби обманом або примусом не об’єднати, а приєднати менші громади до більших населених пунктів, в основному райцентрів. При цьому районні та міські начальнички кивають на Київ, мовляв, звідти прийшов наказ. Насправді в цих начальничків вийшло у підсумку подбати про ще більше наповнення власної кишені за рахунок землі і майна громад (які безправними приєднуються до «старшого брата»). А стрілки перевести на центральну владу.

Насправді концепція реформування місцевого самоврядування не передбачає жодного примусу. Як підкреслив, виступаючи у Верховній Раді, Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, об’єднання громад має бути винятково добровільним. А оскільки з регіонів надходить багато скарг, громадяни нарікають, що їхні громади «женять» поневолі, Прем’єр і Президент найближчим часом зберуть представників місцевих громад для того, щоб роз’яснити, у який спосіб має відбуватися це добровільне об’єднання громадян, заявив голова Уряду.

А то збори громади відбуваються так: голова села «А» збирає мешканців і повідомляє, що їм потрібно об’єднатися із селами «Б», «В» і «Г», бо так сказало районне начальство. А після цього ще й приєднатися до громади райцентру. Пояснення виглядає начебто логічно: там більший бюджет, то, може, і нам щось перепаде. Самі ж бо проіснувати не зможемо. Це – цинічний обман селян. Так деякі районні керівники прагнуть отримати доступ до сільськогосподарських угідь і майна, а потім влаштувати їхній розпродаж.

Пояснюємо: за концепцією реформування місцевого самоврядування мешканці сіл «А», «Б», «В» і «Г» можуть об’єднуватися в одну громаду, якщо бачитимуть у цьому потребу. А можуть об’єднуватися інакше. Приміром, село «С» не сполучене транспортом з іншими трьома, а доїхати краще до села «Д», тому мешканцям цього населеного пункту логічніше утворювати громаду з тими, до кого доїхати зручніше. Але районне начальство хоче, щоб об’єдналися саме ці чотири села і тисне на голів сільрад, хоча людям це лише створює серйозні додаткові труднощі.

Чому? Відповідь на поверхні: це не просто територіально близькі до райцентру населені пункти, це села, завдяки яким з’явиться можливість розширювати територію райцентрів без згоди самих селян. Якщо сьогодні голова сільради, який діє у спайці з хитрими місцевими чиновниками, переконає громаду приєднатися до районного центру, бо це, нібито, вигідніше, завтра наслідки будуть трагічними. На землях громади як гриби повиростають котеджі, зайди з великих міст скуплять землю або на місці якогось села влаштують міське сміттєзвалище. Так може статися, бо рішення прийматиметься вже не сільрадою, а в райцентрі. Саме тому треба добре помізкувати перед тим, як погоджуватися ставати частиною громади якогось райцентру. Може краще мати власний бюджет, хай і не надто великий, але розпоряджатися ним за власними потребами, обрати свого хазяйновитого старосту і не залежати від районних начальників. Вони все одно краще дбатимуть про місто, аніж про село, бо в місті виборців більше.

Це ж стосується і громад райцентрів. Їх також ніхто силою не примушує об’єднуватися зі сусідами. Як громада проголосує, так і буде. Те, що Уряд вчасно звернув увагу на факти примусу до об’єднання, вселяє надію на те, що ці перегини на місцях буде виправлено. Прем’єр засвідчив справжню позицію Уряду: тим представникам влади на місцях, які вдаються до тиску на громади, вірити не можна. Більше того, ці діячі хочуть послабити або й взагалі ліквідувати місцеві громади. І при цьому прикриваються словом «децентралізація». За часів Януковича також багато говорили про реформу самоврядування, але місцеві бюджети все одно формувалися Києвом. А коли громади дійсно прагнули самоврядування, на них влада уваги не звертала.

Можна згадати історію з референдумом у Лазірках на Полтавщині. У 2011-му році мешканці цього села вирішили: до їхнього райцентру Оржиця – 45 кілометрів, а до іншого райцентру – Гребінки – 24. Та ще й залізницею, а не маршруткою розбитими шляхами. Селяни зібралися і провели референдум про приєднання до Гребінківського району. Але влада результатів референдуму не визнала.

Зараз же Уряд серйозно налаштований дати громадам повне право вирішувати свою долю самим. У цьому і є головна суть децентралізації. До якої відповідально має ставитися не лише центральна влада, але й місцеві громади. Адже реформа – процес двонаправлений: має йти як згори, так і знизу. Громади здатні не «вестися» на шантаж бюрократів районної ланки. Читайте, люди добрі, Закон «Про добровільне об’єднання територіальних громад» – і районним бонзам показуйте. У цьому Законі райдержадміністрації (та й інші органи виконавчої влади) взагалі відсутні як суб’єкти об’єднавчого процесу.

Громади здатні проконтролювати голову та членів своєї сільради, яких вони обирали – чи не зраджують вони інтереси громади, домовившись з районним начальством. Як вони витрачають кошти бюджету, адже їх за новим законодавством на місця перераховують значно більше.

Люди мають проголосувати за те рішення, яке буде вигідне їхній громаді, а не чиновникам. У Київській області та інших регіонах вже є приклади рішучого відстоювання громадами своїх прав, незважаючи на тиск шантажистів районного масштабу. А взагалі корисно трохи почекати і отримати роз’яснення голів уряду та держави з приводу порядку виконання закону про об’єднання громад. Тоді і з бюрократією розмовляти буде простіше.

Тетяна ЗОРУК

 

За весняний період на соціальну допомогу громадам  Агрохолдинг «МРІЯ» вже виділив 6 мільйонів гривень

Агрохолдинг «МРІЯ» щороку виділяє значну частину коштів на підтримку місцевих громад, їхній розвиток, соціальні потреби. За останні три місяці (березень, квітень, травень) Агрохолдинг «МРІЯ» вже виділив 6 млн грн. на соціальну допомогу громадам Тернопільської, Хмельницької, Івано-Франківської, Чернівецької, Львівської та Рівненської областей. Усього у 2015 році Компанія планує виділити на соціальні проекти понад 20 млн грн. Про найвагоміші проекти розповів керівник відділу соціальних проектів та програм Компанії «МРІЯ Агрохолдинг» Василь МАРТЮК.

Громада сама визначає, куди спрямовувати благодійну допомогу

Починаючи з 2015 року, Агрохолдинг «МРІЯ» має чітко затверджену програму, яка передбачає виплачувати у регіонах окрім орендної плати, кошти на соціальні потреби: по 100 грн. на кожен гектар землі, яка орендується. Більша частина коштів розподіляється безпосередньо громадами, а частина спрямовується на централізовані програми, а саме: потреби АТО, інфраструктурні проекти регіону (зокрема на дороги, мости), на допомогу церквам і подарунки дітям.

55 гривень зі 100 йде винятково на потреби, які задекларували громади. Мешканці населених пунктів проводять збори пайовиків і приймають колективне рішення, куди скерувати ці кошти.

З великих об’єктів на Львівщині варто відзначити допомогу школам двох сіл у Перемишлянському районі. Так, зокрема, школі села Ганачівка, що підпорядковується Станимирській сільській раді, надана допомога на заміну вікон у шкільних приміщеннях. На це було виділено 19366,80 гривень. А благодійні кошти у сумі 8048,00 гривень надійшли від компанії «Мрія Агрохолдинг» у Коросне – на комп’ютерну техніку для дитячого навчального закладу. Суттєвою стала допомога Маломокрянській сільській раді Мостиського району. Тут «МРІЯ» профінансувала вуличне освітлення. Для ремонтних робіт надано 10 тис грн.

І ще одна складова соціального бюджету – 20 гривень на гектар – консолідуються на інфраструктурні проекти районного значення.

– Це під’їзні дороги, дороги районного значення, які не перебувають на балансі сільських рад, і відповідно вони не мають права їх ремонтувати. Їх обслуговування здійснює обласний або районний автодор. Також ці кошти можуть спрямовувати на ремонт районних лікарень, будинків культури та інших соціальних об’єктів, до яких причетне населення усього району, – зауважив пан Василь.

Не залишився поза увагою керівництва «МРІЇ» і спортивний напрям

– На спорт витрачено понад 100 тис грн. До нас постійно звертаються футбольні команди, які просять придбати форму, спортивний інвентар тощо, – повідомив Василь Мартюк.

Допомога воїнам АТО

Інша частина зі 100 гривень, а саме 10 гривень з кожного гектара, йдуть на допомогу воякам АТО. Ці кошти консолідуються на рівні районів, позаяк в одному селі може ніхто не служити у війську, а в іншому – призвали багатьох. Тому несправедливо було б, щоб в одному селі кошти не використовувалися, а в інших – була додаткова потреба. Фактично у всіх районах створені благодійні фонди, або волонтерські організації, які визначають, куди спрямувати кошти. Більше того, кожна гривня перебуває під пильним оком громадськості, і ми впевнені, що ці кошти використовуються винятково за цільовим призначенням, – каже Василь Мартюк.

До Зелених Свят 635 церковних громад отримали від «МРІЇ» більш ніж 1,3 млн грн.

Ще 15 гривень зі ста направляються на централізовані проекти.

«З року в рік «МРІЯ Агрохолдинг» підтримує церковні громади тих населених пунктів, у яких орендує землі. Уже доброю традицією для Компанії є надавати їм грошову допомогу напередодні величного Дня Святої Трійці. Відтак цього року кошти до Зелених Свят отримало понад 635 церковних громад у Тернопільській, Хмельницькій, Івано-Франківській, Чернівецькій, Львівській та Рівненській областях. Варто додати, що цьогоріч Агрохолдинг суттєво збільшив розмір грошової допомоги, і зараз він становить 2 тис грн. Загальна сума, спрямована церковним громадам до Дня Святої Трійці – понад 1 млн 300 тис грн.», – розповів керівник відділу соціальних проектів та програм компанії Василь Мартюк.

Усі проекти, на які скеровуються кошти Агрохолдингом «МРІЯ», поділяються за основними напрямами – медицина, освіта, культура, духовність, інфраструктура, спорт, благоустрій населених пунктів. Загалом, від початку року «МРІЄЮ» на соціальну допомогу громадам шести областей Західної України виділено понад 6 млн грн.

«Ми розуміємо, що прийшли на цю землю працювати і хочемо працювати на ній довго. Хочемо, щоб громади бачили в нашому обличчі надійного партнера, який не прийшов використати землю і не зважає на потреби та думку громади. Ми завжди готові до діалогу та спілкування з громадами, які довірили нам обробіток своєї землі!» – резюмував Василь Мартюк.



Создан 12 июн 2015



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником