ГАЛИЦЬКА ЗОРЯ

Східниця зробила спробу по-новому глянути на історію України та українства




Етнофестиваль «Дерево Роду», що проводився минулого тижня східничанами у рамках відомого всій Україні фестивалю пісні, танцю та народної творчості «Східницьке літо» та був приурочений до 500-літнього ювілею селища, поза всяким сумнівом став культурною подією не лише у житті курортного селища, а й усього Прикарпаття. Упродовж трьох днів у залі засідань східницького дому «Просвіти» мешканці та гості курортного селища, які цікавляться історією та культурою рідного народу, вели мову про минуле, сучасне і майбутнє України в контексті історії світової цивілізації.

Усі фест-зустрічі проходили зі значним емоційно-психологічним навантаженням, під час їх перебігу виникали жваві дискусії, що інколи переростали у відверті суперечки. І у цьому не слід шукати чогось дивного. До розмови про витоки українства, його прадавні корені та основи української держави і нації організатори фестивалю запросили дослідника прадавньої української історії, археолога, кандидата історичних наук зі Львова Ореста Корчинського, вченого футуролога, письменника, редактора журналу нової еліти «Перехід – IV» Ігоря Каганця та відомого дослідника української історії та мови, вченого, письменника і публіциста із Кіровоградщини Сергія Піддубного.

Уже перший публічний виступ на етнофестивалі у Східниці львівського історика та археолога Ореста Корчинського викликав певне сум’яття у присутніх. Орест Корчинський виступив із коротким повідомленням про давнє поселення білих хорватів, яке датується VIII – X ст. і розташоване неподалік с.Стільське Миколаївського району Львівської області.

Стільське городище є рештками найбільшого на європейському континенті ранньосередньовічного міста-мегаполісу, розташованого на землях слов’ян – карпатських хорватів, а тому, ймовірно, було їх головним центром – столицею, на що вказують давні перекази, підтверджені археологічними даними та й сама назва населеного пункту – Стольско – сучасна Стільське.

Однією з головних ознак давнього міста є рештки укріплень, від яких збереглися потужні земляні вали, обкопані ззовні глибокими і широкими ровами або оточені горизонтальними терасами. На гребеневій частині валів містилися потужні дерев’яні стіни-укріплення з оборонними вежами. Загальна довжина стін, що оточували давнє місто кількома поясами, сягала 10 км, а його укріплена площа становила 250 га (2,5 кв. км).

Місто мало складну тричленну соціально-топографічну структуру. У його центральній частині знаходився дитинець, укріплена князівська фортеця місце перебування правителя та його військової дружини. Його територія була оточена потужними укріпленнями і займала площу майже 15 га.

Довкола дитинця на площі 235 га було укріплене передмістя. На ньому жили купці, ремісники, духовенство та інші верстви міського населення.

Третьою, ознакою давнього міста були: приміські поселення, некрополі, печерні храми, осередки релігій багатобожжя та християнства. Все ця інфраструктура, неймовірно великого мегаполіса містилася на площі близько 200 квадратних кілометрів і була у 20 разів більшою від тогочасного Києва.

Унікальним явищем інженерної думки був водний шлях завдовжки 11 км, збудований на ріці Колодниця наприкінці VIII – на початку ІХ століття. Завдяки складній системі гребель та шлюзів він з’єднував давнє місто з головною водною артерією карпатського регіону – Дністром. Ця система сприяла безперешкодному руху невеликих річкових суден як вниз по течії ріки, так і у зворотному напрямку.

На жаль, брак газетної площі не дозволяє детальніше зупинитися на унікальній знахідці львівського вченого-археолога, відкриття якого перекреслило наше звичне сприйняття давньої української історії та наштовхує на думку, що центром творення українства у давні часи був не Київ, який офіційна cучасна пострадянська історіографія називає «матір’ю городов руских». Зацікавлені можуть детальніше познайомитися із культурною пам’яткою давньої української історії кінця VIII –початку ІХ століття «Стільське городище» за публікаціями у мережі Інтернет чи безпосередньо відвідавши пам’ятку.

Не менш цікавим на східницьких фест-зустрічах був виступ самобутнього дослідника української історії та мови із Кіровоградщини Сергія Піддубного. В українських культурних колах про Сергія Піддубного часто говорять як про вченого, у якого одна сенсація наздоганяє іншу. Найнеймовірніші та найдивовижніші наукові відкриття цього неординарного українського вченого – це аргументовані спростування наявних у світовій історіографії поглядів на місце та роль окремих історичних пам’яток давньоримської і грецької історії в контексті українських історичних подій.

Від унікальної традиції шокувати слухача історичною правдою вчений ні на крок не відступив у Східниці. Дослідник стверджує, що на даному етапі є дві головні умови для того, щоб ми змінили хід своєї історії. Перша, про яку говорив український історик в діаспорі Володимир Паїк: «Нам треба визволитися від змови чужих істориків і наново дослідити – хто і як, коли й де затруїв нас чужим історизмом, накидаючи нам корисні для себе погляди, щоб в цей спосіб покалічити українську думку, свідомість та науку, а тим самим і дальший розвиток». Друга – навіки розпрощатися з Росією, зашморгом, що із садистським задоволенням душить нас, потім відпускає, щоб через певний час придушити ще сильніше. «Весь світ вчився жити за наукою скитів-голунів, яких греки назвали еллінами і підставили під них своє ім’я. А ми живемо за наукою жидівсько-грецьких та московських повчань», – наголосив у своєму виступі вчений.

Науковець переконаний, що хрестовий похід Росії проти України 2014 року раптом показав, що все-таки ми різні, а отже, наша культурна політика має бути іншою, відмінною, принаймні, від Росії. Що таке насправді культура, ми не знаємо і не могли знати. Нас не вчили цьому ні в школах, ні в інститутах. Та й нині наука закриває очі на джерела, що дають відповідь на це питання.

На переконання Сергія Піддубного, тлумачення культури за штучною латиною, яка появилася лише в перших століттях нашої ери і за якою не стоїть будь-який рід, також штучне.

– На наше щастя, – зазначив дослідник української історії та мови з Кіровоградщини, – збереглася низка письмових пам’яток, яким пощастило уникнути ревізії хитрих греків і злодійкуватих москвинів. Йдеться насамперед про ті, в яких згадується Отець Орій і його сини Кий, Щек та Хорів Орійовичі. У невизнаній досі владою і наукою Велесовій Книзі батько Орій називається таким, що започаткував рід слов’ян. Автор Книги Ілар Хоругин зауважує, що жив він за тисячу п’ятсот літ до Діра, тобто в VІІст. до н. е. У Книзі Отцю Орію найбільша шана – у ній він прирівнюється до бога, називається Родом. Тобто таким, від кого пішов великий рід: «Були отці за Ора-рода славні і сильні, бо Сирію воювали та Єгипет».

Згадки про Орія, до речі, також як про бога, знаходимо і в Ольвійських написах. Зокрема, на одній із мармурних стел Кий називається «сином Ори Понта Господа».

Про похід Орія на Сирію і Єгипет згадує і Біблійний пророк Єзекіїля VІІ ст. до н. е. У нього він – князь Рошу (росів).У 1946 р.професор Стамбульського університету Т. Боссертв горах Тавр на вершині Каратеп неподалік Сирії виявив залишки школи Орійської віри. Дослідникам Каратепських написів, серед яких був і я, вдалося прочитати головні засади державотворення, культурної і духовної політики Отця Кия Орійовича. Тут він наділяється багатьма епітетами, називається Татуньом, Господом, учителем росів і наводяться його повчання.

– Історія повна загадок. – зазначає Сергій Піддубний, – Наука, наприклад, пише про якісь давні грецьку і римську цивілізації. Однак ви не знайдете згадок про Грецію і Рим ні в Біблії, ні в найдавнішого історика Геродота. Більше того, немає давньої Греції і на картах нібито давньогрецького географа Птолемея. Римська імперія, яка начебто проіснувала з 27 р. до н. е. до 476 р. н. е, також відсутня на карті Птолемея, що жив близько 87-165 н. е. Тобто, виявляється цей найдавніший і найвідоміший географ не знав про існування імперії, що нібито була за його життя і до якої він мав би належати…

На підставі досліджень давніх історичних документів Сергій Піддубний стверджує, що в основу традиційної давньоримської та грецької історії лягла давня історія українських Причорноморя та Криму, справжня українська історія виписана у «Велесовій книзі», яка охоплює історичний період у понад 20 тисяч років. Детальніше із нестандартними підходами Сергія Піддубного до трактування історії України та місця українства у розвитку світової цивілізації читачі можуть ознаймитися на його інтернет-сторінці (https://www.yatran.com.ua/), а також у його книгах «Війни проти українського селянства», «Філософія українського слова», «Таємниці української давнини», «Геродот. Скитія. Імперія Горросів», «Код України-Руси», «На землі Аполлона, Артеміди і Посейдона», «Українські святині та символи», «Давньоукраїнські боги, герої, держави і племена», «Найдавніші пам’ятки України».

Третім не менш цікавим учасником східницьких фест-зустрічей був український вчений футуролог, письменник, редактор журналу нової еліти «Перехід – IV» і сайту «Народний Оглядач», завідувач Лабораторії психоінформатики Науково-виробничого Центру з інформаційних проблем територій Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С.Підстригача НАН України Ігор Каганець, більше відомий в Україні як автор книжок «Нація золотих комірців», «Психологічні аспекти в менеджменті», «Арійський стандарт», «Пшениця без куколю». На фест-зустрічах у Східниці вчений-футуролог презентував друге видання «Арійського стандарту», що, за його висловом, стало зовсім новою книгою, а також провів декілька практичних засідань інтернет-спільноти «Нова формація», де обговорювалися питання побудови сучасної української держави.

За браком площі ми не можемо детально передати усі думки, які висловлював Ігор Каганець у Східниці. Читачі можуть познайомитися із виступом вченого футуролога на інтернет-сайті газети (naftovyk.in.ua), а із засадничими основами побудови нової Української держави, які Ігор Каганець називає Третім Гетьманатом – з книжок, які учасники фест-зустрічей мали можливість придбати у залі східницької «Просвіти», а також на авторському сайті письменника та вченого (ar25.org), де він прогнозує майбутнє України та українців як нації, виходячи із наявних історичних, економічних та соціальних тенденцій розвитку людської цивілізації.

Полковник Київського Легіону Святослав Стеценко зауважив, що для того, аби докорінно змінити країну, достатньо десятка тисяч ідейних активних людей, згуртованих у дисципліновану організацію з чітко визначеною ідеологією». Ігор Каганець у Східниці переконував своїх шанувальників, що сьогодні Україна має унікальний шанс змінитися. «Ми маємо тих 10 % активних людей, які сьогодні об’єдналися, щоб відстояти нашу державу від зазіхань північного ворога», – наголошував вчений на фест-зустрічах у Східниці. На переконання Ігоря Каганця, ці десять відсотків активних людей уже сьогодні можуть включитися до процесу творення нової держави на засадах українського еконаціоналізму.

Питанням світогляду та практики політичного творення української нації у Східниці Ігор Каганець приділив особливу увагу. На переконання вченого футуролога засадничою основою творення нової Української держави повинна стати ідеологія українського еконаціоналізму, а українці – еконацією. Своєрідним геосоціальним організмом, що живе у повній гармонії із природою та техносферою (штучною природою). Еконаціоналізм – це світогляд і політична практика творення екологічної нації.

Еконаціоналізм має три складники: Людина – Нація – Екологія. Зі свого боку, складники українського еконаціоналізму також мають, як зазначив сам пан Ігор, триєдине начало: ЛЮДИНА – дух, божество, релігія; НАЦІЯ: народ, етнос, держава; ЕКОЛОГІЯ: природа, техносфера, еконація.

Еконаціоналізм – це релігійно-політичний рух, оскільки він ставить перед собою релігійні і політичні цілі:

1. Перетворення людини на боголюдину.

2. Перетворення народу на просвітлену еконацію.

3. Заснування і розвиток екодержави Третій Гетьманат.

Символом еконаціоналізму і Третього Гетьманату є символ ГРАЙ (Тризуб – прим. П.М.)! Це вдосконалений герб Володимира Великого, що був спеціально розроблений для освячення Русі в аріянство. Символ ГРАЙ! є візуальним трансформером, який відображає дружню взаємодію (радісну гру) божественного (Сокола – Святого духа) і людського (Лебедя шляхетної людини). Слово «ГРАЙ!» є мовним трансформером: це водночас і дієслово в наказовій формі («твори гру!»), і власний іменник – подібно до імен Мамай (боголюдина, першолюдина), Папай (першопредок скіфів, скіфський Зевс), Таргітай (син Папая та дочки ріки Борисфен). Прапором еконаціоналізму є сонячно-блакитний прапор (сонце – вгорі) із зеленим щитом, на якому зображено символ ГРАЙ! Ширина сонячної (жовтої) і блакитної смуг відповідає Золотій пропорції 62:38, що означає гармонійне домінування сонячного, творчого, атакуючого початку. Зелений щит символізує Рай – захищений гармонійний простір, найсприятливіший для ігрового розвитку людини, нації, природи.

На переконання Ігоря Каганця, нова Українська держава або Третій Гетьманат є ядром Співдружності Міжмор’я – сім’ї шляхетних європейських націй від Балтійського моря до Чорного моря. Співдружність Міжмор’я започатковує цивілізацію вищого рівня – екоцивілізацію.

Співдружність Міжмор’я заснувати може тільки Україна з причин свого центрального розташування, історичного спадку, економічного потенціалу і пасіонарного населення. Але для цього потрібна влада, спроможна подолати корупцію і рішуче воювати за незалежність країни. «По суті, – зазначає вчений-футуролог, – США готові організувати для України новий «ленд-ліз» – як під час Другої світової війни. Якщо в Києві буде тверда влада, то США нададуть масштабну допомогу, вимагаючи взамін тільки одного– захищати себе і творити Міжмор’я, відсікаючи Євросоюз від Російської Федерації».

На переконання Ігоря Каганця, допомагати Україні в її нинішньому стані безглуздо. Адже левову частку вливань буде розкрадено, а розвідувальна інформація транзитом піде в Москву. Однак американцям треба щось робити. Це здається неймовірним, але вони змушені зайнятися боротьбою з корупцією в Україні. Член комітету із закордонних справ Палати представників США Стів Стокман звернувся до дослідницької служби Конгресу з проханням розслідувати факти корупції та махінацій із державними коштами в Україні. «США надають Києву гранти і кредити, хоча ширяться відомості про корупцію в українському уряді й поза ним. Звучать звинувачення й на адресу Національного банку», – зазначив Стокман. З цієї ж причини глобальна аудиторська компанія Ernst&Young співпрацюватиме з нашим Міністерством оборони.

Учений-футуролог переконаний, що США готові підтримати в Україні будь-яку, навіть ультранаціоналістичну державницьку силу. Але та повинна мати політичну волю очистити державу від корупції, позбутися зрадників, компетентно розвивати економіку й рішуче воювати за власну незалежність.

Ми стоїмо на порозі творення якісно нової України і від кожного з нас залежить, наскільки довго триватиме перехід нинішнього кланово-оліргархічного утворення у екодержаву, у якій українці отримають можливість жити щасливо і у достатку, вдосконалюючи себе і світ, що їх оточує.

Петро МАГУР, член Національної спілки журналістів України

 



Создан 22 июл 2015



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником