ГАЛИЦЬКА ЗОРЯ

Новини в "ГЗ" від 17 січня 2019 р.




«Святочне проголошеннє злуки Галичини з Україною в Київі»

Під таким заголовком на шпальтах газети «Дрогобицький листок» було поміщено статтю про вікопомну подію, яка відбулася у далекому 1919 році:

 «Київ. 22.1. Сьогодні в день річниці проголошення універсала У.Н.Р. котрим проголошено самостійність на Софійській площі, відбулась друга національна урочистість проголошення прилучення зах. Укр. Нар. Реп. до великої Східної України… З самого ранку місто прийняло урочистий вигляд… Тріумфальну арку при вході з Володимирської вулиці на Софійську площадь було прибрано… старовинними гербами України і Галичини.

Духовенство збиралось в Софійському Соборі, де в цей час ішла Служба Божа, котру правив епіскоп Черкаський Назарій разом зі соборним духовенством. В 12 год. колонами проти Софійського Собору стають члени Трудового конгресу на чолі з тимчасовою колегією делегації від Галичини і Буковини. Старшини українських галицьких полків, що знаходяться в Київі і члени Нац. Українського Союза занимають свої місця, коло місць призначених для членів Діректорії і членів Ради міністерства з головою Ради міністрів Чеховським на чолі. Ту стають також представники дипломатичного корпусу.

Від 12 год. зі Софійського Собору на площу виходить і займає місце навколо поперед збудованого там аналою духовенство з хоругвами… Підчас цього здалека чути голосні оклики: «Слава» в честь членів Діректорії, котра підїздила до площі на автомобілях. Поклики «Слава» переливаються, роблять ся все дужчими і скоро члени Діректорії на чолі з головою Винниченком занимають свої місця. Військовий оркестр грає національний гімн. Чути нові поклики Слава. На площі робиться тихше, наступає самий урочистий момент сегоднішнього свята. Ставши обличчим до членів Діректорії Державний Секретар Др. Цегельський оповіщає таку грамоту: Українська Національна Рада про обєднаннєє Західньої Української Републіки з великою Східною Україною…».

Ідея соборності, ідея об’єднання усіх українських земель жила серед нашого народу віками. Революційні події на Наддніпрянській Україні, проголошення української державності сприяли піднесенню національного руху в підавстрійській Галичині. Коли ж 1 листопада 1918 р. постала Західно-Українська Народна Республіка, її лідери відразу ініціювали переговори про «з’єдинення» Галицької України з Наддніпрянською.

10 листопада на засіданні УНРади було доручено «в домаганню до здійснення національного ідеалу всього українського народу» Державному Секретаріатові «поробити потрібні заходи для з’єднання всіх українських земель в єдину державу». 1 грудня у Фастові під Києвом представники ЗУНР уклали «Передвступний договір» з Директорією УНР про «маючу наступити злуку обох українських держав в одну державну одиницю». Проте якнайшвидшій його ратифікації завадив несприятливий хід воєнних подій.

У Галичині основним каталізатором до «з’єдинення» були соборницькі настрої українського населення. Наприкінці грудня 1918 р. на багатолюдних мітингах та зборах навіть звучала критика на адресу керівництва ЗУНР за зволікання з реалізацією злуки. Зокрема, в ухваленій «Резолуції з ІІІ зїзду відпоручників сіл і міст Дрогобича з дня 29 грудня 1918 р.» було висловлено «негодованнє і обурениє» Державному Секретаріятови «за його двомісячну неясну і крутийську політику в справі прилучення Галичини з Україною», і містилася вимога до Української Національної Ради «зібрану дня 2. і 3. січня проголосити безпроволочно і торжественно довершений факт злуки всіх українських теріторій в одну Україну». Опісля було «відспівано у піднесеному настрою національного гимну «Вже воскресла Україна» і «Не пора».

3 січня 1919 р. у Станиславові новоскликана Українська Національна Рада затвердила «Передвступний договір» від 1 грудня і проголосила з’єднання з УНР «в одну, одноцільну суверенну Республіку».

Державному Секретаріату доручено «негайно розпочати переговори з Київським Правительством для сфіналізування договору про злуку». З приводу цього документа Президент УНРади Є. Петрушевич заявив: «Ухвалений закон полишиться в нашій історії одною з найкращих дат. По лінії з’єдинення не було між нами двох гадок. Сьогоднішній крок піднесе нашого духа і скріпить наші сили. Від сьогоднішнього дня істнує тільки одна Українська Народня Республіка. Нехай вона живе!».

Це рішення було радо сприйнято широкою українською громадськістю – у Дрогобичі, Стрию, Старому Самборі, Золочеві, Турці, Калуші та інших містах краю, повсюдно прикрашених синьо-жовтими знаменами, відбулися святкові маніфестації. Відкриваючи дрогобицьке віче, делегат УНРади ЗУНР д-р Рудольф Скибінський наголосив: «Нині впали всі окови і кордониВстала Україна від Мукачева до Прип’яті, від Сяну по Кавказ, одна, велика вільна народня, без холопа і пана»…

Для урочистого проголошення Злуки та участі у Трудовому Конгресі до Києва вирушила галицька делегація із 36 осіб, до якої Голова Директорії Володимир Винниченко звернувся з такими словами: «Ми візьмемо у вас, брати галичани, дисципліну, європеїзм і аналіз – і тоді вийде з нас добра нація».

І от на Софіївському майдані 22 січня 1919 р. відбувся святковий акт Злуки. Грамоту-ухвалу Національної Ради ЗУНР від 3 січня зачитав Державний секретар Лонгин Цегельський, а універсал Директорії УНР – член Директорії Федір Швець: «…Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західно-Українська Народня Республіка (Галичина, Буковина і Угорська Україна) і Наддніпрянська Велика Україна....

Однині є єдина незалежна Українська Народня Республіка…»

Урочисте проголошення злуки завершилось молебнем, після якого відбувся військовий парад. Наступного дня офіційні делегації подалися до Оперного театру на відкриття Трудового конгресу народу України. Головою президії було обрано галицького соціал-демократа Семена Вітика, який ще 20 жовтня 1918 р. на багатотисячній маніфестації у Львові закликав до негайної злуки з Великою Україною. За ратифікацію документів Національної Ради і Директорії, що проголошували об’єднання, проголосували практично всі присутні, окрім двох комуністів.

Газета «Дрогобицький листок» опублікувала завершальний виступ Семена Вітика, тодішнього голови Дрогобицької повітової УНРади: «Україна злучена разом може не боятися нічого і нікого. Ми бажали свободи другим народам, чи і нам не належиться місце між вільними народами світа? Вульканічним взривом піднявся український трудовий народ, ніякою силою не можна його спинити, а ми будемо боронити рідний край перед всіми ворогами до загину. Нам треба тямити про військо, котре лежить тепер в снігах і проливає кров за наше визволення. Нам треба згадати тих Січових Стрільців, що погибли за волю трудового українського народу. Їхні могили будуть нам нагадувати наші важкі часи боротьби, їхня кров оживлятиме наші душі і зігрівати до дальшої боротьби!».

Ці слова, сказані сто років тому, і cьогодні, у непростий для України час, близькі кожному із нас. Історичні обставини склалися так, що у той драматичний час багатолітню мрію українців про єдину державу через брак внутрішньої єдності та агресію сусідів – більшовицької Росії та Польщі – втілити не вдалося. 24 січня 1919 року Радою Народних Міністрів було ухвалено закон про встановлення святкування 22 січня як дня проголошення самостійності України, однак через неповний рік цей акт фактично перестав бути чинним… Тоді цей іспит українцям не вдалось пройти і, на жаль, ми на десятиліття втратили свою державність...

На честь свята Злуки 21 січня 1990 року відбувся «живий ланцюг» як символ єдності східних і західних земель України – так вперше за довгі роки у сучасній історії України було відзначено День Соборності. Нині це свято набуває особливого звучання і ваги, зважаючи на військовий конфлікт на Сході.

Події, як втілення прекрасного пориву до єднання та віри в перемогу, знайшли відображення у поезії «22 січня 1919 р.» нашої краянки, поетеси Уляни Кравченко:

Нам віри в нашу правду

Не взяли вороги –

Ми шляхом – хоч тернистим –

Прямуєм без ваги!

А дрогобичани і гості міста мають можливість в історичному відділі музею «Дрогобиччина» оглянути виставку «ЗУНР: Дрогобиччина на тлі епохи» (створену до 100-річчя проголошення ЗУНР) про героїчні сторінки нашої історії.

Зоряна КОРДУБА, завідувач відділу історії музею «Дрогобиччина»

На фото: - проголошення Акта злуки. Київ, 22 січня 1919 р.;

- мітинг на Софіійському майдані під час проголошення соборності Української держави. Київ, 22 січня 1919 р.

 

Пам’ятаймо уроки історії

22 січня 1919 року у Києві на Софіївському майдані Директорія Української Народної Республіки проголосила:

«Віднині зливаються в одно віками відділені одна від одної частини України – Галичина, Буковина, Закарпаття і придніпрянська України в Одну Велику Україну. Сповнилися відвічні мрії, для яких жили й за які вмирали найкращі сини України. Віднині є тільки одна незалежна Українська Народна Республіка. Віднині український народ, звільнений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об’єднати всі зусилля своїх синів для створення нероздільної незалежної Української Держави на добро і щастя українського народу».

Акт Директорії про з’єднання всіх українських земель було надруковано українською і французькою мовами в газетах того часу.

Чому ж не вдалося тоді зберегти молоду суверенну республіку? На жаль, вона народилася в неблагополучних міжнародних умовах. Європа розкололась на воюючі блоки. Майже кожен з них претендував на українські землі. А лідери української революції, затаврувавши в IV Універсалі «так званих большевиків і інших напасників, які розграфляють і руйнують наш край», дозволили діяльність будь-яких політичних партій. І замість військового будівництва заявляли про готовність розпустити армію і замінити її міліцією. Але, мабуть, найсерйознішою причиною було те, що Грушевський назвав «внутрішньою гангреною»: «На ґрунті анархії, неспокоїв у життю й недостачі продуктів зростає невдоволення серед деяких частин населення».

А що ж маємо на 30-му році нашої незалежності? На сьогоднішній день маємо несконсолідовану національну спільноту, де «верхи» – соціальна еліта, й «низи», «прості люди» живуть своїм життям. Це – окремі світи, які нечасто пересікаються. Тому в Україні існує величезний розрив між багатими й бідними. На одному полюсі маємо олігархів, які практично монополізували Україну. З іншого – абсолютну більшість людей, значна частина яких ледь зводять кінці з кінцями. Додайте до цього ще роздробленість нашої еліти і «простолюду» за регіональним, культурним, конфесійним та іншими ознаками, війну з Росією на Донбасі, інтенсивне вимирання трудових ресурсів, серйозні демографічні проблеми… Щоб відповіси на ці виклики, якраз і необхідна суспільна консолідація. Об’єднатися навколо всього кращого, що є в наших верхах і низах, і зміцнювати це, не даючи розхитати й спокусити нас новою класовою ворожнечею чи зневагою до народу. Тому потрібно налагоджувати розмову тих, «кого не зруйнувало багатство, і тих кого не зруйнувала бідність». «Перемагати можна тоді, коли принаймні в стратегічних питаннях існує національна єдність, - переконує В.Панченко, - якщо ж її немає, якщо еліти живуть ілюзіями і несамовитим прагненням взаємної помсти, якщо вони ладні піти «кочубеївським» шляхом, укладаючи «таємні угоди» з ворогом, якщо вождів засліплюють амбіції чи вузько-партійні доктрини, – добра не чекай. Програють усі, програє Україна. І настане момент, коли в Київ прийде новий Щорс із червоним прапором, врученим йому несамовитими сусідами…»

Отож треба пам’ятати і робити висновки із уроків історії перед президентськими та парламентськими виборами.

Костянтин ФЕДЬКІВ


НОВИНИ

Готель відроджується

Готельний комплекс «Дрогобич» (колишня назва «Тустань»), який сьогодні входить до структури КП «Дрогобицький ринок», розпочали оновлювати. За підтримки та сприяння Дрогобицької міської ради керівництво готелю провело ремонт перших гостьових кімнат, які вже давно потребували оновлення.

У четвер, 10 січня, у готельному комплексі відбулося офіційне відкриття перших відремонтованих готельних номерів. Участь у заході взяли міський голова Тарас Кучма, генеральний директор КП «Дрогобицький ринок» Володимир Білоган та працівники готелю.

За християнською традицією чин освячення приміщення провів священик СДЄ УГКЦ о.Ростислав Мелех.

«Щиро радий, що завдяки нашій спільній співпраці вдалося розпочати процес відбудови готелю, який впродовж останніх років перебуває в ненайкращому стані. Це є кроком до розвитку інфраструктури нашого міста та подальшого збільшення надходжень до міської скарбниці, враховуючи масове збільшення потоку туристів та зростання попиту на готельні послуги. Впевнений, що після початку відновлення готелю, туристи, які приїжджатимуть до Дрогобича, зможуть зупинятися саме у тут, а не їхати на нічліг до інших міст», - зазначив Тарас Кучма.

Подякувавши усім присутнім за особистий внесок у відбудову готельного комплексу, Володимир Білоган повідомив, що наразі капітально відремонтовано лише два номери, однак в майбутньому планується і надалі модернізовувати інфраструктуру закладу та поліпшувати його фінансово-економічний стан.

Також Володимир Білоган наголосив, що капремонт приміщень проводиться за рахунок прибуткової частини КП «Дрогобицький ринок». Загалом номерний фонд готельного комплексу – чималий.

Нагадаємо, до березня 2017 року готель функціонував як комунальне підприємство міської ради «Туристичний комплекс «Дрогобич», однак у зв’язку із незадовільним економічним станом та станом приміщень сесія міської ради прийняла рішення про реорганізацію КП «Туристичний комплекс «Дрогобич» шляхом приєднання до КП «Дрогобицький ринок».

Прес-служба міської ради

 

«УКБ» – перше у рейтингу! 

Комунальне підприємство «Управління капітального будівництва» Дрогобицької міської ради отримало першість у Всеукраїнському рейтингу «Сумлінні платники податків-2017».

Всеукраїнський рейтинг визначив переможців у сфері права, консалтингу, наукової та технічної діяльності.

У понеділок, 14 січня, під час щотижневої наради міського голови Дрогобича з керівниками структурних підрозділів ДМР, КП та держустанов міста Тарас Кучма вручив керівнику КП «Управління капітального будівництва» Василеві Бохонку диплом переможця за підписом голови Вищої Рейтингової Комісії, президента ВГО АППУ Грігола Катамадзе.

Зазначимо, за правилами конкурсу, у 2018 році було підбито рейтинги за 2017 рік.

До слова, минулоріч КП «Управління капітального будівництва» відзначило 40-річчя своєї діяльності.

 

Нова традиція 

Про народження маленьких дрогобичан сповіщають фанфари з вежі ратуші.

У Дрогобичі запровадили нову традицію – про народження маленьких дрогобичан сповіщають фанфари з вежі міської ратуші.

Відповідне розпорядження напередодні нового 2019 року підписав міський голова Дрогобича Тарас Кучма.

Тож із перших днів цього року про народження маленьких дрогобичан громаду міста сповіщають фанфари: «Козацький марш» – про народження хлопчика, вальс – про народження дівчинки. Якщо ж звучатимуть дві мелодії поспіль, то це означає, що народилася двійня.

Для збереження громадського спокою, сповіщатимуть про народження у нічну пору маленьких дрогобичан з 8:00 до 22:00 вечора.

Це нововведення зацікавило провідні телеканали країни, які прихали до міста для знімання сюжетів.

Прес-служба Дрогобицької міської ради

 

135-а річниця Дмитра Донцова: підсумки

Наприкінці 2018-го року побачила світ брошура керівника Науково-ідеологічного центру ім. Д.Донцова Олега Багана «Творець українського вольового націоналізму», написана у формі ідеологічного портрету і присвячена 135-й річниці від дня народження засновника й ідейного лідера українського вольового націоналізму Дмитра Донцова (1883 – 1973).

Книжка вийшла у Львові за підтримки «Громадського комітету для вшанування пам’яті українських героїв» та Львівської обласної державної адміністрації. Видання проілюстроване цікавими і рідкісними фотографіями і має за мету в лаконічному форматі ознайомити зацікавлених із головними ідеями і творчою біографією видатного українця.

Нагадаємо, що в жовтні 2018 р. в Мелітопольському державному педагогічному університеті ім. Б.Хмельницького до ювілею були проведені «5-і Донцовські читання». У вересні вийшла в упорядкуванні О.Багана збірка російськомовних статей Д.Донцова «Русский либерализм и украинское движение», призначена для російськомовного контингенту читачів, які роблять перші кроки в справі ознайомлення із українським націоналізмом і постаттю Д.Донцова.

Завершальним акордом ювілею має стати відкриття на стіні Українського національного інформаційного агентства «Укрінформ» в центрі Києва меморіальної дошки Д.Донцову, який у 1918 р. керував цією важливою державницькою інституцією під назвою «Українська телеграфічна агенція» від червня до листопада, до свого вимушеного виїзду з України за кордон. Рішення про встановлення дошки вже прийняте Київською міською адміністрацією, а її відкриття буде приурочене до державного свята.

Прес-служба НІЦ ім. Д.Донцова

 

Про збільшення пенсійних виплат у 2019 році 

1. Перерахунок пенсій у зв’язку зі збільшенням мінімальної заробітної плати з 3723 грн. до 4173 грн. з 01.01.2019 р.

Підстава: стаття 8 Закону України “Про Державний бюджет України на 2019 рік”.

2. Збільшення виплат «військовим» пенсіонерам з 01.01.2019 р.

Підстава: Постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103 “Про перерахунок пенсій, особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”.

3. «Індексація» пенсій на коефіцієнт, що відповідає 50% зростання рівня споживчих цін та 50% зростання середньої зарплати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018 рік з 01.03.2019 р.

Підстава: частина 2 статті 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

4. Автоматичний перерахунок пенсій пенсіонерам, які після призначення (перерахунку) пенсій працювали та набули страховий стаж з 01.04.2019 р.

Підстава: абзац 5 частини 4 статті 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

5. Перерахунок пенсій у зв’язку зі збільшенням прожиткового мінімуму до 1564 грн. з 01.07.2019 р.

Підстава: стаття 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2019 рік”.

6. Перерахунок пенсій у зв’язку зі збільшенням прожиткового мінімуму до 1 638 грн. з 01.12.2019 р.

Підстава: стаття 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2019 рік”.

УВАГА! Перерахунки пенсій у 2009 році з 1 січня, 1 квітня, 1 липня і 1 грудня проводяться автоматично (за матеріалами пенсійних справ). Додатково звертатися до органів Пенсійного фонду України не потрібно.

Дрогобицький сервісний центр головного управління Пенсійного фонду України

 

ШТРАФИ ПО-НОВОМУ У 2019 РОЦІ

Якими будуть штрафи за порушення трудового законодавства у 2019 році? Розміри штрафів за порушення законодавства про працю визначаються, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно із Законом «Про Державний бюджет України на 2019 рік», мінімальна заробітна плата у 2019 році становитиме – 4173 грн., у погодинному розмірі – 25,13 грн. і відповідно юридичні та фізичні особи-підприємці за фактичний допуск одного працівника до роботи без трудового договору, оформлення його не на повну ставку в разі фактичного виконання роботи цілий день або виплату заробітної плати в «конверті» сплатять 30 мінімальних зарплат, за кожного працівника – 125190 гривень.

10 мінімальних зарплат за кожного працівника – це 41730 грн. за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, зокрема за неоплату роботи в нічний час, роботу в вихідний або святковий день, понадурочну роботу та інші питання оплати праці.

За порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі – 3 мінімальні зарплати, а це 12519 грн.

За недопущення інспектора до інспекційного відвідування, яке проводиться з метою виявлення нелегальних працівників чи виплати зарплати «в конверті», працедавцю загрожує 417 300 гривень штрафу.

Нагадуємо, що мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці.

До мінімальної заробітної плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати.

Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб.

Сектор з питань праці Дрогобицької міської ради

 

АНОНСИ

Запрошуємо на Йорданські купання 

Клуб зимоплавів «Посейдон» запрошує дрогобичан на традиційні Йорданські купання, які проходитимуть на малому озері у парку імені Б.Хмельницького 19 січня о 13.00.

 

До уваги депутатів Дрогобицької міської ради!

У четвер, 24 січня 2019 року, о 10:00 відбудеться І пленарне засідання XLIV сесії Дрогобицької міської ради VII скликання.

Прес-служба міської ради

 

РАДІОПІДСУМКИ РОКУ

«Схід-захід: духом і трудом – єдині» у проекціях «Автор року «Франкова земля» - 2018»

Відбулася Друга церемонія нагородження переможців номінацій «Автор року «Франкова земля-2018». Головний редактор Дрогобицького радіо, заслужений діяч мистецтв України Йосип Фиштик та ведуча радіопрограм, заслужений журналіст України Лариса Геряк, відкриваючи поважне зібрання, наголосили, що цьогоріч значно розширено кількість номінацій, позначених особливою новизною і передусім гостротою часу, в якому живемо, гартуємо дух, побуджуємо в собі найкращі якості в ім’я українського чину.

Дійство, яке відбулося у стінах радіоредакції «Франкової землі», відкрив переможець номінації «Духівник року» о. Іван Паньків, поблагословивши урочисте зібрання.

Переможця номінації «Бійці мирного фронту» Тараса Кучму краяни довгий час сприймали як безпосереднього бійця гарячого Сходу. Нині п. Тарас на мирному фронті, який, як одного разу признався у прямому ефірі номінант, став не легшим, аніж тоді, коли над головою перехрещувалися кулі.

Тема нашого геніального земляка Івана Франка ключова на радіо «Ф.З.». До 162-ї річниці від дня народження Великого Каменяра вийшли у світ три книги альманаху «Франкова нива» під патронатом голови Дрогобицької районної ради Михайла Сікори – переможця номінації «Сівач Франкової ниви».

Іван Франко, Дмитро Грицай, Андрій Мельник… На прикладі цих знакових, героїчних постатей формувалися новітні герої України. Наскільки нині ми знаємо про них, як прислужитися до цього чину в ім’я майбутніх поколінь? Переможцем номінації «Повернення до героїчного минулого» Радіоцикл «Село Андрія Мельника Воля Якубова» став міський голова Трускавця двох попередніх скликань, генеральний директор ГКК «Карпати» Лев Грицак.

Благодійний фонд ім. Івана Франка – знакове явище у нашому краї. Це окрема книга з особливими акцентами на користь державотворчих процесів новітньої доби. Переможець номінації «Свободолюбець» Михайло Кравець – голова Фонду імені Великого Каменяра.

Переможцями номінацій «Депутат року» і «Господарник року» стали Роман Шагала та Ігор Хом’як, яким слухачі адресували найбільший кредит довір’я.

Ініціатор та організатор численних учнівсько-молодіжних делегацій до Музею Небесної сотні, багатьох духовних осередків України, депутат Дрогобицької міськради Олена Жуковська перемогла у номінації «Громадський діяч року».

Унятицький НВК, який нещодавно відзначив 110-річчя, вікнами дивиться у бік Франкових Нагуєвич. Ця школа, як і посаджений біля неї сад, що став нині символом України, на очах змінює обличчя. Відомий директор-новатор Степан Макар вдруге отримав заслужену авторську нагороду.

Прихильність радіослухачів додала снаги заступнику Дрогобицького міського голови Володимиру Коцюбі, який учергове переміг у номінації «Держслужбовець року».

Професор ДДПУ ім. І.Франка Леся Кравченко, постійна авторка «Ф.З.», переможець номінації «Амбасадор року», напередодні нового року з доброю місією мала нагоду попрацювати в одній з країн Європи. Австрія, наприклад, для п.Лесі стала близькою державою, адже у своїх монографіях знаний науковець поглибила український контекст геніального Райнера Марії Рільке.

Депутат Дрогобицької міської ради, голова постійної комісії ради Юрій Кушлик – особистість багатогранна. Життя спонукало п. Кушлика до значимих потуг. Йдеться про відродження Дрогобицького футболу, який наскрізно торкнувся переможця однойменної номінації.

У номінації «Схід-Захід: Духом і трудом – єдині» нагороду одержав Станіслав Карпенко, який волею долі символічно об’єднав два береги України. Приїхавши з родиною зі східних теренів на Галичину, С.Карпенко проявив справжній талант організатора, властивий істинному українському характеру. Нині під його орудою успішно трудяться понад 70 працівників. Ось який яскравий приклад маємо для наслідування!

У номінації «Пісня-2018, народжена на радіо «Франкова земля» переміг заслужений артист України Дмитро Андрієць, якого Ніна Матвієнко назвала співаком номер один серед молодих голосів України. Виконавець удостоєний нагороди за твір Й.Фиштика (музика заслуженого діяча мистецтв України Миколи Куценка, м. Київ) «Спішімо жити в Україні».

Володарем спеціального призу в номінації «Пісня-2018, народжена на радіо «Франкова земля» став композитор і виконавець Михайло Золотуха (м.Стрий). Відомий твір Йосипа Фиштика і автора музики Михайла Золотухи «Межа» за висловом як бійців, так і генералів, став своєрідним духовним гімном гарячого фронту.

2018-й! Медична реформа у розпалі. Вдруге в номінації «Лікар року» перемагає головний лікар комунального некомерційного підприємства «Дрогобицька міська дитяча лікарня» Оксана Стебельська, яка успішно знаходить шляхи до розв’язання непростих завдань у сфері надання дитячих медичних послуг.

 Номінація «Педагог року» випливає із самого життя: наповненням, колоритом, новаціями. Переможець номінації заступник директора з навчально-виховної роботи ЗОШ №15, вчитель-методист Ольга Суховерська належить до когорти ініціативних особистостей, входить до осередку істинних жінок-християнок, які борються за спасіння людських душ.

«Активний просвітянин». До цієї номінації підштовхнув редакцію переможець рейтингового слухацького голосування Степан Яким безкорисливою активністю у суспільно-громадському житті.

На правовій ниві теж може бути місце для громадської діяльності, художньо-мистецьких та спортивних досягнень. Це успішно довела знаний нотаріус, кандидат юридичних наук Марія Момот – номінація «Віч-на-віч з Фемідою».

Олега Майданюка та Степана Демківа об’єднує особлива місія, обидва в різний час стали учасниками дрогобицької делегації у країни Прибалтики. Передовий досвід далеких сусідів наші краяни поступово запроваджують на рідній Дрогобиччині. Депутат міськради Олег Майданюк переміг у номінації «Роботодавець року», а Степан Демків – «Підприємець року».

Активну слухацьку підтримку здобув у радіорейтингу знаний на Дрогобиччині Анатолій Бартицький, який у найскладніших умовах зберіг колектив, надавши йому снаги для подальшої праці.

«Художник, який змінює обличчя міста». У цій номінації – окремий мікросвіт з чаруючою новизною і креативністю. Переміг у радіорейтингу знаний, ініціативний, творчий Ігор Шимко.

У номінації «Автор «Франкової землі» за межами України» представлено імена симпатиків Дрогобицького радіо, які трудяться сьогодні в Америці, Німеччині, Італії, Польщі… У цій когорті перемогу здобуває Євгенія Шалата – відповідальний секретар офісу українства у місті Терні (Італія).

«Дрогобич – Київ, Дрогобич – території громад». Радіоредакція, при якій вже декілька років плідно працює єдиний в Україні філіал Київського Дому Європи, провела радіомости з побратимами як зі столиці, так і з Харківщини, Черкащини, Кіровоградщини, низкою інших громад. Переможцем цієї нової номінації визнано давнього автора і великого друга «Ф.З.», народного артиста України, легендарного Вадима Крищенка, на честь якого уже за життя названі нові вулиці та відкриті музеї.

«Часопис національного єднання». Це нова в часі ініціатива «Ф.З.». Разом з популярними регіональними виданнями «Галицька Зоря» та «Франковий край» до рейтингу слухачі запропонували внести і суспільно-значиму газету українських письменників «Літературна Україна». До цього спричинилася низка спецвипусків популярного радіо з Дрогобича. Перемогу у рейтингу здобула «Літературна Україна», яка на сьогодні послідовно сповідує принципи національного єднання, Шевченкової правди, безкомпромісності до влади, об’єктивності у складних ситуативних суспільних обставинах.

Нагороду у номінації «Професійна освіта» здобув ініціативний вчений, організатор освіти, талановитий педагог директор Дрогобицького коледжу нафти і газу Мирон Баб’як.

Володарями спеціальних призів стали професор, заслужений діяч науки і техніки України Микола Зимомря та депутат міськради, автор радіопрограми «Новітні герої Дрогобиччини» Богдан Пристай.

Переможного призу удостоєний перший заступник голови райдержадміністрації Руслан Щерба, який воєдино поєднав фронтові та мирні будні.

У номінації «Голос слухацької довіри» переконливу перемогу здобула ведуча радіопрограми «Франкова земля» Лариса Геряк.

 

ЗАМІСТЬ КВІТІВ НА МОГИЛУ 

А сьогодні було б радісно і весело, якби…

А так доводиться сумно констатувати, що свій 70 рік народження Михайло Федорович Гуняк так і не зустрів на грішній землі, позаяк його душа ось уже 14 років перебуває в Царстві Вічному. Михайло Федорович був прекрасною, дотепною і мудрою людиною, він любив людей і не терпів брехні і підступності. З ним було легко у спілкуванні, його поважали у колективах, де він працював: чи то в райкомі партії, чи в відділі освіти, чи в педліцеї.

Сьогодні було б радісно і весело, якби Михайло Федорович Гуняк жив. Та ба, не судилося, але пам’ять про нього живе, не тільки у серцях родини, а й приятелів, котрі поважали і дорожили дружбою з ним.

Вічний спокій тобі, наш друже.

У спогадах, пам’яті друзі



Обновлен 21 янв 2019. Создан 17 янв 2019



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником