ГАЛИЦЬКА ЗОРЯ

Новини в "ГЗ" від 13 червня 2019 р




Хто ощасливить наш край?

Одного разу публіцист, засновник «Тризуба» Василь Іванишин під час чергових відвідин нашої редакції (а це було в період якихось виборів) зазначив: «Приналежність до популярної партії не є еквівалентом порядності людини».

І ми вкотре переконуємося, що як тільки на хвилі суспільних симпатій виникають «партійні проекти», то як метелики на світло «злітаються» амбітні персонажі. Вони хочуть влади, точніше певних привілеїв, які досягаються завдяки мандату депутата. Ця перепустка відкриває двері до багатьох державних благ. Але, щоб нині потрапити до парламенту, особливо по мажоритарних округах, недостатньо залучитися підтримкою прохідної партії, потрібно ще й профінансувати свій марафон кругленькою сумою. Плата спостерігачам, членам комісій виборчих дільниць, ідеологічна агітація через ЗМІ – неповний перелік видатків. Наразі в Україні уже зареєструвалися по мажоритарці понад 120 кандидатів, на Дрогобиччині лише один: невідомий широкому загалу 26-річний працівник ЛОДА Назар Жолобович. Але, за неофіційними даними, уже майже 20 осіб мають намір поборотися за мандат депутата Верховної Ради.

Читачам, мабуть, цікаво знати, хто вирішив «ощасливити» наш край. Назву декілька прізвищ, які мають намір йти під партійними прапорами:

* Іван Піляк, Східницький селищний голова – від «Батьківщини»,

* Дмитро Огньов, аграрний підприємець – від «Голосу»,

* Михайло Задорожний, голова райспоживспілки – від «Європейської солідарності»,

* Євген Кулик, професор – від «Сила і честь»,

* Богдан Матківський, депутат ВР України – від «Громадянської позиції»,

* Олексій Балицький, заступник міського голови Трускавця – від «Свободи»,

* Михайло Сікора, голова Дрогобицької районної ради – від НРУ.

Окремо без партійної підтримки йтимуть на вибори:

* Роман Ілик, заступник міністра охорони здоров’я,

* Павло Барнацький, юрист,

* Василь Дуліб’яник, бізнесмен,

* Тарас Демко, підприємець,

* Ігор Курус, меценат, один із засновників Міжнародної премії І.Франка,

* Йосип Дяків, керівник автоперевізників.

Окрім згаданих осіб, ще буде чималенька група «парашутистів». Словом, веселі суспільно-політичні перипетії очікують на виборців.

Володимир ТУРМИС

 ***

А ТИМ ЧАСОМ…

Тарас Кучма до парламенту не збирається

7 червня під час прямого ефіру на радіо «Франкова Земля» міський голова Дрогобича, розповідаючи про передвиборчі перипетії у сесійній залі, спростував чутки про його можливу участь у виборах до Верховної Ради України.

«Для мене прерогативою є Дрогобич. Є політичні сили, які хотіли би, щоб я міг представляти їх у Верховній Раді. Але я їм усім відповів і заявляю офіційно громаді, що Тарас Ярославович Кучма не братиме участі у дочасних парламентських виборах. Бо прагну завершити те, що ми почали робити у нашому місті. Роботи дуже багато, і я просто не маю права зрадити виборців, які у мене повірили», - заявив міський голова.

Прес-служба ДМР

***

Уже сформовано окружну виборчу комісію у Дрогобицькому ТВО №121. Її очолила Галина Гайдук (ВО «Батьківщина»), її заступник – Світлана Лесик («Самопоміч»), секретар – Олег Петренко (БПП «Солідарність»).

 

ПОДІЯ

«Переполох у Трускавці»

11 червня у трускавецькому кінотеатрі «Злата» відбулася прем’єра дитячого комедійного короткометражного фільму «Переполох у Трускавці» (режисер Олег Бачинський).

Фільм представила «Галицька кіношкола» Трускавця, що зуміла отримати кошти «Українського культурного фонду» для зйомки кінострічки за участю дітей та зірки кіно. Нею була одна з популярних акторок серіалу «Школа» Олена Курта, яка завітала на прем’єру фільму до міста-курорту. Вона виконала головну роль.

Перемогу у конкурсі «Українського культурного фонду» вдалося здобути завдяки наполегливості начальниці управління розвитку курорту Наталії Скибак.

У зйомках взяли участь актриси Львівського музично-драматичного театру ім. Ю.Дрогобича Ольга Дейнека, Алла Латишева-Крук та Наталія Рибалкіна, а також учні «Галицької кіношколи» та інші творчі особистості.

За сюжетом шкільний клас зі своєю вчителькою Оленою Борисівною вирушають до Трускавця на літературний фестиваль. Та за певним збігом обставин із ними в місті-курорті трапляються цікаві пригоди, які допомагають змінити ставлення головної героїні до свого життя…

Після перегляду фільму глядачі поспілкувалися з творчою групою. Усіх щиро привітав міський голова Трускавця Андрій Кульчинський.

Із неабияким подарунком приїхала зі столиці й Олена Курта (на фото). Вона привезла першу нагороду кінострічки «Переполох у Трускавці» – диплом за перше місце ХХІІІ Міжнародного фестивалю телевізійних фільмів, телерадіопрограм для дітей та юнацтва «Золоте курча» (м.Київ). Глядачі зустріли цю приємну звістку гучними оплесками.

А згодом пані Олена довго і терпеливо робила селфі з усіма бажаючими та роздавала автографи.

Нагадаємо, «Галицька кіношкола» створена дрогобичанином Олегом Бачинським у 2012 році як освітній проект кіностудії «Провінція». Працює на базі місцевої школи-гімназії №2 як гурток Будинку дитячо-юнацької творчості Трускавця.

Це вже другий короткометражний художній фільм від «Галицької кіношколи», який отримав визнання на фестивалях і конкурсах. Першою є «Історія однієї каблучки».

Ярослав ГРИЦИК

Фото автора

 

Дрогобицький вишивальник гумору

Гумореска це – плід творчості доброї людини. Це – згусток прози у вдалій римі. Коли із 20 творів 5 з яких пішли у народ – значить народилася творча особистість. Степан Степанович Яким у молоді роки полюбляв дотепи і жарти, але всі вони так і заблукали десь на манівцях. І лише коли під натиском старших і молодших колег тепер він взявся за перо, то «нагріб» їх три десятки.

Але це – не витвір. Нині складно відтворити з пам’яті ті гуморески, коли вони сипалися як роса достатку. Втім, маємо те, що маємо. І не один  гуморист-пародист візьме до свого репертуару твір Степан Якима.

А щоб багато не говорити, і не висмоктувати з пальця епітети, на суд читача винесемо із збірника «Пастка», що нещодавно побачила світ. Смішні кавалки із життя Степан Яким майстерно нагаптував у своїй збірці «Пастка». Гадаю, це творче мистецтво припаде до душі багатьох шанувальників і прихильників гумору.

Хтось може дорікнути автору за знайомі гумористичні сюжети, мовляв, ніякої новизни немає уже ми це чули… Таким скептикам скажу наступне: спробуйте самі у прокрустове ложе гуморески втиснути у віршованій формі будь-яке оповідання чи життєйську смішну історію. А тоді ставайте критиком.

Степане Степановичу, гратулюємо, радіємо за Вас, і дай Боже, щоб Ви ще довго і довго не полишали своє перо.

В.Т.

 

ДРОГОБИЧ ДЕНЬ ЗА ДНЕМ

За працю – визнання

Минулого тижня у стінах ВР України було озвучене рішення щодо нагородження «Грамотою» першого заступника голови Дрогобицької міської ради Ігоря Германа. А уже на понеділковій нараді у Ратуші міський голова Тарас Кучма привітав свого колегу і підлеглого із цим визнанням.

Вл.інф.

 

Алла Гладун і далі керуватиме музеєм

7 червня відбулося друге засідання конкурсної комісії з добору на посаду директора музею «Дрогобиччина».

На неї претендували Алла Гладун, Лев Скоп та Олександр Максимов. Кожен із них презентував свою програму розвитку установи на один та п’ять років.

За результатами таємного голосування переможцем конкурсу стала Алла Володимирівна Гладун. Її підтримали 5 осіб, Лева Скопа – 2, один бюлетень визнано недійсним.

 

Дружитимемо з корейцями

16 червня до нас завітає офіційна делегація з південнокорейського міста Гам’янг для підписання договору про дружбу та співпрацю з Дрогобичем. Корейська делегація матиме зустріч з міським головою Тарасом Кучмою, їй презентуватимуть досягнення міста у галузях туризму та електронного врядування. Гості відвідають підприємства «Тандем» та «Українські медовари», храм Св. Юра, солеварню, історичну частину міста.

 

Школам полагодять дахи

За кошти бюджету Дрогобича у Стебницьких ЗОШ №6 та №18 відремонтують аварійні дахи, пошкоджені негодою.

З дорученням організувати фінансування робіт міський голова Тарас Кучма звернувся до керівників відділу освіти, відділу з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення, фінансового управління ДМР.

 

Медицину дофінансували з бюджету міста

Комунальним некомерційним підприємствам відділу охорони здоров’я ДМР надали фінансову підтримку в розмірі 5 млн 382 тис грн. на погашення заборгованості із зарплати працівникам закладів за травень ц.р.

Це – кошти від перевиконання дохідної частини міського бюджету. Рішення прийнято сесією міськради 6 червня.

 

Ремонт доріг відновили

Погода поліпшилася і відновилися ремонтні роботи на вулицях міста. Зокрема, триває поточний ремонт на вулиці Стрийській. Приступають до робіт у провулку Заводському, згодом – на вул. Спортивній. Планують ремонтувати вулиці: Є.Коновальця, В.Винниченка, Фабричну. Вулицю Грінченка мають замостити бруківкою.

Завершується замощення бруківкою тротуару на вулиці В.Чорновола, тривають роботи на площі Ринок. За умови належного фінансування згодом розпочнуть ремонт тротуарів на вулицях: М.Грушевського, Стрийській, О.Нижанківського, І.Франка, Будівельній.

 

На черзі – ремонт ліфтів

Сесія Дрогобицької міської ради збільшила статутний фонд КП «Управитель-ЖЕО» на 300 тисяч гривень.

Таке рішення ухвалила сесія ДМР.

Як роз’яснив керівник КП «Управитель-ЖЕО» Олег Майданюк, кошти необхідні, щоб усунути недоліки, зазначені у приписах після восьми експертних обстежень ліфтів у багатоповерхівках. Гроші спрямують на закупівлю запчастин, а ремонтуватимуть ліфти працівники КП.

Прес-служба ДМР

 

Бюджет країни очима дітей

5 червня у Головному управлінні ДФС у Львівській області відбулося урочисте нагородження переможців обласного конкурсу дитячої творчості «Бюджет країни – очима дитини», яких попередньо визначило компетентне журі.

Із понад 80 творів школярів, які цьогоріч надійшли для участі у конкурсі з усієї області, перемогу здобули 14 робіт талановитих дітей, ще 7 отримали заохочувальні призи. Учасники конкурсу малювали картини, писати твори про роль, місце і значення податків у сьогоденні чи створювали комп’ютерну анімацію на цю тему.

Приємно відзначити, що у номінації «Літературні твори» знову відзначилися юні дрогобичанки. У віковій категорії 7-11 років Надія Василишин посіла І місце, Зоряна Грицик – ІІ місце. У категорії 12-15 років перше місце здобула Каміла Пумпа. Усі троє – вихованці Зразкової літературно-творчої студії «Любисток» Палацу дитячої та юнацької творчості (керівник студії – Калерія Луценко). Вони написали цікаві й неординарні казки про податки.

Дипломи переможців та подарунки учасники конкурсу отримали з рук першого заступника начальника ГУ ДФС у Львівській області Руслана Ганюка.

З нагоди урочистості відбувся святковий концерт колективів «Центру творчості дітей та юнацтва Галичини».

За матеріалами ГУ ДФС у Львівській області

 

Яскраво звітували «Прикарпатські візерунки»

9 червня 2019 року у Районному Народному домі відбувся звітний концерт ансамблю танцю «Прикарпатські візерунки» Палацу дитячої та юнацької творчості Дрогобича під назвою «Рух – це життя».

На сцену із хореографічними композиціями у постановці художнього керівника Ольги Максимищак виходили вихованці молодшої, середньої і старшої груп.

На свято з номерами завітали друзі колективу: Народний ансамбль танцю «Верховинка» Народного дому ім. І.Франка (худ. кер. Богдана Кос), Народний ансамбль «Чарівна сопілка» ПДЮТ (кер. Ореста Сивохіп), вокалісти Мар’яна Довбуш і Злата Тищенко.

У виконанні «Прикарпатських візерунків» глядачі побачили веселі жартівливі танці «Поварята», «Два веселі гуся» та «Кумасі», дуже динамічні «Канікули», «Польку» і «Козачок», патріотичну композицію «Брат за брата», ліричну постановку «Веснянка», і навіть «Новорічний танок». Завершував яскраву концертну програму, що пролетіла наче одна мить, спільний танець усіх груп «Малесенькі долоньки».

«Вальсом» дебютували на великій сцені п’ятирічні випускники Студії раннього розвитку «Краплинка» ПДЮТ.

Вели концерт випускники ансамблю «Прикарпатські візерунки» Вікторія Фаринович і Наталія Мисечко.

На завершення святкового дійства художнього керівника Ольгу Максимищак та її вихованців від імені колективу привітав в.о. директора Палацу дитячої та юнацької творчості Дрогобича Богдан Пристай.

Щирі слова подяки та квіти Ользі Романівні подарували вдячні вихованці. А ще було багато оплесків, посмішок, і, звісно, фотосесія на пам’ять.

Варто відзначити, що поруч із глядацькою залою експонувалася виставка творчих робіт вихованців гуртків ПДЮТ – «Ручне ткацтво» (кер. Галина Хом’як) та «Лялька в українському одязі» (Олександра Хрущик).

Ярослав ГРИЦИК

Фото автора

 

АНОНС

День міста Трускавець-2019: програма святкувань

14 червня

10:00 – 20:00 – майстер-класи народної творчості (біля музею історії Трускавця).

13:00 – 16:00 – дитячі розваги (біля бювету).

17:00 – урочиста хода містом, парад-дефіле духових оркестрів, відкриття Міжнародного фестивалю-конкурсу «Яскрава Симфонія Прикарпаття» (Майдан Незалежності).

15 червня

12:00 – 20:00 – виступ творчих колективів Буковини (Майдан Незалежності).

20:00 – вулична вистава (майданчик біля ресторану «На здоров’я»).

21:00 – 23:00 – «Ніч у музеї історії Трускавця».

16 червня

15:00 – 17:00 – гала-концерт учасників Фестивалю «Яскрава Симфонія Прикарпаття».

17:00 – 17:30 – Венеціанський карнавал: хода учасників театрального фестивалю вулицями міста до Майдану Незалежності.

17:30 – 18:30 – гала-концерт творчих колективів Буковини.

18:30 – 19:00 – урочиста академія. Виступ дитячих колективів «Кантус» та «Коліжанки». Великий святковий торт.

19:00 – 21:30 – великий святковий концерт (Майдан Незалежності).

 

 

Підсумки роботи ДП «Дрогобицький лісгосп»

за чотири місяці 2019 року

Підбиваючи  підсумки роботи підприємства з початку 2019 року, можна з впевненістю сказати, що початок 2019 року в ДП «Дрогобицький лісгосп» пройшов нелегко але продуктивно. Завдяки спільним зусиллям адміністрації та колективу, підприємство працює у правильному напрямку для збільшення економічних показників.

Попри важкий економічний стан в країні ДП «Дрогобицьке лісове господарство» вчасно сплачує всі платежі, а саме:

1. До державного бюджету сплачено 5 млн. 713 тис. грн.:

- ПДВ – 4 млн.103 тис. грн.;

- податок на прибуток – 225 тис. грн.;

- військовий податок – 188 тис. грн.;

- лісовий дохід (попенна плата за деревину) – 1 млн. 150 тис. грн.;

- дивіденди – 18 тис. грн.

2. До місцевого бюджету сплачено – 2 млн.896 тис. грн.:

- податок з доходів фізичних осіб – 2 млн.463 тис. грн.;

- лісовий дохід – 138 тис. грн.;

- плата за землю – 296 тис. грн.;

3. Єдиний соціальний внесок (пенсійний) – 2 млн.575 тис. грн.

Середньомісячна заробітна плата одного працівника за чотири місяці 2019 року становить 9282,03 грн., що на 1718,16 грн. більше на одного працівника, ніж за відповідний період 2018 року. Фонд оплати праці склав 11 млн. 631 тис. грн., що на 2млн.400 тис. грн. більше, ніж за відповідний період 2018 року.

У 2019 року підприємством було придбано автомобіль «IVECO», верстат багатопильний «Вальтер», напівпричіп, плуг лісовий, бетонні пили та багато інших механізмів. Проведено капітальний ремонт кранового господарства.

Заготівля лісопродукції від рубок головного користування та від рубок формування і оздоровлення лісів становить 22853 куб. м деревини. Реалізація лісопродукції склала 28 млн.050 тис. грн.

Усі вищезгадані лісогосподарські заходи проводяться згідно з матеріалами лісовпорядкування та санітарно-оздоровчими заходами.

Уся заготовлена лісопродукція реалізується на внутрішньому ринку через аукціонні торги.

На підприємстві функціонує електронний облік деревини. Вся деревина маркується і вивозиться винятково з бирками. Поєднання програми електронного обліку деревини з бухгалтерською програмою «1С» дало змогу автоматизувати всю виробничу і бухгалтерську роботу.

Турбота про вчасне і якісне відтворення лісових ресурсів, підвищення продуктивності та покращення їх породного складу було і є головним завданням у роботі нашого підприємства. Обсяги та якість лісовирощування є найкрасномовнішим показником лісогосподарського виробництва. Щороку створюються десятки гектарів лісових культур. Початок 2019 року теж не став винятком, за І квартал 2019 року в рамках акції «Майбутнє лісу у твої руках» лісовідновлення проведено на площі 52 га. На відтворення лісу було використано майже 217 тисяч сіянців головних лісоутворювальних порід, а саме: дуба звичайного – 173 тис., ялиці білої – 33 тис., бука лісового – 11 тис. Усі лісівники працюють стабільно, виконують необхідні планові завдання, зокрема з лісовідновлення і відтворення здорових лісових угідь. Жодна лісосічна ділянка не залишається без молодих насаджень.

ДП «Дрогобицький лісгосп» проводить обговорення всіх лісогосподарських заходів з місцевими громадами та завжди готове до співпраці з громадськістю. Саме тому вся діяльність підприємства розміщується на нашому офіційному сайті, а також на сторінці у соціальній мережі Facebook.

Прес-служба підприємства

 

ДСНСУ ЗАСТЕРІГАЄ

Обережно на воді!

Основними умовами безпеки на воді є суворе дотримання правил поведінки під час купання і катання на плавзасобах, постійний контроль за дітьми. Відпочинок допускається тільки у спеціально відведених місцевими органами влади та обладнаних для цього місцях. Безпечніше відпочивати у світлу частину доби, купатися – у безвітряну погоду при температурі води не менше +18, повітря не нижче +24.

Не лізьте у воду в незнайомому місці, уникайте швидкої течії, не заходьте у воду напідпитку, ніколи не плавайте наодинці. Купаючись у незнайомому місці – не пірнайте з берега, гірки, дерева; у воду слід входити неспішно, обережно пробуючи дно ногою; купатися краще там, де є рятувальні служби. До плавок слід прикріпляти шпильку, якщо далеко від берега судома зведе руку чи ногу, укол шпилькою допоможе відновити еластичність м’язів. Утримуйтеся від далеких запливів: переохолодження – головна причина трагедій.

Гірські ріки мають стрімку течію, що може збити з ніг, дно і береги кам’янисті, тож можна отримати важкі травми при падінні.

На морі треба завжди зважати на хвилі, які можуть перевернути людину. Варто бути обережними біля водорізів. Не пірнайте з них, бо вони дуже слизькі від водоростей. Не запливайте за буйки! Пірнання на мілководді або в незнайомих місцях загрожує травмами шийного відділу хребта і спинного мозку.

Якщо човен перевернувся, треба зберігати спокій і до прибуття рятувальників триматися за нього, штовхаючи до берега. Той, хто добре вміє плавати, повинен допомогти тому, хто не вміє, підтримувати його на плаву. Рятувати треба спочатку одного потопаючого, а потім іншого, а не одночасно кількох. Під час катання дітей необхідна присутність дорослого в кожному човні. Він мусить уміти керувати судном, добре плавати, знати прийоми надання невідкладної допомоги. Основною причиною загибелі людей на воді є страх. Часто тонуть люди, котрі вміють плавати і з самовпевненістю запливають далеко. Там можна потрапити у потік холодної води. Починає зводити ноги. Головне – не злякатися. Треба зануритися у воду і сильно потягти рукою на себе ступню за великий палець.

Тож будьте дуже обережні під час відпочинку на воді!

М.ГОРОДИСЬКИЙ, головний інспектор Дрогобицького РВ ГУ ДСНСУ у Львівській обл., майор служби ЦЗ

 

СВІТ СПОРТУ

Нещастя останніх хвилин

9 червня відбулися матчі 10 туру чемпіонату Львівщини з футболу у Прем’єр-лізі. Дрогобицька «Галичина» вдома приймала «Фенікс-Стефано» (Підмонастир). На жаль, вкотре у цьому сезоні наші земляки втратили очки на останніх хвилинах матчу.

У першому таймі господарі поля володіли ініціативою і мали дві гарні нагоди, щоб вийти вперед. Спершу нападник дрогобичан небезпечно пробив головою, а згодом гостей під час виходу сам-на-сам з воротарем урятував їхній страж воріт Андрій Жезло.

Другий там пройшов за територіальної переваги «Фенікса», щоправда особливо небезпечних моментів біля воріт «Галичини» не виникало. Здавалося, матч завершиться нульовою нічиєю. Однак… У вже компенсований арбітром час щастя посміхнулося гостям. На 90+4 хвилині Віталій Патуляк головою замкнув подачу партнера з кутового і підмонастирці вирвали перемогу – 1:0.

Натомість у матчі юнацьких складів «Галичина» перемогла з хокейним рахунком 9:2.

У дербі Миколаївського району зустрілися лідери Прем’єр-ліги. У напруженій боротьбі ФК «Миколаїв» переміг СКК «Демня» з рахунком 3:1 (юнаки – 5:0) і одноосібно очолив турнірну таблицю. «Демня» ж зазнала першої поразки в сезоні.

Результати інших матчів: ФК «Самбір» – «Гірник» (Новояворівськ) – 1:2 (2:2), «Енергетик-Рочин» (Добротвір) – ФК «Львів-Сокіл» (Борщовичі) – 1:3 (6:1), «Юність» (Гійче) – «Локомотив» (Рава-Руська) – 3:0 (3:0). Матч ФК «Мостиська» – ЛСК «Погонь» – 1:3 (0:4).

Отож, після десяти турів у турнірній таблиці лідирують: ФК «Миколаїв» – 25 очок, «Юність» (Верхня Білка) – 23, СКК «Демня» та «Фенікс-Стефано» (Підмонастир) – по 20. «Галичина» та ФК «Мостиська» поділяють 12-13 сходинки – в обох команд по 5 очок.

Юнацький склад дрогобичан – на сьомому місці (13 очок), а лідерами серед юнаків є: ФК «Миколаїв» – 24 очки, ФК «Самбір» – 22, «Погонь» (Львів) – 19.

Наступний матч «Галичина» зіграє у неділю, 16 червня, у Раві-Руській із «Локомотивом». А в суботу, 22 червня, дрогобичани вдома прийматимуть ФК «Мостиська».

Ярослав ГРИЦИК

 

«Галицькі леви» на Кубку Азова

1-2 червня в смт. Кирилівка Запорізької області відбувся другий всеукраїнський турнір Кубок Азовського моря з хортингу в розділах «Двобій» і «Сутичка».

Змагання на закінчення спортивного та навчального року та початок літа вдалися на всі 100 відсотків і довели своє право стати традиційними і навіть міжнародними. Вже цього року в Кирилівку з’їхалося 140 кращих юних бійців зі всієї України: Запоріжжя та область, Дніпро, Київ, Васильків, а також представники Львівщини – команда «Галицькі Леви» Дрогобицького осередку хортингу Львівської обласної федерації хортингу.

Попри те, що змагання проводилися лише в контактних розділах «Двобій» та «Сутичка», Запорізька область та Кирилівка планують в подальшому розвивати розділ «Показовий виступ», тож на урочистому відкритті турніру з презентацією технічних та акробатичних можливостей розділу виступили представники команди «Галицькі Леви» Остап Ліщинський, Данило Гера та Вероніка Ткачук (тренер Денис Іваницький).

А юні бійці нашої команди продемонстрували в Кирилівці справжній характер та волю до перемоги: золото в двох розділах – в «Сутичці» та «Двобої» у віковій категорії 10-11 років, вага 35-40 кг, виборов Вадим Дудник. Другим у «Сутичці» в категорії 10-11 років, вага 30-35 кг, став Максим Іванців. Третє місце в розділі «Сутичка» в категорії 10-11 років, 25-30 кг, здобув  найлегший учасник команди трускавчанин Володя Хомин (тренер Денис Іваницький). Перша золота медаль на перших виїзних змаганнях в активі і у 13-річного Олега Гірака у вазі 30-35 кг.

За допомогу в організації поїздки на змагання і на море в Кирилівку дякуємо ЗАТ СГК «Дніпро-Бескид» (генеральний директор Олександр Чебаненко), ТзОВ «ГКК «Карпати» (генеральний директор Лев Грицак), Тарасові Матоличу та Русланові Козиру.

Іра ЦИГАН

 

Вшанували пам’ять героя

Міжнародний футбольний турнір, присвячений пам’яті героя АТО Юрія Комара, проходив на базі Дрогобицького професійного політехнічного ліцею 29-30 травня.

Вшанувати пам’ять новітнього героя – нашого земляка, випускника ліцею Юрія Комара, який загинув у 2014 році в зоні АТО, виховувати в учнів почуття власної національної гідності, популяризація спорту – таку мету поставив перед собою організатори турніру – ДППЛ та ФК «Дрогобич».

За першість змагалися команди Стебницького, Бориславського, Меденицького професійних ліцеїв, ВПУ №19, команда наших іноземних друзів Комплекс шкіл №2 м.Остшешув (Польща), а також господарі заходу – футболісти Дрогобицького професійного політехнічного ліцею.

На урочисте відкриття Міжнародного футбольного турніру прибула родина Юрія Комара, делегація гостей з Польщі, волонтери.

У нашому календарі є багато знаменних  і радісних дат, святкових днів. Кожен із нетерпінням чекає і ретельно готується до них. Однак є серед них дні, які не потребують особливих святкувань, а вимагають великої відповідальності і високого рівня свідомості. Це дні, коли вшановуємо тих, хто віддав життя за Україну, заплатив найвищу ціну за нашу свободу. На превеликий жаль, кількість цих скорботних дат збільшується. Війна невблаганно продовжує забирати життя найкращих синів та доньок України.

Стривожені оченята маленької донечки, яка ніколи не побачить тата, щирі слова матері Юрія, з якими вона звернулася до учасників турніру, палка промова Оксани Володимирівни Козинкевич (завідувачки Палацу Потоцьких, м.Львів), повчальне слово волонтера п.Світлани, молитва військового капелана Андрія Дуди залишилися в пам’яті кожного. Їх із захопленням слухали учасники й гості турніру. Десятки молодих людей, яким будувати майбутнє України, отримали настанови, з якими їм іти в доросле життя.

Кор. «ГЗ»

 

І знову лаври – у дрогобичан

Нещодавно у Дрогобицькому музичному коледжі імені В.Барвінського відбулася першість області з бадмінтону серед студентів ВЗО І-ІІ рівнів акредитації.

Святостям заходу надав духовий оркестр під орудою Олега Соляра. Не обминув своєю увагою турнір і директор музичного коледжу, кандидат мистецвознаства Юрій Чумак.

У змаганнях взяли участь команди Дрогобича, Самбора, Нового Роздолу і Львова. Зазвичай всі спортивні заходи відбуваються під опікою кандидата в майстри спорту, екс-чемпіона України Валерія Юдашкіна, які проходять на належному рівні. Це уже фірмовий знак цієї людини. І варто зазначити що його вихованці (юніори) стали чемпіонами області, а саме: Біжецький Тарас, Шимоняк Дмитро, Медведюх Роман.

Серед дівчат перше місце зайняла команда Дрогобицького механіко-технологічного коледжу: Віроніка Захарчук, Бейба Мар’яна, Лужецька Олена (керівник фізвиховання О.Тарасюк).

А також слід відзначити секретаря змагань Ігоря М’язика, який добросовісно справлявся із своїми обов’язками.

Особлива подяка адміністрації музичного коледжу імені В.Барвінського за надання спортзалу для проведення змагань.

Андрій БІЛЕЦЬКИЙ

Фото Ігоря ЧИЖА

 

КРАЄЗНАВСТВО

Довгу історію Довгого ввібрав сільський музей

Хто їде з Дрогобича через селище Мединичі до Львова, той не може через 10-12 кілометрів не помилуватись із розлогого пагорба обіч придорожнього села Довгого цією мальовничою місциною Франкового Підгір’я. Мимоволі згадуються пам’ятні зі шкільної лави слова Лесі Українки: «Красо України, Подолля, розкинулось мило, недбало». Здається, вони написані і про Довге, бо Прикарпаття теж дуже мальовниче. Колись село писали як Довге-Мединицьке (бо у Карпатах на Дрогобиччині існує ще й гірське село Довге), а нині без прикметникової частини назви.

У кожного виникає запитання: чому воно Довге? А й справді, чому? Від довжини? Далебі що ні. По-перше, у різних областях України існує ціла група «довгих» топонімів. По-друге, їхні засновники ніяк не могли знати, якого вигляду набуде колись той чи інший населений пункт: видовженого, прямокутного, квадратного, круглого чи ще якогось. По-третє, народна етимологія дуже рідко збігається з науковою версією про походження того чи іншого топоніму. То що нам кажуть із цього приводу фахівці? Правдоподібно, українські «довгі» села могли отримати назву від ґотського (німецького) слова «дулґс» зі значенням «борг», «викуп». Показово, що в пам’яті жителів зберігся давніший варіант назви – Дульге, фактично того ж кореня, як і згадане слово «дулгс». Згідно з історичними джерелами, ґотський період української прадавньої минувшини датують ІІ-V ст.

Минуло багато століть. Після прокладення вирівняної у багатьох місцях «цісарської дороги» до Львова на початку ХІХ ст. село Довге опинилось оддалік від неї. Його власник пан Дульський, чиє прізвище теж виводять від слова «дулгс» (або інший пан Бєльський), виділив земельну ділянку біля дороги Дрогобич-Львів, замовив проєкт у вигляді села-вулиці, надавав селянам позику для будівництва хат і переселення на нове місце. Забудова почалася в 1825 р. Подібно засновувались і німецькі колонії в Галичині. Процес затягнувся, бо далеко не всі довжани хотіли переселятись. Тоді пан наказав своїм гайдукам застосувати до решти сімей примус. Котрі далі зволікали, після попередження їхні хати пустили з димом. Здається, аналогів забудови інших сіл за зразком Довгого Дрогобиччина не пам’ятає. У 1939 р. в селі проживало 1 тис. 160 осіб, в абсолютній більшості – українці. Нині їх налічується чи не втричі менше. На жаль, демографічна крива продовжує падати. І не лише в Довгому, «а скрізь на славній Україні».

Тут перекинемо місток у 2007 р. Творча група в складі автора цієї статті, а також історика і краєзнавця Петра Сов’яка, художника, директора Дрогобицької дитячої художньої школи, ініціатора й промотора втілення новаторської ідеї видання двотомної енциклопедичної ілюстрованої книги-альбому «Дрогобиччина: свідки епох» на одну тисячу сторінок про історію та старожитності всіх 113 міст, селищ, сіл, присілків Франкової землі Ігоря Шимка (як і в нашій книзі, прізвища подано за алфавітом), взялася об’їжджати район задля збирання матеріалів і фотографування об’єктів. До Довгого ми завітали 8 вересня 2007 р. Кого там зустріли, з ким спілкувалися і що побачили та сфотографували, подано в нашій книзі.

З-поміж інших вражень ми винесли звідти вигляд старенької занедбаної хатини неподалік львівської траси. З’ясувалось, що в ній народився музикант, художник, поет, член Спілки художників Республіки Молдова, Національної спілки журналістів України, Всеукраїнського об’єднання «Письменники Бойківщини», заслужений діяч мистецтв Молдови, заслужений працівник культури України, президент благодійного фонду «Відродження», голова громадської організації «Українці – художники Молдови», генерал-хорунжий українського козацтва Чорноморського козацького війська, Великий Пріор Великого Молдовського пріорства Міжнародної організації «Лицарський Орден Архистратига Михаїла», граф, кавалер різних нагородних орденів (он скільки в нього тих «членств», звань, титулів і відзнак!), автор низки книг Євген Осередчук (нар. у 1945 р.).

Тоді ми вперше почули про нього і про те, що він давно проживає в столиці Молдови Кишиневі, але за кожної слушної нагоди навідується до рідного села як магніту його української душі, незглибимого джерела творчого натхнення. Та ба. На Дрогобиччині про митця знали тільки окремі люди. З бажання розповісти про Є.Осередчука широкому загалові ваш покірний слуга надрукував у газеті «Високий Замок плюс Дрогобиччина» від 27 вересня 2007 р. статтю “Заслужений” в Україні та Молдові, але невідомий на рідній Дрогобиччині». У нас появилась думка про можливість ремонту й перетворення порожньої оселі кишинівського довжанина на сільський музей, бо чому би ні? До неї радо приєднався Є.Осередчук. Після цього зав’язались особисті контакти і спілкування.

Наступні п’ять років нам забрала робота над згаданою двотомною книгою. Зайнятий нею та іншими важливими і клопітними справами, І.Шимко, однак, узяв собі на карб будь-що втілити привабливу думку в життя. З притаманними йому рисами, знаннями й досвідом організатора, проектанта і дизайнера хатини для майбутнього музею та облаштування обійстя, він почав наполегливо «пробивати» задум через численні об’єктивні та суб’єктивні перепони. Скажімо, була немудра, але нібито логічна пропозиція розвалити хатину «до основанья, а затєм» спорудити на її місці новий будинок музею. Дякувати долі, затія «не пройшла». Руйнування позбавило б новий об’єкт автентичності та меморіальності, а село – мовчазного свідка життя і побуту минулих поколінь довжан. Та й майже певно не знайшлось би потрібних для нового будівництва коштів, яких завжди бракує на невідкладніші роботи.

Далі авторові цих рядків треба було би збитись на банальний і не цікавий загалові перелік наступних рішень, заходів і дій, чотирирічних багаторазових поїздок І.Шимка в село за свій кошт тощо, пов’язаних із затвердженням проєкту, ремонтом, підготовкою та внутрішнім облаштуванням об’єкту для музею. Серед інших питань виникала потреба недешевих нині приїздів з Кишинева й Є.Осередчука для юридичного оформлення даровизни хатини з обійстям рідному селу, зустрічей і очних та телефонних перемовин їх обох із представниками місцевої влади, закладення в районний бюджет коштів на музей і т. д. Інколи доходило до емоційних спалахів і дискусій. Всі ці попутні й супутні питання та обов’язки взяв на себе І.Шимко. Під його впливом справою створення музею перейнявся голова районної ради Михайло Сікора і став її лобістом на рівні районної влади. На стадії безпосереднього втілення задуму долучилось державне підприємство «Дрогобицьке лісове господарство», активні жителі села.

Рік за роком – справа рухалася вперед і врешті-решт стала доконаним фактом у галузі відродження культурного життя Дрогобиччини. Перший на Франковій землі музей історії та побуту села Довгого ім. Є.Осередчука набував зримішого вигляду, завершенішої форми і краєзнавчої привабливості. Хатину і прибудований ґанок покрили червоною дахівкою. Довжанці подарували чимало старожитніх меблів, побутових виробів, реманенту, знарядь праці, посуду, одягу предків, давніх світлин тощо. Їх акуратно розмістили у лівій більшій кімнаті та почасти сінях. Переобладнану меншу праву кімнату віддали для експозиції, присвяченій Є.Осередчукові.

Відомий митець, культурний і громадський діяч передав до музею свій автопортрет, частину малярських творів, зокрема, батьків і найближчої рідні, книги, фотографії, нагороди тощо. Зібрані спільно експонати доволі повно й об’ємно висвітлюють життя митця, художню та літературну творчість, культурно-громадську діяльність на благо рідної України і сусідньої Молдови, що фактично стала його другою Батьківщиною. Перед хатиною, знов-таки стараннями І.Шимка, встановили перенесений з цвинтаря немало понищений російськими окупантами пам’ятний хрест на честь скасування панщини в Галичині у 1848 р. Датований 1905 р., хрест колись стояв при в’їзді до села і був здвигнений з нагоди 50-річчя вікопомної події коштом національно свідомої селянки Парашки Маланяк. Нічим іншим уже невідома для односельчан, ця жінка пожертвувала свої гроші задля всієї громади. Воістину: «Що сховав ти, те пропало, що віддав ти, те твоє».

Урочистим днем освячення й відкриття музею, котрий носить ім’я, дякувати Господові, сущого Є.Осередчука (рідкісний нині факт; у курортному Трускавці високої честі прижиттєвого музею творчості та імені удостоювався лише народний художник України Михайло Білас), вибрали теплий недільний день 26 травня. Пополудні на сільському гостинці численно зібрались Осередчукові земляки. Приїхали багато гостей, зокрема козацький полковник Іон Вакаренко, голова райради Михайло Сікора, заступник голови райдержадміністрації з гуманітарних питань, історик і краєзнавець Володимир Ханас, начальниця районного відділу культури і туризму Надія Козар, голова Благодійного фонду ім. І.Франка Михайло Кравець, депутат Львівської обласної ради Михайло Задорожний, голова Товариства «Бойківщина» Любомир Сікора. Творчу, наукову і мистецьку групу гостей склали Роман Пастух, Микола Зимомря, Степан Яким, Василь Сторонський. Були присутні директорка Стебницької школи №11 ім. Героя України Тараса Зозулі Зеновія Левицька, батьки Героя Василь і Світлана Зозуля. У гущі подій перебував і сільський голова Василь Середяк.

Через обмаль місця біля музею частина присутніх спостерігали за пам’ятним дійством з гостинця. Обов’язки ведучого виконав методист райвідділу культури і туризму Осип Марущак. Чин освячення музею сповнили священики Василь Гой, Іван Паньків і Володимир Горін. Від мікрофону промовляли отці В.Гой і В.Горін, «винуватці»-супряги чи не найпам’ятнішої події в історії Довгого Є.Осередчук та І.Шимко, М. і Л.Сікори, В.Ханас, М.Задорожний, М.Зимомря, Р.Пастух, В.Середяк. Задушевно співали для присутніх вокально-інструментальний ансамбль «Марічка» районного Народного дому, вокальний жіночий колектив «Вишиванка» Народного дому зі Старого Села.

Відбулась і офіційна частини урочистої події районного, ба навіть всеукраїнського і міжнародного мірила. Від імені й за дорученням Великого Молдовського пріорства Міжнародної організації «Лицарський Орден Архистратига Михаїла» Є.Осередчук вручив І.Шимкові та Р.Пастухові високі нагрудні відзнаки – нумеровані Лицарські Хрести Заслуги ІV ступеня. У Грамотах до відзнак сказано, що їх удостоєно «за заслуги в примноженні добра на землі та за велику жертовну працю в налагодженні дружби між народами Молдови і України». Сказано ж, що велике видно з віддалі, бо нема пророків у своїй Вітчизні. Крім того, митець подарував свої книги В.Ханасові та М.Задорожному. Сільський голова В. Середяк від імені вдячних жителів Довгого подарував Є.Осередчукові вишиту сорочку роботи сільських майстринь. Присутні М.Зимомря удвох із М.Кравцем передали для музею однотомник вибраних творів І.Франка. Неформальним завершенням свята стала дружня гостина в сусідньому селі Опарах.

Наскільки важливо й потрібно повсякчас розвивати музейну справу в незалежній Україні, свідчить досвід Японії, де щороку до існуючих долучаються понад сто нових музеїв. Ось чому, окрім інших чинників і причин, японці ввійшли до числа найкультурніших, найрозвинутіших і найбагатших націй світу. Зручне місце першого на Дрогобиччині музею історії та побуту села Довгого ім. Є.Осередчука робить його культурно, туристично та екскурсійно привабливим. Адже музей можна вважати дзеркалом, маленькою частиною великої минувшини не тільки цього населеного пункту, але й усієї Галичини. Гості повезуть додому нові знання з історії та побуту своїх пращурів. У цьому й полягає непроминуща заслуга всіх тих діяльних людей, завдяки яким разом із відкриттям музею ще приросла українська культура.

Перша довжанська «ластівка» весни не робить, але голосить її прихід. Раніше чи пізніше він завітає в інші прикарпатські села. Дай Боже, щоб це сталося неодмінно раніше.

Роман ПАСТУХ, журналіст, письменник, краєзнавець

 



Создан 13 июн 2019



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником