ГАЛИЦЬКА ЗОРЯ

ПРОВАЛЛЯ БІЛЯ СТЕБНИКА




У ніч на 30 вересня на території шахтного поля рудника №2 ПАТ «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» сталося просідання земної поверхні. За стебницьким мікрорайоном Солець, у полі праворуч від автодороги Дрогобич – Трускавець, утворилося провалля діаметром до 300 метрів і завглибшки майже 50 метрів.

За попередніми висновками, провал земної поверхні стався внаслідок незначного землетрусу на глибині понад 2 км, поштовхи якого були відчутні у Стебнику і навіть у селі Нагуєвичі. За іншою версією, землетрус виник як наслідок обвалу земної поверхні над шахтами «Полімінералу». Внаслідок цього була пошкоджена лінія електропередач, але енергопостачальники оперативно перемкнули населені пункти на іншу лінію.

30 вересня – 1 жовтня на місці події працювали районна та обласна комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій. На території навколо провалля виставили охорону, заборонили рух важковагового транспорту у напрямку Трускавця. З мешканцями Сільця та Модрич провели відповідну роз’яснювальну роботу.

Науковці ТзОВ «Інститут «Гірхімпром» та Івано-Франківського Національного університету нафти і газу, фахівці державної екологічної інспекції здійснюють обстеження та постійний моніторинг ситуації. Під час однієї з нарад завідувач кафедри геотехногенної безпеки та геоінформатики Івано-Франківського НТУНГ, доктор геолого-мінералогічних наук, професор Едуард Кузьменко запевнив, що обвал, який стався в ніч на суботу, не несе загрози для Трускавця та його мешканців.

Натомість під загрозою опинився водогін Гірне – Дрогобич, що проходить неподалік провалля. Його, як і автодорогу до Трускавця та лінію електопередач, очевидно, доведеться переносити.

Про ситуацію невідкладно повідомили вище керівництво держави – Президента України Петра Порошенка та Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана.

2 жовтня у Дрогобицькій РДА відбувся брифінг для журналістів з приводу цієї надзвичайної ситуації. У ньому взяли участь голова райдержадміністрації Володимир Шутко, міський голова Трускавця Андрій Кульчинський і його заступник Олексій Балицький, міський голова Стебника Петро Старосольський, директор СГХП «Полімінерал» Володимир Коваль, керівники служб ДСНС та правоохоронних органів.

Вони відповіли на запитання представників центральних телеканалів та місцевих ЗМІ з приводу обвалу карстових порід біля на автодороги Дрогобич – Трускавець.

Володимир Шутко розповів про першочергові заходи, здійснені владою та спеціалізованими службами для попередження нещасних випадків у районі провалля, про заходи, яких вживала у попередні роки місцева влада з метою недопущення надзвичайної ситуації. Серед останніх – звернення сесії районної ради до ВРУ та Кабміну щодо передбачення у Державному бюджеті України коштів на проведення природоохоронних робіт для збереження екологічної та техногенної безпеки регіону, звернення районної комісії з питань ТЕБ та НС щодо розгляду ситуації навколо «Полімінералу» на обласній комісії та ін.

Як зазначив директор заводу «Полімінерал» Володимир Коваль, просідання ґрунту в цьому місці контролювалося відповідними службами щотижнево та щоквартально і фіксувалося до 30 сантиметрів на рік. Адже прісна вода, яка потрапляє у шахти, поступово затоплює рудник №2, розмиває соляні цільники (опори), які підтримують земну поверхню, і спричиняє просідання ґрунту. На жаль, повністю зупинити цей процес не вдається. А закачування соляних росолів у шахти, яке проводилося у попередні роки, не підтвердило свою ефективність.

За словами Петра Старосольського, уперше поверхня над шахтами провалилася ще у далекому 1978 році. Час від часу це трапляється у різних місцях. Щоправда, заглибини були значно меншими.

Фахівців з геології прогнозують, що розміри провалля можуть збільшитися у ширину ще приблизно на 50 м від країв. Це відбуватиметься за рахунок зсуву ґрунту, особливо в дощовий період, оскільки по периметру урвища мають місце глибокі тріщини.

Комісія з питань ТЕБ та НС звертається до мешканців, що проживають в населених пунктах поблизу провалля, з проханням не наближатися до місця просідання ґрунту до остаточного вивчення ситуації.

Ярослав ГРИЦИК

Фото з офіційного сайту РДА

***

Загрози для Дрогобича нема 

Начальник відділу надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Дрогобицької міської ради Микола Летнянчин на оперативній раді у ратуші зазначив, що обвал карстової породи у селі Модричі ніякої загрози території Дрогобича не несе. «Єдине, – додав посадовець, – у випадку, якщо руйнування і надалі продовжуватиметься, існує загроза знищення частини водогону Гірне – Дрогобич, який проходить поблизу, а також дороги Дрогобич – Трускавець, відтак об’їзд здійснюватиметься або через Стебник, або через Модричі», – роз’яснив М.Летнянчин.

Міський голова Тарас Кучма наголосив, що обвал породи є проблемою не Дрогобича, Стебника, Трускавця чи району, а загальнодержавного рівня, але Дрогобич завжди напоготові у разі необхідності допомогти.

«Працівники «Муніципальної варти» Дрогобича спільно з поліцією впродовж декількох днів охороняють межі обвалу, оскільки люди, зокрема відпочивальники з Трускавця, зробили з цього небезпечного місця туристичний об’єкт, ступаючи на краї прірви, не усвідомлюючи смертельної небезпеки», – наголосив Тарас Кучма.

Прес-служба міської ради

***

У дзвони тривоги почали бити давно

Як тільки на Стебницькому калійному заводі припинили виробництво  міндобрив, різко почали зменшувати фінансування на обслуговування шахтних комунікацій. Місцева влада і громади вимагали у держави повернутися обличчям до проблемного об’єкта, адже, якщо його належним чином не «законсервувати», – може статися лихо. Особливо комісії, і чиновники найвищих рангів, кандидати в депутати до Верховної ради, а згодом і уже парламентарі навідувались до Стебника, доки надворі наставала пора виборів. У Стебнику побували два прем’єри – В.Янукович і Ю.Тимошенко. Та обіцянки, заяви, резолюції залишалися на папері порожнім відгомоном тривожних дзвонів. Щоб не бути голослівним наведу низку витягів із публікацій у н/ч «Галицька Зоря».

Та спершу подамо коротку інформацію журналіста Андрія Говіщака, яку він помістив на шпальтах тодішньої газети «Радянське слово» (№4 за 1986 рік) під заголовком «Господарі підземних горизонтів». … Рудник №1 калійного заводу. Подолавши за 45 секунд 180-метрову товщу землі, опиняємося на другому горизонті. Виходимо у простору, залиту світлом камеру чекання. Звідси в різні сторони розбігаються штреки, в яких прокладено рейкові колії майже на 46 кілометрів. До найдальшої видобувної камери 3,5 кілометра…

* «На що надіється «Полімінерал»… («ГЗ» №44, 10 червня 2003 р.).

… - Як ви збираєтесь законсервувати рудник №2, щоб запобігти екологічній катастрофі? (запитання до директора підприємства М.Яковлєва).

Відповідь: - Науковці академії гірничих наук України запропонували нам кілька варіантів. Одним із них передбачено заповнення пустот відходами породи із хвостосховища. Однак цей проект дуже дорогий (приблизно 440 тисяч гривень) і технічно складний. Вартість іншого проекту складає приблизно 160 мільйонів гривень. Але це не єдиний плюс. Заповнити порожнечі розсолами технічно набагато простіше. А згодом ці розсоли можна буде використати і для виробництва солі. Цей проект при державному фінансуванні могли б реалізувати уже до кінця наступного року.

- А що чекає на рудник №1?

- Цей рудник з 1961 до 1988 року видавав на-гора щорічно по одному мільйону тонн руди. Хто розуміється у гірничій справі, знає, які це величезні навантаження на обладнання. За висновками Західного наукового центру, рудник, а особливо збагачувальний комплекс, підлягають під 3-4 категорії небезпеки, коли працювати тут уже не можна…

- Чи не простіше було б «спокусити» потужних інвесторів, адже родовище наше унікальне, а запаси камієво-магнієвих руд величезні?

- Інвесторів не знаходять, як гриби у лісі. Ті, що зараз з’являються, - це просто грошові мішки, для яких високі технології – річ другорядна. Ми втратили ще у 1990 році прекрасного інвестора – фірму «Італкалій». Італійці пропонували все – і високі технології, і технічне оснащення, і навіть нові ринки. Але ні Львів, ні Київ не погодилися віддати їм контрольний пакет акцій. Потім, у 1996 році ми втратили одну американську фірму. Тепер мусимо надіятись на державу…

* На стебницький «SOS» відгукнулися регіонали («ГЗ» №41, 10 квітня 2009 р.).

… У 2006 році Міністерство охорони навколишнього природного середовища визнало ГПХ «Полімінерал» зоною економічного лиха…

Запаси калійної солі на стебницькому родовищі, як зазначив Микола Яковлєв (директор), – одні з найбільших у світі. Аналогів такої руди немає. У ній містяться основні природні багатства – 790 млн тонн руди. Хіба не ласий шматок для інвестора?

Внаслідок недофінансування з боку держави природоохоронних заходів під Стебником утворилася пустота площею більш як 30 млн куб. м. Щодня гірники обходять територію. І як можуть укріплюють нові провали.

Ситуація на підприємстві погіршується щодня. Виконавчий директор відділення гірничо-хімічної сировини Академії гірничих наук України, член-кореспондент Анатолій Гайдін, який ще у 2007 році відвідав зону екологічного лиха, виніс свій вирок: «При найгіршому розвитку подій неминуче гряде провал автодороги, яка з’єднує трасу «Львів – Трускавець», потім провал водогону «Гірне-Дрогобич», ліній електромереж 110 і  220 кіловольт, якими проводять електроживлення споживачів Бориславсько-Дрогобицького енерговузла. Все це може звалитися в одну яму». Неодноразово директор підприємства звертався в усі інстанції, профінансувати план робіт проекту, який у 2003 році був запропонований урядом Віктора Януковича. Тоді Міністерством промислової політики було запропоновано виділити 6 млн грн. Однак фінансування припинилося у зв’язку зі зміною уряду. Якщо влада і надалі належним чином не реагуватиме на цю архіважливу проблему і не профінансує роботи щодо усунення екологічно небезпечних карстових провалень, то зона екологічного лиха невдовзі стане зоною лиха стихійного, – підсумував тодішній народний депутат від Партії Регіонів, заступник голови комітету ВРУ України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської аварії Олександр Горошкевич…

* Про громадські слухання, дороги і ситуацію на «Полімінералі»… («ГЗ» №52, 16 травня 2009 р.)

* «Громадський форум Дрогобиччини» висловив занепокоєння ситуацією, що склалася щодо незадовільного державного фінансування природоохоронних заходів на Стебницькому ДГХП «Полімінерал», а це загрожує техногенною екологічною катастрофою. Організація скерувала відкритого листа на адресу Президента, Прем’єр-міністра, Голови Верховної ради України…

На жаль, фінансування забезпечується щороку лише на 16 – 25 відсотків від потреби, що привело до поглиблення екологічних проблем і посилення кризового стану підприємства.

* «Наразі загрозу катастрофи ліквідовують…» («ГЗ» №133, 1 грудня 2009 року).

Минулого вівторка над рудником №2 Стебницького ДТХП «Полімінерал», якраз у місці, де протікає річка Вишниця, частина грунту провалилась у карстову порожнину. Ця природна, поки  що мала катастрофа, засмоктала річку. З тим, щоб не сталося масштабного лиха, одразу знайшлися у Києві гроші, а це 5,6 млн грн. і вони у термінованому порядку надійшли на ліквідацію техногенної ситуації. Ліквідатори працюють у двох напрямках: засипають провалля (орієнтовні розміри – 100х100 метрів, ширина – близько 15 м) і створюють штучне русло для річки. Варто зазначити, що поки існують пустоти під землею від колишніх соляних копалень, доти вони мають перебувати під пильним контролем фахівців. Одноразова ін’єкція не зарадить справі.

Минулі події – історія, нинішні – життя.

Володимир ТУРМИС

 

 



Создан 05 окт 2017



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником