ГАЛИЦЬКА ЗОРЯ


Новини в «ГЗ» від 30 березня 2016 р.




Дрогобич запросили до участі у проекті транскордонного співробітництва Польща – Білорусь – Україна

28 березня, міський голова Дрогобича Тарас Кучма провів перемовини із представниками Об’єднання українців у Польщі Андрієм Комаром та Ігорем Горківом.

З Перемишля до Дрогобича їх привело бажання знайти партнера задля спільної участі у проекті транскордонного співробітництва Польща – Білорусь – Україна загальною вартістю 2,5 мільйона євро. Візитери з Польщі висловили намір у межах проекту коштом Євросоюзу провести реконструкцію Народного дому у Перемишлі. Дрогобич хочуть бачити партнером, мовив Андрій Комар, через багатоаспектну схожість із Перемишлем. Серед пропозицій про об’єкт Дрогобича, на реконструкцію якого можуть бути залучені європейські гроші, були названі народні доми Дрогобича та Стебника, ЗОШ №3.

Міський голова Тарас Кучма за результатом наради створив робочу групу, до якої ввійшли заступник міського голови з гуманітарних та соціальних питань Олег Дукас, директор Інституту міста Володимир Кондзьолка, директор інформаційно-туристичного центру Ігор Чавва, начальник відділу освіти Петро Сушко, начальник відділу культури Олег Яводчак. Саме ця група і визначатиметься остаточно з об’єктом, а також відповідатиме за підготовчий етап роботи, з яким до кінця тижня ознайомить міського голову.

Директор Інституту міста Володимир Кондзьолка вказав на важливість належної підготовки документації, а також на жорсткість умов, які Євросоюз ставить перед претендентами на отримання коштів.

Прес-служба Дрогобицької міської ради

 

За правилами житимуть усі, а не вибрані

Минулого тижня у ратуші відбулася відкрита розмова між підприємцями і владою. Понад 150 осіб, котрі торгують у центральній частині міста і на прилеглій до неї вулиці, вимагали пояснень щодо підвищення цін на оренду торговельних погонних чи квадратних метрів.

Керівник КП «Дрогобицький ринок» Володимир Білоган дохідливо пояснював природу обґрунтованих цін на торговельну площу. Адже йдеться не про політику ущемлення наших людей, котрі заробляють свої кровні для сім’ї, родини, а про впорядкування законних і юридичних стандартів між владою і бізнесом. Міський секретар Олег Хрущ, до свого обрання на цю посаду, теж займався підприємницькою діяльністю, тому говорив із аудиторією на зрозумілій їй мові. Філософія влади полягає в тому, щоб на ринку люди-підприємці не шукали пільгових шляхів для свого бізнесу, а були всі рівні перед правилами, які побутують у цивілізованому суспільстві. Доведеться звикати до сплати за оренду торговельних точок. Міський голова Тарас Кучма теж взяв участь у цій дискусії. Він відповів на всі дошкульні запитання, які адресувались йому, проаналізував перспективу заходів щодо відновлення виробничих потужностей нафтопереробного і долотного заводів.

Дехто з нетерплячих після цих розмов почав покидати зал, але майже тридцять людей згодом обступили Тараса Кучму і Олега Хруща і уже майже у домашній обстановці обговорювали наступні проблеми пов’язані із торгівлею на ринку, вулиці і т.д. Тональність розмови була якоюсь зрозумілою і теплою і це засвідчує, що ворожості у словах і діях громади до влади не існує. Є спроби деяких людей підняти градус непорозумінь. І немає на це ради.

В.Т.

 

Вшанували пам’ять Чорновола

25 березня у Дрогобичі, представники влади та громадськості віддали шану В’ячеславу Чорноволу, трагічну загибель якого в той день згадують в Україні.

Біля пам’ятника визначному діячеві виступив заступник міського голови з гуманітарних питань Олег Дукас. Посадовець назвав В.Чорновола ключовою фігурою у процесі державотворення, зазначивши, що його смерть відкинула становлення України назад щонайменше на п’ять років. «Можливо, якби Чорновіл залишився живий, Україна не пережила б двох революцій, нас минула б війна на сході, яка забрала життя великої кількості українців», - сказав Олег Дукас.

Голова Дрогобицької організації Народного руху України Роман Курчик змалював суспільно-політичне тло 1999 року, коли не стало Чорновола. Рухівець висловив певність у тому, що основною причиною знищення тодішнього лідера нації стало небажання радянських сил допустити його до президентського крісла. Москва досі не втамувала своїх імперських амбіцій, провів паралелі з сьогоденням Роман Курчик, і нині пробує їх задовольнити через війну на сході. Допомагати тим, хто протистоїть агресору, і вірити, що молоде покоління, натхненне ідеалами В’ячеслава Чорновола, збудує саме таку Україну, за яку він боровся, – такими настановами завершив промову Роман Курчик.

Прес-служба Дрогобицької міської ради

 

ОФІЦІЙНО

Про вихід Дрогобицької районної ради із складу засновників друкованого засобу масової інформації газети «Галицька Зоря»

Рішення V сесії сьомого скликання від 24 березня 2016р. №53

Заслухавши та обговоривши інформацію керуючого справами районної ради М.Гука, розглянувши подання друкованого засобу масової інформації газети «Галицька Зоря» від 25.02.2016 року №02/25, керуючись Законом України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», ст.43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Дрогобицька районна рада вирішила:

1. Вийти із складу засновників друкованого засобу масової інформації газети «Галицька Зоря», з метою перетворення редакції членами її трудового колективу у суб’єкт господарювання із збереженням назви, цільового призначення, мови видання і тематичної спрямованості друкованого засобу масової інформації.

2. Надіслати дане рішення в Державний комітет телебачення і радіомовлення України та друкованому засобу масової інформації газеті «Галицька Зоря».

3. Контроль за виконанням даного рішення покласти на постійну комісію ради з питань депутатської діяльності, етики, дотримання законності і правопорядку (І.Стецко).

Михайло СІКОРА, голова районної ради

 

Громадська організація має працювати як бізнес

Тренінг на тему «Мистецтво спілкування з владою: комунікація, власний бренд та ефективні інструменти» відбувся у Дрогобичі 24 березня. Провела його Наталія Міхнова зі Львова, а організував захід Моніторинговий комітет з раннього попередження корупції – програмна ініціатива ГО «Товариство «Юрій Дрогобич», яка діє за сприяння Міжнародного фонду «Відродження».

Богдан Юзефів, голова ГО «Дрогобицька громада» та голова Моніторингового комітету з раннього попередження корупції, перед початком тренінгу пояснює мету його проведення: «Депутати сприймають нашу діяльність як вторгнення на їхню територію. Окремі з них до громадських ініціатив, та і взагалі до діяльності громадських організацій ставляться або з недовірою, або скептично, або ж вважають таку діяльність замовною. Це не так, тому ми очікуємо від цього тренінгу шляхів поліпшення комунікації громадськості з владою, хочемо навчити молодь механізмів, як ефективно співпрацювати з владою і як змусити її дослухатися до громадськості».

Про те, що дійсно влада часто ігнорує громадські організації і причини цього явища детально, розповіла тренер Наталія Міхнова. Вона – професійний журналіст, PR-технолог (12 років досвіду), керівник прес-служби Львівської міської ради, прес-секретар міського голови (2006-09 рр.), керівник ГО «Самопоміч» (2011-13 рр.), провела три виборчі кампанії (2006, 2010, 2015 рр.).

Як зазначила Наталія Міхнова, побувала вона в шкурі і громадськості (працювала в ГО «Самопоміч», коли ця організація була в жорсткій опозиції до мера Львова Любомира Буняка, а згодом до в.о. міського голови Львова), і влади (після приходу до влади Андрія Садового була очільником прес-служби), і комунікатора між владою та громадськістю – журналіста (працювала на радіо «Люкс-FM» та в ТРК «Люкс», а також була редактором газети).

Однією з причин ігнорування владою громадських організацій є те, що ГО не працюють над своїм іміджем. Не задумуються над творенням власного іміджу і громадські діячі. Часто ГО нагадує клуб за інтересами, каже Наталія Міхнова. Щоб досягти успіху, ГО має працювати як бізнесова структура, тобто мати чітко визначені цілі та завдання, власну прес-службу, структурні відділи (може нагадувати «тіньову» міську раду), приймати громадян тощо. Заходи, ініціативи, кампанії громадської організації мають проводитися на відповідному рівні, професійно.

- В Українському Католицькому Університеті є бізнес-школа, яка готує підприємців, - наводить приклад Наталія Міхнова. – Їхній бренд-бук оранжевий, тож на заходах і ручки, і папки оранжевого кольору. Навіть вази, в яких стоять квіти – оранжеві. До речі, і квіти того ж кольору…

Чотиригодинний тренінг став справжнім дарунком для представників громадських організацій Дрогобича та регіону. Участь у ньому взяли представники ГО «Всеукраїнська організація дослідників освіти» (Світлана Щудло, зав. кафедри правознавства, соціології та політології ДДПУ ім І.Франка), ГО «Агенція розвитку курорту Східниця» (Олег Дорош), і вже традиційно ГО «Дрогобицька громада» та «Дрогобицький майдан». Зацікавилися тренінгом студенти з педуніверситету та медичного училища, голови ОСББ, представники партії «Самопоміч», юристи, бібліотекарі, приватні підприємці, працівники міської ради.

Під час заняття висвітлили і питання захисту результатів роботи Моніторингового комітету, лобіювання результатів моніторингу в органах влади та оскарження в правоохоронних органах і судах. Розглянули конкретні ситуації та опрацювання методології взаємодії з владою і правосуддям.

- Тренінг був надзвичайно цікавим, оскільки те, про що говорила пані Наталія, вона випробувала на власному життєвому досвіді, - ділиться враженнями громадська активістка з Дрогобича Галина Коцюба.

- Для тих громадських активістів, хто з тих чи тих причин не змогли побувати на тренінгу Наталії Міхнової, ми оприлюднимо презентацію в мережі Інтернет, - обіцяють у Моніторинговому комітеті з раннього попередження корупції. – Гадаємо, що ці конкретні напрацювання PR-технолога зі Львова допоможуть нашим громадським організаціям переосмислити свою роль, місію, завдання і почати діяти ефективніше, діяти не заради самого процесу, а на конкретний результат.

 

І влада, і громада успішно склали іспит сумління

Минулого тижня заступник голови ОДА Ірина Гримак та заступник голови Львівської обласної ради Володимир Гірняк побували на Дрогобиччині.

Спершу вони зустрілися із керівниками районної влади: головою РДА Максимом Лісогором та головою райради Михайлом Сікорою. Обмінявшись думками про поточні, насущні проблеми в регіоні, делегація відвідала місцевий костел. До них приєднався і міський голова Тарас Кучма.

Відвідини костелу продиктовані ситуацією, пов’язаною із наругою над скульптурною фігурою Папи Івана Павла ІІ, що встановлена перед входом до костелу. Невідомі варвари відтяли скульптурі Понтифіка зап’ястя лівої руки із посохом. Звісно, це викликало обурення у всіх релігійних громад, незалежно від конфесій. Ця подія не залишилася поза увагою дипломатії. Тому в цій історії не було байдужих як із боку президентської раті, так і громади. Слава Богу, що буквально за лічені дні скульптуру реставрували.

І якщо влада, і громада успішно склали іспит сумління, то цього не скажеш про місцевих пінкертонів. Вони проявили цілковиту бездарність. Адже розп’яття на посоху, що зрізали варвари, знайшли випадкові люди за якихось 100 метрів від костелу…

В.Т.

 

Ні! – хаотичній рекламі

Дрогобич заполонений хаотично розміщеними оголошеннями та рекламою, що великою мірою псує привабливість міста.

Поглянути на місто крізь таку неестетичну призму закликав зібраних на сесійне засідання депутатів небайдужий активіст Костянтин Федьків. Він рекомендував владі поміркувати над прийняттям ухвали, відповідно до якої дозволити розміщення оголошень лише на дошках у спеціально визначених для цього місцях.

Міський голова Тарас Кучма висловив солідарність з промовцем у тому, що місто направду виглядає ганебно. Відтак мер ствердив: скоро черга дійде до впорядкування рекламного бізнесу. Однак у шкалі пріоритетів влади спочатку стоїть завдання дати лад з вуличною торгівлею та сміттям у місті.

Прес-служба Дрогобицької міської ради

 

Талановиті наші діти

Відбувся традиційний конкурс юних читців серед учнів 9-х класів міських шкіл, присвячений 202-річчю від дня народження Т.Шевченка.

Авторитетне журі уважно і прискіпливо оцінювало виступ школярів, і в результаті голосування визначило їхніх переможців.

Перші два місця вибороли учень ЗОШ №1 Роман Шепіда і учениця СШ №16 Христина Галелюка. На срібло надекламували учениці Людмила Славич (СШ №2), Євгенія Погоріла (ЗОШ №10), Анастасія Дем’янко (гімназія). Отримали грамоти за третє місце Анастасія Земан (ЗОШ №11), Вікторія Николяк (ЗОШ №14), Ірина Середяк (ЗОШ №15), Валентина Чернихівська, Мар’яна Варивода.

Дипломами журі нагородило за щирість і оригінальність виступів Олександру Середницьку (ЗОШ №4), Богдану Кирчей (ЗОШ №5), Оксану Гурську (ЗОШ №6), Віру Магур (СШ №7) та інших.

Кор. «ГЗ»

 

Одна голова добре, а дві – краще

Чи не вперше за 25 років незалежності України між двома гілками влади – представницькою і виконавчою – існує цілковите порозуміння. Більше того, голова райради Михайло Сікора і голова РДА Максим Лісогор практикують спільні виїзди у селі району. Не став винятком і черговий обопільний рейд до Літині.

Разом із першими посадовими особами згадуваних районних гілок влади «виїхали» в народ і їхні перші заступники Володимир Стецівка і Володимир Шутко. Спершу районний десант зустрівся з активом села у місцевій школі. До діалогу долучилися освітяни, працівники культури, війт села Іван Пурій, директор місцевого господарства Станіслав Карпенко. Мова в основному йшла про ремонт покрівлі школи, асфальтування доріг.

Потім пройшло інспектування виробничих підрозділів ТзОВ «Літинське». На фермі утримується високопродуктивне молочне поголів’я. До речі, понад 10 років тому голова правління Петро Коваль через Міністерство агропромполітики отримав ліцензію на вирощування елітної худоби симентальної породи. Окрім 350 голів ВРХ, майже стільки ж молодняку утримується на відгодівлі. Саме він згодом поповнить стадо або буде реалізований на аукціонах.

До речі, господарство виходить на нову виробничу орбіту. У Літині планують за сучасними технологічними мірками розпочати виробництво свинини. Станіслав Карпенко, як інвестор, вкладає у цей проект левову долю коштів. А виробничі приміщення відповідають найвищим європейським стандартам. І в цьому напрямі у Літині не було б поступу вперед, якби не мудрість обох керівників директора Станіслава Карпенка і виконавчого директора Петра Коваля. Господарство набуває європейських аграрних контурів. І це вселяє оптимізм. Більше того, змінюється ставлення до роботи самих людей, кожен із них дорожить місцем праці. У тандемі «Карпенко-Коваль» зароджується потужне аграрне підприємство.

Володимир ТУРМИС

На фото:

- під час діалогу «влада – громада»; - на фермі

 

Пошануймо Каменяра

Громадська організація «Віра та справедливість», Центр душпастирства молоді, міськрайонне товариство «Просвіта» проводять міський конкурс читців творів Івана Франка, присвячений 160-річчю від дня його народження та 100-річчю від дня смерті.

Учасниками конкурсу можуть бути учні 5-11-х класів ЗОШ Дрогобича та Стебника, студенти коледжів, училищ, педагогічного університету.

Конкурс проводиться у два етапи:

I-ий – у навчальних закладах до 15-ого травня 2016 р.

II-ий (фінальний) – 26 травня 2016 р. о 15.00 у Центрі душпастирства молоді. У ньому беруть участь переможці або призери першого етапу (по одному від навчального закладу).

Усі учасники конкурсу будуть нагороджені книжечками та дипломами, а переможці – грошовими преміями: 300 грн. – за перше місце; 200 – за друге; 100 – за третє. При оцінюванні журі враховуватиме техніку читання, патріотичне спрямування вибраного твору, зовнішній вигляд учасників.

Зареєструвати учасників конкурсу можна за телефонами: 41-03-69; 096-330-94-51; 095-502-31-29 до 24 травня.

Учасників конкурсу та вболівальників просимо прийти у вишиванках.

Богдан ПРИСТАЙ, голова громадської організації «Віра та справедливість»

Отець Олег КЕКОШ, керівник центру душпастирства молоді

Микола САДОХА, голова міськрайонного товариства «Проствіта»

 

Свою долю зустріла на фронті...

22 березня відділ сім’ї, молоді та туризму виконкому Дрогобицької міської ради зініціював зустріч студентів медичного коледжу із дрогобичанкою, парамедиком добровольчого батальйону ОУН Нікою Арістовою, відомою під псевдо Ніка Каза.

Колись, аби виділитися з-поміж сірої маси, вона експериментально змінювала колір волосся, сьогодні – над людською однорідністю її підносить неприховане бажання бути корисною для інших.

Рік тому Вероніка, а саме так звучить її повне ім’я, вирішила відправитися на передову. Страх конкурував з нежіночою відвагою, яка все ж взяла гору. З дому її вирвав поклик рятувати людські життя. З перших моментів перебування у зоні АТО завзята дівчина під кулями кидалася надавати допомогу пораненим. Ніка ламала стереотипи про нежіноче обличчя війни, коли доводилося брати зброю до рук. Страх там можна подолати, зізнається дівчина, коли про нього не думати.

Спочатку Ніка служила у добровольчому батальйоні «Карпатська Січ», відтак перейшла на службу у батальйон ОУН. Крім кардинального переосмислення життя і смерті, адже на її руках помер не один боєць, обставини змусили Ніку у пришвидшеному темпі опановувати медичну справу. Сьогодні знає точно, що прогалини у теорії не повернеться заповнювати у стіни медичного коледжу, навчання у якому перервала торік. Практика на передовій дала їй набагато цінніший досвід. Його дівчина мала змогу переймати у госпітальєрів та військових хірургів. Там ще зовсім молода віком дрогобичанка часто дивувала сама себе, коли у критичні моменти опановувала емоції і оперативно надавала допомогу пораненим.

Дивовижно, та про війну на зустрічі у ратуші Ніка розповідала без емоційного напруження, з усмішкою, з розважливою легкістю і щирим переконанням, що робить важливу справу. На підтвердження того, що була очевидицею не ігрових перестрілок, а справжніх боїв, продемонструвала уламки від смертоносних «Градів». Нині, попри те, що вже рік самовіддано допомагає українським бійцям, Ніка не має статусу учасника АТО і не ставить за мету його отримати, можливо, тому, що на фронті вона на власні очі бачила паралельну реальність. Ніка розкритикувала спекуляції, розгорнені навколо війни. Найчастіше люди у камуфляжних формах, рясно обвішані нагородами, розповіла Ніка, насправді перебувають далеко від епіцентру бойових дій. Цинічно відбувають термін у прифронтовій зоні, аби отримати посвідчення учасника АТО.

З передовою у Ніки пов’язані не лише сумні події. У буремних Пісках відчайдушна дрогобичанка зустріла свою долю – Євгена. Їхня сім’я уособлює контрасти: географічний і мовний. Євген – російськомовний уродженець Криму, боєць батальйону ОУН.

Молоде подружжя, ще трохи насолодившись у тилу медовим місяцем, скоро повернеться на місце служби, бо тут наразі, каже Ніка, не бачать своєї самореалізації. У цьому помислі вольове подружжя нероздільне. Там, на передовій, усі контрасти, що досі ділили українців, зникають перед загрозою наступу агресора і він, і вона відчувають, що поки що дуже потрібні.

Прес-служба міської ради

 

Доброта – як світло

Понад 20 років у Стебнику активно діє Добровільне товариство захисту дітей-інвалідів «Надія».

Ініціатором його створення і першим керівником була Марина Башкірцева та вже років з 10 товариство очолює Катерина Буряк. Мета діяльності товариства випливає із його назви – захист дітей-інвалідів і допомога сім’ям, що мають таких дітей. Сьогодні на обліку в товаристві 161 дитина-інвалід різного віку і різних форм захворювання, які потребують особливої уваги – як матеріальної, так і духовної. Зрозуміло, що сім’ям, де виховуються діти-інваліди, самотужки дуже важко, а інколи просто неможливо забезпечити їм відповідні умови. Для таких сімей товариство «Надія» є, можливо, тією останньою соломинкою, що тримає їх на плаву в морі розпачу і розчарувань. Чого гріха таїти, наша держава і суспільство не вельми переймаються людьми з особливими потребами, записавши їх до розряду неповносправних, хоча серед них є багато дуже справжніх повносправних, яким треба трішки допомогти для самореалізації в соціумі.

Як це завжди буває, там, де держава не може чи не хоче вирішувати якусь проблему, за справу беруться люди-подвижники, громадяни великої душі та високої духовної проби. Не секрет, що якби не волонтери, то наші воїни в зоні АТО часто були б голі, босі і голодні. Якби не товариство «Надія», то стебницькі діти-інваліди і їхні сім’ї були б покинуті на самих себе, мовляв, порятунок потопаючих – справа рук самих потопаючих.

Як говорять батьки дітей-інвалідів, з якими довелося розмовляти, для них товариство стало другим рідним домом, куди будь-коли можна завітати, щоб отримати підтримку, щиру пораду, моральну і матеріальну допомогу. Для їхніх дітей товариство, наче місток, перейшовши через який вони зможуть легше адаптуватися у нашому часто чорно-білому світі, де світла все ж більше, ніж темряви.

Товариство має своє приміщення на вул. Суха Воля, 4, де відбуваються різні заходи, зустрічі, обговорення. За це приміщення пані Катерина Буряк дуже вдячна депутатам Стебницької міської ради, зокрема Ірині Карп’як, яка суттєво допомогла при оформленні документації на право користування приміщенням, колишньому мерові Василю Пецюху і секретареві міськради Романові Івасівці, теперішньому меру Петрові Старосольському, який ніколи не відмовляє в допомозі при розв’язанні нагальних  проблем.

Товариство «Надія» функціонує за рахунок благочинства і жертовності звичайних стебничан. Пані Катерина називає Юрія Середницького, Юрія Тиханського, Марію Губицьку та ще зо два десятки імен тих, хто в той чи той спосіб виявив християнську любов до ближнього. Велику допомогу товариству надає Вольфганг Каль і його дружина Лідія (до речі, українка зі Львова) з німецького міста Кемпіц.

Пан Каль і його друзі Матіаш, Монред і Вернер двічі на рік доставляють до Стебника гуманітарну допомогу від «Карітас-центру». В основному це одяг, інвалідні візки, канцтовари, іграшки, інші допоміжні засоби. Діти дотепер пам’ятають його новорічні шоколадні календарики, в яких на кожен день міститься одна невеличка шоколадка. Це треба побачити, коли живі, по-дитячому наївні оченята наповнюються світлою радістю, щастям і надією, що добро переможе темряву і зло. Бо добро, як і світло, не має меж, не знає кордонів. То ж нехай щира вдячність стебничан полине до Вольфганга і його дружини Лідії, які цього року відзначатимуть 150-річчя на двох.

Здоров’я вам, дорогі доброчинці, на многії літа.

Богдан БРИТАН

 

Місто Дрогобич має нарешті заснувати премію імені Юрія Дрогобича

Мабуть, не варто нині особливо нагадувати дрогобичанам, хто такий Юрій Дрогобич (справжнє прізвище – Котермак, бл. 1450, м.Дрогобич – 4.02.1494, м.Краків, Польща). І все таки сказати кілька слів не завадить.

Це перший відомий український доктор філософії та медицини, перший відомий український автор друкованої книги латинською мовою з латиномовною віршованою присвятою Папі Римському Сіксту ІV «Прогностична оцінка 1483 року» (Рим, 1483), декан Краківського університету (Польща), ректор Болонського університету (Італія), де викладав медицину й астрономію. Рукописні праці вченого з астрономії та медицини зберігаються у Мілані (Італія), Мюнхені (Німеччина), Парижі (Франція). У різний час про нього писали Ярослав Ісаєвич, Зенон Гузар, Михайло Шалата, Ніна Бічуя та інші.

У 1983 р. з нагоди 500-річчя виходу «Прогностика…» була викарбувана настільна медаль на честь її автора. Через кілька років у його рідному місті появилася вулиця Юрія Дрогобича. У 1988 р. автор цих рядків через газету запропонував спорудити йому пам’ятник у Дрогобичі, що зроблено у 1999 р. Є в нас і середня школа № 16 його імені. Ім’я визначного дрогобичанина носять також деякі інші заклади, хоча не завжди доречно і вмотивовано.

Після Революції гідності та європейського вибору українців дрогобичани привели до влади нового міського голову Тараса Кучму, новий склад міської ради і пов’язують з ними задавнені надії на поступове відродження стародавнього міста солі та нафти, повернення йому слави другого на Львівщині економічного, культурного, туристичного та мистецького центру. До їхньої честі, деякі питання вже вирішені, інші перебувають на стадії обговорення та прийняття рішень, і це вселяє оптимізм.

Як виглядає, нині настав саме той час, коли треба поставити на порядок денний роботи міської влади і давно назріле питання про заснування літературної премії імені Юрія Дрогобича, що сприятиме підвищенню престижності міста в Україні та поза її межами. За що її надаватимуть і все інше, пов’язане з нею, влада мала б розглянути із залученням літературознавців, Дрогобицького осередку НСПУ, краєзнавців тощо і в найближчий період ухвалити відповідне рішення. На мій погляд, премію можна урочисто вручати щороку з нагоди Дня міста, що відзначається 21 вересня на свято Різдва Пресвятої Богородиці.

Отже, в запасі у влади для втілення пропозиції в життя є ще півроку. Часу начебто не бракує. Сподіваюсь, 21 вересня 2016 р. будуть названі перші лауреати премії імені Юрія Дрогобича.

ДРОГОБИЧ (Диптих)

Залишки укріплень на Заваллі.

Хідники ще, певно, з княжих плит.

Вулиць недописані скрижалі.

Оборонна башта – у блакит.

 

Дерев’яна велич церкви Юра.

Сіль, що плине із глибин століть.

Юного Франка палка зажура

І Котермака сувора мідь.

 

Ратушної вежі бій курантів

Над дахами міста й передмість.

Смак до нафти ласих окупантів.

Збройний лицар – волі перший гість.

 

Цілоденний гул Малого Ринку,

Повний краму на усі смаки.

Житниця із ґонтами в морщинку.

Кобзаря натхненний змах руки.

 

Біля мурів Трійці жде Стефаник

Розказати людям «Новину».

Неквапливий хід сільських міщанок

На базар по свіжу ярину.

 

Шал баталій, постатей, стосунків

Увійшов у безгомінний брук,

Мов уста в уста для поцілунків

До наступних стрічей і розлук…

 

Все це – мій Дрогобич неповторний,

Все це – мій Дрогобич дорогий:

Від пережиття – аж ніби чорний,

Від надій на краще – мов новий.

 

Вічно тут стояти цьому диву

Ув оправі смерекових гір.

Думу міста вислухавши сиву,

Честь йому віддайте – «На позір!».

 

*     *     *

Дрогобиче у передгір’ї Карпат,

Одвіку пропахлий ропою!

Ти виріс, як велет, із жупницьких хат,

Щоб кожен пишався тобою.

 

Вслухаюсь у твій невгамований гул

Між плюскоту Побуку-річки,

Вдивляюсь у тебе здаля й упритул,

Неначе коханій у вічки.

 

Як гордо ти знявся над зводом сторіч

На крилах із нафти і солі,

Яку пережив ти загарбницьку ніч,

А вийшов у світ із неволі.

 

Щодня у твоїй розчинившись юрбі –

Столикій і тисячеюній,

Я чую себе кораблем у плавбі

На хвилі високобурунній.

 

З далеких країв, де без ліку принад,

До тебе вертаюся радо,

Дрогобиче у передгір’ї Карпат,

Моєї любові свічадо!

Роман ПАСТУХ

 

Чи стане пам’ятний знак «Лицар в збруї» маркером Дрогобича?

Цей заголовок перегукується зі статею відомого Львівського історика інтелектуала Т.Возняка «Чому Пінзель не став маркером Львова та України?». Безперечно повчальна стаття, рекомендуємо прочитати.

Щодо нашого Лицаря, то нагадуємо рівно 100 років тому в Дрогобичі була встановлена дерев’яна скульптура «Лицар в збруї» з гербом міста і написом «Pro Patria» на честь вигнання з Дрогобиччини російських військ під час І світової війни. Збір грошей, який відбувався способом забивання гвіздків, був призначений для допомоги сім’ям загиблих, поранених добровольців українського Легіону Січових Стрільців. На створений в Дрогобичі фонд «Лицаря в збруї» зібрали близько півмільйона крон, суму найбільшу, яку тільки зібрано в інших містах з цього проводу. Найбільші жертводавці «Народний дім» Дрогобича – 3000 крон, «Українська-християнська Громада» в Бориславі – 5000 крон, громада Тустановичі – 10000 крон, громада Губичі – 1000 крон і т.д.

Ініціатором саме такого знаку «Лицаря в збруї» і його трактування був староста Дрогобиччини Казимир Гужковський (1864-1919). Український, громадський і військовий діяч. Полковник уланів австро-угорської армії. В часи I світової війни воєнний комендант Перемишля, староста в Дрогобичі. Разом з Вільгельмом фон Габсбургом (1896-1948) організатор Легіону Січових Стрільців, пізніше Української Галицької Армії, які боролися за створення Української держави (Вікіпедія). Ці військові і політичні діячі, будучи незламними патріотами України, відзначились в акціях зі звільнення Митрополита Шептицького з російського полону. Вільгельм фон Габсбург в 1948 році загинув у казематах НКВД.

На засіданні, яке відбулось 25 березня в стінах Ратуші і яке можна віднести за статусом до консультаційного обговорення, останнього часу вилилося у гостру дискусію щодо доцільності відновлення знаку «Лицар у зброї». Противники встановлення «Лицаря» із вражаючою наполегливістю, гідного кращого застосування, переконували присутніх, що «Лицар в збруї» – символ австрійської імперії, чобіт якої багато років топтав нашу рідну українську землю. Наводили документи, які ніби свідчать, що керівництво ЗУНР в Дрогобичі розпорядилося в 1919 році в рамках деімперіалізації знищити все, що було пов’язане з австріяками. Говорили, що Австрія тепер проти України, і ми не повинні відновлювати їхніх ідолів. Також стверджували, що в австрійській армії воювали примусово різні народи, і українці були одними з них.

Деякі учасники дискусії висували ідею необхідності встановлення пам’ятника нашому конкретному герою, або надати скульптурі виразного українського вигляду. Ще були, які хвилювалися, що знак не на часі – спочатку треба заасфальтувати дороги і т.д.

Прихильники ідеї встановлення «Лицаря у збруї», озброєні інформацією з великої кількості першоджерел, доводили про особливий, притаманний хіба Дрогобичу характер цього знаку, який був оточений подіями розвалу імперії і створенням нових держав.

Так, ідея збору коштів для поранених та сімей загиблих під час війни з Росією належала Червоному Хресту і канцелярії імператора Австрії. Було розгорнуто масову кампанію доброчинних пожертв по цілому світі. Встановлювалися різноманітні знаки з дерева у виді гербів, хрестів, колон, статуй відомих історичних постатей того, в які вбивали гвіздки, збираючи пожертви.

Статуя, знак «Лицаря в залізі» як збірний образ з гербом свого міста і написом «За Батьківщину» постав тільки в Дрогобичі, виконуючи роль консолідуючого елемента українців.

Цей знак за аналогією з десятьма заповідями Божими, відповідав Лицарському декалогу що генетично притаманне українцям в тисячолітній боротьбі за свою незалежність. Що тут є злого, в сенсі австрійського?

Австрійською є хіба ідея забивання гвіздків, основного символу християнства. Гвіздок – символ хрестових страждань. У Відні дотепер, біля собору Св.Штефана, на маленькій площі Шток у скляному футлярі розміщений кількасотрічний стовп, оббитий гвіздками, що принесли у вигляді пожертви.

Дивовижним способом, через 100 років все повторилося. Знову війна з Росією, знову збір пожертв. Минулого року дрогобичани, вбиваючи цвяхи в герб міста, що тримав «Лицар», намальований Левком Скопом зібрали майже 17000 грн. на АТО.

Встановлення «Лицаря в збруї» не є самоціллю. Декілька років тому молоді, креативні дрогобичани заснували ФОНД «Лицар Волі»для проведення великої кількості заходів, пов’язаних з Лицарем. Та й туристичне середовище збагатиться неординарною історичною пам’яткою міжнародного рівня.

Ініціативна група не може зрозуміти, як у Чернівцях, Івано-Франківську (Львів готується) в серці національного руху вже повстали величні пам’ятники імператорові Францу Йосипу, а в Дрогобичі безконечно обговорюють очевидні речі.

Дуже влучно охарактеризував цю ситуацію міський голова Тарас Кучма Не приймаючи жодної сторони, він сказав: «Маємо сумну ситуацію коли в людях сидить вата, а в головах почуття меншовартості. Як я розумію, мова іде не про форму, мова іде про дух, про незламний дух борців за добро проти зла».

Перед голосуванням один із ініціаторів встановлення знаку зауважив, що ніхто не забороняє доповнити постамент барельєфом, або в інший спосіб, де відобразити всіх Лицарів українського народу від часів Київської Русі до кіборгів сучасної війни з Росією.

Також було висловлено пропозицію шукати, можливо, кращу ідею, ніж «Лицар у збруї», але умова, що збірний образ цього знаку, має консолідувати в багатокультурному, багатонаціональному Дрогобичі його громадян як і 100 років тому залишається в силі.

Обговорення буде продовжено.

На фото: - Казимир Гужковський, митрополит Андрей Шептицький, архикнязь Вільгельм Габсбург.

-«Лицар у збруї» – пропозиція відомого скульптора Олега Пінчука (2013 р.).

 

Бережіть ліс від пожежі!

Ліс – наше багатство. Бережіть ліс від пожежі!» – це гасло відоме всім з дитинства. Але рік у рік із початком спекотних сонячних днів спалахують лісові пожежі. У працівників лісової охорони і МНС в такий період особливо напружений час.

Немає кращого за ліс з його красою та величчю місця для відпочинку. Але жителі нашої області часто не усвідомлюють значення лісів для здоров’я. Щорічно спостерігається різке збільшення кількості лісових пожеж у період свят і вихідних днів, коли велика кількість громадян відправляються до лісу на пікніки. Нерідко народні гуляння тут закінчуються лихом для природи та величезною проблемою для лісників.

Зупинити лісову пожежу важко, а деколи неможливо – навіть за наявності спеціальної техніки. Тому заходи з попередження лісових пожеж – протипожежна агітація, заборона відвідування лісових угідь населенням у засушливу погоду – є оперативним інструментом лісової охорони у боротьбі з лісовими пожежами.

Окрім того, лісова охорона лісництв ДП «Дрогобицьке лісове господарство» має в своєму розпорядженні достатньо протипожежних спеціальних засобів, інвентарю для ліквідації лісових пожеж. Їх гасіння у гірській місцевості ускладнюється неможливістю використання тяжкої протипожежної техніки та спеціальних засобів. Тому основна опора лісників - переносні водопомпи, протипожежні ранці, віники, лопати, сапки. Для більш ефективного реагування на лісову пожежу при лісгоспі створено ще один опорний протипожежний пункт, який оснащено новими засобами для боротьби із лісовим лихом. Забезпечується також цілодобове чергування в лісництвах, а в засушливу погоду – патрулювання лісових угідь.

Шановні мешканці та гості Дрогобицького району!

Для того, щоб попередити пожежу в лісі, необхідно дотримуватися правил пожежної безпеки:

- у пожежнонебезпечний сезон не запалюйте багаття у хвойних молодняках, на ділянках ушкодженого лісу, у місцях з підсохлою травою, а також під кронами дерев;

- не кидайте незагашені цигарки та сірники, не дозволяйте дітям гратися з вогнем;

- перед відходом з лісу багаття слід ретельно засипати землею або залити водою до повного припинення тління;

- не залишайте в лісі скляний посуд: під променями сонця звичайна пляшка може перетворитися на своєрідну лінзу і спричинити займання;

- не засмічуйте ліс побутовими відходами, не влаштовуйте в них смітника.

Пам’ятайте: непогашені багаття, сірники, недопалки – головні вороги лісу!

Погано загашене вогнище приховує у собі небезпеку протягом 3-5 днів.

Також просимо у випадках виникнення лісових пожеж терміново інформувати держлісгосп, пожежну охорону чи найближче лісництво і надавати посильну допомогу в їх гасінні.

Порушники правил пожежної безпеки будуть притягуватись до адміністративної відповідальності, а якщо пожежа завдала значних збитків, то і до кримінальної.

Саме тому державна лісова охорона ДП «Дрогобицьке лісове господарство» звертається до вас - будьте уважними та обережними з вогнем! Біди не буде, якщо кожен буде дотримуватися елементарних правил пожежної безпеки у лісах.

А.ДИДИК, інженер охорони та захисту лісу ДП «Дрогобицьке лісове господарство»

 

Про виплату разової грошової допомоги 

Управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради розпочало підготовчу роботу з виплати разової грошової допомоги до 5 травня інвалідам війни, учасникам бойових дій, учасникам війни та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни. 

Урядом прийнято постанову „Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої законами України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і „Про жертви нацистських переслідувань”. Ухваленим документом встановлюються розміри та порядок виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій, інвалідам війни, учасникам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та особам, на яких поширюється чинність Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, а також жертвам нацистських переслідувань.

Отже, згідно з прийнятим Урядом рішенням виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2016 році передбачено у таких розмірах:

- інвалідам війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув’язнення не виповнилося 14 років) в’язням концентраційних таборів, ґетто та інших місць примусового тримання, визнаним інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин:

I групи – 2 975 гривень;

II групи – 2 600 гривень;

III групи – 2 310 гривень.

- учасникам бойових дій та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув’язнення не виповнилося 18 років) в’язням концентраційних таборів, ґетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, – 920 гривень;

- особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, – 2 975 гривень;

- членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни і жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, – 465 гривень;

- учасникам війни та колишнім в’язням концентраційних таборів, ґетто, інших місць примусового тримання, особам, які були насильно вивезені на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога – 170 гривень.

Допомога надаватиметься на підставі списків осіб, які мають право на цю виплату, що подають органи Пенсійного фонду України. Особам, які не перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду України, допомога виплачуватиметься на підставі інформації органів Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії, Національної поліції, Державної фіскальної служби, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної пенітенціарної служби, Управління державної охорони, Адміністрації Державної прикордонної служби, Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, Генеральної прокуратури України, інших утворених відповідно до законів військових формувань, підприємств, установ.

Виплата грошової допомоги буде проведена органами соціального захисту через відділення поштового зв’язку за місцем проживання одержувачів або через установи уповноважених банків.

Додаткову інформацію можна отримати в управлінні праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради за адресою: м. Дрогобич, пл. Ринок, 1 (кабінети №№ 5,10). Телефон для довідок: 3-94-98, 41-06-14, 2-23-84.

Управління праці  та соціального захисту населення Дрогобицької  міської ради



Создан 04 апр 2016



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником