ГАЛИЦЬКА ЗОРЯ

Новини в «ГЗ» від 29 березня 2018 р.




«Громада – великий чоловік»

Очевидно, з цими мудрими словами нашого славетного земляка Івана Франка повністю погоджується міський голова Дрогобича Тарас Кучма. Саме тому для напрацювання спільного рішення щодо подальших кроків у врегулюванні проблеми зі сміттєвою блокадою Дрогобича очільник міста звернувся до дрогобицької громади.

З цією метою 27 березня у приміщенні Центральної міської бібліотеки ім. В.Чорновола відбулося розширене засідання Громадської ради при Дрогобицькому міському голові.

На зібрання завітали голови ОССБ та представники громадських організацій і політичних партій міста, небайдужі дрогобичани. Першим слово надали міському голові Тарасу Кучмі, який поінформував присутніх про ситуацію, яка склалася на цей момент.

- Майже два місяці триває сміттєва блокада Дрогобича громадою села Брониця, - зазначив голова. - Попри виконання усіх домовленостей та надану броницькій громаді допомогу на суму понад 1,8 мільйона гривень, 9 лютого було заблоковано в’їзд на полігон, де утилізується сміття з Дрогобича. Також припинилися підготовчі роботи до рекультивації сміттєзвалища, яка не робилася останні 30 років. Також депутатами Броницької сільради в односторонньому порядку було розірвано договір про співпрацю та прийнято незаконне рішення щодо закриття сміттєзвалища, користування яким, згідно із законом, належить Дрогобичу.

Ми вжили всіх можливих заходів для мирного та конструктивного виходу з ситуації, провели чимало переговорів, нараз, зустрічей. Усе – безрезультатно. Навіть рішення суду про заборону вчинення перепон у користуванні дрогобичанами сміттєзвалищем броничани виконувати не збираються. Мабуть, розуміють, що після Революції Гідності правоохоронці не наважаться застосовувати силу до людей для забезпечення виконання судового рішення.

Частково ситуацію з вивезенням твердих побутових відходів з міста рятувала приватна сміттєсортувальна станція на вул. Гайдамацькій,25 у Дрогобичі. Але днями розпочалася блокада і там: кілька активістів зі села Рихтичі перекрили заїзд на станцію, куди звозили побутові відходи для перетримання і сортування. Водночас усі громади навколишніх міст (де є полігони ТПВ), у яких ми просили тимчасово приймати принаймні частину сміття з Дрогобича, причому не безкоштовно, нам відмовили.

Сьогодні місто опинилося у повній сміттєвій блокаді, до того ж перед Великоднем. Усе відбувається ніби за чиєюсь командою.

Нема сумніву, що це робиться свідомо, ні про які екологічні вимоги пікетувальників насправді не йдеться, тут уже задіяна велика політика. Схоже, що ситуацію «підігрівають» непорядні особи, які зацікавлені дестабілізувати політичну ситуацію у Дрогобичі і керуються лише власними амбіціями. Але ж страждають не лише дрогобичани, а й мешканці Стебника і сіл району, які теж користувалися броницьким полігоном!

На сьогодні міська влада практично вичерпала усі можливості для розв’язання проблеми. Та, попри все, рук ми не опускаємо! Тому вирішили просити підтримки і поради в громади міста, для цього і зібрали вас тут. Лише спільними зусиллями зможемо подолати проблему. Сьогодні дуже важливою є позиція кожного дрогобичанина! - наголосив Тарас Кучма.

Після емоційного виступу міського голови учасники зібрання мали змогу поставити йому запитання і висловити власне бачення виходу з цієї ситуації.

У підсумку двогодинної конструктивної розмови представники громадськості порадили міській владі терміново підшукати ділянку на території міста для тимчасового складування і сортування ТПВ. Дрогобичан закликали за можливістю зменшити кількість побутових відходів шляхом сортування. Комунальним службам доручено розробити систему сортування сміття. Окрім того, готується звернення до депутатів районної, обласної, Верховної рад, керівництва ЛОДА, Національної поліції, духовенства з проханням допомогти розв’язати сміттєву кризу на Дрогобиччині. Громадські активісти організовують збір підписів дрогобичан у центрі та мікрорайонах міста...

Ярослав ГРИЦИК

Фото автора

 

ЗОЛОТИЙ ЗАПАС

Сергієві Грибанову – 60. Всього-навсього…

Навіть не пригадую, як Сергій Грибанов увійшов у, так би мовити, амплітуду моїх коливань. Тому що вибір людей, яких хочеш впустити в своє серце, як правило, є тривалим і проблематичним. А тут раптом (не без участі, звичайно, мого колеги Володимира Турмиса, котрий, як комісар Рекс, має винятковий нюх на каліброваних людей), на моїй життєвій шахівниці з’явилася безпрограшна фігура, якій, як не мудруй, неможливо поставити мат.

Очевидно, як мовиться, легкий на руку, або, апелюючи до класиків, москаль-чарівник у сучасній іпостасі. Тобто москаль-чарівник-2 (третій, котрий на Закарпатті, не в рахунок).

До речі, Сергій ніколи не приховує свого походження і щиро обурюється, коли його одноплемінники, які мешкають в Україні десятиліттями, спілкуються російською мовою. Мабуть, це коштувало Сергієві немалих зусиль, щоби бездоганно оволодіти українською мовою, - аби ніхто не здогадався, що він «москаль» (жарт, звичайно, але, як кажуть, у кожному жарті є доля істини).

У контексті цих міркувань мимоволі пригадується голосування у Дрогобицькій райраді щодо створення нової газети і, відповідно, самозречення від статусу співзасновника газети «Галицька Зоря». Крім особистісних амбіцій, логіка в прийнятті такого рішення, м’яко кажучи, ледь відстежувалася. Принаймні, платникам податків створення і утримання нового видання обійшлося у десятки разів більше, ніж обійшлося би продовження співпраці з «ГЗ» як надавачем інформаційних послуг. Проте майже більшість депутатів проголосували «за» таке рішення, частина «утрималися» і лише один «москаль», тобто Сергій Грибанов, публічно висловився щодо необґрунтованості рішення і проголосував «проти». Направду, як сказав котрийсь із націорятівних і націотворчих діячів (на жаль, не пригадую хто саме), не так страшні рускі воші як українські гниди (не в образу «москалю» Грибанову сказано).

Свого часу (це було понад 15 років тому) редакція «ГЗ» майже повним складом (навіть маестро Ігор Фецяк узяв у тому участь) побували на підприємстві «Райсільгосптехніка», яке тоді очолював Сергій. Побували не випадково. Усякий більш-менш поінформований читач, котрий заходив до редакції, говорив: поїдьте і подивіться на що перетворив Грибанов сільгосптехніку. А перетворив він її, щиро кажучи, на ляльку. Вклав у неї всю душу. І, головне, потрафив зробити це в час економічної кризи, коли інші підприємства ледь трималися на плаву.

Звісно, що й до Грибанова в світі були мудрі, енергійні, знакові особистості, які демонстрували людству приклади громадянської відповідальності. Приміром, Марк Аврелій, котрий говорив: «Роби що належиться, і хай буде що буде».

Не знаю, чи читав Сергій Петрович Аврелія, проте не сумніваюся, що на всі 100 діяв за його принципом. Сподіваючись на людську гідність і порядність. І не помітив, як лихі люди тихою сапою забрали з-під його носа те, що він виплекав своїм часом, здоров’ям, потом.

Розумію, наскільки прикро було тоді Грибанову. Мабуть, єдиною розрадою було те, що не він один опинився в такій ситуації. Ще до нього внаслідок «оригінальних» правил гри, які роками з упертістю мула створювали небожителі з вулиці Михайла Грушевського, в аналогічну пастку потрапили такі відомі на Дрогобиччині особистості, як Ярослав Гарун, Богдан Бугай, Роман Матолич та інші.

Декілька років тому Сергій Петрович очолив підприємство «Райавтодор». Знову запрягся, рвав жили. Але врешті-решт, як мовиться, не винесла душа поета. Подав у відставку. Тому що остаточно переконався в тім, що час Марка Аврелія минув, а час Сергія Грибанова, на жаль, ще не настав.

На щастя, Сергій позбавлений принижень щодо виклянчування кредитів у МФО на прожиття, позаяк особистий золотий запас завжди при ньому. Цей запас – його слово, яке, як говорив відомий персонаж із твору Маріо П’юзо, завжди можна віднести в банк.

Неможливо пригадати випадок, коли би Сергій Петрович щось пообіцяв і не зробив. Незважаючи на те, що народився 1 квітня…

Шановний Сергію Петровичу, бажаємо всього-всього-всього і навіть трішки більше ніж все…

Петро МАЦАН

 

РЕЗОНАНС

Російський агресор отримав потужну солідарну реакцію цивілізованого світу

Президент Петро Порошенко наголосив, що майже місяць тому, 4 березня у містечку Солсбері у Великій Британії російські спецслужби застосували смертельну отруту при спробі ліквідації Сергія Скрипаля та його доньки.

«Це було перше застосування хімічної зброї на території Європи за останні 70 років. Така варварська поведінка Кремля у поєднанні з продовженням агресії та вбивств українців на Донбасі, окупації та порушенням прав людини в окупованому Криму, отруйною російською пропагандою і втручанням у виборчі процеси інших держав переповнили чашу терпіння усіх. І сьогодні російський агресор отримав потужну солідарну реакцію цивілізованого світу», - підкреслив Глава держави.

За словами Президента, синхронно та скоординовано о 15:00 за брюссельським часом, або о 16:00 за київським часом, Україна, США, Канада та 14 держав-членів Європейського Союзу оголосили про своє рішення вислати зі своїх територій близько сотні російських розвідників під дипломатичним прикриттям.

«Російській агентурі в Європі та за Атлантикою було завдано потужного удару. Переконаний, що видворення з території України 13 російських дипломатів зміцнить нашу безпеку, послабить зусилля п’ятої колони із дестабілізації внутрішньої ситуації в Україні», - зазначив Петро Порошенко.

Президент наголосив, що дипломатичні стосунки України з Росією де-факто заморожені. «Давно нема послів, і дипломатична присутність зведена майже до нуля – того критичного мінімуму, який дозволяє дбати про наших громадян-заручників у РФ. Ми продовжуємо координувати зусилля із західними союзниками та партнерами щодо подальшого посилення тиску на російського агресора. Попереду нові санкції, нові обмеження», - наголосив Глава держави.

«Захід та Україна твердо стоять єдиним фронтом у боротьбі з російською агресією та спробами Кремля розхитати єдність та знищити демократичні цінності. Разом ми переможемо», - підкреслив Президент.

 

КУЛЬТУРА

День театру відзначили прем’єрою

25 березня, напередодні міжнародного Дня театру, у Дрогобичі на сцені Львівського академічного музично-драматичного театру ім. Юрія Дрогобича з успіхом пройшла прем’єра гопак-опери «Конотопська відьма» за однойменним твором Григорія Квітки-Основ’яненка.

Перед початком вистави міський голова Тарас Кучма та його заступник Василь Качмар нагородили народного артиста України Адама Цибульського почесною відзнакою «За заслуги перед містом Дрогобичем» з нагоди 70-ліття та 50-ліття творчої діяльності. Весь колектив театру відзначено Подякою міського голови.

На сцені відбулося яскраве, динамічне дійство, у якому взяв участь практично увесь акторський склад театру. Усе це гарно доповнила музика у виконанні оркестру під диригуванням Миколи Михаця (молодшого). Головні ролі виконали народний артист України Олександр Морозов, заслужена артистка України Надія Цибульська, актор Юрій Федчук та інші.

Після завершення гопак-опери акторів і творчу групу, що працювала над постановкою спектаклю, вдячні глядачі нагородили тривалими оплесками і квітами. За дорученням голови Львівської обласної ради Олександра Ганущина депутат Михайло Задорожний вручив грамоти кільком працівникам театру.

Ярослав ГРИЦИК

Фото автора

 

«Дрогобицьку Голгофу» демонструють у Самбірсько-Дрогобицькій єпархії

Минулої суботи, 24 березня, трускавчани і гості міста-курорту мали змогу доторкнутися до страшної сторінки історії нашої Галичини, коли вона перебувала під окупацією московсько-більшовицької орди в 1939-41, 1944-90 роках минулого століття.

Львівський академічний обласний музично-драматичний театр імені Юрія Дрогобича (директор-художній керівник, заслужений діяч мистецтв Микола Гнатенко) продемонстрував на сцені палацу культури імені Т.Шевченка виставу «Дрогобицька Голгофа» (автор Тарас Метик, режисер Олександр Король). Вона відбулася з нагоди святкувань 25-ліття Самбірсько-Дрогобицької єпархії, за ініціативи єпископа Ярослава Приріза і при підтримці міського голови Трускавця Андрія Кульчинського.

Повний тисячний зал завмер з початком вистави. Адже на сцені відтворюється справжня Голгофа, яка відбулася у роки окупації московсько-більшовицькими загарбниками у катівні на Стрийській м.Дрогобич, в якій розташовувалося обласне управління НКВС-КДБ (нині інститут фізики, математики, економіки та інноваційних технологій Дрогобицького державного педагогічного університету імені І.Франка). Репресії совіцької влади не обминули нікого: молодь, чоловіки і жінки різного віку, і навіть діти, опинившись у застінках катівні, майже не виходили звідси. Одні гинули тут, їх розстрілювали, замордовували, інших вивозили в Сибір. Священики, монахи, вчителі, юристи, студенти, селяни, робітники, інженери… Спершу ці звірства, які тут чинили окупанти, побачили в кінці червня 1941 року, згодом не лише Дрогобиччина, а й вся Україна, та й увесь світ здригнулися від побаченого під час розкопок на подвір’ї колишньої тюрми НКВС-КДБ у 1990-91 роках минулого століття, коли було віднайдено 486 останків жертв московсько-більшовицької масакри.

Через образи трьох священиків Української Греко-Католицької церкви, ієромонахів ЧСВВ Якима (артист Іван Гарасимчук), Северіяна (артист Олександр Морозов), Віталія (артист Микола Козак) на сцені постають у всій своїй величі мученики за віру, Бога, Церкву і Україну. Їх не страшать залякування червоних окупантів. Вони не бояться тортур і катувань, яким їх піддали радянські мучителі. Свій хрест на «Дрогобицькій Голгофі» несуть гідно, не схилившись перед катами. А ще підтримують духовно, морально тих, хто поруч, вселяючи віру, надихаючи своєю незламністю і непохитністю тих, хто без жодних звинувачень опинився у катівні. Молода дівчина Марічка (актриса Оксана Федчук), напівсирота, гімназистка (не видуманий персонаж, Марія Мудра, яку в 1941 р. на «Процесі 62-ох» засудили до смертної кари за членство в ОУН), не пізнавши ще справжнього кохання, гине лишень тому, що українка. Перед самою смертю побивається не за себе, а за маму. Залишила її саму, не відаючи, що, вийшовши на хвильку зі своєї оселі, опиниться у руках катів, які її уже не відпустять, замордують. Але й катам та й усій імперській системі СССР звучить застереження, його висловлюють ув’язнені священики: «Ви (московсько-більшовицькі ординці) вб’єте нас, але ніколи не знищите нашу віру, наш дух, адже вони – нездоланні!». І справді окупанти не знищили ні віру, ні дух народу, що піднявся на початку 90-х минулого століття і творить свою державу, церкву. А невинно убієнні отці Яким Синьківський, Северіян Бараник, Віталій Байрак проголошені Папою Римським Павлом ІІ блаженними священномучениками христової церкви.

За ініціативи єпископа Самбірсько-Дрогобицької єпархії Ярослава Приріза виставу «Дрогобицька Голгофа» театр демонструватиме 31 березня у Бориславі, а 1 квітня, у неділю, її зможуть побачити у Самборі. Віряни всієї Самбірсько-Дрогобицької єпархії зможуть дізнатися про історію духовенства і його вірного служіння Богу і Україні в роки страшних поневірянь радянською системою.

Тарас РУСИН

 

Медики Дрогобича вшанували пам’ять Лесі Українки і Тараса Шевченка

У медиків Дрогобича уже стало традицією вшановувати пам’ять Лесі Українки і Тараса Шевченка. Ось і в цьому році, 12 березня, шумно було у святково прибраному актовому залі лікарні.

На столі у вишитих рушниках та квітах стояли портрети Т.Шевченка і Лесі Українки.

Марія Сподар та Василь Гірчак відкрили літературно-музичний вечір на фоні мелодії «Реве та стогне Дніпр широкий…».

Під керівництвом Марії Сподар, працівники лікарні та їхні діти читали поезії Т.Шевченка та Лесі Українки, а також звучали пісні. Головний лікар міської лікарні №1 Володимир Бігуняк прочитав уривки віршів Т.Шевченка.

Начальник відділу охорони здоров’я Володимир Чуба подякував організаторам  свята та усьому колективу за активну участь у шануванні пам’яті видатних людей України.

Діти отримали цінні подарунки, а квіти покладено до пам’ятника Т.Шевченка.

Катерина ШМИГЕЛЬСЬКА, голова міської профспілкової організації медичних працівників

 

 

МІЖНАРОДНА СПІВПРАЦЯ

Бельгійці одягли... вишиванки

19-23 березня на базі Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І.Франка проходив спільний українсько-бельгійський проект «Mantelluisteren» («Зупинитися і задуматися про догляд на дому»). Захід відбувся у рамках програми обміну «Еразмус+». Над проектом працювали троє студенток Університету прикладних наук ВІВЕС (Брюгге, Бельгія), студенти білого-природничого та соціально-гуманітарного факультетів ДДПУ ім. І.Франка та викладачі цих закладів освіти.

23 березня в актовій залі головного корпусу ДДПУ урочисто підбивали підсумки проекту. Упродовж тижня декілька робочих груп студентів відвідували вдома людей з обмеженими можливостями, займалися, спілкувалися з ними та їхніми опікунами, яким 24 години на добу доводиться доглядати своїх рідних. Окрім того, учасники проекту побували у Дрогобицькому добровільному товаристві захисту дітей-інвалідів «Надія», БФ Карітас» СДЄ УГКЦ, Стебницькому обласному центрі соціальної реабілітації інвалідів «Сонечко», організації «Паросток», створеній при ДДПУ. Як зазначила одна зі студенток, мета їхньої діяльності – подолати кордони у голові людей, які перешкоджають бачити особистість у кожній людині, незалежно від її фізичного здоров’я.

Учасників проекту привітали ректор ДДПУ ім. І.Франка професор Надія Скотна, проректор з науково-педагогічної роботи доцент Юрій Вовк, декани біолого-природничого факультету, доцент Світлана Волошанська та соціально-гуманітарного, доцент Ігор Гриник, доценти Університету прикладних наук ВІВЕС (Бельгія) Світлана Мусіна та Ліз Пітельйон, голова ДДТЗІ «Надія» Ірина Дзюрах.

Враженнями про виконану роботу поділилися члени студентських робочих груп. Цікаво, що юні бельгійці – Шарлот Катуа, Фієн Гімпе та Синтія Квізера – розмовляли англійською мовою і їхні ровесники з ДДПУ цілком нормально з ними спілкувалися. А на урочисте підбивали підсумків проекту дві майбутні соціальні працівниці з Бельгії одягнули… українські вишиванки!

На завершення студенти-волонтери під оплески присутніх отримали «Сертифікати про нарахування кредитів» за участь у проекті. Додамо, що ДДПУ ім. І.Франка упродовж шести років плідно співпрацює з Університетом прикладних наук ВІВЕС. Сьогодні студенти соціально-гуманітарного факультету Ірина Луциків, Христина Кубай та Юлія Рудик теж проходять семестрове навчання в Університеті прикладних наук ВІВЕС (Бельгія) за програмою академічної мобільности «Еразмус+».

Ярослав ГРИЦИК

Фото автора

 

ЛЮДИНА І ПРИРОДА

Лелеки врятовані! 

І на Дрогобиччину бузьки прилетіли із теплих країв, було це 17 березня. Бідолашні птахи збивалися до купи поблизу водойм, розраховуючи впіймати якусь рибину, або жабку. Але здебільшого вони вкриті кригою, тому птахи і мерзнуть, і голодують.

Віддамо належне нашим краянам, котрі самотужки взялися рятувати птахів. У магазинах практично не залишилося дрібної риби салаки, бо люди закуповували її і годували бузьків. Практично щодня наш давній редакційний друг (Василь Григорович не хотів, щоб ми оприлюднили його прізвище) уже впродовж 6 днів виїжджає на місця масового скупчення пахів і годує їх. А це – Брониця, Унятичі. Через відсутність згаданої риби у магазинах він телефонує своїм колегам, і ті у місцевих магазинах скуповують її. Прикро, що у цій складній ситуації власники магазинів не зробили знижок на рибу. Хай це буде на їхньому сумлінні. Адже на біді бізнесу не зробиш. Завдяки турботі людей бузьки врятовані, хоча – трохи занедужали і кволі. Але з першим теплом вони оклигають, і подякують людям своїм дружнім клекотом за їхнє тепло.

В.Т.

 

НОВИНИ ОСВІТИ

Дбаємо про чистоту нашого міста

Мабуть, саме життя примушує нас, дрогобичан, усією громадою задуматись над проблемою побутових відходів.

Адже реалії сучасного життя – невтішні. Ми жахаємось, щоразу спостерігаючи сміття на наших вулицях, біля житлових будинків, активно обурюємося, приїжджаючи на природу у наші зранені, збезлісені Карпати, відпочиваючи біля озер і річок, дивуємося, скільки сміття залишають по собі наші краяни, відпочиваючи на природі. І даремно віримо в те, що з’явиться Хтось, хто вирішить за нас цю проблему. Вона актуальна не лише для України, її можна назвати однією з глобальних проблем людства. Європейські країни почали активно впроваджувати ідею сортування сміття. Не все гладко відбувалося у них, адже людина у своїй свідомості часто меркантильна і, починаючи будь-яку справу, міркує: «А що я з того буду мати?».

Отож, у Німеччині місцеві органи самоврядування винагороджували кожну господиню, яка власноруч відсортувала побутові відходи (папір – у жовтий пакет, зелене скло – в зелений, біле скло – у білий пакет, пластик – у червоний і т.д.). Один раз на тиждень у певний час приїздила машина, яка усе це забирала, а натомість пропонувала туалетний папір, миючі засоби, покришки для консервації та інший потрібний дріб’язок. Навіть сухарі і лушпиння овочів та фруктів забирали прибиральниці з кожного під’їзду. І так як усе це міською радою було добре зорганізовано, на цих органічних відходах утримувалась невеличка свиноферма, м’ясо з якої використовувалося для приготування їжі в соціальній їдальні для потребуючих. Зараз Німеччина досягла такого високого рівня сортування побутових відходів, що діти у садочку, ще не вміючи добре розмовляти, несуть пляшечку від соку чи папір у відповідний ящичок.

А що ж в Україні? 31 січня 2018 року Верховною Радою була прийнята нова норма закону про відходи, за якою кожний населений пункт зобов’язаний самостійно переробити відходи. Дрогобичани це відчули одразу, так як жителі с.Брониця, поблизу якого є сміттєзвалище, почали висловлювати протест проти вивезення сміття з Дрогобича, і звалище наразі закрите.

В Україні зараз 770 звалищ, таких як Грибовицьке (сміттєзвалище біля Львова). Якщо додати невеликі сміттєзвалища у кожному містечку і селі, то вийде 4000 у всій України – це площа однієї великої області.

Розуміємо, що сміття несе дуже багато ризиків як для здоров’я  людей, так і для довкілля, адже ґрунт, підземні води, повітря, рослини, які ростуть на цих ґрунтах, накопичують у собі ці отруйні речовини. Лише 1 батарейка забруднює 20 м2 ґрунту або 400 л води. Туалетний папір розкладається 24 дні, газета – 2 роки, дерево – 15 років, поліетиленовий пакет – 60 років, алюміній – 200 років, пластик – 180 років, скло – 1000 років!

Настав час, коли і ми, живучи в центрі Європи, сповідуючи цінності цивілізованого світу, люблячи свій край, свою землю, маємо розпочати діяти.

Студенти біолого-природничого факультету ДДПУ ім. І.Франка, очолювані доцентом біолого-природничого факультету Тарасом Скробачем, завітали 20 березня 2018 року до ЗОШ №4, щоб не лише розповісти про цю проблему, але й поділитися досвідом, який вони започаткували, відвідуючи Бельгію та інші країни Євросоюзу. У цікавій, доступній формі учні вчилися сортувати сміття у ящички з написами «папір», «пластик», «скло», «органіка», «несортоване сміття», зменшувати об’єм пластикових пляшок та пакетів для соків, молочнокислих продуктів. Цікаві вражаючі відео доповнили натхненні виступи гостей.

Щороку з Дрогобича вивозилося 60 000 м3 сміття. У разі сортування це число зменшується у 8 разів, а це істотно поліпшить екологію, здоров’я людей. Пам’ятаймо, що докладаючи зусиль, і змінюючи наше довкілля, ми прагнемо змін і рішуче втілюємо цей проект у життя!

Любов ЧЕРНІГЕВИЧ, керівник шкільного методичного об’єднання природничих дисциплін ЗОШ №4

 

Бережемо і збагачуємо рідну мову

У Дрогобицькій школі №17 відбулося свято рідної мови. За недовгий час існування воно вже стало традиційним, адже це один із тих днів, коли кожен має змогу відчути себе частиною великого народу.

І таке чудове свято було організовано вчителем 3-Б класу Данутою Василівною Ронік. Учні вивчили безліч віршів і пісень на прославу нашої мови. Зала, де виступали діти, була прикрашена національними кольорами і виглядала по-справжньому святково. Діти виступали в українських строях. На свято завітали учні інших класів. Глядачі уважно слухали виступи третьокласників, які звертали увагу на важливість рідного слова у житті кожної людини. Класний керівник Данута Василівна доносила цю думку через призму творчості Т.Шевченка. Учитель разом з учнями підготували інсценізацію, танцювальні номери та пісенні композиції, присвячені рідній мові. Дякуючи Дануті Василівні, свято пройшло цікаво і пізнавально.

Що є найцінніше у житті кожної людини? Рідна мати, рідна земля, рідна мова. Пам’ятаймо завжди про це, бережімо, плекаймо, збагачуймо, примножуймо красу рідної мови.

Вл.інф.

 

День ЦЗ у ЗОШ №1

21 березня у Дрогобицькій ЗОШ №1 ім. І.Франка відбувся навчально-показовий День цивільного захисту.

Він розпочався лінійкою для учнів 8-11 класів за участю начальника відділу ЦЗН та НС виконкому Дрогобицької міськради М.Летнянчина, головного спеціаліста виконкому Дрогобицької міської ради А.Вишницього, завідувача навчально-консультаційного пункту Дрогобича М.Книша; головного спеціаліста відділу освіти О.Войцеховського, начальники ЦЗ закладів освіти Дрогобича і Стебника.

Відбулися виховні години, театралізоване дійство «Сам удома», котрий підготувала та провела вчитель Л.Довжанська, відкриті уроки на теми: «Надзвичайні ситуації у приміщенні»(2-А, М.Логин), «Вогонь – друг, вогонь – ворог» (2-В, Л.Бах), «Надзвичайні ситуації. Стихійні лиха» (2-Г, Т.Петрик), «Стихійні лиха» (2-Д, І.Гільжинська), «Небезпечні ситуації» (8-Б, І.Погодіна), «Тероризм – загроза суспільства» (8-В, Н.Романів), «Життя – це найвища цінність. Бережи його!» (7-В, Г.Ніколаюк), «Захист і надання першої допомоги під час надзвичайних ситуацій» (10-М, С.Алєксандрова), «Захист Вітчизни» (10-М, М.Гончарук).

Конференцію на тему «Подбай про свою безпеку» підготували учні 10-М класу під керівництвом О.Сокольник.

Також цього дня проведено змагання «Безпека життя» для учнів 6-х класів (вчителі: І.Томіщак, В.Романишин, М.Гончарук, Л.Вознюк), комбіновану естафету з ЦЗ для 7-х класів (Х.Дудник), перегляд відеороликів з цивільного захисту (О.Знак, Н.Станович), спортивні змагання для учнів 9-11 класів.

Представники ІІ Спеціального центру швидкого реагування ДСНСУ (Дрогобич) підготували виставку піротехнічних засобів та провели бесіду про їхнє застосування.

Упродовж Дня ЦЗ учні не тільки повторили правила поведінки під час надзвичайних ситуацій, дізналися багато нового, а й мали нагоду повправлятися на практиці (стрільба з пневматичної гвинтівки, перша допомога потерпілим, накладання пов’язок та інше). За результатами Дня ЦЗ колективу школи оголошена подяка.

Кор. «ГЗ»

 

ЩОБ НЕ ТРАПИЛАСЬ БІДА…

Безпечний Великдень

Великдень – одне з важливіших та довгоочікуваних християнських свят. У цей світлий день відбуваються святкові служби та посвячення пасхальних страв, тож у храмах та церквах збирається велика маса людей і під час Літургії священнослужителі, а також віряни використовують відкритий вогонь, що є вкрай небезпечним при значному скупченні людей.

Окрім цього, під час святкових заходів у храмах масово запалюють свічки, тому найменша необережність чи недогляд можуть призвести до пожежі. Культові споруди належать до пожежонебезпечних будівель і є об’єктами з масовим перебуванням людей. Ці споруди зазвичай становлять історичну, культурну, архітектурну та духовну цінність. До речі, старі культові споруди переважно зведені з використанням дерев’яних матеріалів. Пожежі, що виникають у таких спорудах, є резонансними, завдають як матеріальних, так і великих моральних збитків державі та суспільству. Основними причинами виникнення пожеж у релігійних закладах є недбале ставлення до правил пожежної безпеки при влаштуванні й експлуатації електроустановок та необережне поводження з відкритим вогнем.

На підставі вищевикладеного, з метою попередження виникнення пожеж у культових спорудах, травмування і загибелі відвідувачів та парафіян під час святкування Великодня, служителям культових споруд необхідно провести низку організаційних і практичних заходів, спрямованих на забезпечення пожежної та техногенної безпеки у храмі.

Зокрема, слід звернути увагу на стан утримання електрогосподарства та приладів опалення, шляхів евакуації, протипожежного водопостачання та сигналізації, виконання заходів безпеки при користуванні свічками, наявність у будівлях вогнегасників, знаків пожежної безпеки, залучити до чергування членів добровільної пожежної охорони (пожежної дружини, пожежної команди), роз’яснити порядок дій на випадок виникнення пожежі служителям культових споруд і прихожанам.

М.ГОРОДИСЬКИЙ, головний інспектор Дрогобицького РВ ГУ ДСНСУ у Львівській обл.

 

ПЕРШОКВТНЕВІ НОВИНИ

Президентом України може стати Мирослав Маринович

28 років тому журналіст «Галицької Зорі», а нині відомий і знаний у світі публіцист і філософ Мирослав Маринович, після того, як повернувся із заслання через свою антирадянську діяльність, на вмовляння дрогобицької громади балотуватися до Верховної Ради України мовив: «Ой, ні – не буду, хіба що – на Президента України».

Багато води сплило з тих пір, Мирослав доклав свій розум і знання до низки філософських монографій, майже два десятки літ є віце-ректором УКУ, вийшов на всенародну орбіту впізнаваності і на телеканалах.

І, здається, настав час! Саме зараз як ніколи потрібні моральні авторитети, щоб нація не отримувала у спадок лише розчарування, а повірила у силу шляхетного слова, інтелігентність вчинку, щирого і справедливого керівника.

Але чи вистачить переконливих аргументів, щоб Мирослав Франкович капітулював, і врешті-врешт дотримав слово. Складне завдання. Але вода камінь точить. Щодня нагадуймо йому про важливу місію. Головне, щоб Маринович вкотре не віджартувався, на цей раз фразою про посаду Генсека в ООН.

На щастя, маємо радісну новину: таки вдалося вмовити Мирослава Мариновича балотуватися на посаду Президента України. Однак він висунув одну дуже важливу умову – щоб дрогобицька громада раз і назавжди закопала сокиру чвар і неприязні, і жила у згоді і доброзичливості. Бо якщо рідне місто не буде живити його добрим настроєм, то немає сенсу заявляти про свою участь у президентських виборах.

Про перебіг подій за лаштунками переговорних процесів, будемо регулярно інформувати наших читачів.

 

Осип Фурдин отримав роль у фільмі «Жінки у житті Т.Шевченка»

Як тільки відомий режисер Олег Бійма оголосив конкурс на головну роль у фільмі «Жінки у житті Т.Шевченка», колишній в.о. голови міста і директор ЗОШ №8 Осип Фурдин і гадки не мав, що у його житті відбудуться такі зміни.

 Із 53 кандидатур вибір випав на нашого земляка. Декілька років тому у Каневі проводився конкурс двійників, і Осип тоді увійшов до трійки «призерів». Громада вітає його із найближчим кінодебютом. Тішиться і «Кобзар», сумує тільки дружина Галина, адже роль вписатися в делікатному контексті жінок у житті Т.Шевченка. головне, щоб Осип впорався із роллю і здобув «Оскара». Повболіваємо за нашого земляка!

 

Вексельберг на відкриття синагоги все-таки приїде

Колишній дрогобичанин Віктор Вексельберг є впливовим бізнесменом у Росії. Свого часу він знайшов підхід до Путіна, і у властивий та простий спосіб – викупив у приватних колекціонерів 6 яєць «Фаберже», церковні російські дзвони зі США, та й надав інші послуги, про які знають хіба що ці 2 фігуранти.

Але корінний дрогобичанин ніколи не забував про свою малу батьківщину. Завжди допомагав чим міг. Подейкують, що синагога воскресла із руїн не без його фінансової участі. З достовірних джерел відомо, що Вексельберг перевів свої кошти в Україну і найближчим часом «засвітиться» у Дрогобичі. Очікується його приїзд на відкриття синагоги.

 

Сенсація: у літинському господарстві народилось теля з голубими очима

Понад 10 років тому керівник літинського агрогосподарства Петро Коваль разом із колективом однодумців взявся розводити елітну худобу молочного напрямку. Так на фермі почали народжуватися телятка української й австрійської семинтальної породи. Господарство має певний зиск від цього виду виробничої діяльності. Їхній молодняк залюбки купують господарства й інших областей, і навіть із-за кордону.

А відколи компаньйоном, а тепер і повноправним керівником став Станіслав Карпенко, то разом із Петром Ковалем вони семимильними кроками крокують на європейський ринок. І свідчення цього – поява на світ першого телятка із голубими очима. Звістка про цей феномен уже долетіла до Канади, звідки був доставлений «ембріон». Канадці уже оголосили про свій приїзд. Клопотів – повний міх. Треба принаймні дорогу від Ріпчиць до Літині впорядкувати. Подейкують, що голова РДА Володимир Шутко перейнявся цією проблемою настільки, що уже три ночі не ночує вдома. Намагається повернути на роботу в «Райавтодор» Сергія Грибанова, щоб той виручив, але 1 квітня у нього поважна подія – 60-річчя!

Щодо голови райради Михайла Сікори, то він цим не переймається, бо має кар’єрну проблему.

Не солодко Станіславу і Петру. Потік цікавих побачити теля росте з геометричною прогресією. Перший заховався вдома у Станилі, а другий, відключивши телефон, нібито «заліг на дно» у помешканні старшої доньки, або біля Люсі. Голубооке теля перебуває під пильним карантином. Але місцеві папараці зазнимкували Люсю (так пестливо її охрестила головний ветлікар п.Надя).

 

Епопея закінчилася: замість 5 ОТГ буде область

У далекі 50-ті роки минулого століття існувала Дрогобицька область. Згодом після адмінреформи вона «розчинилася», і влилась у Львівську. І ось два роки тому, уже у незалежній Україні, назріла аналогічна реформа.

Громади нашого регіону мали можливість у процесі обговорення створити 9 об’єднаних територіальних громад. Та дискусії залізли у глухий кут, у результаті чого зупинились на цифрі «5». Та ображеними залишилось чимало бюрократів, які почали приміряти на себе тогу переможців. І добавилися до того, що з 1 квітня ц.р. на законодавчому рівні затвердили Дрогобицьку область. У цій постанові є один досить цікавий пункт: автоматично міський голова Дрогобича Тарас Кучма стає головою області, він формує уряд терміном на 4 роки. І лише після цього відбудуться повноцінні вибори керівника області із зовсім відмінним, від традиційних досі, повноважень. Жаль у цій ситуації пересічних посадовців, котрі стали жертвами амбіційних претензій місцевих «князьків»…

 

Орденоносець

За видатний вклад у справу боротьби з тероризмом Президент України Петро Порошенко нагородив генерального прокурора Юрія Луценка орденом імені гетьмана Івана Мартиновича Брюховецького (розлогі відомості щодо життєпису цього гетьмана містяться у творі відомого письменника Пантелеймона Куліша під назвою «Чорна рада. Хроніка 1663 року». Київ. Видавництво художньої літератури «Дніпро», 1989 рік. Том другий).

Подейкують, що якщо генпрокуророві вдасться виявити речові докази у вигляді снарядів, гранат і патронів, які Надія Савченко зберігає у закамарках Верховної Ради з метою ліквідації цього важливого органу влади, без якого посполиті не мислять свого життя, то Президент може представити кума до вищої, ніж орден імені Брюховецького, нагороди.

Медична реформа в дії

Міністерство охорони здоров’я України вкотре попереджує співвітчизників про доконечну потребу вибору сімейного лікаря та офіційного оформлення декларації щодо безкоштовного лікування.

Відповідно до статистичних даних, станом на 1 квітня 2018 року тільки приблизно п’ять відсотків дрогобичан поклалися на реформування медицини і повірили в те, що врешті-решт буде виконана норма Конституції щодо права на безкоштовне лікування. До числа таких оптимістів належить наш шановний колега, відомий фотомитець Ігор Васильович Фецяк, котрий, не вагаючись, обрав собі за спасителя від усіляких болячок не менш знаного на наших теренах ескулапа Володимира Біласа.

Свого часу Володимир Миронович врятував пана Ігоря від небезпечної недуги. Незважаючи на те, що пан Володимир переважно спеціалізується на лікуванні псів, котів та іншої живності, Ігор Васильович як наполеглива і цілеспрямована людина зробив свій відважний вибір. Логіка щодо прийняття такого рішення у Фецяка була більш ніж переконлива: мовляв, якщо Білас дає раду німині, яка нічого не може сказати дохтору про свої болячки, то мені зарадить і поготів.

 

У РУБРИЦІ Р.S.

Крадіям – зась…

У №9 «Галицької Зорі» була інформація «Секонхендівська «саранча» призовного віку». Мова йшла про те, що під час завезення нової партії товару, молоді юнаки «штурмом» беруть прилавки і вішаки, вимітаючи все найкраще.

У цьому хаосі чимало речей крадеться. Я в це не вірив, адже всюди камери спостереження, та й продавці пильні. Та мій колега з такої наївності лише посміявся. Для журналістського експерименту він погодився «поцупити» якусь річ. Звісно, ніхто з керівників не був попереджений про цю авантюру. Спецоперація мала пройти за сценарієм: винісши за «червону лінію» товар, слід було повернутися назад, і розповісти про все це працівникам.

Але продавці-менеджери виявилися пильними. Понад те, колега й сам розгубився, бо ніколи в ролі злодія не перебував. Словом, у магазинах секонхендівського товару, що у приміщенні колишнього «Прометею» – пильні, спостережливі працівники, які заслуговують винагороди від шефа. Хоча, як запевняють дівчата, їм часто, майже щодня, доводиться запобігати крадіжкам.

В.Т.

 

СПОРТ

Комп’ютери у ці дні «відпочивають»

Нещодавно в нашому місті проходило шахове свято під гаслом «Юні таланти – 2018», організоване відділом фізичної культури та спорту виконавчого комітету Дрогобицької міської ради і проведено членами ШШК «Софія» та ДЮСШ імені І.Боберського в рамках обласної Програми розвитку дитячих шахів.

Предметну допомогу надали депутати Дрогобицької міської ради Андрій Янів та Олег Дацюк, та приватний підприємець Євстахій Янів.

Спочатку, впродовж двох днів, змагалися юні шахісти Дрогобицької спеціалізованої школи №16, учні перших класів, всього 32 учасники.

Свято закінчилося «Шаховою забавою» серед дітей дошкільного навчального закладу №30 «Волошка». Кращою серед дівчат стала Марія Сорочак, а серед хлопців – Павло Бігуняк, а перемогла у шаховій вікторині Тетяна Крупа. Абсолютною переможницею змагань стала Тетяна Гринюк.

Усі учасники змагань одержали заохочувальні призи.

 

СПІВЧУВАЄМО

Пам’яті полковника

25 березня у надвечір’я у дорожньо-транспортній аварії загинув військовий комісар Дрогобицько-Бориславського військового комісаріату полковник Віктор Євгенович ПОПОВ.

За межу Вічності він відійшов на 52-му році життя. Це був благородний офіцер, який у 1983 році закінчив Хмельницьке вище артилерійське командне училище і служив у Прикарпатському військовому окрузі, пройшовши серйозний артилерійський вишкіл.

Перебуваючи на посаді військового комісара, він декілька разів виїжджав у бойове відрядження, на передову. Був справжнім полковником із честю, порядністю і гідністю. Прикро і сумно, що сім’я, родина, як і Україна, втратили таку Людину. Нехай земля буде тобі пухом, а душа знайде вічний прихисток у Царстві Небесному.

Тарас КУЧМА, міський голова Дрогобича

***

Дрогобицька міська рада, її виконавчий комітет та керівництво міста висловлюють щирі співчуття родичам та близьким з приводу трагічної загибелі військового комісара Дрогобицько-Бориславського об’єднаного районного комісаріату Віктора ПОПОВА.

Нехай добрий, світлий спомин про Віктора Євгеновича назавжди залишиться у серцях рідних, колег, усіх, хто його знав, любив та шанував.

Сумуємо разом з Вами, підтримуємо в годину скорботи. Хай душа Його знайде вічний спокій, а Господь прийме, де праведні спочивають! Вічна Йому пам’ять!

***

У понеділок, 26 березня, ми з Віктором Євгеновичем Поповим планували провести низку зустрічей у селах району з приводу весняного призову.

Не судилося. Шкода, що днем раніше раптова смерть обірвала його життя. За декілька років тісного спілкування з ним я відчував його щирість, доброзичливість і доброту. Прикро, що так рано, на 52-му році життя, закінчилась, його земна мандрівка. Співчуваю сім’ї, родині з приводу непоправної втрати.

Іван МІЗЕРНИК, заступник голови Дрогобицької РДА

***

Ми шоковані і вбиті горем – не стало нашого Віктора Євгеновича ПОПОВА. У колективі, який він очолив, була започаткована традиція доброзичливості і взаємовиручки. Це була світла, розумна і розсудлива людина, яку ми любили, поважали, і гордилися таким військовим комісаром. Співчуваємо сім’ї, родині з приводу його раптової і несподіваної смерті.

Колектив Дрогобицько-Бориславського об’єднаного районного комісаріату

***

Зазначимо, Віктор Попов – військовий комісар Дрогобицько-Бориславського об’єднаного районного комісаріату – загинув у трагічній ДТП, яка трапилась у неділю, 25 березня.

Як повідомили у Департаменті з питань цивільного захисту Львівської ОДА, трагедія сталася о 20:30 у Дрогобичі на вулиці Трускавецькій. Водій автомобіля «BMW» (литовська реєстрація), 1985 року народження, житель Дрогобича, виїхав на смугу зустрічного руху і допустив лобове зіткнення з автомобілем марки «ДЕО Ланос», яким керував військовий комісар Дрогобицько-Бориславського ОРВК, 1966 року народження. Внаслідок ДТП Віктор Попов загинув на місці події.

Водій «BMW» отримав закриту черепно-мозкову травму, закритий перелом правого гомілково-ступневого суглобу, і після надання допомоги у лікарні повернувся додому. Триває слідство, причини ДТП встановлюються.

 



Создан 29 мар 2018



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником