ГАЛИЦЬКА ЗОРЯ


Новини в «ГЗ» від 26 квітня 2018 р.




ШКІЛЬНІ НОВАЦІЇ

Новий навчальний рік – за новими правилами

Виконавчий комітет Дрогобицької міської ради прийняв рішення щодо формування класів у закладах загальної середньої освіти Дрогобича і Стебника на 2018-2019 навчальний рік.

При підготовці документа враховані вимоги Закону України «Про освіту» від 5 вересня 2017 року, Постанови КМУ від 27 грудня 2017 року № 1088 «Про затвердження формули освітньої субвенції між місцевими бюджетами», Постанови КМУ від 21 лютого 2018 року №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти», наказу Міністерства освіти у науки України від 20 лютого 2002 року №424 «Щодо змінності навчання у загальноосвітніх навчальних закладах», пп.2 п. 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Згідно з цим рішенням, формування і відкриття 1-х і 10-х класів у закладах загальної середньої освіти на 2018-2019 рік у Дрогобичі і Стебнику відбуватиметься з наповнюваністю не менше 25 учнів та не більше ніж 30 учнів у класі.

Щоправда, відкриття 1-х та 10-х класів можливе при наповнюваності не менше ніж 20 учнів, але за умови середньої наповнюваності у закладі освіти не менше ніж 25 учнів у класі.

Формування й відкриття 5-х класів на 2018-2019 роки відбуватиметься з наповнюваністю не менше 20 учнів у класі.

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюватиметься лише з середньою наповнюваністю на паралелі класів не менше 27 учнів.

У випадку, якщо через недостатню кількість учнів 1-і, 5-і та 11-і класи не відкриватимуть, батьків попереджуватимуть завчасно і рекомендуватимуть обрати іншу школу.

Також рішенням передбачено зменшення у навчальних закладах кількості працівників, які працюють на неповну ставку і прибуток яких не перевищує мінімальної заробітної плати.

Щодо порядку прийому дітей до першого класу, то адміністрація навчального закладу не може відмовити у зарахуванні учня у перший клас, якщо дитина мешкає у мікрорайоні, який обслуговує цей навчальний заклад.

Відповідальність за виконання прийнятого виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради рішення покладено на керівників закладів загальної середньої освіти на начальника відділу освіти ДМР.

Прес-служба міської ради

 

Доля «Верховини»

20 квітня у Світлиці ратуші відбулася прес-конференція за участю заступника міського голови Василя Качмара, начальника відділу культури ДМР Олега Яводчака і представників Заслуженого Прикарпатського ансамблю пісні і танцю «Верховина».

Василь Качмар проінформував присутніх про заходи, які вживаються з боку міської влади щодо фінансування і збереження статусу ансамблю, а Олег Яводчак розповів про причини виникнення проблем.

Як відомо, від березня ц.р. Львівська обласна рада припинила фінансування з обласного бюджету ансамблю «Верховина», оскільки за останні кілька років так і не вдалося врегулювати усі формальності і дійти згоди щодо надання колективу повною мірою статусу обласного. Облрада запропонувала Дрогобицькій міськраді перевести колектив на повне фінансування з міського бюджету. Та через брак бюджетних коштів місто просто не в змозі взяти на себе додаткові видатки у розмірі майже 5 млн грн.

Були зустрічі, поїздки до Львова, перемовини, але облрада наразі відмовляється фінансувати ансамбль так, як раніше. Попри все, міському голові Дрогобича Тарасу Кучмі вдалося досягти домовленості з головою ЛОР Олександром Ганущиним про спільне фінансування «Верховини» Дрогобицькою міською радою та Львівською обласною радою у розмірі 50 на 50%. Це приблизно по 2,5 млн грн. на рік кожною зі сторін на виплату заробітної плати колективу. На жаль, для цього доведеться зменшити видатки на інші потреби міста.

Керівництво міста та колектив очікують на позитивне рішення сесій міської та обласної рад щодо співфінансування ансамблю заради збереження його існування.

Зараз у «Верховині» триває реорганізація. Над цим працює робоча група, яку очолює Василь Качмар.

За словами пана Качмара, директор ансамблю Зорян Ацедонський наразі перебуває на лікарняному, хоч і написав заяву на звільнення. Після його повернення на роботу заяву буде підписано міським головою, відтак оголосять конкурс на заміщення вакантної посади.

Ярослав ГРИЦИК

Фото автора

 

НОВИНИ

Михайло Ваврин – визнаний і владою і громадою 

15 квітня ц.р. колишньому керівникові Дрогобицької міліції, депутату обласної і міської рад Михайлові Ваврину виповнилося 70 років.

Спершу у «вузькому колі» ювіляра вітали сім’я, родина, близькі друзі. Але про нього не забули влада і громада, бо Михайло Васильович – справжній, а не вдаваний патріот. Про це знають усі: тому від влади він отримав нагороду – почесну відзнаку «За заслуги перед містом Дрогобичем», а від громади – щирі гратуляції.

В.Т.

 

До Зелених свят – толоки 

У Дрогобичі до Зелених свят, які цьогоріч припадають на 27-28 травня, проведуть низку загальноміських толок з прибирання вулиць, парків та скверів міста.

З відповідним дорученням міський голова Тарас Кучма звернувся до керівника Департаменту міського господарства Романа Москалика.

Проводити толоки Тарас Кучма закликав у суботні дні, залучаючи як представників громадських об’єднань, так і мешканців міста. Під час однієї з таких толок передбачено прибирання території стадіону «Галичина», де після проведення тендерних процедур заплановано розпочати ремонтні роботи.

Також Тарас Кучма доручив відповідальним працівникам посилити контроль за виявленням та притягненням до відповідальності мешканців прилеглих сіл, які незаконно вивозять побутові відходи на сміттєві майданчики Дрогобич. Про графік та місця проведення загальноміських толок буде повідомлено додатково.

 

Інклюзивно-ресурсний центр очолила Ірина Шустова 

19 квітня у Світлиці ратуші відбулося засідання конкурсної комісії з відбору керівника Інклюзивно-ресурсного центру для дітей з особливими освітніми потребами, який запрацює з травня цього року.

До складу комісії увійшли представники міської ради, відділу освіти ДМР, профільні спеціалісти у роботі з дітьми з особливими потребами.

Зголосилися до участі у конкурсі двоє претендентів: 55-річна вчитель-логопед Ірина Кулиняк та 35-річна психолог Ірина Шустова.

Під час засідання конкурсної комісії конкурсанти мали можливість презентувати себе та окреслити перспективні плани роботи новоствореного Інклюзивно-ресурсного центру.

За результатами таємного голосування керівником Центру обрали Ірину Шустову – дрогобичанку, матір трьох дітей, випускницю Дрогобицької філії центру «Медик» за спеціальністю «Статистик медичний» та ДДПУ ім. І.Франка за спеціальністю «Практичний психолог, соціальний педагог».

Упродовж декількох років пані Ірина працювала психологом у Дрогобицькій СШ №2, від 2014 року і до сьогодні на добровільних засадах та за згодою батьків працює з дітьми з ментальними порушеннями, затримкою психомовного розвитку, проводить консультації з батьками, педагогами, активно включається у роботу з питань інклюзії, відвідує навчальні семінари і практикуми.

Прес-служба міської ради

 

Тарас Кучма – про ремонт доріг 

Неякісний стан доріг – проблема не лише Дрогобича, а й всієї України. Причиною цього є неправильний підхід до ремонту доріг упродовж 30-40 років господарювання на різних рівнях влади.

Таку думку висловив міський голова Дрогобича Тарас Кучма у прямому ефірі радіо «Франкова земля» 24 квітня.

Він зазначив, що упродовж останніх двох років у Дрогобичі змінено підхід до проведення капітального ремонту доріг міста.

- Перш ніж проводити капремонт, ми замінюємо підземні комунікації або ж виносимо їх у зону зелених насаджень. Так, зокрема, зроблено на вул. М.Грушевського, де днями розпочнеться фрезерування старого асфальтного покриття, - зазначив Тарас Кучма.

Міський голова також повідомив, що до ремонту автошляхів залучатимуть різні підрядні організації, щоб паралельно працювати на кількох вулицях. Окрім того, нещодавно місто придбало спецтехніку, яка струменевим методом напилює асфальт. Її використовуватимуть для поточного ремонту доріг.

Ярослав ГРИЦИК

 

На розмову до громади

Упродовж 18-19 квітня міський голова Дрогобича Тарас Кучма провів дві виїзні зустрічі з дрогобичанами.

Спершу він зустрівся з мешканцями вулиці Спартака. Вони повідомили, що на цій вулиці виникають проблеми з мережею дощової каналізації. Тож Тарас Кучма доручив КП «Дрогобичводоканал», оскільки разом із міським головою на зустрічі були присутні службовці та керівники комунальних підприємств міста, взяти на контроль це питання.

Також мешканці вулиці порушили питання щодо курсування маршрутного транспорту та часткового поточного ремонту під’їзної дороги. Виконання цих завдань Тарас Кучма поклав на КП «Комбінат міського господарства» та Департамент міського господарства.

За погодженням обох сторін, наступна зустріч міського голови з мешканцями вул. Спартака відбудеться 7 липня.

19 квітня Тарас Кучма зустрівся з мешканцями будинку №140, що на вул. М.Грушевського. Люди поскаржилися на поганий дах будинку, який протікає і завдає шкоди їхнім квартирам. Шкоди цілісності покрівлі завдають інтернет-провайдери, які без згоди встановлюють обладнання на будинку.

Тарас Кучма доручив інженеру КП «ЖЕО» звернутися із заявами до цих інтернет-провайдерів про відшкодування завданих матеріальних збитків. Окрім того, за дорученням міського очільника, силами КП «ЖЕО» буде розроблено кошторисну документацію на повне перекриття будинку, а відтак йтиме мова про виділення коштів.

Як і на зустрічі з мешканцями вул. Спартака, так і М. Грушевського міський голова наголосив, що виконання спільно поставлених завдань неможливе без активної участі та контролю з боку громади цих вулиць.

Також мешканці цікавилися можливістю термомодернізації будинку, що призводить до значної економії енергоресурсів. Почувши у відповідь декілька варіантів, кожен з яких реалізується за умови часткового співфінансування, люди вирішили звернутися до КП «ЖЕО» із заявою щодо термодернізації будинку, погодившись на часткове співфінансування.

Окрім цього, Тарас Кучма на прохання мешканців доручив Департаменту міського господарства шляхом приписів, а відтак накладання штрафів усунути проблему із засміченням певними особами території біля будинку. Також планується провести частковий ремонт міжбудинкової дороги.

Міський голова повідомив, що вже найближчим часом на території СШ №16 зафункціонує спортивний майданчик з тренажерами, гойдалками та футбольним полем, де зможуть займатися діти. Задля безпеки та контролю за порядком у межах спортивного майданчику встановлять відеокамери, трансляція з яких передаватиметься на монітори у відділку поліції.

Наступна зустріч Тараса Кучми з мешканцями будинку призначена на 3 серпня.

Прес-служба міської ради

 

ФОТОФАКТ

Щоб не трапилося лиха 

23 квітня працівники Державної служби з надзвичайних ситуацій на вул. Стрийській розпочали демонтаж верхньої частини стіни колишньої харчосмакової фабрики, яка загрожувала обвалитися на тротуар. До цього залучили спецтехніку. Рух автотранспорту цією вулицею на деякий час довелося перекрити.

Фото Ярослава ГРИЦИКА

 

ЛЮДИ І ПОДІЇ

«Людей зайвих немає...»

Після Пасхального тижня Благодійниї фонд Карітас Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ відзначив 25 років своєї діяльності. В його  багатогранній  та порівняно короткій історії знайшла своє гідне місце майстерня для молоді з вадами розумового розвитку «Дивовижні долоні», яка відсвяткувала 10-річчя заснування завдяки доброчинцям з-за кордону, фінансовій підтримці Карітасу Франції та Іспанії.

 Урочистості розпочалися Службою Божою в центральному храмі міста Святої Трійці. Її відправляли 6 священиків з преосвященним владикою Григорієм для  понад 20 вихованців майстерні під опікою керівника Людмили Смолень, вихователів – соціальних працівників Марії Гаврилишин та Анатолія Смоленя,   батьків, друзів зі спільнот Карітасу Борислава, Коломиї, Івано-Франківська, Тернополя, Чорткова, Стрия. На свято прибула менеджер проектів для людей з особливими потребами МБФ «Карітас України» Людмила Сухарєва, представники громадськості міста, влада району і області.

На свято, що продовжилося в районному Народному домі, прийшли з добрим словом і подарунками заступник голови облдержадміністрації  Оксана Стоколос-Ворончук, голова Дрогобицької райдержадміністрації Володимир Шутко. Голова міста  Тарас Кучма, начальник міського управління соцзахисту Іван Терлецький – з оригінальним великим «тортом» у кілька «поверхів», виробленим з приладдя для малювання та майстер-класів.

Таке поважне представництво від влади до людей, котрі, як відомо, не голосують, підтвердило: Центр для неповносправних, організований завдяки таким людям, як керівник Дрогобицької філії Карітасу отець Ігор Козанкевич, і просто енергійній мамі сина-інваліда Ірині Павлишак, виконала свою високу духовну і гуманітарну місію. Тисячі наших земляків, за висловлюванням владики Григорія, «зросли у своїй християнській свідомості й розумінні, що зайвих людей на світі немає, маємо всі однакову гідність у Божих очах».

 Ми йшли до цього, сказав отець Ігор, стежкою десятиліть. Народився в селі, де проживало двоє неповносправних людей. На той час вони були упослідженими в громаді. Їх страшний образ постав перед очима, коли його самого на службу скеровували в Карітас. У праці й спілкуванні, продовжив священнослужитель, зростали фізично й духовно я і вони. Їх Бог посилає на Землю, щоб здорові і дужі зрозуміли: щастя довговічне не в силі, не у владі і не у грошах, а в доброті, підтримці одне одного, у плодах праці на користь обездоленого.

У тій спільноті, – продовжила думку друг майстерні «Дивовижні долоні» старший науковий працівник музею «Дрогобиччина», що співпрацює з Центром, Люба Васильків: від тих щирих обіймів друзів отримала настрій до життя.

Що принесли «Дивовижні долоні» людей з синдромом Дауна містові першого ректора європейського Болонського університету Юрія Дрогобича-Котермака? Рису європейськості – культуру сприйняття людей з особливим потребами, їх світу. У міській маршрутці вже не розказують, як це бувало, наче тієї людини не існує поруч, про «гріховність і тяжкий хрест». Містяни подають їм руку, а влада – підтримку. Студенти-волонтери історичного факультету  педуніверситету  подарували друзям з «Дивовижних долонь» 700 гривень, отриманих за перемогу в професійному конкурсі. Юні дрогобичани, учасники зразкових танцювальних ансамблів  спецшколи №2 – танцем, заслужений артист України Василь Гамар, співачка Оксана Винницька – пісенними сувенірами на святочному концерті.  До речі, п.Оксана співала разом з друзями. Можливо, знайдуться у нашому місті і в Україні, після завершення іноземного фінансового проекту, небідні люди теж з потребою в  богоугодних справах для своєї душі і для продовження великої справи подальшої діяльності спільноти для людей, обділених долею і здоров’ям.

Ольга ЛОБАРЧУК

На фото:  під час святкування 10-річного ювілею Центру для людей з особливим потребами «Дивовижні долоні» Благодійного Фонду Карітас Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ. 

 

Бережімо великодні традиції 

Люблю весну, та хто її не любить,

Коли життя цвіте мов пишний сад.

І, мов у сні, шепочуть листя губи.

І квіти шлють солодкий аромат.

 

Такими словами 19 квітня на території Будинку науково-технічної творчості учнівської молоді Дрогобича, що на вул. Трускавецькій,45, розпочався виховний захід «Великодні гаївки-2018».

Його підготувала і провела керівник гуртка «Юні фотоаматори» Марія Гутей спільно з учнями СШ №16, ЗОШ №3 та усіма присутніми на цьому святі.

Уже понад тисячу років наш народ святкує Великдень як найбільше свято, оповивши його чудовими релігійними обрядами і сполучивши символіку з українськими національними звичаями та піснями. Метою виховного заходу було пригадати великодні звичаї нашого народу, осучаснити їх та прищепити молодому поколінню.

Усі діти разом зі своїми керівниками гуртків та гостями заходу водили різноманітні гаївки, співали та бавилися, відкриваючи для себе самобутність, красу і чарівність української пісні.

Прозвучали гаївки про невинне кохання і прихід весни, гарні коломийки виконувалися під сопілку, декламувалися вірші. Активними учасниками дійства були учні СШ №16 Андріана Білецька, Зоряна Грицик, Вікторія Мартинюк, Анна Хом’як, Марта Рудницька, Юлія Чигрин, Олег Дзюрик (5 клас); Христина Кардиш, Софія Кальницька (7 клас), а також учні ЗОШ №3 Назарій Абашів, Вікторія Березун, Ольга Мартинів, Софія Романів, Наталія Свиридова, Марта Бринь (5 клас).

Відбувся конкурс малюнка на асфальті «Котилася писаночка». Разом з учнями у малюванні взяли участь і керівники гуртків: Віра Вороблевська («Бісерне рукоділля»), Наталія Арістова («Крою та шиття»), Оксана Буца («Ліпка з гіпсу та пластиліну»), Уляна Шабан («Виготовлення сувенірів»), Марія Щудло («Орігамі»), Іванна Белз («Цікава математика»), Рома Мосевич («Початкове технічне моделювання»).

Свято ще раз довело небайдужість нашої молоді до звичаїв і традицій українського народу, підкреслило її прагнення цінувати національні скарби. Та найважливішим досягненням того дня були щирі посмішки учасників заходу! А на завершення дійства найменші з них отримали смачні ласощі, виготовлені керівниками усіх гуртків.

Усі свята колись закінчуються, але в дитячих серцях, напевно, назавжди залишаться ті приємні спогади з дитинства, і ті гаївки, які, сподіваємося, діти водитимуть кожного року у великодній час. Робімо все можливе, аби передавалися вони нашим нащадкам, щоби кожна дитина, молода людина несла скарб української сутності із покоління в покоління, примножуючи та урізноманітнюючи його.

Дай, Боже, нам і всій Україні писанкової радості, великоднього здоров’я і миру на многії літа!

Кор. «ГЗ»

Фото Ярослава ГРИЦИКА

 

ВАРТО ЗНАТИ

Про право на пенсію за вислугу років

У результаті запровадження пенсійної реформи збережено право на пенсію за вислугу років працівникам освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення за умови, якщо вони на день набуття чинності Закону України ”Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” №2148 (на 11.10.2017) мають вислугу років, необхідну для призначення пенсії за вислугу років.

Перелік закладів та установ освіти, охорони здоров’я та соціального захисту та посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 (зі змінами) (далі – Перелік 909).

Варто пам’ятати, що право на пенсію за вислугу років мають не всі працівники освітянських та медичних закладів, а тільки ті, що зазначені в Переліку 909. Якщо із записів у трудовій книжці неможливо зробити висновок про те, що людина працювала в закладах і на посадах, які дають право на пенсію за вислугу років, до відділу Пенсійного фонду додатково треба подати уточнюючу довідку закладу (установи). Також під час вирішення цього питання можуть бути розглянуті інші документи (Положення про заклад, структуру, штатні розписи тощо). Робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених Переліком 909, дає право на пенсію, незалежно від форми власності чи відомчої належності закладів та установ.

Право виходу на пенсію за вислугу років, незалежно від віку, мають особи, у яких вислуга років на відповідних посадах становила на 1 квітня 2015 року не менше 25 років, або на 31 грудня 2015 року – не менше 25 років 6 місяців. При відсутності на зазначені дати такої тривалості спеціального стажу пенсію за вислугу років призначають після досягнення віку від 50 до 55 років (залежно від дати народження) та за умови наявності спеціального стажу станом на 11.10.2017 року – 26 років 6 місяців.

До спеціального стажу зараховується тільки робота за спеціальністю на основному місці. До того ж зайнятість на цих роботах протягом повного робочого дня не вимагається, тобто, особа, яка працює на 0,5 ставки,  також має право на пенсію за вислугу років і до спеціального стажу кожен місяць такої роботи зараховується як повний.

Пенсії за вислугу років призначаються і виплачуються у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі працевлаштування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, що дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з наступного дня після звільнення з роботи.

Любов ЯНЕВИЧ, начальник Дрогобицького сервісного центру

ГУ Пенсійного фонду України у Львівській обл.

 

ПОЛІТИЧНИЙ КАЛЕЙДОСКОП

Президент про автокефалію УПЦ:

 «Йдеться про наше остаточне унезалежнення від Москви»

Верховна Рада проголосувала за звернення про створення в Україні Єдиної помісної церкви. Її поява зміцнить незалежність України, вважає Президент.

Президент Петро Порошенко заявляє, що питання надання Томосу про автокефалію Українській Православній Церкві виходить за межі суто церковних справ. Про це він сказав, виступаючи у Верховній Раді.

«Йдеться про наше остаточне унезалежнення від Москви. Тут не лише релігія, тут – геополітика. А для мене справа утвердження незалежної помісної церкви – такої ж ваги, як вже здобуті безвіз та Угода про асоціацію з Євросоюзом. Усі помісні церкви нового та новітнього часу були визнані лише шляхом активного залучення держави до цього процесу. Такими є традиція і вимога Вселенського Патріаршого Престолу. По суті, автокефалію надають не стільки конкретній Церкві, скільки країні», – сказав Президент.

Петро Порошенко підкреслив, що саме тому для нього, як Президента, для народних депутатів, залишатися осторонь значило би підтримати статус-кво, який вигідний Москві.

Президент також наголосив: «Наша об’єднана Українська православна церква може стати найбільшою в усьому православному світі. І про цю перспективу я говорив поточного тижня з предстоятелями усіх трьох православних церков України».

Порошенко також висловив переконання, що надання Томосу про автокефалію Єдиної Української Православної Церкви Вселенським Патріархом зміцнить незалежність нашої держави.

«Такий Томос, дорогі мої, зміцнить нашу незалежність. Він видалить рудименти того політичного проекту, який називається «Русским миром» і який придумали, до речі, саме ієрархи РПЦ. То вже потім цю небезпечну для України політичну єресь взяла на озброєння влада Російської Федерації», – також наголосив він.

 

Проти Юлії Тимошенко роками

велася проплачена кампанія з дискредитації

Колишній політтехнолог Партії регіонів Пол Манафорт на замовлення правлячого режиму в Україні роками проводив цілеспрямовану кампанію з дискредитації лідера «Батьківщини» Юлії Тимошенко. Це доводять матеріали скандальної справи Манафорта у Федеральному суді США, які нещодавно оприлюднила одна з найавторитетніших британських газет The Guardian.

Багатомільйонний лобістський проект працював на тотальне знищення ключового опонента олігархічного режиму України – Юлії Тимошенко. Створення її вкрай негативного образу – в Україні і світі – коштувало Партії регіонів 75 млн дол. (2,25 млрд грн). Щоб скомпрометувати лідера «Батьківщини», команда Манафорта вдавалася до найцинічніших методів: сфабриковані дані, відеоролики зі штучними ярликами «корупціонера» чи «газової принцеси». Прізвище Юлії Тимошенко мало з’являтися у словосполученнях зі словом «концтабір», щоб створити враження, що вона спонукає до створення концтаборів у країні. Ці повідомлення масово поширювались армією ботів та тролів у соцмережах.

Один з таємних проектів, опублікованих британською газетою, описував запуск сайту, де б зранку до вечора поливали брудом Юлію Тимошенко, і створення «фейкового» аналітичного центру для забезпечення відповідними «експертними» статтями. Ці матеріали згодом публікували за гроші у провідних газетах світу, а далі масово розповсюджували в українських ЗМІ.

У одному зі звітів американських лобістів перед урядом Януковича, надрукованому TheGuardian, вказано, що тільки за період з січня 2011 до квітня 2012 було розміщено у закордонних та вітчизняних ЗМІ понад 2 000 матеріалів, які поливали брудом лідера «Батьківщини». При цьому вказані дуже відомі прізвища міністрів, експертів, політиків, багато хто з них досі з’являється у телеефірах, поширюючи наклепи на Тимошенко.

З іншого боку, американські експерти стверджують, що методи Манафорта у «брудній» кампанії проти Тимошенко і технології російської «гібридної війни» схожі як рідні сестри. Враховуючи, що до проекту активно залучались «фабрики» російських ботів, експерти запевняють, що Москва також була зацікавленою стороною дискредитації опонента українського режиму олігархів. Тож бруд, який роками лився на Юлію Тимошенко, виявився проплаченою брехнею.

 

КОНСУЛЬТАЦІЯ

Реабілітація учасників АТО

 в умовах санаторно-курортного закладу

Для кого?

Для учасників АТО, які після демобілізації офіційно працюють на підприємствах, установах та організаціях (є застрахованими особами в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування) самостійно або в супроводі чоловіка/дружини та неповнолітніх дітей!

Ким надається?

Фондом соціального страхування України (згідно постанови від 13.07.17р. №39).

На підставі?

- висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про необхідність реабілітаційного лікування за профілем медико-психологічна реабілітація (порушення адаптації, розлади пов’язані із споживанням їжі, неорганічні розлади сну, соматоформні розлади, неврастенія) який видається при наявності;

- довідки про безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України (додаток 1 до постанови КМУ №413);

- паспорта;

- облікової картки платника податків;

- свідоцтво про шлюб та свідоцтва про народження дітей (у випадку супроводу членів сім’ї); 

- заява (заповнюється в присутності представника Фонду).

Де проводиться?

У відділеннях відновного лікування санаторно-курортного закладу (за вибором), перелік яких оприлюднений на веб-сайті Фонду соціального страхування (www.fssu.gov.ua Діяльність Фонду – Медичні та соціальні послуги – Перелік санаторно-курортних…).

Який порядок отримання?

На підставі вищезазначених документів Фонд надсилає обраному санаторно-курортному закладу заяву застрахованої особи для узгодження дати заїзду і уразі підтвердження укладається трьохсторонній договір (між застрахованою особою, органом Фондом і санаторієм).

Після завершення лікування Фонд перераховує санаторію кошти за фактично надані послуги з реабілітації (діагностичні та лікувальні послуги, послуги з харчування і проживання). Для членів сім’ї (чоловік/дружина та неповнолітні діти) Фонд оплачує харчування та проживання (без діагностичних та лікувальних процедур).

Важливо!

За час реабілітаційного лікування застрахованій особі видається листок непрацездатності за весь період реабілітації з урахування доїзду в санаторій та назад.

Тривалість лікування визначається та вказується у висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я в максимальних межах до 24 днів.

За додатковою інформацією (консультації) звертатися до Дрогобицького відділення УВД Фонду соціального страхування за адресою: вул. П.Орлика, 14/1, або за тел.: 3-79-89, 3-90-79.

 

СПОРТ

Футбольний сезон стартував

22 квітня на футбольному газоні спорткомплексу «Каменяр» ДДПУ ім. І.Франка дрогобицька «Галичина» провела свій перший домашній матч сезону 2018 року у Першій лізі Львівщини.

У другому турі суперником дрогобичан стала «Вікторія» (Трускавець). Гра була практично рівною, хіба що наприкінці другого тайму «Галичина» додала у швидкості і створила кілька небезпечних моментів. Та голкіпер гостей зіграв дуже надійно. Тож у підсумку – нульова нічия, і команди записали до свого доробку по одному очку.

Слід відзначити, що на гру завітали понад тисячу уболівальників, які створили справжню футбольну атмосферу на стадіоні. Серед них були і міські голови Дрогобича – Тарас Кучма, Трускавця – Андрій Кульчинський, народний депутат України Богдан Матківський, заступники дрогобицького міського голови Василь Качмар і Володимир Коцюба, група депутатів міської ради, ветерани футболу...

Юнацький склад «Галичини» поступився гостям з рахунком 0:1.

Результати інших матчів: «Скеля» (Жовква / Крехів) – «Авіатор» (Черляни) – 3:1, ФК «Яворів» – ФОК «Городок» – 2:0, «Богун» (Броди) – «ГалКатЗубр» (Зубра) – 1:1, «Хімік» (Новий Розділ) – СКК «Пісочна» – 2:0, «Корміл» (Давидів) – «Пульс-Авангард» (Жидачів) – 1:2, «Сокіл» (Золочів) – «Кар'єр-Дністер» (Торчиновичі / Старий Самбір)  – 0:1, «Нафтовик» (Борислав) – «Сокіл» (Борщовичі) – 0:2.

У турнірній таблиці «Галичина» ділить 4-5 місця з Бродівським «Богуном», обоє мають у своєму доробку по 4 очки. Першим іде «Кар'єр-Дністер» (Торчиновичі / Старий Самбір) , другим - «Сокіл» (Борщовичі), третім – «Хімік» (Новий Розділ) – усі по 6 очок.

Наступний матч дрогобичани проведуть у Бродах 29 квітня, а 5 травня вдома прийматимуть бориславський «Нафтовик».

Ярослав ГРИЦИК

Фото автора

 

15 років ФСК «Тайфун»

У суботу, 21 квітня, в Дрогобицькій ДЮСШ ім. І.Боберського проходив традиційний відкритий обласний турнір з кікбоксингу «ВЕСНА ТАЙФУНА».

Організаторами турніру були: Управління фізичної культури та спорту ЛОДА, ФСК «ТАЙФУН» (м.Дрогобич) при підтримці Дрогобицької міської ради. В ньому взяли участь 17 команд з 4 областей (Львівська, Житомирська, Івано-Франківська та Закарпатська). Всього виступив 131 учасник. Змагання відбувалися лише в індивідуальному заліку у трьох розділах: поїнт-файтинг, лайт-контакт та кік-лайт.

На офіційному відкриті ведучий святкової церемонії шоу-мен Андрій Зимянський розповів присутнім історію створення ФСК «ТАЙФУН» і організацію відкритого обласного турніру з кік-боксингу «Весна Тайфуна». Далі слово мав один із організаторів ФСК «ТАЙФУН» та головний суддя «Весни Тайфуна» Віталій Шкраба. Він привітав присутніх з ювілеєм і вручив подяки присутнім за постійну підтримку та співпрацю, зокрема подяку отримав наш часопис «Галицька Зоря».

Уперше на змагання приїхала команда бійців «Граніт» з м.Коростишів Житомирської області. Її тренер міжнародної категорії Сергій Степанчук в ексклюзивному інтерв’ю розповів, що організація змагань – на високому рівні, вкладено багато зусиль заради стабільності. Гість із Житомирщинни надав високу оцінку підготовці дрогобицьких спортсменів.

Змагання проходили в запеклій боротьбі. Найсильнішою з гостей виявилася команда клубу «Votum» з Івано-Франківська.

ФСК «Тайфун», м.Дрогобич, (тренери: Віталій Шкраба, Олег Войтович, Андрій Андибур) гордяться своїми вихованцями, а саме: Олексій Войтович – два перших місця (лайт-контакт, поїнт-файтинг), Олександр Войтович – перше місце (лайт-контакт), друге місце (поїнт-файтинг), Денис Гвоздецький – друге місце (поїнт-файтинг), Іван Семкович – друге місце (лайт-контакт), Тарас Белз – друге місце (поїнт-файтинг), трете місце (лайт-контакт), Ярослав Лужецький – два других місця (лайт-контакт, поїнт-файтинг), Андрій Мицан – третє місце (поїнт-файтинг), Владислав Карп’як – третє місце (лайт-контакт).

Також переможцями з нашого регіону ставали: ДЮСШ «Явір» (Дрогобицький район) – Ростислав Яців (3 місце), клуб «Кіборг», м.Дрогобич – Роман Березяк (2 перші місця), Орест Гнатів – (2 третіх місця), СОЦ «Еней», м.Дрогобич – Наталія Петрівська (перше місце), Віталій Омельченко (перше місце), Тарас Гаврин (перше місце).

Віталій Шкраба, голова ФСК «Тайфун», щиро вдячний спонсорам за допомогу у підготовці турніру, а саме: секретарю ДМР Олегові Хрущу, директору КП «Дрогобицький ринок» Володимиру Білогану, депутатові ДМР Олегові Балогу, магазину «Комп’ютерний Всесвіт», маркет-груп «Ромашка», об’єднанню «Самопоміч», мережі спортивних магазинів «Планета Спорту», ГО «Антикорупція», Русланові Стасінчуку (мережа магазинів «Сяйво»), видавництву «Посвіт», видавництву «Коло», компанії «ТелеЛан», всеукраїнському об’єднанню «Свобода», а також підприємцям Максимові Сухомліну, Івану Королю, Петрові Бурко та розробнику нашого сайту Роману Топольницькому.

Андрій БІЛЕЦЬКИЙ, Ігор ЧИЖ

*** 

Коротка довідка з історії ФСК «ТАЙФУН»

У квітні 2003 року було проведено перший власний турнір з кік-боксингу у Дрогобичі, який згодом отримав назву «Весна Тайфуна». Наприкінці квітня подано документи на реєстрацію ФСК «Тайфун». Засновниками виступили: Віталій Шкраба, Олег Войтович, Андрій Андибур (на фото).За час діяльності у ФСК «Тайфун» оздоровились понад 700 дітей, підлітків та дорослих. Проведено та взято участь у понад 30 турнірах з кік-боксингу та таекван-до всеукраїнського і міжнародного рівнів. Виховано 2 КМСУ з таекван-до та 15 КМСУ з кік-боксингу, двоє з них згодом стали майстрами спорту України, а одна спортсменка – майстром спорту міжнародного класу. Спортсмени клубу перемагали та займали призові місця на чемпіонатах світу, Європи та інших міжнародних турнірах з кік-боксингу і таеквон-до.

 

До «срібла» додала «золото»

17-22 квітня у Львові проходив Весняний чемпіонат України з велоспорту на треку (олімпійські та неолімпійські номери програми, юніори, юніорки, юнаки, дівчата, молодші юнаки, молодші дівчата).

Вихованка Дрогобицької СДЮШОР з велоспорту «Медик» Ліза Ветриченко (учениця 9 класу ЗОШ №4) виборола перше місце у командній гонці на 3 км серед дівчат. До речі, два тижні тому вона привезла дві срібні медалі з чемпіонату України з велоспорту на шосе.

Інші вихованці «Медика» Віталій Буштин і Богдан Бориславський здобули бронзові медалі в командній гонці на 3 км серед юнаків (обоє – учні 9 класу ЗОШ №1). Зараз хлопці готуються до міжнародних змагань у м.Ключборг (Польща), що пройдуть на початку травня.

Досить вдало виступив на змаганнях у Львові молодший юнак Олександр Перловський (ЗОШ №14, 8 клас), який уперше брав участь у чемпіонаті України.

Ярослав ГРИЦИК

 

ПОСТАТІ

Наша перша вчителька

Скоро буде сімдесят років, відколи наші мами привели нас за руку до першого класу Дрогобицької середньої школи №1.

Мабуть, самі хвилювалися, кому ж на найближчі роки довірять виховання своїх синів. Але перший клас був один і складався із 42 учнів. Чомусь не захотіли поділити нас на два класи по двадцять, і навчатися сказали у другу зміну, мабуть, щоб не заважати старшокласникам своєю жвавістю і гонитвою шкільними коридорами. Приміщення класу було на першому поверсі, власне, щоб не бігали по цілій школі. Приміщення було доволі велике, щоб вмістилися понад двадцять парт. Потім тут влаштували майстерню для уроків ручної праці, де ми щось різали, пиляли, складали.

Наша школа мала славні традиції українського шкільництва у Дрогобичі і була збудована наприкінці двадцятих років минулого століття. Чотириповерхове приміщення гімназії на 25 кімнат було посвячене 9 червня 1930 року перемишльським єпископом Йосафатом Коциловським і отримало таку повну назву: «Приватна коедукаційна гімназія Українського Педагогічного Товариства «Рідна школа» імені Івана Франка в Дрогобичі з українською мовою навчання».

На тодішній вулиці Сніжній (потім вона стала називатися Юрія Гагаріна, а тепер – Петра Сагайдачного) умістилося два навчальні заклади: на першому поверсі: «вселюдна» початкова школа імені Тараса Шевченка, а верхні поверхи займала гімназія. Коли Дрогобич став радянським, закінчилася історія української гімназії і розпочалася історія СШ №1 імені Івана Франка.

У цій школі ми мали велику честь навчатися усі десять років. Таких, що провчилися тут усі десять років – від першого до останнього дзвінка – на випускному вечері було тільки четверо: Женя Андрусь, Роман Середницький, Ігор Сусюк і автор цих рядків.

Тоді, 1950 року, школа була чоловіча, тож уявіть собі, яка юрба хлопчаків, народжених у суворі воєнні роки, часом недогодованих, одягнених взимку у куфайки та кирзові чоботи, потрапили до класу Марії Петрівни Чаповської, удови, матері трьох дітей.

Таких учителів, як Марія Петрівна, думаю, на світі є мало. Мабуть, це таємниця покликання, життєвого дару педагога, щоб у цій щупленькій жіночці, а їй вже тоді минуло 52 роки, зійшлися шляхетність, доброта і принциповість учителя, для якої ми усі були її учнями-дітьми. Вона ніколи не була педагогом-диктатором, хоча, ой як було нелегко з тими хлопчиськами. Ніколи не накидала нам своєї концепції, свого мислення, але старалася дійти кожному до голови, до кожного мала індивідуальний підхід і хотіла зрозуміти і пояснити собі їхні думки і вчинки.

Завжди була скромно одягнена, але до фотографій з нами одягалася святково у світлий костюмчик, блузку і береточку. Це тепер я усвідомлюю, скільки вона мала терпіння, щоб не зриватися на нас з криком чи претензіями. Мабуть, до розуміння своєї ролі педагога та іноді мами для когось з нас її привели життєві перипетії, які їй довелося пережити. А перші післявоєнні роки були переповнені страхом, адже ще тривали висилки до Сибіру, про український дух годі було згадувати. Марія Петрівна знала сімейні долі кожного зі своїх учнів і допомагала як могла. Одного могла нагодувати, другому дала рукавички свого сина, третьому витирала сльози. А мала ще трійко своїх дітей: Дарцю, Олю і Данка, яких треба було одягнути, нагодувати і навчити...

Народилася Марія Петрівна 22 січня 1898 року у селищі Східниця у родині свідомих українців Анастасії і Петра Магурів, де разом з нею було троє дітей. Після закінчення початкової школи дівчинка пішла навчатися до Дрогобицької учительської семінарії (1915-1918), після закінчення якої отримала скерування на роботу до Люблінського повіту, де працювала до 1930 року. Під час вакацій вела просвітницьку роботу по селах, де навчала українців грамотності. Тут і познайомилася із своїм майбутнім чоловіком. 1931 року вийшла заміж за уродженця села Грушова-Красна, старшого на три роки, Івана Чаповського. Під час Першої Світової війни Іван Чаповський був старшиною Січових Стрільців і Української армії, потім займався просвітництвом, у філії Просвіти «Господар» вів кооперативу «Маслосоюз» у Дрогобичі, свого часу закінчив філософський факультет таємного українського університету у Львові. У сім’ї народилися діти: Дарія (1932), Ольга (1935) і Богдан (1937).

Та чи могли залишити у спокої таку родини перші совіти – Іван Чаповський був заарештований і 1941 року загинув у в’язниці НКВД, залишивши жінку з трьома дітьми, які воєнне лихоліття змушені були провести у селі і, коли повернулися у серпні 1944 року до свого довоєнного помешкання, то їх вигнав «визволитель», не давши можливості забрати меблі та інші потрібні речі, навіть фікус не віддав, не кажучи вже про піаніно, на якому навчалася старша донька Дарця. Добре, що неподалік школи звільнив помешкання Адольф Гладилович, який встиг виїхати до Канади. Отут і розмістилася вчителька – вдова з трьома дітьми – на майбутні літа.

Марія Петрівна Чаповська й стала нашою першою вчителькою, про яку ми – її учні, ті, що не розбіглися по світу, а багатьох, на жаль, уже й немає серед нас, пам’ятаємо дотепер. В останні роки вона мешкала у Львові у своєї доньки Ольги, теж вчительки, прожила 80 років, тут відійшла у вічність і похована на Сихівському кладовищі. Недавно, ми (Юрко Модрицький, Орест Малинівський, Володимир Федак з Дрогобича і Олег Гнатейко та Іван Яремко зі Львова) відвідали її могилу, якраз минуло 120 років з дня її народження, де помолилися і встановили пам’ятну дошку від вдячних учнів, першокласників 1950 року.

А ще завдяки активності Юрія Модрицького, відомого дрогобицького активіста і депутата міської ради, якій був ініціатором нашої зустрічі, на тому будинку біля школи, де мешкала Марія Петрівна (тепер тут початкові класи), буде встановлена меморіальна дошка, а в експозиції шкільного музею появиться сторінка, присвячена Марії Петрівні Чаповській.

З поклоном і шаною світлій пам’яті вчительки-просвітянки «Рідної школи» №1 у Дрогобичі Марії Петрівни Чаповської мене попросили згадати її хлопці-першокласники Юрій Модрицький, Володимир Федак, Олег Гнатейко, Василь Плекан, Орест Малинівський, Левко Сабат, Роман Середницький, Ігор Клюс. Сподіваюся, на відкритті меморіальної дошки і зустріти усіх своїх колишніх однокласників.

Іван ЯРЕМКО

 

СКАНДАЛ

Особливості дрогобицької риболовлі,

або Як затримали голову Дрогобицької УТМР на браконьєрстві

У звя’зку з публікаціями в «ГЗ» щодо користування і правил рибальства на водосховищі «Унятицьке» читачі газети, які мають стосунок до рибальства, просять пояснити хто, відповідно до закону, надає дозволи чи право на рибальство на водосховищі, і яке відношення до водосховища мають ГО «Львівська-80 - Старобельск» і Дрогобицьке УТМР.

На запитання редакція попросила відповісти Віталія ВОЛОШИНА, учасника АТО, котрий свого часу у Старобельську, що на Луганщині, захищав нашу Вітчизну у лавах Львівської 80-ї десантної бригади, підрозділ якого знаходився у Старобельську. Власне тому й така назва в ГО, яке очолює пан Віталій і під егідою якого згуртував навколо благородної справи своїх бойових побратимів.

Два сини пана Віталія, наслідуючи приклад батька, добровільно стали в ряди Збройних Сил України і захищають нас.

А тепер, щодо суті запитань, які надають нам читачі-рибалки.

Віталій ВОЛОШИН: Не секрет для дрогобичан, що колись найбільша і найчистіша водойма Дрогобиччини, улюблене місце відпочинку, унятицьке водосховище, за бездарного господарювання було практично знищене. З 94 га площі водойми впала до 12 га, береги і дамби заросли лісом і кущами, водойма стала сміттєзвалищем. На прохання мешканців села і рибалок спасти водосховище ми відгукнулися, подали у всі відповідні органи прохання про надання нам водосховища у користування. Державне агентство рибного господарства України, згідно Постанови КМУ №1126, розробило і надало нам науково-біологічне обґрунтування ведення господарської діяльності (рибальства) на водосховищі, яке обов’язкове до виконання всіх органів влади і управління. Статус водосховища змінився і з противопадводкового став рибогосподарським об’єктом. З 2012 року на водосховищі зняті всі обмеження і обтяження і будь-хто може взяти його в оренду. Держава затвердила порядок рибальства на водосховищі згідно правил і, визнавши нас користувачем, поклала на нас обов’язок в охороні, зарибленні та контролі за дотриманням правил рибальства на водосховищі. Згідно п.5.6 Постанови КМУ №1126 і п.4.1. Правил любительського і спортивного рибальства нас як користувачів зобов’язано ввести порядок рибалки тільки за відловочними картками на всі категорії рибалок. Виконуючи рішення держави, своїм наказом ми ввели ціну відлов очної карточки найнижчу в регіоні: 40 грн. з берега і 60 грн. з човна. Для мешканців села Унятичі, учасників АТО, членів нашої організації рибалка безкоштовна, але теж за відловочними карточками. Хто хоче ловити на підставі закону та встановлених правил рибальства, мати певні права у користуванні водосховищем, можуть стати членами нашої організації і взяти участь у відновленні слави водосховища. У випадку відсутності відловочної карточки рибінспекція зобов’язана скласти адмінпротокол за порушення правил рибальства. В 2017 році ми провели зариблення водосховища, отримали погодження Дрогобицької РДА, Унятицької сільської ради, почали проводити роботи по благоустрою водойми і на водосховище тихцем, без оприлюднення своїх намірів почав пред’являти права як користувача голова Дрогобицького УТМР С.Я.Кузьменко. Почав нам заважати в охороні водойми, організовував незаконні полювання, навіть під час толоки, що змусило нас звернутися у правоохоронні органи зі скаргою на незаконні дії Кузьменка С.Я. На наше звернення Дрогобицька поліція відкрила кримінальне провадження щодо Кузьменка С.Я. за шахрайство і підробку документів. У 2012 році Кузьменко С.Я. підробив лист погодження на право полювання на водосховищі «Унятицьке» та по всьому Дрогобицькому районі від імені Дрогобицького Управління водного господарства. Крім того, встановлено, що шляхом шахрайства Кузьменко С.Я. видає рішення Львівської обласної ради №851 від 2012 року, як документ яким закріплено за Дрогобицьким УТМР водосховище «Унятицьке», хоча такого права в рішенні немає. Крім того, як нам стало відомо, Кузьменко С.Я. з 1995 року створив сам три громадські організації, які видає за структурні підрозділи УТМР в порушення статутів і законів. Про хід слідства можете дізнатися в поліції.

Ще один користувач водосховища, Дрогобицький водгосп, на балансі якого знаходилося водосховище з 2012 року, згідно Закону України «Про кадастровий реєстр» став неналежним користувачем водних ресурсів, так як не оформив земельний кадастровий номер. І тому всі обмеження і обтяження по водосховищу зняті, і водгосп не вправі давати будь-які погодження чи дозволи на мисливство або рибальство. Це може робити тільки сільська рада. Щоб спасти водосховище потрібні мільйоні вкладення. Державі водосховище не потрібне, і тому воно було доведено до ручки. Ми прагнемо спасти водойму, долучити громаду села, небайдужих рибалок та людей, які люблять та бережуть природу. Намагаємося налагодити постійну охорону водойми, але знову на заваді нам стали Кузьменко С.Я. і браконьєри, які заявляють, що не потрібна охорона, зариблення, що хай хто хоче і скільки хоче риби ловить. 23 квітня 2018 року Кузьменко С.Я. із своєю бригадою з 21.30 до 24.00 ставили сітки на водосховищі «Унятицьке». Рибний патруль не встиг їх затримати, а тому вже 24 квітня 2018 року Кузьменко С.Я. на власному автомобілі з єгерем Гайдимом ще на двох автомобілях «євробляхах» знову приїхали на водосховище і Кузьменко разом з Гайдимом стали з човна знімати сітки. Кузьменко охороняв, а Гайдим знімав. Охорона водосховища викликала поліцію і рибпатруль, які затримали Кузьменка і автомобіль і доставили в поліцію. Поки затримували Кузьменка, Гайдим на човні втік на озеро разом з сітками і його ловили до 3.00 години по озері. Всі друзі Кузьменка повтікали, залишили нашого героя самого. Кузьменко при затримані застосовував ракетницю, взривчастий пакет, шокер до охорони. Дії Кузьменка знято на відео. В поліції він надав пояснення, справа розслідується. Ми за порядок і охорону, разом з мешканцями села та членами нашої організації будемо робити все, щоб на водоймі була добра рибалка і люди мали місце для відпочинку. Пропонуємо редакції задати такі ж запитання панові Кузьменко С.Я., і щоб він надав як ми вам документи на користування водосховища, чи хоч заперечити документально наведені мною факти. Тільки браконьєри зацікавленні у недоотриманні встановленого порядку рибальства на водосховищі, тому вигадують різні нісенітниці про нас. Щоби упередити всілякі чутки нами надано всі відповідні документи на право користування в органи влади та правоохоронні структури. Для браконьєрів нагодуємо: в охороні водосховища задіяні АТОвці, тепловізори і дрон. Всі «подвиги браконьєрів» будемо виставляти в Інтернеті.



Обновлен 27 апр 2018. Создан 26 апр 2018



  Комментарии       
Всего 1, последний 2 года назад
kloc71 23 мая 2018 ответить
Шановна редакція, таке враження,що ви там безпробудно бухаєте,або щось серйозне пихтите...Щоб написати такий бред, потрібно бути або дураком, або обкуреним. Ну прям блокбастер))). До речі, Гайдим куди міг втекти на лодці, то вам що, море?)))).
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником