ГАЛИЦЬКА ЗОРЯ

Новини в "ГЗ" від 1 квітня 2016 р.




В гостях у театральної богині

Старожили футбольної команди київського «Динамо» у своїх спогадах пригадують, як Валерій Васильович Лобановський привчав їх до театрального мистецтва.

Коли команда приїжджала на матч з ленінградським «Зенітом», то їхній наставник завчасно замовляв квитки в театр. У такий спосіб він прищеплював своїм футболістам любов до театральної богині Мельпомени. Багато хто дивувався з цих екскурсій, але факт залишається фактом – багато колишніх гравців київського «Динамо» 60-80-х рр. минулого століття й донині є палкими прихильниками театру.

У контексті сказаного наведу такий цікавий факт, який мав місце у Дрогобичі минулої неділі під час святкування Міжнародного дня театру і прем’єри вистави «Кредит для камікадзе».

Тоді на празник театральної родини місцевого музично-драматичного театру ім. Юрія Дрогобича (за статусом обласного) чи не вперше за історію існування влади у місті пройшло майже все її керівництво... зі своїми дружинами.

Кому належить ініціатива культурного походу – невідомо, але фотофакт залишається фактом.

Поклоніння перед театральною богинею Мельпоменою, як і перед земною, зазвичай, облагороджує і ошляхетнює сильнішу половину людства…

Володимир ТУРМИС

На знимці (зліва – направо):

радник міського голови Василь Качмар з дружиною Наталею, міський голова Тарас Кучма з дружиною Лідою, заступник міського голови, керуючий справами Володимир Коцюба з дружиною Наталею, перший заступник міського голови Ігор Герман з дружиною Вірою.

Зазнимкував цю мить Зеновій КВАСНІЙ

 

У Дрогобичі – проти скорочення ліжкомісць

885 лікарняних ліжок медичної мережі, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України, згідно з новозатвердженим розрахунком – 60 ліжок на 10 тисяч населення, Дрогобичу пропонують зменшити до 350.

Про це 28 березня на оперативній нараді у ратуші повідомив начальник відділу охорони здоров’я Андрій Шевкенич. Минулого тижня з метою напрацювання пропозицій щодо зменшення ліжкового фонду лікарняні установи Дрогобича, району, Трускавця та Борислава інспектувала комісія департаменту охорони здоров’я ЛОДА. Проект медичної мережі регіону комісія презентує після 15 квітня. Відтак на рівні міських голів за участю керівників медичних закладів регіону відбудеться узагальнена нарада, де спробують окреслити спільне бачення розвитку медичної мережі регіону.

За словами Андрія Шевкенича, він висловив перед членами комісії переконливу позицію щодо необхідності збереження медичної бази у Дрогобичі. Якщо цього вдасться домогтися, зазначив Андрій Шевкенич, слід вмотивувати стабільне надходження за пролікованих хворих з інших територіальних одиниць.

Міський голова Тарас Кучма вчергове розкритикував пропозицію зменшення кількості ліжкового фонду у Дрогобичі. На його переконання, це стало б руйнуванням усієї системи надання медичної допомоги. Тому сьогодні, певен Тарас Кучма, важливо відстояти збереження цієї системи у цілості.

Нагадаємо, міський голова Тарас Кучма неодноразово наголошував, що Дрогобич – потенційний центр нової територіальної громади, до якої ввійдуть навколишні села, має зберегти потужну медичну мережу.

 

Пам’ятник Іванові Павлові II освічуватиметься

На відреставрований пам’ятник Івану Павлові II, який нещодавно зазнав вандалістської наруги, у темну пору доби спроектовано освітлення прожекторів.

Про це повідомив міський голова Тарас Кучма.

Зроблено це для убезпечення скульптури від лиходіїв. За таку ініціативу римо-католицька громада міській владі скерувала подяку. Проявляти максимальну пильність уночі Тарас Кучма закликав правоохоронців. Звертати увагу на нічні парки у центрі міста попросив патрульних на оперативній нараді у ратуші директор «Комбінату міського господарства» Андрій Янів. Робити це стражам правопорядку тепер стане простіше, адже парки у центрі міста освітлені.

Прес-служба Дрогобицької міської ради

 

У НОМЕР НА 1 КВІТНЯ!

«加利西亚的明星» («Галицька Зоря») виходитиме і китайською мовою

У зв’язку з інтеграційними процесами входження України до європейської спільноти, у нашому колективі розміркували: яку мову обрати для дубляжу газети.

Сперечалися від 1 квітня минулого року й донині. Зійшлися на такому варіанті: позаяк довгий час газетою керував Петро Іванович Китай, то мовою дубляжу має бути китайська, в честь пам’яті до його оригінального прізвища.

З 1 квітня поточного року редакція оголошує конкурс на знавців цієї мови. У написанні текстів ми гарантуємо їм допомогу.

Читач може задати запитання, мовляв, який з цього буде хосен для Дрогобича? Відповідь елементарно проста: китайське МЗС буде подивоване таким вчинком газетярів і захоче відкрити консульство в Дрогобичі. А це шанс для газети і громади міста отримати інвестиції.

 

Хосе Турчик летить до Буенос-Айреса

Громадський активіст Хосе Турчик у переддень 1 квітня прийняв для себе важливе рішення: вилетіти на місяць до Аргентини (до речі, до 14 років він там проживав) для консультацій з українською діаспорою, яка хоче встановити пам’ятник рицарю, який мав місце в історії Дрогобича.

Та, як зазначив Хосе, у Буенос-Айресі теж був такий пам’ятник, і теперішня діаспора хоче його відновити. Воістину правдою є вислів, що немає пророка у своїй Вітчизні.

І ще таке: після повернення додому Хосе всю свою енергію скерує на виховання двох внуків-близнюків.

 

Кримсько-татарський і дрогобицький стяги – на Говерлі

Громадський активіст Амет Бекіров, який два роки тому з окупованого Криму перебрався з родиною до Дрогобича, минулих вихідних здійснив сходження на Говерлу.

Підкоряти найвищу гірську вершину України кримець подався із дружиною Ділярою. Щоправда, дошкульний холод похитнув жіночу стійкість, коли дрогобичани піднялися на Малу Говерлу. Залишивши дружину відігріватися у наметі рятувальників, Амет попрямував далі.

«Я подумав, що неправильно відступити від своєї мрії. Це так, наче бути в Італії і не бачити Папу Римського», - зізнався кримець.

Альпіністського досвіду Амет набув ще у рідному Криму. Щорічно у День прапора кримсько-татарського народу він брав участь у сходженні на гору Четердах. Та похід на Говерлу захоплений мандрівник поки що не має з чим порівняти.

Найскладнішу ділянку шляху до шпилю гори Амет долав, раз за разом примовляючи священні для кримсько-татарського народу слова: «Крим – народ, батьківщина». На вершині він помолився та символічно розгорнув національний прапор кримсько-татарського народу і знамено Дрогобича. Кримця до сліз розчулили теплі вигуки групи львів’ян: «Крим – це Україна».

Підкорити Говерлу, певен Амет, він зміг не лише завдяки духовній і фізичній витримці, а й добротному спорядженню, яке йому надав актор дрогобицького театру «Альтер» Олександр Максимов.

Прес-служба міської ради

 

Щоб зберегти історичну пам’ять…

29 березня відбулося засідання сесії Львівської обласної ради. Серед інших питань прийнято «Програму охорони і збереження культурної спадщини на 2016 рік». Приємно відзначити, що за рахунок коштів цієї Програми цьогоріч будуть фінансуватися і кілька об’єктів Дрогобиччини.

Завдяки наполегливості депутата обласної ради Михайла Задорожного, до Програми вдалося внести фінансування у сумі 280 тис грн. на виготовлення проектно-кошторисної документації для продовження комплексної реставрації архітектурної пам’ятки ХV-ХІV ст., внесеної до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, – дерев’яної церкви Св. Юра у Дрогобичі та 50 тис грн. на продовження реставрації дерев’яної огорожі цього храму. Також досягнуто домовленості, що у випадку перевиконання обласного бюджету ще 250 тис грн. скерують на проектно-кошторисну документацію для комплексної реставрації ще однієї унікальної дрогобицької пам’ятки ХVІІ ст. – церкви Воздвиження Чесного Хреста (що на вул. Зварицькій, на території пожежної частини).

Окрім того, Михайло Задорожний домігся виділення коштів на впорядкування кладовища у селі Верхні Гаї Дрогобицького району. Так, 40 тис грн. надійде на упорядкування військового кладовища вояків Першої світової війни, 50 тис грн. – на дослідження місць, пов’язаних з діяльністю УПА, 60 тис грн. – на упорядкування могил жертв воїн, учасників національно-визвольних змагань і жертв політичних репресій. Дослідницькі роботи здійснюватиме комунальне підприємство облради «Доля», яке спеціалізується на дослідженні історичної спадщини.

Варто відзначити, що під час сесійного засідання М.Задорожний підняв питання фінансування закладів профтехосвіти у містах обласного значення, зокрема Дрогобичі, які столична влада «скинула» на фінансування місцевих бюджетів.

Після обговорення начальник фінансового управління Львівської облдержадміністрації пообіцяв, що, якщо проблему не розв’яжуть на державному рівні, то у випадку перевиконання обласного бюджету, місцевим бюджетам міст обласного значення скерують дотацію, щоб допомогти в утриманні закладів профтехосвіти. Міський голова Дрогобича Тарас Кучма, котрий також взяв участь у роботі сесії облради, подякував Михайлові Задорожному за його активну позицію у цьому питанні.

Ярослав ГРИЦИК

КОМЕНТАРІ ДО ТЕМИ

Михайло ЗАДОРОЖНИЙ, депутат Львівської обласної ради: - Я взяв на себе зобов’язання усіляко сприяти у реставрації церкви Св.Юра, щоб зберегти цей шедевр для наступних поколінь. Радий, що вдалося передбачити кошти з обласного бюджету на проектно-кошторисну документацію для продовження реставрації храму. Але маємо ще одну старовинну церкву – Воздвиження Чесного Хреста на вул. Зварицькій. За умови перевиконання обласного бюджету 250 тис грн. надійде на виготовлення документації для реставрації і цієї церкви. Окрім того, мені вдалося внести до «Програми охорони і збереження культурної спадщини» упорядкування поховань вояків Першої світової війни, а також учасників національно-визвольних змагань у селі Гаї Верхні. Маємо пам’ятати нашу історію і шанувати героїв!

Алла ГЛАДУН, директор музею «Дрогобиччина»: - Від імені колективу музею дякую Михайлові Задорожному за піклування про наші старовинні храми. Сподіваюся, цього року вдасться не лише продовжити реставраційні роботи у церкві Св.Юра, а й виготовити проектно-кошторисну документацію для реставрації церкви Воздвиження Чесного Хреста. А вже тоді буде змога розпочати відновлення і цього старовинного храму.

Володимир ХАНАС, сільський голова с.Гаї Верхні: - Два роки тому наша сільська рада подала запит до обласної ради та ЛОДА щодо необхідності упорядкування військового кладовища часів Першої світової війни. До села приїздили фахівців КП «Доля», котрі підготували документацію. Але питання «зависло». І лише 29 березня ц.р. сесія обласної ради, за сприяння М.Задорожного, внесла упорядкування військового кладовища до «Програми охорони і збереження культурної спадщини». До речі, саме у 2016 році виповнюється 100 років з моменту закладення цвинтаря вояків, полеглих у Першій світовій війні. У 1914 році на наших теренах проходила лінія фронту. А в 1916-му всіх полеглих, могили котрих віднайшли у межах та навколо населеного пункту, люди перепоховали на єдиному військовому кладовищі. Маю надію, що цьогоріч вдасться упорядкувати усі давні поховання.

 

Заповіт. Зміна і скасування

Коментар заступника міського голови, керуючого справами Володимира КОЦЮБИ

Заповіт – це особисте розпорядження фізичної особи своїм майном на випадок смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Заповіт є особливим одностороннім правочином, який починає діяти лише після смерті заповідача. Однак чинне законодавство передбачає право заповідача на скасування та зміну заповіту. Тобто, до смерті заповідач може у будь-який час скасувати заповіт шляхом подання відповідної заяви нотаріусу чи особі, уповноваженій вчиняти такі дії.

Заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній повністю або частково. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.

Якщо новий заповіт, складений заповідачем, було визнано недійсним, чинність попереднього заповіту не відновлюється. Відповідно до положень Цивільного кодексу України (надалі ЦКУ), встановлюється неможливість відновлення попередньо складеного заповіту в разі визнання останнього заповіту недійсним, крім двох випадків, коли:

- заповіт складено особою, яка у момент його вчинення не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла ними керувати (ст. 225 ЦК);

- заповіт складено під впливом насильства (ст.231 ЦК).

Наведений перелік є вичерпним, а тому у разі визнання заповіту недійсним, крім випадків, коли існував раніше складений заповіт і недійсність заповіту встановлюється на підставі статей 225 і 231 ЦКУ, спадкування має здійснюватися за попереднім заповітом.

Скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться заповідачем особисто.

Внесення змін відрізняється від скасування тим, що передбачає посилання на попередній заповіт як на основу, до якої вносяться зміни. Внесення змін кардинально не повинно змінювати основу, до якої вони вносяться.

Хоча формально новий заповіт скасовує попередній, але він з ним пов’язаний хоча б за таким критерієм, як набрання чинності. Заповідач же при складанні нового заповіту має право не зазначати про попередні заповіти, а тому вони не завжди пов’язані між собою змістом чи будь-яким іншим зв’язком. Саме тому законодавцем передбачено виділяти зміни і скасування частин заповіту.

Процедура внесення змін до заповіту та його скасування подібна до умов, встановлених для його посвідчення, а саме:

- особисте звернення особи до нотаріуса на посвідчення заповіту та засвідчення підпису на заяві про його скасування;

- обов’язкова письмова форма та нотаріальне посвідчення.

Треба також зазначити, що заповіт, дійсний на момент його складання, може згодом стати недійсним або втратити силу у випадках: якщо призначений у заповіті спадкоємець помре до відкриття спадщини; якщо призначений у заповіті спадкоємець на момент відкриття спадщини втратить здатність бути спадкоємцем. Заповіт втрачає силу у випадку пропуску строку на прийняття спадщини, за винятком випадків фактичного прийняття спадщини.

 

Благодійна акція «Великодній виграш»!

З початком Великого Пасхального посту розпочалась щорічна традиційна акція «Великодній Виграш», ініційована Благодійним Фондом «Карітас СДЄ УГКЦ», спрямована на допомогу найбіднішим дітям вимушено переміщених осіб зі Сходу України та Криму.

Акція триватиме від 14 березня до 24 квітня. З її допомогою ми хочемо підтримати 350 дітей з числа ВПО віком до 18 років.

Серед потреб дітей: харчування; засоби особистої гігієни; канцтовари для школи; ліки, виїзди і табори.  Благодійна акція проводитиметься шляхом розповсюдження квитків.

Беручи участь в акції, Ви можете також виграти цінні призи: новий мобільний телефон, комп’ютер та багато інших речей. Серед призів традиційно є поїздка в табір до Польщі.

У Квітну неділю о 13:00 відбудеться розіграш призів серед усіх учасників акції у Народному домі ім. І.Франка.

За детальною інформацією звертайтесь за адресою: м.Дрогобич, вул.В.Чорновола,4. Контактний тел. 067-800-06-87. Контактна особа: Максим Стеценко.

Ми щиро вдячні за Вашу небайдужість!

 

Пристрасті навколо австрійського рицаря у Дрогобичі

На самому схилку «других совітів» місцева міськрайонна газета публікувала цікаві матеріали – розповіді корінного мешканця Дрогобича Івана Губицького (1901 р.н.) про рідне місто. На основі цих та деяких інших спогадів їх записувач, журналіст Роман Пастух, видав книжку «Вулицями старого Дрогобича» (підписано до друку 5.08.91).

У ній читаємо: «Хід першої світової війни, особливо два останні її роки, засвідчував, що Австро-Угорська імперія йде до свого кінця. Але вона ще продовжувала існувати, всіляко намагаючись підтримувати в своїх нерідних «підданих» бойовий дух і віру в «найяснішого татуня» – цісаря. Певно, одним із таких намагань стало спорудження в Дрогобичі скульптури українського рицаря, відкритої 16 червня 1916 р. на честь першої річниці звільнення міста від російських військ. Скульптуру встановили перед сходами першого поверху ратуші… При відкритті скульптури відбулася «парада» за участю міських «вершків» – ксьондзів, фабрикантів, купців, лунали промови за зміцнення імперії, здоров’я цісаря. Охочим дозволялося забити в щит «зольніки» – золоті, срібні та залізні цвяхи, котрі спеціально продавали у склепі А. Туне навпроти. Зрозуміло, їх потім витягали. Рицар стійко витримував «натиск», а міська казна поповнювалася».

У вже незалежній Україні деяким «загорільцям» (по-теперішньому – палким ентузіастам) прийшла до голови ідея відновити рицаря. Вони з цього приводу зверталися до кожної нової міської влади, а та «вивчала питання», обіцяла «докласти максимум зусиль», і справа на тому закінчувалося. Так дійшло аж до нинішньої постмайданної влади. 25 березня ц. р. вона скликала спеціальну нараду: прихильників і супротивників порівну.

Позиція прихильників 

Такий пам’ятник досі стоїть у Відні. Пам’ятник поєднає нас із Європою, об’єднає дрогобицьку громаду, тобто українців і неукраїнців. Він приваблюватиме туристів, які купуватимуть цвяхи і залишатимуть гроші для міського бюджету. Він буде символом лицарськості загалом, отже, символізуватиме і європейських рицарів, і українських козаків, січових стрільців, упівців, атовців. Не можна бути такими, як та міщанка, що сказала: «Які пам’ятники! Спочатку дороги відремонтуйте». Очевидно, з цієї причини на нараді не було підтримано пропозиції провести опитування громади міста: що вона думає про пам’ятник рицареві.

Позиція супротивників 

В Україні ніколи не було свого стану рицарів. Не було навіть своєї «кінної наволочі», яка у німців має назву Reitershunde, а в росіян – пси-рицарі. Отож австрійський рицар, попри те, що він встановлювався для збору коштів на доброчинні цілі, аж ніяк не український лицар, а символ чужого панування, звичайно, ліпшого, ніж російське чи польське, але чужого. Якщо дрогобичани шанують минуле свого міста і своїх попередників, то мають споруджувати пам’ятники не надуманим абстракціям, а конкретним особистостям, які прославили їхнє місто і їхній народ. Ідеться передусім про визначного діяча УВО і ОУН, заступника начальника Генштабу Карпатської Січі Зенона Коссака (1907 – 1939). Коли представник Німеччини сказав, що січовики мають капітулювати перед мадярами, той гордо зауважив: «В українській мові немає відповідника до слова «капітуляція». Оце справжній дрогобицький український лицар, а не виплід уяви імперських чиновників. Подібне можна сказати і про знаменитого правника, просвітянина, віце-бурґомістра Дрогобича, президента УНР в екзилі Степана Витвицького. Саме такі люди роблять цікавим для туристів Дрогобич, засвідчують його українськість. «А де їм цьвоки забивати?». Можна і це по-розумному влаштувати: наприклад, створити велику стелу, чи горельєф, чи мозаїчне панно із зображеннями всіх визначних дрогобичан різного часу й етнічної належності, які залишили добрий слід в історії міста. А поруч встановити дерев’яний стовп чи дошку для забивання цвяхів. Так будуть реалізовані ідеї просвіти, пошани до минулого, єдності громади, а заодно туристичної промоції та фінансового інтересу. Слід не забути і про рицаря: в музеї «Дрогобиччина» неодмінно має бути його зменшене скульптурне зображення. Бо це теж елемент історії міста.

Наведені докази не переконали прихильників рицаря. Як і слова єдиного присутнього на нараді фахового історика з науковим ступенем та, попри молодість, вже немалим доробком у дослідженні дрогобицького минулого. Спираючись на архівні матеріали, науковець довів, що пам’ятник рицареві у Дрогобичі ліквідувала влада ЗУНР – саме як чужоімперський, а не національний, український. Дрогобич сім століть був руським (українським) містом тільки територіально. Але ж він завжди мав і українське обличчя! Тепер є можливість – і потреба – це показати.

Ніхто так не глухий, як той, хто не хоче чути. Коли учасники наради вислухали розумування високої посадової особи про вату в головах і зрозуміли, що це стосується саме тих, хто за пам’ятник З.Коссакові, а не рицареві, відбулося голосування. За рицаря – 11, приблизно стільки ж утрималися, і лише 1 (від «Просвіти») проголосував проти.

Нині, на щастя, живемо в демократичній країні. Жартома кажуть: демократія – це такий суспільний лад, коли тебе посилають до біса, а ти йдеш, куди хочеш. Отож забороняти спорудження пам’ятника рицареві не годиться. Якщо хочуть окремі дрогобичани мати пам’ятник австрійському рицареві, хай собі мають. Але хай спорудять його власним коштом, не забувши при цьому, що піших рицарів історія не знає. Слово «рицар» походить від німецького «Ritter», по-нашому «вершник». До того ж рицар із конем матимуть більше місця для забивання «цьвоків», на які дехто покладає великі надії.

А за бюджетні кошти належить будувати пам’ятники лише тим, хто на це заслужив. Гадаємо, що дрогобицька громада теж так думає. І скаже своє слово.

Ярослав РАДЕВИЧ-ВИННИЦЬКИЙ

 

ОСВІТА

Ті, що творять майбутнє

У житті кожного є люди, які безпосередньо впливають на наш розвиток. Це, як правило, батьки, рідні, друзі, вчителі. Саме їх настанови і піклування допомагають знайти та реалізувати себе. Такою людиною, яка вплинула на вибір майбутнього шляху багатьох школярів нашого міста, є Юрій Миколайович Лучшев – учитель хімії Дрогобицької гімназії.

Це педагог, який дав міцні знання зі свого предмету не одному поколінню учнів, що дозволило їм стати студентами омріяних вищих навчальних закладів та пов’язати з хімією свою професію у майбутньому. Його учні неодноразово отримували 200 балів на зовнішньому незалежному оцінюванні та щорічно стають призерами ІІІ (обласного) етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з хімії. У 2016 р. четверо учнів Дрогобицької гімназії посіли ІІІ місце на обласній олімпіаді з хімії: Христина Заліська та Анна-Марія Сенчишин, учениці 8 класу; Віталія Пустовойтова та Олександр Галіпчак, учні 9 класу.

Юрій Миколайович відомий також своїми методичними розробками для вчителів та навчальними посібниками для учнів. Він надає методичну допомогу в підготовці до уроків молодим вчителям міста, ділиться досвідом роботи з колегами по фаху.

Нещодавно Ю.М.Лучшев ініціював проведення у Дрогобицькій гімназії Хімічного турніру. Учасниками позакласного заходу стали дванадцять учнів 11-х класів Дрогобицької гімназії та Дрогобицької ЗОШ І-ІІІ ступенів №4, які планують пов’язати з хімією вибір своєї професії.

Цей захід відбувався у рамках засідання міського методичного об’єднання вчителів хімії міст Дрогобич і Стебник. Хімічний турнір проходив у три тури. Учасники гри продемонстрували базові знання з предмету, вміння відтворювати знання у нестандартній ситуації, свою компетентність у відповідях на комплексні проблемні запитання, а також подарували глядачам гарний настрій, позитивні емоції. Переможцем першого хімічного турніру стала учениця 11 класу Дрогобицької ЗОШ І-ІІІ ступенів №4 Ірина Добуш. Друге і третє місце розділили Ірина Білинська, учениця ЗОШ №4, та Ольга Миджин, учениця 11 класу гімназії. Ю.М.Лучшев планує проводити такі турніри щорічно.

Як говорив відомий французький філософ-просвітник Жан-Жак Руссо: «У серце увійде тільки те, що йде від серця». Добре, що у навчальних закладах нашого міста працюють такі вчителі, як Юрій Миколайович Лучшев, які люблять дітей, свою роботу, свій предмет. Це люди, які творять майбутнє нашої держави.

Галина МАРЧУК, завідувач міського методичного кабінету відділу освіти міської ради

Лариса ПРОЦЬ, керівник міського методичного об’єднання вчителів хімії Дрогобича і Стебника

 

Де підтримка, там і результат

Інваліди Дрогобицької міської асоціації ЛОАІ ВОІ СОІУ неодноразово намагались зробити ремонт приміщення асоціації, та на це не було коштів. У березні поточного року своїми силами почали робити ремонт приміщення і побачили, що самостійно справитись із цим неможливо. За допомогою звернулись до міського голови Тараса Кучми, і знайшли з його боку порозуміння нашої проблеми і підтримку.

Зараз у приміщенні зроблений ремонт, є всі можливості інвалідам проводити змагання з шахів, шашок, амреслінгу, дартсу.

Ми, інваліди, дуже вдячні всім, хто допоміг нам з ремонтом, особливо міському голові Тарасу Кучмі, начальнику управління праці та соціального захисту населення Івану Терлецькому, начальнику КП «ЖЕО» Олегові Майданюку, майстру Ростиславові Дацишину і всім працівникам, які допомогли нам і підтримали нас у нинішній скруті.

Складаємо вам усім щиру подяку. Бажаємо міцного здоров’я, радості, добробуту.

Нехай життя здається добрим дивом

Цікавим, радісним, щасливим,

А плідні Ваші справи та шляхи

Благословенні будуть Богом та людьми.

З повагою – Президія Ради Дрогобицької МАІ ЛОАІ ВОІ СОІУ



Создан 01 апр 2016



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником