ГАЛИЦЬКА ЗОРЯ

Новини в "ГЗ" від 7 березня 2019 р.




Мирослав Маринович: Якщо я втрачу державу,

то буду боротися з корупцією у Сибіру

У неділю, 3 березня, у Дрогобичі відбулась зустріч з почесним громадянином міста – Мирославом Мариновичем.

На зустріч з відомим моральним авторитетом у Народний дім ім. І.Франка прибуло чимало дрогобичан. З нагоди візиту до Дрогобича та недавнім відзначенням 70-ліття Мирослава Мариновича привітали міський голова Тарас Кучма, єпископ-помічник СДЄ УГКЦ Григорій Комар та ректор ДДПУ ім. І.Франка Надія Скотна.

Аналізуючи сучасну суспільно-політичну ситуацію під час зустрічі з дрогобичанами, Мирослав Маринович закликав зберегти державу і розгорнути рух за її моральне очищення:

«Сьогодні Україна у великому сум’ятті тому, що ми не можемо знайти середнє арифметичне між двома правдами, – сказав Мирослав Маринович. – З одного боку, маємо відчайдушну потребу зберегти свою державу. Маємо виразного агресора, який ставить під сумнів нашу незалежність. Маємо пряму військову загрозу, дуже складну геополітичну ситуацію. Потреба зберегти державу є нашим спільним обов’язком. Бо якщо ми не збережемо держави, чого будуть варті наші спроби боротьби з корупцією і т.д. Не буде вже потреби, бо це вже буде інша держава.

Але з іншого боку, як важливо, щоб ця держава була правильна, ця держава була чиста з моральної точки зору! Як важко дивитися на те, з яким цинізмом деколи зловживають своїм службовим становищем. Глянеш на політичну еліту України – страшно стає. Таке враження, що так багато людей діють за принципом, який іронічно в російській транскрипції звучить так: «Вообще то нельзя, но если очень хочется, то можно». Як тільки інтереси спонукають мене діяти нечесно, я буду йти, буду порушувати закон, правила моральності – лише аби захистити свої інтереси. Це теж правда. Це ворог, який сидить у нас, а не десь за кордоном. І колись владика Борис сказав, що цей ворог чи не страшніший за Росію. Ось зараз ми між тими двома правдами перебуваємо. І вимушені вибирати якусь одну. Україна зараз із болем це робить. І, напевно, ми всі зараз будемо приймати якесь рішення. Я своє рішення прийняв. Я собі подумав: доки є держава, доти я можу якось розмірити боротьбу, щоб вона була правильною і справедливою. А якщо я втрачу державу, то буду боротися з корупцією і за права людини у Сибіру. Я не хочу цього – я хочу бути тут, у незалежній Україні.

А крім того, добре розумію, що ми маємо сьогодні дивитися на те, що стоїть перед нами проблема: хто з кандидатів у Президенти може найкраще зорганізувати захист держави у нинішній геополітичній ситуації. І для мене очевидно, що це не може бути ні Володимир Зеленський, ні Юлія Тимошенко. Я назвав у своїй статті прізвище Петра Порошенка не тому, що ідеалізую його. В Україні ніхто не ідеалізував Порошенка навіть на початку його п’ятилітньої каденції. Очевидно, за ним є багато добрих справ, і ми їх всі знаємо, за ним є і слабинки, які так само не треба забувати. Але моя позиція є така: я хочу зберегти державу, і після цих виборів, які дуже хотів би, щоб ми пройшли гідно і щасливо, ми закатали рукави і знову почали вдосконалювати свою державу. Бо немає ідеальних політиків, тому що ми – не ідеальні.

Отже, не чекаймо ідеального політика, а вміймо разом компенсовувати наші неідеальності, щоб держава ставала на ноги. А головне, зробімо один найважливіший висновок. Хто винуватий в тому, що відбувається? Звісно, Росія. Вона щедро підливає бензину. Але горять українські дрова, горять українські серця, горять українські емоції! Погляньте, скільки чорного вилізло у нашому суспільстві за останні місяці. Я розумію, що Росія підкидає, але люди добрі, як ми це споживаємо, як легко та чорнота проникає в наші душі. Ну, може, нарешті маємо зрозуміти: так, ми не можемо опертися тому, бо кожен з нас відчуває, що, крім російського впливу, у тій чорноті почасти є правда. Ніхто не є святий, і ми губимося в тому фейковому світі: де правда, а де неправда? І не знаємо, який висновок зробити. Кидаємося в якійсь крайнощі, у легкі пояснення. Легким є лише одне пояснення: будьмо чисті, якщо хочемо, щоб наша влада була чистою. Бо влада є лише екстрактом того, що є в долині. Отже, хай після виборів буде потужний рух за моральне очищення нашої держави. І тоді на базі цього руху виростуть і нова партія, і нові лідери, за яких тоді ми щасливо проголосуємо».

За інформацією ЗІК

Фото Сергія МАТІЙКА

 

«Економія» по рогалівськи, 

Або синиця-2, яка погрожує запалити море

Фізична особа Марія Кульчицька-Волочко, котра, відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як суб’єкт, зареєстрований в селі Рогалі Кам’янка-Буського району Львівської області, прагне виграти тендер на послуги з розміщення інформаційних матеріалів Дрогобицької міської ради.

Ця фізична особа є засновником і, вочевидь, видавцем газети «Медіа Дрогобиччина». Свого часу (здається, позаторік) «підсіла» на імпортну «голку», яка називається грантом. Але термін, на який було виділено грант, минув, кошти закінчилися. А їсти хочеться завжди. Ось і подалася на торги. З третього разу, як пише вона на своїй сторінці у Фейсбуці, їй таки це вдалося, позаяк знайшовся «гідний» конкурент, котрий через систему «Прозоро» допоміг «пропхати» її пропозиції.

Що ж це за конкурент? Виявляється, прісної пам’яті газета-метелик «Інфоблок», котра виходила доти, поки при владі були одіозний Медвечук і його «дітище» СДПУ(о). Але коли після Помаранчевої революції ці суб’єкти накрилися мідним тазом, водночас щез із інформаційного поля й «Інфоблок», про існування якого давно забули не тільки пересічні дрогобичани, але й професійні журналісти.

«Ура! (цитуємо дослівно за сторінкою Кульчицької у Фейсбуці) Конкурс відбувся! О диво дивне!»

Мабуть, справді диво. І то велике. Небіжка, тобто газета «Інфоблок», яка понад 15 років тому зіграла в ящик, раптом воскресла і разом із Кульчицькою подалася на торги. У супроводі фізичної особи-підприємця Анджели Ощипок, вочевидь, віртуального видавця неіснуючої в природі газети. У принципі, відповідно до відомостей ЄДР, ФОП Ощипок теж поза межами реальності, тобто ФОП-фантом, якого важко запідозрити в здійснені будь-якої діяльності, тим паче в царині видання друкованих ЗМІ і сплати податків,що для економічної вигоди, очевидно, має бути наріжним каменем.

Добродійка Кульчицька-Волочко добре знає правила, за якими здійснюються торги. Останнє слово залишається за продавцем, котрий, якщо він мудрий, сім разів відміряє перш ніж щось комусь продати, причім у кредит. Власне тендерний комітет міськради так і вчинив. Відкривши «карти» після аукціону «Прозоро», розібрався що й до чого, зумів відсіяти зерно від полови. Вочевидь, міські урядовці, прийнявши присягу, свідомі того,що мають передусім служити громаді Дрогобича а не громаді села Рогалі чи ще комусь,хто хоче «впарити» громаді якусь «рогулю».

Газета «Галицька Зоря» - не улюблена газета Михалка і Германа, як пише Кульчицька у Фейсбуці. Це цеглинка в архітектурній споруді на ймення Дрогобич, яка була вмурована майже 80 років тому. Газета вірою і правдою служила, служить і служитиме громаді Дрогобича. І любить її не тільки до глибини своєї душі, але й до глибини своєї кишені (скромної, щоправда, але любить). Маємо на увазі легальні робочі місця і стабільну сплату податків у міську скарбницю. Це щодо прямих ін’єкцій. а щодо опосередкованих, то їм нема числа. Наприклад, незважаючи на привабливі пропозиції, газета друкується не в Тернополі, як, наприклад,  Ваша, добродійко Кульчицька, а в місцевій друкарні, яка теж поповнює міську скарбницю. Утримання приміщення, яке понад 10 років тому міська рада передала нам у повне господарське відання, теж «тягне» немалу «копійку». Всі роботи щодо його утримання здійснюють місцеві фірми, які теж поповнюють міську скарбницю. Обслуговування комп’ютерної техніки, транспорту, придбання нового обладнання, запчастин, матеріалів і т.ін. – усе зав’язано на місцевих фірмах і працює на місто і громаду. Відтак, коли добродійка Кульчицька пише у Фейсбуці, що її пропозиції є найбільш економічно вигідними і забезпечать економію бюджетних коштів (точно не пам’ятаю, яку цифру вона там втупила), то це курям на сміх. Ця «економія» не йде в ніяке порівняння навіть з податком із доходів фізичних осіб, які щороку сплачує редакція. Не кажучи вже про низку інших податків. Складається враження, що добродійка Кульчицька не орієнтується у просторі й часі. В принципі, як казали латиняни, nil admirari (нічому не слід дивуватися). Якби ми побули рік на допінгу, то теж, напевно, були би дезорієнтовані.

Проте точно знаємо, що навіть у хвилю розпачу і відчаю ніколи би не опустилися до такого примітивного рівня, як це зробили Ви, добродійко Кульчицька. Оце читаємо у Фейсбуці Ваш відгук з приводу того, що тендерний комітет забракував Ваші пропозиції. Який розпочинається з фрази «Ах ти йоб… мать». Мимоволі згадав: у моїй роті, коли я служив при війську, було декілька вірмен. Якби котромусь з них хтось сказав те, про що Ви написали у Фейсбуці, він би його зарізав. Тому що для них мама - це святе. До речі, такого матюка, яким Ви публічно висловлюєте свої хворобливі амбіції, не існує у словниковому запасі жодної нації. Тому що для них мама – теж святе. Цей словесний «шедевр» - виплід нашого дрімучого північного сусіда, для якого не існує нічого святого. І не існуватиме доти, поки його духовністю опікуватимуться не слуги Божі, а всілякі генерали ФСБ гундяєви.

Ви, добродійко Кульчицька, добровільно подавшися на торги, вочевидь, знаєте як ця процедура розпочинається і завершується. То ж навіщо, коли ще курка не знесла яйце, бігати по місту з пательнею і здіймати ґвалт. Вам що - так засвербіло?

Майте терпіння. І своїми брутальними висловлюваннями і погрозами не уподібнюйтеся синиці з байки Леоніда Глібова, котра обіцяла запалити море.

Хай море собі вирує.

І хай процвітає село Рогалі.

До речі, невже в селі Рогалі трава не росте, що Ви приїхали «пастися» до Дрогобича?

Петро МАЦАН

 

Шевченківські дні у Дрогобичі. Анонс

7 березня о 14:00 – Літературні посиденьки «Поетичний вінок Кобзареві» у міській бібліотеці для дітей.

О 17:00 – тематичний концерт «Музи струни Шевченкової душі» у дитячій музичній школі №1.

9 березня о 12:00 біля пам’ятника Тарасові Шевченку – віче і покладання квітів, читання поезії.

9-10 березня – Шевченківські читання «Кобзар» – вершина творчості Шевченка» у Центральній міській бібліотеці ім. В.Чорновола.

10 березня о 17:00 у Народному домі ім. І.Франка відбудеться Урочиста академія «Світе тихий, краю милий, моя Україно…» за участю Національної заслуженої капели бандуристів України ім. Г.Майбороди. Придбати квитки на концерт можна у касі Народного дому, довідки за тел.: 2-33-73, 098-328-89-17. 

18 березня о 17:00 у дитячій музичній школі №2 відбудеться лекція-концерт «Поклін тобі, Тарасе».

 

КОРОТКО

Буде новий маршрут

Йому присвоїли порядковий номер «6». Передбачено, що курсувати автобус вулицями Самбірська – Сагайдачного – П.Орлика – Стрийська. Остаточно цей варіант буде затверджений після його обговорення у громаді міста.

 

Люди запеленгували хама

Недарма у народі кажуть, що з хама не буде пана. І це прислів’я акурат можна адресувати одному водієві-хаму, який, незважаючи на зауваження людей не скидувати сміття на вул.Бориславській, відверто збештав їх у нецензурній формі, а потім у тваринній формі «наплював» на них.

 

Слово – не горобець

Погода сприяє роботам із прибирання дворів, садиб і т.д. І хоч до Великодніх свят ще далеко, однак толоки уже стартували. За кожним колективом, що входить до інфраструктури міста закріплені «об’єкти». До речі, міський голова Тарас Кучма заявив, що чекає запрошення на толоку від ініціативних колективів.

 

Подорожчає вода

І це відбудеться не через «примхи» міського водоканалу, а з вини монополістів-енергетиків, які нині правлять бал на ринку цих послуг. І якщо дрогобичани платитимуть за один куб води по 22 гривні і 60 копійок, то трускавчани – майже по 29!

В.Т.

 

До уваги депутатів Дрогобицької міської ради!

У четвер, 21 березня 2019 року, о 10:00 відбудеться засідання XLVІІ сесії Дрогобицької міської ради VII скликання.

Прес-служба Дрогобицької міської ради

 

НОВИНИ

«НАДВЕЧІР’Я З РОК-Н-РОЛОМ»

Третього березня на сцені Львівського академічного музично-драматичного театру ім. Ю.Дрогобича відбулася чергова прем’єра. Глядачам презентували музично-ексцентричну комедію «Надвечір’я з рок-н-ролом» (автор Михайло Хейфем, режисер-постановник Олександр Литовченко).

Це – спільний проект муздрамтеатру ім. Ю.Дрогобича та Creative Аssociation ARK (м.Сан-Франциско).

Ролі двох самотніх сердець, яких згодом поєднали музика і танець, блискуче виконали народний артист України Олександр Морозов та артистка Любов Смірнова. А балетна група, натхненно танцюючи запальний рок-н-рол, додала виставі драйву. Тож не дивно, що глядачі нагородили артистів і творчу групу театру щедрими оплесками та квітами.

Ярослав ГРИЦИК

 

«В любові старості немає, в любові всі, немов святі» 

Дрогобицький міський територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг), директор – Марія Лютик, влаштував свято «Пліч-о-пліч все життя» для подружніх пар, що перебувають на обліку в терцентрі.

На свято було запрошено близько 40 осіб, серед них – 8 сімейних пар, які вже перейшли 30-, 40- та 50-літній рубіж.

Ведучою цього дійства була колишня артистка ансамблю «Верховина», громадський діяч Олександра Лисак.

Окрасою заходу став вокальний дует «Осіннє золото», учасники якого – солісти ансамблю «Верховина» – Надія Климусь та Стефанія Гарбадин, що прикрасив цей чудовий вечір.

На заході, окрім чисельних пісень, гуморесок та конкурсів, була розказана неповторна історія кожної подружньої пари.

Затишну атмосферу створювало саме приміщення християнського кафе «Витанія», яке є окрасою Дрогобича. Червоні серветки, запалені свічки на столах та кульки у формі сердець додавали особливої романтики усім присутнім.

Наприкінці гостини і веселої забави відбулася церемонія нагородження подружніх пар, які розділили між собою І, ІІ та ІІІ місця відповідно до кількості спільно прожитих років. Директор терцентру вручила кожній парі «медаль» та подарунок. Вона наголосила, що терцентр має ще багато ідей щодо подібних заходів, аби пенсіонери і літні люди не почувалися кинутими на узбіччі суспільства.

Звичайно ж, свято не відбулося без призів та гостини, кошти на які виділили доброчинці, які побажали залишитися невідомими.

Особливу подяку терцентр хоче висловити директору БФ «Карітас» – отцю Ігорю Козанкевичу за надання приміщення кафе та люб’язному обслуговуючому персоналу.

 

ПОЛІТИКА

Президент наголошує, що підвищення пенсій

буде здійснюватися постійно

Під час виступу на Раді регіонального розвитку Кіровоградщини Президент Петро Порошенко підкреслив, що з 1 березня цього року запроваджується нова практика підтримки найменш захищених верств населення – автоматична індексація пенсій. За результатами індексації пенсії зростуть у понад восьми мільйонів пенсіонерів, а на Кіровоградщині – у 216 тисяч.

«Це не є жодним передвиборчим піаром, бо рішення про це ми разом із Прем’єр-міністром та Урядом прийняли ще у 2017 році. І від завтрашнього дня буде перша індексація. 50% збільшення йде за показником інфляції – 9,8% за минулий рік, 50% – за рахунок випереджального зростання заробітної плати, яка склала майже 24,6% в номінальному виразі. Таким чином, для пенсіонера пенсія збільшиться на 17%», - повідомив Президент.

«Наголошую, йдеться не про одноразову акцію, а в обов’язковому порядку, як ми заклали. Це має здійснюватися обов’язково щороку», - сказав Президент.

Глава держави також повідомив, що крім індексації, відбудеться виплата допомоги найменш забезпеченим верствам населення. «Бо пенсіонери найбільше постраждали від війни. Якщо ми мінімальну заробітну плату суттєво підвищили і сьогодні вона складає 4170 грн, то пенсіонерам пенсія так не підвищувалася», - сказав Петро Порошенко та наголосив, що соціальна справедливість має бути спрямована на кожного, включно з тими, хто працював на низькооплачуваних роботах.

«І якщо при індексації пенсія буде підвищена кому на 400 грн., кому на 600-800 грн., і на тисячу гривень. То ті, хто отримав пенсію на мінімальному рівні, вони теж пропрацювали 25-30-40 років. Я це знаю, бо зустрічаюся і дивлюсь в очі пенсіонерам. І я знаю як важко рахувати гривні, щоб дожити до наступної пенсії. Це чесна і відверта розмова. То їм, лише тому, що вони попрацювали санітарками, прибиральницями, пенсія підвищиться лише від 100 до 300 грн. І це мало. І ми мали знайти ті механізми та інструменти, які дозволять нам прорватися. Ми зробили все від нас залежне для того, щоб знайти ресурси, щоб підвищити пенсії пенсіонерам»,- сказав Президент.

Він повідомив, що за його ініціативи було знайдено вирішення проблеми за рахунок легалізації на пільгових умовах автомобілів з іноземною реєстрацією, так званих євроблях. Загальна сума надходжень до Пенсійного фонду станом на 22 лютого склала 13 млрд 600 млн гривень. Ці гроші дали можливість підвищити пенсії значній кількості пенсіонерів.

«Цього року зможемо підтримати один мільйон вісімсот тисяч пенсіонерів, які протягом березня та квітня отримають по 2410 гривень. Ця доплата виплачуватиметься рівними частинами разом з пенсією в березні та квітні – по 1205 гривень. У Кіровоградській області таку доплату отримають 56 тисяч пенсіонерів. Це ще один наш постріл у боротьбі з бідністю», - наголосив Президент.

Глава держави наголосив, що допомога незахищеним верствам населення йде і через монетизацію субсидій. «Для нас це надзвичайно важливо. Раніше кошти платників йшли на субсидії в безготівковій формі і потрапляли на рахунки газорозподільних компаній. Люди не мали можливості ні впливати, ні, якщо вони дуже ощадливо витрачають енергію, це ніякої мотивації їм не давало», - сказав Президент.

Петро Порошенко повідомив, що «сьогодні майже 4 млн отримувачів субсидій, з яких 70% – пенсіонери, будуть мати можливість отримувати в середньому 1600 грн. готівкою на руки, кожен місяць, починаючи з 1 березня».

«Я наголошую, що якщо теплий лютий, теплий березень, людина має можливість зменшити температуру і зекономити, вся різниця залишитися пенсіонеру, малозабезпеченому отримувачу субсидії, а не газовим олігархам. Я думаю, що це справедливо», - наголосив Президент. «Я думаю, що в середньому від 300 до 500 грн людина зможе точно зекономити», - додав він.

Глава держави зазначив, що в Кіровоградській області отримують субсидію 93 тисячі домогосподарств.

Президент наголосив, що цей крок стане потужним стимулом енергозбереження. «Людина перед тим, як йти і сплачувати платежі, піде і перевірить лічильник. Чи правильно нарахували ці кошти. Це прозорість ринку. Це те, що я хочу бачити. Впевнений в тому, що ситуація зараз буде змінюватися кардинально», - додав Петро Порошенко.

З офіційного сайту Президента України

 

КАВА ІЗ СІЛЛЮ

А без солі ані туди, ані сюди

Днями працівники міськради Зеновій Квасній та Ірина Кушнір проявили творчу ініціативу, запропонувавши нашій газеті згадану рубрику. Символічність цієї назви пов’язана із дрогобицькою сіллю, яку ще й досі видобувають. У цій рубриці знайдуть відображення думки, роздуми, коментарі знаних, відомих, а також інших наших краян. Чи приживеться рубрика, покаже час, а нашим доброзичливим приятелям сердечно дякуємо за авторство рубрики. З нас – скромний гонорар у вигляді кави, а до неї – дрібочку солі і чарочку коньяку.

До речі, щодо кавових традицій Дрогобича, то у 70-80-х рр. минулого століття творче середовище приблизно об 11 годині випурхувало на площу і поспішало у «Ватру», «Ласунку» і «Казку» на філіжанку запашної кави, яку заварювали неперевершені майстрині того часу пані Тося, Іванка, Аня, слава, Стефа, Галя... Незмінним інгредієнтом до кави був коньяк. Щоб справити позитивне враження на випадкових відвідувачів, кавові гурмани замовляли у горнятка ще й коньяк, вдаючи, що п’ють дві кави. Бувало, що за одним столиком юрмилося до 10 осіб. Обговорювали різні події – від музики до футболу. Потім хтось неквапом продовжував це «заняття», інші підтюпцем бігли на роботу.

Нині у Дрогобичі кавовий апарат – антикваріат, залишився хіба що у барі «Десертний». Тому там завжди повно народу, бо кава у пані Галі –дійсно люксова. І ще таке: справжні гурмани завжди додають дрібочку солі до цього запашного напитку. Тут головне не проґавити мить, коли кава починає кипіти. Спробуємо і ми до газетярської продукції додати солі, а деколи й перцю, щоб було веселіше, так би мовити, для її якості.

В.Т.

 

У РУБРИЦІ P.S.

І тоді зникнуть наші вороги

Україна нині стала амфітеатром протистоянь спецслужб деяких держав, а не сценою для змагань за кращу президентську програму. І з кожним днем на «суспільну голову» литимуть не відрами, а цистернами компромат, який готували заздалегідь. У цій ситуації важко буде людям відрізнити де чорне, а де біле.

Словом, грядуть важкі часи. Або встоїмо проти могутньої пропагандиської російської феесбешної машини, або знову нас чекає уярмлення. І тут найбільше підходить благальне Шевченкове:

«А всім нам, вкупі на землі,

Єдиномисліє подай

І братолюбіє пошли…»

В.Т.

 

Забуті постаті Галичини

25-го лютого на філологічному факультеті ДДПУ ім. І.Франка відбулася презентація нової монографії професора кафедри української літератури і теорії літератури Ігоря Набитовича «Дерево життя літературного роду: Іван Федорович, Володислав Федорович, Дарія Віконська» (К.: Дух і літера, 2018).

Це несподівана як для автора-літературознавця й оригінальна як для української гуманітаристики студія історико-культурологічного ґатунку. Під однією палітуркою автор об’єднав біографії трьох знакових постатей Галичини, які як меценати, політики, культурники відіграли надзвичайно велику роль у формуванні цивілізаційного і національного обличчя нашого краю.

Федоровичі – це князівсько-шляхетський рід, який мав своє коріння на історичній Чернігівщині і в пізньокозацькі часи переселився до Галичини. Це надзаможний рід, який володів велетенськими маєтностями у Скалатському повіті на Тернопільщині. Зокрема, родові маєтки були в селах Шляхтинці і Вікно. Іван Федорович був правником, одним з перших свідомих патріотів українства; писав філософські твори, займався громадською роботою, був послом до австрійського парламенту. Його син Володислав також проявив себе як сумлінний патріот-меценат, публіцист, культурно-громадський діяч, зокрема був одним із фундаторів НТШ, очолював «Просвіту». Нарешті внучка Івана Федоровича – Іванна-Кароліна – стала відомою авторкою-критиком, мистецтвознавцем, новелісткою, есеїсткою, яка у трактаті «За силу і перемогу» виявила колосальний талант до націософського, культурологічного, філософського мислення, виступила в річищі ідей вольового націоналізму, розвинувши традиції Д.Донцова, Ю.Липи, В.Липинського, Є.Маланюка. Письменниця відома під псевдонімом «Дарія Віконська», за назвою рідного села. І.Набитовичеві вдалося віднайти в документах повне справжнє ім’я та прізвище матері Іванни-Кароліни – австрійської акторки Зденки Елізабет Маєр фон Вінтод, яка невдовзі після народження доньки померла.

 У своєму дослідженні І.Набитович використав великий масив польської історичної, мемуарної літератури, унікальні свідчення із домашніх архівів нащадків роду Федоровичів, синтезував різноманітний український історико-біографічний матеріал, зокрема студію І.Франка «Життя Івана Федоровича і його часи». Цікавинка для Дрогобича: саме на дрогобицькому цвинтарі (вул. Трускавецька) є могила польсько-чеського роду Наглік, з якого походила дружина І.Федоровича і бабуся Дарії Віконської.

Очевидно, що студія І.Набитовича стане подією в сучасній науці через свою історіографічну багатогранність, несподіваний погляд на шляхетство як явище, широту охоплення культурного і суспільствознавчого матеріалу.

Олег БАГАН, доцент кафедри української літератури і теорії літератури

 

СПОРТ

 

«Галичину» екзаменуватиме «Волинь»

Дрогобицька футбольна команда «Галичина» продовжує боротьбу за приз ХХ Зимового турніру пам’яті заслуженого тренера України Ернеста Юста.

Після трьох перемог і в підсумку першого місця у групі №14 дрогобичани вийшли до раунду плей-офф. Суперником «Галичини» в 1/16 фіналу став ФК «Самбір». Матч відбувся 2 березня на стадіоні «Арена-Довге» поблизу Моршина. Гра пройшла у впертій, напруженій боротьбі і завершилася мінімальною перемогою дрогобичан – 1:0. На 28-й хвилині гол забив Роман Подоляк.

Варто додати, що на 31-й хвилині гравець ФК «Самбір» Назар Малецький не реалізував пенальті, пробивши вище воріт. Були у матчі і два вилучення: Ігор Казан (ФК «Самбір») залишив поле на 65-й хвилині за друге попередження, а Віталій Трусевич («Галичина») – на 85-й із цієї ж причини.

Стартовий склад «Галичини»: Іван Сілецький, Роман Шпирка, Роман Подоляк, Віталій Трусевич, Роман Лещинський, Остап Шпак, Іван Бутим, Олег Кобилянський, Тарас Рудавець, Роман Маланяк, Святослав Турок. Виходили на заміну: Вадим Бреньо, Ігор Тершак.

Тож дрогобичани продовжать боротьбу за головний приз турніру в 1/8 фіналу. Також до наступного раунду змагань вийшла «Вікторія» (Трускавець), яка здолала «Кар’єр-Дністер» (Торчиновичі-Старий Самбір) – 2:0.

За результатами жеребкування суперником «Галичини» в 1/8 фіналу буде «Волинь U-19» (Луцьк), гра – 10 березня, «Вікторія» (Трускавець) 9 березня зіграє з ФК «Миколаїв».

Тим часом вирішилося питання, у якому дивізіоні виступатиме МФК «Галичина» у новому сезоні. Команда таки гратиме у Прем’єр-лізі Львівщини, оскільки «Кар’єр-Дністер» (Торчиновичі-Старий Самбір), який претендував на підвищення в класі, з об’єктивних причин не гратиме у вищому дивізіоні.

Змагання пройдуть у групі з 14 команд. Суперниками дрогобичан будуть: «Юність» (Верхня Білка), СКК «Демня», ФК «Миколаїв», «Фенікс-Стефано» (Підмонастир), ФК «Самбір», «Думна» (Ременів), «Локомотив» (Рава-Руська), «Юність» (Гійче), «Погонь» (Львів), ФК «Мостиська», «Гірник» (Новояворівськ), «Енергетик» (Добротвір), «Сокіл» (Борщовичі). Стартує сезон 7 квітня.

Ярослав ГРИЦИК

 

ПОЕТИЧНИМ РЯДКОМ

Змінюй владу 

Ти побачив, що усюди

У державі нема ладу?

Добре кажуть тобі люди:

Хочеш змін – то змінюй владу!

 

Ти обурений до краю

Від податків, наче граду?

Не тікай від них до гаю:

Хочеш змін – то змінюй владу!

 

Ти клянеш страшні побори

Збоку, спереду і ззаду?

Кинь об землю власне горе:

Хочеш змін – то змінюй владу!

 

Ти не маєш заплатити

Ні копієчки за хату?

Годі з лиха сльози лити:

Хочеш змін – то змінюй владу!

 

Ти забув, коли додому

Ніс із радістю зарплату?

Накажи собі самому:

Хочеш змін – то змінюй владу!

 

Ти давно стоїш на біржі,

Бо скорочено посаду?

Повтори собі, мов вірші:

Хочеш змін – то змінюй владу!

 

Ти не знаєш, як з недолі

Вийти й дати собі раду?

Не шукай же вітра в полі:

Хочеш змін – то змінюй владу!

 

А тепер не будь ледащим

І усім давай пораду,

Що зможем жити краще,

Як не змінимо цю владу!

Роман ПАСТУХ, член НСПУ.

Зі збірки «Сонце і тіні».

– Дрогобич, Відродження, 2000. 



Создан 07 мар 2019



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником