ГАЛИЦЬКА ЗОРЯ

Новини від 4-18 листопада 2016 р.




Театр – це живе мистецтво

6 листопада Львівський академічний обласний музично-драматичний театр ім. Ю. Дрогобича розпочинає театральний сезон. Що нового підготували дрогобицькі митці сцени та як пройшов гастрольний тур ми запитали у директора муздрамтеатру, заслуженого діяча мистецтв України Миколи ГНАТЕНКА.

- Миколо Григоровичу, розкажіть про гастролі театрального колективу. Де виступали, як Вас приймали?

- У вересні-жовтні ми уже вп’яте відвідали з гастролями Бессарабію. Гастрольна карта охопила міста: Ізмаїл, Рені, Чорноморськ, Білгород-Дністровський. Нас там завжди чекають і з зацікавленням запитують: які нові вистави нам привезете? Цього року наш гастрольний репертуар складався з вистав: «Украдене щастя» І.Франка з нагоди 160-ліття від дня його народження, «Кредит для камікадзе» за сучасним автором А.Кримом, «Кайдашева сім’я» І.Нечуй-Левицького, «Наталка Полтавка» І.Котляревського, а також музичної казки для діток «День народження кота Леопольда» А.Хайта.

За 26 робочих днів ми зіграли 64 вистави, які відвідали 16 тисяч глядачів. Дорогою назад виступили з гастролями у містах Первомайськ, Умань, Ладижин, Жмеринка, Бар, Бердичів, Шепетівка, Славута, Кам’янець-Подільський.

Нашим акторам було дуже приємно виступати у переповнених глядацьких залах. Попри напружену ситуацію в державі люди прагнуть до мистецтва, і дуже приємно відчувати, що наша праця потрібна. Про успіх дрогобицького театру можна прочитати на інтернет-сторінках тамтешніх ЗМІ.

У гастрольний тур поїхали власним коштом театру. Витратили значну суму, практично усе зароблене пішло на покриття транспортних витрат, проживання, харчування тощо. Актори повернулися додому втомленими, але отримали велике моральне задоволення.

Минулий сезон запам’ятався поїздкою на міжнародний театральний фестиваль у турецьке місто Трабзон. Там, а також у Стамбулі, ми показали виставу «Вертоліт» турецького драматурга Тунджера Джюдженоглу. Отримали запрошення на наступний рік на фестиваль у м.Бурса. Показали виставу для української громади у Туреччині.

Від перебування у Туреччині ми отримали надзвичайні враження. Організувати і профінансувати поїздку нам допомогли Львівська облдержадміністрація та Львівська обласна рада. Багато посприяв і драматург Тунджер Джюдженоглу, з яким ми співпрацюємо не перший рік.

Також запам’яталися гастрольні поїздки на фестиваль у м.Пряшів (Словаччина), де ми демонстрували «Украдене щастя» І.Франка; у латвійське місто-побратим Дрогобича Смілтене, а також Ригу та Польщу з концертною програмою і народною оперою «Наталка Полтавка».

У листопаді готуємося до поїздки в Устрики-Дольні (Польща) з виставою «Дзеркало» Йоли Ярецької для вшанування пам’яті Бруно Шульца. Ця вистава поставлена в нас за кошти Міністерства культури Польщі. Згодом буде фестиваль «Осінній листопад» у Мукачевому на Закарпатті, куди повеземо музичну комедію «Ханума».

- Привідкрийте завісу: яку прем’єру театр готує до відкриття 77-го сезону?

- Шостого листопада ми відкриватимемо новий театральний сезон. Актори вже скучили за нашим глядачем, адже дрогобицький глядач особливий: у рідному місті нас шанують, поважають, допомагають і водночас прискіпливо оцінюють нашу творчу працю. Зараз активно працюємо над двома прем’єрами: українською класикою «Сватання на Гончарівці» та сучасною драмою тернопільського драматурга Богдана Мельничука «Перерваний політ». Для дітей готуємо нову виставу «Хитрий Лис» за мотивами казок Івана Франка, яку вони побачать у грудні.

Паралельно під керівництвом головного режисера Олександра Короля триває робота над виставою «Дрогобицька Голгофа». Постановка присвячена священномученикам Северину, Віталію і Якиму. П’єсу написав Тарас Метик, матеріали для неї готував настоятель однойменного храму УГКЦ отець Іван Паньків.

А 6 листопада, у відкриття сезону, запрошуємо глядачів переглянути «Сватання на Гончарівці».

- Пригадуєте, як у кінострічці «Москва сльозам не вірить» один з героїв – Рудольф – запевняв, що з розвитком телебачення зникнуть кіно, театри, книги, газети. Як вплинув на театральне мистецтво розвиток сучасних телекомунікаційних технологій?

- Театр не стоїть на місці, він еволюціонує, як і суспільство. Змінився підхід до постановки вистав. Ми шукаємо нові форми, нові рішення.

Для прикладу, якщо раніше оркестр був лише для музичного супроводу вистав, то зараз ми практикуємо окремі концертні програми. Цьогоріч започаткували ретро-програму «Театр у фойє», розраховану на невелику кількість глядачів. Вона буде змінюватися, поповнюватися новими номерами.

Працюємо над оригінальними декораціями, задіюємо сучасні технічні засоби.

Дуже прогресивним є те, що ми зробили малу сцену, де актори є ближчими до глядача. Вони мають змогу ставити моно-вистави, експериментувати…

Якщо в радянські часи, нема чого гріха таїти, людей «заганяли» до театру, то зараз глядачі ідуть на вистави із власної ініціативи.

На жаль, Дрогобич не є дуже великим містом, тож ми не можемо тривалий час грати одні й ті ж вистави. Приблизно на десяти прем’єрних показах глядач є, згодом відвідуваність меншає. Тому в пошуку шанувальників театру ми змушені виїздити до інших міст.

А порівнювати серіали та кінофільми з театром не можна. Театр – це живе мистецтво. Театральний актор безпосередньо контактує з глядачем, він не має права на помилку, на нещиру гру, бо не може зробити кілька дублів, як у кіно. Впевнений, що шанувальники театру усе це розуміють, підтримують нас, приходять на прем’єру як на свято. Тож попри розвиток телекомунікаційних технологій театральне мистецтво житиме.

- Чи відбулися якісь зміни у колективі?

- Значних змін у колективі не відбулося. Маємо поповнення у складі оркестру. Також прийшла нова молода актриса, випускниця акторського відділу театрального факультету Львівського університету Ліна Підцерковна. На сьогодні акторський склад театру заповнений.

Незабаром нас чекає театральна реформа, за якою увесь художньо-творчий склад мають перевести на контрактну систему. Вона є недосконала, викликала чимало зауважень, але на то нема ради. Адже, на відміну від столиці й обласних центрів, для такого невеликого міста як Дрогобич нереально провести конкурси на посади 45 акторів, їх просто нема у такій кількості. Сподіваюся, що до цього законодавчого акта будуть внесені певні зміни.

- Що це за мальовничий куточок створюється у дворі театру?

- Ми поступового упорядковуємо територію. Упродовж трьох років у судах відвойовували право встановити чітку межу із сусідами. І ось тепер щороку робимо дві-три масові толоки і всім колективом дружно працюємо над благоустроєм. Створили гарний упорядкований куточок – дендропарк «Котермак» із рідкісними декоративними рослинами, квітами, який незабаром відкриємо для дрогобичан. Хочемо зробити там альтанку, сценічний майданчик для оркестру, частувати відвідувачів кавою…

Також за рахунок власних коштів поступово доводимо до ладу прибудову, яка майже 25 років стояла довгобудом. Допомагають нам у цьому добрі люди, які ще не перевелися в Дрогобичі, серед них – керівництво заводу будматеріалів, «Дрогобицького лісгоспу», винниківський підприємець пан Ігор та ін.

Намагаємося створити належні умови проживання для акторів. За власні кошти відремонтували приміщення гуртожитку на вул. В.Винниченка, своїми силами перепрофілювали кімнати в одно-, дво-, трикімнатні квартири.

- Як відбувається фінансування муздрамтеатру?

- Кошти на виплату зарплати працівників нам виділяють з обласного бюджету. На всі інші видатки ми мусимо заробити, а це – значні суми: енергоносії, комунальні послуги, утримання приміщення, видатки на постановку нових вистав, транспортні витрати… Тому ми змушені грати понад 400 вистав на рік, дохід від яких ще й обкладається значними податками, зокрема й ПДВ. Виходить, що з кожної заробленої гривні ми майже 80 копійок віддаємо державі. Залишається лише сподіватися, що підтримка і розвиток української культури і мистецтва таки стане частиною державної політики, і ситуація зміниться на краще.

***

КОМЕНТАРІ ДО ТЕМИ

Олександр КОРОЛЬ, головний режисер:

- До відкриття сезону ми готували паралельно дві вистави. Вирішили, що насамперед представимо глядачам «Сватання на Гончарівці». Та робота над сучасно соціальною драмою «Перерваний політ» про одвічну проблему стосунків батьків і дітей триває. П’єсу написав тернопільський драматург Богдан Мельничук. Раніше ми вже ставили його роботи «Замок Броуді», «Мазепа», «Сотниківна».

 

Влад СОРОКІН, режисер-постановник:

- Зараз активно працюємо над музичною комедією «Сватання на Гончарівці», прем’єрний показ якої плануємо на відкриття театрального сезону. Сподіваюся, глядачі оцінять цікаву акторську роботу і яскраві музичні номери. Ролі виконуватимуть і досвідчені, і молоді актори. У ролі Прокопа – народний артист України Олександр Морозов, Одарки – актриса Любов Смирнова, задіяні талановиті солісти-вокалісти Ростислав Герилів і Наталія Бориславська, прекрасний молодий актор Володимир Левицький та інші.

Сценографію і костюми підготувала художник-постановник Юлія Гнатенко, цікавими і сучасними будуть декорації.

Готуємо і дитячу прем’єру – казку-мюзикл «Хитрий Лис» за мотивами казок Івана Франка. Музику до неї пише київський композитор Андрій Водов, з яким ми давно співпрацюємо. Це буде цікава вистава і для маленьких, і для дорослих дрогобичан.

А ще плануємо започаткувати дитячу театральну студію. Готуємо навчальні програми, у ролі викладачів будуть актори нашого театру. Завдання студії – не просто зробити театральний гурток, а допомогти дітям стати впевненішими, більш розкутими і на сцені, і в життєвих ситуаціях.

 

Сергій ДМІТРІЄВ, головний балетмейстер, заслужений діяч естрадного мистецтва України:

- Балетна група також готується до відкриття сезону. Паралельно працюємо над усіма виставами. У планах на майбутнє – створення окремої хореографічної постановки. Але наразі про неї ще рано говорити.

 

Микола МИХАЦЬ, головний диригент, заслужений діяч мистецтв України:

- Вистава «Сватання на Гончарівці» колись вже ставилася на сцені дрогобицького театру. Проте останні майже двадцять років вона не йшла, оскільки не було оркестру, відповідних солістів. Зараз глядачі побачать абсолютно нову постановку цієї музичної комедії.

Протягом шести останніх років нам вдалося відновити музичну частину театру. Завдяки цьому колектив напрацював чимало музичних спектаклів, зокрема, опери «Запорожець за Дунаєм», «Наталка Полтавка» та ін. Зараз працюємо над постановкою «Сватання на Гончарівці» з оригінальною музикою Кирила Стеценка. Напрацювали також концертну програму «Італійське відродження» з музикою Антоніо Вівальді. Твір Йозефа Гайдна звучить у постановці «Сім слів Спасителя на хресті». У програмі «Пісні рідного краю» звучать хіти другої половини минулого століття (твори В.Івасюка, Мозгового, І.Білозора та ін.). З нагоди 160-річчя від дня народження І.Франка готуємо музично-поетичну франкіану під назвою «О, краю мій, Підгір’я ти прекрасне». У ній звучатиме поезія та музичні твори на слова Великого Каменяра.

Ярослав ГРИЦИК

Фото Василя ОНИСЬКІВА

 

 

Пам’яті героїчних повстанців

30 жовтня у селі Уличне Дрогобицького району відбулося відкриття пам’ятника на місці загибелі одинадцятьох повстанців від рук загону НКВД.

Це сталося рівно 70 років тому, 30 жовтня 1946 року. За доносом інформатора енкаведисти оточили криївку вояків УПА на подвір’ї родини Дмитришин. Але повстанці не здалися ворогам і загинули як герої. Спершу тіла загиблих кинули під віками школи, сподіваючись, що діти не стримають емоцій й упізнають когось із них. Та вчителька дві години не відпускала учнів, щоби вони не отримали моральної травми від побаченого. Згодом тіла повстанців повезли до дрогобицької тюрми. В’язнів змусили викопати їм загальну могилу на кладовищі на вул. Трускавецькій. Кілька років тому там встановлено пам’ятний знак.

Героїчно полеглі належали до керівного складу підрозділу УПА: командир ТВ «Маківка» – псевдо «Богдан», «Щит»; Орест Федун – «Ікар»; Іван Дзюбак – «Сумний»; Теодор Баб’як – «Віктор»; Володимир Винницький – «Бенедьо»; Іван Івасівка – «Знак»; Іван Матківський – «Граб»; Михайло Галик – «Ященко»; Марія Кришталь – «Леся»; Василь Пилат – «Кавка» та Василь Баб’як, який не був членом УПА, але підтримував організацію.

Панахиду за загиблими відправили та освятили пам’ятник на місці загибелі героїв у селі Уличне місцеві священики Віктор і Петро. Про події 70-літньої давнини згадували та переказували спогади очевидців учитель історії Уличненської школи Володимир Савчин, місцеві дослідники Дарія Габчак, Юрій Кульчицький, син полеглого В.Винницького Богдан, дочка І.Матківського Мирослава.

Слово мали гості: голова Львівської облдержадміністрації Олег Синютка, депутат обласної ради Михайло Задорожний, голова районної ради Михайло Сікора, учасник АТО Руслан Щерба. Промовці наголошували на тому, що подвиг повстанців має бути прикладом для патріотичного виховання молодого покоління, говорили про спадкоємність поколінь, про сучасних героїв, які боронять українську незалежність на сході України.

Прозвучали патріотичні пісні та поезія у виконанні місцевих колективів і школярів.

Сільський голова Уличного Святослав Стефанків подякував громаді села, яка своїми силами спорудила монумент, а також депутату облради Михайлові Задорожному, котрий профінансував придбання пам’ятного хреста.

Захід завершився покладанням квітів та лампадок.

Ярослав ГРИЦИК

Фото автора

 

 

Гуманітарну сферу очолив Василь Качмар

Третього листопада під час ІІ пленарного засідання XIV сесії Дрогобицької міської ради народні обранці розглянули заяву Олега Дукаса про звільнення його з посади заступника міського голови з гуманітарних та соціальних питань.

Депутати 20 голосами задовольнили прохання Олега Дукаса.

А в понеділок, 7 листопада, відбулося ІІІ пленарне засідання XIV сесії міської ради. Під час засідання депутати внесли до порядку денного проект рішення «Про затвердження на посаді заступника міського голови з гуманітарних та соціальних питань Василя Богдановича Качмара», який згодом розглянули.

У підсумку за затвердження Василя Качмара на посаді заступника міського голови з гуманітарних та соціальних питань проголосував 21 депутат.

Після завершення розгляду порядку денного Василь Качмар подякував депутатам за підтримку його кандидатури, відтак закликав усіх сконсолідуватися і акцентувати увагу на розв’язанні поточних та стратегічних проблем у місті. Також посадовець публічно взяв на себе зобов’язання працювати на новій посаді в інтересах громади міста Дрогобича.

Прес-служба міської ради

***

Нагадаємо, донедавна 34-річний Василь Качмар працював радником міського голови з питань житлово-комунального господарства. Ця людина за віком хоч і молода, але встигла відслужити строкову службу в армії, здобути юридичну освіту у Львівському університеті внутрішніх справ, спробувати свої сили у державних структурах виконавчої служби, навіть у столичних кабінетах влади (це вимушене відрядження було пов’язане із навчанням дружини).

 

 

Лілія КОВАЛЬОВА: «На Західну Україну їхати не боялася»

У рамках освітнього проекту «Змінимо країну разом» упродовж чотирьох тижнів на Львівщині перебували 25 учителів із Луганської області, водночас 13 освітян з нашого краю поїхали на Луганщину. Дрогобицький міський відділ освіти гостинно приймав вчителя початкових класів ЗОШ №16 із Сєвєродонецька Луганської області Лілію Василівну КОВАЛЬОВУ.

Під час перебування на Дрогобиччині гостя нашого краю мешкала у сім’ї стебницьких освітян, вивчала педагогічний досвід, відвідуючи школи Стебника й Дрогобича. Окрім того, Лілія Василівна побувала на батьківщині І.Франка у Нагуєвичах, мала інші цікаві екскурсії, зустрілася з міським головою Дрогобича Тарасом Кучмою.

Особливе захоплення у неї викликав старовинний Дрогобич, адже Сєвєродонецьк має менше ста років і забудова у нього – сучасна. Пані Ліля не приховувала захоплення, коли у супроводі начальника відділу освіти Петра Сушка та його заступника Ольги Олексюк подолала 156 сходинок на вежу ратуші і побачила наше місто з висоти пташиного лету.

Про враження від перебування на дрогобицькій землі журналіст «Галицької Зорі» поцікавився у Лілії Ковальової.

- Я давно хотіла побувати на Західній Україні і дуже рада, що сюди потрапила. – розповідає вчителька. – Хотіла побачити побут галичан, культуру, але найбільше – поспілкуватися з тутешніми людьми. Після чотирьох тижнів перебування на Дрогобиччині у мене склалися надзвичайно гарні враження. Почерпнула для себе дуже багато корисного від ваших учителів, використовуватиму це у своїй роботі. Я також поділилася своїм досвідом. Думаю, у нас налагодиться не лише гарна співпраця, тепер ми ще й товаришуватимемо.

- Чи зламали Ви, як мешканка Східної України, якісь внутрішні стереотипи про Західну?

- Якщо чесно, конкретно у мене не було таких стереотипів. Їхала сюди з відкритим серцем, практично не переживала і нічого не боялася. А мешкаючи у сім’ї стебничан, співпрацюючи з педагогами, спілкуючись із простими людьми, ще раз переконалася, що українці – єдині у своїх думках, поглядах, незалежно від місця проживання.

Надзвичайно позитивні спогади у мене залишаться від проживання в освітянській сім’ї Ірини Хом’як та її мами зі Стебницької ЗОШ №7. Це дуже щирі, люб’язні люди. Вони так гарно мене прийняли, що відчувала себе як удома.

- Маєте бажання приїхати сюди ще раз?

- Так! Бажання – величезне! Мені дуже сподобалося на Львівщині, тож планую завітати сюди наступного року. Адже ще не встигла побачити всього, що хотіла. Але те, що бачила, мене дуже вразило – звісно, у позитивному плані.

Ярослав ГРИЦИК

Фото автора

На фото: Ліля Ковальова на вежі ратуші.

 

 

Тарас КУЧМА: «Є люди, які нарікають на темряву,

а є такі, які запалюють ліхтар»

Рік тому лікар за покликанням, патріот за сумлінням, воїн за обов’язком заслужив довіру громади. На виборах на посаду міського голови Тарас Кучма здобув переконливу перемогу над іншими кандидатами. 17 листопада він склав присягу у сесійній залі.

Досить таки швидко новообраний голова став обізнаний з проблематикою міської господарки. Та поряд із засвоєнням теоретичних і практичних уроків він зіткнувся із прихованою підступністю з боку недоброзичливців, які організували в електронних ЗМІ штурмову атаку. За прихованими псевдами вони проявили свою ворожість до новообраного голови. Було прикро, бо принаймні ще й року не пройшло, щоб підбити підсумки роботи на цій посаді. Та філософський склад розуму Тараса Ярославовича підказав йому вихід із ситуації, мовляв треба вміти завершити те, що розпочав. А якщо не віриш, то не варто нічого розпочинати.

Цьогоріч у серпні та вересні події, пов’язані із Днем незалежності, 160-ми роковинами з дня народження І.Франка і 925-річчям Дрогобича, кинули справжнісінький виклик організаторським здібностям 51-річного міського голови.

До його честі і керівного оточення міської влади, заходи пройшли на належному рівні. Водночас у робочому порядку відбувалися процеси реформування у медицині, освіті. В окремих випадках вони проходять болісно, але відступати від них чи згортати їх, залишивши у такому стані, це зупинитися напівдорозі до мети. А вона окреслена вимогою дня. Це не є якась примха міського голови, це – реалії.

Тарас Ярославович знає, які справи можна записати до активу, а які ще – у «сирому стані», тому до цих процесів він налаштований цілковито серйозно і відповідально.

Автор цих рядків планував зробити з міським головою інтерв’ю. У чорновику було окреслене коло питань, але сталося не так, як гадалося... Тарас Ярославович після кількахвилинної розминки на різні теми розпочав із приємної новини, яка його вразила під час перебування в Івано-Франківську. Наші сусіди створили громадську організацію «Тепле місто». Наглядова рада складається з 12 осіб, а управлінська команда – 16. Ці самодостатні люди залучили до свого руху понад 500 меценатів, 100 волонтерів, 40 бізнес-партнерів. Ця організація – поза політикою, вона не повчає, як треба робити чи втілювати у життя раціональні проекти, вона творить не тільки соціальні проекти, але й згуртовує навколо себе небайдужих до міста людей. Наприклад, визріла ідея створити соціальне кафе-ресторан. 100 бізнесменів вклали у її реалізацію кошти. 80 відсотків від прибутків направляють винятково на підримку інших громадських ініціатив. Щоквартально на загальних зборах приймаються такі рішення. Ця організація залучає до своєї платформи ділових людей з інших міст України, країн світу. Вона – згусток ентузіазму та ідей. Ці ініціативні люди реалізовують себе у всьому.

І мені стало прикро, - говорить п.Тарас, - коли я повертався додому, до Дрогобича, аналізуючи побачене і почуте. Є в нас така категорія людей, яка возвелучує себе, очорнивши ближнього. Я це сприймаю болісно, бо треба бути сліпим, щоб не побачити того позитиву, що сталося у місті. Буде мій річний звіт де буде вказано все, що зробила влада. Розлога інформація складатиметься із близько 180 позицій, де чітко виписані цифри про використання коштів капітальних вкладень місцевими бюджетами субвенцій з обласного бюджету, а також перелік об’єктів, роботи на яких у поточному році проводяться за рахунок коштів спеціального фонду міського бюджету.

На початку року ми мали мінус 75 мільйонів гривень. Вдалося цей мінус перетворити на плюс і плануємо під кінець року вийти на нуль.

Маю моральне задоволення від того, коли на адресу влади надходять слова вдячності за розв’язання проблемних питань. Я не ображаюся на критику, але вона має бути конструктивною. Є світлі люди, які живуть за законами добра, а є люди, які сповідують меркантильні інтереси. Але я хочу відзначити, що суспільство видужує, починає усвідомлювати невідворотність процесів у контексті добрих намірів. Я можу багато говорити на цю тему, позаяк знаю діагноз хвороби.

Довіра має бути визначальною у стосунках «влада-громада». Я прийшов до влади не заради влади, а для того, щоб зреалізувати своє бачення у перспективних перетвореннях Дрогобича. Започатковані зміни обов’язково дадуть свої результати...

Треба не нарікати на темряву, треба вчасно запалити ліхтар, щоб навколо було зручно і безпечно ходити, жити.

Володимир ТУРМИС

 

 

Євген МАЙДАНЮК: «Одеський НПЗ має працювати на благо України»

Державне підприємство «Укртранснафтопродукт» розробило програму, відповідно якої Одеський нафтопереробний завод буде працювати на благо держави. Для цього потрібне рішення влади і відповідні кошти. Про це у коментарі УНН 10 листопада повідомив в.о. гендиректора Євген Майданюк. 

«1 серпня 2016 року наказом міністра енергетики та вугільної промисловості України мене було призначено виконуючим обов’язки генерального директора Державного підприємства «Укртранснафтопродукт». Цьому підприємству, відповідно до рішень судових органів, було передано на зберігання та оперативне управління майно Одеського НПЗ, арештованого як речовий доказ у кримінальній справі, порушеній проти колишніх власників заводу.

Проте попередній керівник ДП «Укртранснафтопродукт» О.Горбунов оскаржив своє звільнення в Богунському районному суді міста Житомир. Судова суперечка між Міністерством енергетики та вугільної промисловості і О.Горбуновим завершилася в апеляційному суді 2 листопада 2016 року, суд відмовив у задоволенні вимог колишнього керівника», - розповів Є.Майданюк.

Також він зазначив, що зараз перебуває на робочому місці генерального директора ДП «Укртранснафтопродукт», однак внесення відповідних змін до державного реєстру блокується, і це, відповідно, заважає його ефективній роботі.

Колишнє керівництво підприємства усілякими, неймовірними, на мій погляд, схемами блокує внесення відповідних змін до державного реєстру і тим самим обмежує нашу ефективну діяльність, у тому числі її господарську, економічну та фінансову складову. Втрачає держава, колектив, місцевий бюджет. Ці методи блокування, на мою думку, вимагають окремого журналістського розслідування», - наголосив Є.Майданюк.

З його слів, незважаючи на це, робота триває. Так, наприклад, у серпні 2016 року група спеціалістів-нафтопереробників із залученням незалежних експертів, працівників проектних інститутів, фахівців заводу підготувала експертизу та технічний висновок щодо можливості відновлення роботи Одеського НПЗ.

«У ньому вказані попередні оцінки термінів та вартості підготовчих робіт, а також перспективи розвитку підприємства. Є багато проблем, які ми обов’язково розв’яжемо, в тому числі організаційних, юридичних та, на жаль, політичних. Я впевнений, що пуск заводу дозволить відновити робочі місця, розвиток колективу, збільшити податкові надходження для держави та місцевої громади, а також створити конкуренцію на ринку нафтопродуктів», - наголосив Є.Майданюк.



Обновлен 13 июн 2017. Создан 16 мая 2017



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником