ГАЛИЦЬКА ЗОРЯ

Новини в "ГЗ" від 4 січня 2018 р.




Вагомий доробок отця Степана Угрина

5 грудня в Українському Католицькому університеті, що у Львові, відбулася презентація книги Антоніса Фірігоса «Вступ до історії патристичної та візантійської філософії. Від початків християнства до іконоборства». Для мешканців Дрогобиччини ця подія примітна тим, що автором перекладу тексту цього видання з італійської мови є дрогобчанин, 41-річний священик УГКЦ Степан Угрин.

Книга грецького католицького богослова Антоніса Фірігоса – це курс його лекцій з історії патристичної та візантійської філософії, плід багатолітньої викладацької праці зі студентами-богословами. Науковим редактором 280-сторінкового видання є Марія Горяча, філософським редактором – Петро Гусак, літредактором – Ірина Дмитрів. Наклад – 700 примірників.

У вступному слові до українського читача Антоніс Фірігос від щирого серця дякує отцю Степанові Угрину за переклад українською мовою, називаючи його своїм «уважним та ретельним студентом у Папському Східному інституті, який взявся за важке завдання – перекласти цю книгу».

Оскільки отець Степан зараз перебуває в іспанському місті Ов’єдо, де виконує місію духівника для української діаспори, ми вирішили розпитати про основні віхи біографії талановитого перекладача у його батька – Степана Теофільовича Угрина.

- Наша родина походить із корінних дрогобичан, - розповідає Степан Теофільович. – Мій син Степан навчався у першій школі, згодом – у педагогічному ліцеї. Встиг навіть побути першокурсником ДДПУ ім. І.Франка, але оскільки давно прагнув навчатися у Львівській духовній семінарії, продовжив здобувати освіту саме там. Після її закінчення шість років син розбудовував УГКЦ у Казахстані – спершу у Караганді, згодом – в Астані. Там почав будівництво храму. Але бажання далі вчитися взяло гору. І за сприяння представника Папи Римського в Казахстані вступив до Папського Східного інституту у Римі. Син розповідав, що парафіяни не хотіли відпускати свого священика, плакали, коли він прощався з громадою.

- А як же мовний бар’єр?

- Степан два місяці у Римі наполегливо вивчав італійську мову, тож коли розпочався навчальний рік, йому вже було не так важко. Поступово італійська стала даватися все легше і зараз він володіє нею дуже добре. Знає також англійську.

Після завершення навчання у Римі син два роки викладав у Дрогобицькій духовній семінарії, певний час правив у храмі Вознесіння Господнього. Якось йому довелося на деякий період заміняти священика УГКЦ в Іспанії. У місті Ов’єдо є велика українська діаспора, що потребує духовної підтримки. Там наразі і залишився для служіння. А паралельно на замовлення Українського Католицького університету він працював над перекладом книги, яка нещодавно і вийшла з друку, - з ноткою радості за успіхи сина додав Степан Теофільович.

Ярослав ГРИЦИК

 

ОДПІ очолив Руслан Корж

Третього січня нового начальника офіційно представили колективу Дрогобицької ОДПІ. Ним став Руслан Анатолійович Корж, який дотепер виконував обов’язки керівника.

Для проведення офіційної церемонії прибув перший заступник начальника ГУ ДФС у Львівській області Руслан Ганюк. Він зачитав наказ про призначення Руслана Коржа на посаду начальника Дрогобицької ОДПІ як переможця конкурсу і побажав йому плідної роботи разом із добре знайомим колективом.

Новопризначеного керівника привітали і висловили сподівання на плідну співпрацю голова Дрогобицької РДА Володимир Шутко, міські голови Трускавця – Андрій Кульчинський і Борислава – Ігор Яворський.

На завершення Руслан Корж коротко доповів про підсумки роботи Дрогобицької ОДПІ у 2017 році. Серед позитивів – збільшення податкових надходжень до місцевих бюджетів, поліпшення сервісного обслуговування платників податків, роботи зі зверненнями громадян та ін.

Ярослав ГРИЦИК

Фото автора

 

У річницю Степана Бандери

У перший день 2018 року урочистим віче та молитвою дрогобичани відзначили 109-ту річницю від Дня народження голови проводу ОУН Степана Бандери.

Традиційно захід відбувся у парку С.Бандери біля пам’ятника Героєві України.

Представники духовенства УГКЦ відслужили поминальну панахиду.

З промовами про видатного борця за вільну Україну виступили отець Ігор Цмоканич, міський голова Дрогобича Тарас Кучма, членкиня ОУН-УПА, опікунка сестер С.Бандери, Почесна громадянка Дрогобича Анна Рудник, почесний голова Дрогобицької організації КУН Тарас Метик. Прозвучала патріотична поезія у виконанні молоді.

Відтак вбулося покладання квітів до підніжжя пам’ятника Степану Бандері.

Вів захід Іван Сех.

 

Вандали пошкодили ялинку 

31 грудня, у передноворічний вечір, вандали пошкодили частину ілюмінації головної ялинки міста.

Невідомі особи проникли всередину конструкції ялинки і пошкодили електричні проводи, які забезпечують живлення ілюмінації.

Щоб не зіпсувати настрій дрогобичанам, які традиційно у новорічну ніч збираються біля ялинки, працівникам КП «Комбінат міського господарства» довелося лагодити освітлення за лічені години до настання 1 січня.

А опівночі, коли люди зібралися біля головної ялинки, декілька осіб почали жбурляти у натовп петарди, що могло призвести до нещасних наслідків.

Міський голова Тарас Кучма закликав керівництво поліції знайти винуватців та притягнути їх до відповідальності. Адже на площі є достатньо веб-камер, які транслюють зображення на монітор у відділі поліції. Т.Кучма висловив сподівання, що до кінця тижня поліція встановить особи винуватців.

 

Привітали медиків 

29 грудня 2017 року міський голова Дрогобича Тарас Кучма, його заступник Василь Качмар та очільник медичної галузі міста Володимир Чуба провели зустрічі з колективами медичних установ Дрогобича, вітаючи їхніх працівників з Новорічно-Різдвяними святами.

- 2017 рік для медицини Дрогобича був роком стабілізації, незважаючи на тотальну недофінансованість з боку держави на загальну суму 36 млн. грн. Нам вдалося суттєво оновити матеріально-технічну базу лікарень. Сподіваюся, 2018-й стане роком зросту та розвитку, оскільки новоприйнята медична реформа передбачає «рух коштів за пацієнтом», а підтримка міської влади поліпшить становище медицини Дрогобича, - наголосив Тарас Кучма у вітальному слові медикам. 

Василь Качмар та Володимир Чуба поінформували про заходи, які необхідно буде вжити у 2018 році для зміцнення матеріально-технічного становища лікарень і поліклінік.

 

Льодову арену – у Дрогобич! 

28 грудня на засіданні сесії Дрогобицької міської ради депутати звернулися до керівництва області та держави з проханням обрати саме Дрогобич містом для будівництва льодової арени.

Річ у тім, що 20 грудня голова Львівської ОДА Олег Синютка під час зустрічі з президентом Федерації хокею України Анатолієм Брезвіним обговорили питання розвитку хокею у Львівській області та зійшлися на доцільності зведення льодової арени до 100-ліття українського хокею.

Олег Синютка сказав про можливість будівництва спортивної арени, яка би мала не лише льодову складову, а й майданчик для баскетболу, атлетики та інших видів спорту, у Дрогобичі чи Стрию.

Про хокейну команду Дрогобича, яка здобуває призові місця, її історію та перспективи під час сесії поінформував депутат міської ради Юрій Кушлик, який ініціював це звернення.

Депутати одностайно підтримали рішення: звернутися до міністра молоді та спорту України Ігоря Жданова, голови ЛОДА Олега Синютки та президента Федерації хокею України Анатолія Брезвіна з проханням включити Дрогобич до Державної цільової спортивної програми «Хокей України» з метою побудови палацу з льодових видів спорту. Дрогобицька міська рада готова долучитися до співфінансування передбачених робіт.

За інформацією прес-служби міської ради

 

 

«Бескиди» вічні – пісня не закінчується

17 грудня 2017 року, у день народження Папи Римського Франціска, в актовій залі Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І.Франка легендарний чоловічий хор «Бескид» ім. Степана Стельмащука зібрав дрогобичан – цінителів українського хорового співу, щоб відсвяткувати своє 55-річчя. 

Бескидяни принесли своїм гостям гарний дарунок: прекрасно підготовлену концертну програму. Під орудою головного диригента Ярослава Кулешка оновлений «Бескид» підтвердив, що він залишається одним з небагатьох хорових колективів України, який активно пропагує українську народну патріотичну пісню. Важко сьогодні зустріти в нашій державі хорове виконання, яке за духом близьке до співу бескидян. Хор до глибини душі захопив переповнену залу філігранним виконанням дорогих кожному українцеві пісенних шедеврів:

«Ой у лузі червона калина похилилася» (муз. опр. О.Цигилика, сл. С.Чарнецького), «У туркені по тім боці» (муз. М.Лисенка, сл. Т.Шевченка), «Бандуристе, орле сизий» (муз. опр. Якова Орлова, сл. Т. Шевченка), «Зродились ми великої години» (муз. опр. Р.Сов’яка, сл. Олеся Бабія), «Конотопська слава» (муз. опр. С.Стельмащука, сл. Яр.Славутича), «Машерують добровольці» (муз. опр. Р.Сов’яка), «Там під лісом» (муз. опр. Р.Сов’яка), «Світить місяць» (муз. опр. Я.Кулешка), «Стань до борні» (муз. опр. В.Магери, сл. М.Прокопець), «Марш «Україна» (муз. опр. Г.Китастого, сл. І.Багряного), «Вічний революцйонер» (муз. М.Лисенка, сл. І.Франка) та інші.

Кожен з цих творів – це пісенний скарб України, сторінки нашої історії, які читатимуть наші нащадки. Виконання окремих пісень слухачі вшановували стоячи, просили виконати твір на біс. Принагідно хочеться відзначити, що своїм співом славетний «Бескид» переніс присутніх у 80-90-ті роки, роки національного відродження, викликавши щемний спомин про священні часи, коли хор в акорді з усім українським народом «гримів» на всю Україну, закликаючи українців іти дорогою до світлої, віками вистражданої і виспівуваної Свободи. Від 1962 року, року свого народження, «Бескид», зарядившись свіжим подихом «шістдесятників», ніс і продовжує нести на крилах пісні дух національної гідності, дух патріотизму і любові до своєї нації. Понад 200 хорових творів української і світової класики виконав «Бескид» за час своєї звитяги! Історія неодмінно опише цей воістину жертовний подвиг бескидян.

Протягом своєї мистецької історії «Бескид» виконував величезну просвітницьку місію. Понад 250 співаків пройшли горнило вокального, хорового мистецтва. «Внесок Дрогобицького чоловічого хору «Бескид» в українське хорове мистецтво, - пише один із перших учасників хору, професор Михайло Шалата, - вартий окремої дослідницької уваги. То цікава самобутня сторінка в історії нашої пісенно-виконавської культури». Сьогодні не можна не згадати геніального маестро професора Степана Стельмащука, який був талановитим фундатором, творцем «Бескиду». Успішно продовжували традиції хору диригенти Роман Сов’як, Ярослав Кулешко, Остап Ярка, Лев Коцан, Петро Гушоватий, Орест Ліщинський, Василь Найчук і Віктор Магера. Традиції хору були і залишаються стійкими, бо вони помножені на таланти великих майстрів вокалу: Богдана Базиликута, Миколу Багрія, Мирона Бучацького, Остапа Гуля, Ірини Кліщ, Ярослава Кулешка, Марії Лев, Івана Марківа, Михайла Паночка, Михайла Петришина, Едвіна Стахіва, Корнеля Сятецького, Петра Гушоватого, Петра Турянського, Андрія Москаля, Юліана Федорняка, Олега Цигилика, Богдана Щурика та інших. Окрасою хорового співу колективу були концертмейстери Святослава Хавалко (Ліщинська), Оксана Терлецька-Фиштик і Лілія Андрух.

«Незабутніми будуть для мене цей день, ця щира, хвилююча зустріч з вами, - писав 15 травня 1964 року великий поет Олесь Гончар. - Я слухав ваші пісні, був зачарований цим красним співом. Яка краса! Яка щедрість і повноквіття талантів!..» Це, мабуть, найвища нагорода від України і її народу, яку одержав «Бескид» за свій подвиг з уст народного співця, совісті нашої нації. Одержимим українською патріотичною піснею потрібно почути добре слово. Вони його почули. Почули також від вдячних дрогобичан, які своїми оваціями і вигуками «браво!» доводили бескидянам, що їх звитяжне самобутнє самодіяльне мистецтво потрібне народу. Це найбільша винагорода для творчих людей. Хористи були розчулені увагою і підтримкою небайдужих дрогобичан, які прийшли їх привітати з ювілейною датою.

Від керівництва держуніверситету «Бескид» привітала голова профкому працівників Олена Куцик.

Начальник відділу культури та мистецтв виконавчих органів Дрогобицької міської ради Олег Яводчак від керівництва міста щиро подякував хору за прекрасне свято і вручив усім учасникам нагороди за багаторічну творчу діяльність на ниві національного і духовного відродження Української Незалежної Держави.

Дрогобицька міськрайонна «Просвіта» вважає «Бескид» своїм колективним членом. Тому з особливим словом подяки звернувся до хору голова просвітян міста і району Микола Садоха, відзначивши велику просвітницьку роль хору, що протягом 55 років дарує українцям радість рідної пісні, поетичного рідного слова. Оксана Матчишин – заступник очільника Союзу Українок Дрогобиччини – подякувала за чудовий концерт і висловила сподівання, що «Бескид» і надалі радуватиме дрогобичан своїм мистецтвом.

До вітання пані Оксани приєдналася союзянка і просвітянка Катерина Іванців, подарувавши хору своє поетичне вітання. Емоційна Віра Байса висловила велику радість, що Дрогобич має легендарний колектив, який потребує всілякої підтримки і уваги з боку громади. Адже хор самотужки організовує свою творчу діяльність. Пані Віра принесла на свято фотоальбом, виготовлений до 5-ї річниці хору і подарований їй одним із перших учасників хору Степаном Угрином, що стояв на сцені, і висловила побажання всім нам, насамперед міській владі, долати байдужість до творчого життя «Бескиду», щоб він розвивався і надалі радував дрогобичан і Україну своїм співом.

«Бескид» продовжує писати свою особливу сторінку в історії української національної пісенної культури самобутньою талановитою рукою. Він кличе до себе молодих. Він сьогодні називає імена дрогобичан, котрі уже йдуть поруч з ним, підтримуючи його і словом, і ділом.

Це – Михайло Кравець, Микола Лук’янченко, Олег Яводчак, Михайло Задорожний, Василь Варварук, Віктор Пришляк, Богдан Німилович, Назар Яцишин. Спасибі вам друзі за небайдужість! Мабуть, ви душею найуважніше прочитуєте разом з нами силу народної патріотичної пісні і усвідомлюєте, що народ, який так співає, воістину є незнищенний. Хай щастить тобі, українська пісне. Талановитих тобі піснярів.

Степан ЯКИМ, член ради міськрайонного товариства «Просвіта»


 

Сьогодні небо прихилилося до Вас

(пам’яті Данути Верещинської)

Умирають майстри,

Залишаючи спогад, як рану.

Л.Костенко

Уже за кілька днів світ перегорне нову сторінку календаря, з дивним трепетом порине у таїнство святого Різдва. І, як звикло, в найтепліших обіймах пригорнемо тих, хто з нами поруч і може розділити ту велику радість, а ще… згадаємо тих, кого вже, на превеликий жаль, нема, хто творить різдвяну молитву з інших, неземних висот.

Уже сорок днів ятрить серце незагоєна рана втрати. Втрати люблячої дружини, матері і бабусі, втрати мудрого наставника і вчителя-філолога, справжнього українського патріота, Берегині роду свого, витонченого майстра слова і великого життєлюба – Данути Верещинської.

Мала від Бога ласку прийти в цей світ восени, коли цвітуть жоржини і благословляється на творчість. І відійшла у засвіти разом з осіннім падолистом, коли б ще творити й творити…

Дарма що докучала недуга, у багатолітній боротьбі з хворобою ніколи не було нарікань, розпачу, натомість – все єство випромінювало спокій і високу силу духу. «Коли бо я слабий, тоді я сильний», – говорить псалмопівець. І справді, подиву гідні мужність і витривалість, велика жертовність, самопосвята себе людям, які своєю присутністю збагачували її особистий довколишній світ.

А в світі тому – завжди було велелюдно. У затишній оселі Верещинських ще з 1989 року і донедавна збиралися «Кобзарська світлиця» і студія «Молоді пера», відбувалися творчі зустрічі з митцями Дрогобиччини, Київщини, Луганщини та інших куточків України. Особливо дорожила Данута Станіславівна своїми юними студійцями. Тут, на Бориславській,19, вони проходили добрий вишкіл, шліфували своє перо, робили перші кроки на журналістській ниві, набиралися досвіду від справжніх метрів поетичного слова. Пригадую, частими гостями в п. Данути були І.Гнатюк, А.Листопад, М.Шалата, А.Онищак, Р.Пастух, Й.Фиштик, Р.Квітневий, В.Каморіна-Штих та ін. Слово поетичне чи прозове завше звучало у суголоссі зі струнами бандури.

Як член НСКУ, Д.Верещинська активно пропагувала кобзарське мистецтво, збирала матеріали про кобзарів Є.Адамцевича та І.Рачка, підтримувала листування з дружиною кобзаря Григорія Спиці, братами В. і М. Литвинами, радо приймала у своєму домі Р.Жеплинського.

Саме Данута Верещинська разом із чоловіком Олександром Верещинським ініціювала встановлення пам’ятної таблиці кобзарці Олесі Левадній на пл. Ринок у Дрогобичі, а також розшукала могилу кобзарки і впродовж багатьох років (разом з учнями) доглядала її.

На початку 90-х п. Данута обрана членом першої Ради відновленої «Просвіти» м.Дрогобича, Товариства української мови ім. Т.Шевченка, членом Союзу українок, а також членом Ради Конгресу української інтелігенції. Разом зі своїми студійцями відроджує «Молоду Просвіту», бере активну участь у громадському житті міста.

«Душа – це щось чужинне на землі», – писав свого часу філософ Гайдеґґер. Її ж душа – джерельно чиста, дивовижно світла, чуйна і шляхетна – була наче містком між двома світами. Скрізь, де була її присутність (хоч би тільки голосом, телефоном), з’являлися людяність, розуміння, зупинявся час…

– Що у тебе нового? Чим я можу тобі допомогти? Я так би хотіла тобі прихилити небо! Так тішуся тобою! – не раз такими словами вітала Данута Станіславівна дорогих серцю людей. Направду дивувала ота непідробна щирість, зачаровувала надзвичайно витончена мелодика голосу.

А як гарно п. Данута декламувала вірші (і українською, і польською), наспівувала улюблені мелодії! З її вуст ми, тоді ще діти, вперше почули продовження відомої колядки «Бог ся рождає»: «Щоб весело було всім, по-вкраїнськи говорім, по-вкраїнськи помолись, до церковці поспішить. Ісусе на сіні, дай щастя Вкраїні, Боже, долю Україні дай».

Її доля була невіддільною від долі України. І творила вона її за законами краси і віри. Кожне слово вивершувала, як молитву, творила свій світ, де «так затишно серцю».

Сьогодні небо прихилилося до Вас, дорога Дануто Станіславівно, розгорнуло свої обійми, а білосніжний Херувим обтер тиху сльозу і тихо-тихо повів за руку до обіцяної Батьківщини.

Уляна МІЩУК



Создан 04 янв 2018



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником