ГАЛИЦЬКА ЗОРЯ


Новини в «ГЗ» від 1 лютого 2018 р.




ОПЕРАТИВНО

Шановні дрогобичани! 

9 лютого у Народному домі ім. І.Франка відбудеться звіт міського голови Дрогобича Тараса Кучми про діяльність за 2017 рік. Початок о 16:30.

Прес-служба Дрогобицької міської ради

 

Шановні краяни!

15 лютого о 12 год. біля пам’ятника дрогобичанам, які загинули у війні в Афганістані, на вул.Т.Шевченка, відбудеться віче з нагоди 29-ї річниці виведення військ з Афганістану.

Запрошуються представники міської та районної влади, сім’ї загиблих, учасники бойових дій, учасники АТО, представники громадських і політичних організацій, дрогобичани та гості міста.

Іван АНДРУНЕВЧИН, голова Дрогобицької регіональної спілки ветеранів Афганістану

 

Малий басейн відкрито! 

31 січня у Дрогобицькій ДЮСШ ім. І.Боберського урочисто відкрили після реконструкції малий плавальний басейн.

Споруду освятив єпископ-помічник владики Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ Григорій Комар. Учасників заходу привітали міський голова Тарас Кучма, його заступник Василь Качмар, депутат обласної ради Андрій Ковч, в.о. директора ДЮСШ Микола Кулинич. Подяки від міської влади за вагомий внесок у реконструкцію басейну отримали заступник міського голови Василь Качмар та будівельники. Розширений репортаж про цю подію читайте в наступному номері «ГЗ».

Ярослав ГРИЦИК

 

Шість мільйонів для Дрогобича

30 січня відбулося засідання сесії Львівської обласної ради. Одним із питань порядку денного було затвердження бюджету розвитку Львівщини на 2018 рік. Які кошти передбачені для Дрогобича –ми поцікавилися в депутата обласної ради від нашого міста Андрія КОВЧА:

- З бюджету розвитку Львівщини для Дрогобича буде скеровано понад 6 млн грн. З них: 2 млн 900 тис грн. – на продовження реконструкції стадіону «Галичина»; 480 тис грн. – на капремонт Будинку працівників освіти (заміна вікон, ремонт фасаду тощо), у якому планується обладнати дискусійний майданчик для громадських організацій; 900 тис грн. – на продовження робіт із заміни даху Стебницької ЗОШ №7; майже 500 тис грн. – на реконструкцію вуличного освітлення у Стебнику; 1,5 млн грн. – на придбання автобуса для муздрамтеатру ім. Ю.Дрогобича.

Окрім того, понад 5 млн грн. Дрогобич незабаром отримає з екологічного фонду, також очікуємо ще більшу суму на реалізацію окремих обласних програм. Ну і не забуваймо про конкурс мікропроектів, де сподіваємося на перемогу принаймні половини з поданих пропозицій.

Якщо врахувати, що бюджет розвитку Дрогобича становить майже 10 млн грн., то з урахуванням обласних коштів у 2018 році матимемо значну суму грошей для поліпшення об’єктів інфраструктури у Дрогобичі і Стебнику, - додав Андрій Володимирович.

Ярослав ГРИЦИК

 

КУЛЬТУРНА МАПА

Знову хмари над «Верховиною»

Заслужений Прикарпатський ансамбль пісні і танцю «Верховина», який заснований у далекому 1946 році, може припинити існування. Річ у тім, що в обласному бюджеті передбачили кошти на виплату заробітної плати працівників колективу лише до березня 2018 року. Після цього анасамблю пропонують перейти на фінансування з міського бюджету Дрогобича, у якому на це коштів не передбачено.

Мотивація такого кроку обласної влади – оптимізація видатків, економія коштів...

За словами директора ансамблю Зоряна Ацедонського, виплата заробітної плати колективу фінансується з обласного бюджету вже 12 років. Станом на сьогодні необхідна сума на рік становить майже 4 млн грн. Для бюджету області – це невеликі цифри. Для прикладу, Львівська обласна філармонія потребує понад 20 млн грн. на рік. Тож колектив «Верховини» б’є у всі дзвони: скеровані звернення до відповідних інстанцій у Львові та Києві, тривають перемовини з депутатами обласної ради від Дрогобиччини Михайлом Задорожним, Андрієм Ковчем, Василем Масним, які однозначно виступають за те, щоб зберегти ансамбль, що має такі славні традиції й відомий далеко за межами України. Зорян Ацедонський у відповідь на чутки про те, що причиною всього є його особистий конфлікт з чиновниками від обласної культури, заявив, що подасть у відставку з посади директора, якщо це допоможе зберегти існування «Верховини».

Якою буде реакція Міністерства культури та обласної влади на скеровані звернення – незабаром дізнаємося. Та у цій ситуації доречно було би згадати таку історію. Якось Прем’єр-міністр Великобританії Вінстон Черчилль під час Другої світової війни виступав в англійському парламенті. На запитання «Навіщо фінансувати культуру, коли йде війна?», він відповів: «А заради чого ми тоді воюємо? Навіщо нам перемога, коли не буде культури?».

Ярослав ГРИЦИК

 

«Дрогобицьку Голгофу» екранізують

Задум екранізувати п’єсу «Дрогобицька Голгофа» (автор Тарас Метик), яка розповідає про страшні дні окупації московсько-більшовицькою ордою Дрогобиччини в 1939-41 рр., винищення населення Галичини, зокрема, духовенства Української Греко-Католицької церкви: священиків, ієромонахів ЧСВВ Якима Сеньківського, Северіяна Бараника, Віталія Байрака в тюрмі на Стрийській, виник у колективі Львівського академічного обласного музично-драматичного театру ім.Юрія Дрогобича (директор – художній керівник, заслужений діяч мистецтв Микола Гнатенко).

Як відомо, рік тому прем’єра згаданої вистави успішно відбулася на сцені театру (режисер Олександр Король). Шанувальники театрального мистецтва, дрогобичани і гості міста, із захопленням сприйняли сценізацію п’єси, яка реально змальовує долі ієромонахів Северіяна, Якима і Віталія в катівні НКВС на вулиці Стрийській, їх незламність христовій вірі і мученицьку смерть від радянських «визволителів». Продовжити життя «Дрогобицької Голгофи» в екранному варіанті, знявши художньо-документальний фільм за п’єсою одноіменного твору, запропонував Олександр Король, режисер вистави. На його переконання, акторський склад задіяний у виставі, залюбки перейде на кінематографічний майданчик, яким мають стати сцени для знімання фільму: меморіальний комплекс «Тюрма на Стрийській», «Бригітки» - в’язниця на Трускавецькій, храми Пресвятої Трійці, Петра і Павла, Святого Юра, інші споруди і вулиці Дрогобича, що зберегли автентичність першої половини минулого століття.

На днях в управлінні Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ відбулася зустріч преосвященного владики Ярослава Приріза, священиків Тараса Гарасимчука, Івана Паньківа, Макарія Леніва з автором п’єси Тарасом Метиком, директором театру Миколою Гнатенком, його заступником Василем Калитою, режисером Олександром Королем і керівником відділу культури і мистецтв Дрогобицької міської ради Олегом Яводчаком. На ній присутні обговорили питання щодо знімання фільму «Дрогобицька Голгофа», вихід якого на екран уже в нинішньому році був би сенсаційною подією в світлі святкових заходів з нагоди 25-річчя Самбірсько-Дрогобицької єпархії. На думку духовенства і мистців, екранізація історії ліквідації УГКЦ, винищення священства в роки московсько-більшовицької окупації дасть можливість ширше запізнати і популяризувати жертовне життя вірних слуг Христової церкви блаженних священномучеників Северіяна, Якима і Віталія, розкрити імперську сутність нашого північного сусіда, який четвертий рік не припиняє своїх загарбницьких дій на сході України. А втім, у неділю 4 лютого, о 17 годині на сцені театру ім.Юрія Дрогобича в числі заходів, присвячених ювілею Самбірсько-Дрогобицької єпархії, демонструватиметься вистава «Дрогобицька Голгофа», яка не залишає нікого байдужим до історії свого краю і тих, хто любив Бога і Україну.

Тарас РУСИН

Фото Василя ОНИСЬКІВА

На фото: сцена з вистави «Дрогобицька Голгофа».

 

ПРЕЗЕНТАЦІЇ

Дрогобич має унікальний календар

Дрогобич – древнє і водночас сучасне місто, яке відоме своєю мультикультурою та самобутнього історією. Архітектурна особливість вулиць древнього Дрогобича вражає його мешканців і вабить туристів з України та всього світу. Окрім архітектурної особливості Дрогобич славний відомими особистостями, які невтомною працею прославляють місто на теренах України і далеко за ї межами. 2017 рік для міста став не лише роком розвитку інфраструктури, реформ та реорганізацій, а й роком спортивних здобутків.

Відтак у кінці 2017 року міським головою Дрогобича Тарасом Кучмою, знаним дрогобичанином – фотомитцем Ігорем Фецяком, керівником організаційного відділу ДМР Іриною Кушнір та керівником КП «Туристично-інформаційний центр» Ігорем Чавою було прийняте спільне рішення випустити календар зі світлинами Дрогобича та інформацією про знакові, в тому числі й сучасні, події з історії міста.

Унікальність цього календаря полягає у тому, що, окрім світлин архітектурних об’єктів міста та зазначених подій, він містить інформацію про видатних спортсменів Дрогобича, які здобули перемоги на європейському та світовому рівнях, адже кожен дрогобичанин повинен знати й пишатися тим, що серед нас є люди, які славлять наше місто на світовій арені.

У середу, 24 січня, відбулася презентація цього фотокалендаря. Захід відбувся у Світлиці міської ратуші. Участь у презентації взяли спортсмени, їх тренери та родичі, представники засобів масової інформації, працівники місцевого самоврядування та керівництво міста.

З доповіддю про історичні події, які вписані на сторінках календаря, виступив керівник КП «ТІЦ» Ігор Чава.

Відтак про реалізацію ідеї фотокалендаря розповів автор світлин, фотомитець, дрогобичанин, фотовиставки якого перезнують не лише в Україні, а й світі, Ігор Фецяк.

«Створити і видати такий календар було моєю давньою мрією. Адже не кожне місто має таку історію та архітектурну велич, як Дрогобич. І тільки в цьому році, спільно з керівництвом міста, нам вдалося це реалізувати», - зазначив Ігор Фецяк.

На останок міський очільник Дрогобича Тарас Кучма подякував усім за роботу і наголосив: «Ви – юні спортсмени, які вписані на сторінках календаря – це не лише гордість нашого міста, ви є живою історією і стоїте на одному щаблі з Іваном Франком, Юрієм Котермаком, Бруно Шульцом, Раймондом Ярошем, які свого часу творили історію нашого міста».

Відтак відбулося вручення календарів міським головою спортсменам: Ярославові Поповичу – чемпіону світу з велосипедного спорту на шосе, Олесі Коваль – бронзовому призеру Кубку світу з карате серед юніорів, Романові Шуманському – срібному призеру Чемпіонату світу з хортингу серед юніорів, Юлії Пилип’як – чемпіонці Європи зі спортивної акробатики серед юніорів у багатоборстві, Оксані Грицик-Встретенцевій – чемпіонці Європи зі стрибків на акробатичній доріжці, Анастасії Фаль – срібній призерці Чемпіонату світу з хортингу серед юніорів, Юрієві Шевченкові – срібному призеру Чемпіонату світу зі стрибків на акробатичній доріжці, Іванові Фідику – дворазовому чемпіону світу з шашок серед тотально незрячих, Анатолію Гнатківу – чемпіону світу з хортингу, Андрієві Фегецину – бронзовому призеру Чемпіонату світу з ушу, Роксолані Сотрихіній – срібній призерці Чемпіонату Європи з ушу, Олександрі-Марії Табачинській – чемпіонці Європи зі спортивної акробатики серед юніорів у багатоборстві, Остапові Саламіну – чемпіону світу з хортингу, Мар’янові Гуржію – чемпіону світу з кікбоксингу серед юніорів та чемпіон світу з хортингу серед дорослих, Андрієві Лагушу – бронзовому призеру Чемпіонату світу з гирьового спорту у довгому циклі, Романові Постойку – бронзовому призеру Чемпіонату світу з кікбоксингу серед юніорів, Дмитрові Котляру – бронзовому призеру Чемпіонату Європи з ушу серед юніорів, Сергію Щудло – срібному призеру Кубку світу з тхеквондо.

Модератором заходу виступив керівник прес-служби ДМР Зеновій Квасній.

Зазначимо, цьогорічний календар слугуватиме своєрідною візитівкою для презентації Дрогобича на міжнародних зустрічах, місцевих заходах та подіях. Його вручатимуть іноземним партнерам, гостям міста та мешканцям, які активно долучаються до його розвитку.

Прес-служба Дрогобицької міської ради

Фото Богдана ІЛИКА

 

НОВИНИ КОРОТКО

Чотири січневих класи першокласників уже є

Станом на 11 годину 31 січня поточного року у Дрогобицькому пологовому відділені на світ Божий з’явилося 98 діточок. Можливо, ще за 12 годин ця статистика сягне 100, але не варто «поспішати»…

Найщедрішою була доба перед другим Святвечором. Аж 18 малюків сповістили своїм криком велику радість для родин! Якщо такими продуктивними будуть й інші місяці, то не тільки вчителі матимуть роботу, а й ми національну перспективу. Адже чимало людей емігрувало у чужі держави. І це – проблема…

Вл.інф.

 

Читаємо «Галицьку Зорю»

Люди старшого покоління віддають перевагу газетам, бо – це живе джерело інформації. І немає на їхніх сторінках такого бруду, як у інтернет-виданнях. Крім того, не всі мають комп’ютери. Отже, я постійний читач «Галицької Зорі», де знаходжу всю необхідну інформацію для себе. Колективу хочу побажати і надалі друкувати правдиві статті про життя-буття дрогобичан, роботу влади і всі новини про добрі і продуктивні почини задля розвою Дрогобича.

З повагою Анна РУДНИК, «Почесний громадянин Дрогобича»

 

Конкурс мікропроектів: Дрогобич подав 60 заявок

П’ятниця, 2 лютого – останній день реєстрації заявок на участь в обласному конкурсі проектів місцевого розвитку. Про це наголосив під час щотижневої наради міського голови Дрогобича з керівниками структурних підрозділів Дрогобицької міської ради та держустанов міста керівник КУ «Інститут міста» Володимир Кондзьолка.

«Станом на 29 січня від Дрогобича зареєстровано 60 заявок на участь в обласному конкурсі проектів. Хоча в народі кажуть, що курчат рахують восени, у нашому випадку – кількість проектів-переможців, але це добрий показник, оскільки ми треті у загальному рейтингу учасників на обласному рівні», - наголосив В.Кондзьолка.

 

З’явилася освітня мапа

У Дрогобичі за підтримки Туристично-інформаційного центру та міської ради видали мапу «Освітні заклади Дрогобича: історія та сучасність».

На мапі за допомогою умовних позначень зображено місця розташування освітніх закладів та їхню історію.

Усього на мапі розташовано 57 навчальних закладів, історія яких сягає від XV століття аж до сьогодення.

Найстаршим начальним закладом Дрогобича, згідно з даними, зазначеними в мапі, була парафіяльна школа при католицькому костелі Святого Варфоломія, яка діяла у період від 1485 до 1868. Одним із наймолодших закладів є філія медичного коледжу «Монада», яка діє з 2011 року.

Це вже четверта за рахунком туристична карта, яка допомагає туристам та дрогобичанам самостійно пізнавати історію свого міста. Попередньо у Дрогобичі за підтримки Туристично-інформаційного центру, міської ради, науковців Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка та спонсорської підтримки місцевих підприємців презентували мапу місць, пов’язаних з Іваном Франком, Бруно Шульцом, а також унікальну мапу, яка відображає фактичну участь Дрогобича в Українській національно-визвольній війні 1920-1950-х років.

Отримати туристичні мапи можна безкоштовно у Туристично-інформаційному центрі Дрогобича (площа Ринок,1). Про це повідомив керівник Туристично-інформаційного центру Дрогобича Ігор Чава.

Прес-служба Дрогобицької міської ради

 

Адмінпослуги надаватимуть в оновленому ЦНАПі

У приміщенні Дрогобицької ратуші функціонує Центр надання адміністративних послуг. Упродовж 2017 року тут тривала реконструкція, фінансування якої забезпечує Європейський Союз в межах тематичної програми 2014 року «Органи місцевої влади: Посилення внеску органів місцевої влади в процесі врядування та розвитку».

У понеділок, 29 січня, на нараді міського голови з керівниками структурних підрозділів міської ради та держустанов міста керівник Дрогобицького ЦНАПу Оксана Тішина анонсувала про те, що ремонтні роботи з реконструкції ЦНАПу на стадії завершення, відтак громадянам послуги надаватимуть послуги в оновленому приміщенні. Після реконструкції за європейськими стандартами у ЦНАПі створено не лише комфортні умови для працівників, а й для відвідувачів. Зокрема існує дитяча зона для батьків з дітьми. Подбали й про людей з особливими фізичними можливостями, які можуть потрапити до ЦНАПу за допомогою спеціально облаштованого у дворику ратуші пандуса.

Зараз вирішується питання з нормалізацією роботи електронної черги та телефонізацією робочих місць для консультацій громадян. Також на вході розміщено рецепцію, де громадянам також надаватимуть консультації з отримання адміністративних послуг.

Зауважимо, до моменту офіційного відкриття міський ЦНАП Дрогобича працює у тестовому режимі.

Прес-служба Дрогобицької міської ради

 

Орислава Хомик знову чотири роки очолюватиме Союз Українок

Після смерті Антени Пашко наша землячка Орислава Хомик погодилася на роль лідера жіноцтва України. Так вирішили впливові, небайдужі до долі України патріотки.

Це, звісно, було накладно, позаяк Орислава наводила лад в одній з Львівських лікарень, але відмовитися від цієї пропозиції їй не дозволяло сумління. Вона є такою – жінка слова і діла. Вона не вміє злукавити, або знайти низку причин, щоб не обтяжувати свій розум і серце чужими клопотами. Звідси така довіра у цілого всеукраїнського осередку жіноцтва України.

Тому знову її обрали на чотири роки головою Союзу Українок. До речі, Орислава як і Степан Бандера, народилася 1 січня. Нехай і надалі Ориславо Василівно, Вам усміхається доля у всіх її проявах.

В.Т.

 

ЮВІЛЕЇ

Управлінню капітального будівництва дрогобицької міської ради – 40 років!

На виконання рішення виконкому обласної ради народних депутатів від 27.12.1977р.№600 «Про створення відділу капітального будівництва Дрогобицького міськвиконкому» в м.Дрогобич 31 січня 1978 року був створений відділ капітального будівництва Дрогобицької Ради з метою поступового переходу на єдиного замовника по будівництву житла і об’єктів соціально- культурного призначення в м.Дрогобич, Трускавець, Борислав.

Від 2 лютого 1978 року запрацював відділ, який згодом переріс в Управління капітального будівництва Дрогобицької міської ради. Керівником Управління було призначено 32-річного Михайла Петровича Лужецького, який на той час працював старшим виконробом БУ «Трускавецькурорт».

 За короткий час Михайло Лужецький залучив до роботи відповідних фахівців, і управління капітального будівництва запрацювало на повну потужність. Спершу воно розміщувалося на вулиці Міцкевича (біля редакції, де зараз розміщена державна служба охорони). Згодом було збудовано офісні приміщення на пл.Ринок,20 (на місці старої «Верховини»), де управління розміщене і зараз. Збудовано потужну виробничу базу комплектації, гаражі і т.д.

У перші місяці 1978р. в управлінні працювали 2-3 особи, а вже через декілька років у різні періоди було задіяно від 20 до 30 працівників одночасно.

Основні функції УКБ це - планування організація і будівництва на територіях Дрогобича, Трускавця, Борислава, Стебника та Дрогобицького району. Управління одним із перших розпочало залучення коштів і продаж квартир для фізичних осіб, першим будинком де здійснено продаж був шестиквартирний будинок на вул.Трускавецькій (навпроти церкви Св.Трійці).

У серпні 1994 року п.Лужецький був призначений заступником голови Дрогобицького міськвиконкому, а Василь Бохонок очолив управління.

 Управління капітального будівництва Дрогобицької міської ради виступало єдиним замовником з проектування та будівництва житлових будинків, шкіл, садочків, об’єктів комунального господарства в регіоні. За цей період здано в експлуатацію тисячі квартир, школи, садочки і т.д. Виросли нові житлові мікрорайони.

Сьогодні, згідно з рішеннями Дрогобицької міської ради, УКБ виконує функції замовника з будівництва багатьох об’єктів, зокрема, житлових будинків у мікрорайоні №4 м.Трускавець, спортивних майданчиків ДЮСШ на вул. Ак.Сахарова, влаштування шатрового даху на ЗОШ №7 у м.Стебник, інженерних мереж на вул. Парковій, проектує на вулицях С.Наливайка, від П.Орлика до Паркової, ЦНАП на вул.Бориславській.

Також розроблено документацію щодо енергозабезпечення кварталів житлової забудови для воїнів АТО, здано в експлуатацію об’єкт «Реконструкція великого плавального басейну на вул. Сахарова, ДЮСШ». Ведеться реконструкція площі Ринок.

Управління капітального будівництва плідно співпрацює з міськими радами Дрогобича, Трускавця, Борислава, Стебника та РДА Дрогобицького району, багатьома будівельними організаціями, проектними організаціями. УКБ стало кузнею професійних кадрів поза межею суто будівельної специфіки. Наприклад, Юліан Михаць очолював трест «Дрогобичпромбуд», а Володимир Сачук і Петро Нестерівський працювали першими заступниками міських голів Дрогобича і Трускавця.

Ветеранам управління, які в різні роки працювали в цій установі, як і владам регіону, Василь Бохонок дякує за спільну роботу. Без цього елементу навряд чи була б така довга історія.

Вл.інф.

 

100 років подвигу Героїв Крут

У понеділок, 29 січня, у Дрогобичі відзначили 100-річчя подвигу Героїв Крут, однієї з найтрагічніших сторінок в історії України, коли молоді юнаки повстали проти більшовицьких загарбників під станцією Крути.

З нагоди 100-річчя бою під Крутами у Народному домі імені Івана Франка відбулися урочисті заходи, куди вшанувати подвиг загиблих юнаків-крутівців прийшли сотні дрогобичан, зокрема молодь.

Розпочався захід з історичної довідки про бій під Крутами 29 січня 1918 року, виконанням Державного Гімну України, а опісля всі присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих Героїв Крут.

Участь у заході також взяв міський голова Дрогобича Тарас Кучма.

«Уже впродовж декількох століть через так звану руку допомоги старшого брата гинуть тисячі наших молодих юнаків. Тоді бій крутівців був програний, але наша спільна війна за незалежність триває і до сьогодні. І коли переможемо ми, тоді переможуть і вони, бо коли на захисті України стоять молоді хлопці, то країна вже є переможцем», - зазначив у своєму зверненні до дрогобичан міський голова Тарас Кучма.

Опісля відбувся показ фільму «Кіборги», заснованого на реальних подіях, в якому розповідається про історію двотижневого бойового чергування під час оборони Донецького аеропорту у вересні 2014 року.

Організаторами заходу виступили відділ культури та мистецтв і відділ молодіжної політики, сім’ї та спорту Дрогобицької міської ради. Показ фільму «Кіборги» відбувся за сприяння Ігоря Хом’яка – керівника КП «Дрогобичтеплоенерго».

Окрім загальноміського відзначення 100-річчя бою під Крутами, тематичні заходи відбувалися у закладах освіти та культури, зокрема у міських бібліотеках Дрогобича.

Прес-служба міської ради

 

ОСВІТА

«Берегиня» плекає традиції

У сучасному суспільстві стрімко зростає потреба у вихованні творчої, неординарно мислячої особистості. Як же виховати у школярства естетичні ідеали, прищепити любов до мистецтва, навчити зберігати і продовжувати народні традиції?

Звичайно, у кожного творчого педагога є свої відповіді на ці питання, свій досвід. Є вони і в керівника Зразкового гуртка «Берегиня» Палацу дитячої та юнацької творчості Лесі Адамівни Чигрик. Достатньо відчинити двері до кімнати, де працює гурток, щоб зрозуміти: його вихованцям пощастило знайти саме таку людину, яка поведе за собою у дивний світ прекрасного.

Підходиш до стелажів, де виставлено роботи вихованців Лесі Адамівни, й очі розбігаються. Живопис на склі, писанки, композиції з сухоцвіту, витинанки, побутові предмети, оздоблені декупажем, іграшки з природних матеріалів, композиції з солоного тіста… Вражаючі гами кольорів і відтінків, креативність і фантазія. Світ, де звичайний камінчик може перетворитися на совенятко, а порожня пляшка стати ексклюзивною прикрасою інтер’єру…

Тут творять здебільшого дівчатка віком від 7 до 15 років, бо ж з прадавніх часів берегинями родових традицій були саме жінки. Саме тому так важливо прищепити юній україночці естетичний смак, розкрити її здібності, розширити світогляд.

Народна мудрість каже: «Коли вже мистецтво бере митця у свої обійми, воно його ніколи не відпускає». Ось це і є надзавданням Лесі Чигрик, щоб її вихованці через усе життя пронесли любов до прекрасного, досконалого, світлого і до загальної скарбниці змогли докласти власноручні вироби, зігріті любов’ю.

Леся Адамівна приділяє належну увагу розвитку образного мислення свої вихованців, вчить їх естетично переживати твори мистецтва, виявляти своє ставлення до них.

Педагогічна майстерність Л.Чигрик є свідченням того, як засобами декоративно-ужиткового мистецтва можна не тільки долучити дітей до відповідних видів художньої діяльності, розвинути їхні нахили і здібності, але й використати декоративно-ужиткове мистецтво як засіб національно-патріотичного виховання.

На заняттях гуртка педагог формує дитячу особистість як берегиню давніх народних традицій, здатну продовжувати себе у різноманітних видах народної творчості й одночасно створювати власні зразки, що приваблюють витонченим художнім смаком, довершеністю форм та загального колориту.

Поруч із виробами у традиційному народному стилі – авторські роботи вихованців. Керівник гуртка всіляко сприяє і підтримує їхню самостійну творчу діяльність, імпровізацію, навчає уміння самовиразитися через роботи. Участь вихованців у благодійній діяльності вчить їх із розумінням ставитися до потреб інших людей, не стояти осторонь запитів навколишнього світу.

Апробація досвіду Л.А.Чигрик здійснюється у щорічних творчих звітах-виставках як у Палаці ДЮТ, так і в рамках Всеукраїнського конкурсу «Таланти твої, Україно», де вихованці гуртка щороку беруть участь у номінаціях «Писанкарство», «Малярство на склі» і здобувають призові місця.

Яскраві роботи були представлені і на виставці в Палаці мистецтв, де у травні 2017 р. проходив творчий звіт ПДЮТ «Розмаїття талантів». Від 17 грудня увесь січень у Палаці мистецтв дрогобичани мали змогу побувати на новорічно-казковому вернісажі «Рідна іграшка», де 20 майстринь Львівщини експонували цікаву виставку авторської іграшки, давні народні забавки, саморобні ляльки. На цій самобутній виставці були представлені й авторські роботи Лесі Чигрик.

Можна було б подати довгий список дипломів та грамот, одержаних вихованцями «Берегині», але хіба це найважливіше у житті гуртка?

Вихованці Лесі Адамівни усвідомлюють, що мистецтво безпосередньо пов’язане з життям народу, його культурою, світосприйманням. Водночас вони концентруються на пізнанні власного світу, відчувають потребу у творчій самореалізації й духовному самовдосконаленні. Формуються позитивні якості – самостійність, працелюбність, наполегливість, розвиваються просторова уява, логічне мислення, фантазія…

Магія українських оберегів, секрети давніх фарб, міфи наших пращурів – усе це стає особистим надбанням вихованців. І за усім цим стоїть педагог, що творчо підходить до кожної теми, враховуючи індивідуальні особливості кожної дитини.

Скромна, доброзичлива, працелюбна, талановита – такою знають Лесю Адамівну у колективі. Вона щедро ділиться своїми знаннями та вмінням з колегами, педагогами-організаторами шкіл, членкинями Союзу Українок, усіма, кому цікаво власноруч написати писанку, зробити берегиню-травничку, виготовити ексклюзивний подарунок…

Леся Адамівна у постійному пошуку, тому завжди цікава як дітям, так і дорослим. А ще віддає частинку себе кожному виробу і кожній дитині, що приходить до неї. Той, що щедро віддає себе, залишається невичерпним, як криниця, що обдаровує усіх цілющою водою.

Можна щиро позаздрити новим вихованцям Зразкового гуртка «Берегиня», у яких попереду зустріч із дивосвітом, який спільно з дітьми створює педагог із 26-річним стажем Леся Адамівна Чигрик, – світом нестримного лету фантазії, творчості, добра, де вихованці стають мікрочастинкою макрокосмосу, яким є український народ.

Калерія ЛУЦЕНКО, методист Палацу дитячої та юнацької творчості

 

Добрі новини з четвертої школи

24-25 січня 2018 року в місті Харків у комунальному закладі «Харківська гімназія №169» відбувся науково-практичний семінар «Реалізація Концепції «Нова українська школа» в науково-педагогічному проекті «Інтелект України».

Учасниками семінару були керівники та вчителі базових закладів освіти проекту, співробітники ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» МОН України, ХНПУ ім. Г.Сковороди, ХНУ ім. В.Каразіна, ДУ «Інституту охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України», педагогічні працівники Харківської гімназії №169. Львівщину представляли заступник директора Дрогобицької ЗОШ І-ІІІ ступенів №4 С.В.Самойлик, учитель початкових класів Л.В.Гизюк, учитель Червоноградської школи О.П.Капустян.

З вітальним словом до присутніх звернулась науковий керівник проекту, професор ХНПУ ім. Г.Сковороди, доктор педагогічних наук І.В.Гавриш, яка зазначила, що науково-педагогічний проект «Інтелект України» – це освітня програма, яка реалізує Концепцію «Нова українська школа». Мета проекту – зробити кожну дитину щасливою та успішною.

Також Ірина Володимирівна повідомила, що за підсумками І батьківського форуму, який відбувся в Києві у квітні 2017 року, було створено громадську організацію «Міжнародна організація «Партнерство в освіті», членами якої стали всі учасники проекту. Директора Дрогобицької ЗОШ №4 Світлану Василівну Малу було обрано членом правління створеної організації. Заступник директора з наукової роботи ЛОІППО, кандидат педагогічних наук, доцент Н.М.Пастушенко увійшла до складу ревізійної комісії.

Для учасників семінару гостинно відчинила двері Харківська гімназія №169, директор якої О.Ф.Щербаков очолив громадську організацію. На базі цієї гімназії у 2008 році було розпочато впровадження науково-педагогічного проекту «Інтелект України», який вже 10 років втілюється на теренах України. Автори проекту, відповідно до Концепції НУШ, розробили ранкові зустрічі, які презентували учасникам вчителі гімназії. Також ми мали нагоду відвідати презентаційні уроки із предметів «Людина і світ» у 1-х класах та «Еврика» у 3-х класах.

Підсумки семінару підбили наукові консультанти проекту: начальник відділу інноваційної діяльності та дослідно-експериментальної роботи С.В.Кириленко та очільник сектору експериментальної педагогіки О.І.Киян. Базовою школою на Львівщині обрано Дрогобицьку ЗОШ №4. Тому наступна зустріч учасників Проекту відбудеться 16 лютого 2018 року в у ЗОШ №4 під час роботи Всеукраїнської науково-практичної конференції «Ідеї НУШ у науково-педагогічному проекті «Інтелект України».

Кор. «ГЗ»

 

СПОРТ

ІХ зимовий турнір з міні-футболу ім. Степана Бандери

23 січня учні загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №15 з ініціативи вчителя фізичної культури Д.В.Редчиця провели традиційний зимовий турнір з міні-футболу. Учні 5-11 класів довго чекали снігу і мінусової температури, щоби провести змагання.

Перед відкриттям турніру учні виконали державний гімн України. Директор школи І.Л.Логин відкрив турнір і коротко зупинився на біографії Степана Бандери.

І місце серед учнів 5-7 класів здобув 6 клас, а серед 8-11 – 11-й. Уболівальники визначили кращого воротаря, захисника, нападника.

Студія «Молоді пера»

 

ДО УВАГИ РОБОТОДАВЦІВ

Штрафи за порушення трудового законодавства зросли

У грудні 2016 року в статтю 34 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” внесено доповнення, згідно з яким до відання виконавчих органів міських рад міст обласного значення належать здійснення на відповідних територіях контролю за додержанням законодавства про працю та накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.

Для забезпечення реалізації зазначених повноважень в Дрогобицькій міській раді створено сектор з питань праці.

Крім того, в міській раді упродовж майже двох років функціонує робоча група з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення, яка аналізує причини нарахування заробітної плати нижче встановленого законодавством мінімального рівня, проводить консультації громадян та суб’єктів господарювання щодо правильного застосування законодавства про працю, семінари, «круглі столи». Та час обговорень спливає, незабаром настане час дій.

Тож інспектори праці нашого сектору будуть здійснювати державний контроль за додержанням законодавства про працю з питань: вчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин.

Хочемо загострити Вашу увагу, що тільки у трьох вище перелічених випадках за підсумками інспекційного відвідування штраф накладається одразу, інші виявлені порушення роботодавець має можливість виправити.

Закликаємо Вас дотримуватися вимог законодавства про працю та оплату праці, адже за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці (виплата заробітної плати в розмірі менше 3723 грн.) передбачена санкція – 37 тисяч 230 гривень за кожного працівника, щодо якого скоєно правопорушення; а за кожного неоформленого працівника – 111 тисяч 600 гривень. При порушенні встановлених термінів виплати зарплати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі – 11 тисяч 169 грн.

За недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні – 11 тисяч 169 грн., а якщо недопущено до перевірки з питань оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків розмір штрафу складе сто розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення – 372 тисячі 300 гривень.

Шановні роботодавці! Проведеними нехитрими розрахунками виявлено, що можна утримувати найманого робітника на мінімальну заробітну плату упродовж майже двох років, бути законослухняним громадянином замість сплати штрафу.

Приймаючи на роботу працівника, пам’ятайте про переваги укладання офіційних трудових відносин не лише для найманої особи, але і для керівника теж. Насамперед, легальні працівники – це запорука сприятливого мікроклімату в колективі, що сприяє налагодженню роботи всіх учасників трудового процесу; можливість встановити матеріальну відповідальність працівника при прийнятті його на роботу, яка передбачає обслуговування грошових, товарно-матеріальних цінностей; підпорядкування працівників правилам трудового розпорядку, чітка регламентація прав і обов’язків працівника – це трудова дисципліна, зменшення ризиків безкарності працівника, який заподіяв шкоду підприємству при виконанні трудових обов’язків та інші.

Кожен громадянин, який влаштовується на роботу, повинен знати, що отримання зарплати «в конверті» сьогодні позбавляє його в майбутньому соціального захисту у випадку безробіття, тимчасової втрати працездатності, нещасного випадку на виробництві, а також гідної пенсії. Для забезпечення свого майбутнього найманий працівник повинен вимагати від роботодавця легального оформлення трудових відносин.

На закінчення хочу додати, що станом на 01.01.2018 року у Дрогобичі є 46 суб’єктів господарювання-мінімізаторів. А якщо взяти дані за грудень, то заробітну плату менше 1378 грн. нараховують понад 900 підприємств, установ, суб’єктів підприємницької діяльності, малого бізнесу.

Тому просимо Вас дослухатися, бо ще є час до складання звітності, і провести виправлення, надалі проводити діяльність в межах законодавства, бо у нас ще є й інший важіль впливу – це інспекційні відвідування.

Для отримання консультацій щодо законодавства про працю можна звернутися безпосередньо до працівника сектору з питань праці за адресою: м.Дрогобич, пл. Ринок,1 каб. №49, тел. 2-25-69, або за електронною поштою sip.dmr@ukr.net.

Галина ЯЦУЛЯК, завідувач сектору з питань праці

 

ПОЛІТИКА

Навіщо і як відвойовувати справжню Європу?

Нещодавно в медіапросторі з’явилася «Паризька декларація» – політологічний та філософський документ-звернення, підписаний групою з 13-ти інтелектуалів із Франції, Іспанії, Німеччини, Великої Британії, Норвегії, Нідерландів, Бельгії, Чехії, Угорщини і Польщі (див. зміст документа за пошуком в інтернеті). Сенс цієї декларації із 36-ти тез полягає у системній критиці ідей та принципів європейського лібералізму, на яких будувалася Західна цивілізація після 1945 р.

Хоча при цьому автори заявляють, що «Майбутнє Європи має бути ліберальним у кращому сенсі цього слова». Це одна із суперечностей документа: адже, коли Європа, в якій абсолютно домінував лібералізм як ідеологія протягом 70-ти років, прийшла до заперечення високих ідеалів громадянського, культурного й національного буття (така думка випливає із декларації), то тепер саме лібералізм має взяти за це на себе повну відповідальність.

Група інтелектуалів засуджує культ прогресу як фальшиву ідеологему, яка призвела до морального вихолощення європейських суспільств, поширення цинічного прагматизму та примітивного споживацтва. Натомість стверджується, що основою Європи була і залишається національна держава як антитеза до новітнього цинічного і фальшивого космополітизму, який є лише маскою нового імперіалізму, що розвивається у вигляді бездушної системи бюрократії ЄС. Сучасний світовий лад – це імперія грошей, захланна, засліплена, безособова. Саме ця імперія озброїлася ідеологіями «лібертинського гедонізму» та «мультикультуралізму», які дають їй зелені картки на пропаганду відвертого матеріалізму та індивідуалізму, що маскується у прогресистські гасла змагання за добробут і максимальну свободу людини, на пропаганду асиміляторства, руйнування національних традицій та самобутностей. Мультикультуралізм запозичений від США, коли ця держава набирала сили у ХІХ ст., в Європі став догмою, стратегемою. Свого часу США, набравши кілька мільйонів переселенців із різних країн, на два покоління зупинили політику змішування народів, зміцнивши таким чином свою національну ідентичність. В Європі цей мультикультуралізм став саморуйнівною тенденцією, яка тепер заливає її масовими хвилями іммігрантів із країн третього світу, загрожує Європі розчиненням її ідентичностей ізсередини.

Інтелектуали нагадують, що справжнє коріння Європи лежить не в добі Просвітництва (ХVІІІ ст.), яка розвинула такі принципи європейського співжиття, як толерантність, культ науки, свобода індивідуальності, ідея представницької демократії, соціальна солідарність та ін., попри те, що вони стали ефективними стимулами європейського піднесення у всіх сферах. Справжнє коріння Європи – у християнстві, в ідеях національної гідності, духовного традиціоналізму. Це Просвітництво, зі своїм доктринерським секуляризмом, прагненням універсальності, фальшивим пацифізмом, сформувало з європейців ХХ – ХХІ ст. атомізований соціум дрібного пристосуванства та меркантилізму, антигероїчне місиво безликих індивідуальностей, вражених комплексом примиренства і компромісу (цей комплекс сьогодні примушує європейців йти на співпрацю з відвертим хижаком і руйнівником міжнародного порядку - Росією). Це воно позбавило європейців «вищих ідеалів» через свій надмірний скептицизм і релятивізм, через свої настанови творити масовістську культуру розваг та елементарних поучувань, це воно привчило їх до постійного фарисейства (бо ж справжньої віри немає) гуманізму. Саме дух Просвітництва перетворив нинішні університети Європи на осередки інтелектуальної деструкції, поширення безбожництва та ерзацнауки, коли тисячам молодих людей прищеплюються майже цинічний критицизм, настанови до відторгнення минулого, передусім християнського, героїчного та національного минулого.

Християнську ідею, на думку підписантів, фальшива Європа використала, змістивши акценти в ній, хіба що для пропаганди мультикультуралізму, псевдотолерантності та тотальної компромісності. Мовляв, все треба приймати (зворотний бік релятивізму). Це спонукає моральне виродження Європи, яка насправді не має ніяких твердих принципів та ідеалів, окрім принципу збільшення капіталу.

Група паризьких деклараторів навіть відважилася поставити тезу (пункт 27-й) про обмеження імміграції, посягнувши цим на святая святих західного лібералізму. Делікатно натякаючи при цьому, що чисельні, мусульманські передусім, іммігранти цілком не збираються асимілюватися в Європу, приймати її високі ідеали, культуру, громадянські чесноти. Насправді вони поступово витворюють собі платформи для просування в Європу і зміцнення своїх позицій, без прийняття вартощів Європи. Реально це загрожує майбутнім розламом Європи ізсередини. Інтелектуали зауважують, що всі спроби критикувати таку мультикультуралістську політику відразу наштовхуються на звинувачення в «расизмі» і «фашизмі».

Закінчується «Декларація» такими тезами: «Джерело глибокої тривоги в Європі нині – зростання сили явища, званого «популізмом», хоча варто відзначити, що цьому поняттю ніколи не дають визначення і часто воно звучить образливо. Ми також маємо певні застереження. Європа мусить черпати з бездонної мудрості своїх традицій, а не послуговуватися спрощеними гаслами та відозвами, що породжують розщеплення та емоції. Однак ми мусимо визнати, що новий тип популізму виглядає проявом здорового бунту проти тиранії фальшивої Європи, яка будь-яку загрозу своїй монополії і моральній леґітимності визнає «антидемократичною». Так званий «популізм» висуває виклик диктатурі статус-кво та «фанатизму центру» – і така постава є слушною. Популізм рівно так само може означати, що навіть у самому центрі нашої ослаблої і зубожілої політичної культури є шанс на відродження історичної суб’єктності народів Європи.

 

Нашим майбутнім є справжня Європа

 Ми визнаємо помилковим погляд, наче не було жодної відповідальної альтернативи до штучного позбавленого духу солідарності уніфікованого ринку, наднаціональної бюрократії і легкого розважання. Хліб та видовища — це не все. Відповідальною альтернативою є справжня Європа.

 

Ми мусимо взяти відповідальність

Тому ми запрошуємо всіх європейців, щоб приєдналися до нас і відкинули утопічну фантазію мультикультурного світу без кордонів. Ми любимо нашу вітчизну і прагнемо передати нашим дітям кожну шляхетну річ, яку самі колись отримали у спадок. Ми європейці і розділяємо спільну спадщину. Ця спадщина вимагає, щоб ми жили разом в мирі як Європа націй. Відновімо нашу національну суверенність і повернімо гідність, яка випливає із спільної відповідальності за майбутнє Європи».

Викладена концепція бачення особливостей сучасного розвитку Європи великою мірою промовляє про своє походження з ідеологем європейського консерватизму та націоналізму. Нагадаємо, що ця «фальшива Європа», як визначають її декларанти, тобто ліберальна та прогресистська Європа постала після 1945 р. якраз на тотальному запереченні ідей консерватизму й особливо націоналізму, на профанації їх. Сьогодні вона перетворилася на гігантську систему сіяння агресивного, безбожницького неолібералізму, що виявляється у регулярному зараженні нових і нових поколінь європейців токсинами меркантилізму, цинізму та деструктивного космополітизму. Ця агресивність передусім виявляється через тотальну пропаганду в ЗМІ, які перетворилися на індустрію морального розкладу як суцільна вакханалія розваг, споживацької реклами, примітивних повідомлень про ніщо у т. зв. «світських новинах».

Окрім морального заклику не приймати принципів цього неолібералізму, декларанти нічого не пропонують для реальної протидії глобальній деструкції. Вони явно бояться прямо вказати, що саме лібералізм призвів до загрозливих тенденцій самозаперечення Європи. Автори не вловлюють, що т. зв. «популізм» – це стихійний бунт проти системи неолібералізму, він заповнює ту нішу протестності, яку не змогли зайняти справжні контрідеології до нього – правдивий консерватизм (не та його імітація, яку ми, наприклад, спостерігаємо в Німеччині у вигляді ХДС-ХСС) і націоналізм. Ці ідеології не можуть розвинутися сьогодні в Європі через наперед визначені і добре продумані звинувачення проти них у «расизмі» і «фашизмі», що дуже ефективно ось уже багато десятиліть реалізують суцільно скуплені проліберальними олігархами ЗМІ. Замкнуте коло: ліво-анархістський популізм ніколи не зможе стати повноцінною ідеологією і програмою для Європи, а праві ідеології і рухи не можуть набрати сили в умовах тотального хаосу ідей, понять, вартощів і критеріїв, над чим попрацювали, скуплені тими ж проліберальними олігархами, університети і явні та приховані аналітичні центри.

У таких умовах нам видаються можливими наступні стратегічні ініціативи тих, хто хоче відродити «справжню Європу» (скористаємося формулюванням деклараторів):

- організація масового нового християнського руху, який би розвивався поза Церквами і лише узгоджував з ними доктринальні положення; цей рух мав би об’єднати передусім молодь на суворих принципах моральної і духовної альтернативи до етики лібералізму; Церкви сьогодні не можуть бути альтернативою лібералізмові через свою ураженість духом примиренства, внутрішньої бюрократії і геронтократизму, вони не в змозі очолити і провадити рух активної принципової критики, вимогливості, світлого прометеївського бунтарства і наступальності, не в силі атакувати лібералізм за відверте і зловороже руйнування основ християнства;

- створення сфер інтелектуального і духовного опору лібералізмові у вигляді незалежних об’єднань науковців, митців, філософів, які б продукували потрібну співвагу ідей, принципів, естетичних і моральних інтенцій для захисту мислячої частини суспільств від розкладових впливів лібералізму;

- організація ідеологічних осередків для плекання і пропаганди правдивих вартощів консерватизму і націоналізму в європейських суспільствах, які б узялися за оновлення та переосмислення цінностей цих ідеологій, стали б реальною альтернативою до тотального домінування лібералізму в європейському просторі;

- витворення спеціальних програм змагання за повернення університетів Європи в річища ідеалістичної філософії, духовних традицій, національних вартощів, тих університетів, які сьогодні є розсадниками лівого деструктивізму, морального анархізму, інтелектуального релятивізму та спекулятивізму, ЛГБТ-мислення і т. ін.; саме університети мають стати центрами убереження молоді від руйнівних впливів лібералізму, центрами нового оптимізму та вільної думки, органічно-креативної та морально наснаженої думки, якими вони були в добу свого становлення - від часів Середньовіччя до ХІХ ст.;

- великою опорою і середовищем для зміцнення цих тенденцій могли б стати якраз суспільства Середньої і Східної Європи, тобто постсоціалістичного простору, країни між Альпами і Чорним морем, між Балтикою і Балканами, оскільки саме в цих суспільствах ще збереглися певні традиції патріархальності й релігійності, які б послужили ґрунтом для розвитку моральних альтернатив на континенті; у цьому сенсі Середньо-Східна Європа мала б виконати функцію «другої легені» (Іван Павло ІІ) для цілої Європи, щоб справді зродити в ній духовну альтернативу до меркантильного і зчерствілого лібералізму-капіталізму; тому саме в цьому просторі потрібні нові традиціоналістські ініціативи, нові культурологічні форуми, університети й наукові та ідеологічні центри, аби розворушити духовне й інтелектуальне життя в макрорегіоні; Середньо-Східна Європа повинна продемонструвати нові цивілізаційні можливості континенту, стратегічно розвернутого на наступальність, на широкий діалог із Євразією і водночас морально й ідейно готового до цивілізаційного протистояння Росії як неототалітаристській загрозі для всього людства;

- тільки за таких умов в Європі могли б ефективно розвинутися ідеології й політичні практики правих ідеологій – християнської демократії, консерватизму і націоналізму; однак перед цим довелося б витримати важкий бій із лібералізмом у сфері медій і телекомунікацій, де його позиції є зараз дуже сильними і через яку він так впевнено і агресивно нав’язує свій світогляд і свої цінності людству; тому не варто надіятися на моральне переконання панівного лібералізму, на його добру волю (як на це, очевидно, надіються підписанти «Декларації») – він занадто захланний і безсердечний у своїй гонитві за великим збагаченням, варто готуватися до тривалого морального і громадянського протистояння ліберальницькій системі Мамони.

Олег БАГАН, Науково-ідеологічний центр ім. Д.Донцова

 



Создан 01 фев 2018



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником