ГАЛИЦЬКА ЗОРЯ


Новини в "ГЗ" від 19 жовтня 2017 р.




МІНІСТР – У МЕДЕНИЧАХ

13 жовтня у смт. Мединичі побували Міністр інфраструктури України Володимир Омелян та голова Львівської облдержадміністрації Олег Синютка. Мета візиту – проінспектувати хід ремонтних робіт, які відновилися на автодорозі Східниця – Пісочна.

Поважних гостей супроводжували начальник служби автомобільних доріг Львівщини Руслан Кандибор та цілий десант журналістів. Дрогобиччину представляв депутат Львівської обласної ради Михайло Задорожний.

Гості оглянули, як техніка підприємства «Автомагістраль-Південь» укладала бетонну основу дороги, готуючи поверхню під асфальтування. Головний інженер підприємства розповів, що цього року капремонт дороги продовжать до с.Криниця – до межі, де завершується відфрезерована поверхня. Паралельно триває підсипання узбіччя вздовж заасфальтованих раніше ділянок траси, через населені пункти прокладуть тротуари. Наступного року заасфальтують усі з’їзди з головної дороги.

Під час брифінгу для журналістів Міністр інфраструктури Володимир ОМЕЛЯН повідомив:

«У минулому році ми почали відновлення українських доріг, до кінця поточного плануємо відремонтувати мінімум 2 тисячі кілометрів доріг загальнодержавного значення в Україні. Але ключове завдання, яке стоїть перед нами, – створення Дорожнього фонду, що передбачено у проекті Держбюджету на наступний рік. Від 1 січня 2018 року він повинен запрацювати. Має відбутися децентралізація Укравтодору, тобто 120 тисяч кілометрів доріг переходить на відповідальність областей із фінансуванням з Дорожнього фонду. Львівщина будує дороги якісно. Ці темпи зберігаються і в минулому, і в цьому році. Я переконаний, що так само буде і в наступному році. Щодо експерименту зі скеруванням на ремонт доріг коштів з перевиконання митних платежів – я сподіваюся він буде продовжений на наступні роки, допоки повноцінно запрацює Дорожній фонд».

Очільник Львівщини Олег СИНЮТКА зазначив: «Цього року ми планували вийти на обсяги виконання робіт понад 600 кілометрів, що на 100 кілометрів більше, ніж у попередньому році. Однак друга частина року проходить набагато складніше, тому що виникли проблеми з постачанням сипучих матеріалів. І це сьогодні – головна перешкода, яка не дає можливості зберегти ті темпи, які були в першому півріччі. Але, незважаючи на це, ми поставили перед собою завдання – дороги магістрального характеру Миколаїв – Жидачів, Пісочна – Східниця, Дрогобич – Самбір, Дрогобич – Борислав та інші завершити у цьому сезоні. Я вдячний Міністерству інфраструктури за допомогу у виділенні коштів на ремонт доріг. А ініціатива створення Міністерством Дорожнього фонду та продовження митного експерименту вселяють оптимістичні сподівання і на 2018 рік».

Йшлося під час брифінгу і про надзвичайну ситуацію з проваллям біля Стебника. Олег СИНЮТКА сказав: «Ми звернулися до Міністерства регіонального розвитку, тому що це Міністерство спільно з профільним віце-прем’єр-міністром координують питання ліквідації надзвичайних ситуацій. Провели засідання комісії, на якому визначилися, що компанія, яка має в оренді й користуванні підприємство «Полімінерал» і йому належать ці гірничі відводи, повинна локалізувати й вивести з надзвичайної ситуації саме провалля і не допустити наступних провалів. Що стосується загальнодержавного рівня, то стоїть три питання: перенесення ЛЕП, водогону до Дрогобича і будівництво об’їзної дороги на Трускавець. Спочатку це розглядатимуть на комісії з питань надзвичайних ситуацій і тільки тоді – у міністерствах».

***

Того ж дня депутат облради Михайло Задорожний побував у Меденицькій селищній раді. Річ у тім, що при формуванні програм йому вдалося передбачити в обласному бюджеті 960 тис грн. на ремонт зруйнованої дороги на вул. Лисенка у смт. Меденичі. Кошторисні призначення з’явилися ще у першому півріччі ц.р. Але… роботи дотепер так і не розпочалися. Днями начальник департаменту ЛОДА Роман Кокотайло попередив депутата Михайла Задорожного: оскільки комунальна дорога у Меденичі – фактично остання на Львівщині, де ще не приступали до робіт, кошти мають намір скерувати на іншу територію.

Тож М.Задорожний вирішив з’ясувати всі обставини, адже Дрогобиччина може втратити майже мільйон гривень! На дорозі на вул. Лисенка справді ще не робилося нічого у плані асфальтування. Лише кілька робітників та екскаватор почали прокопувати канаву для водовідведення і вкладали у неї бетонні лотки.

На жаль, із селищним головою Меденич депутату облради та журналістам поспілкуватися не вдалося. Натомість секретар селищної ради та головний бухгалтер повідомили, що угода на проведення робіт ще не укладена, є лише попередня домовленість з однією із львівських фірм, яка, втім, має багато інших замовлень і до Меденич наразі не збирається.

Михайло Задорожний порадив адміністрації селища звернутися до підприємства «Автомагістраль-Південь», яке якраз асфальтує трасу Східниця – Пісочна на території Меденич. Уся потужна техніка – на місці, тож автомагістралівці заасфальтували би вул. Лисенка швидко і якісно. Трохи згодом це підтвердив і головний інженер фірми у розмові з депутатом облради. Тепер слово – за керівництвом Меденич.

Ярослав ГРИЦИК

Фото автора

 

 

Підстав для паніки нема 

Днями Дрогобич потрапив на екрани провідних телеканалів і сторінки періодичних та інтернет-видань. Новина була неприємною і тривожною: раптово померла трирічна дівчинка. Діагноз – менінгококова інфекція – встановили 6 жовтня, лікарі боролися за її життя, та, на жаль, через добу дитина померла. За словами медиків, такий блискавичний розвиток захворювання характерний для менінгококової інфекції.

Серед батьків дітей, які разом з дівчинкою відвідували дитячий садок №2 «Калинонька», зчинилася паніка. 11 жовтня в дитсадку відбулися збори батьків за участю заступника міського голови Василя Качмара, начальника відділу освіти Петра Сушка та інших спеціалістів. Батьки вимагали тимчасово закрити дошкільний заклад на карантин, провести відповідні обстеження і дезінфекцію, що й було зроблено.

Якою є ситуація сьогодні ми поцікавилися в начальника відділу охорони здоров’я виконавчих органів Дрогобицької міської ради Володимира ЧУБИ.

- Обстежені практично всі працівники дитсадка, діти, які його відвідують, а також батьки і родичі, які контактували з дитиною. Результати обстежень є негативними – тобто, збудника менінгококової інфекції у взятих мазках не виявлено. Найімовірніше, дитина могла заразитися в іншому, невстановленому місці. Тобто дитсадок «Калинонька» зараз є безпечним для відвідування дітей, - наголосив Володимир Іванович.

Ярослав ГРИЦИК

 

Стебницька проблема – не регіональна, а загальнодержавна

На оперативній понеділковій нараді міський голова Стебника Петро Старосольський розповів деякі деталі із засідання групи вчених і практиків щодо залучення передових розробок для запобігання масштабної катастрофи, пов’язаної із підземними пустотами колишнього калійного заводу.

Після того, як у радіусі 300 метрів утворилося провалля завглибшки 40-50 метрів, виникла тривога, адже, якщо не зупинити процес руйнації підземних калійних стволів, можлива ланцюгова реакція.

Потужну підтримку Петро Старосольський має від міського голови Тараса Кучми. Як тільки виникло провалля, «Муніципальна варта» цілодобово патрулювала цей «об’єкт», щоб цікаві люди не потрапили під можливий зсув ґрунту. Листи-застороги надійшли до найвищих столичних кабінетів. Адже стебницька проблема є не регіональною, а загальнодержавною.

До речі, понад рік тому Тарас Кучма запросив цілу депутатську групу Верховної Ради України відвідати Дрогобич і відповідно Стебник. Тоді подали карту ймовірних проваль, і зокрема було вказане саме це місце, де і сталося це лихо у ніч на 30 вересня.

«Столична влада мусить зреагувати на запити влади і громади, і це її обов’язок», - підсумували й інші промовці.

Володимир ТУРМИС

 

Відділ освіти матиме «гарячу лінію»

За останній період від мешканців Дрогобича надходить чимало звернень та зауважень, які стосуються освітньої галузі міста. З цього приводу 17 жовтня на оперативній нараді у ратуші заступник міського голови Василь Качмар дав доручення начальникові відділу освіти Петрові Сушку створити у відділі освіти «гарячу лінію».

«Як бачимо з практики відділу охорони здоров’я, більшість скарг виникає через непоінформованість громадян. «Гаряча лінія» у відділі охорони здоров’я дозволяє оперативно надати ґрунтовну відповідь громадянам. Також це сприяє зменшенню скарг на адресу міської ради та інших інстанцій», - зазначив Василь Качмар.

Посадовець наголосив, що нововведення необхідне задля забезпечення більшої ефективності роботи відділу освіти, можливості мобільно розв’язувати проблеми і контролювати ситуацію у навчальних закладах міста.

Прес-служба міської ради

 

 

Митрополит Андрей «оселився» у Дрогобичі

12 жовтня на фасаді головного корпусу ДДПУ ім.І.Франка урочисто відкрили барельєф митрополитові УГКЦ Андрею Шептицькому.

Чин освячення у співслужінні зі священиками здійснив владика Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ Ярослав Приріз.

Звертаючись до присутніх, владика Ярослав наголосив на значному внеску митрополита Андрея Шептицького у розвиток освіти, зокрема, як він сприяв у відкритті садочків, сиротинців, гімназій, малих семінарій та академії. «Митрополитові було боляче дивитися, як згодом більшовицька чума нищила його 40-літню працю, нашу історію, культуру, церкву, а найголовніше – система нищила людину. Зараз ми поступово відроджуємо ці українські інституції, але дуже важко й непросто відновити цілісну людину. А митрополит завжди дбав про це», - сказав владика, подякувавши усім, хто долучився до виготовлення та встановлення барельєфу.

Єпископ також нагадав, що рівно 15 років тому блаженної пам’яті владика Юліян Вороновський та бл.п. ректор ДДПУ Валерій Скотний уклали угоду про співпрацю церкви та університету у площині капеланства.

Міський голова Тарас Кучма та ректор ДДПУ ім. І.Франка Надія Скотна поклали кошик з квітами до освяченого барельєфа. Відтак учасників заходу запросили до актової зали університету на конференцію, присвячену історичній постаті митрополита Андрея Шептицького та 15-літтю співпраці між СДЄ УГКЦ та ДДПУ ім. І.Франка. Під час відкриття конференції виступили: владика Ярослав Приріз, ректор ДДПУ Надія Скотна, міський голова Тарас Кучма, колишній проректор університету Юрій Кишакевич та гості.

Ярослав ГРИЦИК

Фото автора

  

Всеукраїнський успіх Олега Григоровича

Одинадцятикласник Дрогобицького педагогічного ліцею Олег Григорович посів третє місце у фіналі Всеукраїнського науково-технічного конкурсу «Intel Техно Україна 2017-2018» – національному етапі міжнародного конкурсу науково-технічної творчості школярів Intel ISEF (International Science and Engineering Fair).

У фіналі брали участь 213 школярів зі всієї України.

Наукові керівники учня – доцент Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка Іван Васильович Гадзаман та вчитель фізики ліцею Роман Миколайович Хлопик. Фінал конкурсу пройшов на базі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» 10-13 жовтня.

Вл.інф.

 

Голова територіального НАБУ мав діалог у Трускавці

Днями голова Львівського територіального управління НАБУ (до цієї структури входять 8 областей, зокрема Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька, Закарпатська, Рівненська і Волинська) Тарас Лопушанський зустрівся із громадськими активістами, Трускавецькою владою і журналістами. Нагадаємо, 34-річний адвокат у конкурентному конкурсі переконав комісію у своєму високому професійному рівні, тож отримав цю важливу державну посаду. За словами самого Тараса Васильовича, підбір кадрів у НАБУ регламентується відповідними вимогами.

Львівське управління НАБУ провело низку резонансних розслідувань щодо діянь корупційних чиновників, посадовців. Деякі результати вже оприлюднені, інші наразі у стадії дослідування. Також НАБУ розраховує на небайдужих громадян, яким відомі факти зловживань чиновниками. Тож воно готове до співпраці, однак будь-яка інформація має ґрунтуватися на конкретиці, а не за принципом – «треба комусь дошкулити». Існує й телефон довіри.

Чи зуміє НАБУ і громада викорінити це корупційне зло – лише Богу відомо. Бо, судячи з інформаційних щоденних потоків, хабарники і корупціонери нічого не бояться…

Володимир ТУРМИС

 

Очікування та несподіванки ЗНО-2018

1. Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 31.07.2017 №1103 «Деякі питання проведення в 2018 році зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти», зареєстрованого в Міністерстві юстиції 16.08.2017 за  №1014/ 30882 зовнішнє незалежне оцінювання 2018 року буде проведено з 22 травня до 14 липня 2018 року.

2. Зменшився перелік навчальних предметів длaя вибору до 11: українська мова і література, математика, історія України, англійська мова, німецька мова, французька мова, іспанська мова, фізика, хімія, біологія та географія.

Цьогоріч не буде проводитися ЗНО з російської мови.

3. Абітурієнти матимуть можливість скласти тести не більш як із чотирьох предметів із 11 запропонованих.

4. Результати зовнішнього незалежного оцінювання з трьох предметів: українська мова і література (українська мова), математика або історія України (період XX – поч. XXI століття), а також ще один предмет за вибором випускника загальноосвітнього навчального закладу зараховуватимуться як результати державної підсумкової атестації (ДПА) за освітній рівень повної загальної середньої освіти.

5. Для студентів ВНЗ І-ІІ р.а., а також студентів (слухачів) професійно-технічних навчальних закладів, які у 2018 році здобудуть повну загальну середню освіту обов’язковим є проходження зовнішнього незалежного оцінювання з української мови та літератури для зарахування результатів як ДПА з української мови.

6. Абітурієнти, які виявлять бажання проходити ЗНО з іноземної мови, вперше матимуть можливість виконати новаційну частину тесту «Розуміння мови на слух», яка передбачає прослуховування звукових фрагментів і виконання завдань до них.

Львівський регіональний центр оцінювання якості освіти запрошує майбутніх абітурієнтів відвідати сайт www.lvtest.org.ua та пройти он-лайн тестування з метою належної підготовки до ЗНО 2018.

Додаткова інформація: www. testportal.gov.ua – сайт Українського центру оцінювання якості освіти;

www.lvtest.org. – сайт Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти.

 

 

ДО 75 -РІЧЧЯ УПА

Українцям ніколи не бракувало і не бракує високого бойового духу

(Закінчення. Початок у попередніх номерах «ГЗ»)

22 червня 1941 р. Т. Бульба-Боровець у Сарнах на базі підпільної сітки антирадянської організації «Українське Національне Відродження», створив офіційну «міліцію» яку назвав «Поліська Січ»,оголосивши себе Окружним Комендантом. На перших порах, маючи 10 тисяч вояків, він здійснював акції проти більшовиків. Тому нацисти дали йому необхідну зброю щоб «прочистити ліси Полісся і північної Волині від залишків московських військ. «Поліська Січ» захопила Олевськ, який став центром «Олевської республіки».

У листопаді 1941р. в Олевськ прийшла нацистська адміністрація і примусила Т. Бульбу-Боровця розпустити «Поліську Січ». Каральні акції нацистів проти українців і передовсім проти вояків «Поліської Січі», які відмовилися виконувати їх накази, зокрема брати участь у розстрілах євреїв (тих старшин і бійців було заарештовано і розстріляно), стали причиною переходу Т.Бульби-Боровця до збройної боротьби проти нацистів.

Навесні 1942р. Т.Бульба-Боровець створив нове формування під назвою Українська Повстанська Армія (700 вояків), що мала численні рейдові «летючі бригади», які розпочали активну боротьбу з нацистами. Тоді головну роль в оточенні Т. Бульби-Боровця почав відігравати 25-річний представник А.Мельника Олег Штуль-Жданович.

Аналіз архівних документів дає підстави стверджувати, що бульбівський рух влітку 1943р. у складі 10 тисяч вояків досяг найвищої активності. Разом з мельниківцями він контролював Костопільський, Степанський, Березівський, Рокитнянський райони Рівненщини, де був створений вільний партизанський край. УПА Т.Бульби-Боровцявела боротьбу не тільки проти нацистів, але й проти червоних партизанів і загонів польської Армії Крайової, які особливо активно діяли на Волині, де розігрувалася українсько-польська Волинська трагедія 1942- 1943рр. Навесні 1943р. червоні партизани масово мобілізовували у свої загони поляків, які, зі свого боку, мали на меті повернення під польське панування «східних окресів».

Вихід з цієї ситуації Т.Бульба-Боровець бачив у об’єднанні усіх українських повстанських сил Волині та Полісся, які борються за Самостійну Україну, в єдину революційну армію. З цією метою пропонував ліквідувати існуючі політичні групи, створити одну всенародну армію, єдине командування, один штаб. Всі розуміли, що вести боротьбу роз’єднаними силами з окупантами було божевіллям.

Улітку 1943р. у ході переговорів між бандерівцями, мельниківцями і бульбівцями на місцях було досягнуто домовленості про військову єдність. В цей час керівники військових відділів ОУН(б) і ОУН (м) та Т.Бульба-Боровець навіть підпи-сали договір про утворення спільного штабу і досягли угоди, згідно з якою УПА Т. Бульби-Боровця, військові відділи ОУН(б) і ОУН(м) об’єднувалися в єдину Українську Повстанську Армію. Об’єднання військових відділів ОУН (б), ОУН (м) і УПА Т.Боровця дало повстанцям великі переваги і показало, що успіх боротьби з окупантами лежить на ґрунті єдності революційних сил. Це, напевно, розуміли повстанські керівники, але ніхто з них не хотів відігравати другорядну роль, намагаючись очолити загальний революційний рух за українську соборну Державу.

Бандерівці пропонували, аби командуючим об’єднаними силами УПА був Т.Бульба-Боровець, як особа, що мала великий авторитет повстанського командира. Але вони вимагали щоб він офіційно підпорядковував всю воєнну діяльність політичній лінії ОУН(б). Т.Бульба-Боровець відмовився від такої пропозиції, мотивуючи це тим, що армія не може належати одній політичній силі, а мусить стати всенародною збройною силою. Провід ОУН(б), який в цей час очолював Р.Шухевич, прийняв рішення взяти під контроль всі бульбівські і мельниківські збройні відділи, їх озброєння і бази. Наприкінці червня 1943р. Клим Савур, проігнорувавши Т.Бульбу-Боровця як формального головнокомандуючого об’єднаної УПА, наказав усім відділам підпорядкуватися головному штабу УПА, який був під контролем ОУН(б).

Протягом серпня 1943р. відбулося частково добровільне, а в більшості випадків примусове приєднання військових відділів УПА – Т.Бульби-Боровця та ОУН(м) до головного штабу УПА. Особисті амбіції Т.Бульби-Боровця та проводу ОУН(м) взяли верх над можливостями об’єднатися з бандерівцями для боротьби за соборну самостійну Українську Державу. Т.Бульба-Боровець проявив мудрість і не вступив у боротьбу з бандерівцями за лідерство у визвольному русі, а перевів вірні йому збройні відділи у складі 5-6 тисяч вояків у глибоке підпілля для організації спільної боротьби з партизанським з’єднанням М.Наумова, яке вчиняло дошкульний терор на цих теренах.

Після об’єднання збройних відділів ОУН(м) в єдину УПА, між мельниківцями і бандерівцями настала глибока і довготривала політична і організаційна прірва. Архівні документи засвідчують непоодинокі факти навіть збройних сутичок УПА з новоствореними  загонами ОУН(м), які вели боротьбу на західноукраїнських землях з більшовиками. Шкідливість роз’єднання повстанських сил всі розуміли. Але до цього прагнули лише на місцях. Керівництво об’єднуватись не хотіло. Чи не тому збройні відділи ОУН(б) поглинули менш активні збройні відділи ОУН(м) і Т.Бульби-Боровця.

У результаті об’єднання всіх повстанських збройних відділів під Головною Командою УПА у національно-визвольно-му русі українців відбулися докорінні зміни. Провідною у ньому стала Українська Повстанська Армія, яка перетворилася на надпартійну народну військову організацію і стала потужним інструментом українців в боротьбі за самостійну Україну. Важливу роль в цьому відіграв Роман Шухевич – Тарас Чупринка, який зайняв позицію не партійника, а насамперед військовика. Загальна чисельність об’єднаних сил УПА наприкінці 1943 року тільки на Волині і Поліссі становила біля 35 тисяч осіб.

28 жовтня 1943р. наказом №17р. Р.Шухевич заборонив вступати в бій з військовими частинами угорців, румунів, словаків, латвійців та інших, які були у складі вермахту, а вступати з ними в контакт. У результаті у вересні 1943р. у складі УПА появилися курені узбеків, грузинів і вірменів. У ніч з 29 на 30 жовтня 1943 р. від гітлерівців перейшов збройний відділ азербайджанців (160 осіб) з повним озброєнням. У складі УПА діяли сотні Кубанських козаків, росіян, євреїв. Наприкінці 1943 – на початку 1944р. в УПА було близько 15 тисяч осіб неукраїнської національності. УПА у своєму розвитку стала справді народною і багатонаціональною армією добровольців, яку підтримувало все місцеве населення краю.

Феномен Української Повстанської Армії свідчить про живучу віками Українську Традицію – це Свобода, за яку українці готові йти на смерть. Про це свідчить феномен і козацтва, і коліївщини. А гайдамацький рух, за твердженням В.Антоновича, що почався на Волині в 1708 р. і охопив Галичину, Лівобережну Україну, Слобідську Україну і степове Запорожжя з  перманентним характером і партизанською тактикою ведення бою, направду став прикладом збройної боротьби, самопожертви і бойового духу, які сповідували герої-добровольці УПА.

Минуло 75 років від часу великої звитяги Української Повстанської Армії , яка своєю жертовністю і героїзмом продемонструвала світові, що українці є носіями високого бойового духу і гідно можуть постояти за свою Свободу. Сьогодні цей високий бойовий дух демонструють новітні українські героїчні добровольчі батальйони на сході України, проливаючи кров за нашу Свободу. А сучасний волонтерський рух – це свідчення традиційної всенародної підтримки героїв-українців у боротьбі з ворогом.

Українські повстанці були роз’єднані, не  мали держави, не мали світової підтримки. Сьогодні ми  маємо цю підтримку і маємо свою суверенну державу. Це вселяє впевненість у нашу  перемогу.

Слава Україні! Героям слава!

Степан ЯКИМ, доцент, кандидат історичних наук

 

 

ЦЕ – ЦІКАВО!

Очима очевидця: якою була Україна наприкінці XVII століття

Ось що писав про Україну в 1654 році очевидець – Павло Халебський, секретар православного Антіохійського патріарха:

«Всякий базар і містечко в землі козаків повне мешканців, особливо маленьких дітей. Кожне місто має, можливо, до 40, 50 і більше тисяч душ; але діти численніше трави і всі вміють читати, навіть сироти.

У них є гарний звичай: вони одружують своїх дітей юними, і з цієї причини вони численніші зірок небесних та піску морського.

Ти побачиш, читачу, в будинку кожної людини по десяти і більше дітей з білявим волоссям на голові; за цю білявість ми називали їх старцями. Вони погодки і йдуть сходинками зростом один за іншим, що ще збільшувало наше здивування.

Діти виходили з будинків подивитися на нас, але більше ми на них милувалися: ти побачив би, що великий стоїть скраю, біля нього нижче його на п’ядь, і так все нижче і нижче до самого маленького з іншого краю. Нехай буде благословенний їхній Творець!

Вони численні, як мурахи, і незліченніші зірок. Подумаєш, що жінка у них буває вагітна і народить три, чотири рази на рік і щоразу по три, по чотири (немовляти) разом. Але правильніше те, як нам говорили, що в цій країні немає жодної жінки безплідної через властивості тутешньої води.

О, яка це благословенна країна! Не встигнеш пройти відстань, рівну відстані між Алеппо і Хан Туман, як зустрінеш по дорозі десять, вісім чи п’ять селищ. Так є на великих дорогах, а що праворуч і ліворуч від них, то безліч…

Городяни одягнені дуже гарно. Ця благословенна країна подібна гранатові своєю величиною і квітучим становищем. Немає в них ні злодіїв, ні грабіжників».

Олександр ПАЛІЙ

 

 

ПРИТЧА ПРО НЕЗВИЧАЙНЕ БАЖАННЯ

Одного разу напередодні Нового року вчителька запропонувала своїм третьокласникам написати про те, що б вони хотіли попросити в Діда Мороза. Увечері вона сіла перевіряти дитячі твори. І один із них дуже засмутив її. До кімнати увійшов її чоловік.

- Що трапилося, люба?

- Ось прочитай, будь ласка, – і вона подала чоловікові зошит.

«Дорогий Дідусю Морозе, я не буду просити в тебе багато. Лишень одне прохання моє задовольни. Зроби мене на якийсь час телевізором. Я дуже хочу, щоб мої рідні вечорами збиралися разом і вислуховува­ли мене, не перебиваючи. Щоб тато, по­вернувшись із роботи, запитував мене про те, що в мене відбулося протягом дня. А мама, коли їй сумно, приходила у мою кім­нату і розмовляла зі мною, а я б її веселив. Я хочу, щоб мною вдома втішалися, як новим телевізором, котрий зараз у нашій квартирі займає майже цілу стіну. Я б посунувся, аби знайшлося місця для ялинки. Мені так хочеться пожити життям будь-якого телевізора!»

- Бідна дитина... І є ж такі батьки! - обурливо сказав чоловік учительки.

Дружина підняла на нього повні сліз очі:

- Любий, це написав наш син…

 

 

СПОРТ

Коли рахунок не за грою

14 жовтня відбувся матч четвертого туру фінального етапу змагань серед команд Другої ліги першості Львівщини з футболу. Нагороди у ньому виборюють по три кращі команди груп «А» та «Б» з урахуванням очок, набраних раніше у матчах між собою.

МФК «Галичина» вдома, на стадіоні «Каменяр» ДДПУ ім. І.Франка зустрічалася з ФК «Синьковичі» – найкращою командою групи «А», яка у пульці посідає другу сходинку.

Гості відзначилися на початку матчу, забивши м’яч чи не єдиним ударом у площину за весь перший тайм. Дрогобичани прагнули відігратися, створили низку небезпечних моментів, але до перерви рахунок не змінився. Та вже на початку другої половини гри гравець «Галичини» В.Бреньо зрівняв рахунок.

У середині другого тайму суперники знову вийшли вперед. Дрогобичани продовжували атакувати, однак гравці Синькович на контратаці забили третій м’яч. У підсумку – 3:1 на користь гостей.

«Галичина» виступала в такому складі: Ю.Городиський, В.Пуровець (В.Сушинець), Т.Козак (О.Розлач), А.Сенів, І.Городиський, М.Лисовець, В.Бреньо (Р.Собко), Р.Маланяк (І.Зварич), М.Філіпов, І.Тершак, Б.Гарас.

Результати інших матчів: «Сокіл» (Великі Глібовичі) – ФК «Замок» – 3:0, ФК «Сокіл» (Ямпіль) – «Галичина» (Зубра, Львів) – 0:1.

У турнірній таблиці фінального етапу лідирує «Галичина» (Зубра, Львів) – 19 очок, далі йдуть: ФК «Синьковичі» – 15, ФК «Галичина» (Дрогобич) – 10, ФК «Замок» – 10, «Сокіл» (Великі Глібовичі) – 8, «Сокіл» (Ямпіль) – 5.

Наступні матчі нашої команди: 21 жовтня – ФК «Замок» – «Галичина» (14.00), 29 жовтня – «Галичина» – «Сокіл» (Ямпіль).

Ярослав ГРИЦИК

 

Високий рівень майстерності підтверджено!

У Львові відбувся чемпіонат України зі стрибків на акробатичній доріжці серед юніорів.

Збірну Львівщини представляли вихованці Дрогобицької ДЮСШ ім. І.Боберського Віталій Войтів (ВПУ №19), Ігор Буштин (ДКНГ), Михайло Лесишин (ЗОШ №5), Олег Мазурик (ЗОШ №4), Катерина Ярема (ЗОШ №16), Аліна Мисишин (ЗОШ №4) та дві вихованки ДЮСШ №5 зі Львова.

Змагання виявляли переможців у загальнокомандному підсумку (дівчата плюс юнаки), окремо серед команд дівчат та юнаків, в індивідуальних змаганнях у багатоборстві та окремо у першій (сальтові елементи без повороту) та у другій вправах (сальтові елементи з поворотами).

Уперше збірна Львівщини стала чемпіоном України у загальнокомандному заліку. У командних змаганнях наші дівчата – на четвертому місці, а юнаки стали чемпіонами (другий рік поспіль), випередивши у фіналі збірні Вінницької, Миколаївської, Дніпропетровської та Сумської областей.

У багатоборстві та з окремих вправ усі спортсмени змагалися у двох вікових групах: 2000-2002 та 2003-2004 років народження. Віталій Войтів у багатоборстві здобув срібну медаль, а Михайло Лесишин – золоту у першій вправі в змаганнях старшої вікової групи. Олег Мазурик у молодшій віковій групі не дав шансу нікому, і всі три золоті медалі стали його нагородою. Слід зазначити, що тільки наші акробати виконували потрійне сальто у своїх змагальних програмах, а Віталій на високому технічному рівні виконав подвійне сальто з трьома піруетами в прямому положенні (на сьогодні він єдиний спортсмен в Україні, який виконує цей надскладний елемент), а Олег вперше у змаганнях виконав подвійне сальто з подвійним піруетом в прямому положенні. Аліна Мисишин посіла третє місце у першій вправі. Ігор Буштин виконав норматив Майстра спорту України.

Одночасно проходили всеукраїнські змагання серед вихованців ДЮСШ. Перше місце здобула Євгенія Жгута (ЗОШ №16), на другому місці – Ольга Котик (ЗОШ №1) у віковій групі спортсменів 2007-2008 років народження, а Анна-Марія Вагіла зайняла друге місце серед учасників 2005-2006 років народження.

Змагання підтвердили високий рівень майстерності наших акробатів. Тепер слід добре підготуватись до чемпіонату світу, який у листопаді відбудеться у Софії (Болгарія). Побажаємо їм успіху!

Кор. «ГЗ»

 

 

КРИМІНАЛ

Убивство у Стебнику

13 жовтня до Дрогобицького відділу поліції надійшло повідомлення від медиків про те, що у Стебнику за місцем проживання виявлено тіло 53-річного чоловіка.

Попередньо встановлено, що чоловік помер внаслідок заподіяння йому колото-різаного проникаючого поранення у ділянку серця. Тіло скерували на експертизу.

У вчиненні злочину обґрунтовано підозрюється 52-річна співмешканка померлого. Її затримали у порядку ст. 208 Кримінально-процесуального кодексу України. Вирішується питання про обрання їй міри запобіжного заходу. За фактом відкрите кримінальне провадження за ч.1 ст.115 ККУ (умисне вбивство). Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від семи до п’ятнадцяти років. Досудове розслідування триває.

Наталія ПОСТОЙКО, Дрогобицький ВП

 

 

ВІТАЄМО!!!

Сектор з питань фізичної культури та спорту відділу молодіжної політики, сім’ї та спорту виконавчого комітету Дрогобицької міської ради вітає

Василя Івановича Карпина з 50-річчям від Дня народження.

Хай гарними будуть будні і свята,

Щодня, щогодини у всьому щастить,

Щоб знов зустрічати урочисті дати

І до сторіччя в здоров’ї прожить!

Хай Бог милосердний з високого неба

Дарує усе, чого лиш Вам треба!

А Матінка Божа – Цариця Свята –

Дарує щасливі і довгі літа!

***

Колектив часопису «Галицька Зоря» вітає відомого дрогобицького футболіста, одного з найкращих бомбардирів Другої ліги України, активного спортивного діяча Василя КАРПИНА.

Бажаємо Вам, Василю Івановичу, і в житті завжди влучати у «дев’ятку» і ніколи не потрапляти в офсайд! Здоров’я, щастя, довголіття!

 

 

СПІВЧУВАЄМО…

Відійшов у засвіти Володимир Сачук

Висловлюю глибоке співчуття родині Сачуків з приводу смерті Володимира Харитоновича, колишнього першого заступника міського голови (1994-1998 рр.). Нехай земля стане для нього пухом, а душа знайде спокій у Царстві Небесному.

Тарас КУЧМА, міський голова Дрогобича

***

На 76 році життя загасла свічка Володимира Харитоновича Сачука.

Це була порядна і відповідальна людина. Він з усією відповідальністю ставився до кола своїх посадових обов’язків; на посаді як головного інженера КП «Управління капітального будівництва» Дрогобицької міської ради, так і заступника міського голови. За його участю збудовані житлові мікрорайони на вулицях Володимира Великого, Є.Коновальця, Самбірській, дитячі садочки та інші об’єкти інженерної інфраструктури нашого міста.

Висловлюємо глибоке співчуття родині Сачуків у зв’язку із сумною подією – смертю Володимира Харитоновича.

У скорботі – Михайло Лужецький, Василь Бохонок, Василь Варварук, Петро Нестерівський, Михайло Бутов, Омелян Михаць

 



Создан 19 окт 2017



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником