ГАЛИЦЬКА ЗОРЯ

Новини в «ГЗ» від 21 червня 2017 р.




СВЯТКУВАЛИ МЕДИКИ

Напередодні Дня медичного працівника, 16 червня, у муздрамтеатрі ім. Ю.Дрогобича відбулися урочисті збори працівників галузі охорони здоров’я.

З професійним святом медиків привітали начальник відділу охорони здоров’я Володимир Чуба, міський голова Дрогобича Тарас Кучма, голова місцевої профспілки працівників охорони здоров’я Катерина Шмігельська.

Зокрема, Володимир Чуба розповів про здобутки за останні півроку та коротко окреслив плани на майбутнє у сфері розвитку медицини міста. Говорячи про реформу в галузі освіти, посадовець наголосив, що зроблене у Дрогобичі, днями стало вимогою чинного законодавства. Однією з таких вимог є переведення медзакладів у комунальні некомерційні підприємства. Відтак Володимир Чуба заявив, що не розуміє того спротиву медиків, який відбувався минулого року. Але зараз усі конфлікти вичерпані, а медична галузь міста розвивається: у медустанови закуповують сучасне обладнання, розпочато ремонти будівель, пропозиції Дрогобича щодо реформи медицини враховуються на міністерському рівні. На завершення виступу посадовець побажав колегам співпраці, спрямованої на поліпшення якості обслуговування дрогобичан.

Міський голова Дрогобича Тарас Кучма зазначив, що йому достеменно відомі проблеми дрогобицької медицини, тому він докладає зусиль, щоб їх максимально вирішити. Розповідаючи про реформу в медицині на місцевому рівні, Тарас Кучма наголосив на важливості підтримки депутатського корпусу і подякував медикам за розуміння. Відтак міський очільник заявив, що праця лікаря має бути престижною, а винагорода – максимально можливою.

«Попри усі негаразди, перипетії, бюджетні та законодавчі колізії праця лікаря спрямована на найсвятіше – порятунок життя та збереження здоров’я людей. Лікар має бути забезпеченим, щоб пацієнти отримували якісну і фахову допомогу. Будьте вірними своїй праці, отримуйте внутрішнє задоволення від виконаної роботи. А ми, як влада, докладатимемо максимальних зусиль, щоб досягти спільно з вами напрацьованих цілей», - зазначив Тарас Кучма. 

Відтак Тарас Кучма, Володимир Чуба та Катерина Шмігельська нагородили медичних працівників грамотами, подяками, відзнаками та подарунками.

***

Днем раніше, 15 червня, Дрогобицькій міській дитячій лікарні передали довгоочікуване медичне обладнання.

Це – комп’ютерний спірограф, вакуум-відсмоктувач, електрокардіограф, компресорний небулайзер та пульсоксиметри.

До придбання цього сучасного медичного обладнання долучилися небайдужі дрогобичани, які пожертвували кошти, взявши участь у благодійному творчому вечорі народної артистки України Ади Роговцевої.

На закупівлю медичного обладнання було потрачено 45 тис грн. з міського бюджету. Решту коштів – 68 тис грн. – зібрано під час благодійного концерту.

Для урочистого передання сучасного медичного обладнання дитячу лікарню відвідав міський голова Тарас Кучма разом з начальником відділу охорони здоров’я Володимиром Чубою та організатор благодійного творчого вечора, волонтером Лесею Татарською. Відтак гості вручили керівнику лікарні Оксані Стебельській медичне обладнання, яке слугуватиме якісній діагностиці та лікуванню дітей. Окрім цього, Тарас Кучма та Володимир Чуба оглянули приміщення, в якому розпочато ремонтні роботи.

***

15 червня міський голова Дрогобича Тарас Кучма перевірив готовність до відкриття Міжрайонного скринінгового центру онкопревенції для діагностики раку у жінок на базі Дрогобицької міської лікарні №3.

Разом з начальником відділу охорони здоров’я Володимиром Чубою та головним лікарем Дрогобицької міської лікарні №3 Ярославом Стрийським міський очільник оцінив готовність до початку роботи рентген-кабінету, кабінету ультразвукової діагностики, лабораторію цитоскопічних досліджень, а також серверну кімнату.

Окрім огляду медичного обладнання у зазначених кабінетах, Тарас Кучма перевірив якість виконаних робіт із ремонту приміщення лікарні, виділеного під скринінговий центр, та якість часткового ремонту фасаду будівлі.

«Відкриття такого центру допоможе врятувати не одне людське життя. Тому ми зробили все необхідне та від нас залежне, щоб скринінговий центр онкопревенції зміг розпочати свою роботу», - наголосив Тарас Кучма.

Володимир Чуба зазначив, що наразі скринінговий центр працює у тестовому режимі, під час якого, на жаль, уже вдалося виявити одне онкозахворювання.

Офіційне відкриття закладу відбудеться під час приїзду представників Департаменту охорони здоров’я ЛОДА та Світового банку, оскільки саме за підтримки останнього на Львівщині реалізується проект «Онкопревенція».

Прес-служба міської ради

 

 

ЯСКРАВЕ СВЯТО

У ювілей курорту – рекорд!

16-18 червня у Трускавці відзначили День міста та 190-ліття заснування курорту. Програма святкувань була насиченою і цікавою.

Серед численних заходів особливо запам’яталися: карнавал та міжнародний фестиваль театрів під відкритим небом, міжнародний фестиваль-конкурс духових оркестрів, інструментальних ансамблів і мажореток, карооке на бюветі, частування трускавчан і гостей міста велетенським тортом, лазерне шоу і звісно ж, святковий концерт за участю гуртів «Гримить» (у п’ятницю), «Мері» (у суботу), «Тартак» і відомої співачки Тіни Кароль (у неділю), яких прийшли і приїхали послухати дуже багато людей.

Але до Книги рекордів України Трускавець увійшов завдяки наймасовішому одночасному виконанню Молитви за Україну («Боже, великий, єдиний») біля головної сцени на майдані Незалежності. Рекорд (майже 9 тисяч осіб) зафіксував представник Національного реєстру рекордів, відомий спортивний журналіст Валентин Щербачов.

Ярослав ГРИЦИК

Фото Олега БАЧИНСЬКОГО та Ярослава ГРИЦИКА

На фото: - мер Трускавця Андрій Кульчинський отримав сертифікат Національного рекорду  від Валентина Щербачова;

- невгамовний Сашко Положинський («Тартак»);

- Тіна Кароль аж світилася від радості.

 

 

НОВИНИ З РАТУШІ

Звернення

міського голови Дрогобича Тараса Кучми щодо ситуації, яка склалася у відносинах між Дрогобицькою гімназією та відділом освіти виконавчого комітету Дрогобицької міської ради

Шановні вчителі гімназії, шкіл, дорога дрогобицька громадо!

Від початку тижня на адресу Дрогобицької міської ради надходять звернення вчителів гімназії з вимогами дофінансувати поділи класів у Дрогобицькій гімназії при вивчення математики та української літератури, який на даний час існує. Окрім звернення, надходять також і листи-попередження про пікетування міської ради, які вже відбувалися три дні поспіль. Пікети відбуваються під лозунгами: «Владо, почуй нас та збережи гімназію», «Большевики теж закривали гімназії» та інші.

Я відкрито заявляю, що подібні дії є свідомою маніпуляцією думкою громади міста з боку адміністрації закладу. Дрогобицька гімназія – один із найкращих навчальних закладів нашого міста і навіть у найскрутніші часи фінансування освіти вживаються всі можливі заходи задля збереження її рівня та статусу, оскільки ніхто не має права руйнувати те, що будувалося десятиріччями колективом гімназії, учнями та батьками.

Зараз адміністрацією гімназії активно поширюється інформація, що керівництво міста намагається закрити гімназію, понизити її рівень та зрівняти зі звичайною школою. Тому тут важливо роз’яснити ситуацію. Єдиний аргумент, на якому спекулює Дрогобицька гімназія, - це начебто скасування Дрогобицькою міською радою поділу класів, передбачених Статутом гімназії, при вивченні математики та української літератури, та відмові у їх фінансуванні. Проте рішення про відсутність фінансування поділу класів при вивченні вищевказаних предметів обґрунтоване чинним законодавством. Тому відділ освіти, як держаний орган, повинен керуватися чинним законодавством  України, а не Статутом, на який посилаються вчителі гімназії. Відтак відділ освіти не має права витрачати державні субвенційні кошти на фінансування поділу класів.

Проте цілком зрозуміло, що при поділі класів ефективність вивчення математики та української літератури була б, мабуть, кращою. Сьогодні у міському бюджеті недостатньо коштів, щоб оплатити повністю поділ класів, бо наявна значна недофінансованість державою медицини (дефіцит якої сьогодні становить 36 млн грн.), також з місцевого бюджету ще необхідно виділяти кошти на виплату заробітної плати медикам, фінансувати інші галузі. Тому дофінансувати освіту з місцевого бюджету можливості немає. Єдиний варіант – це обділити інші навчальні заклади міста та дофінансувати поділ класів у гімназії, шляхом перерозподілу коштів, виділених на освіту з місцевого бюджету. Але таке рішення є неприпустимим, бо кошти між навчальними закладами потрібно розподіляти рівномірно, а не обділяти всіх заради одного.

Варто зазначити, що після низки нарад вчителям гімназії було запропоновано компромісне вирішення проблеми – призначити щомісячну оплату кожному гімназисту в розмірі 70 гривень, а з міського бюджету забезпечити кошти на оплату за навчання дітей соціальних категорій – станом на той час 132 особи. Подібна практика застосовується у Львівських гімназіях при значно більшій наповненості міського бюджету, ніж у Дрогобичі. Тоді ж міською радою гімназії було виділено 135 тис грн., розраховуючи на те, що вдасться досягнути компромісу: вчителям повернуть бажану ними 20% оплату за престижність і поділ класів існуватиме. Також наголошуємо, що при теперішній оплаті 11% за престижність праці вчителю української мови у гімназії без зняття податків йому нараховується 10303 грн., а у школах – 9900 грн. У випадку, якщо доплата за престижність праці у гімназії становитиме 20%, то їх оклад відрізнятиметься ще на 1000 гривень від працівників інших навчальних закладів.

Проте після виділення міською радою додаткових 135 тис грн, адміністрація гімназії відхилила компромісну пропозицію і, більше того, без альтернативних пропозицій колектив вдався до влаштування пікетів та маніпулювання думкою громадськості.

Вважаємо, якщо б адміністрація гімназії ставила собі за мету, без будь-яких амбіцій, зробити все можливе для розподілів класів, то, мабуть, обрала б інші цивілізовані механізми вирішення проблеми: створення петиції, яка після отримання необхідної кількості голосів громадськості, була б винесена на розгляд під час засідання сесії міської ради або ініціювання створення спеціальної комісії у складі дирекції шкіл, представників бюджетної сфери та керівництва міста, задля розробки, припустимо, спеціальної програми підвищення якості освіти у всіх школах міста. У межах такої програми вдалося б визначити пріоритетні напрями у сфері освіти Дрогобича: особливості виплати відсотків престижності вчителям, особливості поділу класів і головне – розподіл коштів міського бюджету, який повинен чітко фінансувати всі підпорядковані галузі міста. Після затвердження такої програми керівництво міста було б зобов’язане виконати всі умови, зазначені в ній.

Проте адміністрація закладу обрала інший шлях – збурення нечисельної кількості батьків, вчителів та учнів закладу, влаштовуючи пікети під неправдивими лозунгами. Бо навіть скасування поділу класів при вивченні математики та української літератури не означає її закриття.

На сьогоднішній день справа про позивання Дрогобицької гімназії до відділу освіти та міської ради перебуває у суді. Тому, доцільно було б дочекатися рішення суду і вже опісля приймати певні рішення.

Вважаю, за винесеним рішенням суду одна зі сторін повинна понести відповідальність: у разі визнання рішенням суду дій відділу освіти неправомірними, начальник відділу освіти Петро Сушко повинен скласти повноваження як посадовець, який не забезпечив виконання розпорядження чинного законодавства України; у разі визнання дій Дрогобицької гімназії на чолі з директором Іваном Лепким неправомірними – такими, які безпідставно та неправдиво збурили громаду, то останній повинен піти у відставку.

На мою думку, це буде справедливе рішення щодо громади міста та ситуації, яка склалася, наголошую, у стосунках між колективом гімназії та відділом освіти виконавчого комітету Дрогобицької міської ради.

Міський голова Дрогобича Тарас КУЧМА

 

У ратуші вручили «пакунки малюка»

У п’ятницю, 16 червня, у Світлиці ратуші вчетверте багатодітним сім’ям вручили «Пакунки малюка». Цього разу міський голова Дрогобича Тарас Кучма вручив пакунки дев’ятьом сім’ям, у п’яти з них народилися хлопчики, а у 4 – дівчатка.

Вручення «Пакунку малюка» відбулося у межах Програми, ініціатором якої є відділ молодіжної політики, сім’ї та спорту. За словами представників відділу, «Пакунок малюка» вже отримали 35 сімей.

Нагадаємо, «Пакунок малюка» вручається сім’ям, які в цьому році народили третю і більше дітей.

За детальною інформацією просимо звертатися у відділ сім’ї, молодіжної політики та спорту за адресою: м.Дрогобич, пл. Ринок,1, каб. №33.

 

Недовго раділи новому сміттєвому майданчику…

Два місяці тому біля будинку №15 на вулиці М.Грушевського силами КП «КМГ» було облаштовано сміттєвий майданчик за сучасними стандартами.

Днями на адресу прес-служби міської ради надійшло повідомлення з підтверджуючими світлинами про те, що з майданчика у два етапи було викрадено металеве накриття. Також зникли кришки з двох контейнерів.

З огляду на ситуацію, яка склалася, виникають логічні запитання: як між житловими багатоповерховими будинками впродовж кількох днів демонтовували металеве накриття і ніхто не помітив вчасно зловмисників? Невже мешканцям прилеглих будинків байдуже до благоустрою та майна, яке встановлено за кошти громади? Своєю чергою, дякуємо за активність тим, хто повідомив про ситуацію керівництво КП «Комбінат міського господарства».

Як повідомив керівник КП «КМГ» Андрій Янів, про факт крадіжки заявлено у правоохоронні органи.

 

Гаражі біля ДЮСШ розміщені без законних підстав

Нещодавно на ім’я міського голови Дрогобича Тараса Кучми надійшов лист від мешканки Дрогобича з проханням виготовити план місцерозташування 16 металевих гаражів, що розміщені на вул. Ак.Сахарова між номерами 2 і 4. Вказаного листа скеровано на розгляд відділу містобудування та архітектури, який очолює Ігор Петранич.

Розглянувши прохання мешканки, представники відділу містобудування та архітектури відповіли, що до функціональних обов’язків виконавчих органів міськради не входить виконання топографічної зйомки території, це роблять сертифіковані інженери-землевпорядники.

Також у цьому листі повідомляється, що користувачі гаражів, розташованих на огородженій території дитячо-юнацької спортивної школи ім. І.Боберського, не мають законних підстав для їхнього розміщення. Понад те, територія, на якій розташовані гаражі, є єдиним місцем, де можливо влаштувати тимчасову автостоянку для ДЮСШ, не порушуючи площу нормативного озеленення території школи. Тому, за словами головного архітектора, відвести ділянки під гаражі для їхнього розміщення неможливо.

Нагадаємо, у січні цього року у Дрогобицькій ДЮСШ відкрили відреставрований великий плавальний басейн. З огляду на те, що кількість відвідувачів зросла, а паркування автомобілів на вулиці Ак. Сахарова призводить до заторів, виникла потреба в облаштуванні тимчасової стоянки на території ДЮСШ. Саме тоді було прийнято рішення про облаштування такої парковки в межах території, прилеглої до будівлі ДЮСШ, на якій розташовані ці гаражі. Оскільки представниками відділу містобудування та архітектури виявлено, що ці гаражі встановлені незаконно, власникам було скеровано повідомлення про їхній демонтаж. Таке повідомлення викликало спротив з боку користувачів, які стверджують, що гаражі розміщені на цій ділянці понад 30 років, а дії керівництва міста розцінюють, цитуємо дослівно: «як нахабство та наступ, прикриті благими намірами». Зараз справа перебуває у суді.

Прес-служба міської ради

 

Заступники міського голови зустрілися з представниками ОБСЄ

У п’ятницю, 16 червня, перший заступник міського голови Дрогобича Ігор Герман і заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради Володимир Коцюба провели робочу зустріч з представниками спеціальної спостережної місії ОБСЄ в Україні, обговоривши ситуацію та стан забезпечення безпеки у місті.

Не лише ситуацію в Україні унаслідок військової агресії, роботу з демобілізованими військовими та переселенцями досліджують представники ОБСЄ, а й питання взаємодії влади і правоохоронних органів, громадської безпеки, процеси децентралізації та діяльність волонтерських організацій.

Відповідаючи на питання представників моніторингової місії, заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів зазначив, що з метою попередження виникнення небезпечної ситуації в місті з міського бюджету планується фінансування програми «Антитерор». Також Володимир Коцюба наголосив, що у місті вже встановлено 16 камер відеоспостереження, які відслідковуються правоохоронними органами. Понад те, посадовець розповів, що задля підвищення рівня безпеки в місті та взаємодії керівництва міста з правоохоронними органами у Дрогобичі створено КП «Муніципальна варта». До її складу входять демобілізовані учасники АТО, які спільно з правоохоронцями патрулюють вулиці міста.

Щодо адміністративної реформи, перший заступник міського голови Ігор Герман повідомив, що наразі проводиться низка переговорів з сільськими головами навколишніх сіл, які на добровільних засадах мають можливість увійти до складу об’єднаної територіальної громади з центром — містом Дрогобич. Також Ігор Герман проінформував присутніх, як здійснюється соціальний захист внутрішньо переміщених осіб та учасників антитерористичної операції.

«Сьогодні у місті існує проблема з працевлаштуванням демобілізованих учасників АТО. Проте керівництвом міста здійснюється низка заходів, спрямованих на залучення інвесторів, що приведе до створення нових робочих місць», - наголосив перший заступник міського голови на завершення зустрічі.

Прес-служба міської ради

 

КОРТОКО

Треба вміти ще й подати…

На понеділковій нараді міський голова Тарас Кучма у ввічливій формі порекомендував усім структурам комунальних служб більше «дружити» зі ЗМІ, позаяк у місті зроблено чимало корисних справ, але громада про них не відає.

У цьому контексті він навів приклад із водоканалом, керівництво якого регулярно інформує як громаду, так і читачів про успіхи на «виробничому фронті».

 

Будьмо уважні…

Богдан Андріїшин, котрий опікується «виборчим сектором», розповів про семінар щодо вироблення стратегії утворення об’єднаних територіальних громад. Якщо Стебник і надалі проявлятиме млявість у цьому діалозі, то може опинитися на узбіччі цих процесів.

В.Т.

 

 

ПОДОРОЖ

На батьківщині Петра Сагайдачного та Юрія Кульчицького

14 червня, працівники Дрогобицького міського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг, директор М.Лютик) організували цікаву екскурсію для людей пенсійного віку, які перебувають на обліку в терцентрі, в історико-краєзнавчий музей Петра Сагайдачного у с.Кульчиці.

Організатор і засновник музею Богдан Сидор цікаво і змістовно розповів про звитяжний, героїчний, життєвий шлях нашого славного земляка, отамана війська Запорізького – Петра Конашевича Сагайдачного. Особливу увагу відвідувачів музею привернули експонати, зокрема швидкісний човен – козацька «чайка», яка наводила паніку та страх серед ворожих кораблів. Саме козацьку «чайку» розробив і вдосконалив сам гетьман П.Сагайдачний.

Продовженням цікавих розповідей було відвідування експозиції кав’ярні, створеної нашим героїчним краянином, Юрієм Кульчицьким, який відкрив першу в Європі, а саме у Відні, кав’ярню – «Під синьою пляшкою». Вона стала одним із найпопулярніших місць у місті. Відвідувачі музею мали змогу зкуштувати ароматну каву, яка ще й досі зберігається в спеціальних мішках цієї епохи.

Духовно збагачені та задоволені враженнями від побаченого і почутого, екскурсанти поверталися додому.

Кор. «ГЗ»

 


ВАРТО ЗНАТИ!

Про пенсію думай замолоду

Від 1 січня 2017 року фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, та віднесені до першої групи платників єдиного податку, зобов’язані сплатити єдиний внесок за місяць у сумі не менше 0,5 мінімального страхового внеску. Відповідні періоди здійснення підприємницької діяльності  до страхового стажу зараховуються пропорційно до сплаченого єдиного внеску.

У 2017 році мінімальний страховий внесок для фізичних осіб-підприємців становить 704 грн. на місяць (3200 грн. х 22 відсотки).

Отже, для фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, та віднесені до першої групи платників єдиного податку, обов’язковою є сплата  єдиного внеску у сумі не менше 352 грн. щомісяця.

Водночас для зарахування періодів здійснення підприємницької діяльності до страхового стажу як повний місяць необхідно сплатити  за місяць єдиний внесок в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок, тобто 704 грн.

У разі сплати єдиного внеску у сумі 352 грн. за місяць страховий стаж буде зараховано пропорційно, а саме 0,5 місяця, що в майбутньому може вплинути на визначення права на пенсію за віком та її розмір.

Враховуючи пріоритетність дотримання страхових засад при пенсійній реформі, підприємцям, які віднесені до першої групи  платників єдиного податку, варто замислитись  над доцільністю сплати єдиного внеску  в необхідному  мінімальному розмірі – 704 грн. для набуття страхового стажу, який дуже пригодиться при досягненні пенсійного віку.

Любов ЯНЕВИЧ, начальник Дрогобицького об’єднаного управління  Пенсійного фонду України Львівської обл.

 

 

СВІТ СПОРТУ

«Карпатам» поступилися

18 червня відбулися матчі 9 туру першості Львівщини з футболу серед команд Другої ліги у групі «Б».

Дрогобицька «Галичина» грала на виїзді з командою «Карпати» (Старе Село). У матчі юнацьких складів наші земляки святкували перемогу з рахунком 2:0. А ось у впертій, напруженій грі основних складів сильнішими були «Карпати», які здолали гостей з рахунком 2:1.

Наступний матч «Галичина» проведе 25 червня у Великих Глібовичах з місцевим «Соколом».

Ярослав ГРИЦИК

 

Анастасія – у збірній!

Декілька років тому футбольний тренер Володимир Когут заснував на громадських засадах ФК «Дрогобич». Селекційна робота – пошук талантів у школах міста. І ось результат – обдарованих дітей запрошує футбольна академія Костополя, що на Рівенщині.

Цікаво, що вона фінансується з державного бюджету. Тому п.Когуту не залишилося нічого, як рекомендувати дрогобицькі таланти. Нині там навчаються Ростислав Ничипір, Руслан Михоль, Назар Гулан, Андрій Карпа і... Юлія Заславська та Анастасія Шмандровська, котрі уже стали у категорії «Ю-15» чемпіонками України. На 14-річну А. Шмандровську звернув увагу головний тренер збірної України і запросив до складу головної команди.

Анастасія нині перебуває у рідному місті, але продовжує тренуватися на канікулах у рідній школі…

Вихованці ФК «Дрогобич» також навчаються у футбольних академіях: «Металіст» (Харків), «Скала» (Стрий), «Волинь» (Луцьк), «Карпати» (Львів).

Вл.інф.

На фото: перший тренер Володимир Когут із нападником Анастасією.

 

«Медик» потребує "реанімації"!

Є у Дрогобичі дитячо-юнацька спортивнашкола олімпійського резерву з велоспорту. Назва – влучна. Здавалося би що держава докладе дещицю у її розвиток, та ба! Наші земляки самотужки вишукують джерела підтримки для функціонування «Медика». Наразі школі дуже потрібна спецмашина для супроводу тренувального ескорту.

Є різні проекти історично-просвітницького характеру, від котрих здебільшого віє ностальгією за минувшиною, але є дійсність. Тож будьмо доброзичливими до майбутньої здорової нації, тому допоможімо «Медику»!

Якщо кожен дрогобичанин надішле на р/р 26006301153003 у ЛОУ АТ «Ощадбанк», МФО 325796 по п’ять гривень, то наші діти будуть у безпеці.

Вл.інф.

 

 

Безпека суспільства – найголовніша мета впровадження пробації в Україні

Система покарань, не пов’язана із позбавленням волі, існувала в нашій країні й раніше. Є покарання, пов’язані із забороною займати певні посади і займатися певною діяльністю, і покарання у вигляді громадських робіт, які полягають у відпрацюванні безоплатних робіт, на об’єктах, які визначені органами місцевого самоврядування.

Але в усьому світі був інший підхід до альтернативних покарань. Альтернативне покарання – це лише частина системи пробації. Людина не потрапляла в місця позбавлення волі, її дійсно залишали у соціумі та виносили їй вирок. Відповідно до Закону України «Про пробацію», передбачено три види пробації:

- досудова – забезпечення суду інформацією, що характеризує особу, яка обвинувачується у вчиненні правопорушення, з метою врахування обставин її життя для прийняття судом справедливого рішення про міру її відповідальності (складення досудової доповіді);

- наглядова – здійснення наглядових та соціально-виховних заходів: надання психологічної, консультативної та інших видів допомоги, сприяння працевлаштуванню, залучення до навчання, участь у виховних заходах та соціально-корисній діяльності, проведення з особою, до якої застосовується пробація, індивідуально-профілактичної роботи;

- пенітенціарна – це допомога особі, яка готується до звільнення з місць позбавлення волі, у трудовому та побутовому влаштуванні за обраним нею місцем проживання, госпіталізація до закладів охорони здоров’я та сприяння в адаптації до життя у суспільстві.

У нашій країні вже впроваджена досудова доповідь, яка належить до досудової пробації, а отже, відтепер пробація починає діяти з моменту отримання судом для розгляду матеріалів про злочин. Досудова доповідь – це певний документ, який повинен складати та подавати в суд для винесення справедливого вироку працівник пробації у співпраці з обвинуваченими.

Вона складається на підставі оцінки ризику вчинення повторного правопорушення особою. Є сфера життєдіяльності, сфера особистісних характеристик, сфера залежностей. Вчені визначили, що ці сфери можуть не мати прямого зв’язку зі злочином, але якщо у них є проблеми, то є велика ймовірність того, що людина вчинить, з тих чи інших причин, правопорушення. Працівник пробації оцінює цю ситуацію, визначає ті сфери та ризик, тобто ймовірність. Він бачить, чи є в цих сферах проблеми та визначає, які вони.

Працівники пробації – це особлива категорія персоналу кримінальної юстиції. У світі їх називають соціальними юристами. Вони не юристи лише за освітою, а це юристи, які мають глибокі знання у сфері соціальної роботи. З іншого боку, це не соціальні працівники, бо повинні мати знання у сфері юриспруденції.

Пробаційні програми – це спеціальні програми соціально-психологічного або психо-корекційного спрямування, які зобов’язує пройти суд, щоб людина змінила поведінку, ставлення до навколишніх, внутрішній світ. У країнах світу обов’язковим є проходження не лише лікувальних програм, пов’язаних із залежностями від алкоголю та наркотиків, а й тих, що спрямовані на зміну внутрішнього світу людини. Ці програми почнуть діяти з 1 січня 2018 року після затвердження у визначеному законодавством порядку.

Наступним етапом є наглядова пробація, яка передбачає пробаційний нагляд та роботу із засудженими до покарань, не пов’язаних із позбавленням волі, яка полягає в проведенні оцінки та складенні плану виховної роботи. Наразі відпрацьовуються форми і методи моніторингу якості виконання цих заходів.

Держава витрачає кошти для того, щоб утримувати за ґратами людей, які не мають ніяких обов’язків. Така людина може просто нічого не робити, а громадяни зі своїх податків будуть сплачувати за те, щоб її там утримували. Якщо порівняти вартість утримування в установах виконання покарань і вартість утримування при застосуванні пробації, то в європейських країнах це 1 до 10, а в Україні – 1 до 20. Тобто, якщо в нашій державі на того, хто відбуває покарання, альтернативне позбавленню волі, щокварталу витрачається 1000 грн. то в місцях позбавлення волі – 20000 грн., а можливо, вже й більше.

Окремим напрямом у пробації є система роботи з неповнолітніми. Вона йде на крок вперед, тому що разом з канадськими партнерами за сприяння Міністерства юстиції її розпочато ще до реформи пенітенціарної системи. Окрім того, започатковано створення центрів ювенальної пробації, в яких працюють з неповнолітніми. Тобто, крім навчальних програм, за якими вже 2 роки навчаються діти, які перебувають у конфлікті із законом, канадські партнери створили ще й умови, в яких ці інструменти працюють. 98% неповнолітніх пройшли програми на базі цих центрів і не вчинили повторних злочинів. До 2% належать неповнолітні, які до моменту завершення пробації не досягли позитивного результату в проходженні програм.

Основними завданнями центрів є надання послуг комплексної допомоги (психологічних, соціально-педагогічних, соціально-медичних, інформаційних і юридичних тощо), що сприятиме зниженню рівня рецидиву злочинів і якнайшвидшому поверненню неповнолітніх до соціально-прийнятих умов життєдіяльності на благо держави та громади.

Отже, пробація не є абсолютно новим революційним шляхом, це просто цивілізованіший шлях, який довів ефективність в усьому світі саме з точки зору безпеки суспільства та попередження вчинення повторних правопорушень особами, які вже їх вчиняли. У такий спосіб поліпшується безпека громади.

 

ЗАМІСТЬ КВІТІВ НА МОГИЛУ

Пам’яті видатного сина Дрогобиччини професора Володимира Косика

12 червня надійшла сумна звіста про те, що того дня в Парижі на 93-у році життя упокоївся в Бозі історик професор Володимир Косик. З цього приводу сумує громада міста та району, університет Франка і колектив історичного факультету, де добре знали покійного професора, вивчали його біографію та спадщину, вшановували його ювілейні дати. 

Володимир Косик народився 26 листопада 1924 р. у селі Вацевичі поблизу Дрогобича в бідній селянській родині (тепер – село Залужани). Навчався в Дрогобичі (початкова і середня освіта). Мати майбутнього історика Марія Григорівна Дідух і батько Микола Михайлович мали шестеро дітей (троє доньок і четверо синів). Після смерті матері у грудні 1942 р. в сім’ї загострились матеріальні проблеми. Володимир, попри важку роботу, зберіг любов до книги, особливо історичної. Будучи членом ОУН, брав активну участь у культурному і політичному житті села.

Після закінчення Дрогобицької гімназії розпочалася гітлерівська окупація. Німці відразу забрали його до війська. Згодом, після ряду поразок німецької армії, молодий хлопець потрапляє у полон Радянської Армії. Не виключено, що саме знання мов врятувало йому життя. З огляду на час та обставини, у радянській армії було чимало інформаторів ОУН. Серед них – Володимир Косик.

Наприкінці Другої світової війни В. Косик потрапив, як і сотні земляків-галичан, до Східної Німеччини, яка вже була під совєтським окупаційним режимом. У вересні 1946 року він нелегально перейшов кордон (на гірському відтинку Ерцгебірге) із Західною Німеччиною.

Життєвий шлях Володимира Косика був нелегким. Так, він змушений був зазнати поневірянь на території різних держав і політичних режимів: польського уряду (до 1939 р.), совєтської влади (1939 – 1941 рр.), німецької окупації (1941 – 1943 рр.), нацистського режиму у Німеччині (1943 – 1944 рр.), совєтського окупаційного режиму у Східній Німеччині (1944 – 1946 рр.), американського окупаційного режиму у Німеччині (1946 – 1948 рр.). Лише прибувши до Франції, міг знайти відносний спокій.

Через певний час, коли ситуація стабілізувалася, Володимир Косик одружився. За вказівкою керівництва ОУН(б) молода сім’я переїжджає на Тайвань зі спеціальним завданням. Щоб заробити на життя, Володимир працював на фабриці і вивчив китайську мову. Згодом він стає редактором радіоефіру українською мовою у місті Тайпей (трансляція була розрахована на Зелений Клин, де проживало 3 млн. українців). У радіопередачах розкривалася правда про життя українців у Радянському Союзі.

Володимир Косик здобував вищу освіту у Мюнхені (Український вільний університет) та Сорбонні (Інститут історії сучасних міжнародних відносин). Великий вплив на формування світогляду та творчого методу молодого українського історика мав керівник інституту професор Ж.Б.Дюрозель, всесвітньо відомий фахівець з історії міжнародних відносин та дипломатії ХХ ст. (як керівник Інституту, він головував на захисті докторської дисертації Володимира Косика). 1981 р. у Сорбонні була видана перша велика монографічна праця українського історика «Політика Франції щодо України, березень 1917 – лютий 1918 р.» (зрозуміло, французькою мовою). 1961 р. у Парижі Володимир Косик заснував журнал «Європейський Схід», який він редагував майже 40 років.

Володимир Косик почав друкуватися ще в 60-х рр. ХХ ст. Далекого 1962 р. у Лондоні вийшла його перша книга «Концентраційні табори в Радянському Союзі». І в подальшому дослідник часто звертався до різноманітних аспектів історії тоталітарного режиму в Радянському Союзі, викриваючи владу, ненависну для свідомості українського патріота. 1963 р. в Парижі вийшла його брошура «Україна під російським колоніальним гнітом». 1969 р. у Парижі В.Косик опублікував працю «Порушення прав людини в Україні та в УРСР». 1971 р. історик написав передмову до книги Володимира Микули «Релігія і Церква в Україні: під російським комуністичним режимом» (Париж, видання французькою мовою). Важливими для В. Косика були і витоки українських національних політичних рухів початку ХХ ст.: 1965 р. він видав у Парижі (у перекладі на французьку) відомий політичний трактат М.Міхновського «Самостійна Україна». Тим самим історик маніфестував для західної громадськості історичне коріння та витоки боротьби українців за незалежність.

У 60-80-х рр. ХХ ст. Володимир Косик регулярно друкується в українській вільній періодиці на еміграції. Справжньою трибуною для нього стає журнал «Визвольний шлях». За вказаний період видання опублікувало понад два десятки статей історика. Проблематика їх різноманітна. Історик продовжує розвивати тему тоталітарного режиму, пише декілька резонансних публікацій про страшні наслідки голоду в Україні початку 30-х рр. ХХ ст. Свої публікації у «Визвольному шляху» В. Косик продовжує і в період незалежної України, реагуючи тепер на події на Батьківщині у 90-х рр. Інше видання, яке охоче друкувало статті українського історика з Франції, – періодичний орган Українського історичного товариства (США) «Український історик».

Основною науковою проблемою, яка цікавила Володимира Косика, стала історія Другої світової війни, а також декілька її «українських» контекстів: історія визвольного національного руху напередодні та в часі війни; становище України в період війни; стосунки визвольних сил України з Третім Райхом. Історик розпочав тривалу роботу в архівах Німеччини, яка завершилася публікаціями надзвичайно важливих джерельних збірок.

Перша з них вийшла 1985 р. у Мюнхені (видання Вільного університету) німецькою мовою: Косик В. «Третій Райх і українські проблеми: Документи 1934-1944». 1986 р. у Парижі вийшло велике франкомовне монографічне дослідження В. Косика «Німецький націонал-соціалізм і Україна» (воно було перекладене українською мовою і видане 1992 р. окремою книгою в США старанням кількох фундацій, передовсім – «Ради оборони і допомоги Україні Українського конгресового комітету Америки»). Питання, над розв’язком яких працював український історик Володимир Косик, були вкрай важливими: плани Німеччини щодо Східної Європи і, зокрема, щодо України; шляхи реалізації цих планів; націонал-соціалістичний режим в Україні; реакція та позиція щодо нього українських національних сил; українці як одна із сил, що спричинилася до поразки Третього Райху.

Володимир Косик зумів розкрити перед західною громадськістю неоднозначні сторінки національної історії українського народу періоду Другої світової війни. Зокрема, він спростував звинувачення з боку радянських, польських, східнонімецьких істориків, які висувалися на адресу українського батальйону «Нахтігаль» у зв’язку зі знищенням польської інтелігенції Львова (до слова, ці звинувачення перекочували і до праць французьких істориків). Спростовуючи загальну упередженість та тенденційність щодо України та українців, Володимир Косик доводив, що проблема колабораціонізму в роки війни не є такою простою.

У 1997-2000 рр. на Батьківщині вченого було здійснене фундаментальне видання «Україна в Другій Світовій Війні у документах» у чотирьох томах, причому, джерела перекладено українською мовою.

Здобувши фах професійного історика, Володимир Косик тривалий час займався викладацькою діяльністю. Читав лекційні курси з історії України в Українському вільному університеті у Мюнхені. На зламі століть історик викладав в УВУ курс «Методологія викладання історії та окремі питання з історії України» для слухачів – вчителів з України, Канади та Польщі. Але, зрозуміло, він не розривав зв’язків з Національним інститутом східних мов і цивілізацій університету Сорбонна (Париж-3).

Після проголошення незалежності України Володимир Косик активізує свої зв’язки з Батьківщиною, допомагає у відродженні історичної науки і її звільненні від ідеологічних штампів тоталітарної доби. Так, у першій половині – середині 90-х рр. він читає лекції в різних університетах України (Києві, Івано-Франківську, Тернополі, Дрогобичі, Львові). Львівський національний університет ім. Івана Франка надав йому можливість працювати на посаді професора.

Зв’язки паризького історика з Батьківщиною були завжди жвавими і цікавими. Так, він регулярно відвідував в Україні форуми різних рівнів і форматів. Наприклад, 18-20 серпня 2006 р. В. Косик був делегатом від української громади Франції на IV Форумі українців у Києві; наприкінці вересня того ж року був учасником Міжнародного наукового конгресу у Львові, присвяченого 150-річчю Івана Франка. Він часто давав інтерв’ю, про нього писала українська преса, довідкові та енциклопедичні видання.

1998 р. за публікації про Україну уряд Французької Республіки нагородив професора Косика Орденом мистецтв, письменства і гуманітарних наук (це одна із чотирьох найбільших урядових відзнак Франції). 2000 р. Український вільний університет у Мюнхені нагородив історика Золотою медаллю. 2005 р. Президент України Віктор Ющенко нагородив професора орденом «За заслуги» третього ступеня.

Свій перший візит до Дрогобича В. Косик здійснив ще в 1991 р., крім побачення з містом своєю юності, він прочитав лекцію в педагогічному інституті. Затим часто відвідував історичний факультет, виступав перед викладачами та студентами. Кафедра німецької філології (насамперед завідувач Василь Лопушанський) здійснила переклад його збірок документів з історії війни. Аспірант історичного факультету Юрій Кузьмин написав кілька розвідок про життєвий та творчий шлях видатного земляка. Три роки тому на історичному факультеті відбувалася Урочиста академія, присвячена 90-річчю історика (у ній брав участь племінник професора дрогобичанини п. Олег Косик).

У березні 2010 р. я спілкувався з професором по телефону і відвідав його в скромному помешканні під Парижем. Ми мали довгу розмову. Якщо під час зустрічей в Дрогобичі ми лише записували його спогади, то тоді я задав йому багато запитань, з відповідей на які зміг довідатись про цікаві деталі біографії видатного земляка. В його робітні скопіював чимало документів з особистого архіву. На жаль, досі вони не оприлюднені, не дочекався публікацій про себе і їх власник (на істфаці готувалася книга про Косика). Останні роки життя Володимир Косик провів в самотності, а останні місяці – в шпиталі. Зрештою, він помер від тривалої недуги. Знаю, що заповідав поховати в його у Львові на Личакові.

Науковий осередок дрогобицьких істориків вважає Володимира Косика найвидатнішим істориком – вихідцем з Дрогобиччини. Вічна йому пам’ять!

Леонід ТИМОШЕНКО

На фото: У робітні професора під Парижем. Березень 2010 р.



Создан 21 июн 2017



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником