ГАЛИЦЬКА ЗОРЯ

Кому завадив герб Дрогобича?




Відомо, що герб того чи іншого населеного пункту (міста чи села) завжди тісно пов’язаний із його минулим.

Вивчаючи історію Дрогобича, я давно звернув увагу на будинки, які прикрашає його символ – дев’ять топок (діжок) солі. Найгарніший розташований вгорі на фасаді ЗОШ №3 (колишня чоловіча гімназія) з північної сторони на вул.Завалля. Є він і на корпусі факультету фізичного виховання Дрогобицького державного педуніверситету ім. І.Франка на вул. Стрийській (колишня школа №10), а також на фасадах із трьох сторін, крім західної, будинку №41 на вул. 22 Січня, де сьогодні розташована Дрогобицька райдержадміністрація. Герб милує око і на неоготичному рельєфі з південної сторони костелу ап. Варфоломея та Діви Марії, і на тильній стороні костельної вхідної брами із західного боку в овальній ніші над входом.

Частенько, прогулюючись вулицею І.Франка, я звертав увагу на гарний картуш над парадним входом головного корпусу нашого педуніверситету (колишньої гімназії). Чому саме на нього? Коли на картуш падає сонячне проміння, на ньому можна розгледіти кілька контурів, схожих на топки (діжки) солі. Зрештою, їх можна побачити і в похмуру погоду, тільки менш вираженими. Напрошувався висновок: можливо, там колись був зображений герб Дрогобича – дев’ять топок (діжок) солі, – однак з якихось причин його заліпили. Це, очевидно, було зроблено за радянської влади, оскільки попередні режими (австрійський (1772-1918) та польський (1919-1939)) поважали символ нашого міста, що підтверджують поштові листівки тих часів, про які мова нижче, а також тогочасні документи з мокрими та сургучними печатками із зображеннями герба. Старожили розповідали, що на тому місці дійсно був зображений герб Дрогобича (і під час німецької окупації (1941-1944)), однак наочні докази цьому були відсутні.

Як досліднику історії міста, де народився, дуже хотілося встановити істину і мені це вдалося. Переглядаючи поштові листівки з видами Дрогобича (1900-39 рр.), я відібрав чотири із зображеннями гімназії і був приємно вражений. На усіх чотирьох на вищезгаданому місці можна побачити герб Дрогобича! Найкраще його видно під збільшуваним склом на листівці (фото В.Лібермана), яка видрукувана під час Першої світової війни (1914-1918). Напис польською і німецькою мовами засвідчує, що тоді приміщення гімназії служило польовим госпіталем: «Австрійський польовий госпіталь у приміщенні гімназійному в Дрогобичі». Отже, знайдено ще один герб Дрогобича, хоча й заліплений. Нещодавно у костельній дзвіниці старший науковий працівник музею «Дрогобиччина» В.Пограничний віднайшов дерев’яний герб міста кінця ХVІІІ ст.

На згаданій листівці по боках герба бачимо чотири круглі ніші (нині порожні) із зображеннями погрудь, очевидно, відомих людей (можливо, австрійських цісарів), оскільки у 1772-1918 рр. Галичина входила до складу Австро-Угорської імперії, або відомих просвітителів. Коли заліплювали символ нашого міста, погруддя, очевидно, демонтували і встановити, хто саме був зображений, досить складно.

Виникає запитання: чому з цим гербом так вчинили, а інших не чіпали? Однозначну відповідь дати важко. Найімовірніше, тоді згори надійшла вказівка демонтувати погруддя в нішах, оскільки від них, на думку чиновників-партократів, попахувало буржуазією, що було неприпустимим при радянській владі. Очевидно ті, хто це робили, будучи невігласами, заліпили й герб Дрогобича, показавши свою старанність, і, можливо, бажаючи вислужитись (сьогодні дехто із прихильників тодішньої влади, мало не проливаючи сльози, уболіває за Незалежну Україну).

На поштовій листівці, виданій у 1959 р., із зображенням вищезгаданого головного корпусу Дрогобицького державного педуніверситету (тоді педінституту) ім. І.Франка, дев’ять топок (діжок) солі у картуші над парадним входом відсутні, як і погруддя у нішах. Це дає підстави вважати, що символ нашого міста був заліплений між 1944–1959 роками. Незаперечним є те, що герб Дрогобича на головному корпусі педуніверситету повинен бути відновленим, якщо, звісно ж, ми поважаємо свою історію, і гріш нам ціна, якщо цього не станеться.

Незайвим буде згадати і вітровказ (флюгер), який з 1920-х і до кінця 1960-х рр. увінчував шпиль ратуші на пл. Ринок (на поштових листівках того часу це чітко видно). У цю металеву конструкцію був вмонтований символ Дрогобича – дев’ять діжок солі. Вітровказ демонтували, однак, слава Богу, не знищили, а залишили у господарському приміщенні ратуші. У 2011 р. його передали музею «Дрогобиччина», де й зберігають сьогодні, хоча, за логікою, він мав би знову посісти своє попереднє місце.

При радянській владі вітровказ, очевидно, муляв очі чиновникам-партократам і вони вирішили на його місці встановити прапор радянської України. Із символом Дрогобича з майже тисячолітньою історією, звісно ж, ніхто не рахувався, радянська символіка була понад усе. У ті часи багато історичних пам’яток, різноманітних артефактів, архівних документів щодо нашого минулого знищувалися і це для нас, безумовно, велика втрата. Як приклад, можна навести спогади колишнього директора краєзнавчого музею «Дрогобиччина» С.Кузанова (нині покійного), згідно з якими костельний архів був спалений емгебістами у 1947 р. на території, прилеглій до споруди. Безумовно, у ньому могла бути цікава інформація про герб Дрогобича. Науковцям, які досліджують історію нашого міста, це, очевидно, потрібно брати до уваги. Тож вивчаймо і шануймо своє минуле, бо без нього немає майбутнього!

Володимир САДОВИЙ

 



Создан 18 авг 2015



  Комментарии       
Всего 5, последний 4 года назад
Андрій 19 авг 2015 ответить
Знов Садовий відкриває чудеса. Про той герб давно усі знали і написано багато, навіть у книжках про Шульца є спогади про фасад будинку. Є спеціальні публікації про відкриття того корпусу. А Садовий знайшов поштівку, і відкриває всім очі. Та сліпий побачить шо там видно топки.
Павло 19 авг 2015 ответить
В україні війна, а ви пане Володимир займаєтесь відвертими дитячими справами! Слава Україні.
Марія 20 авг 2015 ответить
Герб мшав роману Пастуху, який не зміг прижитися з академічними людьми, і тоді почав в ночі залюплювати греба.
Тарас 22 авг 2015 ответить
А як то найгарніший? А є така таблиця з класами барельєфів за красотою? Карний, дуже гарний, майже гарний....То то саме, що вагітна або майже вагітна....Мудак та й всьо!
Grzegoż 23 авг 2015 ответить
Jeszcze w czasie wycieczky profesor Wladysław Panas muwił o tym zdięciu. Co pan autur tu powiada, kiedy to było wiadomo zawsze? http://biblioteka.teatrnn.pl/dlibra/dlibra/do
ccontent?id=13053&from=FBC
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником