ГАЛИЦЬКА ЗОРЯ

Новини в «ГЗ» від 15 вересня 2015р.




І в листопад, і в снігопад…

Завітавши до будь-якого міста, ми насамперед звертаємо увагу на його охайність. Воно може бути невеличке й скромне за архітектурою, проте впорядковане з чистими вулицями, тому завжди викликає симпатію.

Наш Дрогобич, як на нинішній складний період, доволі охайний. Правда, завжди хочеться більшого, аби все виглядало «шикарно». І це правильно, і дуже добре, тільки не треба опускати рук, а завжди й скрізь сприяти, долучатися до його розвитку, дбати про його красу. Навіть зараз при катастрофічному падінні надходжень до міської скарбниці від промислових підприємств важливо знаходити резерви, міняти підходи до розв’язання різного роду завдань.

Ось і зустріч першого заступника голови міста Петра Суди з працівниками комбінату комунальних підприємств (КПП) у середині минулого тижня, якраз й була зорганізована для розв’язання актуальних питань прибирання та впорядкування міської території.

Спочатку Андрій Янів, керівник ККП, від імені чималого колективу подякував Петрові Станіславовичу, якому вдалося в короткий термін розв’язати проблему заборгованості із зарплати.

Серпневу зарплату вже виплатять у вересні, а вересневу – у жовтні. І на радість комунальникам за попередніми підрахунками виконання бюджету затримок із виплатами до закінчення року не очікується.

- Сьогодні комбінат відповідає в місті за все і вся, зауважив Петро Суда, а в технічному забезпеченні й оснащенні – залишився далеко в минулому столітті. З наступного року плануємо низку радикальних змін. Оплата праці прибиральників буде проводитися за актами виконаних робіт. Підприємство повинно заробляти кошти, аби розвиватися. Віником і лопатою місто якісно вже не прибереш. Терміново потрібно докуповувати техніку для асфальтування доріг, тротуарів, доріжок. Є нагальна потреба в інших комунальних машинах. Якщо цього не почати робити вже сьогодні – завтра катастрофічно відстанемо.

Прибиральники у дружній бесіді, зі свого боку, нагадали владі, що потрібно оперативніше міняти «перегорілі» лампи світильників, а окремі місця взагалі погано освітлені. Слід дослухатися до нарікань мешканців вулиці Шолом-Алейхема щодо незручностей через торговельні кіоски, якими всіяна проїжджа частина дороги. Саме через це виникають проблеми з вивезенням сміття з ринку. Доводиться робити це спозаранку, порушуючи спокій мешканців.

Спостерігаючи за безпосередньою, невимушеною, щирою розмовою на цій зустрічі Петра Станіславовича з прибиральниками подумалося: таки краще приходити до людей вчасно, не чекаючи, коли вони нагадуватимуть про себе пікетом.

Роботу вони шанують і цінують, сумлінності хоч відбавляй – лише створюй умови та виконуй обіцяне.

Василь ДОБРЯНСЬКИЙ

Фото автора

 

У пошуках головного спортовця

У четвер, 10 вересня, у світлиці ратуші відбулася зустріч спортивної еліти Дрогобича та виконуючого обов’язки міського голови Тараса Метика, на якій обговорили кандидатури претендентів на посаду начальника відділу фізичної культури та спорту міської ради.

З першого вересня колишній начальник відділу Р.Проць вирішив зосередитися на роботі у ДДПУ ім.І.Франка, тож посада стала вакантною.

Під час зустрічі керівники та делегати спортивних організацій міста, учителі фізвиховання запропонували три кандидатури – Василя Карпина, Ореста Соломчака та Ореста Шевчука.

Після жвавої дискусії, де обговорили нинішні реалії та майбутні очікування у спортивній сфері Дрогобича, більшість дійшли згоди, що гідним претендентом на цю посаду є Орест Соломчак. Василь Карпин та Орест Шевчук свої кандидатури зняли. Лідери спортивної громадськості міста подякували Тарасові Метику за демократичний підхід щодо визначення кандидатури на посаду начальника відділу фізкультури і спорту. А пан Метик наголосив, що призначення начальника – прерогатива міського голови чи виконуючого його обов’язки. Однак працювати начальнику зі спортивною громадськістю, тому саме їм обирати собі керівника. Навіть у той час, коли це відбувається перед місцевими виборами, в.о. міського голови переконаний, що новий керівник відділу культури та спорту працюватиме й у новій команді обраного міського голови, адже цього керівника запропонувала громадськість.

На завершення зустрічі присутні домовилися про ще одну зустріч, на яку запросять усіх претендентів, щоб заслухати програми і бачення їхньої діяльності, поспілкуватися, а відтак визначаться з однією кандидатурою.

За інформацією відділу забезпечення діяльності виконкому

 

Коордрада розробила критерії...

У середу, 2 вересня, відбулося засідання Координаційної ради Блоку національно-демократичних сил Дрогобиччини.

На засіданні ради обговорили трагічні події, які сталися біля стін Верховної Ради України 31 серпня. Члени ради висловили велику стурбованість із приводу цих подій, а відтак, турбуючись про безпеку дрогобичан, прийняли Звернення до лідерів політичних партій та громадських організацій. У ньому, зокрема, сказано: «Звертаємося до лідерів політичних партій і громадських організацій з нагадуванням, що під час проведення мітингів та демонстрацій необхідно особливу увагу приділяти безпеці людей. Наголошуємо про політичну відповідальність організаторів проведення акцій та мітингів, що жодні рейтинги і відсотки не вартують тих жертв, які були в Києві. Водночас вимагаємо від правоохоронних структур забезпечення безпеки мирних акцій, які будуть відбуватися в майбутньому».

Опісля члени КРБНДС обговорили ситуацію з майбутніми місцевими виборами, потенційних кандидатів на міського голову і запропонували вимоги-критерії, яким би мали відповідати претенденти на пост міського голови Дрогобича. Це: порядність; професійність; патріотизм; некорупційність; досвід управлінської роботи; поміркованість, зваженість і комунікабельність; принциповість; незалежність від сторонніх впливів у прийнятті рішень; послідовність у своїх політичних поглядах; політична та громадська активність у позавиборчий період; успішність; вік – від 25 до 60 років; проживання у Дрогобичі понад 10 років; досконале володіння українською мовою.

Кор. «ГЗ»

 

Допоможе світлофор?

На засіданні районного оперативного штабу, яке провів голова райдержадміністрації Максим Лісогор, обговорили шляхи зменшення аварійності на перехресті, яке в народі називають «Катюша».

Кілька років тому дорожники прибрали звідти клумбу, яка була причиною постійних аварій. Втім, перехрестя і далі залишається проблемним, періодично тут стаються ДТП. Останнє трапилося нещодавно за участю громадян Польщі. Водії скаржаться на незрозумілу схему руху.

На засіданні штабу прозвучала пропозиція відновити транспортну розв’язку у вигляді круга, але вже в сучасному форматі. Та після обговорення все ж вирішили повторно звернутися до Служби автомобільних доріг Львівщини та обласного ДАІ з пропозицією про встановлення на перехресті світлофора.

 

«Райавтодор» зберіг потенціал

На цьому наголосив керівник «Дрогобицького райавтодору» Сергій Грибанов на розширеній нараді в райдержадміністрації.

Підприємство, яке у попередні роки ледь зводило кінці з кінцями, цьогоріч уклало угоди на ремонт місцевих доріг Дрогобиччини на майже 1 млн грн. Це дозволило вчасно виплатити зарплату працівникам та підготувати до зими техніку.

Поліпшити ситуацію вдалося завдяки чіткій зваженій позиції голови райдержадміністрації Максима Лісогора, який провів чимало робочих зустрічей з керівниками органів місцевого самоврядування, рекомендуючи їм співпрацювати з «Райавтодором», щоб зберегти місцеве підприємство.

Нині дрогобицьким дорожникам потрібна допомога керівництва району у розв’язанні проблеми із завезенням піщаної суміші для підсипки доріг взимку, яка склалася у зв’язку з реорганізацією структури автодорів.

Назарій НАКОНЕЧНИЙ 

 

НОВИНИ СТЕБНИКА

Освятили Алею Героїв

24 серпня на День Незалежності України біля Стебницької ЗОШ №18 відбулися урочистості з нагоди освячення Алеї Слави Героїв Небесної Сотні. В заході взяли участь, міський голова Стебника Василь Пецюх, секретар Дрогобицької міської ради Тарас Метик, директор школи Роман Броницький, учні та педагоги, священики.

На великому стенді, присвяченому Героям Небесної Сотні, є портрети та вказані імена наших полеглих співвітчизників, зокрема мешканців Львівщини, що героїчно загинули від куль снайперів в часи Революції Гідності. А це Юрій Вербицький, Роман Сеник, Андрій Корчак, Роман Варениця, Роман Точин, Олег Ушневич, Йосип Шилінг, Богдан Сольчаник, Анатолій Жоловага, Володимир Жеребний, Андрій Дигдалович, Богдан Вайда, Микола Паньків, Іван Бльок, Володимир Топчій, Володимир Бойків, Богдан Ільків, Ольга Бура.

Алею Слави Героїв Небесної Сотні урочисто освятили представники духовенства та відправили панахиду за загиблими за волю України. Тарас Метик подякував директору та вчителям школи за створення Алеї. На завершення заходу школярі запустили в небо синьо-жовті повітряні кульки на знак прагнення до миру в нашій країні.

 

Отруїлася чадним газом

24 серпня, близько 00.10 у Стебнику на вул. Січових Стрільців,3 виникла пожежа.

Займання відбулося в квартирі на 3 поверсі у третьому під’їзді. Власницею помешкання є Н.Дречевич.

На місце пожежі прибули два автомобілі МНС та карета швидкої допомоги з Дрогобича. 70-річна сусідка, яка проживає поверхом вище, внаслідок пожежі отримала отруєння чадним димом. Рятувальники винесли потерпілу на руках з приміщення й передали медикам для надання подальшої допомоги. Загалом 23 людей евакуйовано.

Пожежу ліквідували о 02:03. Вогнем у квартирі знищено речі домашнього вжитку. Ймовірна причина займання – необережне поводження з вогнем власниці квартири.

Надія БАВОЛИЧ

 

Стебничани дочекалися капремонту центральної дороги

У Стебнику на вул.М.Грушевського капітально відремонтували ділянку дороги. Про це розповів міський голова Василь Пецюх журналістам.

Працівники місцевого підприємства «Дорсервіс» розширили проїжджу частину вулиці, встановивши нові бордюри, та відновили дорожні колодязі.

Мер міста запевнив, що роботи виконано якісно, і стебничани задоволені результатом. За його словами, цього року на ремонт доріг у місті було витрачено близько 700 000 гривень.

«Ми те, що запланували на цей рік по мікрорайону багатоповерхової забудови, обов’язково виконаємо. Це ті роботи, які найближчим часом передбачено виконати. А ще ми плануємо виконати капітальний ремонт ділянки дороги на вулиці Степана Бандери» - повідомив голова міста.

Також Василь Пецюх пообіцяв, що в межах виділених коштів із міського бюджету, буде виконано ремонт дороги на вул. Володимира Великого, а також ділянки дороги на вул. А.Мельника.

 

Найчарініша стебничанка – Діана Дмитрах

30 серпня у Стебнику з нагоди Дня міста відбувся конкурс «Красуня Стебника-2015». Побачивши, як саме проходив конкурс, представляю до Вашої уваги свої враження.

Найперше, що мене здивувало, коли я прийшла на місце події – це те, що на головній площі міста, де й проходили урочистості, було дуже людно. Адже в Стебнику вже давненько так гучно нічого не святкували. Збоку площі за прилавками стояли продавці, які продавали різноманітні сувеніри, повітряні кульки та солодощі. Загалом в місті панувала дуже затишна атмосфера.

Усміхненими обличчями стебничан можна було милуватися ще дуже довго, але врешті-решт довелося відірватися від такого споглядання, бо відкриття конкурсу почалося.

Ведуча Наталія Пецюх представила глядачам учасниць – Юлію Нечипор, Юлію Янісів, Юлію Свіжинську, Діану Дмитрах, Марину Ткач, Уляну Маланяк та Анну Грицик. Саме з цього моменту дівчата почали демонструвати власну красу.

Спершу конкурсантки за допомогою жеребкування обирали запитання і давали на них розгорнуті відповіді. Після інтелектуального завдання дівчата виконали два танці у ковбойських та військових вбраннях.

Змушена визнати, що танець у військовому стилі зараз дуже актуальний. Про це сказала і ведуча: «Думаю, цей конкурс дуже актуальний саме в теперішній час. Сподіваюсь, наші учасниці будуть не проти присвятити його стебничанам, які зараз на сході».

Наступний етап конкурсу полягав у тому, що кожна учасниця мала можливість показати свій талант. Найбільше мене вразив виступ Діани Дмитрах, яка виконала пісню гурту Океан Ельзи «Не твоя війна». Знову ж таки виконання саме цієї пісні є дуже актуальним.

Останньою можливістю проявити себе для учасниць був конкурс дефіле в купальниках та вечірніх сукнях. Відразу помітним було те, що напередодні з дівчатами добре попрацювали спеціалісти, які проводили для них уроки майстерності дефілювання та акторських вмінь.

І нарешті настав довгоочікуваний вирішальний момент. Члени журі передали ведучій конверт з результатами голосування. Глядачі, затамувавши подих, очікували вердикту суддів.

Мабуть більша половина публіки вже вирішила, що корони переможниці достойна Юлія Свіжинська, оскільки їй не тільки найбільше аплодували, а й активно викрикували її прізвище. Але все сталося не так, як гадалося, адже красуню Стебника обирала далеко не публіка, а судді, які знають ціну жіночій красі.

Ведуча конкурсу створювала інтригу для глядачів, витримуючи довгі паузи перш, ніж оголосити рішення суддів. Але все таки назвала імена трьох переможниць конкурсу. Юлія Янісів стала другою віце-міс. Улюблениця публіки Юлія Свіжинська виборола місце першої віце-міс. А «Красунею Стебника-2015» стала Діана Дмитрах.

Глядачі задоволені тим, що титул красуні Стебника 2015 отримала саме Діана, судячи з їхньої реакції – гучних оплесків та усміхнених облич. Красуня Стебника отримала не тільки корону переможниці, а й подарункову путівку у Будапешт.

На завершення конкурсу з музичним привітанням виступив Теодор Кукуруза.

Надія БАВОЛИЧ

 

Чергові вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів 25 жовтня 2015р.

Додаток 309 до постанови Центральної виборчої комісії від 6 вересня 2015 р. №230

Дрогобицька міська виборча комісія Львівської області

Голова комісії – Тутова-Марчук Ірина Вікторівна, 1967 р.н. – від місцевої організації політичної партії «Громадський Рух «Народний Контроль».

Заступник голови комісії – Яворський Орест Федорович, 1950 р.н. – від місцевої організації політичної партії Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина».

Секретар комісії – Ращупкіна Тетяна Анатоліївна, 1965 р.н. – від місцевої організації Політичної партії «Об’єднання «Самопоміч».

Члени комісії:

Бойко Іван Богданович, 1977 р.н. – від місцевої організації політичної партії «Сила людей»;

Василишин Галина Володимирівна, 1962 р.н. – від місцевої організації партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність»;

Василишин Христина Романівна, 1986 р.н. – від місцевої організації політичної партії «Народний Фронт»;

Гірша Наталія Всеволодівна, 1963 р.н. – від місцевої організації Радикальної Партії Олега Ляшка;

Городник Катерина Михайлівна, 1956 р.н. – від місцевої організації Радикальної Партії Олега Ляшка;

Демків Юлія Михайлівна, 1984 р.н. – від місцевої організації Ліберальної партії України;

Демко Любов Романівна, 1952 р.н. – від місцевої організації партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність»;

Добрянська Марія Степанівна, 1979 р.н. – від місцевої організації Політичної партії «Народний Фронт»;

Конончук Марія Тарасівна, 1982 р.н. – від місцевої організації політичної партії Всеукраїнське об’єднання «Свобода»;

Лесик Світлана Володимирівна, 1979 р.н. – від місцевої організації політичної партії «Об’єднання «Самопоміч»;

Макух Світлана Миколаївна, 1962 р.н. – від місцевої організації політичної партії «Наш край»;

Павловський Дмитро Романович, 1994 р.н. – від місцевої організації політичної партії Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»;

Пилип’як Галина Орестівна, 1959 р.н. – від місцевої організації політичної партії Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»;

Сеньків Ігор Йосипович, 1962 р.н. – від місцевої організації партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність»;

Шологон Лілія Василівна, 1967 р.н. – від місцевої організації політичної партії «Об’єднання «Самопоміч».

Секретар Центральної виборчої комісії Т.ЛУКАШ

 

Додаток 1 до постанови Дрогобицької міської виборчої комісії від 12 вересня 2015 р. №9

Стебницька міська виборча комісія Львівської області

Голова комісії – Пурій Марія Іванівна, 1973 р.н. – від місцевої організації політичної партії Всеукраїнське об’єднання «Свобода».

Заступник голови комісії – Плоскодняк Лідія Богданівна, 1957 р.н. – від місцевої організації політичної партії Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина».

Секретар комісії – Іваник Наталія Іванівна, 1987 р.н. – від місцевої організації Політичної партії «Об’єднання «Самопоміч».

Члени комісії:

Бурак Катерина Миколаївна, 1949 р.н. – від місцевої організації партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність»;

Горошко Галина Петрівна, 1968 р.н. – від місцевої організації Політичної партії «УДАР» Віталія Кличка;

Іваник Михайло Ярославович, 1956 р.н. – від місцевої організації політичної партії «Громадський Рух «Народний Контроль»;

Пецюх Галина Богданівна, 1977 р.н. – від місцевої організації Політичної партії «Народний Фронт»;

Присяжна Ольга Федорівна, 1979 р.н. – від місцевої організації політичної партії Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»;

Савка Марія Петрівна, 1954 р.н. – від місцевої організації політичної партії Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»;

Ших Уляна Володимирівна, 1981 р.н. – від місцевої організації Політичної партії «Народний Фронт»;

Щербань Ольга Андріївна, 1996 р.н. – від місцевої організації партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність»;

Язева Світлана Володимирівна, 1966 р.н. – від місцевої організації партії «Блок Петра Порошенка»Солідарність».

Голова міської виборчої комісії І.В.ТУТОВА-МАРЧУК

Секретар міської виборчої комісії Т.А.РАЩУПКІНА

 

«Свобода нації...»

Авторська передмова Петра Іванишина до монографії «Свобода нації: герменевтика політичної та культурної дійсності» (Львів: ЛА «Піраміда», 2015. – 564 с.)

У кожного громадсько-політичний шлях складається по-своєму. Мій, на відміну від багатьох інших життєвих напрямів, мав чітко датований початок. Першого вересня 1991 року мене, тоді шістнадцятилітнього учня одинадцятого класу, керівництво школи попросило виступити на міському мітингу з нагоди Дня знань у вельми непростий період. Російсько-комуністична імперія розвалювалась на очах. Щойно в Москві завершився крахом путч ГКЧП й Україна 24 серпня проголосила Акт незалежності. На жаль, текст цього виступу поки що не знайшовся, однак початок я пам’ятаю добре: “Шановна громадо! Сьогодні вперше новий навчальний рік розпочинається в умовах проголошеної, але ще не здобутої незалежності України”. На жаль, і анексія Криму та війна на Донбасі це підтвердили, не здобутої дотепер. Відтоді, майже чверть століття, моя особиста доля, наукове становлення, громадська діяльність нерозривно пов’язані із новітнім – тепер постколоніальним – етапом національно-визвольної боротьби українців за своє природне право бути господарями власного життя на своїй власній землі у власній національній державі. Як результат – було оприлюднено чимало політичних, публіцистичних, науково-популярних і навіть теоретичних текстів, застаріти котрим так і не судилося. А тому, за наполяганнями друзів та побратимів, виникла потреба зібрати деякі найбільш репрезентативні праці (від 1994 і до 2015 років) в один том для посилення націоцентричного ідеологічного фронту у цей вкрай складний період смертельних змагань українства із російськими окупантами та їх посіпаками.

Теоретичною основою запропонованих читачеві робіт став класичний український націоналізм, започаткований у художній формі ще Тарасом Шевченком і творчо розвинений М.Міхновським, І.Франком, Д.Донцовим, Є.Коновальцем, О.Ольжичем, С.Бандерою та ін. мислителями. Я безмежно вдячний своєму батькові Василеві Іванишину, головному життєвому наставникові та вчителеві, особливо в науці й політиці, за моє долучення до націоналістичної традиції. Це справді великий, могутній і дуже світлий ідейний світ, доступ в котрий осягається шляхом врахування його невичерпності та багатогранності. Бо націоналізм – це й філософія національного буття чи національної ідеї (націософія), й суспільна свідомість чи світогляд націоцентричного типу, й ідеологія національного державотворення, й політична стратегія національно-визвольного руху, й національно-екзистенціальна методологія інтерпретації буття та мислення в національних категоріях (або екзистенціалах) та ін.  Однак важливо наголосити ще на двох аспектах. Націоналізм – це також потужна ідеологія (суспільний світогляд) національної свободи. А також – націософська (буттєво-історична) герменевтика як теорія та практика тлумачення будь-яких форм і типів суспільно-гуманітарної дійсності. Звідси бере походження і назва книжки – “Свобода нації”, – і її підзаголовок, зорієнтований на глибинне, смислове тлумачення передусім політичної реальності, а також інших, тісно пов’язаних із політичною, державотворчою проблематикою, світів у межах національної культури: літератури (мистецтва взагалі), релігії, науки, освіти та ін.

Збірник вибраних праць складається із п’яти частин. Перший розділ  утворюють студії, котрі в академічній чи публіцистичні формі осмислюють важливі політико-філософські концепції та різні політичні проблеми: глобалізації, культурного імперіалізму, культурного націоналізму, національної громади, розвитку націоекзистенціальної методології, модернізації, влади, економіки, шевченківських націоцентричних концептів і, зрештою, – імперіалізму та націоналізму як базових типів суспільних світоглядів. У другому розділі зібрані політико-аналітичні праці, в яких з націологічної точки зору тлумачаться постколоніальний виборчий процес, а також його основні суб’єкти та загальнонаціональні проблеми: політичні ідеології, режим внутрішньої окупації, геополітичні виклики, критерії вибору, Майдан 2013-14 рр., російсько-українська війна та ін. До третього розділу ввійшли різножанрові студії, в яких акцентується увага на націотворчому та людинотворчому потенціалі мистецтва слова, на його духовнотворчих функціях в контексті актуальної для поневоленої нації політичної проблематики. Водночас не оминається увагою й проблема антимистецтва як політично заангажованого естетичного нігілізму. У четвертому розділ запропоновано поглянути крізь націософську призму на низку питань постколоніального буття народу в широкому, культурно-історичному вимірі: природа інтелігенції, роль історіотворчої особистості, уроки Голодомору, розрізнення христології та псевдохристології, методологія історіографічних студій, феномен україноюдаїки, пастки квір-пропаганди, місія студентства, неоколоніальна семіотика та ін. Останній розділ склали різночасові інтерв’ю, в котрих коротко й фрагментарно, але в сутнісних значеннєвих аспектах підсвічуються різні виміри актуальної культурно-політичної дійсності.

Тексти подаються за першопублікаціями у журналах (“Універсум”, “Урок української”, Артанія”, “Дзвін”, “Життя і школа”), газетах (“День”, “Літературна Україна”, “Українське слово”, “Шлях перемоги”, “Галицька зоря”, “Тустань”, “Високий замок”) та на сайтах (“Бандерівець”, “Українська правда”, “Літакцент”, “Науково-ідеологічний центр ім. Д.Донцова”, “Правий сектор”, “Зентропа”). При цьому частина репрезентованих у збірнику праць незначно доопрацьовувалась та редагувалась для цього видання. З огляду на тривання в Україні всі роки Незалежності державотворчої та національно-визвольної боротьби, роботи переважно критично та полемічно загострені. Незмінність проблематики спонукала також до потреби постійного тлумачення тих самих або схожих питань, а значить до вимушених повторів та самоповторів. Щодо датування, то публікації датовані трьома видами: вказується або загальний період написання (місяць чи рік), або конкретний термін створення, або кінцева дата написання.

Своє авторське завдання вважатиму виконаним, якщо вміщені тут роботи бодай якось зорієнтують вдумливого читача щодо політичних пасток і викликів сучасного світу, сприятимуть удосконаленню світоглядного базису й допоможуть зробити власний посутній внесок у нашу спільну перемогу у боротьбі за українську національну державу.

Петро Іванишин

***

Передмова Дмитра Яроша до монографії Петра Іванишина «Свобода нації: герменевтика політичної та культурної дійсності»

Ім’я Петра Іванишина добре відоме українській громаді  з 1990-х років. Щоправда, більше як науковця-філолога, дослідника української літератури, теоретика й герменевта, доктора філологічних наук, професора, завідувача кафедри української літератури та теорії літератури в Дрогобицькому педуніверситеті, автора у свої неповні 40 років дванадцяти монографій та майже двох сотень наукових статей. Однак є ще одна творча іпостась цього автора. І вона тісно пов’язана із його громадською та політичною діяльністю. Йдеться про П.Іванишина як активного публіциста та есеїста, вдумливого політичного аналітика й націоцентричного ідеолога. Саме переважно такого типу політологічні та філософсько-політичні роботи, а також пов’язані із націософською та державотворчою проблематикою публіцистичні, літературознавчі, культурологічні та історичні статті, роздуми, студії, есе, рецензії репрезентовані у цьому збірнику вибраних праць із промовисто актуальною для нашого народу назвою – “Свобода нації”.

Ця інша, громадсько-політична, іпостась П.Іванишина виникла не на порожньому місці. Вона, як і його наукова ідентичність, творилася під безпосереднім впливом його основного наставника та вчителя – батька Василя Іванишина. Саме у створеній В.Іванишиним Всеукраїнській організації “Тризуб” ім. С.Бандери, в якій вісімнадцятилітній студент П.Іванишин перебував від моменту створення у жовтні 1993 р., він сформувався як цілісна націоналістична особистість, пройшовши шлях від простого стрільця до сотника. П.Іванишин – не просто син та учень сл.п. Провідника, він – активний спадкоємець, але не його слави, а націотворчих ідей та національної справи.

Варто відзначити велику роль опублікованих тут виступів та друкованих праць П.Іванишина в ідеологічній, попагандивній та вишкільній роботі “тризубівців”, у сформуванні націоналістичного світогляду молодих патріотів, у розширенні національної свідомості сучасної української громади. У цьому – його основний внесок й у розгортання національно-революційного руху, й у протистояння із московськими окупантами. Не випадково П.Іванишин як політичний аналітик та націоналістичний ідеолог здобув авторитет у різних націоналістичних середовищах.

Варто згадати ще два промовисті факти з громадського життя П.Іванишина. У 2007 році він, разом із своїм побратимом та колегою Олегом Баганом, заснував Науково-ідеологічний центр імені Дмитра Донцова, котрий провадить активну наукову та громадсько-політичну роботу передусім у середовищі інтелігенції та студіюючої молоді. А в січні 2011 року, після масових арештів “тризубівців” режимом Януковича за знищений ідол Сталіна у Запоріжжі, П.Іванишин активно добивався звільнення побратимів, чому сприяло ініціювання ним потужної інформаційної кампанії в інтернеті і ЗМІ та організування звернень наукової та письменницької громади на підтримку переслідуваних бандерівців. Хоча багато хто із так званих прозахідних, лібералістичних інтелектуалів або перелякано мовчав, або навіть зловтішно підтримував злочинні дії москвофільської влади.

Усі роботи П.Іванишина за науковою традицією чітко датовані, тож читач зможе сам оцінити вагомість та актуальність сказаного молодим автором, простежити еволюцію його ідей, зауважити незмінний національний імператив усіх його концепцій. Відомо, що політичні оцінки та публіцистичні твори мають властивість швидко старіти. Однак праці П.Іванишина, здається, володіють секретом довговічності. І секрет цей дуже простий. Незмінна актуальність та перевірена часом об’єктивність суджень автора зберігається тому, що базовані вони на незнищенному, П.Іванишин називає його герменевтичним, підмурівку філософії національної ідеї, на національно-екзистенціальній методології мислення, на ідеології українського націоналізму. Тому його праці, як і праці інших авторів-націоналістів, – це унікальна школа націоцентричної думки, без засвоєння якої нашому суспільству годі сподіватися на швидку перемогу у війні із зовнішнім та внутрішнім ворогом, годі позбутися рабських комплексів меншовартості, годі збудувати справді незалежну українську національну державу.

Нехай Господь благословить це перше – і хай не останнє! – книжкове видання політичних творів друга Петра як фактор формування націоналістичного мислення!

Дмитро Ярош, лідер військово-політичного руху “Правий сектор”, провідник ВО “Тризуб” ім.С.Бандери

 



Создан 18 сен 2015



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником