ГАЛИЦЬКА ЗОРЯ

Новини в «ГЗ» від 23 жовтня 2015р.




ЛИСТ У НОМЕР

Чи відбудеться весілля по-дрогобицьки?

Чому Дрогобич, порівняно з іншими містами Львівщини, рік у рік втрачає свої позиції? Про те, що він давним-давно відстав від сусіднього Стрия, годі й говорити. Але сьогодні нас уже випередили і Самбір, і Мостиська, і Турка. Як кажуть, Дрогобич геть чисто зійшов на пси.

У чім же причина? На моє переконання та й на думку багатьох дрогобичан, вона проста, як двері. Порахуйте, скільки людей за так звані часи демократії (хоча я радше назвав би це дермократією), керували Дрогобичем.

Цю нову еру, як відомо, відкрив Мирослав Глубіш. Після нього до керма прийшов Юрій Дацюк (вічна йому пам’ять і царство небесне).

Позаяк Юрій Якович хворів, а відтак відійшов у Вічність, містом півтора року керував Осип Фурдин. Після перевиборів ще півтора року докеровував Михайло Лужецький.

Потім на чотири роки важелі влади перейшли до Олексія Радзієвського.

Після цього знову прийшов Михайло Лужецький, котрий через чотири роки віддав мерське крісло Миколі Гуку.

Через два з гаком роки правління депутати, так би мовити, спекли Гукові паску. Відтак понад рік містом керувала Алла Гладун.

Вигравши судові процеси, Гук повернувся і докеровував містом.

Після нього до влади знову прийшов Олексій Радзієвський, котрого через два з гаком роки правління спіткала участь Гука.

Відтак цілу весну і літо, поки тривала судова тяганина, Дрогобичем керував Роман Курчик.

Згодом після рішення суду першої інстанції знову повернувся Радзієвський, котрому так і не судилося добути свою каденцію, позаяк обласний суд скасував рішення суду першої інстанції, а боротися за правду і справедливість до переможного кінця Олексію Васильовичу, очевидно, вже не вистачило ні бажання, ні, можливо, здоров’я.

Відтак містом понад рік керує Тарас Метик, котрий, незважаючи на численні перешкоди, зокрема, кажуть, серйозні проблеми, пов’язані зі здоров’ям членів його сім’ї, зумів усе-таки втримати планку. Тобто гідно склав іспит на витривалість і здатність за надскладних обставин управляти містом.

Чи знайдете хоч одне місто в Україні, де би так часто змінювали мерів? Я переконаний, що аналогів не знайдете. Ми – безпрецедентне місто, життя якого нагадує кадри із фільму «Весілля в Малинівці».

Сьогодні в соцмережах подають усілякі прогнози на предмет того, хто завтра може прийти до влади в Дрогобичі.

Чи не пора нам урешті-решт схаменутися і перестати пускати місто, як дівицю не конче твердої поведінки, по різних руках?

Ситуація сьогодні в Дрогобичі, хто б там що не говорив, незважаючи на серйозні об’єктивні чинники, є більш-менш стабільною. Отож від нас, від кожного голосу залежить, чи зуміємо зберегти цю крихку стабільність, чи знову влаштуємо весілля по-дрогобицьки і розхитаємо наш човник так, що він може й не втриматися на плаву.

Данило КУЛИНЯК, дрогобичанин

 

Петро СУДА: «Розвиток економіки міста – основа добробуту»

Уже зовсім незабаром для дрогобичан і стебничан настане відповідальний момент: обрати гідного керманича для свого міста. Від того, кого оберемо сьогодні, залежить, як житимемо завтра.

Серед шістнадцяти претендентів на булаву мера однією із найпривабливіших кандидатур є самовисуванець Петро СУДА – людина, яка має великий управлінський досвід.

Високопрофесійний керівник, виважений у прийнятті рішень, самокритичний, вимогливий до себе та підлеглих, схильний до впровадження сучасних методик та практик у господарсько-економічне життя міста. Саме так пана Суду характеризують ті, кому доводилось з ним працювати. А що про це скаже сам кандидат?

- Петре Станіславовичу, звідки у Вас такий управлінський досвід?

- Очевидно, досвід здобув, працюючи на різних посадах. Після школи закінчив профтехучилище і пішов працювати на Львівський автобусний завод, тож обізнаний з промисловим виробництвом. У Тернопільському фінансово-економічному інституті здобув фах економіста. Одразу ж пішов працювати у Дрогобицький райфінвідділ економістом бюджету, згодом головним контролером-ревізором, був завідувачем фінансового відділу Дрогобицької РДА. Від жовтня 1997 до квітня 2007 р. очолював Дрогобицький об’єднаний контрольно-ревізійний відділ, у підпорядкування якого входили Дрогобич, Стебник, Трускавець, Борислав, смт. Східниця та Дрогобицький район. У 2007-2010 роках працював першим заступником міського голови Дрогобича. Після цього керував плановим відділом ТзОВ «Санаторій «Карпати» (Трускавець), згодом обійняв посаду заступника генерального директора «Карпат» з планово-ревізійної роботи. Останні чотири місяці – знову перший заступник міського голови Дрогобича. Маю досвід депутатської діяльності у місті та районі.

- Під час роботи на посаді першого заступника у 2007-2010 роках Вам довелося розв’язувати дуже гострі проблеми міста…

- Тоді справді довелося пережити непрості моменти. У 2008 році сталася біда на вул.Самбірській,102. Вибух газу пошкодив 22 помешкання, зруйнував балкон, вибив 38 вікон та 20 вхідних дверей. Капітальна бокова стіна отримала тріщину від шостого аж до дев’ятого поверху. Плита перекриття на восьмому поверсі, розкололася і впала в помешкання поверхом нижче. Із опіками і травмами до лікарні потрапили семеро людей, одна мешканка загинула. 

Мені довелося очолити штаб із ліквідації наслідків аварії. Практично все – починаючи від надання тимчасового притулку людям, «вибивання» коштів, вибору технології ремонту і закінчуючи заселенням мешканців до відновленого будинку – треба було зробити дуже швидко і якісно, адже наближалася зима. І нам це вдалося ще до настання холодів.

Згодом мені довелося очолити робочу групу з подолання тодішньої епідемії грипу, що дозволило мінімізувати небажані наслідки.

Також пригадується криза із вивезенням сміття. Контейнерні майданчики були переповнені, побутові відходи не вивозилися по декілька днів. Завдяки неодноразовим перемовинам нам таки вдалося знайти спільну мову з громадою Брониці і розблокувати доступ до сміттєзвалища.

Водночас пригадуються і приємні речі. У цей період часу (2007-2010 рр.) як перший заступник міського голови я зробив акцент на поліпшенні матеріально-технічного стану шкіл, установ охорони здоров’я, закладів культури. Впроваджуючи енергозберігаючі заходи, вдалося замінити вікна і двері у ЗОШ №№1, 2, 10, здійснити реконструкцію їдальні у ЗОШ №4, частково відремонтувати школи №№8, 14, 15, 16, 17, стебницькі освітні заклади, систему опалення у гімназії. У цей період провели ремонти в медичних установах, Народному домі, музичних школах, театрі…

- За чотири місяці на посаді першого заступника міського голови нинішньої каденції Ви також уже встигли чимало…

- Найперше, доки дозволяє погода, узявся за ремонт доріг. Я переконаний, і спробував це продемонструвати, що при правильному підході за два роки у Дрогобичі можна відремонтувати всі основні дороги. Головне – досягти ефективного використання бюджетних коштів з максимальною користю для людей. Причому це стосується всіх галузей.

Намагаємося навести лад у сфері пасажирських перевезень. Основний акцент роблю на дотримання графіків руху, правил перевезення пільгових категорій громадян, культуру поведінки водіїв, чистоту в салоні транспорту. Жорстко реагуємо на скарги пасажирів. Також вважаю за потрібне переглянути рішення попереднього конкурсного комітету, за яким обслуговування маршруту №2 віддали бориславському підприємству, поповнюючи таким чином бюджет сусіднього міста.

Очолюю організаційний комітет з відновлення на головній площі міста пам’ятника «Лицар у збруї», встановленого громадою у 1916 році як символ визволення Дрогобиччини від російських військ у Першій світовій війні. Тогочасний лицар став об’єктом українсько-галицького патріотизму та символом доброчинності, що дуже актуально для нашого часу.

Я відновив роботу колегії з питань виплати заборгованої зарплати, комісії з легалізації робочих місць, комісії зі сплати акцизного збору, який напряму наповнює міську скарбницю, очолюю комісію з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій. Остання безпосередньо дотична до Стебника, адже це місто отримало у спадок порожні шахти колишнього калійного заводу, які несуть екологічну загрозу для всього регіону. Регулярно на обласному рівні піднімаю питання забезпечення належного фінансування природоохоронних заходів на «Полімінералі». Вважаю, що влада Трускавця також повинна тиснути на керівництво Львівщини і держави у цьому питанні, адже у випадку техногенної катастрофи у Стебнику всеукраїнський курорт неабияк постраждає.

- Ви зараз активно вивчаєте ситуацію на дрогобицьких заводах…

- Я переконаний, що ми не маємо права втратити статус Дрогобича як промислового міста. Тому я вирішив вникнути у проблеми дрогобицьких заводів, аби з боку керівництва міста й депутатського корпусу посприяти, принаймні, у частковому відновленні виробництва. Реальні напрацювання у цьому плані є, особливо щодо автокранового заводу. Його власники намагаються вирватися із тенет можливого банкрутства, адже мають солідне замовлення на виготовлення автокранів від Міністерства оборони України та Держприкордонслужби. Не сказав останнього слова і наш флагман – ПАТ «НПК-Галичина», який веде перемовини щодо постачання азійської нафти. З’явилася можливість запустити долотний завод, співпрацею з ним серйозно зацікавилися американці. Слід посприяти у розширенні виробництва і машинобудівному заводу. Якби усі ці підприємства запрацювали, суттєво поповнився би не лише міський бюджет, а й сімейні бюджети сотень їхніх працівників.

- Дрогобич дуже часто порівнюють зі Стриєм, і ці порівняння, на жаль, не на нашу користь. Чому так?

- Насамперед через те, що там вже декілька каденцій на посаді міського голови перебуває досвідчений господарник Роман Шрамов’ят, який поступово впроваджує в життя програму розвитку міста, зробив акцент на ремонт доріг і тротуарів. Також стрияни завжди більш розважливо підходили до обрання народних депутатів від свого округу, мали і мають підтримку на рівні області. На жаль, у Дрогобичі з цим не склалося. Зараз, обираючи міського голову, маємо черговий шанс, яким треба скористатися.

- Що напередодні виборів Ви б хотіли сказати нашим краянам?

- Шановні дрогобичани і стебничани! Розвиток економіки міста – це основа добробуту Дрогобича. Підтримайте мою кандидатуру, і спільно ми створимо такий механізм управління містом, при якому нам буде комфортно у ньому мешкати. Знаю як це зробити. Прийдіть на виборчі дільниці і проголосуйте свідомо!

Розмовляв

Ярослав ГРИЦИК

 ***

Вибори надихають поетів

Під час передвиборчих зустрічей у Стебнику до кандидата на посаду міського голови Дрогобича Петра Суди звернувся стебничанин Богдан Британ, який присвятив йому вірш. Зачитавши свій витвір, митець подарував його пану Суді і попросив за можливості оприлюднити. Ось ці віршовані рядки.

Хто не крав – той не боїться суду,

Горить на злодії шапка.

Чесні люди – за Петра Суду

Голосуймо усі – і крапка! 

 

За крок до вибору

У кожному творі є пролог і епілог. Наші виборці дочитують останні сторінки намірів, тез, програм кандидатів на посаду міського голови. Можливо, дехто й не захотів до кінця читати «витвори» тих чи інших пошукачів статусу міського голови. А інші з нетерпінням очікують на епілог, щоб остаточно зробити свій вибір. До завершального акорду можна було залучити чимало людей, котрі схвально сприйняли публічні виступи перед громадою, донесли свої думки у мас-медіа. Та дотримуючись «літературного рецепту» про пролог і епілог, лише два автори прокоментують своє бачення щодо кандидатури на посаду міського голови Дрогобича, зокрема Олега Васильовича Хруща.

Богдан Бугай (кандидат хімічних наук, багатолітній директор Бориславського заводу фарб і лаків, колишній перший заступник міського голови Дрогобича, голови Дрогобицької РДА):

- Я знав Василя Хруща, працював з ним. Порядний був чоловік, на жаль, шість років тому відійшов у Вічність. Мав змогу слухати й молодшого Хруща. Хлопець має тяму. У нього хороший потенціал для того, щоб вирости у поважного і шанованого керівника міста.

В’ячеслав Плазинський (довірена особа):

- Мене теж провокували, щоб я виставляв свою кандидатуру на посаду міського голови. Мовляв, за плечима певний досвід у структурах місцевої і столичної влади. Відповім ще раз – дорогу треба давати молодим і послідовним політикам. Не вірте тезам, що у місті має прийти до влади господарник. Крісло голови – це політична посада. А ось, як він нею розпорядиться, – це уже господарський хист. Бо треба поруч із собою сформувати не команду, як звикло говорити, а оточення із професіоналів, патріотів і порядних людей. І будуть справи. І це під силу Олегові Хрущу. Цей хлопець з характером, доброю харизмою. Він здатний дати Дрогобичу новий орієнтир руху на оновлення…

Володимир ТУРМИС

 

З НАГОДИ ЮВІЛЕЮ

Він зустрічає життя, що приходить у світ

Цими осінніми днями головний лікар Дрогобицького міського пологового будинку Володимир ШТОГРИН святкує 60-літній ювілей. Ми зустрілися з ювіляром напередодні, щоби уявно погортати сторінки його життєвої книги, поговорити про здобутки і перспективи...

- Володимире Петровичу, давайте дещо відмотаємо кіноплівку Вашого життя у зворотному напрямі і згадаємо основні віхи біографії лікаря Володимира Штогрина…

- Гаразд. У 1974 році я закінчив Самбірське медичне училище. У 1980 році, здобувши вищу освіту в Івано-Франківському медичному інституті (нині – університет), почав працювати у Дрогобичі у сфері акушерства і гінекології. Розпочинав кар’єру у жіночій консультації лікарем акушером-гінекологом на швейній фабриці, де була дільниця жіночої консультації. Згодом очолював відділення патології обсервації, був завідувачем пологового відділення, керівником відділення оперативної гінекології, начмедом. Останні 16 років працюю на посаді головного лікаря Дрогобицького міського пологового будинку.

- Як виглядає Дрогобицький пологовий на фоні подібних установ Львівської області?

- Відзначу, що серед пологових будинків Львівщини дрогобицький є одним із найкращих за дуже важливим рейтинговим показником для кожного акушерського стаціонару – нульовим рівнем материнської смертності. Показник дитячої смертності – також значно нижчий від середнього по області.

Але все це – не моя заслуга, це праця всього нашого колективу, якому я вдячний за професіональний підхід і відповідальне ставлення до своїх обов’язків. До досягнень, якими я пишаюся, відношу запровадження у Дрогобичі – одними з перших на Львівщині – інституту сімейних (партнерських) пологів і палат сумісного перебування матері й дитини. Маємо лише позитивні відгуки, сімейні пари дуже задоволені таким підходом.

Додам також, що наша установа першою на Львівщині отримала звання «Лікарня, доброзичлива до дитини», підтвердила цей високий статус, і його присвоїли нам довічно.

- Яка сьогодні ситуація з утепленням споруди?

- Свого часу Дрогобицький пологовий будинок подав заявку на участь у проекті утеплення споруди за кошти так званого Кіотського протоколу. На жаль, із незалежних від нас причин, цей проект не вдалося реалізувати. Тому поступово проводимо заміну вікон, дверей, проводимо ремонти своїми силами за допомогою доброчинців – внесків сімей, які скористалися послугами пологового будинку, їхніх родичів. На жаль, місцеві бізнесмени практично не виявляють бажання виступити у ролі меценатів нашої установи.

Щодо інших проблем – вони характерні для всієї медицини. Бракує сучасної апаратури, з бюджету фінансується придбання медикаментів лише на найнеобхідніші потреби – термінові пологи чи оперативні втручання. Тому лікарі змушені звертатися до пацієнтів із проханням придбати необхідно ліки та засоби.

- Якою є географія проживання ваших пацієнтів?

- У більшості наші пацієнти представляють Дрогобич, район, Стебник, Трускавець. Іноді звертаються мешканці суміжних територій.

До речі, наша установа однією з перших на Львівщині прийняла породіль, які через відомі події змушені були виїхати з Криму та Луганської і Донецької областей. Зовсім нещодавно я особисто оперував переселенку з Луганщини, яка народила дитину шляхом кесарського розтину.

Не робимо жодної різниці між людьми щодо місця проживання. Обов’язок лікаря – допомагати усім, хто цього потребує.

- Володимире Петровичу, якщо би Вам раптом випала змога почати життя спочатку, чи обрали би Ви ту саму життєву стежину?

- Іншого життєвого шляху я собі не бажав би. Також дуже тішуся, що старша донька пішла моїми слідами – обрала фах акушера-гінеколога, працює у нашій установі. Старшому внукові також намагаюся прищеплювати любов до медицини, можливо, він також забажає стати лікарем. Зрештою, час покаже.

- Що б Ви як лікар побажали мешканцям нашого краю?

- Мешканцям Дрогобиччини побажав би поваги до себе у піклуванні про здоров’я, бо всім добре відома істина, що профілактика завжди є кращою і дешевшою, ніж лікування. І, звісно, довіри до медичних працівників.

Ярослав ГРИЦИК

 

НОВИНИ

У суботу – сільгоспярмарок

У суботу, 24 жовтня, відбудеться масовий продаж сільськогосподарської продукції.

Ярмарок відбудеться на вул. Володимира Великого. Аби надати дрогобичанам можливість запастися овочами на зиму за прийнятними, позбавленими спекуляції цінами, в. о. міського голови, секретар міської ради Тарас Метик доручив керівництву ринку забезпечити участь у ярмарку підприємців, які торгують ходовими восени продуктами.

Для максимального залучення фермерів з району та продажу їхньої продукції на ярмарку, Тарас Метик провів зустріч з керівництвом Дрогобицької РДА.

 

У Дрогобичі – виставка братів Дідул

У середу, 21 жовтня, у Дрогобичі у музеї «Дрогобиччина» відбулося відкриття виставки «Три брати і одна муза» Володимира, Ярослава та Тараса Дідул.

Митців, які мешкають і працюють на Золочівщині, на дрогобицькій землі привітали директор музею Алла Гладун, співробітниця музею Тетяна Думан, присутні місцеві митці та в. о. міського голови, секретар міської ради Тарас Метик, який з приємністю відзначив, що з Володимиром Дідулою він мав честь разом навчатися на факультеті журналістики у Львівському національному університеті ім. І.Франка. Тому, зі слів Тараса Метика, йому сьогодні особливо приємно відкривати творчу імпрезу свого однокурсника, який, крім редактора і публіциста, несподівано постав ще й в іпостасі художника. Унікальності виставці додає й те, наголосив Тарас Метик, що талант володіння пензлем є спільною родовою ознакою усіх трьох братів Дідул.

За інформацією відділу забезпечення діяльності виконкому

 

ЛИСТ У НОМЕР

Одкровення від Сікори

Напередодні виборів вийшов спецвипуск Народного Руху України (друк: ФОП Войтович А.П.), в якому опубліковано монолог першого номера НРУ в Дрогобицькому районі, голови райради Михайла Сікори. У самому заголовку викладено суть цього діалогу: «Не потрібно вчити яблуню, як родити яблука – достатньо не підпускати до неї свиней!».

Дотепер ніхто не вірив, що Михайло Сікора здатний на таку відверту самокритику…

Степан ХИРОВИЧ

 

З аптекою не пропадеш…

Нашому знайомому дрогобичанинові лікар порекомендував краплі «Ескузан». Позаяк пацієнт уже давненько не знав потреби в ліках і не орієнтувався в ринковій ситуації, то 16.09.2015 р. придбав маленький флакон цих крапель у найближчій аптеці мережі «Фармако» на вул. Володимира Великого, 48, за 97 гривень 67 копійок. Вийшовши, він вирішив дорогою до центру Дрогобича поцікавитись ціною лікарства в інших аптеках. Ось що він з’ясував цього дня і в наступні два дні.

Так, у аптеці на вул. М. Грушевського, 44, «Ескузан» коштував 58 грн, у центральній аптеці «Медікус» на цій же вулиці – 67.90 грн, в аптеці мережі «Пульс» поряд із цією – 50.97 грн, в іншій аптеці мережі «Пульс» на вул. П. Орлика, 14, – 58.06 грн, в аптеці мережі «Фармако» на вул. Шолом-Алейхема, 12/24, – 48.10 грн, в аптеці «На здоров’я» біля фонтану – 56.15 грн, в «Сімейній аптеці» на вул. Т. Шевченка, 1, – 66 грн, в аптеці на вул. М. Грушевського, 119, – 53 грн, в аптеці на вул. Ярослава Осмомисла – 49.75 грн, в аптеці на пл. Ринок, 31, – 48.60 грн, в аптеці на пл. Ринок, 27 – 56.40 грн, в аптеці мережі «Фармако» на вул. Т. Шевченка, 33, – 52.55 грн.

Невеличке порівняння. Де без 33 копійок – 98 гривень, і де без 10 копійок – 48 гривень! Різниця – понад 50 гривень! За таке саме лікарство у тій самій мережі – і вдвічі більше! Здається – неймовірно, але факт є фактом! І це тоді, коли, як пояснила знайомому продавчиня аптеки на вул. П. Орлика, 14, закон обмежує торгову націнку на ліки 15-ма відсотками, і не більше!

Вражений таким «розкидом» цін у перелічених аптеках, наш знайомий знову побував уранці 17.09.2015 р. в аптеці мережі «Фармако» на вул. Володимира Великого, 48. Яким же було його здивування, коли мила продавчиня повідомила:

- Вчора ввечері завезли нову партію «Ескузану», і флакон тепер коштує 52.55 грн.

- Що, за лічені години – і таке зменшення ціни?

- Ну, як є, так і я вам кажу…

Звичайно, наш знайомий дуже засумнівався у правдивості раптового «вечірнього завезення» мало не вдвічі дешевшого за вчорашнє того самого лікарства. А ви б не засумнівались? Як засумнівався інший наш знайомий, котрому в аптеці в одній із цих мереж, люб’язно надавали 3% знижку на препарати, а коли він звернувся в іншу, то не повірив своїм очам: там без знижки такі ж препарати коштували майже на третину дешевше!

Наостанку – замість деяких висновків. Хто в Дрогобичі повинен контролювати законність цін у численних аптеках і притягати до відповідальності порушників закону, якщо це буде встановлено? Верховна Рада? Президент? Прем’єр-міністр? Мінздоров’я? Міська рада взагалі чи якийсь її орган зокрема? Міліція? Прокуратура? Суд? Перелік тих «хто» можете продовжити самі скільки завгодно. А нашому знайомому, який поділився своїми спостереженнями, видалось, що будь-який контроль взагалі відсутній. Отже, це комусь дуже вигідно, бо недарма мовиться, що в каламутній воді добре ловити рибу. Коли ж він не має рації, то заперечте йому конкретними фактами.

Нехай же ця невеличка картинка про аптечні ціни в Дрогобичі допоможе вам, шановні читачі, краще зорієнтуватись, до котрої аптеки слід іти за ліками. Якщо не полінуєтесь, то безумовно зекономите свої такі скромні гроші. Коли ж вам буде ліньки чи байдуже, то дорікайте лише собі.

Записав зі слів знайомого Роман ПАСТУХ

 

Змагалися гирьовики

21 жовтня, у Дрогобичі у Народному домі імені Івана Франка відбувся ХІХ регіональний турнір з гирьового спорту на пошанування пам’яті тренера і педагога Бориса Подскоцького.

Учасників змагань привітав в. о. міського голови, секретар міської ради Тарас Метик. Принагідно Тарас Метик відзначив грамотою та подарунком ювіляра, ветерана спорту Валерія Спічака, професійна діяльність якого яскраво позначилася на розвитку спортивної сфери міста.

У турнірі взяли участь понад 70 учасників у різних вагових категоріях. Спортсменський склад був представлений двома командами Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І.Франка (чоловіки), Дрогобицького коледжу нафти і газу, Дрогобицького механіко-технологічного коледжу та командою ветеранів. Також свою міць на змаганнях продемонструвала жіноча команда Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І.Франка.

У результаті напруженої боротьби учасники змагань відзначилися такими досягненнями:

У ваговій категорії до 55 кг – І місце: Юрій Даниляк, ІІ місце – Олег Боган, ІІІ місце – Віталій Фельбаба;

- до 65 кг – І місце: Андрій Живчин, ІІ місце: Михайло Мінів, ІІІ місце: Михайло Стегура;

- до 70 кг – І місце: Іван Залога, ІІ місце: Тарас Гавриляк, ІІІ місце: Дмитро Великий;

- до 75 кг – І місце: Ігор Садівник , ІІ місце: Всеволод Ілик, ІІІ місце: Олег Мацюрак;

до 80 кг – І місце: Тарас Гис, ІІ місце: Андрій Павлюх, ІІІ місце: Сергій Тимрук;

- до 90 кг – І місце: Іван Селецький, ІІ місце: Іван Кузбит, ІІІ місце: Юрій Зінько;

- понад 90 кг – І місце: Андрій Лагуш, ІІ місце: Володимир Ярема, ІІІ місце: Андрій Федунів;

- ветерани – І місце: Пиль Ярослав, ІІ місце: Юрій Пустовіт, ІІІ місце: Володимир Кушнір.

Жіночу команду до 55 кг представляли Ірина Поліщук – І місце, Зоряна Січка – ІІ місце, Юлія Хендога – ІІІ місце. У ваговій категорії до 60 кг: Тетяна Поліщук – І місце, Божена Спасенкова – ІІ місце, у ваговій категорії до 70 кг. Наталія Садова – І місце, Тетяна Венцик – ІІ місце.

Як відзначив начальник відділу спорту та фізичної культури Дрогобицької міської ради, Орест Соломчак, переможці та призери турніру нагороджені грамотами, медалями, кубками та подарунками від Дрогобицької філії приватної фірми «Сибірське здоров’я».

Відділ фізичної культури та спорту виконавчого комітету Дрогобицької міської ради висловлює подяку меценатам змагань: ПП Русланові Стасінчуку, керівнику Дрогобицької філії «Сибірське здоров’я» Романові Федоренку, а також суддівській колегії ДДПУ ім. І.Франка: головному судді Володимирові Кізлу та секретарю змагань Романові Кушніру. За допомогу в організації змагань подяка директору Народного дому Петру Косу та директору ДЮСШ ім. І.Боберського Іванові Файчаку.

За інформацією відділу забезпечення діяльності виконкому

 

Головний податківець Львівщини відвідав Дрогобиччину

21 жовтня начальник Головного управління ДФС у Львівській області Ігор Кондро провів нараду з керівним складом Дрогобицької ОДПІ за підсумками роботи за дев’ять місяців, під час якої обговорювалися питання та шляхи підвищення ефективності роботи підрозділів податкової інспекції.

“Роботу органів фіскальної служби можна оцінювати за багатьма аспектами, але основним із них завжди було і залишається забезпечення надходжень до дохідної частини бюджетів усіх рівнів”, - зазначив керівник обласного управління. – Адже наповнення бюджету є гарантом стабільності та благополуччя регіону”.

Також проведено аналіз роботи підрозділу податкової міліції та наголошено на активізації роботи з протидії злочинам у сфері оподаткування з метою забезпечення додаткових надходжень до бюджету за рахунок боротьби з тіньовою економікою.

Керівникам структурних підрозділів наголошено на забезпеченні дотримання службової дисципліни та законності. Адже фіскальна служба має насамперед допомагати платникам податків у сфері розрахунків з бюджетом, тому послідовно рухається в напрямку сервісної служби. А це сприятиме поліпшенню умов для ведення бізнесу та створенню сприятливого інвестиційного клімату.

Ігор Кондро також інформував про головні аспекти змін, які розпочалися у фіскальній службі та плани реформування податкової системи. Вони спрямовані на створення ефективної європейської моделі функціонування служби.

За результатами наради вказано на недоліки в організації роботи та наголошено на чіткому виконанні поставлених завдань.

Сектор комунікацій Дрогобицької ОДПІ

Фото Ярослава ГРИЦИКА

 

ПОРАДИ ЛІКАРЯ

ПРО КОРОТКОЗОРІСТЬ

В усіх високорозвинутих країнах збільшується кількість короткозорих дітей.

В основному це пов’язують зі збільшенням зорового навантаження з раннього віку, заняттям з дрібними іграшками, обмеженим простором, малою рухливістю, до того ж в умовах недостатнього освітлення. Адже малюк більшість часу проводить у манежі, на підлозі, де освітленість не перевищує 50 люкс, а для зони комфорту потрібно не менше 500 лк. Імовірність захворювання підвищується, якщо хтось із родичів або батьків хворіє на короткозорість. У розвитку короткозорості беруть участь такі фактори: зорова робота на близькій відстані, що веде до напруження акомодації – пристосування до чіткого бачення на різних відстанях від очей; порушення живлення очного яблука внаслідок збільшення передньо-заднього розміру – розтягнення є пристосуванням ока до частої роботи на близькій відстані. Це веде до порушення відповідності між заломлюючою здатністю оптичних середовищ ока і світлочутливою частиною ока – сітківкою. При цьому виникає розфокусування оптичної системи, що викликає додаткове напруження внутрішньоочних м’язів.

У міру росту дитини ростуть і її очні яблука, і до 10-12 років розміри очей такі ж, як у дорослої людини. Якщо в процесі росту дитині присутні раніше перераховані несприятливі фактори, що відбиваються на функціонуванні очей, то ріст ока набуває паталогічного характеру – воно подовжується. Зображення зовнішнього світу, створювані оптичною системою ока, не збігаються із сітківкою, гострота зору в далечінь знижена. У такій ситуації виникає необхідність якомога швидше перешкодити тим несприятливим факторам, які можуть призвести до короткозорості. Відразу після народження дитини, до 2-3 місяців життя, її повинен оглянути окуліст, і при необхідності вже у цьому віці розпочати лікування цієї хвороби. До 3-х років перед поступленням у садок дитина оглядається ще раз в окуліста для уточнення і формування групи ризику з цього захворювання.

Для того, щоб виховання і навчання дітей з групи ризику здійснювалося гармонійно і не порушувало встановленої програми, розробленої закладами народної освіти, робота з дітьми будується за принципом «граючись – лікуємось». Повинні враховуватися загальний стан здоров’я, рівень фізичного і розумового розвитку, вік, тобто підхід до дитини – строго індивідуальний. На таких дітей слід звертати особливу увагу – місце біля вікна, правильна постава на заняттях, часті фізкультпаузи, більше навантаження на слух, а не на зір, збільшення рухливості.

Профілактичні заходи, розпочаті у дошкільних закладах, повинні продовжуватись у школі. Вони передбачають: збільшення рухливості між уроками, максимальне розвантаження зору при достатньому рівні освітлення робочого місця. При призначенні окулярів батьки і вчителі повинні виконувати всі рекомендації лікуючого лікаря. Вдома для занять школяреві має бути виділене окреме місце біля вікна, скло має бути чистим, підвіконник – вільним від вазонів, які можуть зменшувати освітлення. У вечірній час потрібно користуватися настільною лампою потужністю не менше, як 60 Вт, з матовим склом. Лампа розміщується зліва, щоб освітлювалася тільки робоча поверхня стола, а очі залишались у тіні.

При читанні в сутінках, у транспорті, під час ходи, лежачи, очі втомлюються швидше, зокрема у дітей з групи ризику. Особливу увагу треба звертати на дітей, які, крім занять у школі, відвідують музичну школу, додатково займаються математикою, в’язанням, вишиванням, вивченням іноземних мов, роботою з комп’ютером та іншими видами роботи, яка потребує напруження зору. Усі, хто ведуть менш рухливий спосіб життя у закритих приміщеннях – це потенційні пацієнти очних кабінетів. Поглиблений медогляд школярів м.Дрогобич дозволив установити, що в школах з кращим режимом освітлення – №№1, 4, 14, 16, 17 – відносно менше дітей з хворобами зору, і навпаки в школах №№3, 8, 10, 15 освітлення дещо гірше – заважають дерева. У старших класах цих шкіл кількість дітей з пониженою гостротою зору досягає 30%. Тому необхідно чергувати зорову роботу з фізичним навантаженням – 30-45 хв., занять – 10-15 хв., перерви – рухи очима вбік, догори, вниз, близько, далеко, разом із дихальною гімнастикою, бажано на свіжому повітрі. Домашнє завдання учнів 1-2-х класів повинно готуватись до 1,5 год., 3-4 кл. – не більше 2 год., телепередачі переглядати з відстані 2,5-3 м від телевізора. Для учнів початкових класів і дошкільнят тривалість перегляду – 15-20 хв. 2-3 рази на тиждень, для старших школярів – тривалість до 1,5 год. Кімната, де дивляться телепередачі, не повинна бути повністю затемненою.

У профілактиці короткозорості значне місце займає загальне зміцнення організму – потрібно створити правильний режим дня, повноцінне харчування, заняття спортом, ранковою гімнастикою, корисний ранковий біг протягом 15-30 хв., плавання, взимку – лижі, ковзани, – і все це потрібно робити регулярно. Під час літніх канікул потрібно створювати дітям умови для активного відпочинку – у літніх таборах, на річці, в лісі – Карпати ж так близько! Щорічне перебування в спеціальних таборах, де діти, відпочиваючи, лікуються, сприяє зменшенню швидкості прогресування хвороби в 1,5 – 2 рази.

Отже, для того, щоб забезпечити реальну масову профілактику короткозорості, необхідно і батькам, і вчителям, і медикам працювати разом – це єдиний шлях до попередження зниження гостроти зору, короткозорості.

В.Я.ГОНТА, лікар-офтальмолог, консультант ЦССМ м.Дрогобич


ПОЛІТИКА

За що і проти чого голосуватимемо на виборах

Численні соціологічні опитування, проведені напередодні місцевих виборів, свідчать, що сьогодні чимало українців, остаточно зневірившись у владі, не бажають голосувати взагалі ні за кого. Мовляв, кого б не обрали – краще все одно не буде, тож не варто марно гаяти час. Інша позиція – всім відоме «Краще синиця в руках, аніж журавель у небі», коли доведені до зубожіння люди, змушені фактично жебракувати, погоджуються на жалюгідні 200-300 гривень і голосують за того, хто запропонував гроші. Щоправда, купити на них, наприклад, продуктів можна лише один-два рази, а ті, кого ми обираємо, будуть або думати, або не думати про нас кілька років поспіль, і такий «обмін» є абсолютно нерівноцінним...

Знову «регіонали»?

Незважаючи на яскраві гасла про оновлення влади та децентралізацію, бачимо все ті ж самі старі обличчя чи не в усіх владних кабінетах. Ніякого переформатування владних повноважень, внаслідок чого в регіонах, областях і районах зможуть самостійно вирішувати свою долю та розпоряджатися місцевими бюджетами відповідно до потреб громад, а не до апетитів верхівок, – немає. Є великий ризик, що така ситуація зберігатиметься й надалі, адже партії, які представлені в парламенті та центрі, активно нав’язують себе на місцевих виборах. «Тож у результаті ми отримаємо центральну владу, яка поставить на місцях своїх васалів, котрі здійснюватимуть її політику, каже лідер «Українського об’єднання патріотів – УКРОП» Геннадій Корбан.

Попри всі свої передвиборчі обіцянки, Порошенко не тільки не зруйнував президентську вертикаль, але й намагається її ще міцніше зацементувати, щоб залишити за собою право й надалі з Києва диктувати регіонам, скільки грошей заробляти для себе, а скільки – відправляти у владну «годівницю». Саме задля цього провладна політсила «Солідарність – БПП» під приводом «збереження країни» об’єднується з тими, кого ще вчора називали старою Системою, яку обіцяли люструвати та «нещадно викорінювати». З «Опозиційним блоком», з колишніми «регіоналами», із злодійкуватими чиновниками, з продажними суддями та прокурорами.

Політологи та експерти сходяться на думці, що влада прагне за будь-яку ціну зберегти не так країну, як саме цю Систему, і місцеві вибори можуть стати масштабним реваншем корупціонерів та представників прокремлівської «п’ятої колони» – «регіоналів». За два роки «нової влади» нікого так і не люстрували, хабарники не на «нарах», а у Верховній Раді, винних у розстрілах на Майдані та у тисячах смертей на Донбасі – не покарано… І якщо на прийдешніх виборах ми дозволимо цій зогнилій Системі знову взяти реванш, то можна буде констатувати, що Революція Гідності пройшла даремно. І наші батьки, чоловіки, сини, брати гинули марно…

Обирай прискіпливо!

«Погана влада обирається хорошими громадянами, які не голосують», – сказав американець Джордж Нейтан. Тож давайте будемо свідомими громадянами. А для цього 25 жовтня маємо обрати СВОЮ владу. Так, як обираємо справжніх друзів, коханих, професію – і серцем, і розумом, виважено та прискіпливо.

Прискіпливо – бо сьогодні багато партій дуже вдало видають себе не за тих, ким вони є насправді. Так, багато опозиціонерів сьогодні фактично «лягли» під президентську політсилу, уклавши з нею ганебні «договірняки», щоб лишитися при владі та власних дивідендах. У списки якої партії не глянь, скрізь колишні «регіонали» упереміш з тими, хто міняє політичні партії, як герой «Весілля у Малинівці» міняв головні убори…

На тлі зрадників, що маскуються під опозицію, вигідно вирізняється УКРОП. Його списки експерти назвали найбільш доброчесними. «У них найменший рівень корупціонерів, колишніх «регіоналів», людей, які замішані в недоброчесності. Якщо подивитись на відсоток волонтерів, учасників Майдану, громадських активістів, то УКРОП створив для них найкращі умови, відкрив їм «соціальні шлюзи»», – вважає Віктор Таран, голова Центру політичних студій та аналітики. УКРОП чітко і послідовно вимагає на місцях скорочення кількості чиновників та суворого громадського контролю за їхньою діяльністю; покарання за корупцію. Людям потрібне прозоре підвищення тарифів на комунальні послуги, яке би цілком відповідало лише підвищенню їхньої якості, а не апетитам монополістів та корупціонерів. І «укропівці» знають, як цього досягти. Та головне – вони не дозволять, аби країна отримала нового Януковича, на якого поступово перетворюється нинішній президент.

Тож давайте остаточно зрозуміємо: місцеві вибори є анітрохи не менш важливими, ніж президентські чи парламентські. І ми просто мусимо обрати до влади справді гідних людей – справжніх патріотів, яким стане бажання, сили та рішучості бути незалежними від президентської вертикалі, за будь-яких умов відстоювати інтереси місцевих громад, не можновладців, котрі дбають тільки про своє збагачення. Досить за копійки продавати і себе, і країну!

Віктор ФЕДОРЕНКО



Создан 23 окт 2015



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником