ГАЛИЦЬКА ЗОРЯ

Новини в "ГЗ" від 14 березня 2019 р.




Від кріпака – до Генія

Дрогобичани відзначили 205-у річницю народження Тараса Шевченка

9 березня Україна відзначила 205-у річницю з дня народження Тараса Шевченка – поета, художника, мислителя.

Того дня у Дрогобичі відбулось урочисте віче, яке продовжилося масовим виконанням творів Кобзаря.

Вшанувати пам’ять Тараса Шевченка, послухати твори українського генія біля пам’ятника молодому Кобзареві зібралися сотні дрогобичан: молодь, громадські діячі, політики, представники закладів освіти, керівники силових відомств і держустанов, посадовці місцевого самоврядування, депутати та керівництво міста.

Розпочався захід спільною молитвою, яку відслужили священики Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ на чолі з деканом о. Іваном Паньківим.

«Ми вшановуємо пам’ять Тараса Шевченка, бо кожен, хто чує себе українцем, має прихилитися до нього. Шевченко постановляє: «Поховайте та вставайте…». Тому кожен має дослухатися, що він промовляє, і подумати: чи відповідаю я на заклик Тараса, чи тільки нарікаю, а змінити нічого не хочу?», - зазначив настоятель Катедрального собору Пресвятої Трійці о. Тарас Гарасимчук.

Із рефератом про постать Т.Шевченка виступив директор бібліотеки ДДПУ ім. І.Франка, старший викладач Ігор Розлуцький.

Відтак до громади звернувся міський голова Тарас Кучма: «Нам потрібно задуматися, чому слова Тараса Шевченка дотепер, упродовж двох століть, є актуальними. Шевченкові заклики за волю, незалежність та мову зараз потрібні нам так само як тоді, за часів Кобзаря. Пам’ятаймо: коли ми разом – ніхто нашу націю не переможе».

Декламуючи поезію Т.Шевченка, словами великого поета до дрогобичан звертались студенти ДДПУ ім. І.Франка Катерина Комарницька і Роман Шепіда, студент музичного коледжу ім. В.Барвінського Богдан Гой.

Опісля дрогобичани на чолі з міським головою Тарасом Кучмою, його заступником Володимиром Коцюбою, депутатами ДМР та ректором ДДПУ ім. І.Франка Надією Скотною поклали квіти до підніжжя пам’ятника Тарасові Шевченку.

На завершення учасники заходу разом із муніципальним камерним хором «Боян Дрогобицький» виконали твори Т.Шевченка.

Після завершення імпрези всі охочі мали можливість декламувати у «Вільний мікрофон» вірші Великого Кобзаря. Ведучим заходу був Іван Сех.

А 10 березня у Народному домі ім. І.Франка відбувся святковий концерт Національної заслуженої капели бандуристів України ім. Г.Майбороди. Благословив присутніх владика СДЄ УГКЦ Ярослав Приріз.

Прес-служба ДМР

 

Дрогобич і Стебник – одна громада!

12 березня у Світлиці міської ратуші відбулася прес-конференція щодо фінансування діяльності закладів освіти, культури, медицини та надання господарської допомоги місту Стебник.

Спікерами заходу виступили керівники: фінансового управління ДМР – Оксана Савран, відділу освіти – Петро Сушко, відділу культури і мистецтв – Олег Яводчак, відділу охорони здоров’я – Володимир Чуба та директор КУ «Інститут міста» Володимир Кондзьолка.

Спершу – трохи історії. 7 березня на засіданні сесії Дрогобицької міської ради обговорювали питання реформування освітньої галузі Дрогобича і Стебника. Міський голова Стебника Петро Старосольський виступив зі зверненням, у якому висловився категорично проти рішення сесії міськради Дрогобича щодо зміни типів і назв загальноосвітніх навчальних закладів. Свою позицію він підтримав рішенням Стебницької міської ради. Понад те, Петро Старосольський заявив, що Стебник отримує від Дрогобича мізерні кошти на утримання інфраструктури міста.

Очільник Дрогобича Тарас Кучма дав доручення відповідним структурам підготувати інформацію про те, скільки коштів виділено Стебнику з міського бюджету Дрогобича і розповісти про це громаді. Це і стало інформаційним приводом до прес-конференції.

На початку заходу слово взяв міський голова Стебника Петро Старосольський. Він знову дуже емоційно висловися проти реформування закладів освіти у Стебнику і поскаржився, що Дрогобич дає мало коштів Стебнику. Але послухати аргументи учасників прес-конференції Петро Романович не захотів і… вийшов зі Світлиці.

Тож першим слово мав директор КУ «Інститут міста» Володимир Кондзьолка. Він зробив презентацію концепції реформування освіти Дрогобича і Стебника в контексті «Нової української школи». Вона передбачає автономізацію закладів освіти, зокрема й фінансову. Державна субвенція з 2020 року виділятиметься кожній школі окремо з розрахунку на одного учня, і установа сама розпоряджатиметься коштами. Відповідно школи з малою наповнюваністю матимуть фінансові проблеми. До таких закладів освіти належать і стебницькі. Громада має це розуміти. Якщо ж Стебницька міська рада хоче залишити усе так, як є, то нехай дофінансовує освіту. Та чи має таку можливість?

За словами начальника відділу освіти Петра Сушка, відповідно до реформи «Нової української школи» загальну середню освіту поділятимуть на три рівні: початковий (1-4 класи), базовий (5-9 класи, гімназії) та профільний (10-12 класи, ліцеї). Кількість ліцеїв створюється відповідно до кількості учнів. Отож, у Дрогобичі передбачається створення двох-трьох повноцінних ліцеїв, а у Стебнику – одного. Усі інші школи стануть гімназіями.

Уже цього року освіті бракує 18 млн грн. на зарплату педагогічним працівникам (у т.ч. 3,5 млн грн. – для Стебника), і держава не планує додавати субвенцію. Київ вимагає або оптимізувати мережу, або дотувати заборгованість із міського бюджету. Останнє – не вихід, адже тоді майже не залишиться коштів на розвиток інфраструктури міста…

Згодом і Петро Сушко, і керівники: фінуправління – Оксана Савран, відділу культури і мистецтв – Олег Яводчак, відділу охорони здоров’я – Володимир Чуба озвучили велику кількість цифр, які доводять, що Дрогобич належним чином фінансує вищеназвані сфери. З міського бюджету повністю фінансуються: всі установи культури Стебника; утримання приміщень, видатки на енергоносії, зарплата керівників і техперсоналу закладів освіти (а це більш ніж п’ята частина всіх витрат); утримання медустанов (загалом понад 40 млн грн.).

До речі, за словами В.Чуби, за останній рік лікарня міста калійників отримала медичного обладнання та устаткування на загальну суму 1 млн грн., а зарплати працівникам лікарні минулого року дофінансовано Дрогобичем на 5 млн грн.

Оксана Савран додала, що Стебник має свій бюджет – 9,9 млн грн. Із цих коштів 5 млн йде на заплату апарату міської ради, решта – на благоустрій і ЖКГ. Попри те, Дрогобич виділив на потреби міста-сусіда 378 тис грн. у 2017 році і 284 тис грн. – у 2018-му.

З усього сказаного напрошується висновок: стебничани і дрогобичани – одна громада і ніхто якоїсь різниці між ними не робить. Реформи торкнуться обох міст і проблеми в бюджетній сфері слід розв’язувати спільно. А подібні непорозуміння, очевидно, виникають через брак інформації і недостатню комунікацію. У цьому плані є над чим працювати.

Ярослав ГРИЦИК

Фото автора

 

У пошуках шляхів стабілізації фінансової ситуації в освіті

У ратуші відбулася нарада з директорами закладів освіти під головуванням міського голови Тараса Кучми за участю його заступника Василя Качмара, начальника відділу освіти ДМР Петра Сушка та депутатів міської ради.

Петро Сушко презентував програму стабілізації фінансової ситуації в освіті міста на 2019-2022 роки. Він зазначив, що у 2019 році дефіцит освітньої субвенції для Дрогобича становить 18 мільйонів гривень. Тож відділ освіти на сесію міськради виноситиме проект звернення до обласного і державного керівництва щодо значної недоїмки в освітній субвенції міста з проханням дофінансування.

«Зважаючи на складну фінансову ситуацію в освіті, яка складається цього року, враховуючи досвід минулого року, коли у грудні виплата зарплат стояла під загрозою, зараз ми повинні вжити всіх заходів, які передбачає Закон, аби не думати, де взяти кошти на освіту», - зазначив Тарас Кучма і додав: «Цьогоріч ми не додаватимемо грошей на освіту з міського бюджету як у 2018 році, адже ці кошти мають бути спрямовані на розвиток інфраструктури».

Програма стабілізації, яку презентував Петро Сушко, розроблена на основі пропозицій відділу освіти та директорів шкіл і полягає в: оптимізації видатків на утримання вчителів з неповним тижневим навантаженням; відкриття 1-х та 10-х класів з мінімальною наповнюваністю 25 учнів; поділ класів при вивченні окремих предметів здійснювати за наявності 27 учнів у класі; відкриття ліцеїв відповідно до реформи освіти уже у 2019 році.

Планується проводити зведення груп при вивченні української, іноземної мов та інформатики за тимчасової відсутності основного працівника. Відділу освіти доручено розробити дорожню карту автономізації і забезпечити перехід на самостійне ведення бухгалтерського обліку закладів освіти з 1 січня 2020 року.

За словами головного освітянина міста, за рахунок цього вдасться зекономити 3 млн грн порівняно з показниками минулого року.

Василь Качмар закликав освітян активніше подавати пропозиції щодо реорганізації системи освіти, орієнтуючись при цьому на її якісне забезпечення.

Директорам шкіл нагадали, що з 1 січня 2020 року всі школи перейдуть на повну автономізацію, яка передбачає академічну, організаційну, фінансову і кадрову автономію всіх закладів освіти. Тому директорам доведеться самостійно вести фінансову діяльність у межах коштів, виділених на одного учня.

Наступна нарада освітян з керівництвом міста запланована на 15 березня.

Прес-служба міської ради

 

НОВИНИ

Чергові здобутки Дрогобича 

У середу, 6 березня, представники глобального руху Transparency International презентували результати дослідження «Рейтинг прозорості 100 найбільших міст України» за 2018 рік.

За результатами дослідження, рейтинг прозорості 100 найбільших міст «Transparent cities/Прозорі міста» очолив Дрогобич, посівши перше місце серед сотні найбільших міст України.

Дрогобич обійшов такі міста-суперники, як Маріуполь, Вінниця, Покров, Дніпро, Львів та інші.

Отож, Дрогобич на міжнародному рівні визнано найпрозорішим містом України за підсумками 2018 року.

Нагадаємо, за результатами рейтингу 2017 року Дрогобич посідав 10 місце.

Представляли Дрогобич на презентації Рейтингу прозорості міський голова Тарас Кучма та начальник відділу ІТ та аналізу ДМР Станіслав Гайдер.

Міжнародна антикорупційна організація Transparency International Ukraine відбирала переможця рейтингу за 91 показником у 13 сферах, зокрема, бюджетуванні, землекористуванні і будівельній, кадровій та комунальній політиці, закупівлях, доступ та участь, освіта, соціальні послуги, інформація про роботу місцевої влади та інших.

Отримавши найвищу нагороду, міський голова Тарас Кучма вкотре зазначив, що задекларована його командою відкритість та прозорість діяльності ОМС – це не слова, а реальні справи, які визнані на міжнародному рівні, а стимулом є вимоги громади Дрогобича.

***

У Львівській облдержадміністрації оприлюднили рейтинг міст та районів Львівської області станом на 1 лютого 2019 року.

За результатами оцінювання, Дрогобич посів четверте місце. Передують Дрогобичу Львів, Стрий і Моршин.

Про це повідомили у відділі економіки міської ради.

Оцінювання проводили за 13 показниками: рівень злочинності, дошкільна освіта, народні доми, звернення на гарячу лінію 112, охорона здоров’я, населення, ринок праці, незабезпеченість місцевих бюджетів фондом оплати праці, публічні закупівлі, інвестиції, податковий борг темп зростання приросту, податковий бог до місцевого бюджету на 1 гривню надходжень, бюджет.

Прес-служба ДМР

 

Бандуристи подарували  свято військовим 

11 березня у клубі військової частини А 1108 відбувся незвичайний концерт. До дрогобицьких військовослужбовців завітали давні друзі – колектив Національної заслуженої капели бандуристів України ім. Григорія Майбороди.

Концертна програма була приурочена 205-й річниці від дня народження Тараса Шевченка. У виконанні столичного колективу прозвучали твори на слова Т.Шевченка, а також добірка популярних українських народних мелодій і пісень.

На завершення заходу командир в/ч А 1108 Григорій Дем’янчик щиро подякував митцям за чудову концертну програму і постійну підтримку підрозділу як на Дрогобиччині, так і в зоні бойових дій. Він вручив подяку керівникові капели, нашому землякові Юрієві Курачу (на фото).

Слова вдячності гостям від районної влади висловив заступник голови райради Володимир Стецівка. А згодом ще довго не стихали оплески військовослужбовців на адресу Національної заслуженої капели бандуристів України ім. Григорія Майбороди.

Ярослав ГРИЦИК

Фото автора

 

Люди ділової репутації 

Одного разу керівник трускавецького санаторно-готельного комплексу «Дніпро-Бескид» Олександр Чебаненко доброзичливо відгукнувся про свого працівника Євгена Васильовича Чичулу: «Ця людина – зразок сумлінності і відповідальності. Ніколи жодного разу він не зігнорував чи не виконав завдання».

Дійсно, ми можемо підтвердити феномен 75-річного Чичули. Його діловий щоденник лише з відмінними оцінками. Він про все пам’ятає, все доводить до логічного завершення. Чебаненку в цьому сенсі пощастило ще й другий раз – у нього працює унікальна головна медсестра 82-річна Зінаїда Трохимівна Рибак, яка теж заслужила повагу і шану не лише в першого керівника, а й у колективі. Нині людей із бездоганною діловою репутацією, на жаль, обмаль. А це, за великим рахунком, золотий фонд нації.

В.Т.

 

Шевченкове слово у світлиці терцентру 

«Кобзарю! Знов до тебе я приходжу,

бо ти для мене совість і закон…».

Цими рядками з поезії Ліни Костенко розпочалося літературно-мистецьке свято до 205-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка.

12 березня велике Шевченкове Слово знову звучало у світлиці Дрогобицького міського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг), директор – Марія Лютик.

З піснями на слова Кобзаря перед глядачами виступав хор «Калинонька» (музичний керівник – Мирослав Романяк). На святі прозвучали уривки творів Т.Шевченка у виконанні підопічних терцентру. Читаючи Шевченкові вірші, розумієш, що вони справді особливі, зокрема тим, що актуальні й дотепер.

Останнім музичним твором свята став спільно виконаний присутніми безсмертний «Заповіт» Кобзаря. Наприкінці директор терцентру Марія Лютик сердечно подякувала усім, хто долучився до створення прекрасного дійства, особлива подяка – ведучій заходу (соціальному працівникові) Ніні Фроловій та хору «Калинонька».

На завершення літературно-мистецького свята присутні мали змогу оглянути невеличку виставку «Кобзарів», серед них – «Кобзар» 1840 року видання, «Малу книжку» – рукописна збірка поезії Шевченка 1847-1850-х років («Захалявні книжечки») та інші «Кобзарі».

Кор. «ГЗ»

 

120 гідів та журналістів побували у Дрогобичі

Цьогоріч у Львові та Дрогобичі відбувся дводенний Форум гідів, який стартував 26 лютого. Його організаторами виступили ЛОДА, Львівська міськрада, Офіс туризму у Львові, Дрогобицька міська рада та КП «Туристично-інформаційний центр» Дрогобича.

У перший день Форуму туристичний потенціал Дрогобича у Львові презентував керівник КП «ТІЦ» Дрогобича Ігор Чава.

«Мета Форуму полягала в тому, щоб продемонструвати туристичні локації як у Львові, так і за його межами, зокрема у Дрогобичі. Загалом Форум став своєрідною промоцією Львівщини, Львова і Дрогобича. Важливо, що у перший і другий день всі квитки на Форум було розкуплено. На другий день, тобто для поїздки до Дрогобича, організаторам довелося організовувати додатковий автобус, адже попередньо планували 50 учасників, а врешті-решт бажання відвідати наше місто виявили аж 120 осіб – гіди та журналісти зі всієї України», - наголосив Ігор Чава.

У Дрогобичі учасники Форуму відвідали церкву Святого Юра, костел святого Варфоломія та Порохову вежу, Синагогу, Солеварню, Палац Мистецтв. Гостям продемонстрували елементи Вуличного музею, мурал на вулиці І.Мазепи, вілли на колишній вулиці Панській (сучасна назва Т.Шевченка). Учасники Форуму мали змогу оцінити гастролокації Дрогобича: ресторан «Пастель», де подають вареники за рецептом невістки Івана Франка Ольги Франко; ресторацію «Дошка», яка розміщена у віллі колишнього бургомістра Яна Нев’ядомського, де є елементи Вуличного музею; ресторану «Сіль», де подають рибу, запечену у соляному панцирі…

Гості взяли участь у театралізованій вечірній екскурсії, яку проводять у дворику та підземеллі міської ратуші.

Ігор Чава дякує партнерам, які долучилися до організації другого дня Форуму у Дрогобичі: колективам ресторації «Дошка», ресторанів «Сіль» та «Пастель», компанії «Світ шоу», Студентському театру «Альтер», Ліні Остапчук – начальникові управління туризму ЛМР та Наталі Табаці – начальникові управління туризму та курортів ЛОДА, партнерам з Офісу туризму у Львові.

 

На вулиці В.Чорновола ремонтують тротуари 

У минулому році проведено капремонт дороги на вулиці В.Чорновола, цьогоріч упродовж березня-квітня планують відремонтувати тротуари.

Як повідомили у Департаменті міського господарства ДМР, з 4 березня ремонті роботи відновлено.

У зв’язку з роботою великогабаритної техніки, водіїв просять утриматися від проїзду цією вулицею. Також у ДМГ перепрошують пішоходів за тимчасові незручності.

Прес-служба ДМР

 

Щоб не втратити субсидію, слід за воду платити вчасно

Від березня в Україні розпочалося впровадження монетизації субсидій. Одержувачі субсидій тепер отримуватимуть гроші на руки. Закликаємо тих, кому нарахована субсидія, отримавши кошти, оплатити за послуги водопостачання та водовідведення.

У ваших інтересах проводити вчасний розрахунок, щоб не втратити субсидію. Адже відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка стосується нарахування субсидій, якщо споживач за місяць має заборгованість більше ніж 340 грн, він буде позбавлений субсидії.

КП «Дрогобичводоканал»

 

Зробимо місто чистішим! 

З 25 лютого до 25 березня у Дрогобичі триває місячник озеленення, прибирання та благоустрою. 23 березня – День довкілля.

У Дрогобицькій міській раді, на підставі Розпорядження міського голови від 21 лютого 2019 р. №104-р «Про проведення місячника озеленення, прибирання та благоустрою і Дня довкілля», розроблено комплекс заходів, спрямованих на наведення санітарного порядку в місті, на прибудинкових територіях, об’єктах масового перебування та відпочинку населення, прилеглих територіях до підприємств, установ і організацій. Їхнім керівникам, власникам житлових будинків та споруд слід забезпечити належне прибирання, санітарне очищення територій.

Важливо! Особам, які здійснюватимуть прибирання міст, рекомендовано провести фотофіксацію локацій до моменту прибирання, після прибирання, кількість зібраного сміття та фото колективу, який проводив прибирання. Всі світлини надсилати з відповідним описом на е-скриньку прес-служби ДМР: press_drog_rada@ukr.net.

Прес-служба ДМР

 

Зубри дошкуляють майданівцям

Поголів’я зубрів, котрі поселилися у лісах Сколівських Бескидів, нараховує близько 40 голів. У пошуках корму вони добралися і на терени нашого району. А три із них, найбільш сміливі, здійснюють наскоки на стіжки із сіном, обдирають гілки фруктових дерев.

Ці потужні тварини з місця можуть перестрибнути двометрову огорожу. Ізолювати їх можна, запроторивши у вольєр. Інші смертельні методи покарання не діють, бо можна «загриміти» за грати. Ось такими є реалії у наших гірських селах.

Тепер із настанням весни, можливо, вони змінять свою поведінку, адже появиться свіжа травичка, і відпаде потреба зазіхати на результат людської праці.

В.Т. 

 

ЧИТАЄМО МАРИНОВИЧА

Відповідальність і безвідповідальність інтелігенції

Інтелігенція – «мозок» нації, диспетчерський пункт її мандрівки через історію. Як каже Ярослав Грицак: «Інтелігенція покликана думати». Однак сьогодні ми маємо очевидний па­раліч стратегічної думки. Вже не один аналітик відзначив, що колишня недосяжність державної незалежности зіграла з нами прикрий жарт: всі наші стратегічні схеми закінчувалися на здобутті Україною самостійности. Це свого часу добре проілюструвала книга Левка Лук’яненка «Що далі?». Недисиденти могли похвалитися ще меншими здобутками. Про той період професор Ярослав Пеленський сказав якось прикрі, хоч і справедливі слова: «...Ці події, однак, не являють собою якогось справжнього внеску у царину української політичної теорії: вони радше переформульовують традиційні концепції й ідеологічні парадигми». Згодом дисиденти – колись голов­ні стратеги українського майбутнього – й зовсім почали пе­ретворюватись на тактиків ближнього бою. Втім це докір їм (точніше – нам, бо я не кращий за своїх колег) лише частково. Україна сьогодні стоїть перед великою стіною, яку звичними методами не обійти й не перескочити. Це ситуація, коли треба міняти парадигму буття загалом. А це і є концептуальний ви­клик «мозкові» нації – її інтелігенції.

Інтелігенти – люди, що творять громадянське суспільство. Тут під громадянським суспільством я розумію здатність людини бути в опозиції до державної адміністрації. Я добре пригадую, як підозріливо ставилися галичани на початку 90-х років до будь-якої спроби критикувати «нашу» владу, – чим і розбестили її. Така помилка закінчується для людини або повним розчаруванням владою, а значить і негацією останньої, або ж мовчазним пристосуванством до власть імущих. І те, й те запе­речує інтелігентність, яка немислима без громадянської місії.

Інтелігент – це людина, що вміє діяти за певними морально-суспільними правилами (незалежно від своєї релігійної орієнтації). В кожному народі діють певні неписані правила, переступати які вважається злом. Коли закони такого громадянського «шаріату» порушуються, настає руйнація людських стосунків, людської спільноти загалом. До релятивізації моралі нас довго і вперто привчали: «Морально те, що вигідно пролетаріату». Сьогодні значна частина нашого суспільства живе за принци­пом: «Морально те, що вигідно мені». Наслідок звідси лише один (і легко передбачуваний!): гірше стає всім. До речі, вміння діяти за певними правилами обов’язково передбачає вміння програвати. Наше нинішнє прагнення виграти будь-якою ціною засвідчує нашу внутрішню готовність переступити будь-які принципи. Погодьтеся, від такої позиції щось дуже далеко до Кіплінгового визначення Людини: «І кожен крах сприймаю як вимогу важку роботу починати знов». В описаній вище місії інтелігент виступає як оберег морального і суспільного поряд­ку, як той, хто оберігає життя.

Інша грань соціальної місії інтелігента віддавна полягає в тому, що він/вона – людина, яка жертовно реагує на неспра­ведливість. Це тип вічного революціонера, тобто людини, яка здатна на бунт, коли на людську гідність і свободу посягає якась зла сила. Тут інтелігент виступає як борець за моральний і суспільний порядок, як той, хто визволяє життя. Ця місія інтелігента, на відміну від попередньої, важлива у тій державній системі, з якої «похибки», або «суспільні шлаки», вчасно не ви­водяться. Однак і в першому, і в другому випадках інтелігент – це людина, що в той чи інший спосіб гармонізує людські стосунки в суспільстві. Цю свою функцію нинішня інтелігенція цілковито закинула. Щоб переконатися в цьому, досить подивитися по телебаченню хоча б на вуличні походи німецької громадськости проти екстремістів, що тероризують турків чи курдів. На цьому тлі мовчання української інтелігенції у багатьох випадках суспільної кривди стає просто-таки разючим. Здається, зневіра роз’їла саму серцевину нашої суспільної совісти. На щастя, періоди такого занепаду завжди обриваються тим, що приходить у світ нове покоління, якому, врешті, все це обридне...

(Скорочено. М.Маринович. Вибране. Том 4. ст.157-159)

 

ЗВІТУЄ УПРАВЛІННЯ ПРАЦІ І СОЦЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ДМР

У полі зору – людина

Відповідно до вимог Бюджетного кодексу України та Закону України «Про доступ до публічної інформації» управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради інформує про використання бюджетних коштів за 2018 рік.

За звітний період управління призначено та виплачено різних видів соціальних допомог та компенсацій 6225-ти особам на загальну суму 111,0 млн. грн. та 9139-ти сім’ям призначено житлові субсидії на загальну суму 133,7 млн грн.

В управлінні сформований Єдиний державний автоматизований реєстр пільговиків, який нараховує 20967 електронних справ. За рахунок субвенцій з державного бюджету за 2018 року нараховано пільги окремим категоріям громадян на суму 14,2 млн грн.

Міською владою вживаються усі можливі заходи щодо підтримки різних верств населення міста, які перебувають у складних життєвих обставинах. Зокрема, протягом 2018 року 1371 мешканців міста отримали одноразову матеріальну допомогу на загальну суму 663,5 тис. грн.

Особливої уваги потребують учасники антитерористичної операції, їхні родини, сім’ї загиблих та Героїв Небесної Сотні, внутрішньо переміщені особи. З цією метою управління залучає кошти усіх рівнів та діє у межах державних, обласних та міських програм. Передусім, це:

- надання одноразової адресної грошової допомоги демобілізованим воїнам, які повертаються з АТО, і звільненим особам, безпосереднім учасникам АТО, які захищали суверенітет та територіальну цілісність України – 144,0 тис. грн для 48 осіб;

- призначення соціальних виплат дітям, пасинкам, падчеркам військовослужбовців, добровольців, волонтерів, які загинули під час участі в антитерористичній операції або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, отриманих у зоні АТО – 150,0 тис. грн для 5 дітей;

- надання і виплата одноразової грошової допомоги на/за встановлення пам’ятних знаків на могилах загиблих під час АТО – 159,8 тис. грн для 5 сімей;

- надання адресної допомоги на реабілітацію осіб з інвалідністю внаслідок війни І, ІІ, ІІІ груп з числа осіб, які брали участь в антитерористичній операції – 21-й особі на загальну суму 241,8 тис. грн;

- організація сімейного відпочинку поранених учасників антитерористичної операції (у тому числі поранених бійців-добровольців АТО), батьків загиблих учасників АТО (компенсація вартості наданих послуг) – 62 особи на загальну суму 74,4 тис. грн;

- надання грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам – учасникам АТО на вирішення матеріально-побутових проблем – 4-м особам на загальну суму 32,0 тис. грн;

- забезпечення санаторно-курортним лікуванням – 24 особи на загальну суму 188,3 тис. грн;

- організація професійних послуг (профадаптація) – 56,02 тис. грн для 13 осіб;

- надання психологічної реабілітації – 40,5 тис. грн для 5 осіб;

- призначення компенсаційних виплат для придбання житла – 7,3 млн грн для 8 осіб.

У 2018 році з міського бюджету виплачено різних видів допомог, доплат до пенсій, компенсацій та надано пільг на загальну суму 2,8 млн грн.

На утримання управління перераховано – 9632,7 тис. грн.; з них: оплата праці – 7785,8 тис. грн.; нарахування на оплату праці – 1694,5 тис. грн.; використання товарів і послуг – 152,4 тис. грн. Також закуплено предметів довгострокового використання на 32,9 тис. гривень.

Протягом року спеціалісти Дрогобицького міського територіального центру обслуговували 1615 осіб, а видатки на його утримання становили 4266,9 тис. грн.

Іван ТЕРЛЕЦЬКИЙ, начальник Управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради

 

Дрогобицьке відділення управління виконавчої дирекції

Фонду соціального страхування України у Львівській області інформує

Витрати на виплату допомоги з тимчасової непрацездатності у місті Дрогобич та Дрогобицькому районі за 2018 рік порівняно з 2017 роком збільшилися на 4,9 млн грн, або 40,5% та склали понад 17 млн гривень. Витрати на допомогу по вагітності та пологах у 2018 році зросли порівняно з 2017 роком на 10% і склали понад 7 млн гривень.

Загальна кількість застрахованих осіб порівняно з 2017 роком не зросла, але кількість оплачених днів з тимчасової непрацездатності зросла на 5,3 відсотка. Ріст захворюваності спостерігався у листопаді-грудні 2018 року. Але в основному зростання витрат з тимчасової втрати працездатності у 2018 році пояснюється збільшенням розміру середньоденної допомоги.

Середньоденний розмір допомоги з тимчасової втрати працездатності по місту Дрогобич та Дрогобицькому району у 2018 році склав 161,9 гривні. Це на 40,5 грн, або на 33,4% більше, ніж у 2017 році. Збільшення середнього розміру допомоги з тимчасової втрати працездатності прямо пов’язано зі зростанням розміру заробітної плати на підприємствах протягом 2018 року.

 

ПОЛІТИКА

Ми йдемо своїм шляхом:

разом із Порошенком – у ЄС і НАТО, геть від Москви!

Переможна дипломатія Порошенка

Чинний Президент домігся закріплення євроатлантичного курсу України в Конституції і єдиний з усіх кандидатів обіцяє вступ до НАТО.

Хто не боїться сказати “НАТО”? Серед усіх кандидатів у президенти тільки Порошенко виступає за мир завдяки перемозі, а не заграванням з агресором. Рівно через 5 років після перемоги Революції гідності і втечі владної верхівки на чолі з Віктором Януковичем до Росії, яка в той час уже починала окуповувати Крим, в оновленій Україні відбулася знаменна подія.

21 лютого 2019 року набули чинності зміни до Конституції, які закріплюють прагнення нашої держави до вступу в НАТО і ЄС. Відтепер Верховна Рада на конституційному рівні зобов’язана реалізувати стратегічний курс держави на набуття повноправного членства в Європейському Союзі та Організації Північноатлантичного договору, Кабмін, відповідно, повинен забезпечувати реалізацію цього курсу, а Президент – виступати його гарантом. І навіть якщо до влади прийде черговий “янукович”, так просто зіштовхнути державу з європейського шляху або запровадити “позаблоковість” йому вже не вдасться.

Звісно, хочеться вірити в те, що такої страшної помилки Україна більше не зробить. Тисячі вбитих російськими окупантами українців і загарбані території яскраво показали, з якого боку нам чекати ворога. А підтримка міжнародної спільноти, передусім Євросоюзу та США, які досить дієво тиснуть на Росію санкціями, довела, хто наш друг.

Саме тому Петро Порошенко, якому випало очолити державу в найскладніший період з часу здобуття Незалежності, ініціював зміни до Конституції – як перший Президент, який не лише на словах задекларував проєвропейський курс України, а й послідовно та ефективно впроваджує його на ділі. Підписання Угоди про Асоціацію з Європейським Союзом, здобуття безвізового режиму, визнання європейської і євроатлантичної перспективи України з боку ЄС і НАТО – ці здобутки Порошенка вимушено визнають навіть його запеклі критики й політичні опоненти. Хоча до того, як усе це було здійснено, вони не скупилися на дошкульні коментарі: мовляв, “це неможливо”, “нічого не вдасться”, “Порошенко просто піариться”. Тепер такі самі “шпильки” стосуються його наступної мети: як обіцяє Президент, вже в 2023 році Україна отримає План дій щодо членства в НАТО і подасть заявку на вступ у ЄС. Мета й справді амбітна. Але, як свідчить досвід першої президентської каденції Порошенка, цілком реалістична. “Якби нам хтось сім років тому сказав, що Україна з нічого зробить армію і під час колосальної кризи отримає безвізовий режим з Європейським Союзом, що ми зараз будемо говорити про членство в НАТО як реальну перспективу, – напевно, нам би ніхто не повірив”, - каже політолог Сергій Таран. І наголошує: якщо нинішній політичний курс збережеться, то і Україна може отримати План дій щодо членства в НАТО вже у 2023 році, а протягом наступних п’яти років – стати повноцінним учасником Північноатлантичного Альянсу. “Головне, щоб політичний клас не втратив свій шанс, як це вже було у 2000-х роках”, - зауважує експерт.

Про те, що десять років тому Україна змарнувала можливість отримати ПДЧ через відсутність єдиної лінії Президента, парламенту і Кабміну, перед підписанням закону про “євроінтеграційні” зміни до Конституції нагадав і Президент Порошенко. В ту мить, коли він ставив підпис під цим історичним законодавчим актом, поруч на парламентській трибуні стояли Голова Верховної Ради Андрій Парубій та Прем’єр-міністр Володимир Гройсман, засвідчивши: сьогодні позиція всіх гілок влади щодо європейської і євроатлантичної інтеграції – єдина.

Із сесійної зали за цим спостерігав один з очільників Євросоюзу, президент Європейської Ради Дональд Туск. У блискучій промові на спеціальному засіданні ВР у зв’язку з 5-ми роковинами початку російської агресії, повністю виголошеній українською мовою, він запевнив Україну в повній підтримці з боку ЄС. І наголосив: “Ваша боротьба за незалежність і цілісність України – це не тільки героїчний опір агресії, а й систематична реформа вашої держави, економічна відбудова та продумана, розсудлива і послідовна дипломатія. ЄС визнає європейські прагнення України і вітає її європейський вибір. Не лише від свого імені, а від імені всього Європейського Союзу хочу повторити: ми з вами!” - наголосив Туск.

Схожі слова під час нещодавніх зустрічей з Петром Порошенком пролунали від віце-президента США Майка Пенса, канцлера ФРН Ангели Меркель та інших закордонних “важковаговиків”. І якщо раніше від них нерідко можна було почути й критику, то останнім часом критичних слів усе менше, а компліментів – більше. Міжнародна спільнота чітко дає зрозуміти, що бачить і поважає той величезний поступ, які за ці роки здійснила Україна, незважаючи на війну.

“Я дуже ціную вашу особисту роль [у цьому поступі], пане Президенте. Ви маєте гарні причини пишатись. Це не лише моя особиста думка. Ваша репутація та репутація всієї країни є дуже високою не тільки в Брюсселі, а й у всіх столицях Європи. Ви заслужили таку репутацію”, - наголосив у розмові з Порошенком Дональд Туск.

“Я не бачу, хто з нинішніх кандидатів міг би конкурувати з чинним Президентом на дипломатичному полі”, - коментує правозахисник і відомий моральний авторитет Мирослав Маринович. І це таки факт: як дипломат, Порошенко серед усіх претендентів на президентську булаву – поза конкуренцією. “За Юлією Володимирівною [Тимошенко] тягнеться довгий шлейф випадків, коли власні чи партійні інтереси вона ставила вище за інтереси національні. Володимиру Зеленському легко завоювати симпатії телеглядачів, але західні дипломати «Квартал-95» не дивитимуться. Мало того, його перші пропозиції щодо «встановлення миру» відгонять кричущим невіглаством, якщо не сказати ще сильніше”, - наголошує Маринович.

Порошенко єдиний з кандидатів наголошує, що Україна має встановити мир на Донбасі завдяки перемозі, а не заграванням з агресором, і що наша стратегічна мета – вступ до НАТО. “Лише повноправне членство в Європейському Союзі та Північноатлантичному Альянсі остаточно і безповоротно гарантує нашу українську державну незалежність, нашу українську національну безпеку”, - йдеться в програмі чинного глави держави. Його конкуренти про це просто... не згадують.

«Я не виключаю, що багато кандидатів просто не хочуть сваритися з Росією”, - вважає політолог Таран.

“Серед кандидатів чітко викреслилась чорно-біла картина: хто за перемогу і європейський та євроатлантичний шлях розвитку і хто – за примирення та капітуляцію України Росії”, - погоджується народний депутат Володимир Куренной.

Багато хто в цьому контексті згадує, як десять років тому на Мюнхенській конференції тодішня прем’єр-міністр Юлія Тимошенко заявила, що Україна не може бути членом НАТО, бо, мовляв, “повинна брати до уваги позицію Росії”. Саме така беззуба позиція політиків, які боялися “образити” Росію, зрештою й призвела до війни. Позаблоковість, як бачимо, Україну не врятувала. А на державу, яка є членом НАТО, не наважився б напасти навіть такий божевільний “собиратель русских земель”, як Володимир Путін. “Той, хто боїться сказати слово «НАТО», хто боїться сказати «Європейський Союж» у своїй передвиборчий кампанії – той фактично боїться сказати слово «незалежна Україна»”, - вважає нардеп Куренной.

“Сьогодні ми не збираємося озиратися на Росію. Ми не будемо питати дозволу в Путіна, куди нам рухатися далі. Ми йдемо своїм шляхом. Ми самі ухвалюємо рішення, як забезпечити власну безпеку, суверенітет і територіальну цілісність”, - наголосив Президент Порошенко, підписуючи закон про конституційні зміни. Зрозуміло, що Путіну і його кремлівській компанії такі заяви, м’яко кажучи, дуже не подобаються. “Тому вони атакують Порошенка і намагаються його ослабити. Вони дуже хочуть, щоб Порошенко втратив владу і, думаю, сподіваються досягти якихось більш прийнятних для Росії домовленостей з новою владою...” - пояснив спецпредставник Держдепартаменту США Курт Волкер.

“Для Росії наші вибори – це шанс виграти війну «малою кров’ю». Тобто руками самих українців посадити в крісло Президента поступливу особу, а в парламент – набрати блазнів, які за гроші готові продати навіть рідну маму, - констатує ветеран АТО Леонід Остальцев. - Для цього Путіну треба виграти лише один бій: за уми українців. Тоді й війна буде виграна”. І тільки від нас залежить, чи ми йому це дозволимо.

За матеріалами українських мас-медіа

 

БОРИС ТАРАСЮК У ДРОГОБИЧІ

8 березня із громадськістю Дрогобиччини зустрівся український дипломат і політик, двічі міністр закордонних справ України, народний депутат Верховної Ради України п’яти скликань, заступник голови партії ВО «Батьківщина» Борис Тарасюк.

До Дрогобича він прибув разом із експертом з військових питань Воєнного кабінету Юлії Тимошенко Артуром Горбенком. Спілкування з мешканцями нашого краю відбулося у концертній залі ансамблю «Верховина».

А перед тим гості нашого міста відвідали унікальну пам’ятку сакрального мистецтва, що внесена до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, – церкву святого Юра. Ця екскурсія, за словами політиків, справила на них незабутнє враження. Згодом гості прогулялися центральною частиною старовинного Дрогобича…

Виступаючи перед громадськістю, Борис Тарасюк закликав присутніх бути відповідальними й обов’язково взяти участь у виборах Президента України. Він також закликав підтримати кандидатуру Юлії Тимошенко і навів низку вагомих аргументів на користь лідера ВО «Батьківщина». Юлія Володимирівна – досвідчений політик і управлінець, адже двічі була Прем’єр-міністром; упродовж останніх років вона є лідером соцопитувань; за свої переконання два рази була за ґратами; її передвиборчу програму «Новий курс країни» тривалий час розробляли провідні фахівці. За перші 100 днів на посту Президента Ю.Тимошенко обіцяє знизити ціни на газ для населення до 3,55 грн. за 1 куб. м і готова піти у відставку, якщо цього не зробить. Кандидат пропонує у майбутньому взагалі скасувати посаду Президента, збільшити виплати за народження дитини до 50, 100 та 150 тис грн. відповідно за першу, другу, третю і більше дітей. За 5 років планується довести середню зарплату в державі до 1000 доларів, повернувши в такий спосіб додому заробітчан. Юлія Тимошенко робить ставку на страхову медицину, має намір запровадити фінансову підтримку фермерів, пільгове кредитування бізнесу і житла для молодих сімей, залишати більше податків місцевим громадам, створити Громадську раду України з великими повноваженням та ін.

Щодо пошуків мирного врегулювання ситуації на Сході України, Юлія Тимошенко пропонує замість Нормандського формату створити новий – за участю США, Великобританії, Німеччини, Франції та ЄС і вимагати від цих країн дотримання положень Будапештського меморандуму, який гарантував безпеку України.

Про інші положення передвиборчої програми кандидата у військовій галузі розповів генерал-лейтенант Артур Горбенко.

Згодом гості Дрогобича мали змогу поспілкуватися з громадою, відповідаючи на запитання присутніх. Вони стосувалися розвитку села, будівництва доріг, конфлікту у Керченській протоці, імовірності фальсифікацій на виборах та ін.

На завершення Борисові Тарасюку та Артурові Горбенку подарували квіти і сувеніри на згадку про Дрогобич. Згодом гості та представники міської й районної організацій ВО «Батьківщина» поклали квіти до пам’ятника Тарасу Шевченкові у переддень відзначення 205-ї річниці від дня його народження.

На фото: Борис Тарасюк під час екскурсії у храмі св. Юра.

 

КУЛЬТУРА І ЛІТЕРАТУРА

«Найбільша жінка Галицької землі»

5-го березня в рамках щорічного Теоретико-методологічного семінару ім. Василя Іванишина, на філологічному факультеті ДДПУ ім. І.Франка відбулася презентація монографії докторки філологічних наук Алли Швець «Жінка з хистом Аріадни: Життєвий світ Наталії Кобринської в генераційному, світоглядному і творчому вимірах» (Львів, 2018). Ініціатором акції стала кафедра української літератури і теорії літератури (завідувач – проф. Петро Іванишин).

Алла Швець представляє Львівський Інститут Івана Франка, де вона працює заступником директора, і водночас Всеукраїнську громадську організацію «Союз українок», у якій завідує відділом науки. Монографія авторки вже отримала потужний резонанс в культурі України: цьогоріч вона перемогла в номінації «Літературознавство» на всеукраїнському конкурсі «Книжка року».

Постать Наталії Кобринської (1851 – 1920) є знаковою для української літератури ХІХ–ХХ ст., оскільки ця письменниця виявилася на гребені важливих ідейних та естетичних процесів, які кардинально змінили обличчя цілої української культури. Сформувавшись у патріотичній і висококультурній родині, у відносно молодому віці вона стала лідеркою жіночого емансипаційного руху; водночас була однією з перших, хто взявся розвивати тоді революційну за своєю естетикою літературну програму – реалізму; а в другій половині свого творчого життя Н.Кобринська дала зразки прекрасної модерністської психологічної прози. Та, попри таку значущість в національній культурі, як наголосила Алла Швець, цій обдарованій і глибокій жінці за життя не довелося зазнати повноцінного літературного визнання. Власне, ця проблема і її інтерпретації склали головну інтригу наукового дослідження.

Розповідаючи про Н.Кобринську, дослідниця представила широку панораму галицького культурного й інтелектуального життя зламу ХІХ–ХХ ст., занурилася у людинознавчі глибини крізь призму психологічно цікавого листування літераторки, пояснила складні і повчальні її взаємини з відомими постатями української культури (І.Франком, М.Павликом, Ольгою Кобилянською, М.Драгомановим, О.Терлецьким, П.Кулішем, Ганною Барвінок (О.Куліш), М.Грушевським). Книга подає водночас ґрунтовний аналіз художніх здобутків Н.Кобринської, є своєрідним перепрочитанням її доробку.

Залучивши до свого дослідження масу архівних документів, рідкісні і малознані спогади різних творчих людей, вибудувавши гнучку і поліваріантну методологічну програму студії, застосувавши найповніші теоретичні підходи літературознавчої інтерпретації, Алла Швець намалювала перед українською аудиторією надзвичайно психологічно колоритний, культурно значущий та інтелектуально багатий портрет, справді, «найбільшої жінки Галицької землі» (М.Лімницький). Жінки, яка прожила заразом яскраве (у перший період) і складне (у другий період) життя, відрікшись заради ідеї національного служіння від багатьох земних радощів, створивши у своєму творчому горінні один з найоригінальніших художніх дивосвітів слова і духу.

Олег БАГАН, доцент ДДПУ ім. І.Франка

 

Скромний плугатар Шевченківської «ниви»

Минулого тижня у музеї «Дрогобиччина» відбулася фотовиставка львівського фотожурналіста Йосипа Марухняка «З Кобзарем на прощу в Україні», приурочена 205-роковинам з дня народження Т.Г.Шевченка. на чисельних світлинах зафіксовано чимало історичних фактів, пов’язаних із життям і творчістю Кобзаря.

Про значимість фотодоробку Йосипа Марухняка говорили директор музею Алла Гладун, заввідділом Надія Кікта, викладач музичного коледжу Володимир Грабовський, громадський активіст Леся Лисак, а також однокурсник автора виставки Володимир Турмис і однокурсник Йосипової дружини Надії Тарас Метик.

Не обійшли своєю увагою виставку знані дрогобицькі фотомайстри Ігор Фецяк і Василь Ониськів. Зазвичай для Фецяка ці відвідини не мали екскурсійного характеру, позаяк йому ще довелося «фільмувати» цю мить і для історії.

Щодо самої тематичної виставки, то вона унікальна, бо є чимало світлин, які виконані Марухняком у властивій йому інтерпретації. Сам автор заявив, що якби знайшлися меценати і захотіли купити в подарунок музею ці світлини, то він залюбки пішов би їм назустріч.

В.Т.

Фото Ігоря ФЕЦЯКА

На фото: зустріч із минулим і сучасним в інтерпретації Й.Марухняка.

 

СПОРТ

ФК «Дрогобич» – переможець першості Львівщини

Традиційний ветеранський турнір з футзалу пам’яті Романа Шухевича (50 років і старші) відбувся у львівському спорткомплексі «Олімпік». Обласна першість зібрала 9 команд із різних куточків Львівщини.

ФК «Дрогобич» виступав у групі А. Його суперниками були: ФК «Меркурій», ТВД, ТЕТ та «Досвід-УНСО». Боротьба за вихід із групи розгорнулася не на жарт, практично усі команди мали шанси пройти до раунду плей-офф. Та в підсумку до півфіналів пробилися команди Дрогобича і «Меркурій» (Львів). У групі Б перші місця посіли ФК «Хоросно» та ФК «Яворів».

Півфінали і фінал турніру завершився без забитих голів. ФК «Дрогобич» у серії пенальті переміг ФК «Хоросно», а ФК «Яворів» також у футзальній лотереї був сильнішим за «Меркурій». У фіналі турніру також усе вирішувала серія пенальті. Нерви у гравців із Дрогобича виявилися міцнішими, ніж у представників Яворова. Тож саме ФК «Дрогобич» став переможцем змагань.

Склад дрогобицької команди: Микола Лісовський, Ігор Мачоган, Микола Дудич, Тарас Павліш, Володимир Пуровець, Іван Бішко, Серго Гоголадзе, Георгій Грущак, Ігор Височанський.

Наші футболісти дякують Дрогобицькій міській раді та адміністратору команди Романові Макуху за організацію поїздки на обласну першість. Окремо слід відзначити внесок керівника Футбольного клубу ветеранів Дрогобиччини, фіналіста Кубка України 1987 року Андрія Яніва, який відновив активну діяльність клубу. У найближчих планах наших ветеранів футболу – відновлення участі у всеукраїнських змаганнях.

Ярослав ГРИЦИК

 

Волинянам поступилися

Дрогобицька футбольна команда «Галичина» завершила боротьбу за приз ХХ Зимового турніру пам’яті заслуженого тренера України Ернеста Юста. У матчі 1/8 фіналу наші земляки з рахунком 0:2 поступилися юнацькій команді луцької «Волині» (U-19), яка виступає у Першій лізі чемпіонату України.

Матч відбувся 10 березня у Винниках на стадіоні ім. Б.Маркевича. На 20-й хвилині перший гол забив волинянин Ілля Теліковський. «Галичина» намагалася вирівняти становище, провела низку атак, але зрівняти рахунок не вдавалося. На 85-й хвилині Олег Фенюк забив другий м’яч, який фактично зняв питання щодо володаря путівки до чвертьфіналу.

Стартовий склад «Галичини»: Іван Сілецький, Роман Шпирка, Андрій Сенів, Роман Подоляк, Ігор Приходько, Роман Лещинський, Ігор Тершак, Іван Бутим, Олег Кобилянський, Тарас Рудавець, Роман Маланяк. Виходили на заміну: Вадим Бреньо, Юрій Федуняк, Юрій Сушинець, Остап Шпак, Віталій Швець, Павло Козловський.

Трускавецька «Вікторія» з рахунком 0:4 поступилася ФК «Миколаїв» і також зійшла з дистанції турніру пам’яті Ернеста Юста.

Тим часом дрогобичани продовжують підготовку до нового сезону у Прем’єр-лізі Львівщини. Стартує чемпіонат 7 квітня.

Ярослав ГРИЦИК



Создан 14 мар 2019



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником