''ГАЛИЦЬКА ЗОРЯ''

Новини в «ГЗ» від 22 липня 2015р.




Врятувати автокрановий

Мешканці нашого краю переймаються долею ще в недалекому минулому одного із флагманів вітчизняного машинобудування – «Дрогобицького заводу автомобільних кранів». До редакції та правоохоронних органів стали телефонувати колишні працівники підприємства, б’ючи на сполох, що з заводу вивозять обладнання і здають на металобрухт.

Правоохоронні структури кілька разів виїздили на місце події у нічний час, але водії, котрі перевозили вантаж, мали відповідно оформлені документи на нього, підписані керівництвом підприємства за розпорядженням власника.

Тим часом у відділі забезпечення діяльності виконкому Дрогобицької міської ради повідомили, що ПАТ «Дрогобицький автокрановий завод» був кілька разів перепроданий через Фонд державного майна України. Теперішній власник підприємства – у Дніпропетровську. Схоже, він байдужий до долі заводу у далекому Дрогобичі і методів впливу на нього місцева влада не має. На засіданні виконкому в. о. міського голови Тарас Метик розповів, що побував нещодавно на автокрановому, роблячи спробу припинити процес вирізання унікального обладнання. Та керівництво «ДЗАКу», за словами керманича Дрогобича, дало зрозуміти, що власним майном вправі розпоряджатися на свій розсуд.

Про занепад підприємства свідчить і відмова адміністрації виконати замовлення Міністерства оборони України на виготовлення п’яти автокранів.

За словами Тарас Метика, єдине, чого не випускає з-під контролю і постійно домагається від керівництва підприємства міська влада, це виплата заборгованості із зарплати працівникам заводу.

Що ж, буде дуже прикро, якщо на унікальне для України підприємство чекатиме така ж доля, як на дрогобицький «Галол» і бориславський «Галлак».

Кор. «ГЗ»

 

Археологи розкривають таємниці

Підсумковим етапом археологічної експедиції, що тривала у Дрогобичі майже три тижні, стала прес-конференція у світлиці ратуші, яку модерував дрогобицький журналіст Леонід Гольберг.

На місті костелу Св. Бартоломія або десь поблизу ще до побудови святині, ймовірно, була інша сакральна споруда. Такий головний висновок озвучив на прес-конференції керівник експедиції Юрій Лукомський. Втім, цей факт для Дрогобича не є новиною, адже давно побутувало припущення, що святині могли будувати тільки на особливих, намолених місцях.

За словами Юрія Лукомського, нижче від поховань, що лежали паралельно до фундаменту костелу, віднайдено кістки, розміщення яких не збігається із похованими вище останками. Археолог не став забігати у висновках вперед. Більше світла науковці проллють після лабораторного дослідження і висновків антропологів.

Розповідаючи про командну роботу з дрогобицькими студентами, львівський археолог зізнався, що саме бажання передати інтерес до пізнання давнини молодому поколінню і керувало ним, коли згодився очолити історичну експедицію у Дрогобичі.

У преамбулі до презентації результатів експедиції декан історичного факультету Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І.Франка, ініціатор цього дослідження, професор Леонід Тимошенко говорив про нові форми співпраці, які зав’язалися у пошуковців з духівництвом костелу та міською владою, що також доклалася до цієї справи. Загалом це треті розкопки у Дрогобичі, попередні проводилися 2001 та 2003 року.

Копали на території дзвіниці костелу дослідники недарма. Адже з історичних джерел відомо, що ця територія та ділянка дрогобицької солеварні – перші заселені місця Дрогобича.

Поділився Леонід Тимошенко і організаційним досвідом експедиції, зауваживши, що для ефективності роботи замало потужного наукового супроводу, який у Дрогобичі надавали два львівські дослідники: крім Юрію Лукомського, долучився Роман Мизька. Проведення експедиції – це ще й непроста бюрократична тяганина з паперовими погодженнями і дозволами. Та справа була того варта, бо розкопки дали рясні плоди. Рештки дерева, монети, кераміка і зброя козацької доби – основні свідки далеких віків, віднайдені у вежі костелу. А ще пам’яткою вмілого господарювання пращурів виявився колектор, на який натрапили дослідники. Збудований ще у ХVIII-XIX ст. елемент каналізаційної системи працює і досі. Щоб дізнатися більше, вважає Леонід Тимошенко, слід запастися терпінням до завершення процесу дослідження усіх знахідок. А ще в перспективі дослідити усю територію дзвіниці, яка, як довела ця експедиція, дуже багата на сліди минулих епох. Було би доречно, щоби ентузіазм пошуковців влада підкріпила фінансово.

Юрій Лукомський ознайомив присутніх з перебігом експедиції. Перші поховання, за його словами, були віднайдені на глибині всього 40 см і радше пов’язані з костелом. І людські кістки, і тип кладки цегли підтверджують, що дзвіниця була побудована у ХVI столітті.

Учасники експедиції гуртом підправили фундамент дзвіниці в місці, де розпочалося руйнування, а також, наскільки це було можливо, прочистили віднайдений колектор.

Наочно продемонстрували пошуковці свою понад двотижневу працю розкладеними на столі зразками зброї, керамічними уламками.

Юрій Лукомський висловив думку, з якою одноголосно згодилися усі: знахідки після дослідження мають залишитися у Дрогобичі, адже цінність вони становлять лише для того краю, де віднайдені. Насамкінець науковець розпалив цікавість аудиторії, демонструючи власний науковий доробок з експедиції у Холмі.

Гучними сенсаціями журналістів презентатори не потішили. Але приємною несподіванкою стало повідомлення Леоніда Тимошенка про те, що рід львівського археолога Лукомського дотичний до Дрогобича. То ж, мабуть, ця суттєва деталь спонукала дослідника у пошуках бути особливо ретельним, адже у сивині віків давнього Дрогобича десь лежать і його фамільні артефакти.

За матеріалами відділу забезпечення діяльності виконкому

 

Фаза апеляцій

На рішення Господарського суду Львівської області, який визнав борг ТзОВ «Трускавецький водоканал» перед КП «Дрогобичводоканал» (станом на 1 листопада 2014 року) подана апеляційна скарга.

Про це повідомив начальник дрогобицького водоканалу Роман Шагала. Водночас, Р.Шагала спрогнозував, що судовий вердикт з’явиться орієнтовно за півтора місяця. Тим часом борги Трускавця нарощуються і сягнули позначки 11,5 млн грн.

Цього місяця, за словами Романа Шагали, сусіднє місто заплатило за послуги водопостачання лише 100 тис грн.

«Наші опоненти затягують час», – прокоментував хід судової справи керівник дрогобицького водоканалу, нагадавши, що лише фінальне судове рішення дасть право виходити на арешт рахунків боржника. Аби не гаяти час і використати його на свою користь, КП «Дрогобичводоканал» уже підготувало дві нові позовні заяви на найбільшого боржника ТзОВ «Трускавецький водоканал».

 

Членів виконкому розсварили гроші

На порядку денному минуло тижневого засідання виконкому Дрогобицької міської ради було питання про виділення коштів на ремонт доріг у місті.

Однак засідателі різко розійшлися у баченні використання коштів, тому позитивним рішенням голосування не увінчалося.

В. о. міського голови Тарас Метик наполягав, щоб кошти, отримані від перевиконання міського бюджету, скерувати на впорядкування доріг. Та частина членів виконкому його позиції не прийняли, вважаючи, що гроші слід акумулювати для нової влади, яка після місцевих виборів у жовтні на свій розсуд розпорядиться заощадженнями попередників.

Припинила дискусію пропозиція відкласти питання і ще раз у деталях його обговорити. Тарас Метик закликав поквапитися, адже освоєнню грошей передують ще казначейські процедури, а згодом ремонтувати не дозволить погода.

«Нам випав шанс перевиконати бюджет, і гроші ми маємо скерувати на дороги. Нехтуючи таким шансом, вчиняємо провокацію проти Дрогобича і його мешканців», – у підсумку обговорення апелював до засідателів виконкому нинішній керманич Дрогобича.

 

На місці зупинки росте МАФ

У Дрогобичі на вул. Володимира Великого, де донедавна була автобусна зупинка, зводять МАФ.

На це звернув увагу член виконкому Роман Москаль.

Зникнення зупинки на цій вулиці обурило пасажирів. Тож в. о міського голови, секретар міської ради Тарас Метик доручив відділу архітектури та містобудування знайти законні важелі впливу забудовника і розробити рішення про призупинення цього будівництва.

Нагадаємо, на найближче засідання сесії міської ради у Дрогобичі винесуть питання про запровадження мораторію на будівництво МАФів у місті.

 

А підприємці – проти

Гармидерний дисонанс у роботу виконавчого комітету міської ради 16 липня внесли торговці з вул.Шолом-Алейхема, котрі двома чисельними гуртами прийшли до зали засідань.

Завітати до ратуші підприємців спонукало питання перенесення торгівлі з вул. Шолом-Алейхема. Адже виконком ще у грудні 2014 р. прийняв рішення, за яким підприємці мали звільнити вул. Шолом-Алейхема до 1 липня цього року. Як повідомляють у відділі економіки Дрогобицької міської ради, зараз торгівля там фактично ведеться нелегально, жодних зборів підприємці з 1 липня уже не сплачують. Їм запропонували перебратися торгувати на продуктову частину овочевого ринку, промисловий ринок на вул.П.Орлика та на вул. Володимира Великого, де відведене місце для торгівлі з машин. Та ці пропозиції підприємці відхиляють і не подають інших.

В.о. міського голови Тарас Метик запевнив, що цього разу виконком питання торгівлі не розглядатиме. Основоположним для прийняття будь-якого рішення будуть напрацювання комісії, яка достеменно вивчає це питання.

До співпраці і вироблення конструктивних пропозицій закликали підприємців усі члени виконкому.

Зі свого боку продавці промислових товарів донесли інформацію про намір організувати громадські слухання, на яких запитати думку дрогобичан щодо торгівлі на вул. Шолом-Алейхема. Також підприємці пропонують реконструювати свої ятки і залишитися торгувати на цьому ж місті. А ось продавці овочів були більш агресивними, емоційно обурювалися і навіть погрожували.

Нагадаємо, проблема торгівлі на вул. Шолом-Алейхема у Дрогобичі тягнеться роками. Упродовж кількох років розробляли різні пропозиції куди перенести торгові місця. Розв’язати цю проблему пробують і нині.

За інформацією відділу забезпечення діяльності виконкому

 

Гроші лежать  мертвим вантажем

13 липня на оперативній нараді у ратуші в. о. міського голови Тарас Метик піддав критиці керівників відділів та управлінь, відповідальних за використання коштів з фонду охорони навколишнього середовища.

Ситуація, за словами Тараса Метика, кричуща: із 3 млн грн використано лише 200 тис грн. «Гроші лежать мертвим вантажем», – констатував міський урядник.

Керманич міста зазначив, що чекає термінових дій в освоєнні фінансів, які мають бути спрямовані на берегоукріплення річки Тисмениці, ремонт вул. Самбірської, заміну сміттєвих контейнерів та облаштування для них майданчиків.

Тарас Метик згадав про виділені 120 тис грн. для впорядкування майдану Т.Шевченка, які також з незрозумілих причин дотепер не освоєні. Очільник міста делікатно поквапив розпорядників коштів братися до справи, різко помахавши пальцем у бік винних, мовляв, заміна усім, хто не справляється з роботою чи саботує її, знайдеться швидко.

 

Вже й обмежувачі заїзду крадуть

Минулого тижня на вул. Лесі Українки викрали три бетонні півкулі, встановлені кількома днями раніше для обмеження заїзду на площу до фонтану та майдан Т.Шевченка. Про це повідомив заступник директора департаменту міського господарства Семен Цихуляк.

Цього тижня у Дрогобичі з’являться ще 25 півкуль. Та навчені досвідом комунальники, аби все ж привчити водіїв до порядку, а зловмисників позбавити можливості вчинити шкоду, для закріплення півкуль використовуватимуть будівельний клей.

В. о. міського голови Тарас Метик доручив департаменту у найкоротший термін докласти зусиль, аби дрогобичани могли спокійно ходити пішохідними зонами.

 

На пенсії заробляємо частково

Середньомісячна потреба коштів для управлінню Пенсійного фонду у Дрогобичі на виплату пенсій та грошової допомоги мешканцям міста становить 28 млн 706, 9 тис грн.

Про це на колегії з питань соціально-економічного розвитку міськвиконкому повідомила заступник начальника фонду Наталя Нестор.

Середній розмір пенсій станом на 1 липня цього року у Дрогобичі становив 1 тис 479,4 грн. На обліку перебував 19 501 пенсіонер.

Наталя Нестор додала, що страхові внески, які надходять до Пенсійного фонду, становлять 50-60% суми, потрібної для виплати пенсій дрогобичанам.

 

Центр очистили від непотребу

На вул. Гончарській, неподалік центральної площі у Дрогобичі, жінка під вікнами квартири влаштувала смітник, що розрісся на усю прибудинкову територію.

Окрім побутових відходів, дрогобичанка будувала сміттєві гори перед вікнами з одягу, посуду та іншого старого непотребу. Перехожі, аби пройти вулицею, мусили пробиратися крізь смітник. А сусідам доводилося миритися ще й із неприємним запахом. Вони поскаржилися до ратуші і попросили позбавити їх від такого сусідства.

13 липня під керівництвом відділу надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення міськвиконкому із залученням правоохоронних органів та рятувальників з Дрогобицького РВ ГУ ДСНСУ ДПРЧ-5 на вул. Гончарській провели «спецоперацію».

За словами начальника відділу надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Миколи Летнянчина, господиня, зустрівши армію непроханих гостей, що взялися розтягувати її добро, запротестувала. Щоби заспокоїти власницю міні-сміттєзвалища, вистачило зауваження правоохоронців. Однак працювати довелося під її лихослів’я. Найбільш жалісно жінка бідкалася за купами лахміття, від якого звільнили поручні сходів до її квартири.

Для вивезення сміттєвих барикад з вул. Гончарської знадобилося дві вантажівки.

До речі, манію стягувати сміття ця дрогобичанка має давно. Кілька років тому проти волі господині міські служби зробили перед її квартирою велике прибирання. Однак жінка знову взялася за старе.

В. о. міського голови Тарас Метик доручив комунальникам пильніше придивлятися до громадян, які полюбляють складувати непотріб під вікнами, і прибирати його ще до того, як вони переростають у сміттєзвалища.

За інформацією відділу  забезпечення діяльності виконкому

 

Безіменні пам’ятники

Дрогобич завжди позитивно відрізнявся від сусідніх міст у Львівській області наявністю музеїв, театру, філармонії, великою кількістю лікувальних установ, заводів, навчальних закладів. І це не дивно, адже Дрогобич – колишній обласний центр.

Минули часи. Дрогобич вже давно не обласний центр. Скоротилася кількість заводів, лікарень, інших установ. Здавалося, дивувати сусідів нічим. Та дрогобичани вирішили і зараз не здаватися! І здивували гостей міста безіменними і напівбезіменними пам’ятниками!

Перший безіменний пам’ятник

Пам’ятники Іванові Франкові стоять у столиці нашої держави Києві, Львові, Самборі, Стрию, Бродах та в інших містах і селах України. І всюди написано, кого увічнює цей історичний монумент. Спорудили пам’ятник і в Дрогобичі в 1966 році біля головного корпусу педуніверситету поруч входу в Народний дім. Але іменної таблички – не поставили. Навіщо писати? І так всі знають, – сказали мені деякі відомі люди Дрогобича.

Наступить 27 серпня – День народження Великого Каменяра. Прийдемо великою громадою до пам’ятника з квітами, можливо, приїде хтось з діаспори з США чи Канади та й запитає нас, дрогобичан: «Чому ми такі недбалі господарі у своєму місті і так погано піклуємось про Великих Українців?». У зв’язку з тим, що Україна активно прагне приєднатися до Євросоюзу, іменні написи вартує виконати українською і англійською мовами, як це, наприклад, зроблено у Львові.

На три чверті безіменний пам’ятник

Ще в сьомому класі середньої школи учні знають, що є чотири сторони горизонту. А це значить, що до однієї і тієї ж точки можна підійти з чотирьох боків. Про цю істину забули автори проекту пам’ятника Юрію Котермакові-Дрогобичу. Підійти до пам’ятника можна з чотирьох сторін, а інформація кому встановлений монумент розташована на відстані 31,7 метра (поміряно рулеткою) на гранітному кубі зі сторони міської ратуші. Для відвідувачів чи туристів, які вивчають пам’ятник, підходячи з інших сторін міста, здогадатись кого прославляють на цьому постаменті неможливо.

Я далі не буду обґрунтовувати своєї позиції і тому звертаюсь до читачів: «Яка ваша думка з цього приводу?» Давайте разом поміркуємо над цим питанням. Висловлюйте свою точку зору.

Роман ЛАДАНАЙ

 

У всіх на вустах

Проблема безпритульних тварин розділила Україну на два непримиренні табори, кожен з яких має свої вагомі аргументи. Що характерно, звинувачують одне одного у тому, що опоненти не зацікавлені у розв’язанні цієї проблеми. Хоча мета в них усіх спільна – навести лад у питанні безпеки мешканців населених пунктів.

Варто зазначити, що за роки незалежності ситуація з бездомними тваринами змінилася у гірший бік. Собаки розмножуються, грошей на будівництво притулків нема, а діяльність служб з відлову тварин скована Законом «Про жорстоке поводження з тваринами».

Думка з цього приводу громадської активістки Наталії ЧЕРНЮК:

- Відчуття безпеки на вулицях міста, безумовно, хвилює кожного дрогобичанина не менше, ніж проблеми працевлаштування, тарифів на проїзд у громадському транспорті чи збільшення плати за надання житлових послуг. Справедливо, адже поспішаючи на роботу чи здійснюючи вечірню прогулянку містом, ніколи не чекаєш, що на тебе чи твоїх знайомих накинеться зграя розлючених собак.

Проблема існування величезної кількості безпритульних собак у Дрогобичі – на вустах мешканців міста уже декілька років поспіль. Так, якщо раніше собак відловлювали та відстрілювали, то зараз це заборонено законом і є несумісним з вимогами моральності та гуманності, спричиняє моральну шкоду людині.

Відтак голова Дрогобицької зоозахисної організації Наталія Чернюк пропонує депутатам міської ради затвердити програму «Регулювання чисельності безпритульних тварин». Завдяки її втіленню в життя проблема з безпритульними собаками розв’яжеться протягом років. Тварини відловлюються, їх оглядає ветлікар, стерилізує, вакцинує, обробляє від ендопаразитів і через 7 днів випускає на попереднє місце проживання. Такі собаки будуть помічені кліпсою у вусі. Вони будуть соціалізовані і спокійно співіснуватимуть з людьми. Таку європейську практику застосовує все більше міст України і вони мають відчутні позитивні результати.

- Наша організація – говорить Н.Чернюк, – функціонує в Дрогобичі майже два роки. За цей час прилаштовано понад 200 цуценят, 100 кошенят та 15 дорослих стерилізованих собачок. Усе робиться своїми силами, завдяки коштам небайдужих громадян міста. Але для того, щоби розв’язати проблему, потрібна участь місцевої влади. Наступним кроком після затвердження програми треба розглянути доцільність створення спеціалізованого комунального підприємства, як це зроблено у Львові, і на його базі передбачити функціонування притулку для тварин. Таке підприємство має фінансуватися з місцевого бюджету. Відтак дрогобичани могли би долучитися своїми добровільними пожертвами.

Зараз ведуться перемовини волонтерів з владою щодо розв’язання цієї проблеми.

Марта ПРИРІЗ

 

Відлуння Львівського фестивалю старовинної музики у Дрогобичі

27 червня у нашому місті, в Костелі Св. Варфоломія, виступили польський і львівський мистецькі колективи в рамках ХІІІ Фестивалю Давньої Музики у Львові.

Фестиваль, започаткований 2003 року доцентом Львівської Музичної Академії ім. М.Лисенка, кандидатом мистецтвознавства Романом Стельмащуком (уродженцем Дрогобича), став невід’ємною атракцією старовинного Львова й відображає закарбовану в мистецтві минулих віків духовну належність українців до Європи. Цьогорічний захід, організований Польським товариством старовинної музики у Варшаві й Фестивалем Давньої Музики у Львові, відбувся за фінансового сприяння Міністра Культури і Національної Спадщини Польщі.

Аура Костелу Св. Варфоломія, що був зведений у першій третині ХV століття та є взірцем готичної і ренесансової архітектури з розписами інтер’єру в бароковому стилі, якнайкраще сприяла рецепції слухачів і допомагала віртуально переноситися у просторі та часі.

Ансамбль давніх інструментів «Арс Нова» з Варшави, під гаслом «спільний спадок – нові можливості», репрезентував інструментальні й вокально-інструментальні твори ХV – ХVІІ віків (епох польського середньовіччя, ренесансу, бароко), а також сучасну польську музику ХХ –ХХІ століть для давніх інструментів. Ансамбль у складі мистецького керівника Кшиштофа Овчиніка (він же виконавець на флейтах і крумхоргу), Дагмари Барни (сопрано), Марти Залєвскої і Йоганни Ногаль (фідл), Павла Залєвского (віола да гамба), Мірослава Фельдгебеля (арфа) показав вивершене розуміння стильових особливостей інтерпретації творів. К.Овчинік у своїх коментарях спеціально підкреслив традиції українсько-польських музичних зв’язків, що сягають глибини століть. Ці зв’язки виразно унаочнені у представленій програмі ансамблю, зокрема, у використанні одним із польських композиторів унікального манускрипту Львівської Табулатури, в опрацюванні іншим польським автором української народної пісні «Прощай, мила Україно», взятої із фольклорного збірника польського етнографа ХІХ ст. Оскара Кольберга.

Ансамбль старовинної музики «Львівські Менестрелі», заснований колишньою дрогобичанкою, Лауреатом регіональних, обласних та Всеукраїнського конкурсів, ученицею Професора Ірини Мєдвєдєвої, членом міжнародної асоціації письменників Лєною Дадукевич 2000 року, нині вже добре відомий поціновувачам старовинної музики як львівсько-волинських теренів, так і Варшавсько-Вроцлавських фестивальних імпрез. У нинішній бароковій програмі ансамблю під гаслом «Європа всередині нас» Л.Дадукевич зібрала неабияке гроно солістів з артистів Львівської Національної опери: мистецький керівник і виконавиця на класичній та бароковій скрипці – Лєна Дадукевич, Олег Лановий (тенор), Сергій Луценко (поперечна дерев’яна флейта), Ольга Бойчук (віолончель), Сергій Григоренко (вірджинал) продемонстрували національне розмаїття барокового стилю на різножанрових зразках творчості німецьких, італійських і австрійських композиторів. Виконання окремих композицій було із вдячністю присвячене мистецьким керівником своїм дрогобицьким викладачам – Олександрові Меркулову та Володимирові Грабовському (присутнім на концерті).

Циклічні сонати корифеїв німецької музичної культури Й.-С.Баха та Г.-Ф.Генделя розгорнули багатство інтонаційно-виразових ідей, фактурних прийомів і тембрових контрастів у віртуозному виконанні інструментальної групи ансамблю. З важливою формотворчою функцією генерал-басу в партіях вірджиналу та віолончелі (що становили в обох сонатах басову основу) досконало справилися концертуючий піаніст, Лауреат міжнародних конкурсів, кандидат мистецтвознавства С.Григоренко та віолончелістка О.Бойчук. Натомість при супроводі вокальних творів артисти-інструменталісти надали можливості О.Лановому, провідному солістові Національної опери, Лауреату міжнародного конкурсу, проявити чудове володіння бель канто – італійським вокальним стилем, що зародився в епоху бароко та став прикметною ознакою національної вокальної школи Італії. Слухачі мали змогу насолодитися дійсно благозвучним тембром співака, його напрочуд тонким нюансуванням найменших музичних побудов, широкими градаціями динаміки й переконливо-одушевленим відчуттям любовних текстів пісень Дж.Джордані, В.Белліні, А.Скарлатті (уривки яких були зачитані в перекладі українською мовою перед виконанням), а також арії Дж.-Б.Бонончіні з опери «Грізельда» та відомого романсу із опери Г. Доніцетті «Любовний напій». Останній твір став справжньою фінальною бароковою каденцією (хеміолою) всього концерту.

Знаменита інструментальна мелодія Орфея з однойменної опери австрійського композитора К.-В.Глюка (першого великого реформатора оперного жанру, передвісника віденської класичної школи) була досконало виконана із соло С.Луценка на флейті. Обрамлення зворушливої і тендітної мелодії фрагментами балетної музики з опери надало більшої цілісності сприйняттю. До цієї, однієї з «вічних», мелодій артисти доклали чимало непідробної щирості і людяності, водночас вона ніби долинала з неземних сфер, як справжнє благання Орфея про визволення Еврідіки перед воротами раю.

Висока майстерність у поєднанні з витонченим художнім смаком і шляхетністю вислову, відповідність естетиці доби – провідні риси виконавської манери «Львівських Менестрелів». Хочеться вірити, що ансамбль і надалі буде приносити насолоду моральною чистотою та глибиною думок і почуттів найкращої давньої музики Європи. Адже цього так бракує у нашому неспокійно-тривожному сьогоденні.

Оксана ФРАЙТ, кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри музикознавства та фортепіано ДДПУ ім. І.Франка

 

КРИМІНАЛ

Юнак обікрав 7 помешкань

Дрогобицький міський районний суд призначив покарання 19-річному чоловіку, котрий обкрадав квартири.

Працівники міліції під час досудового розслідування встановили, що зловмисник проникав у помешкання громадян і викрадав звідти гроші, електротовари, вироби з кольорових металів та інші речі.

Встановлено, що чоловік вчинив сім крадіжок з помешкань громадян.

Дрогобицький суд визнав чоловіка винним і призначив йому покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі з випробувальним терміном на два роки.

Наталія ПОСТОЙКО, ВЗГ Дрогобицького МВ ГУ МВСУ у Львівській обл.

 

ІНФОРМУЄ ПОДАТКОВА

Платникам податків надали понад 87 тисяч послуг

За шість місяців Центром обслуговування платників податків Дрогобицької ОДПІ надано 87115 тисяч послуг, з них: 5,6 тисяч – адміністративних, майже 4 тисячі – консультаційних, понад 72 тисячі – приймання податкової звітності, решта – послуги по прийманню вхідної кореспонденції.

Найбільш запитуваною серед адміністративних послуг є видача картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків. Цю послугу отримали понад три тисячі громадян. До поширених послуг, за якими зверталися платники податків, належать: реєстрація книги обліку доходів та книги обліку доходів і витрат, книги обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок, надання витягів з реєстру платників єдиного податку, видача довідок про відсутність заборгованості із сплати податків, зборів та платежів до бюджету тощо.

Для забезпечення поліпшення якості надання послуг у Центрі обслуговування платників встановлено зворотний зв’язок з відвідувачами шляхом анкетування. У зручному для відвідувачів місці встановлено скриньку для заяв та пропозицій. Анкети для заповнення платникам та громадянам надає консультант – модератор.

Нагадуємо, що Центр обслуговування платників податків приймає відвідувачів щодня з 9.00 до 18.00, у вівторок та четвер можна звертатися до 20.00, у суботу – до 16.00.

Із переліком послуг, які безоплатно надаються платникам податків, можна ознайомитись безпосередньо в приміщенні податкової інспекції та на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби (у підрозділі “Адміністративні послуги”).

Сектор комунікацій Дрогобицької ОДПІ

 

ЮВІЛЕЙ

Доброта – найбільша цінність життя

Так повелося в житті, що все найкраще йде від щирого серця. Тому людей поділяють на тих, хто має добре або черстве серце. Перші творять добро, є милосердними, співчутливими, безкорисливими, допомагають ближнім. Добре, що нас оточують ті, кого називають людиною з добрим серцем. Саме до таких належить соціальний робітник у с.Уличне Любов Дем’янівна ЛУЦУНЯК, яка вже 24 роки працює в Дрогобицькому районному територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг).

Люба Дем’янівна обслуговує 13 самотніх громадян, які просять в Бога для неї здоров’я, бо без неї свого життя не уявляють. Серед її підопічних є особи з обмеженою руховою активністю і потребують особливого догляду. Вона надає їм послуги особистої гігієни, прибирає житло та подвір’я, приносить продукти, їздить по медикаменти за спецрецептами, допомагає разом із чоловіком обробляти городи. До свят для деяких одиноких пече пляцки, готує вечерю.

Коли одного підопічного госпіталізували з інсультом, п.Люба чергувала біля нього цілодобово. Щоденно своїм підопічним вона дарує увагу, тепло і радість, вселяє в їхні серця віру і надію на краще. Для неї чужої біди не буває, вона все пропускає через своє серце, а воно в неї дуже велике і милосердне. Відвідує вона і демобілізованих учасників АТО та допомагає у розв’язанні проблем.

За багаторічну працю, співчутливий характер, доброзичливість Любов Дем’янівна користується авторитетом серед працівників терцентру та повагою серед односельців.

Пані Люба – добра господиня, любляча дружина і мама, яка виховала трьох доньок і дочекалася вже трьох внучат, які є найбільшою радістю та розрадою в її житті.

Колектив територіального центру щиро вітає Любов Дем’янівну Луцуняк із ювілеєм. Бажаємо, щоби Ваше серце і надалі залишалося відкритим для добра, адже це найбільша цінність нашого життя. Нехай Бог кріпить Вас у вірі і додає сил й надалі працювати разом з нами.

Тож зичим достатку і море благ земних,

А щедрі дні, мов рушники квітчасті,

Нехай ще довго стеляться до ніг.

Хай в житті для Вас щастя квітує

Веснянково-іскристим розмаєм.

Матінка Божа хай радість дарує

І здоров’я міцне щодня посилає.

Хай пісня з уст Ваших часто лунає,

Хай Бог у житті Вам все помагає

Бажаємо жити і горя не знати,

Щоб соте літо із нами стрічати.



Создан 22 июл 2015



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником