ГАЛИЦЬКА ЗОРЯ

Новини в "ГЗ" від 24 травня 2018 р.




НЕ ЗАБУЛИ ПОМ’ЯНУТИ...

У вівторок, 22 травня, у Дрогобичі біля пам’ятника Тарасові Шевченку відбулася літературно-музична композиція «Не забудьте пом’янути…». Захід присвятили річниці перепоховання Великого Кобзаря на Чернечій горі у Каневі та Дню Героїв України, який відзначається 23 травня.

Після панахиди, яку відслужили священики Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ, ведуча Уляна Воят запросила присутніх покласти квіти до пам’ятника Т.Шевченкові. Цю почесну місію виконали міський голова Тарас Кучма і його заступник Василь Качмар, голова міськрайонного товариства «Просвіта» Микола Садоха і почесний голова Михайло Шалата, голова міської організації партії ВО «Батьківщина» Світлана Маменька й активіст Михайло Ваврин, представники навчальних закладів та громадськості.

У проповіді отець Іван Паньків наголосив:

- Сьогодні згадуємо вельми важливу для кожного українця подію – день, коли здійснилася Шевченкова мрія – спочити на рідній землі. Такі, як Шевченко, не вмирають, бо їхнє слово і праведні діла живуть у віках. Поет, прозаїк, перекладач, публіцист, живописець, скульптор, художник, актор, співак, драматург, мандрівник, археолог, філософ, просвітянин, історик, академік гравюри, але насамперед – Людина, національний геній, Пророк, Апостол, Кобзар.

У Шевченкові дивно сплелися апостольське смирення і пророча грізність. Місія пророка подвійна – звіщати народові Божу волю, а ще – бути його сумлінням. Тому поетове слово звучить полум’яно і гостро. Він таврує духовні недуги свого народу, має чітку візію майбутнього своєї нації. Його любов до України настільки велика, що він ладен сам загинути, лиш би Господь помилував його «убогу Україну». І лише той, хто сам так горить, може запалити інших. Тому сотні поколінь українців, і не лише українців, ідуть до Шевченка «в дні перемог і в дні поразок», щоб у нього запитати, щоб з ним звірити особисте і національне сумління. Шевченко був дарований Небесами Україні, коли та переживала важкі часи. Нелегко і тепер. Але поет знає відповіді і на виклики нашого часу: «Схаменіться! будьте люди, / Бо лихо вам буде»; «Умийтеся! образ Божий / Багном не скверніте»; «Не дуріте самі себе, / Учітесь, читайте, / І чужому научайтесь, / Й свого не цурайтесь»; «Обніміте ж, брати мої, / Найменшого брата». І таких моральних імперативів можна навести десятки. Сила Шевченкового слова не лише у його поетичному таланті, а й у його вірі у те, про що говорив. Він і сам жив за духовними законами.

Міський голова Тарас Кучма, зокрема, сказав:

- Тарас Шевченко мобілізував і піднімав на боротьбу мільйони поневолених українців – як словом, так і ділом, будучи готовим віддати і своє життя. Кобзар помер на чужині, там був похований. Близькі друзі поета і всі українці знали про його палке бажання знайти вічний спочинок на рідній землі. Тож зробили все, щоб Тарас Шевченко був в Україні зі своїм народом. Царська влада зразу не усвідомила, яку велику помилку зробила, дозволивши перепоховати Шевченка на його батьківщині. Адже день повернення Кобзаря в Україну став Днем початку піднесення українського духу. Духу, який і зараз різними способами намагається знищити наш північний сусід.

Старший викладач кафедри філологічних дисциплін та методики їх викладання у початковій школі Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І.Франка Леся Лужецька докладно розповіла про те, як відбувалося перепоховання Тараса Шевченка в Україні і прочитала власний вірш про Великого Кобзаря.

Учасник АТО, боєць 79-ї десантно-штурмової бригади, «кіборг» з Дрогобича Олег Мулярчук у переддень Свята героїв подякував дрогобичанам за допомогу і підтримку наших воїнів на Сході України, адже без неї боронити від ворога рідну землю було б значно важче.

Прозвучала поезія Кобзаря у виконанні учня ЗОШ №14 Юрія Бецка, студента ДДПУ ім. І.Франка Василя Хрканя, учениці гімназії Анастасії Стецик, поета Романа Пастуха.

Ярослав ГРИЦИК

Фото автора

 

НЕПРОМИНУЩИЙ

Чув я, що Шевченко – «не в форматі»

І вже гейби трохи застарів…

Чом його портрети – в кожній хаті

Під розмаєм білих рушників?

 

Назовіть мені співця такого,

Крім Франка, що теж сягнув висот,

Щоб любили жаром серця свого,

Як Шевченка любить наш народ?

 

Може, той, що сипле матюками,

Аби нам од сорому горіть,

Або та, яка задля реклами

Із усіх боків смакує хіть?..

 

Ні, брехливі власники ефіру,

Нам Шевченко – це дороговказ,

Бо його благословенну ліру

Надихнув із неба Божий глас.

 

Ідемо за ним, непроминущим,

Як ішли безоглядно батьки.

Вам – пропасти, яко шкаралущам,

А йому вести нас у віки!

Роман ПАСТУХ

 

Підписання декларації з лікарем – онлайн!

У квітні цього року розпочалася загальнонаціональна кампанія «Обери свого лікаря», під час якої українці мають укласти з лікарем первинної ланки декларацію про надання медичних послуг.

До переліку лікарів первинної ланки відносять сімейних лікарів, терапевтів та педіатрів.

Щоб підписати декларацію з лікарем про надання медичних послуг, пацієнту потрібно особисто звернутися у медзаклад, де працює лікар, маючи при собі паспорт, податковий номер та мобільний телефон, і підписати з ним декларацію.

Однак Дрогобич став одним з перших міст України, де впровадили підписання декларації між лікарем та пацієнтом у режимі онлайн.

«Впровадити такий механізм вдалося завдяки співпраці Дрогобицької міської ради та електронної системи «ASKEP.nеt», - зазначає заступник міського голови Василь Качмар, який курує напрямок медицини у Дрогобичі.

Жителям міст Дрогобич та Стебник для підписання декларації з лікарем потрібно ввійти до електронної системи «ASKEP.nеt», перейшовши за посиланням https://askep.net/doctors, та подати заявку на підписання декларації. Для цього потрібно обрати своє місто та лікаря, з яким ви маєте намір укласти угоду, і ввести дані, які запитує система. Опісля цього під час особистої зустрічі пацієнта з лікарем обидві сторони поставлять свої підписи під документом декларації та отримають примірники угоди.

Можливість користування такою електронної системою значно скоротить час перебування у закладі охорони здоров’я кожного охочого підписати декларацію з лікарем, оскільки заповнення пунктів декларації у лікаря займає близько півгодини. Якщо ж пацієнт заповнить усі пункти самостійно у режимі онлайн, не виходячи з дому, то час перебування у лікаря скоротиться до двох-трьох хвилин. Такий механізм дозволить мінімалізувати черги та заощадити час.

Як зазначають координатори електронної системи «ASKEP.nеt», при досягненні лікарем ліміту пацієнтів, яким він може надати медичні послуги, подати заявку на укладення декларації буде вже неможливо.

Зазначимо, що сімейний лікар може обслуговувати 1 800 пацієнтів, терапевт – 2 000, педіатр – 900. Ця цифра може бути дещо більшою для лікарів, які працюються у селах. Наприклад, якщо у селі проживає 2 000 людей, то всі вони отримають змогу підписати декларацію з сімейним лікарем

Також для користувачів електронною системою «ASKEP.nеt» відзнята відеоінструкція, як у режимі онлайн подати заявку для підписання декларації між лікарем та пацієнтом.

Нагадаємо, що на базі системи «ASKEP.nеt» для дрогобичан також доступна функція електронного запису до лікаря.

***

Станом на понеділок, 21 травня, у Дрогобичі декларацію з лікарями первинної ланки про надання медичних послуг підписали 6126 пацієнтів. Про це повідомив начальник відділу охорони здоров’я ДМР Володимир Чуба.

Прес-служба міської ради

 

НОВИНИ

Чекаємо на Патріарха 

Упродовж тижня комунальні служби зобов’язані максимально прибрати місто та забезпечити належний стан газонів, клумб та вулиць.

Відповідне доручення керівнику КП «Комбінат міського господарства» Андрієві Яніву дав міський голова Дрогобича Тарас Кучма.

Як зазначив міський очільник, вихідні дні триватимуть з 26 до 28 травня. Окрім того, на неділю, 27 травня, запланований приїзд до Дрогобича Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава з нагоди 25-ліття заснування Самбірсько-Дрогобицької єпархії. Тож дрогобичани і гості не повинні відчувати дискомфорту.

***

У програмі святкування 25-ліття

Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ:

Неділя, 27 травня

18:00 – Святкова академія у муздрамтеатрі ім. Юрія Дрогобича.

Понеділок, 28 травня

12:00 – Архієрейська Літургія за участю Блаженнішого Святослава у Кафедральному соборі Пресвятої Трійці.

 

Щоб збергти лікарню, у Меденичах хочуть створити ОТГ 

20 травня у смт. Меденичі відбувся схід селища, на якому обговорили питання можливої ліквідації лікарні.

На захід прийшли навіть мешканці навколишніх сіл і сусіднього Миколаївського району.

Про загрозу ліквідації меденицької лікарні розповів її головний лікар Богдан Шуригайло, посилаючись на листа з департаменту охорони здоров’я ЛОДА. Це підтвердив і депутат Львівської обласної ради Михайло Задорожний, який нещодавно отримав з ЛОДА відповідь на свій запит.

Як зауважив Михайло Задорожний, щоб позбутися впливу районних і обласних чиновників на долю лікарні, необхідно створити об’єднану територіальну громаду з центром у Меденичах, яка зможе самостійно приймати рішення щодо функціонування медичного закладу. Адже, за попередніми даними, до меденицької громади можуть ввійти населені пункти, в яких проживають майже 25 тисяч осіб. Це буде цілком самодостатня громада.

На сході виступив голова Грабовецької об’єднаної територіальної громади Стрийського району Богдан Барабаш, який поділився досвідом створення і роботи ОТГ.

Про підтримку процесу створення громад запевнили голова райради Михайло Сікора і перший заступник голови РДА Віталій Скоропад. М.Сікора пообіцяв, що до кінця року ніхто лікарні закривати не буде. Та люди хотіли знати, що буде з медзакладом і після нового року. Голова райради відповів, що жодної лікарні в районі закрити не дасть.

Учасники сходу підтримали пропозицію селищного голови Володимира Шулака щодо створення Меденицької ОТГ, що гарантуватиме збереження лікарні. На сході селища розпочали збір підписів за недопущення ліквідації лікарні і створення Меденицької ОТГ.

Кор. «ГЗ»

 

Дороги у ремонті 

У Дрогобичі завершуються поточний ремонт вулиць Театральна – Музична – Завалля.

На черзі перехрестя вулиць Івана Франка, Зварицької та М.Коцюбинського. Ремонтуватимуть також вул. Л.Курбаса. До асфальтування підготовлені ділянки на вул. П.Сагайдачного, Володимира Великого, М.Лисенка, О.Нижанківського.

Про це повідомив керівник Департаменту міського господарства ДМР Роман Москалик. Посадовець додав, що корективи у графік ремонтних робіт можуть внести погодні умови.

Прес-служба міської ради

 

Кошти для «Верховини» 

Сесія Львівської обласної ради прийняла рішення про фінансування Заслуженого Прикарпатського ансамблю пісні і танцю «Верховина» на рівні 2 млн. 500 тис грн. з бюджету області.

Окрім того, депутати домовилися розглянути можливість дофінансування колективу за результатами роботи за 9 місяців. Про це повідомив депутат обласної ради Андрій Ковч.

Нагадаємо, трохи раніше сесія Дрогобицької міської ради також проголосувала за виділення 2,5 млн. грн. з міського бюджету на співфінансування «Верховини» за принципом 50% на 50%.

Ярослав ГРИЦИК

 

Обмінялися досвідом 

Вчора у Львівському національному університеті ветеринарної медицини відбувся «Молочний форум-2018» під егідою ЛАДСу і представництва Канади в Україні.

Заходами передбачені майстер-класи з різних питань, зокрема, тонкощів годівлі корів у перехідний період, впливу молочних продуктів на здоров’я людей, як розвинути молочне господарство при використанні державної підтримки. У форумі взяв участь і виступив голова Львівської асоціації аграрних товаровиробників, виконавчий директор ТзОВ «Літинське» Петро Коваль. З канадської сторони досвідом і знаннями поділилися Жан Бріссон, Мартен Боріваж та Аллад Еггінг.

В.Т.

 

ШТРИХ ДО ПОРТРЕТА

Сто днів у кріслі директора

Династії мають свій позитив, адже досвід старших поколінь вміло переймає молодше. Більше того, зникає такий термін як «нова мітла по-новому мете» і т.д. Словом, традиції династій не адаптуються до нового, так би мовити, з «вулиці» керівника. За цією класичною схемою 100 днів тому відбулася подія в освітянському середовищі: у ЗОШ №10 Світлана Тихонівна Харитонова склала свої повноваження директора навчального закладу, натомість на законній підставі (мається на увазі конкурс) її місце посіла дочка Наталя.

Наталія Юрівна Харитонова, як і мати, вчителі англійської мови. Проте свою педагогічну діяльність молодша Харитонова розпочинала як педагог-хореограф. Вона довгий період займалася у студії бальних танців, отримала добру школу із цього предмету, тому на перших порах їй було до снаги викладати те, в чому детально була обізнаною. Згодом Наталія стала вчителем англійської мови. Наталя Юрівна – людина з характером. Судячи з її коментарів щодо освітніх позицій, то вона має свою думку на ці процеси. Та як молодий директор не кидається стрімголов захищати свою позицію, бо усвідомлює просту істину: треба передусім налаштувати навчальний процес на таку тональність, щоб був результат у всіх учнів, а їх не мало – не багато – 570.

Наталія Юрівна дипломатично прагне поєднати досвід вчителів-ветеранів і новаторів задля загального успіху. Їй це вдається, позаяк у неї є своє стратегічне бачення на вдосконалення начального процесу. Школа бере участь у різних проектах, а це дає їй певні стартові умови для рейтингового іміджу.

У контексті об’єктивної чи суб’єктивної думки завжди має домінувати вислів щодо раціонального зерна, а воно якщо – якісне, то неодмінно дасть свої якісні плоди. Тож Наталію Юрівно, терпіння, мудрості і наснаги на новій для себе посаді.

Володимир ТУРМИС

Фото Ярослава ГРИЦИКА

 

ЗВЕРНЕННЯ ДО ГРОМАДИ ДРОГОБИЧА

Не будьмо байдужими!

Проблеми нашого рідного міста здаються всім нам безмежними і викликають гіркоту в душі кожного небайдужого дрогобичанина. Це наші вулиці, на яких нищителі масово розбивають світлофори, знищують дорожні знаки, будь-де викидають сміття, перекопують свіжо вистелений асфальт, щоб прокласти комунікації до власного будинку, залишаючи протитанкові рови з надією, що влада їх планово відремонтує. У парках доморощені нищителі неначе за чиїмось планом системно руйнують освітлення, лавки, урни для сміття.

Душа болить, коли приходимо відвідати і пом’янути наших рідних і близьких на кладовища міста і бачимо плоди «праці» тих же вандалів: знищені металеві написи, хрести, насипані звалища сміття.

Біля священного місця – Стіни Героїв, яку прозвали «Стіною плачу», вандали нищать мармурове покриття. Схаменіться! Тут нацисти розстрілювали і вішали українських Героїв, які чинили їм опір. 16 червня 1944 року під цією Стіною німецькі творці нової Європи розстріляли 18 українських повстанців і разом з ними вдову, матір маленьких Стефанії та Михайла – Розалію Франко – невістку Захара, рідного брата Івана Франка за те, що вона переховувала в своїй хаті в Нагуєвичах протягом всіх років війни єврейську сім’ю.

На превеликий жаль ми всі звикли чомусь шукати причини цих та й інших проблем тільки в недосконалій роботі місцевої влади, яку обираємо. Але ніхто з нас не візьме собі за правило питати себе: що я особисто зробив і роблю, щоб підтримати, допомогти молодим хлопцям, котрі взяли на себе велику відповідальність за майбутнє Дрогобича, аби місто гарнішало, ставало більш привабливішим і комфортнішим для нашого проживання у ньому.

Древні греки нас вчать: байдужі не мають майбутнього. То ж  мусимо пройнятися проблемами рідного Дрогобича і всією громадою допомагати долати всі наші проблеми контролем за громадським порядком у місті і вдень, і вночі, контролем за збереженням доріг, тощо. Сама влада без громади подолати проблеми міста не зможе. Досягає мети той, хто йде, хто працює, працює гуртом – і не язиком, а головою і руками.

Юрій КИШАКЕВИЧ, професор, Михайло КРАВЕЦЬ, голова Фонду імені Івана Франка, Степан ЯКИМ, кандидат історичних наук, доцент, член Ради «Просвіти», Костянтин ФЕДЬКІВ, член Ради «Просвіти»

 

«У РІДНОМУ КРАЇ І СЕРЦЕ СПІВАЄ»

17 травня 2018 року у читальній залі центральної міської бібліотеки ім. В.Чорновола відбулося святкове дійство «У рідному краї і серце співає». Його організував Палац дитячої та юнацької творчості Дрогобича. Захід приурочили одразу до трьох свят: Дня матері, Вознесіння Господнього та Дня вишиванки.

Вихованці ПДЮТ читали поезію, співали пісні і навіть демонстрували моделі одягу з нетрадиційних матеріалів. У головних ролях виступили учасники Зразкової літературно-творчої студії «Любисток» (керівник – Калерія Луценко), вокального ансамблю «Молоді галичани» (керівник – Наталія Антоник, акомпаніатор – Ерік Литвин) та Зразкового колективу «Театр мод» (Світлана Бульбах). Свято пройшло на одному подиху – динамічно, яскраво, з патріотичним ухилом!

На завершення дійства директор Палацу дитячої та юнацької творчості Оксана Герман привітала гостей зі святами і щиро подякувала юним талантам за прекрасний концерт. Її підтримали інші присутні у залі, нагородивши дітей щедрими тривалими оплесками.

Ярослав ГРИЦИК

Фото автора

 

ФОТОФАКТ

День вишиванки у Дрогобичі

У четвер, 17 травня, дрогобичани відзначили Всесвітній день вишиванки, долучившись до загальноміського флешмобу «Велике фото у вишиванці» на площі Замкова гора біля пам’ятника Юрієві Дрогобичу.

Організатор заходу – відділ молодіжної політики, сім’ї, молоді та спорту Дрогобицької міської ради.

 

СПОРТ

«Скелю» зруйнували

20 травня дрогобицька «Галичина» у шостому турі Першої футбольної ліги Львівщини на стадіоні «Каменяр» приймала «Скелю» (Жовква-Крехів).

Наша команда обома складами впевнено перемогла. Спершу юнаки здолали суперників з рахунком 4:1. Основний склад господарів поля також виглядав значно переконливіше за суперників, володів ігровою перевагою, яку втілив у чотири забиті м’ячі. У підсумку – 4:0 на користь «Галичини».

Цікаво, що за команду «Скеля» грає народний депутат України Володимир Парасюк. У цьому матчі він відіграв на полі заключних 15 хвилин, але забити хоч би гол престижу своїй команді не допоміг.

Результати інших матчів: «Сокіл» (Золочів) – «Авіатор» (Черляни) – 3:2, «Кар’єр-Дністер» (Торчиновичі / Старий Самбір) – ФОК «Городок» – 2:0, «Хімік» (Новий Розділ) – «Нафтовик» (Борислав) – 0:1, «Корміл» (Давидів) – «Вікторія» (Трускавець) – 1:1, ФК «Яворів» – «Сокіл» (Борщовичі) – 0:2, «ГалКатЗубр» (Зубра) – СКК «Пісочна» – 7:1, «Богун» (Броди) – «Пульс-Авангард» (Жидачів) – 1:0.

У турнірній таблиці «Галичина» після шести турів посідає третє місце, маючи у своєму доробку 13 очок. Перше-друге місця ділять «Кар’єр-Дністер» (Торчиновичі/Старий Самбір) та «Сокіл» (Борщовичі) – по 18 очок.

Команди наших сусідів – Трускавця та Борислава – наразі відповідно на 7 (9 очок) та 12 (6 очок) місцях.

Юнацький склад «Галичини» посідає 6 сходинку, маючи у своєму доробку 9 очок.

Наступний матч дрогобичани проведуть 26 травня у Городку, команда якого перебуває на передостанньому, 15-му місці (1 очко).

Ярослав ГРИЦИК

 

ВАРТО ЗНАТИ

«Військові» пенсії

Мають право:

- особи, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Державній кримінально-виконавчій службі України, та деякі інші особи, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Пенсіонерам з числа військовослужбовців строкової служби та членам їхніх сімей пенсії призначаються місцевими управліннями.

Іншим особам, звільненим із військової служби, та членам їхніх сімей пенсії призначаються головними управліннями на підставі документів, що надаються уповноваженими структурними підрозділами силових міністерств та відомств.

Види та розміри пенсій

За вислугу років:

- призначаються за наявності визначеної вислуги років;

- у % грошового забезпечення залежно від тривалості вислуги від 50 до 70%.

По інвалідності:

- призначаються у разі встановлення інвалідності в період проходження військової служби або в інших, визначених законодавством, випадках;

- залежно від групи та причини інвалідності в розмірі 40-100% грошового забезпечення.

У разі втрати годувальника:

- призначаються непрацездатним членам сім’ї у разі смерті особи, яка мала право на пенсію за цим Законом;

- залежно від причини смерті у розмірі 30-70% грошового забезпечення на одного утриманця.

 

 

ПОВЕРТАЮЧИСЬ ДО НАДРУКОВАНОГО

Кузьменко і Гайдим – не браконьєри,

а Волошин – брехун і провокатор!

26 квітня газета «Галицька Зоря» оприлюднила матеріал «Особливості дрогобицької риболовлі, або Як затримали голову Дрогобицької УТМР на браконьєрстві».

У цій публікації звинувачено: голову Дрогобицької РО УТМР Станіслава Кузьменка - в шахрайстві та браконьєрстві; старшого єгеря товариства Василя Гайдима - в браконьєрстві; нашу мисливську організацію принижено, названо створеною «в порушення статутів і законів»…

Хочемо зразу заявити: всі описані в газеті звинувачення, що стосуються Дрогобицької РО УТМР та її посадових осіб Кузьменка і Гайдима – не відповідають дійсності, ніким й нічим – ні свідками, ні документами – не підтверджені, є вигаданими, брехливими і провокаційними.

Нам приємно, що чимало людей після публікації цього наклепу, дзвонили в УТМР і висловлювали підтримку нашій організації. Ніхто й на йоту не мав сумніву, що дана публікація є провокацією. Станіслав Кузьменко, який цього року відзначає своє тридцятиліття на посаді голови УТМР, людина знана і шанована не тільки на теренах Львівщини, він завжди був безкомпромісним до браконьєрів, зариблював водойми, дбав за збільшення в мисливських угіддях чисельності звіра, качок та гусей, відстоював право членів товариства на власні угіддя, якими неодноразово хотіли заволодіти численні рейдери та пройдисвіти… 

Нас не дивує, що цю брехливу інформацію подав газеті голова ГО «Львівська-80. Старобельск» пан Віталій Волошин. Ця особа і раніше не відзначалася чистоплотністю - у членів нашої організації збереглося відео затримання пана Волошина 24 серпня 2014 р. під час незаконного вантаження ним гравію з річки… Можливо пан Віталій вважає, що тепер, після того, як він побував в АТО, він має право на вседозволеність – брехати про всіх і вся, обзивати людей ушльопками та браконьєрами, встановлювати скрізь свої правила і… користати?

Чим же тоді такі ветерани АТО відрізняються від бандитів та пройдисвітів?

Серед членів нашого товариства мисливців і рибалок є чимало ветеранів АТО, які, між іншим, побували в пеклі війни, були ранені і контужені, але ніхто із них не вибиває собі привілей в товаристві і не вищиться над іншими людьми – це люди честі й гідності.

До речі, саме утемееровці-атовці звернули увагу на дві речі в брехливій розповіді Волошина. Перше, чому в назві його організації українське місто «Старобільськ» написане на російський манер? На догоду сепарам?

І ще одне. Чи не пора Службі безпеки України зацікавитися діяльністю цієї організації – звідки у колишніх атовців взялися для охорони водосховища дрон та тепловізори, якими ті вихваляються на сторінках «Галицької зорі»? На війні ці речі могли би спасти не одне життя українським воїнам. На жаль вони нині служать аферистам, задовольняють їхні амбіції та апетити…

Вимагаємо від редакції надрукувати це спростування, а також розмістити на шпальтах газети підготовлений матеріал про наше бачення ситуації навколо Унятицького водосховища «Як авантюристи на Дрогобиччині захоплюють Унятицьке водосховище». 

Члени ради Дрогобицької РО УТМР: Ігор Снятинський, Петро Кузів, Григорій Білий, Тарас Нечипір, Роман Костишин, Володимир Ячичак, Михайло Гаврилич, Мирон Давидяк, Богдан Крайник, Петро Костирко, Сергій Пенс, Василь Данилків

***

Як авантюристи на Дрогобиччині захоплюють Унятицьке водосховище

Час, у якому живемо, жахливий – торжествує хамство і вседозволеність. Закон - на маргінесі. Люди – ще далі…

Це сьогодні засвідчують сотні наших громадян. Серед них і Станіслав Кузьменко – голова Дрогобицької РО УТМР. Мисливські угіддя товариства ще у 2012 році хотіли прибрати до своїх рук окремі керівники району та депутати. Для бізнесу. Тоді не вийшло – члени товариства вчинили спротив і таки домоглися від обласної ради закріплення мисливських угідь за товариством на наступні 15 років. Серед цих угідь є водні об’єкти – унятицьке та новошицьке водосховища, ставки в селі Волоща. Погодження на ведення полювання на цих угіддях товариство отримало від Дрогобицького управління водного господарства, яке має державний акт на користування землею під Унятицьким водосховищем, та від Волощанської і Бистрицької сільських рад. Саме ці водні об’єкти у 2017 році намірилась прибрати до своїх рук та нажитись на них у незаконний та авантюрний спосіб громадська організація «Львівська-80. Старобєльськ». Заснували її троє осіб. Статутний фонд – 0 гривень. Голова – ветеран АТО Василь Волошин. До недавнього часу про цю особу мало хто знав. А ось його заступник – людина на Дрогобиччині «знана». Річ - про Ростислава Афанасьєва. Він, колишній офіцер міліції, у 1992 році застрілив беззбройного хлопця. І це йому зійшло з рук – довів, що був при виконанні службових обов’язків і начебто зброю застосував правомірно. Проте згодом з правоохоронними органами йому довелось попрощатись – був затриманий на хабарі і відсидів у в’язниці п’ять років…

Сьогодні колишній хабарник Афанасьєв роз’їжджає Львівщиною на престижному автомобілі з написом «Антикорупційне бюро України». На людей це має магічний вплив – великий начальник! Насправді це «антикорупційне бюро» до боротьби з корупцією не має жодного відношення. А ще він прилаштувався громадським інспектором з рибохорони Львівщини – місце, як кажуть, хлібне… Тут і свої замашки має змогу реалізувати – колишнього воїна АТО Андрія Штереба і його товариша минулого року ранньою весною звинуватив у браконьєрстві, визув з чобіт і наказав йти босоніж по воді та болоті…

Можливо така садистська поведінка й вітається Львівською рибінспекцією – Афанасьєв знову отримав корочку громадського діяча…

Рідною для Афанасьєва стала й ГО «Львівська-80. Старобєльськ». Звичайно, до АТО він не має жодного стосунку, але зате розуміється в рибі… Афанасьєв скрізь називає себе заступником голови організації і використовує її імідж на власну користь – намагається прибрати до своїх рук спочатку Унятицьке водосховище, а згодом і водні об’єкти в селах Новошичі і Волоща. Щоб ці плани здійснити, Афанасьєв найперше вирішив скомпрометувати Дрогобицьку районну організацію УТМР та її голову Станіслава Кузьменка. Річ у тім, що названі водні об’єкти є мисливськими угіддями УТМР. Спровадити з цих угідь мисливців і взявся Афанасьєв. Почав писати скарги на Кузьменка та РО УТМР в різні впливові інстанції – в правоохоронні органи, екологічну інспекцію, управління лісового господарства, антикорупційне бюро…

У всіх листах-скаргах одне і теж: Кузьменко незаконно організовує полювання на водоймах в селах Унятичі, Новошичі та Волоща і на цьому наживається…

Коли різні інстанції провели перевірку викладених Афанасьєвим фактів, відповіли йому, що організація полювання Дрогобицькою РО УТМР відповідає чинному законодавству, Афанасьєв почав скаржитись вже на всіх перевіряючих … І цим скаргам, здається, не буде кінця-краю…

Але ці скарги – не головне. Аби захопити Унятицьке водосховище, Афанасьєв вдається до конкретних дій. У квітні 2017 р. він разом з іншими членами організації показово зариблює водойму в с. Унятичі. Робить це в незаконний спосіб – без погодження і дозволу власника водосховища – Дрогобицького управління водного господарства. Сюжет про зариблення викладається в Інтернет. Подається ця подія як благо для рибалок і відпочиваючих на водоймі: прийшли добрі хлопці і випустили в водосховище до півтони малька – нехай росте і ловиться всім на радість…

Через півроку усі рибалки відчули на своїй шкурі що то за «радість»… Але про це згодом.

Незаконне зариблення водойми було лише першим кроком до її захоплення. 19 червня зариблювачі отримали перший офіційний документ щодо водойми в с. Унятичі. Підписав його сільський голова Михайло Матолінець. У ньому лише одне речення: «Розглянувши звернення ГО «Львівська-80 - Старобєльськ», Унятицька сільська рада погоджує проведення рибно-господарської діяльності в Унятицькому водосховищі у відповідності до вимог чинного законодавства України!».

Про те, що цей документ є фількіною грамотою, підтвердить будь-який юрист. Сільський голова не має повноважень на видачу будь-яких погоджень на чужі об’єкти, адже балансоутримувачем водосховища, власником всіх споруд на ньому є Дрогобицьке управління водного господарства. Ця структура ще від 1979 р володіє Державним актом на право користування землею під водосховищем. І ніхто й ніколи цього акту не відміняв.

Оскільки дозвіл сільського голови був абсурдний і не дав Афанасьєву жодних повноважень – той за підтримкою звернувся до голови Дрогобицької райдержадміністрації. Чиновник, як свідчать матеріали в пресі, таку підтримку активістам лише пообіцяв, але не надав і не міг згідно чинного законодавства надати - водосховище призначено не для рибно-господарської діяльності, а для акумуляції повеневих та паводкових вод з метою захисту від підтоплення сіл, розташованих нижче по течії р. Бар, а саме: Лішні, Рихтичі, Михайлевичі.

Проте й це не зупинило Афанасьєва та його однодумців від намірів контролювати водосховище та його біоресурси. Уже в серпні Афанасьєв самочинно почав хазяйнувати на водоймі - обходив всіх мисливців і забороняв їм полювати на пернату дичину, погрожував штрафами, викликав навіть поліцію на водосховище. Правда, остання жодних порушень за мисливцями не зафіксувала. Не зумівши спровадити з водойми мисливців, Афанасьєв продовжив писати на них кляузи у всі ймовірні інстанції. На поліцію, що не виявила порушень, – також.

А у жовтні на деревах та об’єктах водойми були розвішані оголошення. Ось їхній зміст: «Згідно погоджень Дрогобицької райдержадміністрації та Унятицької сільської ради про закріплення водосховища «Унятицьке» для проведення любительсько-спортивної рибалки за ГО «Львівська-80-та. Старобєльськ» (учасники АТО)…, на яку покладено обов’язок охорони рибних запасів водойми, зариблення, підтримання санітарного стану та контроль за дотриманням правил рибальства. З листопада 2017 р. наказом №1 по ГО «Львівська – 80-та. Старобєльськ» на підставі «Порядку» рибалка на водоймі дозволена тільки по відловочним карточкам встановленого зразка. Загальний контроль за дотриманням правил рибальства покладено на Львіврибохорону та діючий на водоймі громадський пост рибохорони. Додаткова інформація за тел.: (097) 012-22-78, (067) 314-36-46»

Що значить це оголошення, рибалки усвідомили вже 1 листопада. До кожного з них підходив Ростислав Афанасьєв і вимагав сплатити кошти за риболовлю: 40 грн. з тих, що вудять з берега, а 60 грн. з тих, хто вудить з човна…

От тобі і вся турбота про водойму та рибалок – Юріїв день від ГО «Львівська-80. Старобєльськ» та комбінатора Афанасьєва!

Отут всі і забили тривогу – все життя люди рибалили на водосховищі безкоштовно, а тепер мають платити? Кому і за що, на якій підставі?

А рибалок ми заспокоїмо – не піддавайтесь авантюристам, ловіть рибу і відпочивайте на водосховищі безкоштовно. Право на це дає кожному з нас Водний кодекс України, відповідно до якого Унятицьке водосховище як технічна водойма не може використовуватись для рибогосподарських цілей, і на цій водоймі «загальне водокористування здійснюється громадянами для задоволення їх потреб (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин…) безкоштовно, без закріплення водних об’єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів».

Маємо надію, що буква Закону таки візьме верх над аферистами.

З повагою, члени ради Дрогобицької РО УТМР: Ігор Снятинський, Петро Кузів, Григорій Білий, Тарас Нечипір, Роман Костишин, Володимир Ячичак, Михайло Гаврилич, Мирон Давидяк, Богдан Крайник, Петро Костирко, Сергій Пенс Василь Данилків



Создан 24 мая 2018



  Комментарии       
Всего 1, последний 1 год назад
kloc71 31 мая 2018 ответить
Дала жаба цицьки). Достойна відповідь всіляким афанасьевим-волошиним!
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником