ГАЛИЦЬКА ЗОРЯ


Новини в «ГЗ» від 23 вересня 2015 р.




Коли добрі новини переважають

Нотатки із передсвяткової прес-конференції очільника міста

У п’ятницю, 18 вересня у світлиці ратуші в.о. міського голови, секретар міської ради Тарас Метик зустрівся із журналістами регіону.

Оскільки прес-конференція відбувалася напередодні Дня міста Дрогобич, Тарас Михайлович коротко ознайомив присутніх із програмою святкувань та запросив на заходи. І хоч серед місцевих політиків часом звучали зауваження, що святкувати зараз не на часі, на думку Тараса Метика, відзначити День міста все таки варто. «Не я започатковував цю традицію, не мені її скасовувати. Відзначення Дня Дрогобича дозволить нам відчути себе єдиною громадою міста з великою історією. Це також дасть змогу волонтерам зібрати пожертви на допомогу війську».

На жаль, не встигли до свята урочисто відкрити у Дрогобичі філіал польської фірми «Лойд» (Варшава), де буде створено 100 робочих місць. Причина відтермінування – затримка на митниці при перевезенні обладнання до України. Та все ж, Тарас Метик розраховує, що ця подія відбудеться вже незабаром.

Серед приємних новин – зростання надходжень до міського бюджету завдяки змінам у Бюджетному кодексі. Як наслідок, бюджет Дрогобича у І півріччі виконано на 112%. Ці додаткові кошти влада скерувала на продовження капремонту вулиці Самбірської та поточний ремонт інших вулиць. Цьогоріч на вул. Самбірській планують настелити перший шар асфальту до межі з селом Лішня. Другий шар настелятимуть уже наступного року, щоби встигнути до відзначення 160-ліття з дня народження І.Франка та 925-річчя Дрогобича. Кошти від запланованого перевиконання бюджету за підсумками 9 місяців планують скерувати на фінансування бюджетної сфери.

Є гарна новина і для сімей загиблих учасників АТО з Дрогобича. З обласного бюджету виділяють субвенцію у сумі 1,5 млн грн. для придбання 4 квартир – по однокімнатній для родин Ісик, Комар, Вовк та двокімнатної для родини Борис. Оскільки цього року Управління капітального будівництва міської ради на здало в експлуатацію жодного будинку, можливо, житло доведеться купувати на вторинному ринку. Але в будь-якому випадку сім’ї загиблих героїв не залишаться без уваги державної та місцевої влади.

Також є звернення від родини пораненого у ноги учасника АТО зі Стебника, який мешкає на 4 поверсі будинку без ліфта. Батьки просять надати герою однокімнатну квартиру на першому поверсі будинку, обладнаному пандусом. Влада шукає шляхи розв’язання цієї проблеми.

Згодом Тарас Метик проанонсував важливу міжнародну подію. Це Дні Австрії в Дрогобичі, котрі розпочнуться 28 вересня. Очікується приїзд делегації з Австрії в кількості 30 осіб. Приблизно тоді ж (1 жовтня) відзначатиме свій ювілей (75-ліття від дня заснування) Дрогобицький державний педагогічний університет ім. І. Франка.

Не обійшлося на перед-святковій прес-конференції і без скандальної інформації. Тарас Метик розповів, що через питання реорганізації в освіті громадські активісти та місцеві політики зірвали засідання сесії міської ради. Його довелося закрити, а розгляд питання перенести на жовтень. Але, з огляду на наближення виборів, на конструктивну роботу депутатського корпусу секретар ради вже не сподівається.

Плани приєднання Будинку працівників освіти до Палацу дитячої та юнацької творчості, які збурили спокій у сесійній залі, журналістам прокоментував присутній на прес-конференції начальник відділу освіти Петро Сушко. Він наголосив, що мова не йде про можливий продаж приміщення. Законодавство України забороняє приватизацію чи перепрофілювання об’єктів освіти. Це спроба зекономити бюджетні видатки за рахунок деякої реорганізації. У результаті об’єднання Будинку працівників освіти та ПДЮТ скоротять ставки директора та завгоспа БПО (це майже 100 тис грн. економії на рік), а вихованці Палацу дитячої та юнацької творчості, яким затісно в їхньому приміщенні, отримають додаткові площі для занять. За словами П.Сушка, сьогодні ж будівля Будинку працівників освіти використовується неефективно – там діє танцювальний гурток, студія танцю «Мерінга». Низка інших приміщень перебуває в оренді ПП «Школярик» та громадських організацій, які ними мало користуються і сплачують символічну оренду – 1 грн. на рік. Петро Сушко зазначив, що проти запланованої реорганізації активно виступає директор Будинку працівників освіти Богдана Даниляк, яка досягла пенсійного віку. Керівником хореографічного гуртка там працює і її донька Наталія, а зять Ігор керує танцювальним колективом «Мерінга». «Переживання пані Богдани зрозумілі. Але ніхто танцювальний гурток у БПО не ліквідовуватиме. Від 1 січня 2016 р. планують припинити договори лише з тими орендарями, які не причетні до галузі освіти», - додав П.Сушко.

У наступних планах відділу освіти – передати Палацу дитячої та юнацької творчості усе приміщення Вечірньої школи, а теперішню будівлю ПДЮТ знову повернути сусідньому дитсадку, відкривши там додаткові групи для дітей центральної частини міста.

Згодом слово знову взяв в.о. міського голови Тарас Метик. Він повідомив про чергове попередження від ПАТ «Львівобленерго» про відімкнення водозабору КП «Дрогобичводоканал» від електропостачання 21 вересня. У свято місто могло би залишитися без води. Тож довелося терміново відшукати кошти і частково оплатити заборгованість водоканалу. Прокоментував Тарас Метик і висловлювання трускавецької влади про свою перемогу – нову Постанову Кабміну про часткове зменшення тарифу на водопостачання для ТзОВ «Трускавецький водоканал» як посередника у наданні послуг.

«Справжня перемога буде тоді, коли усі мешканці нашого краю матимуть безперебійне водопостачання. Сподіваюся, що тепер Трускавець не лише справно платитиме «Дрогобичводоканалу» за отримані послуги, а й поверне борги за попередній період і відімкнень більше не буде», - зауважив Т.Метик.

Коли настав час запитань від журналістів, мабуть, найцікавіше усім було почути відповідь, чи балотуватиметься Тарас Метик на посаду міського голови Дрогобича. Однак Тарас Михайлович попросив зачекати, пообіцявши повідомити своє рішення після закінчення святкувань Дня міста.

Ярослав ГРИЦИК

Фото автора

 

ШАНС ДЛЯ АВТОКРАНОВОГО

«Галицька Зоря» нещодавно повідомляла, що Господарський суд Львівської області ухвалою від 17 червня 2015р. порушив процедуру про банкрутство ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів», введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядника цього майна.

7 вересня на ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» відбулися перші збори кредиторів. У їхньому засіданні взяли участь перший заступник міського голови Петро Суда та керуючий справами виконкому Володимир Годяк.

За підсумками наради обрали членів та голову комітетів кредиторів, постановили забезпечити охорону заводу для збереження майна підприємства та проведення інвентаризації. Також прийнято рішення відтермінувати на місяць процедуру банкрутства заводу й офіційно оголошено про пошук інвестора.

17 вересня Петро Суда на території підприємства зустрівся з власником ПАТ «ДЗАК», членом Наглядової ради Ігорем Заліском, який приїхав із Дніпропетровська. Та спершу технічний директор ПАТ «ДЗАК» Михайло Якимів провів екскурсію основними цехами підприємства – механоскладальним, інструментальним і цехом гідроциліндрів, аби продемонструвати, що майно збережене, підприємство охороняється, а двері до виробничих приміщень опломбовані. Щоправда, через заборгованість електроенергія від цехів відімкнена ще з лютого 2014 року.

Як зазначив Петро Суда після огляду підприємства та розмови з власником заводу Ігорем Заліском, є надія, що у випадку приходу на підприємство інвестора вдасться не лише погасити усі борги (у тому числі й податки до міського бюджету), а й відновити виробництво і, відповідно, робочі місця. Адже на сьогодні автокрановий завод має замовлення від Міністерства оборони України. Окрім того, у цеху гідроциліндрів є змога виготовляти амортизатори для автомобілів.

Детальніше про це читайте у наступному номері «ГЗ».

Ярослав ГРИЦИК

Фото автора 

 

Фізкультурою і спортом керуватиме Орест Соломчак

21 вересня на оперативній нараді у ратуші в. о. міського голови, секретар міської ради Тарас Метик відрекомендував активу міста нового начальника відділу фізичної культури та спорту виконавчих органів міської ради  Ореста Соломчака.

Його кандидатуру на цій посаді Тарас Метик затвердив з урахуванням побажання спортивної громадськості Дрогобича. Професійна діяльність Ореста Соломчака нерозривно пов’язана зі спортом. Він – випускник Івано-Франківського технікуму фізичної культури, відтак працював вчителем цієї дисципліни у школі селища Меденичі.

З 1983 р. – тренер-викладач з легкої атлетики Дрогобицької ДЮСШ. З 1993 р. до 2012 р. Орест Соломчак очолював ДЮСШ. Добре знаний у місті як фахівець своєї справи. Тож Тарас Метик впевнено зробив ставку на його кандидатуру, висловивши сподівання, що під керівництвом Ореста Соломчака спортивна сфера міста динамічно і впевнено розвиватиметься.

За інформацією відділу забезпечення діяльності виконкому

 

Вшанували людей із особливими потребами

21 вересня у мармуровій залі дрогобицької ратуші відбулася зустріч в. о. міського голови, секретаря міської ради Тараса Метика із представниками громадських організацій, які об’єднають людей з особливими потребами.

Тарас Метик одночасно з урочистим привітанням до Дня міста подякував присутнім за вагомі здобутки на обласній спартакіаді інвалідів, що минулого тижня відбулася у Червонограді. Там дрогобицька команда посіла четверте загальнокомандне місце і здобула 14 особистих нагород.

Поміж багатьох представників громадських організацій грамотою і матеріальною нагородою керманич Дрогобича відзначив Івана Фідика, дрогобичанина, який на всесвітніх змаганнях із шахів для незрячих людей виборов першість. Загалом матеріальну допомогу людям з особливими потребами надали на 5 тисяч гривень.

Завершилася зустріч пісенними номерами, які на добрий настрій винуватцям заходу подарував гурт Стебницької музичної школи «Цьомочки» (керівник Уляна Воят).

 

Активісти збирали гроші на клямку до ратуші

Під час сесії Дрогобицької міської ради декілька активістів Української Галицької Партії перед входом до ратуші з транспарантом «Змінюємо Дрогобич, починаємо з клямки!» закликали депутатів здати гроші на нову клямку до вхідних дверей ратуші. Розщедрювалися обранці на аксесуар для міського «білого дому» не надто завзято. Назбирати організаторам акції вдалося понад 200 гривень.

Після завершення креативної благочинної акції молоді люди мали намір передати кошти керівникові господарства виконкому Ярославові Савшаку, однак через службове відрядження посадовця на місці не застали.

Ця акція Ярослава Савшака дуже втішила. Керівник господарства щиро вітає корисну ініціативу і заочно висловлює вдячність молодим ентузіастам, що взялися допомогти йому в доведенні до пуття справи, над якою він працює ще з часу дрогобицького Майдану.

- Коли у листопаді-грудні 2014 року штурмували ратушу, клямку, яка є справжнім раритетом, встановленим на вхідних дверях ще 1900 року, через необережність пошкодили. Відтоді знайти аналогічну мені не вдалося. Тому я приємно вражений, що молодь перейнялася цим питанням, і тепер у мене з’явилися соратники. Маю певність, що мій безрезультатний пошук предмета, з якого розпочинає візит до адміністративного будинку кожний громадянин міста, нарешті увінчається успіхом. А ще більше мене тішить, що цим переймається наша молодь, - коментує Ярослав Савшак.

Як додав господарник ратуші, приблизна вартість клямки із замком становить близько 5 тис грн. Тож із потрібної суми назбирали дещицю. Керівник господарства щиро сподівається, що порив молодих ідейників не закінчиться перформансом перед ратушею і їм вистачить натхнення розпочату справу довести до кінця. Це досягнення стане першим у послужному списку молодих патріотів перед громадою, а ратушу нарешті прикрасить новий замок.

За інформацією відділу забезпечення діяльності виконкому

 

Тобі наші дари, Україно!

Доброю традицією Дрогобицького механіко-технологічного коледжу є виставка «Тобі наші дари, Україно!», присвячена Дню незалежності України, 159-ій річниці від дня народження І.Франка, Дню машинобудівника та Дню Дрогобича.

11 вересня у фойє коледжу кожна група виставила власну квіткову композицію. Переможців та призерів визначала спеціальна комісія на чолі з директором Богданом Звіром. Матеріалом для втілення фантазії були дари осені: овочі, фрукти, пшеничні колоски, калина, горобина, соняшники, і, звісно, осінні квіти. Використали вишивані рушники, скатертини, гарно оформили портрети Т.Шевченка та І.Франка. Не оминули студенти і теми війни на Сході України, присвятивши частину композиції героям АТО.

Витворам рук і польоту фантазії юнаків і дівчат щиро дивувалися не лише їхні колеги, педагоги, а й родичі першокурсників, яких того дня запросили на батьківські збори.

Леся ГРИЦИК

Фото автора

 

У Ясениці освятили пам’ятник Степанові Бродяку

«Життя віддав Ти, щоб вільною була Україна-матінка твоя…» - такі слова викарбовано на пам’ятнику героєві-ясеничанину Степанові Бродяку, посвячення якого відбулася вчора, 21 вересня, в храмове свято Різдва Пресвятої Богородиці. Сотні людей зібралися на сільському цвинтарі, щоб вшанувати свого односельчанина, приїхали також його побратими, які разом воювали на сході країни.

«Ми всі повинні молитися за його душу, любити свою Україну так, як любив її Степан», - це звучало у виступах заступника голови Дрогобицької райдержадміністрації Івана Мізерника, голови ГО «Всеукраїнське об’єднання учасників АТО» Миколи Кобільника, який передав дружині Степана Бродяка орден «За жертовність та любов до України» від Патріаха Української Православної Церкви Київського Патріархату Філарета.

Нагадаємо, Степан  Бродяк народився у 1985 році, закінчив Ясеницесільнянську середню школу, Бориславське професійно-технічне училище, служив у війську в  підрозділі спеціального призначення в Кіровограді, а в серпні 2014 року був мобілізований у 80-ту аеромобільну бригаду. Загинув на Луганщині 5 вересня минулого року. 15 травня 2015 року Указом Президента України нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.

Сергій МАТІЙКО

Фото автора

 

Потрійна ДТП

Опівдні 19 вересня до Дрогобицького міськвідділу міліції надійшло повідомлення про те, що на вулиці Стрийській сталася дорожньо-транспортна пригода за участю трьох автомобілів. У результаті зіткнення є декілька потерпілих.

Слідчо-оперативна група встановила, що неподалік автобусної зупинки не розминулися автомобілі ВАЗ-2115-40 («Лада-Самара»), Renault Megane та Skoda-Oktavia. Внаслідок аварії 32-річний водій ВАЗу, його дружина і трирічний син отримали закриті черепно-мозкові травми й інші ушкодження. Госпіталізовані також із політравмами 62-річний власник «Рено» та його 59-річна пасажирка.

Правоохоронці встановлюють хто саме із учасників руху спричинив потрійну дорожньо-транспортну пригоду, в якій потерпіло стільки людей. Таке правопорушення містить ознаки злочину, передбаченого ч.1ст.286 ККУ (порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами).

Санкція статті передбачає покарання у вигляді штрафу від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт до двох років, або арешту до шести місяців, або ж обмеження волі на строк до 3 років із позбавленням права керувати транспортними засобами до трьох років або без такого.

Наталя ПОСТОЙКО, помічник начальника Дрогобицького МВ ГУ МВСУ у Львівській обл.

 

Вулиця Т.Шевченка, 15. Назва аптеки Сімонів

Ми продовжуємо ознайомлення з історією єдиної збереженої дорадянської аптеки у нашому місті. Вона розміщена на вул. Т.Шевченка,15 і належала колись Артуру та Юліану Сімонам. Далі торкнемося її назви – «Нова Аптека під Соколом».

«Сокіл» – це назва популярних серед поляків та українців Галичини «руханкових», тобто спортивних товариств дорадянського періоду. Вони одночасно займалися патріотичним вихованням молоді. Будівля польського «Сокола» у Дрогобичі містилась на теперішній вулиці Т.Шевченка,29 (тепер – Центр душпастирства молоді). Головний вхід у цю споруду увінчувала скульптура цього птаха (вона не збереглася). Саме навпроти будинку «Сокола», через дорогу, містилася перша аптека Артура Сімона, що і дало їй назву: «Nowa Apteka pod Sokolem» (вул. Т.Шевченка,34, тепер дитяча бібліотека і бібліотека мистецтв).

Згодом, оселившись ближче до центру міста, Сімон переніс назву на новостворену аптеку. Це засвідчує, зокрема, печатка Артура Сімона. Цікаво, що на ній під назвою аптеки стоїть дата «4.VII.1930». У цей день, ймовірно, була офіційно зареєстрована аптека за новою адресою (тоді – А.Міцкевича,13). До речі, Сімони переселилися у менший і простіший будинок. Тому їхнє переселення можна пояснити не лише бажанням торгувати поближче до центру, але й матеріальними проблемами після Першої світової війни.

У 1945 році «Нова аптека під Соколом» була «націоналізована» і перейменована радянськими «визволителями» в аптеку №3. Після скасування Дрогобицької області в 1959 році з «аптеки №3» вона була перейменована в «аптеку №116», і цей номер зберігся у неї досі (теперішня її назва – ТзОВ аптека №116 «Матері і дитини»).

Чому радянська влада скасувала таку красиву назву аптеки – «Під Соколом» – можна пояснити політичними причинами (боротьбою з патріотичними рухами). Тим самим також викреслювалась попередня історія аптеки та її власників, які створили цьому закладу високу репутацію. Проста нумерація аптек, які до радянської влади мали власні імена, робила їх «безликими». Таке вирівнювання під «одну лінійку» – один із основних принципів усіх тоталітарних режимів, які на дух не виносять будь-яких проявів індивідуальності.

Усі інші аптеки Дрогобича теж втратили в 1945 р. власні назви. Традиція ж давати аптекам красиві назви виникла дуже давно, коли будинки ще не мали порядкових номерів, щоб відрізняти одну аптеку від іншої. Крім того, це робилося з рекламною метою, щоб надати аптеці шарму неповторності. Назви часто ставали емблемами аптек. Щодо Сімонів, то вони, очевидно, не використовували зображення сокола. Зокрема, ні на їхніх печатках, ні на збереженому в аптеці посуді зображення цього птаха немає. Не зрозуміло, правда, чому, адже це такий яскравий рекламний «хід». При цьому, думається, було би варто повернути цій аптеці її першу назву, яка би підкреслювала старовинне «звучання» нашого міста.

Наталка ПЕТРУШАК

(Далі буде)

 

ВІЙНА НА СХОДІ ОЧИМА УЧАСНИКА АТО

Роман КРУЧКОВСЬКИЙ: «Після першого ж бою відбувається кардинальне переосмислення життєвих цінностей»

Другий рік українці боронять незалежність своєї держави на Сході України. Зі зброєю в руках проти кремлівського агресора борються чимало наших земляків. Один із них – 23 річний стебничанин Роман КРУЧКОВСЬКИЙ, котрий півроку тому повернувся із зони бойових дій. Зараз Роман очолює громадську організацію, яка об’єднує стебничан – учасників антитерористичної операції. Він і буде нашим сьогоднішнім співрозмовником.

- Романе Володимировичу, розпочнемо зі знайомства. Розкажіть коротко про себе.

- Народився і виріс у Стебнику, навчався у школі №7. Здобув фах автомеханіка у Дрогобицькому професійно-політехнічному ліцеї. В автосервісі пропрацював недовго – коли український народ піднявся на Революцію Гідності, я поїхав на Майдан до Києва.

Після початку воєнних дій на Сході, у березні 2014 року разом з побратимами із Самооборони Майдану вступили до добровольчого батальйону Національної гвардії України, якому згодом присвоїли ім’я генерала С.Кульчицького. Після проходження вишколу потрапили на Донеччину. Брали участь у звільненні Слов’янська і Краматорська від сепаратистів та російських найманців, обороняли гору Карачун. Згодом виконували бойові завдання у Дебальцевому, Коров’ячому Яру, Артемівську.

- Як до українських військових ставиться тамтешнє населення?

- До нас ставилися по-різному, але здебільшого негативно, з недовірою. Не знаю, з чим це пов’язано. Зазомбовані вони всі проросійською пропагандою, чи що… Доводилося остерігатися замаскованих під простих громадян сепаратистів. Якось ми виконували завдання з оброни моста. Коли розпочався бій, довелося відбиватися на лише від проросійських бойовиків, а й від групи нібито мирних мешканців, у яких під одягом раптом виявилися автомати.

Водночас на Донеччині є і патріоти України, які нас підтримували, допомагали. Бувало, приносили продукти, попереджали про засідки чи місця розташування ворога. Якось після обстрілу у нас згоріло наметове містечко. Дізнавшись про це, один чоловік одразу ж приніс із дому для нацгвардійців два туристичні намети.

- До Вас на передову доходили листи підтримки від маленьких українців?

- Дитячі малюнки, листи від школярів і студентів, власноруч зроблені ними обереги додають сил, неабияк піднімають бойовий дух. Коли під час обстрілів бувало дуже сутужно, хлопці перечитували написані від щирого серця слова, розглядали малюнки, і патріотичні почуття спалахували з іще більшою силою. Така моральна підтримка для бійців дуже важлива. Як і титанічна праця волонтерів, без яких війську було би дуже непросто.

- Чи приїздять у розташування військових священики?

- Так. Церква робить дуже потрібну справу. Адже там, на війні, якось по-особливому починаєш осмислювати віру в Бога. Пам’ятаю, як під час шаленого обстрілу наших позицій із «Градів» стрибнув до окопу. Навколо – вибухи. Лежав у ямі, вдивлявся у блакитний квадратик неба, молився… І міцно стискав хрестик… Згодом виявилося, що навіть його трохи зігнув… Щира молитва там, як і молитва за нас родичів і близьких, справді дуже допомагає. І, звісно, на війні неможливо без справжньої чоловічої дружби, взаємовиручки…

- Які моменти найбільше врізалися Вам у пам’ять?

- Знаєте, після першого ж бою відбувається кардинальне переосмислення життєвих цінностей. Є багато моментів, що міцно прописалися у пам’яті. Здебільшого, це неприємні спогади, про які не хочеться говорити. Але були й інші миттєвості.

Коли обороняли гору Карачун, на якій була змонтована телевежа, нас дуже дратував російський прапор, якого сепаратисти там причепили ще до відступу. Наша позиція перебувала під обстрілом. Попри те, теперішній народний депутат від Дрогобиччини Богдан Матківський разом із товаришем здійснили відчайдушний вчинок: прихопили синьо-жовтий стяг і полізли на вежу, щоби встановити його замість російського. Приблизно на середині висоти «сепари» це помітили і почали стріляти. Але хлопці все ж таки здійснили задумане і неушкодженими повернулися назад.

Також згадується як ми грали у футбол – незважаючи на те, що неподалік періодично свистіли кулі…

- Чим, на Вашу думку, закінчиться військове протистояння на Сході України?

- Ми переможемо. Мусимо перемогти! Вважаю себе патріотом України, тож іншої думки просто не допускаю.

- Романе, Ви очолюєте громадську організацію «Стебницька спілка учасників АТО». Чим вона займається?

- Головна мета організації – відстоювання прав учасників АТО, допомога їхнім сім’ям. Об’єднуватися необхідно, адже до громадської організації зовсім інше ставлення з боку влади, правоохоронних і контролюючих органів, ніж до одного громадянина. Зараз, наприклад, ми займаємося питанням забезпечення прозорості виділення земельних ділянок учасникам АТО у Стебнику.

Також ми звернулися до Президента України з відкритим листом, у якому пропонуємо заповнити таблицю. У ній дві графи. У першій – кількість загиблих учасників АТО за 2014-15 роки, які віддали життя за країну, в якій не має бути продажних суддів, прокурорів, корумпованих чиновників, хабарників. У другій – кількість засуджених (хто відбуває покарання у місцях позбавлення волі з конфіскацією майна) продажних суддів, прокурорів, корумпованих чиновників, хабарників. Виходячи із порівняння цих цифр (які, очевидно, разюче відрізнятимуться), просимо Главу держави дати оцінку роботи його команди, у тому числі Уряду, Генпрокуратури, парламенту, судової системи.

- Незабаром – вибори до органів місцевого самоврядування. На Вашу думку, воїнам, які повернулися із зони АТО, варто йти у владу?

- Думаю, що так. Війна змінює людей. Переконаний, що хлопці, котрі готові віддати життя за кращу долю України, повернувшись додому, не дозволять нищити її зсередини. Вони готові покласти край корупції, розкраданню коштів, розбазарюванню майна громади.

Дуже важливим кроком є контроль громади за діяльністю влади. Насамперед необхідно добитися прозорості у її діях, зокрема шляхом оприлюднення на сайті Стебницької міської ради проектів, а згодом – рішень сесій чи виконкому, проведення громадських слухань із важливих питань тощо. Також виборці мають постійно нагадувати обранцям і вимагати виконання їхніх передвиборних обіцянок.

Зрештою, щоб у державі щось змінилося на краще, до цього має долучитися кожен із нас.

Розмовляв Ярослав ГРИЦИК

 

«Шкіряний м’яч» має переможців

Відбулися фінальні змагання школярів Дрогобицького району на призи клубу «Шкіряний м’яч». На футбольних полях Лішнянської та Рихтицької шкіл юні футболісти з 19 навчальних закладів змагалися у трьох вікових групах.

Переможцями та призерами змагань стали команди:

- у молодшій віковій групі 2005 р.н. (5 клас): І місце – Уличненська СЗШ І-ІІІ ст. (учитель Уруський А.Є.), ІІ місце – Рихтицька СЗШ І-ІІІ ст. (учитель Нечипір М.І.), ІІІ місце – Добрівлянський НВК І-ІІІ ст. (учитель Герасименко В.В.);

- у середній віковій групі 2004 р.н. (6 клас): І місце – Михайлевицька СЗШ І-ІІ ст. (учитель Гаврилик І.М.), ІІ місце – Доброгостівська СЗШ І-ІІІ ст. (учитель Котормус М.О.), ІІІ місце – Лішнянський НВК І-ІІІ ст. (учитель Скалиш М.Л.);

- у старшій віковій групі 2003 р.н. (7 клас): І місце – Грушівська СЗШ І-ІІІ ст. (учитель Летнянчин Б.Т.), ІІ місце – Нагуєвицька СЗШ І-ІІІ ст. (учитель Балицький І.Г.), ІІІ місце – Меденицька СЗШ І-ІІІ ст. (учитель Сьорак М.М.).

Призери фінальних змагань нагороджені грамотами районного відділу освіти. Переможці візьмуть участь в обласних змаганнях.

Кор. «ГЗ»

 

Нелегальне зберігання зброї – загроза життю

Через військову інтервенцію Росії в Україну, лютневі події у нашій країні, доводиться констатувати, що на руках населення появилася певна кількість незареєстрованої вогнепальної і травматичної зброї. Ніхто і ніколи не може гарантувати, що ця зброя буде використана винятково проти російських окупантів, що прийшли на наші землі зі зброєю в руках; невідомою, відтак, буде доля цієї зброї після закінчення війни. Чому така ситуація є небезпечною?

Відоме прислів’я про те, що раз на рік і незаряджена рушниця стріляє. Ми є свідками чиселенних трагічних випадків, коли школярі або студенти, взявши зброю до рук без відома батьків, застосовували її у своїх навчальних закладах при з’ясовуванні стосунків з вчителями чи однокурсниками. Вогнепальна зброя, боєприпаси, вибухівка у ваших оселях – це небезпека для ваших дітей, рідних та близьких. Іноді люди, посварившись через якусь дрібницю, застосовують одне проти одного травматичну зброю. А якщо у їхніх руках бойові пістолети, автомати, гранатомети? Відомості про кожну одиницю зброї зберігаються у спеціальній аналітичній базі. Якщо така зброя буде застосована, вирахувати її – неважко. Але якщо за випущеною кулею, залишеною стрільцем гільзою можна ідентифікувати власника зброї, то особу вбивці, що скористувався незареєстрованою вогнепальною зброєю, встановити досить важко або взагалі неможливо. Чи хочемо ми цього?

Незаконне зберігання зброї, боєприпасів, вибухівки – це злочин, за який українським законодавством передбачено кримінальну відповідальність. Згідно зі ст. 263 Кримінального кодексу України, передбачена така відповідальність:

1. Носіння, зберігання, придбання, виготовлення, ремонт, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

2. Носіння, виготовлення, ремонт або збут кинджалів, фінських ножів, кастетів чи іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу караються штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

3. Звільняється від кримінальної відповідальності особа, яка вчинила злочин, передбачений частинами першою або другою цієї статті, якщо вона добровільно здала органам влади зброю, бойові припаси, вибухові речовини або вибухові пристрої.

Зазначені протиправні прояви можуть загострювати суспільно-політичну ситуацію в державі, сіяти паніку серед громадськості, створювати перешкоди правоохоронним органам скеровувати свої зусилля на виявлення осіб, які виношують наміри здійснення протиправних дій, як результат, сприяти радикально налаштованим особам до вчинення терористичного акту та спонукати їх до здійснення анонімних телефонних повідомлень. Вказані дії підпадають під ознаки злочину передбаченого ст. 258 КК України.

Якщо громадяни у вказаний термін добровільно здадуть до органів внутрішніх справ мисливську вогнепальну, холодну або газову зброю, то надалі вони матимуть можливість після оформлення відповідних документів зареєструвати цю зброю в особисту власність і використовувати її на законних підставах.

Величезні арсенали зброї потраплять до певних сумнівних груп, а тому її жертвою може стати кожен із нас. Такими групами можуть управляти як з Російської Федерації, так і з будь-якої точки України для проведення масштабних диверсійних і навіть політичних завдань. Чи хочемо ми стати мимовільними жертвами диверсій? Якщо воліємо вберегтися від такої небезпеки, то повинні усвідомлювати, що зобов’язані негайно повідомити правоохоронні органи про появу як вогнепальної зброї, так і диверсантів, підозрілих осіб по сусідству, на вулиці, у громадському транспорті і т.д. Кожна хвилина такого зволікання може закінчитися трагедією як у вашій оселі, так і на вулиці, школі, лікарні тощо.

За матеріалами правоохоронних органів

 



Создан 23 сен 2015



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником