ГАЛИЦЬКА ЗОРЯ

Новини в «ГЗ» від 10 серпня 2017 р.




ЩИТ УКРАЇНИ

15-му гвардійському реактивному артилерійському полку – 75!

6 серпня 75-у річницю від дати створення відзначив 15-й гвардійський реактивний артилерійський Київський полк, який дислокується в Дрогобичі. Напередодні цієї дати, 3 серпня, у військовій частині А-1108 відбулося урочисте святкування ювілею.

Привітати воїнів-артилеристів зі знаменною датою прибули високоповажні гості.

Цього дня військові отримали Боже благословення та почули слова подяки від єпископа Дрогобицько-Самбірський єпархії УПЦ КП Якова та капелана о. Івана Гнатіва.

Від імені Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета владика Яків вручив т.в.о. командира військової частини А-1108 Юрію Тищенку особисту грамоту-відзнаку.

Міський голова Дрогобича Тарас Кучма привітав побратимів-військовослужбовців зі святом і нагородив грамотами міського голови за честь, мужність, військову доблесть та незламний бойовий дух.

- Сьогодні ви, дорогі побратими, гідно продовжуєте нести військовий обов’язок, вірно захищаєте незалежність та територіальну цілісність України на її східних рубежах. Я, як ніхто інший, розумію величину вашого подвигу, вашої сміливості та духовної сили. Цінують це і дрогобичани, які всіма силами допомагають нашим військовим у зоні проведення АТО. Дякую за патріотизм, героїзм і мужність, виявлені у грізні часи. Лише спільними зусиллями ми поборемо ворога, виженемо окупанта з наших земель та наведемо лад в Україні», - звернувся до військових Тарас Кучма. 

Прозвучали вітання і від заступника голови райдержадміністрації Івана Мізерника, керівника апарату РДА Руслана Щерби, керівника апарату районної ради Михайла Гука, керуючої справами Трускавецької міської ради Олени Петранич, першого командира військової частини за часів Незалежності України Валерія Шейка та інших.

Завершилось урочисте святкування музичним концертом львівського дуету «Любисток».

***

З ініціативи керівництва військової частини цими днями на східних теренах України побувала офіційна делегація для привітання воїнів – учасників АТО. У складі делегації, яку очолив командир в/ч А-1108 Григорій Дем’янчик, були заступник міського голови Дрогобича Василь Качмар та керівник прес-служби міської ради Зеновій Квасній, голова Дрогобицької РДА Володимир Шутко, голова райради Михайло Іскор і його заступник Володимир Стецівка, секретар Дрогобицько-Самбірської єпархії УПЦ КП о. Андрій Безушко, заступники командира полку підполковники Андрій Шубенічев та Юрій Курачик, головний старшина полку Тарас Віцик.

Делегація відвідала військовослужбовців у Донецькій, Дніпропетровській та Херсонській областях. У місцях тимчасового перебування військових частини А-1108 у зоні АТО представники делегації взяли участь в урочистостях, вручили воїнам нагороди, відзнаки та подарунки. Від імені міської ради, міського голови та керівництва міста Василь Качмар вручив воїнам ювілейні годинники Дрогобицької міської ради. Також у кожному підрозділі воїнам презентували відеопривітання міського голови Тараса Кучми, відзняте перед поїздкою.

Перед урочистостями у кожному підрозділі відбулися молебні, під час яких було освячено прапори Дрогобича, які Василь Качмар урочисто на зборах вручив військовослужбовцям.

Окрім урочистої церемонії, у кожному місці-локації військових відбулися святкові концерти за участю Національної капели бандуристів імені Григорія Майбороди.

Як зазначив командир військової частини А-1108 Григорій Дем’янчик, з нагоди 75-ї річниці полку випущено нагрудний нагородний знак, яким відзначили кращих військовослужбовців та волонтерів, які надають допомогу українській армії.

- Військова частина А1108 – гордість Дрогобича та всієї України. Ми низько вклоняємось перед усіма, хто гідно виконує військовий обов’язок, захищаючи незалежність України, – наголосив Василь Качмар, адресуючи вітальні слова військовим.

На завершення урочистостей заступник міського голови Василь Качмар вручив командиру військової частини полковнику Григорій Дем’янчику орден «За заслуги перед містом».

Прес-служба міської ради

 

 

Поліція модернізується

8 серпня до Дрогобицького відділу поліції завітала делегація Консультативної місії Європейського Союзу з реформування сектору цивільної безпеки.

Гості привезли правоохоронцям обладнання вартістю понад мільйон гривень, яке дуже знадобиться їм у роботі. Найсучасніші криміналістичні набори, фотоапарати, системні блоки, монітори та принтери дрогобицькі правоохоронці отримали у рамках спільного пілотного проекту Консультативної місії Євросоюзу та Національної поліції України. Проект «Поліцейські детективи» передбачає об’єднання функцій оперативників і слідчих під єдине підпорядкування, щоб підвищити ефективність розкриття злочинів. Такий підхід успішно випробуваний у країнах ЄС.

Честь отримувати дарунки від Консультативної місії ЄС випала заступнику начальника Дрогобицького відділу поліції – начальникові слідчого відділу підполковнику поліції Олегові Наливайку. Він подякував гостям і висловив сподівання на продовження співпраці.

Ярослав ГРИЦИК, фото автора

 

 

Готуємося до Франкових днів

Відбулося чергове засідання оргкомітету з відзначення 161-ї річниці від дня народження Івана Франка. Обговорювалася програма святкувань, яку спільно готують працівники культури міста і району.

У неділю, 27 серпня, о 12:00 у міському Народному домі розпочнеться церемонія нагородження лауреатів Міжнародної премії імені Івана Франка, після завершення – покладання квітів до пам’ятника Каменяреві у Дрогобичі та прес-конференція лауреатів премії.

Далі Всеукраїнське літературно-мистецьке свято «Я син народа, що вгору йде» продовжиться на батьківщині Івана Франка, в селі Нагуєвичі, де біля каплички відбудеться Богослужіння, а на сцені – офіційне відкриття та святковий концерт художніх колективів.

***

У рідному селі матері Івана Франка Ясениці-Сільній на території школи планують встановити пам’ятник Великому Каменяреві до 161-ї річниці від дня його народження.

Ініціатори цієї справи – дрогобичани Михайло Кравець та Ігор Шимко, їх підтримала сільська рада і дирекція школи, інтелігенція Дрогобиччини. Уже замовлений гранітний постамент, скульптори брати Сухорські виготовили з глини макет погруддя.

Вартість пам’ятника – 48 тис грн. Сума – не дуже велика, але,щоб зібрати її за допомогою спонсорів потрібен час. Тож виникла ідея профінансувати спорудження пам’ятника за рахунок благодійного «Фонду ім. І.Франка» у Дрогобицькому районі, а згодом завдяки доброчинним внескам знову поповнити фонд.

Та реалізовувати цю справу, очевидно, доведеться новому голові Фонду, позаяк Ярослав Радевич-Винницький, мотивуючи зайнятістю і віком, 8 серпня подав у відставку з цієї посади. Рада Фонду підтримала його заяву і тепер має обрати нового керівника. Пан Радевич-Винницький порадив на цю посаду Михайла Кравця, з ініціативи якого 11 років тому, під час його роботи головою РДА, власне і був створений «Фонд ім. І.Франка».

Ярослав ГРИЦИК, фото автора

На фото: макет погруддя І.Франка.

 

Запросімо білоруські Нагуєвичі в гості до українських Нагуєвичів

на день народження Івана Франка

Можливо, в сусідній нам державі Білорусі здивуються, коли почують, що і в нас, і в них існують два села з однаковісінькими назвами – Нагуєвичі. Тільки там її вимовляють і передають на письмі відповідно до норм білоруської мови, а в нас – української і з наголосом на «у». Існування сіл-топонімічних «тезок» навряд чи випадкове, бо топонім не належить до поширених, як, скажімо, села Іванівки, Михайлівки, Семенівки і т. п., чи принаймні до непоодиноких. Значить, їх мусить пов’язувати якась давня і наразі невідома спільна історія періоду виникнення.

Ширшою інформацією про білоруські Нагуєвичі (поки що пишемо топонім по-українськи) автор цих рядків не володіє. Тоді чому він веде про них мову? А ось чому. На 27 серпня 2017 р. заплановане відкриття кам’яного погруддя великому синові України і наших Нагуєвичів, поетові, прозаїку, публіцисту, редактору, політичному і громадському діячеві Іванові Франкові у рідному селі його матері і сусідньому з Нагуєвичами Ясениці-Сільній, а також вручення міжнародної премії ім. І. Франка, ціла низка інших урочистих заходів. Чому б нашим Нагуєвичам, за оперативної підтримки та участі органів влади знизу й догори, культурних і громадських організацій Франкової землі офіційно не запросити білоруську делегацію з їхніх Нагуєвичів плюс, очевидно, в її складі їхніх письменників і представників влади на малу батьківщину поета для участі в заходах з нагоди 161-ї річниці від дня його народження?

Попередні консультації з активними діячами Дрогобицької «Просвіти», франкознавцями, керівництвом Державного історико-культурного заповідника «Нагуєвичі», іншими діяльними і посадовими особами, підприємцями, бізнесменами засвідчили їхню повну підтримку ідеї, котра з часом обіцяє перетворитись на ще одне джерело глибшого пізнання білоруської історії, культури, традицій, а їм, білорусам, наших тощо. Така можливість абсолютно реальна, навіть якби довелося звернутись за допомогою до самого міністра культури або інших високопосадовців у Києві. Було б тільки бажання.

Роман ПАСТУХ

 

 

Гуляли бойки на Всесвітніх фестинах

2-6 серпня на Турківщині пройшли Шості Всесвітні бойківські фестини. Цей захід відбувається раз на п’ять років і збирає бойків з різних куточків нашої планети.

У рамках Фестин відбулося чимало культурно-мистецьких заходів. П’ятий, заключний день Всесвітнього фестивалю бойків – 6 серпня – пройшов у с.Явора під гаслом «Відлуння бойківського краю». На свято з’їхалися найкращі фольклорні ансамблі та танцювальні колективи з різних куточків Львівщини. Дрогобич представляв ансамбль народної музики «Джерело» Стебницького Народного дому, Дрогобицький район – фольклорний колектив «Дорожівчанка» Народного дому с.Дорожів.

Відвідала Бойківські фестини і делегація Дрогобиччини. Наш край представляли члени міськрайонного товариства «Просвіта», товариства «Україна – Світ», Дрогобицької міської партійної організації ВО «Батьківщина», яка й організувала поїздку.

Учасників фестин зі сцени вітали перший заступник голови Львівської ОДА Ростислав Замлинський, заступник міністра з економічного розвитку і торгівлі Юрій Бровченко, депутати Верховної та обласної рад, голови районних адміністрацій. Відбулася церемонія нагородження грамотами та подяками усіх, хто активно долучився до підготовки та проведення фестивалю. Отримали нагороди і керівники бойківських товариств з різних куточків України та з-за кордону.

Окрім перегляду мистецької частини дійства, гості фестивалю мали змогу покуштувати автентичних бойківських страв, які презентувала кожна сільська громада Турківщини.

Великий ажіотаж викликали змагання силачів за титул найсильнішого бойка, головним суддею яких був наш славетний богатир, найсильніша людина планети Василь Вірастюк. Завершувало святкове дійство запалення велетенської ватри.

Голова МГО «Світовий Конгрес Бойків» та організатор Фестин Петро Косачевич зауважив, що планує влаштувати Міжнародний з’їзд бойків уже через три роки, а через п’ять – провести Сьомі Бойківські фестини.

Слід відзначити, що дрогобицька делегація була приємно вражена якістю капітально відремонтованої дороги із нанесеною розміткою, яка проходить через Старосамбірський і Турківський райони. Їдучи таким автошляхом, ліворуч від якого – чудові карпатські краєвиди, а праворуч тече чиста гірська річка, мимоволі складається враження, що мандруєш країнами Євросоюзу… Що не кажіть, належна інфраструктура пожвавлює життєдіяльність населених пунктів, робить їх туристично привабливими.

Ярослав ГРИЦИК

Фото автора

 

 

«Живе Літо, з Богом»

Шкільні «мордування» давно вже ся скінчили. У двері нашої дітвори ще 2 місяці тому «погупало» довгоочікуване літо. Той жаданий сезон невпинної «помаранчевої» радості збігає швидко, мов молоко на плиті. Сучасні дітлахи цілими днями «киснуть» вдома від смутку, бо в сьогочасних калинових реаліях податись їм, у принципі, нікуди, окрім, звісно, просторів Інтернету. На жаль, через кепкування фортуни в макітрах маленьких українців часом не лишається й одного світлого спогаду з літніх вакацій. І аби заощадити дітям дитинство, а батькам кошти, при парафіях старенького Дрогобича не один рік вдало проводять денні літні табори. Про один з таких я Вам розповім...

Знайомтесь: «Живе Літо, з Богом» – найцікавіший за версією дітей і, що важливо – один з найбюджетніших денних таборів франкового краю на думку батьків. Проект діє при парафії «Дрогобицьких священномучеників» лише перший рік, як доброчинна ініціатива, але вже охопив близько 110 дітей, 20 осіб з яких – пільговики чи потребуючі. До речі, родину «Живого Літа» цьогоріч поповнили 15 волонтерів: студенти, аніматори, кухарі, семінаристи, катехити і навіть священнослужителі.

Ранок таборян розпочинався не з кави, як у рекламі відомого німецького бренду, а як годиться – з молитви. Після плідної і щирої дитячої бесіди з Богом на проекті розпочиналися забави і квести, що тривали на радість батькам аж до самісінького вечора. Переводити дух аніматорам від дитячої всеохопливої уваги допомагав лише обід… і то на кілька хвилин.

Діти щодня витанцьовували тематичні «банси» (танці-ігри), брали участь у різних майстер-класах та слухали цікаві лекції про всяку-всячину: одного дня до дітвори в гості завітав навіть оперний співак Віктор Янковський. Візит сього посла запам’ятався дрогобицьким чадам надовго, адже маленькі українці після прослуханого власними вухами репертуару співака близько години стояли в черзі по автограф.

Звісно, без футболу на новенькому коновальському «Уемблі» зі штучним покриттям не обійшлося. За іронією долі, копанку більше полюбили саме юні представниці слабкої статі, які в стилі кращих бразильських зірок копаного м’яча спритно багаторазово «пошивали в дурні» непрудких хлопчурів на таборовому турнірі «Святого Йостоса».

До проекту долучилися також багато небайдужих дрогобичан: тренер з дзюдо Ігор Кучерга, який вчив дітей (і мене особисто) як правильно подати на землю, аби не скрутити собі в’язів; Уляна Шабан, що навчила майструвати дітей різні цікаві штукенції, які й дорослі «не трафлять». Дитяча доля також не була байдужою Ігорю Чаві, Богданові Лазораку, Олегові Майданюку, Михайлові Кравцеві, які в міру своєї можливості допомогли тим, хто сього потребує.

Що ж…З поміччю Всевишнього 2 тижні проекту пролетіли так весело і цікаво, що годі й передати. Краще тисячі слів «Живе Літо, з Богом» резюмує фраза аніматора Віталіка: «За час табору діти з’їли зо 2 десятки кавунів, спожили три гори солодощів і випили не 1 барель холодного чаю. Хай дасть Господь здоров’я нашим квіточкам, а ми до наступного року трішки відпочинемо».

Робіть добро. Воно добром нам всім колись вернеться.

Іларіон ПАНЬКІВ

 

 

НОВИНИ З РАТУШІ

Ремонт площі розпочнуть у вересні

«ГЗ» уже повідомляла, що у Дрогобичі незабаром реконструюватимуть центральну площу міста.

Як зазначив начальник КП “Управління капітального будівництва” Василь Бохонок, до 15 серпня завершиться тендер на сайті публічних закупівель ProZorro, а вже до кінця місяця, відповідно до процедур державних закупівель, буде оголошено переможця – виконавця робіт. Відтак з вересня 2017 року планується розпочати роботи з реконструкції центральної площі міста.

Щодо проекту з реконструкції площі Ринок, то її планують суттєво видозмінити, а саме: вимостити декоративну бруківку, реконструювати сходи, встановити фонтан, озеленити територію, облаштувати лавки (приблизно 46 штук) та багато іншого.

Загальна вартість проекту реконструкції площі Ринок складає 24 млн 719 035 тис грн., з яких: 22 млн 247,131 тис грн. – кошти ДФРР; 2 млн 471,904 тис грн. – кошти Дрогобицької міської ради; Термін реалізації проекту – 3 роки.

 

Міськрада та ДДПУ підписали Меморандуму про співпрацю

7 липня у ратуші відбулося підписання Меморандуму про співпрацю між Дрогобицькою міською радою та Дрогобицьким державним педагогічним університетом імені Івана Франка. Підписи поставили міський голова Дрогобича Тарас Кучма та ректор ДДПУ ім.І.Франка Надія Скотна.

Відтак Дрогобицька міська рада та ДДПУ імені Івана Франка спільно працюватимуть над впровадженням та популяризацією стратегії електронного врядування містом серед студентської молоді.

Як повідомив радник міського голови з інформаційно-комунікаційних систем Станіслав Гайдер, у рамках Меморандуму для студентів педуніверситету на безоплатній основі проводитимуться заходи, лекції, локальні тренінги з відкритих даних, е-сервісів проекту «Дрогобич – Smart City». Читатимуть лекції відомі фахівці, посадовці та активні дрогобичани, які сприяють розвитку електронного врядування у Дрогобичі. Також місто «ставатиме розумнішим» завдяки імплементації важливих е-сервісів. Починаючи з цього тижня, розпочнеться впровадження електронного надання різного роду довідок студентам через систему iGov.

Ректор університету Надія Скотна висловила подяку за можливість долучати студентство до стандартів світового рівня, без яких складно повноцінно працювати в час інформаційного суспільства.

«Дрогобич – це маленьке студентське містечко, тому не може існувати без співпраці з університетом та без залучення освітянської молоді до електронного врядування, яке докорінно змінить наше місто та країну. Наш університет – це «повітря, яким дихає усе місто», - наголосив під час підписання Меморандуму міський голова Тарас Кучма.

 

Готуємося до навчального року

У дрогобицьких дошкільних, загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладах активно тривають ремонти.

До навчального року у школах проводять роботи з енергозбереження, відновлюють спортивні майданчики, замінюють вікна, ремонтують харчоблоки та санвузли, оновлюють комп’ютерну техніку, закуповують інтерактивні мультимедійні панелі, облаштовують лабораторним обладнанням кабінети та інше.

Також у 2017 році 13 навчальних закладів Дрогобича стали переможцями обласного конкурсу мікропроектів відповідно до «Програми розвитку освіти Львівщини на 2017-2020 роки». Зараз у закладах вже ведуться роботи. У загальноосвітніх навчальних закладах №1, 2, 10, 13 проводяться роботи зі встановлення дитячих та спортивних майданчиків.

У ДНЗ №11 проводиться заміна вікон, у ДНЗ та №30 – ремонт фасаду, ДНЗ №15 – заміна вікон та дверей, у ДНЗ №13 – встановлюються чотири ігрові майданчики, а у ДНЗ №20 – шість ігрових павільйонів.

Також за кошти обласного бюджету у школах №14 та №8 і у садочках №24 та №29 проводитимуться заходи з енергозбереження: заміна вікон та дверей.

У ДНЗ №6 проводитиметься ремонт системи опалення.

 

Несумлінні водії позбуваються роботи

Третього серпня у ратуші під керівництвом міського голови Дрогобича Тараса Кучми відбулася робоча нарада з керівниками комунальних підприємств та структурних підрозділів міськради щодо підсумків роботи е-сервісу «Відкрите місто» за липень 2017 року.

Відтак службами за останній місяць по роботі е-сервісу «Відкрите місто»: відновлено проламані каналізаційні люки; відновлено пішохідні переходи; відновлено дорожнє покриття на декількох вулицях міста; відновлено роботу світлофорів; ліквідовано наслідки падіння дерев; відновлено роботу вуличного освітлення (вул. Стрийська,179, Прорізна,2); відновлено конструкцію даху контейнерного майданчика; демонтовано рекламоносій невідповідної рекламної конструкції та ін.

Окрім того, включено в проект ремонт дороги на вул. Є.Коновальця.

Також одне зі звернень дрогобичан стосувалося санітарно-гігієнічного стану у маршрутному транспорті №2 та ставлення водіїв цього маршруту до пасажирів. Відтак директор КП «Комбінат міського господарства» Андрій Янів зазначив, що особисто слідкує за тим, чи проводиться санітарні години у маршрутках. З усіма водіями проводять інструктажі У випадку некоректного ставлення водіїв до пасажирів, надходження скарг (особливо на найбільш завантаженому маршруті №2), водіїв одразу ж звільняють із роботи. За останні три місяці було звільнено майже 20 водіїв автобусів на маршруті №2.

Нагадаємо, що з ініціативи міського голови від серпня минулого року у місті впроваджено електронний сервіс «Відкрите місто». Він спрямований на запровадження інноваційних механізмів участі громадян у вирішення місцевих проблем, налагодженні результативної співпраці мешканців та органів місцевої влади і публічне висвітлення роботи комунальних служб. За допомогою цього сервісу жителі міста мають можливість звертати увагу міської влади та її структурних підрозділів на проблеми благоустрою та інші. Усі звернення відображаються на інтерактивній карті міста. Завдяки прикріпленим фото- чи відеоматеріалам вони стають наочними та зрозумілими, що сприяє оперативності розв’язання проблем.

Прес-служба міської ради

 

 

ПОСТАТІ

З ДУМКАМИ ПРО БЛАГОДАТЬ

Штрихи до портрета золотого ювіляра о. Івана Паньківа

Іноді видається, що багатьох правд не буває, бо є одна: Божа. А вже вона диктує, які слід міняти карати на первоцвіт життя. Так, він має про це зворушливе свідоцтво як благу вість про те, що народився спозаранку 16 квітня 1967 року. Був то загалом мирний час, коли Катерина Паньків (з хати Крупач) подарувала родині третього сина Івана…

Йому передували Володимир (1957) та Ярослав (1958). Радувалися усі односельчани, а найбільше, либонь, батько, який нині, на жаль, уже блаженної пам’яті Михайло Паньків (1929-2010). Звісно, якщо хтось багатів маєтками, то сім’я Катерини та Михайла – дітьми. Услід за синами 1960 року народилася ще й дочка Євгенія.

Усі діти були хрещені, як то велося за тієї нелюдської епохи атеїзму, у хатніх умовах підпільними священиками. Так, приміром, майбутнього духівника Івана хрестив о. Євстахій Сталь… Примітно, що світлиця в будинку Катерини й Михайла часто служила молитовним осередком, де здійснювалося Богослужіння такими підпільними священиками, як о. Чиборик, Пиріжок, Федишин, Більо, Лопачак. Найбільше запам’яталися юному Іванові молитовні інтонації о. Романа Єсипа, Йосафата Каваціва, Василя Мендруня, Антонія Масюка та вже згадуваного Євстахія Смаля. Отже, переємність благодаті відбулася, якщо зважити чин служіння Богові з боку нинішнього Ювіляра. Не омину й о. Софрона Яциківа (ЧСВВ; 1943-2014), який доводився близьким покревним Катерини Паньків і, без сумніву, справив благотворний вплив на становлення Івана Паньківа, власне, як такого майбутнього священика, який не має відстані до людей.

…Нині о. Іван Паньків нерідко навідується в село Мости, що від часу заснування в 1512 році розташоване у Городоцькому районі на Львівщині. Це й не дивно, бо там він побачив світ, який безупину омиває славетна річка Дністер, оспівана у численних народних піснях і легендах. На село Мости припав його час взяти в душу любов до слова. Йдеться про стіни початкової школи, де його перша вчителька Дарія Витрикуш навчала дітей, щоб вміти віднайти світло поміж людьми…

Як простелилася життєва стежка? Опісля початкової – восьмирічна школа, яку закінчив 1982 року в Новому Селі. Воно, до речі, межує із відомим містом Комарно, де в 20-30-х роках особливо успішно функціонувала хата-читальня в рамках «Просвіти», а також друкарня ЧСВВ з благословення митрополита Андрея Шептицького. Окремі з її видань були і на полицях Михайла Паньківа, коли був провізором в церкві села Мости. Для такого школяра, як Іван Паньків, високою є плата за пізнання нового, у т.ч. і роки вивчення таїн електроніки в ПТУ №33, що й сьогодні має добрий авторитет у місті Лева. По закінченню училища в 1985 році судилося Івану Паньківу бути в лавах військовиків: дворічну службу відбув на угорській землі, а саме в Дебрецені.

Повернувшись до Львова, працював на заводі «Електропобутприлад» і був активним учасником відродження й легалізації української Церкви. Неодноразово чув на мітингах голоси Івана Геля, Павла Василика, братів Горинів… Знаменною була зустріч з Владикою Іваном Маргітичем. З цією метою Іван Паньків у 1991 році зумисне їхав в с. Боржавське, що на Закарпатті… Зрозуміло і так: хто шукає, той може віднайти. На 1990-1996 рр. припало уродженцеві села Мости навчатися у Варшавській духовній семінарії, а відтак захистити магістерську працю в Католицькому університеті в Любліні. А той день, коли 9 вересня 1996 року був висвячений у сан священика ісповідником віри Владикою Юліаном Вороновським (1936-2013), він не забуде ніколи… Тоді ж був призначений сотрудником храму Святої Трійці в Дрогобичі, а через три роки стає деканом м.Дрогобич.

Одне слово, від 1999 року о. Іван Паньків – ні, не кволою, а міцною правицею, розпочав розписувати свій «календар добрих справ»… Поміж ними – кілька особливих: опікування від 2002 року духовною станицею на потужній околиці Дрогобича, що на вулиці Є.Коновальця; початок у 2008 році будівництва величної церкви; освячення Храму Владиками Юліаном Вороновським та Ярославом Прирізом, що відбулося 27 червня 2010 року. Той день був особливим для Матері Катерини. Вона не могла нарадуватися – її мрія здійснилася: син буде невіддільним від потягу божих надій для близьких і далеких. Відтоді минуло сім весен. І нині на рахунку о. Івана Паньківа, власне, як пароха чимало проведених заходів. Усі годі перерахувати. Про це переконливо свідчать голоси тих, до кого автор цих рядків звернувся з проханням висловитися з проекцією на ювілей священика. Винятково примітними видаються свідчення Михайла Кравця, Йосипа Фиштика, Марії Дмитрів, Ірини Дмитрів, Ігоря Логина, Ольги Суховерської, Михайла Сікори, Любомира Сікори, Василя Кузана, Івана Зимомрі, Євгена Майданюка, Олега Майданюка, Романа Шагали, а також о. Андрія Буня. Прагну ці зізнання відомих дрогобичан об’єднати в один струмінь думок, сенс яких полягає у наступному візерунку подячних слів.

«Не багато таких, як о. Іван Паньків. Таких, які в поті чола трудяться не заради власного матеріального достатку чи задля задоволення егоїстичного марнославства, але задля благородної Ідеї. Щодень, із самого ранку і до пізнього вечора, він у Храмі чи в домі потребуючого. А ще його часто можна побачити на нарадах голови районної ради чи міського голови, на засіданнях українських культурних товариств. Він бажаний гість в керівників різних осередків Дрогобиччини. Чому? Бо його болить, що учнівська молодь тієї чи іншої школи не має, наприклад, спортивної площадки. Тому він обладнав її із синтетичним покриттям побіля святині, що на вулиці Коновальця,8. Він – активний організатор численних прощ і духовних вишколів для молоді. Його можна зустріти і в студентських аудиторіях, і на шкільних коридорах, і на диспутах у колі вчених і письменників. Він постійний гість на спортивних змаганнях чи культурних імпрезах. Біля церковного храму в Дрогобичі, якого він є настоятелем, найзмістовніші святкування Дня Незалежності, найголосніші великодні гаївки, найбарвистіші різдвяні вертепи. Так, він вміє організовувати і об’єднувати людей. Він добре розуміє, що Україна, про яку мріяли до нас мільйони і про яку мріємо ми, це не гігантська і потворна вавилонська вежа достатку. Творення нової України починається з кожного із нас, залежить від кожного із нас. Бо ми разом і є Україна. Бо там, де ми не вистояли, де не вистачило потрібної самоорганізації та здорового духу, там лихоліття спричинило мільйони жертв, невинно убієнних, де часто-густо не було й могил для співбратів наших. Отже, роботи непочатий край! Для кожного, хто її прагне. Звісно, дуже мало часу залишається в нього для себе, для дружини Наталії, для чотирьох дітей – Маркіяна, Іларіона, Дем’яна та семирічної Настуні. А ще треба провідати Матусю, якій слава Богу, виповнилося цього року красних 85. Та ще до братів завернути. Колись вони чимало долучилися, щоб він став тим, ким є. Щоб виріс людяним, щоб вивчився на священика, щоб був благим до близьких і далеких людей. Тому він мусить максимально ущільняти час, відмобілізовувати усі свої зусилля, спрямовані на нові досягнення... А ще треба вміти відсторонитися від того світського, що містить, як правило, гріховну спонуку, знайти неодмінно час для молитви, для читання, для духовного вдосконалення.

Таким він є і, очевидно, що так він бачить своє служіння Господу, Україні й людям. Усе це мовиться про всечесного отця Івана Паньківа, декана Дрогобицького деканату УГКЦ, настоятеля храму Дрогобицьких Блаженних Священномучеників Віталія, Северина та Якима».

Він нерідко зупиниться біля саду, що зростає побіля Храму. Дивиться у далину, куди ще має пробитися асфальтівка. «Щоб людям легше йти до святині», – думкою глянув на розбиту вщент дорогу. Хто знає, де вододіл між Карпатами й Татрами. Та, напевно, відповідь є, либонь, на кожне запитання. Як дійшов до полудня віку? Його ж особисте зізнання звучить в урочистому ключі, хоч пафос тут заземлений і м’яко в’яжеться з покорою.

Усе, що вдалося досі зробити, це – ласка Божа. Результат моєї роботи – це труд усієї спільноти. А за дар життя я завдячую Богові і моїй старшині: блаженної пам’яті батькові Михайлу та матусі Катерині, а також бабусі Олені й дідусеві Ізидору. Згадую з трепетом бл. п. о. Софрона Яциківа, який в часи підпілля приходив до нашого дому і приносив власноруч переписані молитовники, аби я вчився й залишив добрий слід на землі. Годі не виокремити невтомну допомогу з боку дружини й дітей…

…Пастир стоїть біля Царських воріт. Звідси духівник завжди аргументовано промовляє до вірників, бо знає: хтось на Сході України іде не на весільне свято, а на смерть; хтось має потребу прискорити біг, бо інакше обпече його розбурханий лиходієм вогонь… Будьмо певні: о. Іван Паньків нікого не залишить на самотині з бідою. Він тісно зачиняє браму Царських врат. Нехай там заколоситься радість, яку він несе людям…

З роси і води! На многая і благая літ!

Микола ЗИМОМРЯ

 

 

СВІТ СПОРТУ

У футбольне міжсезоння

Доки у першості Львівщини з футболу у ІІ лізі тривала перерва, дрогобицька «Галичина» провела низку товариських матчів.

Наша команда перемогла суперників: СКК «Пісочна» – 3:2 (голи: В.Сушенець, Р.Пилипчак, М.Філіпов), «Кар’єр» (Торчиновичі) – 5:4 (В.Вовкун, В.Бреньо, І.Городиський, Р.Маленяк – 2), «Нафтовик» (Борислав) – 3:2 (І.Тершак, Ю.Світлик, А.Сенів).

Змагання у першості Львівщини відновляться 13 серпня. У матчі 12 туру «Галичина», яка посідає ІІ місце у турнірній таблиці, у Великому Любіні гратиме з тамтешнім «Вересом».

Ярослав ГРИЦИК

 

До уваги вболівальників та небайдужих дрогобичан!

У суботу, 12 серпня, о 10.00 організовується толока з упорядкування стадіону “Галичина” на вул. Спортивна, 1 у Дрогобичі.

Прохання мати при собі інструмент для корчування кущів, дерев, бур’янів (сокири, лопати, мотокоси, бензопили і т.ін).

МФК «Галичина»

 

 

Подарунок бібліотеці

Остап Вишня писав, що газета – дуже велике діло, особливо коли вона гарно зшита докупи

За безліччю турбот не зауважуємо буденного та повсякденного.

Ось, наприклад, прийшовши в центральну Дрогобицьку бібліотеку імені В.Чорновола, один із наших колег – відомий журналіст пан Р., взявши до рук зшиток газети «Галицька Зоря», не знайшов певного примірника, якого шукав. На претензії журналіста працівники бібліотеки відповіли, що зникають не тільки сторінки номерів, але й цілі номери газет. Очевидно, газета є такою популярною, що деякі читачі хочуть отримати її в такий спосіб. Але виривати сторінки і привласнювати газети з бібліотеки – протизаконно і вкрай неетично.

Відтак одному з працівників редакції спало на думку подарувати бібліотеці, зокрема її читачам, зшиток за 2016 рік у гарній твердій палітурці, яку виготовило ПП «Посвіт» (тут на пропозицію виготовити палітурку відгукнулися із задоволенням і зробили це безкоштовно).

Бібліотекарі на чолі з директором п.Людмилою Литвин подякували за хороший подарунок ініціатору ідеї А.Білецькому, Редакції народного часопису «Галицька Зоря»і зосібна колективу ПП «Посвіт», яке очолює А.Лесишин, за безкорисливо бездоганно виконану роботу.

Ігор ЧИЖ, фото автора

 

 

НАЙБІЛЬШИЙ СКАРБ

Про стан річок у Дрогобицькому районі

На виконання вказівки голови Дрогобицької РДА Володимира Шутка щодо створення комісії по факту загибелі риби в р.Радичівка в с.Нагуєвичі, 22.07.2017р. працівники Дрогобицького управління водного господарства разом з представниками Нагуєвицької сільської ради Дрогобицького району, представниками РДА та департаменту екології та екологічної інспекції провели обстеження р.Радичівка.

Обстеження річки проводилося біля заповідника Івана Франка на довжині орієнтовно 1,5 км. В результаті обстеження встановлено факт масової загибелі риби, про що було складено акт.

Також 22 липня було здійснено відбір води з р.Радичівка для подальшого аналізу з метою встановлення причин загибелі риби. Відібрана вода була направлена в лабораторію Львівської ГГМЕ для проведення аналізу.

2 серпня результати були передані до Дрогобицького УВГ. За даними результатами було встановлено перевищення гранично допустимих концентрацій деяких речовин та фізичних показників у 2-11 разів. На жаль, винуватців забруднення р.Радичівка не було встановлено, так само як і в аналогічних випадках при забрудненні річок Солониця та Трудниця у 2015 році.

Дністер не протікає через наші терени, але люди не задумуються над тим, що забруднюючи такі річки, як Бистриця, Тисмениця, Трудниця, Ріпчанка, Солониця та багато інших маленьких річок, води яких поповнюють Дністер, ми самі завдаємо значної шкоди цій річці. На території Дрогобицького району протікає 25 річок загальною довжиною 467,5 км. Усі вони входять до басейну Дністра і поповнюють його води. На жаль, ці річки далекі від доброго екологічного стану. Яскравим прикладом може бути літо 2015 року, коли стічними водами ТзОВ «Трускавецький водоканал» було забруднено р.Солоницю. Наслідки такого забруднення відчули всі жителі населених пунктів, розташованих нижче по течії річки від м.Трускавець. Цей випадок був резонансний, за цим фактом порушено кримінальне провадження, однак винні так і не були притягнуті до відповідальності. Також у прибережних захисних смугах річок люди часто влаштовують несанкціоновані сміттєзвалища. У 2017 році вони були виявлені в с.Підмонастирок на р.Бистриця, в с.Болехівці на р.Солониця.

Дрогобицькою районню радою було прийнято «Екологічну програму Дрогобицького району на 2016-2017 роки», одним з основних пунктів якої є недопущення утворення несанкціонованих сміттєзвалищ, скидання неочищених каналізаційних стоків у придорожні канави та водні артерії. Програма передбачає активізацію роботи виконавчих комітетів сільських та селищних рад щодо притягнення громадян до адміністративної відповідальності за забруднення довкілля. Дрогобицьке управління водного господарства постійно проводить моніторинг стану річок і у випадках виявлення порушень природного законодавства скеровує матеріали в екологічну інспекцію для вжиття заходів відповідно до чинного законодавства. Питання екологічного стану водних об’єктів перебуває на постійному контролі голови Дрогобицької РДА В.Шутка та голови Дрогобицької районної ради М.Сікори.

Дрогобицьке УВГ системно працює над поліпшенням екологічного стану річок та захисту населених пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод. У 2016 році очищено р.Солониця в с.Болехівці та м.Стебник, потік у с.Верхні Гаї, р.Ріпчанка у с.Далява. Для захисту житлового будинку в смт.Підбуж зроблено берегоукріплення габіонними скринями правого берега р.Сторонявка. Загалом в 2016 році в Дрогобицькому районі управлінням виконано природоохоронних заходів на суму майже 1 млн. грн. Управління також бере участь у різноманітних конкурсах та акціях, таких як «День Довкілля», «До чистих Джерел» під час яких проводиться прибирання річок та потоків від сміття. Останні роки Дрогобицьке УВГ організовує конкурс «Барви Дністра», під час якого ведеться роз’яснювальна робота серед учнів шкіл про необхідність утримання річок у чистоті, унеможливлення скиду у них побутових та виробничих стоків і проводиться конкурс дитячого малюнка.

Приємно згадати сільські ради Старого Кропивника (голова Ігор Михайлович Гандзій), Верхніх Гаїв (Володимир Йосипович Ханас), Медвежі (Степан Іванович Коваль) та інших, в яких прибережні захисні смуги річок та водойм перебувають у доброму стані, на берегах відсутні стихійні сміттєзвалища.

У літній період на щоденному контролі Дрогобицького управління водного господарства, Грушівської, Вороблевицької і Літинської сільських рад стоїть питання можливого загоряння торфів на сільськогосподарських угіддях. При підвищенні температури навколишнього середовища категорично забороняється спалювати суху траву та бур’яни.

Усі жителі та організації повинні свідомо підходити до питань збереження чистоти річок, потоків, джерел та водойм для того, щоби ми могли передати нашим нащадкам найбільший скарб на землі – чисту воду.

Георгій ДЕМЧУК, начальник Дрогобицького управління водного господарства

На фото: начальник управління Г.Демчук, головний інженер С.Дембицький та працівники Н.Процько, М.Андибур.

 

 

Пам’яті Любомира Адамовича Гаєвого

(25 червня 1932 р. – 21 липня 2017 р.)

Після мирної пішої прогулянки з дружиною липневим Дрогобичем під час короткого сну тихо відійшов у кращі світи Любомир Адамович Гаєвий. Старші люди кажуть, що треба бути дуже побожним, аби від Господа заслужити такий легкий перехід.

Своїм життям Любомир Адамович став прикладом щиро християнського і високо патріотичного галичанина. Проявом цього був його вибір професії вчителя, а згодом викладача, вченого і перекладача англійської мови. Цим Любомир Адамович сприяв вихованню підростаючої молоді і професійному формуванню вчителів та майбутніх громадян України.

На факультеті іноземних мов тодішнього Дрогобицького педінституту Любомир Адамович викладав нормативні курси граматики і стилістики англійської мови, теорії перекладу, читав спеціальний практичний курс англо-українського перекладу. Зібравши тут багатий фактологічний матеріал, Любомир Адамович захистив дисертацію у Київському державному інституті іноземних мов та здобув учений ступінь кандидата філологічних наук.

Як куратор студентських груп у 1970-х/1980-х рр. активно провадив у позанавчальний час виховну роботу: організовував співочі гуртки виконавців народних українських і англійських пісень, різноманітні «Вогники» під Новий Рік та інші свята. Під час вересневих сільгоспробіт зі студентами – як-от у селі Бережниця Жидачівського району – організовував драмгуртки, які показували свої вистави на сценах сільських клубів. Де була можливість – ставили й давали концерти й вистави про студентське життя.

Водночас, від самого початку заснування диригентом Степаном Стельмащуком Дрогобицького чоловічого хору «Бескид», Любомир Адамович близько півстоліття був його активним учасником і провідним баритоном.

Хор «Бескид» глибоко сумує з приводу смерті Любомира Адамовича та висловлює співчуття його родині. Світла пам’ять про давнього і відданого бескидівця залишиться у наших серцях.

Вічна йому пам’ять і Царство Небесне!

 



Создан 10 авг 2017



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником