ГАЛИЦЬКА ЗОРЯ


Новини в «ГЗ» від 16 серпня 2018 р.




Нові загрози – старі причини: 

Україна перед викликами в Середній Європі

10-го серпня у малій сесійній залі Львівської обласної ради відбувся «круглий стіл» на тему «Виклики на західних кордонах України: геополітичні, етно-культурні, ідеологічно-інформаційні», що став реакцією громадських організацій на недавні недружелюбні заяви і дії з боку Польщі, Угорщини, Словаччини та Румунії щодо української держави. Одним із організаторів акції був Науково-ідеологічний центр ім.Д.Донцова, який очолює дрогобицький науковець і публіцист Олег Баган. У «круглому столі» взяли участь близько 30-ти науковців, політиків, громадських активістів із усіх областей Західної України: Хмельницької, Рівненської, Волинської, Львівської, Тернопільської, Івано-Франківської, Закарпатської, Чернівецької.

Головні акценти «круглого столу»: українська влада занадто кволо реагує на дії наших західних сусідів, вона не має цілісної і продуманої політки щодо національних меншин, нема наступальної і принципової політики національної пам’яті з боку України, не караються і не зупиняються відверто антиукраїнські дії поляків чи угорців, місцева влада часто корумпується і займає угодовську позицію у стосунках із чужинцями, прикриваючись фразами про «міжнародне співробітництво», не вистачає науково-аналітичної літератури про проблематику міжнаціональних стосунків, Україна не веде широкої й ефективної пропаганди в цій тематиці, не караються відверто провокаторські, антидержавні рухи на кшталт русинського в Закарпатті. Сьогодні на території України встановлено іншими державами понад 170 пам’ятників, які часто мають провокативний, антиукраїнський підтекст.

Пропонуємо головні тези виступу на «круглому столі» Олега Багана:

- Країни Середньої Європи насправді глибоко пов’язані з Україною, але саме Українська держава не має цілісної і продуманої стратегії дій в цьому макрорегіоні. Вся увага українського керівництва звернута до верхів ЄС, НАТО. Ми довго заспокоювали себе, що на західних кордонах існують миролюбні, добре налаштовані до України держави, які першими визнали українську незалежність (виявилося, що це був лише дипломатичний маневр). Коли Україна втратила в 2014 р. Крим, почалася війна на Донбасі, наші західні сусіди захотіли й собі встромити кігті і зуби в тіло пораненого «зубра»: пробудилася «мікроімперська» політика в колишніх націй-гегемонів Середньої Європи – Польщі, Угорщини, Румунії.

Протягом 2000-х рр. в усіх країнах Середньої Європи від Фінляндії до Болгарії, непомітно для нас, відбувся світоглядний і ціннісний переворот, помінялася ідеологічна парадигма в їхніх політиках: ці суспільства почали орієнтуватися на різноманітні право-консервативні, націоналістичні, часто великодержавницькі ідеї та рухи. Зараз потужні політичні сили правого спрямування є і в Чехії, і в Словаччині, і в Сербії, і в Словенії. Переважно праву орієнтацію мають країни Балтії.

Теперішня агресивність до України з боку Угорщини і Польщі – це не випадковість, не «екстремізм певних груп», це велика тенденція в політиці цих суспільств, яку зупинити і переламати буде важко. Українські політологи проґавили цей переворот в Середній Європі і це пояснюється їхньою «зашореністю» ліберальними теоріями. Вони довго все пояснювали «випадковим сплеском екстремізму» в макрорегіоні. Тому Україна зараз не готова морально, ідеологічно, інформаційно, інституційно протистояти цьому тискові із заходу.

Сьогодні конче потрібним є заснування у Львові спеціального інституту геостратегічних досліджень Середньої Європи, який би готував аналітичні матеріали про суспільно-політичні, ідеологічні, культурні, господарські, інформаційні, цивілізаційні тощо процеси в цьому макрорегіоні Європи для уряду України, РНБО, СБУ, Міністерства оборони.

Водночас Україна не повинна в конфліктах, скажімо, із Польщею чи Угорщиною залишатися сам на сам. Треба активно апелювати до всіх можливих міжнародних структур, щоби показати провокативність, деструктивність, моральну необґрунтованість агресивних дій цих країни на Волині і Закарпатті.

Адже в багатьох аспектах вони порушують міжнародні норми в сферах національної пам’яті, культурної співпраці.

Українські еліти повинні подбати, щоби в Україні побачили реальні ідейні, наукові, культурні тенденції в Середній Європі, які привели до «правового перевороту». Наприклад, яка користь була для нації, що наші ліберальні письменники і науковці юрмами возили до України європейських ліберальних науковців і письменників, перекладали твори таких самих, як і вони, лібералів, які вчили нас зневажати національні традиції, сміятися з християнства, водити гей-паради, виховувати в собі цинічний прагматизм, бути космополітами, толерантними до всіх виявів антинаціональних середовищ, тощо? В Україні свого цього ліберального «добра» аж занадто, навіщо його ще возити з Європи? Ми цілком не подбали про вивчення середньоєвропейських консервативних, християнсько-демократичних, національно-відповідальних традицій. У нас міжнародну культурну політику розуміють тільки на примітивному рівні: ось би повезти хор хлопчиків чи дівчаток у якусь країну і цим «прославити нашу культуру». Натомість потрібна цілісна програма обміну на рівні перекладу головних політологічних, культурологічних, історіософських, ідеологічних, філософських праць із сусідніх країн насамперед. Тож сьогодні ми цілком не розуміємо, як нам реагувати на цивілізаційні зміни в Європі. Скажімо, як розумно й морально вмотивовано Середня Європа зреагувала на потоки мігрантів з Африки й Азії, які їй нав’язував ЄС: вона зупинила їх, мотивуючи це своїм національним традиціоналізмом. Чи готова нині Україна повести себе так? Ні, зрозуміло. Чому? Бо вона ідейно й морально розкладена ліберальними теоріями псевдотолерантності.

Зацикленість більшості українського політикуму на лібералізмі зараз призводить до того, що Україна стає посміховищем в очах світу: «Як, – кажуть нам середньоєвропейці, – вам «відрізали» шматок країни, проти вас ведуть гібридну війну на Донбасі, а ви й далі голосуєте за ліберальні партії і цінності? Адже лібералізм – це пацифізм в засаді; це проповідь безвольності, тупого практицизму, охлократизму; це поклоніння «золотому теляті». З такими «цінностями» в ідеології неможливо перемогти ворога, який наступає». Нація, пройнята такою «філософією», ніколи не зможе оздоровитися морально. А окрім плебейства, ми ще й хворі на малоросійство.

Сьогодні потрібна цілісна політика України в Карпатському регіоні, бо в двох його областях – Закарпатській і Чернівецькій – ідентичність українства є традиційно слабкою. У Закарпатті – це недоформованість етнічна, комплекс регіональної відокремленості, повна відсутність героїко-волюнтаристського чинника в характері суспільства. На Буковині – це крайній пацифізм у ментальності, перейнятість міфологемами космополітизму й мультикультуралізму, застиглість в ідеологемах українського народництва ХІХ ст. Тому цей карпатський простір має бути об’єднаний спільними із Галичиною інформаційними, культурними, освітніми, соціальними, громадянсько-національними проектами з тим, аби виробити спільну стратегію і програму зміцнення і розвитку української ідентичності.

Прес-служба Науково-ідеологічного центру ім. Д.Донцова

 

НОВИНИ

Тарас Кучма пропонує оголосити Дрогобич зоною екологічного лиха 

13 серпня під час селекторної наради голови Львівської ОДА Олега Синютки з головами міст обласного значення та головами районних державних адміністрацій міський голова Дрогобича Тарас Кучма звернувся до Олега Синютки з проханням оголосити Дрогобич зоною екологічного лиха у зв’язку зі сміттєвою блокадою.

Про це очільник Дрогобича повідомив на понеділковій оперативній нараді у ратуші. Відповідне звернення з прикріпленими документами надіслано у Департамент з питань цивільного захисту ЛОДА.

«Злочинне угрупування, яке затіяло «тероризм» проти Дрогобича, втратило здоровий глузд. Ми не маємо права ставити під загрозу життя та здоров’я дрогобичан. Так більше тривати не може. У межах чинного законодавства Дрогобич має право розраховувати на підтримку з боку держави, оскільки впродовж півроку ніякої реакції не було», - резюмував міський голова.

 

Завдяки тендеру для першачків придбають не лише парти, а й дошки 

Відповідно до Постанови КМУ від 04.04.2018 року №237 «Деякі питання надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова Українська школа» Дрогобичу з державного бюджету виділено 1 мільйон 704 тис. грн. Окрім цього, з місцевого бюджету дофінансовано кошти в сумі 750 тис. грн.

Відтак загальна сума коштів для забезпечення учнів 1 класів Дрогобича усім необхідним обладнанням, передбаченим у межах «Нової української школи», складає 2 мільйони 454 тис грн.

Відповідно до розподілу коштів, за словами заступника міського голови Василя Качмара, 1 мільйон 279 тис. грн. скеровано на закупівлю сучасних меблів, 897 тис грн. –  дидактичних матеріалів та 359 тис грн. – комп’ютерного обладнання.

Слід зазначити, що за рахунок зниження ціни у процесі тендеру будуть придбані не тільки парти для 1 класів усіх дрогобицький шкіл, а й аудиторні дошки.

Оскільки потужностей виробників для виготовлення шкільних меблів не вистачає, то їхня доставка буде здійснена у вересні-жовтні 2018 року.

 

Щоби не було корків... 

У Дрогобичі на перехресті вулиць Лесі Українки та Пилипа Орлика встановлюють світлофор.

Про це повідомляють у Департаменті міського господарства ДМР.

За інформацією Департаменту міського господарства ДМР, проведено роботи зі встановлення металевих опор під світлофор, монтаж основних опор і приступають до облаштування світлофору.

Будівництво проводиться за кошти місцевого бюджету. Загальна вартість – 537 тис грн.

Також буде проведена заміна турнікетів на перехресті, нанесені роздільні смуги для руху автомобілів та пішохідні зебри.

Новий світлофор, оснащений часовим таймером,  подаватиме звукові сигнали для пішоходів із вадами зору.

Завершити роботи планують до кінця цього тижня.

Прес-служба міської ради

 

ПЕРША ЛАСТІВКА

У Дрогобицькому районі заснували першу об’єднану територіальну громаду – Меденицьку.

До цієї селищної ОТГ, окрім Меденич, увійшли чотири села: Летня, Опарі, Коросниця і Рівне. Після проведення усіх процедур відповідне розпорядження 10 серпня підписав голова ЛОДА О.Синютка.

Як повідомив депутат Львівської обласної ради Михайло Задорожний, подання про призначення виборів до Меденицької ОТГ облдержадміністрація скерувала до Центральної виборчої комісії. Очікується, що вибори можуть відбутися в останню неділю жовтня ц.р.

 

Стартував ремонт дороги Опака – Підбуж 

Мешканці села Опака давно чекали на це, тож на прохання підрядника – фірми «Онур» – дружно вийшли на розчищення узбіччя дороги від кущів і дерев, які нависли над полотном. Організатором кількаденної толоки виступила сільський голова Опаки Ганна Шагур.

А вже 13 серпня «Онур» розпочав ремонтні роботи: вирівнювання узбіччя, фрезерування старого покриття, підготовку поверхні до укладання щебнево-бетонної основи й вистелення асфальту.

У коментарі журналістам депутат Львівської обласної ради Михайло Задорожний, який побував на об’єкті, сказав: «Капітальний ремонт буде зроблений на ділянці від повороту на с.Опака зі Східницького перевалу до другого моста у Підбужі. На ремонт цієї автодороги горяни чекали не одне десятиліття. Нарешті і до неї черга дійшла!»

Ярослав ГРИЦИК

 

Тарас Кучма і Надія Скотна обговорили створення комфортного середовища для студентів

У четвер, 9 серпня, у Світлиці Дрогобицької Ратуші відбулася спільна нарада міського голови Дрогобича Тараса Кучми та ректора Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І.Франка Надії Скотної щодо створення у місті комфортного середовища для студентської молоді.

Участь у нараді також взяли радник міського голови Олег Дукас, начальник фінансового управління ДМР Оксана Савран, представники юридичного відділу міської ради, а також помічник ректора ДДПУ ім. І.Франка Володимир Кисіль, декан біолого-природничого факультету університету Світлана Волошанська, голова профкому студентів Ігор Гівчак, партнери з Бельгії та представники студентства.

Обговорили перспективи створення загальноміської програми на 2019 рік щодо призначення системної стипендії міського голови Дрогобича кращим студентам університету. Як зазначила ректор університету Надія Скотна, студенти вже отримували стипендії міського голови, однак такі виплати були разовими.

Також учасники наради обговорили важливість створення студентських просторів, але, як наголосив міський голова Дрогобича Тарас Кучма, такі простори потрібно облаштовувати не лише біля адміністративних будівель, а зокрема біля студентських гуртожитків, де гуртується чимала кількість молоді. Тарас Кучма підкреслив, що у межах проекту «Drohobych Smart city» у місті заплановано облаштування smart-зупинок громадського транспорту і камер відеоспостереження. Такі нововведення, за словами Тараса Кучми, у місті з’являтимуться, саме біля студентських гуртожитків на вул. Володимира Великого.

Одним із найважливіших питань, яке обговорили на нараді, є створення цільової програми підтримки ІТ-середовища у місті, зокрема саме у цю програму планують включити системне стипендіювання міського голови кращих студентів дрогобицького вишу.

За підтримки міської ради планується впровадити стажування студентів у місцевих ІТ-компаніях, а у випадку його успішності – подальше працевлаштування у них. Адже, за слова учасників наради, на сьогодні саме сфера ІТ є найбільш оплачуваної та затребуваною. У цьому випадку, як наголосив Тарас Кучма, активно залучатимуть громадський хаб, який буде споруджено на вул. Бориславській.

«Нашим основним завданням є втримати прогресивну студентську молодь у Дрогобичі, забезпечивши її гідними робочими місцями», - резюмував міський голова Дрогобича.

Також студентів університету, зокрема політологічного спрямування, залучатимуть до процесу вивчення громадської думки.

Прес-служба міської ради

 

СВІТ СПОРТУ

Другий етап почали з нічиєї

12 серпня відбулися матчі 16 туру Першої футбольної ліги Львівщини. У першій грі другого кола дрогобицька «Галичина» на стадіоні «Каменяр» ДДПУ ім. І.Франка приймала команду «ГалКатЗубра» (Зубра).

Команди юнацьких складів продемонстрували атакувальний футбол і розійшлися миром – 3:3. У складі дрогобичан відзначилися Дмитро Мацигін (18') і двічі Ростислав Мацан (34', 75').

У матчі основних складів «Галичина» повела в рахунку на 15 хвилині. Відзначився Вадим Бреньо. Але розвинути успіх дрогобицьким футболістам не вдалося. Здавалося, ця напружена гра так і завершиться мінімальною перемогою господарів поля, але вже у компенсований час, на 92-ій хвилині, Володимир Рацький зрівняв рахунок. У підсумку – бойова нічия 1:1.

Результати інших матчів 16 туру: «Вікторія» (Трускавець) – «Сокіл» (Борщовичі) – 1:0, ФСК «Яворів» – «Кар’єр-Дністер» (Торчиновичі/Старий Самбір) – 0:3, «Корміл» (Давидів) – ФОК «Городок» – 4:1, «Сокіл» (Золочів) – «Богун» (Броди) – 3:3, «Хімік» (Новий Розділ) – «Пульс-Авангард» (Жидачів) – 0:1, «Скеля» (Жовква/Крехів) – СКК «Пісочна» – 1:4.

«Галичина» виступала у такому складі: І.Сілецький, Т.Тарасович, В.Трусевич, Р.Подоляк, Ю.Федуняк, Т.Грицан, В.Бреньо (І.Бутим, 65'), І.Тершак, Т.Рудавець, М.Філіпов (В.Швець, 83'), Р.Маланяк. Головний тренер – Ігор Височанський.

Юнацький склад «Галичини» посідає 5 місце, маючи 32 очки. Попереду – «Сокіл» (Золочів) та «Авіатор» (Черляни) – по 35, «Кар’єр-Дністер» (Торчиновичі/Старий Самбір) та ФОК «Городок» – по 32.

Турнірну таблицю основних складів дивіться нижче.

Наступний матч дрогобицька команда проведе 19 серпня у Трускавці з «Вікторією». Початок: юнаки – 14:00, дорослі – 16:00.

І на завершення – про зміни у складі «Галичини», що відбулися у перерві чемпіонату. До команди приєдналися:

- Іван Сілецький, воротар, 22 роки. До того пробував свої сили у командах «Карпати» (м.Львів, молодіжний склад), «Сталь» (м.Кам’янське, був другим воротарем). Минулого року брав участь в Універсіаді в Тайвані у складі збірної України. Викликався в збірну України U-20. У воротах «Галичини» він замінив Єгора Нестренка, який перейшов у професіональну команду Другої ліги України;

- Роман Подоляк, 25 років. Виступав за «Карпати» (Львів), «Буковину» (Чернівці), «Скалу» (Стрий);

- Іван Бутим, 23 роки. Виступав за ФК «Дережичі», ФК «Стебник», ФК «Самбір». Срібний призер кубка Карла Мікльоша 2018 року.

Усі троє – вихованці Дрогобицької ДЮСШ.

Також «Галичині» допоможуть два відомі досвідчені футболісти, що виступали у складі дрогобицької команди декілька років тому: Іван Ільчишин й Андрій Петричкович.

Ярослав ГРИЦИК

 

СОБАЧА ВІРНІСТЬ

Аристократ Бровко живе на Самбірській,62

Невдячна доля у бездомних собак. Але там, де проживають доброзичливі люди, собаки мають тепло і прихисток.

Наприклад, у мого колеги щовечора пес Бровко вмощується на килимку біля квартирних дверей. Сусіди не глумляться над ним. Мабуть, тому на якомусь невідомому нам рівні виникає довіра між людиною і собакою.

Якось дочка мого колеги вийшла з будинку. Не встигла пройти якихось сто метрів, як зграя бродячих псів почала на неї агресивно гавкати. Почувши це, Бровко, а разом із ним ще двоє будинкових собак, вибігли на тривожний сигнал. Прогнавши нахаб, Бровко із друзями тріумфально супроводили налякану дочку мого колеги назад до квартири. І що тут скажете…

В.Т.

 



Создан 16 авг 2018



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником