ГАЛИЦЬКА ЗОРЯ

Новини в "ГЗ" від 14 лютого 2019 р.




ЦІНА ПИТАННЯ

Мирослав Маринович: досі я уникав прямої відповіді на питання, за кого голосуватиму. Але настав час, коли треба зважуватися

Досі я уникав прямої відповіді на питання, за кого голосуватиму, позаяк сам хотів зорієнтуватися і визначитись. Але настав час, коли треба зважуватися. Ціна питання стала дуже високою: на кону, як завжди в час захисту незалежності, – існування держави.

Недарма кажуть, що в Україні таки маємо демократію, оскільки ніхто не може передбачити, хто переможе на президентських виборах. Нинішня кампанія це лише підтверджує. Водночас передвиборча кампанія – це як хронічний бронхіт: проходить болісно, триває довго. Наче й не смертельно, а організм увесь розбитий.

Вражає, скільки суспільної каламуті виходить назовні. Кількість кандидатів засвідчує появу нового виду «спорту»: «А ти подався у кандидати в президенти?». Звичайно, серед очікуваних і прогнозованих є ті, для яких президентська кампанія – насправді кампанія парламентська. Що ж, політичний досвід – теж важлива річ. Проте у збіднілій Україні чомусь щоразу більше охочих заплатити 2,5 мільйона гривень за право гордо записати у своєму резюме: «Кандидат на посаду Президента України (2019)».

Вражає і моральна каламуть: гордо описувати у Facebook свої шапкові пригоди у Давосі, навіть не тямлячи, що цим зганьбив свою націю. Несмачно виглядають і випадки неподавання руки Президенту країни за кордоном чи дрібні розборки між собою. Гонористі амбіції не замінять морального авторитету.

А ще вражає рівень обговорення виборів журналістами. Видається, вільний стиль коментарів, який раніше був притаманний лише домашнім дискусіям на кухні, стрімко перекочовує в наші медіа. А що чекати в останній тиждень перед виборами, коли на нас вихлюпнуться усі «викривальні» політтехнологічні заготовки! Впору нам буде, як Одіссеєві, затулити всім вуха воском!

Словом, вибори – дзеркало нашої політичної і життєвої культури.

Та хай там як, але вільні вибори – велике завоювання нації, а тому визначатися усім треба. І що більше множилося число кандидатів, то чіткіше визрівало рішення: я голосуватиму за Порошенка. Як виборець я знаю його здобутки, а тому можу припустити, чого слід очікувати від нього. І також знаю його слабинки, а тому уявляю, яких дій можу домагатись від нього як від головного менеджера країни.

Розумію, що мене звинувачуватимуть у «порохоботстві» та «виборі меншого зла». Та дарма: будучи сам не святим, я не виглядатиму на політичному олімпі появи святого. Моє завдання як виборця – маючи перед собою неідеальних кандидатів, вибрати того, хто на найближчу каденцію якнайкраще забезпечить інтереси України. І, на мою думку, йдучи за цим критерієм, баланс «за» і «проти» найкращий у Порошенка. І мій обов’язок як виборця стежити за своїм неідеальним обранцем і піднімати голос, якщо його дії суперечитимуть інтересам суспільства.

Останнє надзвичайно важливе для збереження згаданого балансу. Президент відчуває величезний зовнішній тиск – з боку донорів, світової спільноти, європейських партнерів. Є і внутрішній тиск – з боку олігархів і політичних опонентів. Але щоб Президент рухався у бік ефективних реформ (особливо тих, які зачіпають інтереси олігархів), зовнішнього тиску замало. Потрібен потужний тиск із нашого боку – з боку громадянського суспільства.

При цьому тиск «точковий», конструктивний, якому суспільство має ще прискорено вчитися. Це піде на благо і країни, і самого Президента.

А тепер спробую відреагувати на найбільш обговорювані питання. І почну з тих двох сфер, у яких повноваження Президента найочевидніші, а саме: безпека і дипломатія.

 Безпека

В умовах гібридної війни з Росією, яка відверто домагається знищення української державності, для мене критерій безпеки – головний. Зберігши державу, ми зберігаємо шанси розв’язати проблеми корупції та верховенства права у найближчі п’ять-десять років. Втративши державу, ми домагатимемося прав людини, але вже у сибірському ҐУЛАҐу.

Я щиро вдячний нинішньому керівництву за збереження держави. Скажете, що вона неідеальна? А ви запитайте у пересічного француза чи британця, чи вважають вони свою державу досконалою. Чи були помилки Порошенка як головнокомандувача? Вочевидь були.

Та мене вражає наївна віра деяких ви­борців, що у Юлії Тимошенко чи Володимира Зеленського помилок у якості головнокомандувача не буде.

Протягом першої каденції доказів того, що Петро Порошенко докладав титанічні зусилля за ради збереження держави, більш ніж достатньо. Тому я готовий довірити йому керування державою і на другу каденцію.

І якщо коротко: оскільки для Путіна Порошенко – ворог № 1, то я голосуватиму саме за нього. Крапка.

Проте голосуватиму за нього не безоглядно. Як виборець, я мушу домагатися, щоби Порошенко взяв до практичної уваги те, що безпека держави – це не лише успішна армія чи дипломатія, а й верховенство права, здоровий державний апарат і здорові управлінські процедури. Їх не замінить «ручне управління».

Подальше нехтування цією істиною може бути руйнівним не лише для президентства Порошенка, а й для української держави.

 Дипломатія

Як і очікувалось, у сфері дипломатії Президент Порошенко був чи не найуспішніший. Звичайно, критики можуть зауважити, що ситуація й тут далека від ідеальної. Мовляв, ми все ще живемо під дамокловим мечем Мінських угод. Але, даючи високу оцінку дипломатичних здобутків Порошенка, я хочу якраз і врахувати, в яких реальних обставинах їх було досягнуто. Адже успіх чи неуспіх України у сфері дипломатії залежить не лише від керівництва нашої країни, а й позиції інших держав. А у світі є не лише ті, що підтримують Україну, а й ті, чия чемберленівська політика задобрювання агресора є «граблями», на які Європа, схоже, наступає залюбки.

Тож я не бачу, хто з нинішніх кандидатів міг би конкурувати з ним на дипломатичному полі. За Юлією Володимирівною тягнеться довгий шлейф випадків, коли власні чи партійні інтереси вона ставила вище за інтереси національні. Володимиру Зеленському легко завоювати симпатії телеглядачів, але західні дипломати «Квартал-95» не дивитимуться. Поза тим дипломатичного досвіду в Зеленського нема. Мало того, його пропозиції щодо «встановлення миру» віддають кричущим невіглаством, якщо не сказати ще сильніше.

Не переконують мене й дипломатичні перспективи інших претендентів на посаду Президента. Тому в дипломатичній сфері мій вибір також належить Порошенку.

Та варто висловити одне застереження. Дипломатичні зусилля стають особливо успішні, якщо за ними стоїть згуртоване суспільство, сильна економіка й ефективна держава. Ось чому можна перефразувавши Тараса Шевченка, сказати: «І чужого домагайтесь, і про своє дбайте».

 Духовна безпека

Розумію, що для людей, далеких від віри, медійна увага до становлення Православної церкви України була втомливою. І «томос-тур» Президента Україною видався багатьом недоречним передвиборчим піаром. В Україні, як відомо, не жалують своїх провідників.

Проте людські емоції схлинуть, а в історії навіки залишиться головне: відродження історичного українського православ’я в єдності з Матір’ю-Церквою Константинополя. Цей акт би не відбувся, якби держава не послужила оберегом. Порошенко надав цю допомогу, за що йому честь і хвала. Така смілива постава очільника України для нас, колишніх політв’язнів епохи Щербицького, виглядала недосяжною мрією. Але це сталося, і тому своєю твердістю в обстоюванні українських духовних інтересів Президент навіки вписав своє ім’я в українську історію.

Дуже важливими є запевнення Президента, що в Україні не працюватиме московська модель цезаропапізму. Надалі ж треба довести – нам, а ще всьому світові – що це справді так. Адже спроможність Церкви вказати керівнику держави на його помилки так само важлива для духовної безпеки країни, як і саме створення цієї Церкви.

Проте повернення української духовної сфери до давньокиївської матриці важливе не лише з точки зору релігійних прав людини. Це – необхідна передумова вивільнення творчого потенціалу народу.

Українське суспільство зможе сказати якесь вартісне слово для світу лише тоді, коли ввійде в резонанс із глибинними цінностями, закладеними в наш етнотип ще в часи раннього Києва. 

 Як ставитися до рейтингів

У демократичній державі завжди є певний відсоток громадян, які не голосуватимуть за чинну адміністрацію в будь-якому випадку.

Тож якби в нинішніх опитуваннях я побачив 15-20% тих, хто не проголосує за Петра Порошенка за будь-яких обставин, то сприйняв би це нормально. Число понад 50% для мене – це результат спеціально розкрученого антагонізму. Розкрученого Росією та її агентами в Україні. Це насторожує.

Утім до будь-яких рейтингів я ставлюся з недовірою – хоча б тому, що уявляю собі, як сильно вони залежать від вибірки опитуваних. Тим більше в Україні, де електоральні настрої можуть змінюватися доволі швидко.

 Країні потрібні зміни і реформи

Про потребу солідної конструктивної альтернативи до чинної влади я говорив уже давно. Це життєво важливо для кожної демократії. Усі нинішні кандидати мали можливість увиразнити свою альтернативність задовго до виборів, сформувавши свою політичну силу і чітку програму. Серед опонентів Порошенка це з певним наближенням можна сказати лише про Юлію  мошенко та Андрія Садового. Проте наміри Тимошенко мене як виборця не лише не переконують, а навіть лякають. Тим більше що з пам’яті моєї ще не вивітрився спогад про стиль її керівництва у час прем’єрства.

Що стосується «Самопомочі», то ця політична сила мені симпатична, а серед її команди у мене багато друзів. Але, на мій погляд, програмне обличчя цієї партії все ще не увиразнене.

Що стосується інших кандидатів, то мені важко прийняти їхню особисту критичність до чинного Президента як переконливу альтернативну програму розвитку країни. Готувати сани тоді, коли надворі випав перший сніг, уже запізно.

 Візія розвитку країни

Для мене важливою є не просто альтернативність до нинішньої системи управління, а наявність чіткої візії розвитку з урахуванням світових тенденцій. Схоже, що її не мають усі без винятку кандидати.

У практичному керуванні дер­жавою на перший план виходять забезпечення підтримки парламенту, нейтралізація політичних суперників, вирішення негайних викликів безпеки й керованості держави. На інше бракує часу. Натомість свою опозиційність до курсу Порошенка його опоненти майже повністю звели до обговорення соціальних негараздів. Тоді як такі проблеми, як виклик інформаційних технологій, роль інтелекту й розвиток науки, екологічна безпека, альтернативна енергетика, геополітичні збої у світовому порядку тощо, практично оминають нашу передвиборчу кампанію.

«Залізна завіса» впала майже 30 років тому, проте ментально українське суспільство все ще живе в самоізоляції, так і не вступивши у діалог зі світом. Звідси ще одна передумова моєї підтримки Петра Порошенка. Якщо в першу каденцію завдання України (і водночас Президента) було «просто вижити», то в другу – «країна має крутити педалі». Бо без цього велосипед завалюється.

«Крутити педалі» означає реформувати країну. Мене турбує той факт, що і сам Порошенко, і сформована ним управлінська команда час від часу вдаються до рішень, успадкованих із давньої радянської системи. Звідси і прикрі рецидиви, які боляче б’ють по авторитету Президента.

Моя підтримка кандидатури Петра Порошенка не є автоматичним схваленням його прорахунків. Та ці прорахунки все ж не закривають можливість їх виправити. Я щасливий, що в країні загалом підтримується достатньо високий рівень демократії (все пізнається у порівнянні), який і забезпечує можливість виправлення. Однак справедливість у державі не може спиратися лише на добру волю керівництва. Гарантом може бути лише верховенство права.

Тож важливо не «законсервувати» країну у стані ситуативного балансування. В суспільстві треба терміново відкрити «соціальні ліфти» й оновити управлінські еліти, щоб протягом наступних п’яти років сформувати якісно іншу й демократично зрілу альтернативу. Якщо Петро Олексійович (за своєю логікою – підприємець) усвідомить це завдання як таке, без якого його «підприємство» не витримає конкуренції, то справи підуть. Тоді під час другої своєї каденції, яка вже не буде обтяжена електоральними амбіціями, Президент зможе не лише уникнути стагнації, а навпаки – забезпечити країні черговий крок уперед.

У першій каденції Петро Порошенко довів, що здатний виявляти політичну волю, щоби робити те, у що вірить. Бажаю йому повірити, що на нинішні геополітичні й цивілізаційні виклики Україна зможе відповісти лише тоді, коли буде інтелектуально змобілізована й духовно очищена. З цією вірою він і переможе.

Мирослав МАРИНОВИЧ

 

НОВИНИ

Тарас Кучма – віце-президент «Асоціації відкритих міст» 

8 лютого у Києві відбулася конференція «E-nnovate Ukraine: 1500 днів досягнень».

На участь у ній запросили й представників Дрогобича на чолі з міським головою Тарасом Кучмою.

Під час роботи конференції Президентом місцевої асоціації органів місцевого самоврядування «Асоціація відкритих міст» обрано Юрія Бову, а її виконавчим директором – Анну Шавиро. Віце-президентом «Асоціації відкритих міст» став міський голова Дрогобича Тарас Кучма.

Обрання Тараса Кучми на цю посаду є важливим кроком для розвитку Дрогобича, адже завдяки цьому проекту місто отримає: безкоштовний доступ до е-платформ, програмних продуктів та рішень, які розробляються Асоціацією і її партнерами; консультаційну підтримку щодо впровадження інновацій; популяризацію міста через заходи, які організовують партнери Асоціації; сприяння у пошуку джерел фінансування майбутніх проектів у сфері ІТ. Крім того, Дрогобич розширює можливості співпраці та обміну досвідом щодо розвитку електронної демократії у містах і об’єднаних громадах України.

 

До 205-річчя Тараса Шевченка

12 лютого у ратуші під керівництвом міського голови Тараса Кучми відбулось засідання оргкомітету з підготовки до відзначення 205-річниці від Дня народження Тараса Шевченка.

Учасники засідання узгодили попередній план заходів з відзначення Дня народження Великого Кобзаря.

Святкування відбуватимуться 9-10 березня. На 9 березня заплановані урочисте віче та молебень біля пам’ятника Тарасу Шевченку. Як повідомив начальник відділу культури та мистецтв ДМР Олег Яводчак, захід розпочнеться о 12:00. А 10 березня о 17:00 у Народному домі ім. І.Франка заплановано концерт Національної капели бандуристів України імені Григорія Майбороди.

Також планують провести низку флешмобів, відзняти відео з читання дрогобичанами поезії Т.Шевченка і розповсюдити у ЗМІ та соцмережах, а також транслювати на мультимедійних екранах у громадському транспорті.

У навчальних закладах, бібліотеках та культурно-мистецьких закладах міста проведуть низку тематичних заходів, зокрема виставок, конкурсів читців поезії, творчих вечорів.

9-10 березня у центральній частині міста через систему гучномовців звучатиме поезія Шевченка.

Прес-служба міської ради

 

Великих дрогобичан увіковічнили в книзі

Минулого тижня у ратуші відбулася презентація книги Богдана Пристая «300 великих дрогобичан».

Доцент кафедри української мови ДДПУ ім. І.Франка, методист Палацу дитячої та юнацької творчості, депутат міської ради Богдан Пристай зібрав у книзі інформацію про три сотні видатних вихідців з нашого краю різних історичних періодів. Серед них – духівники, діячі Січового Стрілецтва та ОУН-УПА, науковці, педагоги, медики, митці, письменники і поети, політики, громадські діячі, спортсмени, герої Небесної сотні та учасники війни на Сході України…

Для переповненої зали ратуші автор видання розповів про копітку працю над книгою і для прикладу – ознайомив присутніх з біографіями кількох славетних дрогобичан, серед яких – В.Николяк, З.Коссак, Г.Лиса, Б.Козловський, І.Макух, І.Ісик, А.Поясник та інші.

На завершення матері героїв, полеглих під час проведення АТО, подякували Богданові Пристаю за увічнення пам’яті їхніх дітей у такій книзі.

За словами автора, по декілька примірників видання передано до бібліотек кожної школи Дрогобича і Стебника.

Ярослав ГРИЦИК

 

Будьмо уважні!

У Конотопі брила з даху впала на голову двох громадян і покалічила їх. Тепер за цей недолік у роботі судитимуть керівника ЖЕКу, який злегковажив своїми посадовими обов’язками. Тож на понеділковій нараді секретар міськради Олег Хрущ, провівши екскурс центральними вулицями міста, підказав, які балкони та інші елементи будівель в аварійному стані.

Комунальники мають врахувати як сумну історію, так і пораду, і запобігти лиху.

Вл. інф.

 

Шкідник із мандатом

Як тільки місто очищають від сміття, так відразу в одного депутата прокидається злоба на владу, і той починає її паскудити у соцмережах. Для чого йому це потрібно? А, щоб другий раз прийти до міської ради і займатися шкідництвом…

Вл. інф.

 

І знову про сміття

Упродовж останніх тижнів на території КП «КМГ» накопичилося сміття. Причиною цього, за словами комунальників, є відмова окремих полігонів прийомати сміття з Дрогобича.

До КП «КМГ» звозять сміття з міста для перевантаження на великогабаритні автомашини, якими його транспортують на віддалені полігони. Через невчасне вивезення і відбулося накопичення.

11 лютого на оперативній нараді у ратуші міський голова Тарас Кучма дав тиждень комунальникам на розв’язання проблеми з накопичення ТПВ на території КП «КМГ». Крім того, міський голова доручив посадовцям віднайти нове місце, де сміття перевантажуватимуть з малогабаритних автомобілів на великогабаритні.

До речі, нещодавно сесія міської ради поповнила статутний фонд КП «КМГ» на 1 млн грн. з коштів, які надійшли від Львівської міської ради. Ці гроші планують використати на вивезення та утилізацію побутових відходів.

Прес-служба міської ради

 

Нарешті орден «прибув» із Києва

Ще торік, у переддень 27-ї річниці підтвердження всеукраїнським референдумом Акта проголошення незалежності України, Президент Петро Порошенко відзначив державною нагородою – «Орденом Князя Ярослава Мудрого – ІV ступеня» голову правління акціонерного товариства «Санаторно-готельний комплекс «Дніпро-Бескид» Олександра Івановича Чебаненка.

І ось, нарешті, орден із Києва до Львова. В урочистій обстановці голова Львівської облдержадміністрації Олег Синютка вручив нагороду заслуженому лікарю України, докторові медичних наук, професору, кавалерові ордена Ярослава Мудрого V ступеня, повному кавалерові ордена «За заслуги», депутату Львівської облради, Почесному громадянинові Трускавця, нашому землякові Олександру Чебаненкові.

Текст і фото Ігоря ФЕЦЯКА

 

З ПОГЛЯДУ ІСТОРІЇ

Київ уже давно є новітньою Троєю

На Запорізькій Січі дуже відповідально підходили до обрання гетьмана. Існували певні вимоги до претендента. Та найголовніше він мав користуватися незаперечним авторитетом і повагою у товаристві. Випадковостей не бувало, вискочки боялися глуму, тому зазвичай, заціпивши зуби, згодом шкодили гетьману.

Та проходять роки, точніше століття... На політичну авансцену пнуться навіть люди, що й історії своєї не знають, «Кобзаря» ніколи до рук не брали, але хочуть у руки брати владу. І що від таких ймовірних гетьманів-президентів очікувати? Сорому, ганьби і зради. Не може людина збагнути філософію титульної нації, коли байдужа до традицій, навіть відкрито не назве Путіна ворогом і окупантом. Вирвалася Україна із імперської неволі територіально, а тепер ще й у зв’язку з отриманням томосу – духовно. А кати, шаленіють – пішли війною на нас, і далі будуть шукати можливість зсередини руйнувати нас. Із Троянського коня вилізла сила-силенна ворогів, які напоготові тримають, образно кажучи, оголені мечі.

Незнання історії не позбавляє нас від відповідальності. І якщо хтось із нас має певні прогалини, то допоможіть один одному, навернімо до витоків істинної душі українця, для якого свобода і воля – понад усе. Для росіян, як писав їхній письменник Грибоєдов, «к свободной жизни их вражда непримирима» побутує дещо інша шкала цінностей. Щоб далеко за правдою не ходити, зверніть увагу на риторику деяких кандидатів у Президенти. У них головним постулатом є російська методика як нагодувати, напоїти і зігріти людей. І жодного слова про національну ідею, вільний Європейський вибір і т.д.

В.Т.

 

ДУХОВНІСТЬ ТА ОСВІТА

Свято коляди у Дрогобичі

У неділю, 10 лютого, у храмі Віри, Надії, Любові та їхньої Матері Софії відбулось свято коляди. Учасниками події стали 10 хорових колективів з різних парафій Франкового міста. Празник організував Дрогобицький деканат Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ.

Місцем проведення фестивалю дрогобицькі священнослужителі невипадково обрали церкву. Адже в Божому домі витає особлива молитовна атмосфера прослави Христа. Тож вже традиційні українські колядки звучать з великим і щирим християнським трепетом, притаманним нашому народу. Як відзначив Владика Григорій (Комар): «Під час такого колядування у храмі витає особлива атмосфера Богослужіння».

Варто зауважити, що це торжество стало осередком живого спілкування для мешканців Котермакового краю у післяріздвяний період, перед празником Стрітення Господнього.

«З Божою поміччю наша подія мало б стати традиційним християнським святом народного прощання з колядою у Дрогобичі. Храм проведення торжества кожного року неодмінно мінятиметься, аби краще ознайомити міщан зі Святинями краю», - о.Іван Паньків.

Кор. «ГЗ»

P.S. Отець-декан сердечно вдячний усім, хто долучився до Свята коляди. Найперше, пароху церкви Віри, Надії, Любові та їхньої Матері Софії – о. Івану Гнатіву за гостинний прийом. Також усім священнослужителям, які посприяли залученню своїх парафіяльних колективів та учасникам дійства: регентам, хористам і гостям.

 

Герої улюблених казок – руками дітей

У сучасній системі безперервної освіти заклади дошкільної освіти є першою ланкою формування всебічно і гармонійно розвиненої особистості.

Метою роботи педагогів закладів дошкільної освіти є створення досконалих умов для формування життєвих компетенцій дошкільнят. Важливим засобом у цьому процесі у наш комп’ютеризований вік виступає робота з книжкою. Звичайно ж, що перша книжка у житті кожної людини має назву «Казка», яка в руках вихователя чи батьків стає таємним дороговказом у розрізненні Добра і Зла, Кривди і Правди, Чесності і Зради, Краси і Потворності.

Казка посідає особливе місце в духовній сфері нашого народу – зачаровує дітей образністю рідного слова, щирою наївністю, допомагає подивитися на світ іншими очима.

Саме тому міський методичний кабінет відділу освіти рекомендував провести конкурс-виставку під назвою «Герої улюблених казок» у кожному закладі дошкільної освіти і представити найкращі роботи дітей на міський конкурс. Результатом стала виставка-конкурс кращих робіт дошкільнят у приміщенні відділу освіти, хол якого заповнили солом’яні бички, сніговики, Котигорошки, Колобки і багато інших героїв казок.

Важко визначити переможців конкурсу, бо всі роботи гарні, естетичні, зроблені з душею. І все ж журі відібрало найкращі. Так, у номінації «Ілюстрації», які зроблені різними інноваційними техніками, найвищі місця посіли: ЗДО №35, №11, №20, №6, №21, №28. У номінації «Композиція» зі збереженням ігрової функції та використанням природного матеріалу – ЗДО №6, №13, №20. У номінації «Оригінальний образ», створений із натуральної і вторсировини – ЗДО №15, №12, №21, №24, №35.

Потішив усіх присутніх «Солом’яний бичок», виготовлений Максимом Бориняком разом із татом. Виріб виглядав як справжній герой казки і відзначений спеціальним призом «Глядацьких симпатій».

Скільки б не дискутували психологи, педагоги, філософи про значення чи шкоду казки як вимислу, що нібито вводить дитину у «світ віртуальної реальності», вона була і завжди буде джерелом набуття дитиною первинних життєвих компетенцій.

Особливо приємно, що до роботи вихователів небайдужою є громадськість в особах: голови депутатської комісії з питань освіти О.Дацюка, члена виконкому С.Маменьки, члена КР БНДСД М.Ваврина, які допомогли підтримати переможців конкурсу заохочувальними призами.

Ніна ГАЛУШКО, методист ММК

 

ПОЛІТИКА

Юлія Тимошенко у Дрогобичі

Кандидат на посаду Президента України Юлія Володимирівна Тимошенко розпочала великий передвиборчий тур Україною. 11 лютого лідер ВО «Батьківщина» відвідала Дрогобич. Вона зустрілася з громадськістю на майдані Тараса Шевченка. Окрім мешканців Дрогобиччини, на віче прибули й прихильники Юлії Володимирівни з інших населених пунктів.

Перш ніж на сцену вийшла кандидат у Президенти, перед присутніми виступили представники команди Юлії Тимошенко: народні депутати України Борис Тарасюк і Сергій Євтушок, депутат Львівської обласної ради Ярослав Качмарик, науковець із НУ «Львівська політехніка» Іван Матковський. Вони закликали присутніх підтримати кандидатуру лідера ВО «Батьківщина» на виборах 31 березня ц.р. Згодом кілька патріотичних пісень виконав народний артист України Олександр Пономарьов.

Свій більш ніж годинний виступ Юлія Тимошенко розпочала з чи не найважливішої на сьогодні теми – миру для України. Вона піддала критиці Мінські угоди, які не виконуються стороною-агресором. Основним аргументом у перемовинах за участю лідерів провідних держав світу, на думку Юлії Володимирівни, має бути Будапештський меморандум, за яким ці держави гарантували Україні безпеку в обмін на відмову від ядерної зброї. Нам слід вимагати виконання цього Меморандуму, а паралельно – будувати сильну професійну армію.

Згодом вона представила основні тези своєї програми – «Нового економічного курсу країни». Він передбачає перехід від олігархічного сировинного устрою до соціальної ринкової економіки інноваційного типу, знищення монополій, оптимізацію податкового законодавства, зміцнення гривні і приборкання інфляції, запровадження дешевих довгострокових кредитів, розвиток малого та середнього бізнесу, прискорення темпів економічного росту тощо.

Промовець критично охарактеризувала сьогоднішню політичну та економічну ситуацію в державі, медичну, судову, пенсійну реформи, бідність населення, масовий виїзд українців за кордон… І саме впровадження в життя «Нового економічного курсу країни» дасть змогу виправити ситуацію. Зокрема, сенс медичної реформи політик бачить у запровадженні страхової медицини, а пенсійної – у поєднанні накопичувальної системи та недержавного пенсійного забезпечення.

Політик ще раз гарантувала зниження вдвічі ціни на газ для населення і на опалення бюджетних установ. Юлія Володимирівна запевнила, що її команда має чіткий механізм, як це зробити. Вона назвала підвищення урядом тарифів абсолютно необґрунтованим і спрямованими на збагачення монополістів-олігархів. Адже для ЖКГ країни цілком достатньо газу власного видобутку, вартість якого з усіма надбавками є не більше 3,5 грн. за 1 куб. м, а людям його зараз продають по 8,55 грн.

Також Юлія Тимошенко закликала інших претендентів на пост Президента України вести чесну виборчу боротьбу і підписати відповідний Меморандум, як це вже зробили декілька кандидатів. Також вона попросила підтримки у присутніх на площі людей – донести до інших те, що почули, адже на центральні телеканали їй потрапити непросто. Попри все, Юлія Тимошенко пообіцяла боротися за перемогу у виборах і висловила упевненість, що Україна була, є і буде!

А після завершення виступу до лідера ВО «Батьківщина» вийшли члени її команди, представники ГО «Батьківщина молода» і разом заспівали «Пісню про Україну».

Після завершення віча дорога до автомобіля зайняла у Юлії Тимошенко приблизно 20 хвилин, оскільки прихильники взяли її у щільне коло і, поступово рухаючись, висловлювали побажання, брали автографи і фотографували.

Того ж дня Юлія Тимошенко побувала у Трускавці, де, зокрема, провела зустріч із медиками, та у Самборі.

 

Яценюк іде в прем’єри

З’їзд «Народного фронту» мав розв’язати політичну загадку. Чи піде лідер партії Арсеній Яценюк на президентські вибори? Як далі діятиме «НФ»? Адже «фронтовики» обіймають низку ключових посад у владі, а їхня фракція в Раді – найбільш дисциплінована.

З’їзд починається 2 лютого у Києві. Приїхали делегати з усієї країни.

44-річний Арсеній Яценюк вітає присутніх, і під оплески поступається сценою українським ветеранам-членам партії. Завдяки цим людям Україна вистояла, наголошує він.

На екрані демонструють хроніку 2014 року, коли окупанти готували наступ на Київ: Україна закриває повітряний простір російським літакам, відмовляється від газу з РФ, позивається до «Газпрому» в Стокгольмі. Ці рішення ініціював Арсеній Яценюк, який очолив Кабмін у лютому 2014-го.

- Ми не знали, чим усе закінчиться. Але вірили, що Україна буде європейською. Кожен з вас узяв на себе відповідальність, - екс-прем’єр показує в бік делегатів. - За нами правда. І ми зупинили ворога.

Яценюк говорить без папірця. Виразно жестикулює. У нього охайна борода з сивиною. Він нагадує, що очолив уряд одразу після втечі Януковича. У держскарбниці тоді було лише 108 тис. грн., а Росія почала війну.

- Нам вдалося зупинити дефолт. Провести чесні президентські вибори 2014 року. Зменшити витрати на держапарат на 30%. Маючи два мільйони вимушених переселенців, провести перше підвищення пенсій і зарплат. Мій уряд виконав вимоги для безвізового режиму. Це була наша справа.

Яценюк розповідає, що вже в неофіційному статусі об’їхав з переговорами півсвіту. Пояснював, що «Україна – не проблема для Заходу. Україна – це розв’язання проблем».

Команда «Народного фронту» зібралася в повному складі. В першому ряду Яценюка слухають: комендант Майдану, нині голова Верховної Ради Андрій Парубій; секретар РНБО Олександр Турчинов, який особисто курує розробку нових ракет. Поруч очільник МВС і «батько» Нацгвардії Арсен Аваков. Всі, кого російська пропаганда таврує «хунтою».

Нинішній прем’єр Володимир Гройсман, 41 рік, приїхав на з’їзд подякувати за підтримку «справжнім партнерам» і особисто Арсенію Яценюку – «за чітку державницьку позицію у надзвичайно тяжких, але важливих рішеннях».

Яценюк розповідає, що останнім часом відвідав майже всі області. Зустрічався з партійцями. «Фронтовики» наполягали на висуненні його в президенти.

- Позиція партії - балотуватися. Дякую побратимам за довіру. Але внести розпорошеність у проукраїнську частину суспільства було б безвідповідально. Я прийняв рішення. Ми будемо боротися за нову Верховну Раду.

Лідер «Народного фронту» пояснює: головне для наступного глави держави - безпека й зовнішня політика. Президент має «узаконити шлюб» України з ЄС і НАТО. Але реальним змістом все це наповнять новий парламент та уряд.

- Маємо боротися за перемогу на парламентських виборах, за формування нового уряду, - каже Арсеній Петрович. Стає зрозуміло, що він іде в прем’єри. - Перед наступним Кабміном стоятиме масштабне завдання: розвиток вільного ринку, підприємництва, що поверне в Україну трудових мігрантів. Дати людям освіту, охорону здоров’я; відчуття захисту і безпеки. Ми - сильна команда. Ми йдемо до перемоги! Віримо в Україну!

Люди кілька хвилин аплодують стоячи.

- Агресія проти України триває. Слід посилити санкції проти Росії, - говорить Яценюк. - Маємо відновити територіальну цілісність, судноплавство й повернути українських заручників, яких утримує московський режим.

Завершує особистим звернення до Петра Порошенка: «Пане президенте, звільніть Україну від кума Путіна (Віктора Медведчука – ГПУ)! Він не звільняє заручників, він їх захоплює!»

Зал вибухає вигуками «Браво!». Зіставні емоції викликає лише виступ міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, 55 років. Він зауважує, що неучасть «фронтовиків» у президентських виборах дає їм моральне право виступити арбітром.

- Маємо забезпечити чесність і прозорість виборів. Ніяких «каруселей» чи скупок голосів. Маємо отримати президента, якого поважає світ. Бо Україна - це Європа. Росія – агресор. А Путін – х..., - зал гучно аплодує.

- Перед нами - складний шлях. Але я не боюся, бо поруч Арсеній Петрович і потужна професійна команда, якої немає в інших партій, - говорить міністр освіти 53-річна Лілія Гриневич.

На завершення Арсеній Яценюк звертається до «фронтовиків»: «До наступного з’їзду!» Натякаючи, що парламентська кампанія стартує одразу після інавгурації нового Президента.

Олег НАЗАРЕНКО

Джерело: Gazeta.ua

 

ІНФОРМУЄ ВІДДІЛ ВЕДЕННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТРУ ВИБОРЦІВ ВИКОНКОМУ ДРОГОБИЦЬКОЇ МІСЬКРАДИ

Варто перевірити правильність внесення ваших даних

до Державного реєстру виборців!

Як відомо, у неділю, 31 березня 2019 року, відбудуться чергові вибори Президента України. За інформацією начальника відділу ведення Державного реєстру виборців виконкому Дрогобицької міської ради Богдана Николаїшина, кожен виборець може особисто перевірити свої персональні дані у відділі ведення Державного реєстру виборців та звернутися із заявою щодо неправомірного включення або невключення до Реєстру, виправлення недостовірних відомостей, неправильностей у персональних даних.

 Насамперед це стосується громадян, які: голосуватимуть уперше; виявили неточності в своїх персональних даних або взагалі були відсутні в списках виборців під час попередніх виборів; ставали на консульський облік у відомчих установах МЗС; проходили строкову військову службу та звільнилися у запас; звільнились із установ виконання покарань; змінили прізвище чи місце проживання протягом останнього періоду; мають інформацію (документально підтверджену) про помилкове включення до списків осіб, які вже не проживають за адресами, вказаними у списках виборців (померли або змінили місце проживання).

Також перевірити свої дані можна, не виходячи з дому, завдяки мережі Інтернет. Для цього необхідно зайти на офіційний веб-сайт «Державний реєстр виборців» (www.drv.gov.ua) та скористатися програмним ресурсом «Особистий кабінет виборця».

Якщо на минулих виборах Ви не знайшли себе у списках виборців, якщо Ваші дані були записані неправильно, якщо Ви хочете змінити місце голосування на чергових виборах Президента України 31 березня 2019 року – просимо Вас звернутися з паспортом громадянина України до відділу ведення Державного реєстру виборців за адресою: м.Дрогобич, пл.Ринок, 1 (Ратуша), каб. 1, тел. 3-98-21.

 

СПОРТ

Напружена перемога

Дрогобицька футбольна команда «Галичина» є учасником ХХ Зимового турніру пам’яті заслуженого тренера України Ернеста Юста.

На першому етапі дрогобичани потрапили до підгрупи №14, матчі якої проходять на стадіоні зі штучним покриттям «Арена-Довге» (Стрийський район).

10 лютого у своєму другому матчі на турнірі «Галичина» у впертій боротьбі перемогла команду «УГВ-Сервіс» (П’ятничани) – 3:2.

У дрогобичан голи забивали: Р.Маланяк (1:0), І.Приходько (2:1), І.Бутим (3:2).

«Галичина» виступала у такому складі: І.Сілецький, І.Бутим, А.Сенів (Р.Подоляк), В.Сушинець (В.Трусевич), Ю.Федуняк (Ю.Матвієнко), О.Шпак, В.Коссак (В.Швець), Т.Рудавець, Р.Маланяк (О.Кобилянський), І.Тершак (В.Бреньо), І.Приходько.

Після двох турів становище команд у групі №14 таке: СКК «Пісочна» – 6, «Галичина» (Дрогобич) – 6, «УГВ-Сервіс» (П’ятничани) – 0, «Газовидобувник» (Вівня) – 0.

Отож, доля першого місця на груповому етапі визначиться у наступний вікенд в особистій зустрічі між командами Дрогобича і Пісочної.

Ярослав ГРИЦИК

 

Знову наші кращі

Нещодавно у музичному коледжі імені В.Барвінського відбувся відкритий чемпіонат Дрогобича з бадмінтону. В змаганнях прийняли участь близько 30 спортсменів, це бадмінтоністи зі Львова, Стрия, Самбора, Трускавця, Стебника, Дрогобича. Відкрив змагання екс-чемпіон України, кандидат МС Валерій Юдашкін.

Прозвучав гімн України у виконані духового оркестру коледжу (керівник Олег Соляр). З привітальними словами до присутніх звернувся директор коледжу Юрій Чумак. Він висловив щиру вдячність спортсменам, які прибули на чемпіонат, наголосив , що фізична культура і спорт є невід’ємною складовою в житті учнів та викладачів нашого коледжу і в загальному людей мистецтва. Також відзначив,що в чемпіонаті приймає участь людина завдяки якій маємо мирне небо над нашими головами, а це учасник бойових дій на сході України Юрій Бєлов. Завідувач сектором фізкультури і спорту ДМР Орест Соломчак побажав учасникам змагань чесної та безкомпромісної боротьби та подальших перемог.

Хоч на дворі зима, а в спортзалі учасники змагань і вболівальників розігрівали присрасті та емоції. Хочеться відзначити, що музичний коледж імені В.Барвінського має чудову школу вихованців-бадмінтоністів. Хочемо зауважити, що практично всі учасники відкритого чемпіонату з бадмінтону є колишніми випусками коледжу різних років.

Після напружених поєдинків настав час нагородження призерів чемпіонату, якими стали: серед чоловіків ось уже втретє поспіль перше місце виборов Терещук Василь; друге місце – Казимирів Тарас; за третє місце в напруженій боротьбі між Зіненком Святославом та Ігорем М’язиком перемогу здобув Святослав Зіненко.

А серед жінок учасниць чемпіонату:

1-е місце – Захарчук Вероніка (Дрогобицький механіко-технологічний коледж); 2-е місце – Бєлова Оксана (Трускавець); 3-е місце Кропивницька Іванна (Трускавець).

Усіх призерів було нагороджено медалями, грамотами та цінними призами. Головний суддя змагань В. Юдашкін зі словами вдячності відзначив секретарів змагань, зокрема Соломію Поселеник та Алісу Формазюк.

Організатори цих змагань щиро вдячні керівництву коледжу за надане приміщення та всім спортсменам за участь у чемпіонаті.

Ігор ЧИЖ, фото автора

 

Перше місце – у Дрогобича

2-3 лютого у м.Турка тривали V Спортивні ігри з шашок серед людей з інвалідністю та ХХVІІІ обласні комплексні спортивні ігри Львівщини, ХІІ обласні ігри ветеранів спорту (вік учасників від 40 років і старші).

Позмагатися за шашківницею прибула рекордна кількість команд міст, районів та об’єднаних територіальних громад області – 51, серед них: дорослих – 21 команда, ветеранів – 18 та 12 команд центрів «Інваспорт». На попередніх змаганнях минулого року в Турці було 46 колективів.

Команду з Дрогобича гідно представили: Степан Мотрич, Коновалова Марія та Олег Яворський. І ця збірна здобула перше місце! Степан Мотрич в особистому заліку посів ІІ місце.

І це ще не все: Дрогобич також був представлений командою ветеранів, яка виборола ІV загальнокомандне місце. Команду ветеранів з Дрогобича представили: чемпіон світу з шашок Іван Фідик, Ліліана Пінчак та Ярослав Мулик.

Кубки і медалі призерам змагань вручили директор Львівського обласного центру «Спорт для всіх» Вадим Климович та керівник апарату Турківської РДА Мирон Бойко.

Головний суддя змагань – майстер спорту України з шашок Віктор Костовський, арбітр – президент Львівської обласної федерації шашок Іван Ільницький.

Юрій ФЕДЧАК

Фото автора

 

ПРОКУРАТУРА ІФОРМУЄ

Справу ДТП розгляне суд

За процесуального керівництва Дрогобицької місцевої прокуратури завершено розслідування щодо 36-річного дрогобичанина, який підозрювався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 ККУ (порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження).

Досудовим розслідуванням встановлено, що 3 листопада 2018 р. вказана особа, керуючи автомобілем марки «MITSUBISHI», на ділянці дороги на вулиці Трускавецькій у Дрогобичі, порушила правила дорожнього руху, виїхала на зустрічну смугу та здійснила зіткнення із автомобілем марки «OPEL». Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «OPEL» отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні скеровано до Дрогобицького міськрайонного суду. Водієві загрожує покарання у вигляді обмеження волі терміном до 3 років із трирічним позбавленням права керувати транспортними засобами або без такого.

Дрогобицька місцева прокуратура

 



Создан 14 фев 2019



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником