ГАЛИЦЬКА ЗОРЯ


Новини від 25 січня – 2 лютого 2017 р.




КОЛИ МРІЯ СТАЄ РЕАЛЬНІСТЮ

19 січня у Дрогобичі урочисто відкрили реконструйований великий плавальний басейн Дрогобицької дитячо-юнацької спортивної школи.

На дійство завітало чимало гостей. Серед них – народний депутат України Богдан Матківський, голова Львівської облдержадміністрації Олег Синютка, голова обласної ради Олександр Ганущин, депутати облради Андрій Ковч, Василь Масний, Юрій Нестор, Михайло Задорожний, міські голови: Дрогобича – Тарас Кучма, Трускавця – Андрій Кульчинський, Борислава – Ігор Яворський, перший заступник голови РДА Віталій Скоропад, депутати Дрогобицької міської ради, керівники відділів міськвиконкому, підприємств, установ, організацій, представники громадськості, журналісти місцевих, обласних та всеукраїнських ЗМІ. Зала та балкон реконструйованого басейну ледь вмістила всіх охочих!

Освятив споруду владика Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ Ярослав Приріз.

Із привітанням до присутніх звернулися Олег Синютка, Богдан Матківський, Олександр Ганущин, Тарас Кучма, директор ДЮСШ ім. І.Боберського Іван Файчак.

Народний депутат Богдан Матківський розповів присутнім про труднощі, які довелося долати заради того, щоб переконати керівництво Кабінету Міністрів України виділити кошти на реконструкцію дрогобицького басейну. Згодом він з нагоди урочистостей подарував почесним гостям та вихованцям відділення плавання ДЮСШ пам’ятні монети «925 років Дрогобичу».

Голова ЛОДА Олег Синютка зауважив, що ще півроку тому, побачивши зруйновну чашу басейну, висловив сумніви міському голову Тарасові Кучмі, що цей проект буде реалізований найближчим часом. Тому у день відкриття керівник області щиро подякував усім, хто за такий короткий час створив маленьке диво. Він побажав, щоб у цьому басейні діти не лише оздоровлювалися, а й виховувалися майбутні олімпійські чемпіони, і нагородив подячною грамотою колектив ДЮСШ.

Голова облради Олександр Ганущин похвалив Дрогобич за те, що тут упродовж року зуміли завершити і здати в експлуатацію два серйозні об’єкти: новий корпус ЗОШ №5 та басейн ДЮСШ.

Міський голова Тарас Кучма у промові наголосив, що п’ять місяців спільної копіткої праці керівництва області та міста, депутатів усіх рівнів, колективу ДЮСШ та будівельників і дали результат – місто отримало довгоочікуваний басейн. Міський голова нагородив подяками людей, безпосередньо причетних до реконструкції басейну.

Від імені колективу ДЮСШ та батьківського комітету спортшколи директор Іван Файчак вручив подяки нардепу, керівництву області та міста.

Відтак відбулося символічне перерізання стрічки і юні плавці, дружно проскандувавши «Дякуємо!», випробували на практиці новий басейн розміром 14х25 м.

Звісно, саме вихованці ДЮСШ і їхні тренери раділи найбільше. Адже вже багато років діти займалися у малому басейні, а готуватися до змагань їздили до Трускавця. Тепер же їхня довгоочікувана мрія про власний басейн стала реальністю.

Варто зазначити, що для опалення басейну та підігріву води застосовані новітні енергозберігаючі технології – тепловий насос, який використовує теплову енергію з надр землі.

Міський голова Тарас Кучма у коментарі журналістам зазначив: «Реконструкцію басейну почали у 2008 році, освоївши тоді майже 1,5 млн грн. Ремонтні роботи відновилися аж у 2016 році. Приємно, що за доволі короткий термін, завдяки спільним зусиллям дуже багатьох людей, об’єкт вдалося завершити. На це було витрачено 9 млн 900 тис грн. з державного, обласного та міського бюджетів. Причому майже 1,4 млн грн. із раніше запланованої суми вдалося зекономити і повернути до держбюджету».

Депутат Львівської обласної ради Андрій Ковч додав: «Я був причетним до виділення коштів з обласного бюджету на ремонт малого плавального басейну ДЮСШ. Якось директор Іван Файчак завів мене до великого басейну – тоді це була справжня руїна. Після того я з групою депутатів обласної ради виступили з ініціативою – у 2016 році принаймні розпочати його ремонт. Наш проект переміг у конкурсі Державного фонду регіонального розвитку і фонд профінансував перший транш – 3 млн грн. Роботи розпочалися. А в червні 2016 року, завдяки численним запитам і зверненням народного депутата Богдана Матківського, була прийнята Постанова Уряду щодо повного фінансування реконструкції великого плавального басейну. Далеко не всі вірили у реальність реалізації проекту, а дехто навіть встромляв палиці в колеса, розпускаючи чутки про нібито розкрадання коштів і порушені кримінальні справи. Попри все, за чотири місці вдалося завершити реконструкцію такого великого об’єкта, до того ж, із економією бюджетних коштів.

Басейн функціонує, тепер слід подумати, як його максимально задіяти і хоч би частково заробляти кошти на утримання. Я ініціюю міську програму з плавання для дрогобицьких школярів із залученням для цього коштів державного, обласного бюджету за можливого співфінансування з міської скарбнички. Схожа програма діє у Львові, її слід лише адаптувати для Дрогобича. Йдеться про те, щоби школярі чи в рамках уроків фізкультури, чи в інший спосіб, мали змогу навчитися плавати. Адже дотепер на 100 тисяч мешканців Дрогобича і Стебника не було жодного басейну! У мене два сини – 5 та 7 років, які займаються плаванням у Львові. Значною мірою їхній приклад спонукав мене ініціювати відновлення басейну та реалізацію вищезгаданої програми у Дрогобичі».

Ярослав ГРИЦИК

Фото автора

 

 

Ой, на річці, на Йордані…

19 січня, на Водохреще, у Дрогобичі відбулося загальноміське водосвяття. Традиційно захід відбувається на центральній площі міста. Цього року водосвяття відбулося з боку центрального входу до міської ратуші. Участь у ньому взяли представники духовенства, громада Дрогобича та керівництво міста.

Чин водосвяття провів Владика Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ Григорій Комар. У вітальному слові до громади Владика наголосив на важливості злагоди та взаємної любові, що спрямовані на досягнення миру. Також преосвященний Владика закликав громаду Дрогобича єднатися заради спільної справи – розвитку власного міста та держави. На останок Владика Григорій побажав усім Божого благословення та благодаті.

Після чину освячення люди зійшлися до купелі, а Владика Григорій із благословенням окропив дрогобичан йорданською водою. 

Прес-служба міської ради

 

 

«Посейдон» відзначив ювілей

19 січня, на Водохреще, на водоймах Дрогобича та району відбулися масові зимові купання. Особливим цей день був для членів клубу моржів «Посейдон», який відзначив 20-річчя від часу заснування.

Тож на мале озеро у парку ім. Б.Хмельницького завітало чимало дрогобичан. Бажання і силу волі скупатися в ополонці того морозного дня виявили не лише члени «Посейдону», а й понад сто інших відчайдухів. Серед них були чоловіки, жінки різного віку і навіть діти, а маленький хлопчик занурювався у воду разом з батьком. Купання проходило під пильним оком рятувальників Державної служби з надзвичайних ситуацій. А перед тим священик освятив воду в ополонці та усіх присутніх.

Ненадовго завітав на ювілейні Йорданські купання у парку ім. Б.Хмельницького і міський голова Дрогобича Тарас Кучма. Привітавши «посейдонівців» зі святом, він поспішив на загальноміське водосвяття на площі Ринок, а згодом – на відкриття басейну ДЮСШ.

Привітав усіх моржів і засновник клубу «Посейдон» Михайло Белей. До речі, до 20-річчя клубу зимоплави спеціально виготовили інформаційні буклети та пам’ятні медалі.

Ярослав ГРИЦИК

Фото автора

 

 

«Дерева долі» Лева Грицака

«Дерева моєї долі» – така назва біографічно-документальної повісті, яка днями вийшла у світ у київському видавництві «Основа». Її автор – заслужений лікар України, генеральний директор Трускавецького готельно-курортного комплексу «Карпати», двічі міський голова Трускавця Лев Грицак. 26 січня в конференц-залі СПА-готелю «П’ятий океан» автор презентував видання для представників засобів масової інформації нашого регіону.

Фактично, це перша книга Лева Грицака, якщо не враховувати його співавторство з Олександром Бараном у книзі-фотоальбомі «Трускавець з висоти пташиного лету».

«Дерева моєї долі» – це життєвий шлях людини, яка стала успішною всупереч непростим обставинам. Книга складається з документальних новел, які автор символічно називає «Віть», усі вони переплітаються між собою в одне дерево життя. У них розкривається біографія Лева Грицака як неординарної, сміливої, ділової й водночас творчої особистості. У відвертій, довірливій формі автор ділиться пережитим, розповідає про свій рід, друзів, колег на тлі доби, коли Україна зазнала кардинальних суспільно-політичних змін, стаючи на шлях незалежності. Видання ілюстроване давніми та сучасними світлинами. «Ця книга для тих, хто прагне реалізуватися в житті та готовий до випробувань долі», - сказано в анотації.

Робота над доволі об’ємним проектом (а книга має 240 сторінок) тривала майже півтора року.

Літературний запис та упорядкування Леву Грицаку допоміг здійснити його товариш – письменник, поет, голова благочинного фонду сприяння ініціативам газети «День» Микола Грищенко. Виступаючи на презентації, Микола Степанович назвав книгу монологом свідка своєї доби. За кордоном проекти, у яких історія пишеться через призму власної долі, користуються неабиякою популярністю. Адже нема ціннішого факту, ніж свідчення очевидця. Пан Микола зауважив, що під час спільної праці над книгою відкрив для себе нові творчі сторони Лева Грицака, а також відзначив відповідальне, скрупульозне ставлення до кожного слова, кожної деталі. «Ці риси характеру багато в чому дають зрозуміти, чому ця людина є успішною», - зазначив М.Грищенко.

Про роботу над книгою Лев Грицак сказав так:

- Задумуючи цю книгу, я запитував себе: навіщо пишу? Самоствердження мені не потрібне, самовихваляння – тим більше. Тоді що?! Мною рухає звичайне бажання зафіксувати добу, в якій живу, через призму власного життєвого шляху, коли зростав, ставав на ноги, мужнів, долав перешкоди та неодмінно досягав мети... Це – короткий літопис усього в кілька десятиліть, який фіксує цікавий історичний період у житті мого народу. А ще хочу віддячити людям, які допомогли мені ствердитися і стати тим, ким я є сьогодні. А ще ця книга адресована тим, хто ступає в наші сліди, – дітям та онукам, аби їм було що аналізувати й на чому вчитися, щоб не повторяти помилок нашого покоління. Можливо, хтось із моїх синів, онуків чи правнуків колись підхопить «естафетну паличку» й продовжить літопис нашого роду. А літопису, як відомо, без справ не буває, - зазначив автор.

Лев Ярославович також акцентував увагу журналістів на описаних непростих моментах свого життя під час роботи міським головою Трускавця. Йдеться не лише про здобутки, а й про людей, з якими довелося мати справу. Автор згадує не лише прізвища друзів та однодумців, а й відверто називає тих, хто з різних міркувань намагався встромляти палиці в колеса, ставив власні інтереси вище за інтереси громади, діяв непорядно.

А ще Лев Грицак пояснив на сторінках книги свій вчинок під час виборчої кампанії міського голови Трускавця у 2010 році, про який його й зараз іноді запитують трускавчани. Йдеться про несподіваний вступ до «Партії регіонів».

- Це були часи президентства Віктора Януковича, коли рейдерство набувало все більших масштабів. Торкнулося воно Трускавця. Певні люди вирішили прибрати до своїх рук моє дітище – успішний санаторій «Карпати». Звісно, я чинив спротив. Та друзі з правоохоронних структур по-людськи попередили, що через це проти мене розпочато наглядову справу. Розпочався сильний тиск фіскальних служб. Справа набирала серйозних обертів. Тож, щоб вижити в цій ситуації і зберегти санаторій, мені порадили написати заяву у «Партію регіонів». Я вагався, бо усвідомлював, що цим вчинком я втрачу частину голосів виборців, але вибору не було. Зрештою, вирішив: покажу зсередини, що і в цій партії можуть бути нормальні люди, як роблять корисну справу. За якийсь час за наказом «згори» «пресування» припинилося. У підсумку з незначним відривом я таки програв вибори, але зумів зберегти те, що створив… Тепер, озираючись назад, думаю: хто зна, може доля не просто так розпорядилася, що я втретє поспіль не став мером Трускавця, дозволивши мені зосередитися на інших важливих справах, - зауважив Лев Ярославович.

Згодом винуватець події відповів на запитання журналістів. Думками про автора книги поділився його друг, народний депутат України, колишній міський голова міста Сарни, що на Рівненщині, Сергій Євтушок (фракція ВО «Батьківщина»).

На завершення додамо, що повість «Дерева моєї долі» вийшла накладом 1100 примірників якраз перед 65-літтям Лева Грицака, ставши справжнім подарунком для ювіляра. Два десятки книг, як і належить, уже надіслано до бібліотек Києва. Надійдуть декілька примірників і до бібліотек та шкіл Трускавця.

«Ця книга не для продажу, я із задоволенням подарую примірник тим, хто захоче її прочитати», - додав Лев Ярославович.

Ярослав ГРИЦИК

Фото автора



Обновлен 29 мая 2017. Создан 16 мая 2017



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником