ГАЛИЦЬКА ЗОРЯ


Новини в "ГЗ" від 27 червня 2019 р




Роман Ілик

якщо на те буде воля виборців,

представлятиме Дрогобиччину у парламенті

Заступник Міністра охорони здоров’я Роман Ілик братиме участь у дострокових виборах до Верховної Ради. Центральна виборча комісія офіційно зареєструвала його кандидатом у народні депутати.

Роман Ілик: «Я прийняв однозначне рішення балотуватися до Верховної Ради. Для мене дуже важливо представляти саме 121 округ, Дрогобич, де працював, Борислав, де народився і Трускавець, який для мене теж є рідним. Я знаю як треба допомогти своєму краю, знаю проблеми і обіцяю всіляко допомагати. Екологія, медицина та інфраструктура – це мої пріоритети. Парламенту дуже потрібні кваліфіковані фахівці».

Зазначимо,Роман Ілик народився 1963 року в Бориславі. Батько трьох доньок. Його мати походить із Сільця. Батько – з Борислава. Сьогодні працює у Києві заступником Міністра охорони здоров’я України. Він - наш земляк, який проживає у Дрогобичі та присвятив себе професійній роботі на лікарській ниві. Після навчання у Бориславському медучилищі Роман Ілик закінчив Івано-Франківський державний медичний інститут. Здобув ступінь доктора медичних наук.

У 2012 році, коли Україні загрожував режим Януковича, Романа Ілика обрали народним депутатом від Дрогобиччини. У ті складні часи він зберіг відданість своєму виборцю і разом із тисячами українців відстояв Українську державу і національну гідність українців на Майдані Незалежності.

Роман Ілик один із тих, кого називають справжнім державником. Його головним здобутком в уряді є програма “Доступні ліки”, що дозволила знизити вартість медикаментів, зокрема імпортних. За окремими позиціями ціна знизилася на 70 відсотків. Ліки стали доступнішими для українців.

Роман Ілик ніколи не забуває про свій рідний край. Він залучив до наших лікарень чимало дороговартісного обладнання, зокрема, для передчасного виявлення онко- і серцево-судинних захворювань.

 

Будьмо гідними

Вся історія українського народу – це історія боротьби за збереження своєї самобутності і створення незалежної держави. На вівтар цієї боротьби поклали своє життя тисячі, мільйони кращих синів і дочок України.

У 20-х числах червня (20-30.06) виповниться 368 років від дня вікопомної, червневої битви українських козаків під проводом Б.Хмельницького за незалежну Україну проти Речі Посполитої під Берестечком.

Берестецька битва, козацька звитяга, козацькі могили… Ці слова незгасними літерами вписані на скрижалях багатовікової історії України. Вони символізують мужність, відвагу, самопожертву її учасників. Багато з них віддали найдорожче, що мали – своє життя за честь, за волю, за Незалежність України.

В річницю битви з усіх куточків України і за її меж їдуть, йдуть у Берестечко як на прощу, щоб помолитися за упокій душі Героїв, щоб на їх могили покласти запашні літні квіти, щоб гідно вшанувати своїх героїв-синів…

І так було протягом віків.

Незламні Герої Берестечка надихають своєю звитягою і наших новітніх Героїв на сході України у війні із Росією.

Буття новообраного президента п. Зеленського, дочасні вибори до Верховної Ради, презентація нових блоків і партій і їхні рейтинги у соцмережах нагадали мені уривок із поеми Ліни Костенко «Берестечко»:

Всі хочуть булави, всі борються за власть.

Та й буде булава – як макова голівка.

Отак поторохтять, і знову хтось продасть.

Не той, так той. Там зрада, там злодійство.

Там вигнали Сомка, обрали слимака.

Там наливайківці побились з лободівцями.

Там ті об тих зламали держака.

Все хтось про когось видумає байку.

Усі ворота чорні від смоли.

Ті шило проміняли вже на швайку,

а ті в орли Тетерю призвели.

Там вибрали якогось чоловічка,

І думають, що це вже Вифлеєм.

Ще й прізвище хороше – Заплюйсвічка.

Отак одне одного й заплюєм.

Отак воно і йдеться до руїни.

Отак ми й загрузаємо в убозтво.

Є боротьба за долю України.

Все інше – то велике мискоборство.

«Нас тут триста, як скло, товариство лягло» - ці рядки із вірша Т. Шевченка «за Байраком байрак» часто лунають на Берестецькому полі під час відзначення вікопомної дати.

Битва під Берестечком була програна. Але не програна війна. Гетьман Богдан Хмельницький, вирвавшись із татарського полону, дуже швидко відновив свою армію. А Ян-Казимир не зміг скористатися плодами своєї піррової перемоги.

Сучасний польський історик В. Чаплинський пише, що Берестецька битва не означала «закінчення боротьби двох братніх народів», бо в 1652 році поляки зазнали важкої і кривавої поразки під Батогом, де були розгромлені українським військом.

Вічна слава Героям Берестечка і Батога!

«Слава Україні!» - «Героям слава!» - ці слова-вітання лунають із уст кожного захисника України, лунають на всіх стадіонах під час футбольних матчів, під час всіляких урочистостей, звеличуючи подвиги наших предків і сьогоднішніх захисників Вітчизни.

Отака історія, отака тяглість поколінь. Отож будьмо гідними звитяги наших славних пращурів і пам’ятаймо, що воююча Україна вимагає вибирати гідних синів і дочок у наш Парламент.

Україна чекає відважних, як леви,

Непохитних, як скелі, твердих, як алмаз,

В кого чиста душа, в кого серце сталеве,

Україна чекає, юнацтво,  на вас.

Б.Стельмах

З Богом і ясним розумом до Перемоги!

Костянтин ФЕДЬКІВ

 

Кандидатів уже майже два десятка 

ЦВК завершує реєстрацію кандидатів у депутати на позачергові парламентські вибори. У Дрогобицькому ТВО №121 станом на 26 червня, коли весртався номер, зареєстровано таких осіб:

Алєксєєв Михайло Васильович, 1979 р.н., головний бухгалтер ТОВ «Вілком», мешкає у Стрию, суб’єкт висування – партія «Правий сектор».

Гарасим’як Роман Іванович, 1979 р.н., тимчасово не працює, безпартійний, проживає у Трускавці, самовисування.

Демко Тарас Іванович, 1968 р.н., фізична особа-підприємець, член партії «Громадянська позиція», проживає у Дрогобичі, самовисування.

Дяків Йосип Михайлович, 1971 р.н., директор, МКП «Транс-Екіпаж», безпартійний, проживає в селі Літиня Дрогобицького району, самовисування.

Жирний Сергій Леонідович, 1980 р.н., директор, КП «Комбінат міського господарства», безпартійний, проживає в Івано-Франківську, самовисування.

Жолобович Назар Вікторович, 1993 р.н., провідний спеціаліст відділу молодіжної політики ЛОДА, проживає у Бориславі, самовисування.

Задорожний Михайло Леонович, 1966 р.н., голова правління Дрогобицької райспоживспілки, безпартійний, проживає у Дрогобичі суб’єкт висування – партія «Європейська Солідарність».

Ілик Роман Романович, 1963 р.н., заступник Міністра, Міністерство охорони здоров’я України, безпартійний, проживає у Дрогобичі, самовисування.

Кугівчак Степан Ярославович, 1968 р.н., мол. медпрацівник санаторію «Алмаз», член партії «Європейська Солідарність», проживає у смт Підбуж Дрогобицького району, самовисування.

Малихін Павло Володимирович, 1969 р.н., керівник Військово-цивільної адміністрації м.Авдіївка Донецької обл., проживає у с.Тарасівка Київської обл., самовисування.

Матківський Богдан Миронович, 1980 р.н., народний депутат України, проживає у Трускавці, суб’єкт висування – партія «Громадянська позиція».

Мисишин Олександр Степанович, 1969 р.н., генеральний директор, ТОВ «ВІП-Енерго», безпартійний, проживає у Києві, самовисування.

Огньов Дмитро Володимирович, 1975 р.н., власник ФГ «Меринос-Захід», тимчасово не працює, безпартійний, проживає у Києві, суб’єкт висування – партія «Голос».

Піляк Іван Євгенович, 1969 р.н., Східницький селищний голова, безпартійний, проживає у смт Східниця, суб’єкт висування – партія ВО «Батьківщина».

Руднєв Віктор Ігорович, 1974 р.н., тимчасово не працює, член «Радикальної партії Олега Ляшка», проживає у Бориславі, суб’єкт висування – «Радикальна партія Олега Ляшка».

Сікора Михайло Миколайович, 1957 р.н.,  голова Дрогобицької районної ради, член партії НРУ, проживає в с. Гаї Нижні, суб’єкт висування – партія «Народний Рух України».

Фідик Володимир Іванович, 1982 р.н., тимчасово не працює, проживає у Києві, безпартійний, самовисування.

***

Очевидно, що до цього списку додасться ще декілька кандидатів, чиї документи наразі перевіряють члени ЦВК. За нашою інформацією, на розгляді зараз перебувають дані науковця Євгена Володимировича Кулика (від партії «Сила і честь») та заступника директора з будівництва, львів’янина Ореста Ігоровича Саламахи (від «Слуги народу»).

Вл.інф.

 

І небо заплакало дощем…

22 червня, у День скорботи і вшанування пам’яті жертв Другої світової війни в Україні, у Дрогобичі відбулося поминальне віче.

Мешканці краю традиційно зібралися на території меморіального комплексу «Тюрма на Стрийській».

Скорботну панахиду відслужили священники Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ на чолі з владикою Ярославом Прирізом.

У проповіді владика Ярослав зауважив, що Україна потрапила у криваві жорна війни між двома людиноненависницькими режимами – фашистським і комуністичним, котрі до того були союзниками і ділили між собою Європу. Він також провів паралель між подіями 1941 року, коли радянська окупаційна влада знищувала українську інтелігенцію, та сьогоденням, коли промосковські сили знову прагнуть реваншу. Зокрема, розвороту до Росії, перегляду історії, скасування закону про українську мову, скуповуються телеканали для маніпулювання свідомістю громадян. Ярослав Приріз закликав присутніх не бути байдужими до того, що відбувається в державі, «бо байдужість також є злочином».

До учасників віча також звернувся народний депутат України Богдан Матківський. Він теж згадував про невинних жертв більшовицького терору, жахливо закатованих у тюрмі на Стрийській. І в цей момент легкий дощик переріс у справжню зливу. Владика Ярослав сказав: «Це сльози з неба…»

Церемонія покладання квітів пройшла під акомпанемент дощу. Разом із представниками громадськості це зробили і вклонилися до пам’ятного хреста заступники міського голови Дрогобича Ігор Герман та Володимир Коцюба, народний депутат України Богдан Матківський, депутат Львівської обласної ради Михайло Задорожний, голова Дрогобицької райради Михайло Сікора, ректор ДДПУ ім. І.Франка Надія Скотна.

За даними істориків, після початку війни, готуючись до відступу, наприкінці червня 1941 року у 26 внутрішніх тюрмах Західної України енкаведисти почали масово знищувати українців. За період від 22 червня до початку липня розстріляно і закатовано майже 24 тисячі так званих ворогів народу, яких до того часу не встигли стратити чи вивезти до Сибіру. У дрогобицькій тюрмі у цей час убили понад 1200 осіб.

Ярослав ГРИЦИК

Фото автора

 

Броницький – Сушко: 1:1

У четвер, 19 червня, у ратуші відбулася прес-конференція начальника відділу освіти Петра Сушка.

Головна тема зустрічі із журналістами – спростування інформації, озвученої нещодавно депутатом міської ради, директором Стебницької ЗОШ №18 Романом Броницьким з трибуни сесії. Нагадаємо, він заявив про непрозоре використання коштів у сфері освіти, зокрема про виділення грошей на ремонт шкіл лише вибраним керівникам, до яких він через свою позицію не належить. Адже ще у березні негода пошкодила плоску покрівлю у ЗОШ №18, а коштів на відновлення не виділяють.

Петро Сушко спростував публічну заяву Романа Броницького. Посадовець зауважив, що як і було домовлено, 70 тис грн. буде скеровано не ремонт даху з резервного фонду для ліквідації надзвичайних ситуацій. Частково обіцяла допомогти Стебницька міська рада, що є власником приміщення, але обіцянки не дотрималася. А ось коштів на такі роботи у відділі освіти просто нема. Як аргумент пан Сушко скрупульозно оприлюднив кошторис усіх видатків галузі, запланованих на 2019 рік. А залишкові 25 тис грн. розподілили між усіма закладами освіти для косметичних ремонтних робіт.

Окрім того, Петро Ярославович спростував інформацію, що ЗОШ №18 обділена у фінансуванні. Окрім коштів із загального фонду бюджету на зарплату освітянам, у 2016-2019 роках на школу з бюджету розвитку Дрогобича загалом виділили 486 тис грн. (у тому числі і співфінансуванння мікропроекту обласної ради).

На жаль, середня наповнюваність класів у ЗОШ №18 становить 23,77 учня на клас при нормі 25. А це означає, що цей заклад освіти доводиться дофінансовувати за рахунок інших шкіл, де наповнюваність є вищою.

Перо Сушко повідомив, що за результатами ЗНО Стебницька ЗОШ №18 у 2016-18 роках посідала 14-11 місця серед 16 шкіл. Практично нема учнів-переможців обласних предметних олімпіад. Так що колективу школи є над чим працювати. А емоційний виступ директора і звинувачення керівництва відділу освіти на сесії міської ради Петро Ярославович пояснив некомпетентністю і політичним популізмом депутата, можливо, пов’язаним з прицілом на майбутні вибори.

Відповідаючи на запитання журналістів, Петро Сушко розповів про ситуацію з приміщенням педагогічного ліцею. Річ у тім, що ДДПУ ім. І.Франка, відповідно до змін у законодавстві, вийшов із співзасновників ліцею. Тому тепер комунальний заклад освіти може перебувати у приміщенні державної форми власності лише сплачуючи орендну плату, встановлену Фондом держмайна України у розмірі 5% від балансової вартості об’єкта. А це майже 1 млн грн. на рік!

Тож зараз міська влада, шукаючи шляхи розв’язання проблеми, веде перемовини з керівництвом університету, а сесія міськради скерувала листа до Кабміну з проханням передати приміщення ліцею у комунальну власність.

Петро Сушко відзначив ще одну дивну закономірність: чомусь місто може надавати комунальні приміщення в оренду держустановам за символічну 1 грн. на рік, а державні установи – ні. Де справедливість?

Ярослав ГРИЦИК

Фото автора


НОВИНИ

Навчання у школах естетичного виховання дорожчає

24 червня виконавчий комітет ДМР ухвалив рішення «Про батьківську плату за навчання у школах естетичного виховання міст Дрогобича і Стебника».

Тож від 1 вересня ц.р. місячна плата за навчання у Дрогобицьких дитячих музичних школах №1 та №2 становитиме: фортепіанний відділ; естрадний сольний спів, гітара – 160 грн.; відділ народних інструментів: баян, акордеон, бандура, цимбали, сопілка; відділ струнно-смичкових інструментів; відділ духових та ударних інструментів; хоровий відділ – 140 грн.

Плата за навчання у Дрогобицькій дитячій художній школі становитиме 200 грн. на місяць.

У Стебницькій музичній школі плата буде такою: фортепіанний відділ – 130 грн.; відділ народних інструментів: гітара – 130 грн., баян, акордеон – 120 грн., бандура, цимбали, сопілка; відділ струнно-смичкових інструментів;  відділ духових та ударних інструментів – 110 грн.; вокально-естрадний відділ – 130 грн.; художній відділ – 100 грн.

Рішенням передбачено такий розподіл надходження від батьківської плати за навчання. У музичних школах: 70% – на зарплату; 30% – на розвиток матеріально-технічної бази шкіл; у художній школі: 30% – на зарплату; 70% – на розвиток бази. Місцеву пільгу – звільнення від оплати за навчання – отримають учні, батьки яких були (є) учасниками АТО, ООС та інших бойових дій.

 

Обласні кошти на ремонт доріг розподілені

Львівська обласна рада виділила 8 млн 300 тис грн. на ремонт доріг Дрогобича і Стебника.

Про це повідомив депутат обласної ради Андрій Ковч.

На капітальний ремонт вулиці М.Грушевського передбачено 4 мільйони гривень. Ще 1 мільйон 300 тисяч гривень надійде на капремонт вул. М.Шашкевича.

Три мільйони гривень скерують на капремонт ділянки вулиці Дрогобицької у Стебнику – від перехрестя з вул. М.Грушевського до перехрестя з вул. Трускавецькою.

Андрій Ковч подякував колегам-депутатам, зокрема тим, хто разом з ним відстоював інтереси Дрогобича та Стебника – Василю Масному та Юрію Нестору.

Прес-служба ДМР

***

А депутат Львівської обласної ради, член комісії з питань дорожнього господарства та інфраструктури Михайло Задорожний повідомив, що на ремонт доріг Львівщини з обласного бюджету найбільше коштів серед усіх районів отримав Дрогобицький – 35 млн 015 тис грн.

Ці гроші скерують на автошляхи: Дрогобич – Довголука – 1 млн грн.; Рихтичі – Михайлевичі – 200 тис грн.; Рихтичі – Вороблевичі – 900 тис грн.; Дрогобич – Дережичі – 250 тис грн.; Нове Село – Болехівці – 500 тис грн.; Почаєвичі – 800 тис грн.; Східниця – Пісочна (від Меденич до Пісочної) – 25 млн 870 тис грн.; Новошичі – Ріпчиці – 1 млн 600 тис грн.; Снятинка – Рихтичі – 680 тис грн.; Трускавець – Стебник – 2 млн грн., с.Раневичі – 200 тис грн.; с.Верхні Гаї – 150 тис грн.; с.Нижні Гаї – 1 млн грн.

До цього переліку слід додати кошти на ремонт дороги на вул. Володимира Великого у Бориславі – 500 тис. грн. та на вул. Залісся у Дрогобичі – 300 тис грн.

 

ПДЮТ очолив Богдан Пристай

Минулого тижня відбулося засідання конкурсної комісії відділу освіти ДМР із визначення переможця відбору на посаду директора Палацу дитячої та юнацької творчості Дрогобича.

Усі члени комісії проголосували за кандидатуру методиста Палацу дитячої та юнацької творчості з національно-патріотичного виховання, доцента кфафедри української мови ДДПУ ім. І.Франка, депутата міської ради Богдана Романовича Пристая. Він був єдиним учасником конкурсу, який виявив бажання очолити цей заклад позашкільної освіти.

Як і належить, Богдан Романович, який кілька місяців дотепер виконував обов’язки керівника, представив власне бачення діяльності і перспективи розвитку ПДЮТ.

 

Прощання з тоталітаризмом

Минулого тижня у селі Летня Дрогобицького району після перепоховання останків осіб, що були під радянським бетонним обеліском у центрі села, виконано вимоги Закону «Про декомунізацію».

Із благословення пароха УГКЦ о.Володимира Горіна та на підставі дозвільних документів працівники КП «Доля» Львівської обласної ради здійснили ексгумацію останків трьох осіб. Їх перепоховали на місцевому кладовищі.

Кор. «ГЗ»

 

КОРОТКО

Ремонтні нюанси щодо доріг Дрогобича

Кожен громадянин нашого міста, який має автівку, хоче, щоб дороги були якісними, без ям. І це їхня справедлива мрія! Але не всі відають, що на капітальний ремонт доріг скеровуються 60% коштів (експлуатаційний термін складає від 5 до 10 років), а на поточний – решту надходжень. Експлуатація таких доріг розрахована на рік. Можливо, у перспективі ця мінімальна пропорція буде змінюватися.

Як заявив міський голова Тарас Кучма, хотілося б, щоб дороги робилися на роки – ґрунтовно і якісно. У Дрогобичі є уже чимало доріг, які впорядкували за всіма стандартами. Люди їздять з комфортом, і не зауважують цього. Дай Боже, щоб через 5 років ми мали проблеми іншого характеру. І це неодмінно станеться, позаяк мерія постійно тримає руку на пульсі народногосподарського комплексу міста.

 

Дайте радіо в оселі!

На понеділкову нараду до Ратуші було запрошено начальника дрогобицького «Укртелекому», щоб той пояснив причину відсутності радіоточок в оселях дрогобичан.

Він прийшов із величезним списком будинків, де з тих чи інших причин вони не функціонують. Відверто кажучи, багатьом було ніяково слухати його виправдання. Людина володіє ситуацією, але не може вплинути на неї. Тому у квартирах дрогобичан не чути чарівного і приємного голосу радіожурналістки Лариси Геряк…

В.Т.

 

Крок до Європи

У Східниці урочисто відкрили куротний сезон і бювет мінеральної води

У день Пресвятої Трійці та професійного свята медичних працівників у курортному селищі Східниця стартував народно-пісенний фестиваль «Східницьке літо».

Заснований у 2011 році за ініціативи Східницького селищного голови Івана Піляка, культурно-мистецький захід став своєрідною візитівкою курорту. «Східницьке літо» триває впродовж усього відпочинкового сезону і приваблює до себе увагу не менше, ніж життєдайні джерела мінеральних вод разом із по-казковому багатою природою Карпат.

Програма заходів фестивалю дуже різноманітна, а особливо видовищним є міжнародний турнір повітряних куль, що скликає до Східниці повітроплавців не тільки з інших куточків України, але й закордону.

Центральною подією цьогорічного «Східницького літа» стало урочисте відкриття питтєвої галереї джерела «2с» із інформаційно-туристичним центром. Селищний голова Східниці Іван Піляк, якого, до речі, вважають головним організатором та ідейним натхненником всього, що відбувається сьогодні на курорті, у вступному слові назвав спорудження питтєвої галереї на одному із найпопулярніших джерел мінеральної води у Східниці дуже важливою подією у житті курортного селища. Адже на початку відпочинкового сезону спільними зусиллями усіх східничан збудовано новий, сучасний і головне – зручний для всіх бювет. Завдяки цьому вдасться розв’язати проблему черг, причому якість води та її цілющі властивості будуть збережені, а сам бювет разом із інформаційно-туристичним центром стане окрасою селища.

Вода із цього джерела унікальна, якій немає аналогів в Україні. Це мінеральна вода типу «Боржомі», котра нормалізує кислотно-лужний баланс у шлунку і зберігає свої цілющі властивості довше, ніж вода з інших джерел.

Інспектор із технагляду за виконанням будівельних робіт Микола Бутов відносить бювет до числа об’єктів, якими можна пишатися. «Я думаю, – наголошує пан Микола, – що і мешканцям Східниці, і відпочивальникам буде дуже приємно тут набирати воду. Вони будуть захищені від сонця, дощу, а головне – відпаде потреба вистоювати довжелезну чергу. Галерея утричі збільшила пропускну здатність джерела. Причому проектантам вдалося знайти таке технічне рішення, яке дозволяє набирати воду цілодобово. У світлу пору доби – безпосередньо у бюветі, а коли він зачиниться, то на джерелі.

Селищний голова Східниці Іван Піляк не приховував, що упорядкувати найбільш популярне джерело курорту було не просто. Тож не дивно, що під час чину освячення споруди із уст очільника Східниці пролунало багато подячних слів.

Після урочистого перерізання стрічки та освячення бювету основні події «Східницького літа» перенеслися на співоче поле літнього амфітеатру. У концертній програмі виступили: театр на ходулях «Глорія» з Дрогобича, студенти і викладачі Дрогобицького музичного коледжу ім. В.Барвінського, а також відомий український естрадний співак Іван NAVI. Як завжди, поряд із іменитими гостями таланти демонстрували східницькі самодіяльні артисти.

Петро МАГУР

Фото Ігоря ФЕЦЯКА

 

Акценти Сергія Квіта

Нещодавно в Дрогобичі побував і виступив із відкритою лекцією про місію університету в Дрогобицькому державному педагогічному університеті ім. І.Франка відомий український науковець, професор-філолог, есеїст, міністр освіти і науки України (2014-2016)Сергій Квіт.

Зараз п.Квіт очолює Національне агенство із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО), до сфери повноважень якого входить акредитація освітніх програм, інституційна акредитація ЗВО, акредитація спецрад по захисту дисертацій та акредитація незалежних агенцій, що самі будуть займатися акредитацію. Також створення університетських рейтингів, запровадження внутрішньої системи забезпечення якості тощо. Пропонуємо Вам коротку розмову із Сергієм Квітом за підсумками дрогобицьких вражень.

- Передусім запитаю про мету Вашогоприїзду до нашого міста і що Вас пов’язує з Дрогобичем?

- Мене пов’язують з Дрогобичем насамперед спогади про Василя Іванишина, який свого часу справив на мене великий вплив через свої книжки та живе спілкування. Поки був живий світлої пам’яті Василь Петрович, я бував у Вашому місті доволі часто з різними справами. Також я тісно співпрацюю з донцовознавцемОлегом Баганом, з яким ми навіть колись вчилися разом в Українському вільному університеті у Мюнхені, спільно працювали в редколегії колись впливового і, думаю, досить оригінального журналу «Українські проблеми», який заснував відомий дисидент, націоналіст-ідеолог, інтелектуал ЗеновійКрасівський і який мені пощастило редагувати впродовж 7-ми років. Тепер же я відвідав Дрогобич на запрошення кафедри української літератури, очолюваної сином Василя Іванишина, професором Петром Іванишиним. Відтак мав відкриту лекцію на тему внутрішнього забезпечення якості сучасного університету.

- Якими були головні акценти Вашої доповіді?

- Лише спираючись на розуміння власної унікальності, на усвідомлення своєї місії, традиції та внутрішньої культури, університет може досягнути стратегічної мети - стати унікальним центром академічності, привабливим для талановитої молоді. Існуютьс пеціальні інструменти і процедури внутрішнього забезпечення якості. Наприклад, університет повинен проводити регулярні опитування студентів, щоб бачити внутрішню динаміку, дбати про підвищення кваліфікації (професійний розвиток) своїх викладачів, плекати лідерство (здатність приймати відповідальні рішення на всіх рівнях управління), виробляти процедури перегляду й оновлення навчальних курсів та освітніх програм. Проте, мабуть, починати треба з уміння користуватися академічною автономією.

- Що саме є сутністю автономії університету?

- Університетська автономія має три основних складові частини: академічна, фінансова та організаційна. Після прийняття Закону України «Про вищу освіту» (2014), українські виші здобули таку ж академічну автономію, як і будь-які західні університети. Вони можуть засвідчувати свою унікальність через створення оригінальних освітніх програм, власних систем забезпечення якості, організацію освітнього процесу, демократизацію університетського життя. Разом з автономією приходить відповідальність за власну якість.

Водночас ми лише підходимо до справжньої фінансової автономії та зміни економіки вищої освіти, започаткованої в сталінські часи через систему т.зв. державного замовлення. На часі перехід до базового фінансування і перетворення українського університету на господарюючий суб’єкт. Тут головним має стати принцип: хто добре працює, той добре живе. Тобто академічна якість буде головною передумовою для належного фінансування, підвищення заробітної платні та створення потрібної матеріально-технічної бази.

- Ще Ви виступилинакультурологічному круглому столі «Нагуєвицькийполілог» в музеї І.Франка в Нагуєвичах на тему «Виклики і загрози перед Україною в сфері інформації». Про що йшлося?

- В Нагуєвичах ми мали з організаторами інші теми для обговорення. А саме, про розвиток медіа-сфери, у т.ч. у глобальному вимірі. Адже тепер ніхто не може почувати себе ізольованим від глобальних впливів. Розвиток новітніх медіа-технологій, соціальних мереж, таких феноменів, як пост-правда, даються взнаки по всьому світу. Україна тут не виняток. Включно з останніми президентськими виборами, які технологічно часто порівнюють з Брекзитом. У нас також чомусь стало можливим успішно застосовувати технологію «таргетованого» звертання до окремих соціальних груп, обіцяючи кожній з них те, що вона хоче почути. Хоч у комплексі такі обіцянки заперечують одна одну. Водночас масова медіа-авдиторія все менше хоче правдивої інформації про реальний перебіг політичних подій: люди відбирають для себе ті новини, які їм подобаються, на шкоду загальній картині. Тому на перший погляд виходять потреби захисту національної безпеки, у т.ч. у медійній площині, та піднесення політичної культури українського суспільства. Спадщина наших інтелектуальних велетнів, таких, як Іван Франко, може тут відіграти надзвичайно важливу роль.

Розмовляв Петро МАЦАН

 

СВІТ СПОРТУ

Перше коло – на завершенні

22 червня відбулися матчі 12 туру чемпіонату Львівщини з футболу у Прем’єр-лізі. Дрогобицька «Галичина» цей тур пропускала, оскільки її суперника – ФК «Мостиська» – дискваліфікували на 2 роки через грубе порушення регламенту змагань.

Результати інших матчів туру:

«Юність» (Верхня/Нижня Білка) – «Фенікс-Стефано» (Підмонастир) – 4:2 (1:3), «Юність» (Гійче) – «Гірник» (Новояворівськ) – 2:3 (1:4), «Енергетик-Рочин» (Добротвір) – СКК «Демня» – 1:5 (2:1), «Локомотив» (Рава-Руська) – ФК «Львів-Сокіл» (Борщовичі) – 3:0 (0:11), ФК «Миколаїв» – ЛСК «Погонь» (Львів) – 4:0 (3:1).

Останню гру першого кола «Галичина» зіграла 26 червня в гостях із ФК «Львів-Сокіл» (Борщовичі). Перемогли дрогобичани – 1:0. Відзначився Тарас Рудавець. Юнаки поступилися з рахунком 1:2.

Після 12 турів у турнірній таблиці лідирують: «Юність» (Верхня Білка) – 29 очок, «ФК «Миколаїв» – 25, СКК «Демня» – 23. Дрогобицька «Галичина» – на дев’ятій сходинці – 9 очок. Замикає таблицю, яка тепер складається з 12 колективів, «Енергетик-Рочин» (Добротвір) – 4 очки.

Юнацький склад дрогобичан посідає восьме місце (13 очок), а лідирують серед юнаків ФК «Миколаїв» – 24, ФК «Самбір» – 23, «Погонь» (Львів) – 22 очки.

Ярослав ГРИЦИК

 

Вони зуміли перемогти

Важливі річниці – цього тижня

Цієї суботи, 29 червня, минає 360 років з дня завершення Конотопської битви – бою, в якому козацькі війська під проводом гетьмана Івана Виговського розгромили московські полки.

Після підписання Виговським Гадяцького договору з Річчю Посполитою 1658 року війська царя Олексія Романова розпочали відкриту агресію на Лівобережжі. Майже три місяці вони тримали в облозі місто Конотоп, яке героїчно обороняв полковник Григорій Гуляницький. 28 червня 1659 року добре підготовлені полки козаків і кримських татар на чолі з гетьманом Іваном Виговським розпочали вирішальний бій. Уже наступного дня переможець був очевидний: 30 тисяч московитів було вбито, ще 5 тисяч полонено, решта втекли на схід.

Здавалося б, у гетьмана тепер були всі шанси виграти українсько-московську війну і здобути незалежність Української держави, але через супротив проросійських козацьких старшин і їх погрози Виговському вже за кілька місяців довелося зректися булави і повноважень.

Так, у нашій історії можемо знайти чимало виграних битв і водночас програних воєн, але не можна не згадати про великі перемоги української демократії. 28 червня ми відзначаємо ще одну важливу річницю – 23 роки з дня прийняття Конституції України!

Основний закон держави йшов через тернистий шлях до визнання: проєкт розглядався чотири роки, до нього вносили численні зміни, виникали дискусії, навіть була створена Конституційна комісія. Врешті 27 червня 1996 року відбулося засідання парламенту, яке тривало цілу добу. Вже під ранок основний закон прийняли, а тодішній президент України Леонід Кучма, відвідавши Верховну Раду, щиро подякував депутатам за ухвалення…

Христина ІВАНЦІВ



Создан 27 июн 2019



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником