ГАЛИЦЬКА ЗОРЯ


Новини в «ГЗ» від 21 серпня 2015р.




Поважай себе, своє місто, свою державу!

Шановні дрогобичани!

Наближається найбільше національне свято – День Незалежності України. Хочеться, щоб величні культурні дійства, які подарують заряд душевного піднесення, гармоніювали з усім довкола. Спрямовані на благоустрій ініціативи влади мають вагу лише за активної громадської підтримки. Дбаючи про свій добробут, подбаймо й про чисті та охайні подвір’я будинків, двори багатоповерхівок, упорядковані парки, дитячі майданчики, прилеглі території до підприємств, установ, організацій. Це та лепта, яку кожен небайдужий може вкласти у розбудову рідного Дрогобича. Взірець комфортного міста розпочинається з вашого подвір’я чи прибудинкової території.

Звертаємося до Вас із проханням у День Незалежності, який символізує наше національне єднання, нашу силу і непоборність, вивісити на домівках національні прапори. У час воєнного підступу консолідовано засвідчуймо любов і шану до національних символів і українського прапора зокрема. Згадаймо, що ці дві священні барви неба і землі на східних кордонах надихають наших захисників до борні за рідну землю, сповняють їх вірою у близьку перемогу. Хай наш чин майоріння прапорів буде подякою і водночас підтримкою тим, хто береже наш спокій і не дає здійснитися демонічному задуму окупанта – похитнути стяг на шпилі Української Держави!

Дрогобицька міська рада

 

Із Днем Незалежності, Україно!

Дрогобицька міська рада, Дрогобицька районна державна адміністрація, Дрогобицька районна рада запрошують дрогобичан та гостей міста на святкування 24-ї річниці Незалежності та Державного Прапора України

20-24 серпня

Книжково-ілюстративна виставка «Україна незалежна: погляд крізь час». Центральна бібліотека, філіали.

23 серпня

Розважальні заходи у мікрорайонах міста. Мікрорайони ЗОШ №№ 2, 10, 17.

10.00 – Змагання з міні-футболу. Спортмайданчик ДДПУ (вул. Лесі Українки,46).

13.00 – «Моя країна – незалежна Україна». Мистецьке свято «Через книгу – до високого мистецтва». Філіали МЦБС та ДДХШ (вул. М.Грушевського,170).

14.00 – Урочистості з нагоди Дня Державного Прапора України. Райдержадміністрація.

15.00 – Велопробіг із прапорами. Площа Ринок.

15.30 – Показові виступи федерації УШУ, ФСТ «Тайфун», СОЦ «Еней», ДО хортингу, ДОКК«Боривітер», школи бойового гопака «Духобор» та акробатів і кікбоксерів ДЮСШ ім. І.Боберського.

24 серпня

9.00 – Святкові Літургії. Храми міста.

10.00 – Виставка-продаж продукції бджільництва, художніх виробів та майстер-класи з ковальства і гончарства.

Площа Замкова Гора.

10.00-15.40 – Молодіжні заходи «Що ти побажаєш Україні?», фотовиставка «Я народився в Україні», молодіжний КВЕСТ, танцювальний флешмоб. Площа Ринок.

13.00-17.00 – Кубок Незалежності з футболу. Стадіон ДДПУ ім. І.Франка.

15.40-16.00 – Виступ муніципального духового оркестру. Площа Ринок.

16.00 – Громадське віче та святковий концерт з нагоди 24-ої річниці Незалежності України. Площа Ринок.

Ласкаво просимо!

 

Обнадійливі новини для Уличного

Відбулося засідання комісії з питань промисловості, ЖКГ, транспорту і зв’язку Львівської обласної ради. Прийнято рішення про скерування додатково 1 млн грн. на продовження ремонту автодороги Дрогобич – Довголука, що проходить через село Уличне. За коментарем ми звернулися до голови цієї комісії, депутата обласної ради Михайла Задорожного, який тримає на особистому контролі капремонт цього автошляху.

- Цього року на ремонт дороги Дрогобич – Довголука мені вдалося домогтися закладення в обласному бюджеті 7 млн 235 тис грн. Згідно з оголошеним Службою автомобільних доріг Львівщини тендером, підрядники освоїли майже 6 млн грн., дійшовши до початку села Уличне. Хочу заспокоїти уличненців: асфальтування дороги незабаром продовжиться. Адже в резерві залишилося 1,2 млн грн. Окрім того, днями на засіданні комісії я домігся виділення ще 1 млн грн. Служба автомобільних доріг здійснила експертизу автошляху, визначивши, що для завершення ремонту всієї запланованої ділянки дороги необхідно 11 млн грн. На цю суму оголошено тендер, відкриття конкурсних пропозиції відбудеться на початку вересня. Його переможець мав би ще цього року освоїти згадані вище 2,2 млн грн., заасфальтувавши частину дороги через Уличне. А наступного року, якщо вдасться «вибити» кошти, роботи продовжаться одразу ж навесні, адже вже не потрібно буде витрачати час на нові тендерні процедури.

Також потішу мешканців села Нижні Гаї, оскільки на засіданні комісії вдалося передбачити 119 тис грн. для ремонту тамтешньої дороги загального користування, - зазначив М.Задорожний.

Що ж, тепер уличненці мають бути зацікавлені у підтримці Михайла Задорожного, якщо він балотуватиметься на жовтневих виборах до Львівської обласної ради. Адже Михайло Леонович неодноразово називав завершення ремонту дороги Дрогобич – Довголука справою честі для себе.

Ярослав ГРИЦИК

 

Дрогобич потребує перемін

Віднедавна увагу дрогобичан на вулицях міста привертає амбітне гасло: «Дрогобич потребує перемін! Приєднуйся до команди В.Ямельницького». Чи означає це, що відомий в місті підприємець та політик Володимир Ямельницький тим самим заявив про наміри боротися за крісло міського голови? Щоб з’ясувати це, ми запросили пана Володимира на розмову.

- Володимире Ярославовичу, що означає гасло «Дрогобич потребує перемін!» і яких саме?

- Передовсім хочу привітати дрогобичан та гостей міста з прийдешнім святом – Днем Незалежності України!

Найголовніше, чого прагне сьогодні кожен із нас – це мир. Бажаю Вам, дорогі земляки, мирного неба над головою та спокою у Ваших оселях, добробуту і процвітання Вашим родинам! Водночас хочу побажати всім якомога скорішого відновлення реальної незалежності нашої України, встановлення кордонів у межах, визнаних світовою спільнотою, економічного зростання та розвитку!

Щодо гасла «Дрогобич потребує перемін!», хочу сказати, що місто потребує цих перемін негайно, інакше ми перетворимося на депресивну територію, з якої масово виїжджатиме молодь, і тут доживатимуть віку лише пенсіонери. Змінювались міські голови, депутати, але їх перебування при владі позитивного результату не дало. Я сам дрогобичанин, тут проживає моя сім’я, тому з гіркотою спостерігаю, як упродовж 24 років Дрогобич із економічного гіганта перетворився на суцільний базар. Ми хочемо змінити місто на краще, щоб воно стало місцем для комфортного проживання.

- Уся країна зараз переживає дуже важкі часи. Які конкретні позитивні зміни, на Вашу думку, можна зробити в Дрогобичі вже найближчим часом? 

- Конструктивних ідей є багато, та їх розкриття займе багато часу. Тому хочу зупинитися на першочергових кроках.

Насамепер потрібно змінити саму філософію управління містом. Апарат чиновників, який нами керує, обходиться місту в 15 млн грн. на рік. А ефективність такого керівництва, як ми бачимо, ніяка. Одним із багатьох прикладів цього є багатостраждальний похід до міської ради за тією чи іншою довідкою, який здійснили більшість дрогобичан.

У владі повинні бути прогресивні люди із новаторськими ідеями та бажанням працювати для Дрогобича. У нашій міській раді вже понад 20 років одні й ті самі посадовці тільки міняються кріслами, а в місті не відбувається ніяких позитивних змін.

Друге, що можна і треба робити вже, – це робочі місця. Незважаючи на всю плачевність економічної ситуації, все-таки малі підприємства продовжують працювати та наповнювати бюджет. Треба дивитися реально на речі – більшість великих промислових заводів та фабрик безповоротно втрачено, відновити їх роботу неможливо. Але їх території можуть послужити майданчиками для великої кількості дрібних та середніх виробництв, які в сумі наповнюватимуть бюджет не менше. Але щоби прийти на ці майданчики малому та середньому бізнесу потрібні гарантії та сприяння влади. Знаю особисто роботодавців, які готові вкладати кошти для створення таких підприємств, однак ті умови, які ставили представники влади, не були прийнятними для розвитку бізнесу. Якщо ж буде прогресивна влада, то створення робочих місць може розпочатись, незважаючи на труднощі в економіці.

Третє, що потрібно змінювати в Дрогобичі – це поліпшення інфраструктури. У Дрогобичі дуже слабо розвинутий сектор організації дозвілля, відпочинку, спорту, відсутні кінотеатри, спортивні майданчики, басейн і т.д. Але розв’язання цієї проблеми стане можливим, як тільки почнуть створюватись робочі місця - рух коштів одразу ж оживить економічну ситуацію в місті. Дрогобичанам має бути комфортно у себе вдома, щоб було де відпочити, і з дитиною погуляти, і де її оздоровити. Приміром, нонсенсом є те, що у такому великому місті немає навіть дитячого басейну, батькам доводиться возити дітей до Трускавця, а це вкрай незручно.

Дрогобич тільки тоді реально отримає шанси на розвиток, якщо все вищеперелічене почне з’являтися тут.

- Від 2010 року Ви є депутатом Дрогобицької міської ради. Чому, маючи певні важелі впливу на владу, Ви не стали впроваджувати свої ідеї?

- Так, справді, до міської ради я пройшов як мажоритарник по виборчому окрузі №8 (вул.Кн.Ольги та В.Великого). Надії і сподівання були великі, однак уже за короткий час тодішній міський голова Олексій Радзієвський сформував підвладну собі депутатську більшість, яка голосувала за помахом руки, по суті, обслуговуючи його інтереси.

У результаті, в місті була створена ціла схема роздачі земель під садівництво з подальшим переведенням їх під будівництво, проводилися економічно необґрунтовані приватизації, хаотичне будівництво МАФів, передача активів на баланс області, появився будівельний майданчик у парку культури та відпочинку і т.д. Зробити щось в такій ситуації, перебуваючи в абсолютній меншості, було неможливо.

- Та все ж Ви робили спробу потрапити до керівного апарату – Вам не вистачило лише кілька голосів для обрання на посаду заступника міського голови. Ви були готові співпрацювати із цими людьми, які, як Ви ж зазначили, протягом 20 останніх років лише змінюють крісла?

- Якщо взяти до уваги те, що уже у жовтні вибори, такий крок виглядає справді нераціональним. Але, як я вже наголошував, Дрогобич потребує перемін негайно. І що швидше при владі будуть люди, які хочуть реально працювати на благо міста, то більше шансів вийти зі стану затяжного занепаду.

- А що означає друга частина заклику «Приєднуйся до команди В.Ямельницького?». Хто входить до Вашої команди і яким критеріям мають відповідати ті, хто хоче працювати з Вами?

- Починаючи з 2010 року, мені вдалося об’єднати навколо себе цілеспрямованих людей, які люблять своє місто і готові працювати для Дрогобича. В основному – це молоді люди, вчителі, лікарі, підприємці, які ніколи не були на жодних чиновницьких посадах, проте змогли досягнути успіху у професійній діяльності. Можна так сказати – самі зробили себе. Але я готовий до співпраці з усіма, хто має цікаві ідеї та пропозиції щодо поліпшення життя в нашому місті. Тому запорошую приєднатися до нас.

- Звідси вже остаточно напрошується висновок, що робите заяву про участь у виборах на посаду міського голови Дрогобича, адже робити ті чи інші перетворення можна лише, маючи такі повноваження. Чи не так?

- Так, я маю намір позмагатися за посаду міського голови Дрогобича, оскільки відчуваю, що маю вже достатньо досвіду управлінця і водночас ще достатньо енергії для втілення своїх задумів. Маю своє бачення та ідеї, як підняти місто на якісно вищий рівень.

- Якими рисами, на Вашу думку, має володіти міський голова, щоби його діяльність була ефективною і приносила користь громаді?

- Без сумніву, це повинна бути людина з вольовим характером, харизмою. Потрібно бути реальним господарником, дотримуватися даного слова, вміти сказати «ні» людям та ситуаціям, які не є корисними для громади. Також необхідно бути лідером, вміти об’єднати навколо себе команду професіоналів. І, що важливо, не бути маріонеткою в руках певних економічних чи політичих кіл.

Хочу зазначити, що сьогодні оплата праці чиновника така, що робота на посадах у владі прирівнюється до волонтерства. Я не йду у владу заради заробляння грошей, я є досить забезпеченою людиною, але відчуваю, що своїм досвідом зміг би прислужитися громаді.

Мені б дуже хотілося, щоб Дрогобич був процвітаючим містом, містом в якому було би комфортно проживати і дітям, і дорослим, і людям похилого віку. Я, як батько, дуже б хотів, щоб хоча один з моїх синів, коли виросте, залишився в Дрогобичі. І так хотіли би багато дрогобичан, щоб їхні діти не їхали в далекі світи, а були близько. Для цього необхідні умови та гідний рівень життя.

Тож ми всі разом заради нашого майбутнього, майбутнього наших дітей, повинні об’єднатися і зробити наше місто затишним та комфортним, містом, в якого є майбутнє.

Розмову вела Віра ЧОПИК

 

ПОСТСОВЄЦЬКИЙ СИНДРОМ, або Що завадило здійсненню «стратегічних» планів Михайла Сікори?

21 липня XLII сесія Дрогобицької районної ради прийняла звернення депутатів, текст якого скерували Президентові, генпрокурору, міністрові внутрішніх справ, голові СБУ та голові Вищої ради юстиції.

Що ж таке стряслося в районі, що обранці селян вважали за необхідне відірвати від важливих державних справ найвищих посадових осіб держави, у тім числі самого Главу держави? Виявляється, такої честі удостоїлося приватне підприємство «Постінтур», яке, як випливає зі змісту звернення, не тільки заблокувало рахунки КП «Управління капітального будівництва Дрогобицької районної ради», але й, за великим рахунком, перекреслило перспективи розвитку району та перешкодило здійсненню стратегічних планів керівництва райради щодо спорудження шкіл, мостів, газопроводів і доріг.

Кореспондент «ГЗ» зустрілася з директором ПП «Постінтур» Михайлом СОЛЯНОМ і поставила йому питання руба: «Навіщо ви шкодите району, де ваше християнське сумління і громадянська відповідальність?». Михайло Іванович відповів:

- На шпальтах вашої газети вже йшлося про те, що свого часу ПП «Постінтур» мало необережність укласти з комунальним підприємством райради угоду щодо завершення багаторічного «довгобуду». Позаяк управління капбудівництва райради не мало грошей, було також укладено окрему угоду щодо інвестування коштів у цей «довгобуд». Проте, коли ПП «Постінтур» виконало певний обсяг робіт і, зрозуміло, вимагало обумовленої угодою оплати, комунальне підприємство раптом відмовилося розраховуватися. Річ у тім, що в наші ділові взаємини як двох самостійних суб’єктів господарювання незаконно втрутився голова ради Сікора, мотивуючи тим, що угоди були укладені без його згоди, хоча згода навіть такого високоповажного пана як Сікора в таких ситуаціях не передбачена жодним законом. Відтак ми, щоби відстояти справедливість, змушені були апелювати до судів, які повністю задовольнили наші позовні вимоги.

- То хто кого блокує, пане Михайле: «Постінтур» – управління капітального будівництва, чи пан Сікора – судові рішення?

- Запитання, поза сумнівом, риторичне. Пан Сікора, котрий опублікував це звернення у своїй «кишеньковій» газеті, яка, наскільки мені відомо, теж була створена незаконно, прагне перекласти все із хворої голови на здорову. Прикриваючись при цьому таким горезвісним постсовєцьким синдромом як колективна безвідповідальність. Адже депутати, які голосують за прийняття таких необґрунтованих і відверто популістських звернень, не будучи посадовими особами органу місцевого самоврядування, за ніщо не відповідають і нічим не ризикують.

- А як же довіра виборців? Невже депутати, які проголосували це звернення, уже не хочуть бути представниками громади в районному «парламенті»?

- Я так не думаю. Вони не просто повинні хотіти, але й зобов’язані, оскільки володіють певним досвідом місцевого самоуправління. Проте, на моє тверде переконання, їхньою думкою у даній ситуації просто банально зманіпулювали. Пан Сікора, котрий, поза сумнівом, найбільше за всіх прагне й надалі залишитися біля «корита»…

- Пане Солян, ви не вважаєте, що висловлюєтеся некоректно?

- Я відповідаю за свої слова і на підтвердження цих слів маю чимало доказів. Найпершим доказом є те, що Сікора за майже п’ять років цієї історії з «довгобудом» аж тепер раптом «розродився» і вирішив поділитися своїм «нестерпним болем» із народом. Чому раптом тепер? Адже на носі вибори! То ж треба «зліпити» із себе жертву, видати себе за білого і пухнастого. І, натомість, звинуватити у всьому ПП «Постінтур», яке, капосне, протягом п’яти років перебування при владі державного діяча нижнє-гаївського «розливу» заважало йому будувати школи, мости, газопроводи і дороги. Видається, він сам створив таку ситуацію, щоби напередодні виборів у такий примітивний спосіб виправдати свою бездіяльність.

- Невже все так безнадійно? Невже в добродія Сікори за п’ять років нема ніяких досягнень?

- Є, звичайно. Наприклад, прокладено добротну дорогу і споруджено міст до новоствореного Гаївського лісництва, яке з’явилося внаслідок експропріації лісових масивів у сусідів. Тепер там повним ходом вирубують ділову деревину і цілодобово переробляють її на сільській пилорамі.

- Як, на вашу думку, можна розв’язати цей конфлікт інтересів, який виник між вашим підприємством і, як ви стверджуєте, не стільки управлінням капітального будівництва, а особисто Сікорою?

- Те, що Сікора, зловживаючи посадовим становищем і віроломно порушуючи присягу держслужбовця, нахабно втрутився у спір двох господарюючих суб’єктів, є одним боком «медалі», якому, сподіваюся, дадуть належну оцінку правоохоронні органи. Інший бік «медалі» – це те, що він, увівши в оману депутатів, втягнув у конфлікт цілий представницький орган. Тому пропоную повпредам громади створити депутатську комісію, яка би на підставі документів, а не інсинуацій, вивчила це питання і дала належну оцінку діям пана Сікори в цій ситуації. Наше підприємство, особисто я, Михайло Солян, не маємо абсолютно нічого проти виробничої діяльності КП «Управління капітального будівництва…», ні проти розвитку району, ні проти особисто Сікори. Ми просто захищаємо свої законні права, які, на моє переконання, внаслідок корумпованих зв’язків районної ради із певними органами державного управління, тривалий час зневажалися і продовжують зневажатися. Ми хочемо правди і справедливості. І не тільки ми, колектив «Постінтуру» цього хоче. Цього прагне весь український народ. І я не сумніваюся, що наш колектив, ціла українська нація все-таки доб’ються правди. Питання лише – якою ціною?

- Чому рішення судів, які прийняті на вашу користь, роками не виконуються?

- Ви ще запитайте мене, наприклад, чому по Дніпру, в самісінькому центрі України, дотепер плаває великогаборитна ніде ніким не зареєстрована баржа і намиває пісок? На очах у мільйонів цинічно нищиться головна водна артерія держави, русло якої скоро перетвориться на марсіанський пейзаж. Про цю баржу півроку говорять по всіх телеканалах, показують, як, уже не знімаючи порток, можна перейти Дніпро. І таких прикладів – тьма. Проте реакції з боку правоохоронних органів – нуль. Це, звісно, не означає, що там працюють сліпі, глухі чи контужені люди, яким випадково довірили охороняти наші з вами, платників податків, права. Натомість, це переконливо свідчить про те, що корумпована система, витираючи ноги в закони, саботує будь-які зміни, реформи і нахабно кидає виклик мільйонам громадян, з кишені яких отримує немалі зарплати, пенсії та інші матеріальні блага. То ж чи варто дивуватися, коли якийсь малоосвічениий «дядько», наділений владними повноваженнями, звертається до генпрокурора, міністра внутрішніх справ, голови СБУ, щоби ті вплинули на… не конче мудрих суддів. Цьому «дядькові», мабуть, уже не дано осягнути сутність такого цивілізаційного поняття, як верховенство права. Зате він давно засвоїв таке поняття як кругова порука, в яке щиро вірить, на яке сподівається і якому, можливо, поклоняється, як якомусь язичницькому божеству.

Марта ПРИРІЗ

 

У Стебнику презентували Програму розвитку

У неділю, 16 серпня, у Стебницькому Народному домі презентували Програму розвитку громади Стебника. Організатором зборів громади виступив Стебницький Громадський Рух, котрий об’єднує десять громадських організацій міста.

Вступне слово мав громадський діяч Іван Куць, котрий зазначив, що вже настав час змінити у Стебнику принцип «Розділяй і володарюй» на принцип «Об’єднуй і скеровуй». Презентувати Програму розвитку він запросив уродженця Стебника, депутата Трускавецької міськради, голову депутатської комісії з питань ЖКГ Руслана Крамара.

У виступі п.Крамар акцентував увагу на основних проблемах Стебника і шляхах їхнього вирішення. Наголосивши, що влада – це насамперед громада, а міський голова та депутати – тільки представники громади, найняті нею на роботу, Руслан Крамар озвучив п’ять позицій, що мали зробили би контроль громади над органами влади ефективним. Це:

- пряма трансляція засідань сесій міської ради та виконкому із подальшим розміщенням відеозаписів на офіційному сайті Стебницької міської ради;

- запровадження обов’язкового поіменного голосування на сесіях та засіданнях виконкому з оприлюдненням результатів голосувань;

- діяльність інституту електронних петицій і громадських слухань (зокрема, прийняття бюджету міста має проходити лише після громадського обговорення: на що саме скеровувати кошти і в якій кількості);

- міський голова, його заступники, члени виконкому і депутати повинні взяти на себе зобов’язання, що ні вони, ні члени їхньої родини за час каденції не візьмуть міську землю чи нерухомість;

- передбачити щорічний спільний звіт міського голови та депутатського корпусу і в разі визнання громадою їхньої роботи незадовільною повинна бути солідарна відповідальність – у відставку мають іти мер і депутатський корпус.

Після цього Руслан Крамар ознайомив присутніх з Програмою розвитку Стебника, котра має три основні блоки. Перший – «Комфортне життя» – включає питання освіти, медицини, інфраструктури (ремонт головних доріг міста, виїздів на Трускавець, Дрогобич і львівську трасу), благоустрою міста (створення ландшафтного парку з доріжками, лавочками, кав’ярнями, оглядовою вежею) тощо.

«Треба створити всі умови, щоб кошти залишалися в Стебнику, а не виводилися з нього. Тоді буде розвиток», – наголосив Руслан Крамар. Ринок потрібно віддати в управління підприємцям, які там працюють, щоби ті вкладали кошти в його розвиток.

Руслан Крамар висловися категорично проти «оптимізації» освіти: закриття жодної зі стебницьких шкіл не можна допустити! А от реформування соціального захисту необхідне для забезпечення гідної старості.

Окремими пунктами в Програмі розвитку Стебника прописані теми поліпшення медичного обслуговування, питання культури, розвитку спорту, вирішення проблеми бездомних тварин, започаткування діяльності бізнес-школи, покращення криміногенної ситуації у місті.

Окремим блоком Програми є питання житлово-комунальної сфери. Це не тільки вивезення сміття, а й ситуація з теплопостачанням, водопостачанням. Йшлося про надання дозволів на індивідуальне опалення, можливість здешевлення води за рахунок введення в експлуатацію доброгостівського озера та діяльності ТзОВ «Стебницький водоканал» тощо.

«Звідки взяти кошти на реалізацію всіх цих грандіозних задумів?» - запитували стебничани. У відповідь почули від доповідача три позиції: за рахунок надходжень від діяльності комунальних підприємств, котрі насправді є далеко не збитковими при ефективному менеджменті; від продажу землі та майна за реальну ціну, яку готовий платити покупець на конкурентній основ; від залучення інвестицій.

Місто Стебник слід позиціонувати не як депресивного жебрака, котрий тільки те й робить, що виклянчує кошти, а як успішного міста, котре саме вміє заробляти і має перспективу. Ну і, звісно, слід вести перемовини з власниками заводу «Полімінерал» щодо участі у розвитку міста.

Одним з важливих завдань є повернення стебницьких земель, що зараз належать Болехівцям. Адже кар’єр і калійний комбінат – на території Стебника, ці підприємства руйнують стебницькі дороги, а податки від них до міського бюджету не надходять.

Для поповнення бюджету варто збудувати в місті АЗС – переговори з мережею «ОККО» вже ведуться.

Півторагодинна зустріч, на яку завітали понад 350 мешканців, була цікавою. Завітали на презентацію і священики – отці Михайло Бучинський Володимир Лужецький, котрі озвучили свої пропозиції до Програми.

На завершення Руслан Крамар попросив громаду обдумати Програму розвитку, яку презентовано з ініціативи Стебницького Громадського Руху.

Озвучені напрацювання претендують на статус системного аналізу проблем, причин їхнього виникнення, розробку механізмів вирішення. А запровадження ефективного контролю громади над владою є великим кроком до демократії – незалежно від того, хто цю владу представлятиме після виборів у жовтні ц.р.

Марія КІНДРАТОВИЧ

 

На захисті інтересів і прав людини праці

Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України виповнюється 15 років. Шлях становлення та розвитку, який Фонд пройшов з 2000 року, засвідчив, що надійна та ефективна його робота є необхідною умовою соціальної стабільності українського суспільства.

Зі створенням Фонду було повністю вирішено проблему страхових виплат потерпілим на виробництві, радикально поліпшилося їх медико-соціальне обслуговування, що стало наочним виявом успішного виконання інституцією покладених на неї завдань.

За майже 15 років своєї історії Фонд виріс у потужну фінансову структуру, якій довіряють мільйони громадян, що перебувають під його надійним страховим захистом. Майже 300 тисячам осіб Фонд щомісячно проводить виплати у зв’язку з ушкодженням здоров’я, а також у випадку смерті під час виконання трудових обов’язків.

Починаючи з 1 квітня 2001 року, на статутні напрямки Фондом використано майже 38 млрд грн. Середньомісячний розмір страхової виплати на одного потерпілого (члена його сім’ї) зріс майже у 15 разів і за 2014 рік склав 1769 грн.

Масштабними є обсяги використання коштів Фонду у відновлення здоров’я і працездатності потерпілих на виробництві – майже 2,4 млрд грн. Упродовж періоду з 2001 року медико-соціальні послуги за рахунок Фонду отримали понад 800 тисяч осіб. Для інвалідів внаслідок трудового каліцтва придбано майже 6 тисяч автомобілів.

Таким чином, на практиці знайшла втілення ідея створення в Україні сучасної системи турботи про життя, здоров’я та працездатність наших громадян, що відповідає кращим світовим стандартам.

Відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Дрогобицькому районі охоплює територію міста і району. Спершу фонд орендував площі у готелі «Тустань», а згодом придбав власне приміщення у будівлі на вулиці П.Орлика,14. Просторі, охайні кімнати розташовані на першому поверсі. Для інвалідів, які користуються візками, облаштований пандус.

У відділенні Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Дрогобицькому районі станом на 1 серпня ц.р. на обліку перебували 4470 платників страхових внесків, у тому числі 2810 юридичних та 1660 фізичних осіб. Страхові виплати, передбачені законодавством, отримують 388 застрахованих осіб.

Від початку 2015 року для відшкодування шкоди потерпілим на Дрогобиччині виплачено 3 млн 960 тис грн.

Зокрема, щомісячну грошову допомогу у випадку часткової чи повної втрати професійної працездатності виплачено 360 потерпілим на суму 3 млн 230 тис грн.

Щомісячні страхові виплати особам, які мають на це право у випадку втрати годувальника, отримали 29 осіб на суму 282,5 тис грн.

Допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю виплачено 3 особам на суму 29 тис 900 грн.

Одноразову допомогу у випадку стійкої втрати працездатності отримав один потерпілий у розмірі 79 тис 510 грн.

Допомога на поховання виплачена одному потерпілому на суму 6,9 тис грн.

Одноразова допомога у зв’язку зі смертю потерпілого становила 330 тис 700 грн.

Одним із основних завдань страхування від нещасних випадків на виробництві, покладених на Фонд, є відновлення здоров’я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків і професійних захворювань.

Відділенням Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Дрогобицькому районі на медичну, професійну та соціальну реабілітацію потерпілих на виробництві з початку 2015 року виплачено 237 тис 457 грн. Зокрема, витрати становлять:

- на спеціальний медичний догляд для 1 особи – 9,169 тис грн.;

- на постійний сторонній догляд для 8 осіб – 38,004 тис грн.;

- на побутове обслуговування для 12 осіб – 28,201 тис грн.;

- на лікування у лікувально-профілактичних закладах для 3 осіб – 17,504 тис грн.;

- на протезування для 7 осіб – 82,367 тис грн.,

- на лікарські засоби для 9 осіб – 58,897 тис грн.;

- на придбання візка – 1,626 тис грн.;

- на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомашин – 1,689 тис грн.

Від початку 2015 року у відділенні Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Дрогобицькому районі зареєстровано 5 нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, ще один випадок перебуває на стадії розслідування.

Беззаперечні набутки, досягнуті за цей час, стали можливими завдяки високому професіоналізму й сумлінності всього багатотисячного колективу Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Дружний колектив справжніх професіоналів сьогодні трудиться і в Дрогобицькому відділенні Виконавчої дирекції Фонду. Не можу не згадати добрим словом наших ветеранів, котрі вийшли на заслужений відпочинок – це В’ячеслав Лук’янченко, Дарія Хомич, Людмила Клепінна, Тарас Шешурак.

Хочу запевнити, що навіть попри всі суспільні та економічні потрясіння, яких зазнала Україна в останні роки, Фонд і надалі залишається на своєрідній передовій захисту інтересів та законних прав людини праці.

В’ячеслав ПЛАЗИНСЬКИЙ, начальник відділення ВД ФССНВВ у Дрогобицькому районі

 



Создан 21 авг 2015



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником