ГАЛИЦЬКА ЗОРЯ


Новини від 5 травня 2017 р.




Духовність – вище економіки

Наше місто стає цікавим і привабливим для європейських країн. Минулого тижня гостювала чисельна австрійська культурно-освітня еліта, а у середу – міський голова німецького міста Грайфсвальд Штефан Фасенбіндер і керуюча справами Сільвія Шенфельд. Мета їхнього візиту – налагодити тісні зв’язки між двома народами.

А далі трохи хронології із зустрічі: міський голова Дрогобича Тарас Кучма лаконічно і доступно розповів про нинішні реалії в Україні: як на фронті, так і в тилу, підкресливши, що у першому випадку легше, позаяк знаєш, хто ворог. Щодо міста, його потенціалу і стратегії розвитку, то він зазначив, що пріоритетним є духовно-виховний процес, позаяк лише тоді можливий осмислений і свідомий вибір економічної моделі поступу вперед. До речі, згодом мер Грайфсвальд Штефан Фасенбіндер зізнався, що і в їхньому місті акцент робиться на створенні затишних умов для життя громадян, а про робочі місця мають дбати підприємці і бізнесмени.

Коли директор інституту розвитку міста міської ради Володимир Кондзьолка розпочав свою лекцію з питань комунікації і публічності влади із громадою, то німецькі гості почувалися як студенти на лекціях. Пані Славія старанно занотовувала цікаві нововведення у дрогобицькій ратуші, а пан Штефан мовив, що у деяких моментах прозорості і публічності вони відстають від нас. У процесі діалогу зринали точки дотику до обопільного рішення про співпрацю. Згодом, уже в неофіційній обстановці, визріло рішення про укладання угоди про співпрацю у рамках «міст-побратимів». Німецьке 60-тисячне місто, що розташоване на березі Балтійського моря і межує із північним кордоном Польщі, цікаве і привабливе тим, що воно молоде – середній вік його мешканців становить трохи більше 42 років. Там навчаються 11 тисяч студентів, у місцевому університеті навіть є факультет україністики.

Гості були приємно вражені не тільки історико-культурною спадщиною нашого древнього міста, а й сучасними тенденціями його розвитку, у царині акумулювання інтелектуально-просвітницького потенціалу. Нам є чим пишатися і гордитися. У цьому контексті Тарас Кучма нагадав гостям, що наш земляк Юрій Котермак був ректором Болонського університету і вчителем Коперника. У нас є міцні історичні підвалини, головне не допустити руйнівного грибка, а навстіж відчинити двері для щирих гостей, котрі згодом стануть друзями…

Володимир ТУРМИС

Фото Зеновія КВАСНІЯ

 

 

Футбольний майданчик – під покровом Священномучеників

30 квітня у мікрорайоні на вул. Є.Коновальця урочисто відкрили й освятили міні-футбольний спортивний майданчик зі штучним покриттям.

Поле збудоване на території церкви дрогобицьких Священномучеників Северіяна, Віталія і Якима. Задум Дрогобицької міської ради допоміг втілити у життя парох храму о.Іван Паньків разом із депутатом міської ради Олегом Майданюком і його колегами за сприяння депутатів обласної ради Андрія Ковча, Василя Масного, Юрія Нестора.

З Божою поміччю міні-поле виросло на очах, як гриб, менше ніж за рік (а таке у нашій державі, погодьтесь, трапляється вкрай рідко). За словами о.Івана Паньківа, велика продуктивність у роботі – не диво, адже проект реалізовувала величезна команда людей: від можновладців до робітників, які працювали в поті чола навіть у позаробочий час, від поважних меценатів, що радо відгукнулись на прохання про поміч, до простих парафіян, які допомагали облагороджувати територію навколо майданчика. Він подякував міському голові Тарасові Кучмі та всім, хто долучився до доброї справи.

Організувати недільне відкриття допоміг колектив ЗОШ №10. До речі, плідна співпраця парафії і школи триває вже роками.

Свято спорту розпочалось зі щирої пастирської подяки пароха і урочистого вручення Подячних грамот владики Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ Ярослава Приріза.

Після обряду освячення пролунало звернення міського голови Тараса Кучми, у якому мер запевнив присутніх, що спорудження спортивного майданчика – це далеко не кінець копіткої роботи у мікрорайоні, а лише її початок. Міський голова нагородив грамотами дотичних до будівництва спортивної споруди.

Директор обласного центру «Спорт для всіх» Вадим Климович також щиро подякував усім, хто долучився до зведення спортивної споруди і повідомив, що у місті незабаром постануть ще й нові тренажерні майданчики.

Після завершення офіційної частини розпочалися показові виступи спортсменів, ігри, конкурси і навіть веселі гаївки. Зелена галявина щохвилинно сповнилась радістю. Спортивний куточок серед багатоповерхових джунглів прямо з дня свого відкриття почав сумлінно виконувати свою найголовнішу функцію – дарувати людям здоров’я і радість.

Що ж, хай Бог подарує одному із найбільших дрогобицьких мікрорайонів спортивну святість, адже в здоровому тілі – здоровий дух!

Іларіон ПАНЬКІВ

Фото Зеновія КВАСНІЯ

 

 

Міжнародна проща пройде новою дорогою

На 14 травня 2017 р. запланована Міжнародна проща до с.Грушів з нагоди 30-ліття з’яви Матері Божої, яка стала передвісником здобуття Україною незалежності.

Очікується приїзд до 30 тисяч паломників з різних напрямків. Тож шляхоремонтники працюють без вихідних, щоб встигнути до 10 травня покласти принаймні перший суцільний шар асфальту на усій ділянці дороги протяжністю майже 20 км. Головне, щоби погода не підвела. А вже після прощі буде вистелено другий шар.

28 квітня депутат Львівської обласної ради Михайло Задорожний знову запросив журналістів проінспектувати ремонт дороги Новошичі – Грушів – Волоща, яку капітально ремонтує підприємство «Автомагістраль-Південь». Асфальтоукладник, котки, грейдер та інша техніка минули с.Дорожів і рухаються попередньо профрезерованою та підсипаною дрібним щебенем дорогою у напрямку Грушева.

Михайло Задорожний оглянув процес асфальтування, поспілкувався з керівником підрозділу «Автомагістралі». Відбулася розмова і з сільським головою Дорожева, місцевими мешканцями. Депутат вкотре закликав громаду активніше долучитися до прочищення водовідвідних канав вздовж дороги та вирубування кущів, які ростуть впритул до автошляху.

Окрім того, М.Задорожний та представники ЗМІ оглянули стан готовності до асфальтування ділянки дороги, що проходить через села Грушів і Волоща. Ремонтники фактично вийшли за межі с.Волоща. Решта автошляху, що залишилася до с.Мости Городоцького району, очевидно, ремонтуватимуть уже у наступні роки…

Приїздом депутата та журналістів скористався керівник волощанського господарства «Перше травня» Микола Пінчак. Він провів коротку екскурсію, продемонструвавши пасовища, запаси кормів і тваринницький комплекс, де налічується 740 голів ВРХ, з яких 320 – дійні корови. Працюють у господарстві 120 осіб.

На прохання Михайла Задорожного Микола Пінчак пообіцяв організувати розчищення узбіччя автошляху на під’їзді до села зі сторони Грушева. А ще вручив депутатові облради подяку від мешканців Волощі та колективу СГ ТзОВ «Перше травня» за сприяння у ремонті дороги «Дрогобич – Комарно».

«Коли я розпочинав проект ремонту вкрай зруйнованого автошляху «Дрогобич – Комарно» і говорив про необхідність забезпечення доїзду до батьківщини генерала УПА Дмитра Грицая, у це мало хто вірив, більшість ставилися скептично. Тому я дуже радий, що завдяки розумінню і підтримці керівництва ЛОДА й облради, обласних депутатів, духовенства СДЄ УГКЦ, сільських громад проект набув реальних обрисів і втілюється в життя», - зазначив М.Задорожний.

Ярослав ГРИЦИК

Фото автора

 

 

Інформація для мешканців Дрогобича і Стебника про впровадження Урядової програми «ДОСТУПНІ ЛІКИ»

Від 01.04.2017 року стартувала Урядова програма «Доступні ліки». Пацієнти зможуть отримувати визначені ліки від серцево-судинних захворювань, діабету II типу та бронхіальної астми безкоштовно, або з певною доплатою.

Пріоритетність надана лікуванню цих трьох груп хворіб, оскільки саме вони найбільше впливають на показники смертності населення, або суттєво знижують якість життя пацієнта та ефективно лікуються на амбулаторному рівні.

Смертність від серцево-судинних хворіб складає 65% від загальної смертності населення в Україні. Відповідно до статистичних даних за 2015 рік, діабетом II типу страждають один мільйон осіб. Це у шість раз більше ніж діабетом I типу (інсулінозалежні). Хворих на бронхіальну астму зареєстровано 210 тис. осіб, здебільшого це діти та молодь.

Мета програми «Доступні ліки» – забезпечити кожного громадянина України за доступною ціною необхідними лікарськими засобами, які поліпшують якість їхнього життя і запобігають виникненню ускладнень та передчасної смертності.

Перелік міжнародних непатентованих назв ліків.

До списку програми «Доступні ліки» увійшов 21 препарат (згідно з міжнародними непатентованими назвами за діючою речовиною), а саме:

СЕРЦЕВО-СУДИННІ ЗАХВОРЮВАННЯ:

1. Аміодарон (Amiodarone).

2. Амлодипін (Amlodipine).

3. Атенолол (Atenolol).

4. Верапаміл (Verapamil).

5. Гідрохлортіазид (Hydrochlorothiazide).

6. Спіронолактон (Spironolactone).

7. Фуросемід (Furosemide).

8. Дигоксин (Digoxin).

9. Еналаприл (Enalapril).

10. Ізосорбіду динітрат (Isosorbide dinitrate).

11. Карведілол (Carvedilol).

12. Клопідогрель (Clopidogrel).

13. Метопролол (Metoprolol).

14. Нітрогліцерин (Glyceryl trinitrate).

15. Симвастатин (Simvastatin).

16. Бісопролол (Bisoprolol).

БРОНХІАЛЬНА АСТМА:

17. Беклометазон (Beclometasone).

18. Будесонід (Budesonide).

19. Сальбутамол (Salbutamol).

ДІАБЕТ ІІ ТИПУ:

20. Метформін (Metformin).

21. Гліклазид (Gliclazide).

Міністерством охорони здоров’я України затверджено реєстр лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню – перелік найменувань із 157 лікарських засобів. Це препарати від різних торговельних марок, окремі групи яких мають одну і ту ж діючу речовину (21 група препаратів за діючою речовиною). В аптеці пацієнт сам може вибрати препарат тієї торговельної марки, яка його влаштовує. При виборі препарату з найменшою вартістю, пацієнт отримає його безоплатно. Дорожчий препарат, ціна на який не перевищує граничну референтну, він може отримати, доплативши різницю між мінімальною ціною та роздрібною ціною обраного препарату.

Це означає, що ліки не є безкоштовними, просто їхню вартість повністю або частково компенсує держава.

Аптека надає фінансовий звіт і документальне підтвердження продажу лікарських засобів, які підлягають відшкодуванню та отримує повернення коштів з бюджету протягом п’яти робочих днів після подачі звітності.

Покрокові дії для отримання доступних медикаментів

Крок №1 – звернутися до лікаря та отримати правильний рецепт

Отримати безкоштовні ліки в аптеці можна лише із рецептом від лікаря. Рецепти у Дрогобичі та Стебнику виписують лікарі Дрогобицької міської поліклініки та поліклінічного відділення Стебницької міської лікарні.

У рецепті, визначеної форми лікарем, має бути вказана міжнародна непатентована назва препарату латинню (діюча речовина), дозування, кількість та рекомендації щодо прийому.

Рецепт діятиме 30 днів. Коли цей термін закінчується – потрібно йти до лікаря за новим рецептом.

Крок №2 – звернутися з виписаним рецептом до аптеки, задіяної у Програмі, та отримати ліки

Ліки можна придбати лише у тих аптеках, які приєдналися до програми «Доступні ліки» (перелік додається). На таких аптеках є спеціальні позначки.

У випадках, якщо в аптеці закінчилися вищезазначені ліки, пацієнт може почекати, коли вони надійдуть, або ж звернутись в іншу аптеку. Також пацієнт може обрати препарат іншої торгової марки (який є в реєстрі).

Адреси аптек, які беруть участь у програмі «Доступні ліки» у Дрогобичі і Стебнику

1. ПП «Медико»: бренд «Аптека дешевих цін» – м.Дрогобич, вул. А.Шептицького,16/1, прим.22.

2. ТзОВ «Медфарм»: бренд «Аптека 3і»: м.Дрогобич, вул. Шолом-Алейхема,2, м.Дрогобич, пл. Ринок,27.

3. МКП «Фармако»: м.Дрогобич, вул. Т.Шевченка,33, м.Дрогобич, вул. М.Грушевського,105, м.Дрогобич, вул. М.Грушевського,70, м.Дрогобич, вул. Володимира Великого,48, м.Дрогобич, вул. Стрийська,83, м.Дрогобич, вул. Трускавецька,1, м.Дрогобич, вул. А.Шептицького,18/7, м.Дрогобич, вул. Самбірська, м.Дрогобич, вул. Шолом-Алейхема,12, прим. 7 та 25, м.Дрогобич, площа Ринок,8.

4. ТзОВ «Лідер-Захід»: м.Дрогобич, вул. Шептицького,9 та 11.

5. ТзОВ «Декада 2000»: бренд «Аптека Пульс» м.Дрогобич, вул. Січових Стрільців,22 (у хірургічному корпусі Дрогобицької міської поліклініки).

6. ПП «Аронія»: бренд «Сімейна аптека»: м.Дрогобич, вул. Т.Шевченка,1/1 та буд. 1/2, м.Дрогобич, вул. М.Грушевського,1 та буд.142.

7. ТзОВ «Ваша аптека»: м.Дрогобич, вул. Шолом-Алейхема, 12/3.

8. ТзОВ «Аптека доброго дня»: бренд «На здоров’я» м.Стебник, вул. М.Грушевського, 1.

9. ТОВ «Аверсі»: м.Стебник, вул. М.Грушевського,1.

Бажаємо здоров’я!

З повагою, відділ охорони здоров’я виконавчих органів Дрогобицької міської ради

 

 

Його поважали, пам’ятають, і пам’ятатимуть...

Минулого тижня на спортивному майданчику Дрогобицького педагогічного університету ім. Івана Франка відбувся п’ятий турнір з міні-футболу, присвячений пам’яті ректора Валерія Скотного.

Хтось задумається над запитанням, чому саме цей спортивний захід проводять? Відповідь проста: Валерій Григорович, як і його дружина Надія Володимирівна, – колишні спортсмени. Навчаючись у Київському національному університеті ім. Т.Шевченка, вони виконали норматив кандидатів у майстри спорту: Валерій – із боксу, Надія – із баскетболу.

Ініціатива щодо цього турніру належить нинішньому проректорові Миколі Лук’янченку, тому цей жест пам’яті про нього – «воскресить» його постать на землі.

А на турнір прибули команди із Львівського національного університету ім. Ів. Франка, Національного лісотехнічного університету України. Спортсмени дрогобицької філії політехніки виступили однією командою з колегами із інституту фізики, математики, економіки та інноваційних технологій ДДПУ, який очолює Василь Бойчук. Були, звісно, серед учасників турніру і футболісти рідного ВНЗ Валерія Скотного.

Цікавинки турніру: у складі команди Львівського держуніверситету був викладач фізвиховання, арбітр ФІФА Юрій Можаровський; виступ Надії Скотної, котра перевершила відомих телекоментаторів за своєю спортивною термінологією, і процедура змагань (урочистий вихід учасників, вшанування хвилиною мовчання трагедії «Вісла-46» і т.д.»).

Турнір проходив за коловою системою; команда «Валерія Скотного» набрала 9 очок і кубок залишила у Дрогобичі, Львівський держуніверситет був другим, третіми – об’єднані політехніки та інститут фізики, математики і т.д., а четвертими – лісотехніки.

У номінаціях були свої герої: «Найстарший гравець» – Тарас Гірший (ДДПУ), «Кращий воротар» – Володимир Жидик (збірна обох ВНЗ), «Кращим захисником» – Степан Матула (ЛНУ), «Кращий нападник» – Володимир Осінчук (лісотехнічний), «Кращий бомбардир» – Роман Проць (ДДПУ), «Кращий гравець» – Іван Ільчишин (ДДПУ).

Бездоганно провели турнір судді – брати Олег і Орест Дуцяки…

Володимир ТУРМИС 

 

 

ФІЛОСОФ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ НА ЗЛАМІ ТИСЯЧОЛІТЬ

«Все, що мав у житті, він віддав.

Для одної ідеї,

І горів, і яснів, і страждав,

І трудився для неї».

Іван Франко

8 травня минає десять років як Україна і весь націоналістично-революційний рух поніс непоправну втрату. Відійшов у вічність Провідник і перший Головний командир Всеукраїнської організації «Тризуб» ім. С.Бандери, член Центрального Проводу ОУН Василь Петрович Іванишин-Столяр.

Широкому загалу В.Іванишин відомий як літератор-публіцист, ідеолог, політолог, доцент Дрогобицького ДПУ ім. І.Франка, громадський діяч, президент видавничої фірми «Відродження», автор резонансних і потрібних Україні книжок, що завжди з’являлися у моменти найбільшої необхідності, відомих літературних праць «Українська Церква і процес національного відродження» (1990), «Нація. Державність. Націоналізм» (1992), «Українська ідея і перспективи націоналістичного руху» (2000), «Непрочитаний Шевченко» (2001), «Вибір нації-2002» (2002), «Жерці імпрези» (2003), «На розпутті велелюднім» (2003), «Орден Української Надії» (2004), «Кримський вузол» (2005), «Рецепція благовістя» (2006), цілої низки статей національно-суспільної тематики – відповідей на гостро актуальні світоглядні, ідеологічні, політичні, та державотворчі проблеми нашого часу.

У 1989-1991 рр., поряд зі змаганнями за самостійність і державність України, йшла боротьба за Церкву – і понад мільйонним тиражем розійшлася по світу його «Українська Церква і процес національного відродження». Сотні й тисячі людей у Галичині і за її межами були учасниками численних презентацій книжки, зустрічей з автором – пошуків спільних і єдиних засад у вирі змагань за українське національне і духовне Відродження.

Проголошення незалежності та викликана цим ідейно-програмова криза національно-демократичного руху і проблеми українського державотворення покликали до життя книжку «Нація. Державність. Націоналізм». На цей раз своє слово, свій творчий дух і незалежну думку він звертає на оцінку новітньої демократії – цього випещеного космополітичного дитятка в українському вбранні.

У цій праці В.Іванишин застерігав: «Згубний для нас і шлях зрощення ідей соціалізму з демократією, яким свого часу пішли деякі країни Європи, і який пропагують наші демократи. У нас – абсолютно інші стартові можливості та умови, політична влада й економіка – повністю в руках антинародних, антинаціональних сил, які або гальмують економічні реформи, або ж проводять їх у власних інтересах. Піти цим шляхом – це означає боротися за збереження економічного і, отже, політичного панування тих, що панували й досі, і тих «сьогочасних», які своєю «боротьбою» їм у цьому сприяють. Це означає також залишити населення беззахисним перед сваволею перших і других, зробити Україну безпорадним об’єктом колонізації з боку зарубіжних транснаціональних фінансових імперій, а українську націю приректи на цілковите виродження...». Що й робить нинішня неукраїнська влада! Тимчасово!!!

У затяжній боротьбі за утвердження української мови (що продовжується і нині) п’ятьма виданнями виходила написана ним у співавторстві з Я.Радевичем-Винницьким «Мова і нація». У ній В.Іванишин доводив: «Нація – це найвища форма організації суспільства, яку дотепер виробило людство на шляху поступу. Нація, як i будь-яка інша спільнота людей, не може ні сформуватись, ні існувати без спілкування її членів, без збереження ними історичної пам’ять, надбань духовності, самоусвідомлення, без ідентифікації – відчуття приналежності до цієї спільноти. Універсальним засобом здійснення всього цього є мова. Вона забезпечує єдність, функціонування i розвиток національного організму в просторовому та часовому вимірах».

Десять років тривало словоблуддя влади і політикуму про те, яку ж державу будувати, а В.Іванишин у відповідь розвінчував їхні політичні спекуляції і формував з націоналістичних позицій мету, концепцію і програму українського державотворення у праці «Українська ідея і перспективи націоналістичного руху». Підсумовуючи результати чергових виборів (без вибору), Провідник констатував: «Дива не сталося: вирішити соціально-економічні проблеми (як і всі інші) на користь народу без вирішення основної політичної проблеми цього народу – створення власної національної держави ще нікому не вдавалося і не вдасться».

Під час «касетного скандалу» в лютому 2001 року, коли, вкотре над державністю України нависла небезпека, В.Іванишин разом з побратимами пропонував і владі і політикуму вихід з тупикової ситуації «третій» – український шлях. Але чи доросла тоді політична «еліта» до позиції бандерівського «Тризуба»? І до якого результату в перспективі це привело?

У творі «Вибір нації-2002» він писав: «Наші найвищі орієнтири-ідеали – Бог, Україна, Свобода. Наші духовні наставники і провідники – Т.Шевченко, М.Міхновський, Д.Донцов, Є.Коновалець, С.Бандера, Р.Шухевич... Наш незмінний учитель і приклад – одна, єдина, неповторна і незамінна ОУН: та свята у пам’яті нації ОУН, яка в «добу жорстоку, як вовчиця» (О.Олесь) організувала й очолила героїчну збройну боротьбу українського народу за свою свободу і національну Українську Соборну Самостійну Державу і яка разом із найкращими синами й дочками цього народу спливала кров’ю в цій боротьбі у безмежних степах України, по волинських пущах і на схилах Карпат. І наша віра, ідеологія й історія дають нам можливість бачити світ політики, зокрема виборів, таким, яким він є, а не таким, яким його і себе показують українцям різні політичні кон’юнктурники і пройдисвіти, шахраї і провокатори чи явні та замасковані вороги». Кожна зміна безідейних владних кланів в Україні підтверджує сказане Провідником. «Держава не буде українською – доки існують олігархи!», – доводить нині Дмитро Ярош.

У праці «На розпутті велелюднім», В.Іванишин вказував: «У нас є чітко окреслена мета, успадкована від наших попередників: «Здобути, закріпити і розбудувати Українську Соборну Самостійну Державу – державу української нації на етнічних українських землях, зі своїм власним, відповідним потребам і прагненням усього українського народу суспільним ладом, який би запевнив Українській Нації гарантований розвиток, усім громадянам України – всебічну Свободу, Справедливість, Добробут»».

Василь Іванишин – автор фундаментальної націоналістичної «Програми реалізації української національної ідеї в процесі державотворення». Він переконливо доводив: «Український шлях – це продовження багатовікової ідейно-політичної боротьби за реалізацію української національної ідеї-мети. Це боротьба за державне самоутвердження українців у всіх сферах життя. Це боротьба за якісно іншу систему влади – за українську національну державу. Це боротьба за українське національне народовладдя, при якому влада формується, контролюється і змінюється тільки народом, згуртованим під прапором української національної ідеї. Це боротьба за те, щоб кожні вибори були змаганням ідей і програм національного державотворення, а не тільки гризнею бажаючих всістися на шию народові. Це боротьба за виконання заповітів наших предків, за достойне життя сучасників, за гідне майбутнє нащадків».

У ще одному геополітично-фундаментальному творі «Кримський вузол» В.Іванишин, добре розуміючи складні проблеми Криму, їхнє походження і шляхи вирішення, застерігав: «Крим у своєму нинішньому стані є міною сповільненої дії під суверенітетом і навіть самою державністю України. Дестабілізуючими тут є фактори Зовнішні (російська імперська політика та мусульманський фундаменталізм) і внутрішні (відсутність конструктивної політики центральної влади, свавілля місцевої влади, діяльність проросійської п’ятої колони, закономірна радикалізація кримських татарів, підневільний статус українців, змішування прав росіян Криму як національної меншини з їхніми колишніми правами колонізаторів...)». В чиїх лабетах тепер знаходиться ця невід’ємна частина української землі і, хто до цього довів, нині добре відомо? А могло бути по-іншому!

Будучи націоналістом і глибоко віруючим християнином, у праці «Рецепція благовістя» В.Іванишин пише: «Христова наука – це абсолютна інтерпретація абсолютного вчення абсолютним авторитетом. Християнство – основа, суть і мета людського буття, а отже – і нашої ідеології. Без християнства немає українського націоналізму. Без націоналізму не буде Свободи нації. Без Свободи не буде українців та України. А звідси – і наше головне і визначальне гасло: «Бог, Україна, Свобода!».

Але для нас, бандерівців-революціонерів, Василь Іванишин – передовсім Провідник: людина, за якою йдуть у боротьбу не за наказом і не в порядку організаційної дисципліни, а за голосом крові предків і велінням серця.

Він, за дорученням ОУН, створив Всеукраїнську Організацію «Тризуб» ім. С.Бандери – дієву націоналістичну організацію з орденським типом мислення і чину, яка в умовах повної ідейної дезорієнтації суспільства взялася за продовження незавершеної справи української нації – довершення української національної революції для здобуття УССД. Створив не для задоволення власних потреб чи амбіцій, бо вже через два з половиною роки підготував цілу когорту випробуваних керівників і наполіг, щоб Організацію очолив наймолодший з них – наддніпрянець Дмитро Ярош. А зробив це, бо відчував гостру потребу націоналістичного руху, потребу України саме в такій – орденського типу організації, яка, не будучи нікому політичним конкурентом, буде жертовно утверджувати українську національну ідею, культивувати ідеологію українського націоналізму і традиції тої ОУН.

Виступаючи на установчому Зборі Організації у вересні 1995 року Провідник чітко охарактеризував що собою являтиме «Тризуб» і яку роль в суспільно-політичному житі України він має відігравати: «Необхідна окрема, вузькофункціональна, тобто без претензій на всеохопність проблематики націоналістичного руху, але автономна молодіжна націоналістична організація, яка має бути фактором об’єднання і формування людей ідеї і чину, а не черговою кон’юнктурною збираниною у вигляді політичної секти чи клубу псевдопатріотичних балакунів.

Метою нашої Організації є не виборювання влади для себе чи когось, не конкурентна внутріукраїнська міжусобна гризня за депутатські мандати і керівні посади, а національно-захисна дія і культивування в суспільстві української національної ідеї – ідеї державності української нації, реалізація на українській землі Української Соборної Самостійної Держави, всебічна діяльність в ім’я збереження і захисту, утвердження і процвітання української нації та Української Держави.

Наша Організація – це об’єднання навколо ідеї любові до України, патріотизму, а не ненависті до когось; ми не шукаємо і не творимо собі ворогів – нашими ворогами є тільки вороги нашої нації. Тому наша боротьба, як учив славної пам’яті Провідник Степан Бандера, – це передусім боротьба ЗА (За Україну, за її волю, за честь і славу, за народ», – за УССД), у боротьбу ПРОТИ ми вступаємо лише з тими, хто виступає проти нашої свободи, проти права українців бути господарями своєї долі на своїй землі, мати власну державу».

Підсумовуючи десятилітню діяльність «Тризуба», Провідник перед побратимами виголосив: «Десять років тому ми з вами об’єдналися в націоналістичну організацію для продовження справи ОУН, для завершення української національної революції, для створення в умовах незалежності української національної держави, вимріяної багатьма поколіннями борців, – УССД. Тільки на шляху до цієї мети – виправдання нашого існування. Всеукраїнська організація «Тризуб» за десять років жодного разу не збочила з нього. Вірю, що не збочить і в майбутньому. Позаду нас – могили наших побратимів, попереду велика мета. Здобудемо Українську Державу або згинемо в боротьбі за неї!».

8 травня 2007 року Провідника не стало. В цей день на Тернопільщині проходила установча конференція Міжнародного антиімперського фронту за участю представників різних народів Європи та Азії, християн і мусульман, на якій він мав бути присутній і виступати. За попередньою загальною згодою всіх учасників конференції Василь Іванишин мав його очолити. Та не судилося, у Всевишнього свої плани.

У тезах свого виступу до конференції Провідник писав: «Больова точка імперій – національне питання; камінь спотикання для них – національно-визвольні ідеї, гасла, рухи; смертельна небезпека для них – націоналізм. Глобалізм – один із виявів неоімперіалізму. Глобалізм не зводиться тільки до економіки, а передбачає світову владу капіталу – тотальну й абсолютну. Єдина ефективна альтернатива йому – націоналізм як ідеологія національно-визвольної боротьби та національного державотворення й ідейна база міжнародних стосунків».

Василь Іванишин – геній сучасності, усе ним написане, виголошене в аудиторіях, сказане в інтерв’ю є істиною, проте мало хто це розумів. Щасливі ті, хто зумів разом з ним, під його керівництвом, вчитися і діяти. Залишилася пам’ять і обов’язок – продовжувати ним започатковане.

Його геніальний вислів: «Українцям можна відібрати все, але доки вони пам’ятають Святе Письмо і Кобзар – українська нація незнищенна» є хрестоматійним. Втрата Василя Іванишина непоправна не лише для Організації і України, а й всього світового націоналістичного руху. Руху, гасла якого: «Світ – без імперій!», «Воля народам! Воля людині!». 

Український націоналізм виконує свою історичну місію. Нині на фронті йде війна проти московських агресорів та одночасно продовжується боротьба в тилу з режимом внутрішньої окупації. Очолює націоналістів та об’єднує державників-патріотів у цій боротьбі його учень і послідовник – Головний командир УДА, Провідник ВО «Тризуб» ім. С.Бандери полковник Дмитро Ярош-Яструб.

Традиції не зникають! Їх продовжують достойні!

Величною пам’яттю Друга, Побратима, Провідника українського націоналіста Василя Петровича Іванишина стане неминуча перемога української нації над зовнішніми та внутрішніми окупантами та гідне життя у здобутій УССД – державі української нації на Богом даній їй українській землі.

Іван СУТА, підполковник ВО «Тризуб» ім. С.Бандери Ідеологічний референт НР ДІЯ



Обновлен 29 мая 2017. Создан 23 мая 2017



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником