ГАЛИЦЬКА ЗОРЯ

Новини в "ГЗ" від 31 жовтня 2019 р




«Мала конституція Дрогобича»:

останнє слово за мешканцями

Упродовж чотирьох місяців у Дрогобичі розробляють проєкт оновленого Статуту громади, оскільки чинний сьогодні Статут затвердили ще у 2009 році, а з цього часу у законодавстві відбулося чимало змін. Тож Статут потребує оновлення.

Проект Статуту великої громади, розроблений спільно з експертами Ради Європи.

У четвер, 24 жовтня, оновлений проєкт Статуту громади Дрогобича у приміщенні Молодіжного простору презентували для громадськості.

Презентація відбулася за участі керівника проекту Ради Європи «Сприяння участі громадян у демократичному процесі прийняття рішень в Україні» Володимира Кебала, а також експертів Максима Лукінюка та Максима Лациби.

«Статут міста – це основоположний документ, по суті мала Конституція громади. Це не просто собі документ, який покладуть у папку і він буде припадати пилом, це спеціально розроблена мапа чітких правил життя Дрогобича та громади, яка врахує усі особливості нашого міста та регіону загалом», - зазначив голова робочої групи з розробки проєкту оновленого Статуту, заступник міського голови Дрогобича Володимир Коцюба.

Також Володимир Коцюба розповів про процес розробки Статуту і подальші кроки до його втілення в життя: «Спільно з представниками виконавчої гілки влади, депутатського корпусу, громадськості та за підтримки Ради Європи ми напрацьовували оновлений Статут громади міста. Дрогобичани могли долучатися з пропозиціями навіть за допомогою е-сервісу «Е-консультації», в результаті чого внесено поправки до статті 39 Статуту про кадровий резерв та можливість студентам проходити стажування в органах місцевого самоврядування, а також про особливості збереження культурної спадщини. Також було враховано і пропозиції депутатського корпусу, обговорення з якими відбулось напередодні.

У Статуті визначено права, обов’язки, форми участі жителів громади у вирішенні питань місцевого значення, засади громадського контролю та звітування посадових осіб місцевого самоврядування тощо».

Міський голова Тарас Кучма відзначив готовність дрогобичан брати на себе відповідальність за долю міста, тому саме громаді необхідно давати в руки всі інструменти контролю та участі в управлінні ним.

Як зазначив експерт Ради Європи Максим Лукінюк, основною відмінністю оновленого Статуту від теперішнього є полегшення громадянам участі в управлінні містом, оскільки прописано чимало інструментів участі та процедуру їх використання: це громадський бюджет, е-петиції, звітування виконавчої та законодавчої гілок влади у місті та багато іншого.

Олег Дукас і Леся Сливка обґрунтували необхідність внесення пунктів щодо проходження стажування молоді в міськради та охорону культурної спадщини. Пропозиції до Статуту подала і депутат Дрогобицької міської ради Олена Жуковська.

«Дрогобич є нашим партнером і містом-лідером, досвідом якого ми ділимось з іншими містами. У співпраці ми і надалі зміцнюватимемо лідерські позиції міста, а цей документ, сподіваюсь, стане зразком для інших міст, оскільки тут закріплено багато механізмів взаємодії керівництва міста з мешканцями», - звернувся до присутніх керівник проекту Ради Європи Володимира Кебала.

Остаточний текст проекту Статуту буде оприлюднено на офіційному інтернет-порталі Дрогобицької міської ради. Якщо доповнень не буде, то в грудні проект затвердять на сесії міської ради.

Модератором заходу виступив начальник відділу ІТ та аналізу ДМР Станіслав Гайдер.

А напередодні, 23 жовтня, рекомендації та доповнення до Статуту громади внесли депутати Дрогобицької міської ради.

Як наголосив керуючий справами виконкому, заступник міського голови Володимир Коцюба, який очолює робочу групу з напрацювання проекту документа, участь депутатів у формуванні оновленого статуту є вкрай важливою, оскільки остаточну версію документу затверджуватимуть на сесії міськради, тож всі зауваження і пропозиції депутатів будуть враховані.

Максим Лациба, консультант Ради Європи, зазначив: «У Дрогобичі Статут громади ухвалили ще у 2009 році, сьогодні є потреба в оновленні, в тому числі через зміни у законодавстві».

Зокрема, у Статуті передбачено особливості проведення громадських слухань, е-сервіси: е-петиції, е-консультації, а також реалізацію місцевих ініціатив та механізми звітування міського голови і депутатів.

У майбутньому статут громади Дрогобича може лягти в основу статуту Дрогобицької ОТГ.

Також під час засідання обговорили можливості популяризації Статуту серед молоді.

Нагадаємо, що розроблення Статуту громади є частиною проекту «Дрогобич – Smart City».

Пресслужба ДМР

 

НОВИНИ

У пологовому – нова операційна

У галузі охорони здоров’я Дрогобича і Стебника реалізовано шостий проєкт місцевого розвитку у 2019 році.

Загалом з 2017 року реалізовано 17 мікропроєктів. У пологовому будинку це вже четвертий проєкт. Про це повідомив керівник відділу охорони здоров’я Володимир Чуба.

Керівник пологового будинку Володимир Штогрин роповів: «Проєкт, про який йде мова – капітальний ремонт операційної гінекологічного відділення Дрогобицького пологового будинку.

Для його реалізації залучено 498 тисяч гривень. 100 тис. грн. – внесок громади, 198 тис. грн. виділили з бюджету міста і 200 тис. грн. – з обласного. Велика подяка меценатами, які допомогли сформувати внесок громади, зокрема, братам Дуліб’яникам, панові Пінчаку, Оксані Чайківській, Василеві Танчуку, Романові Войтківу, Юрієві Остапчуку. Окрема дяка виконавцю робіт Іванові Демку».

Нагадаємо, раніше у Дрогобицькому пологовому будинку завдяки реалізації проєктів місцевого розвитку відремонтували дві операційні та одну передродову палату.

 

До кладовищ – безкоштовно 

З ініціативи керівництва міста 1 листопада, у День усіх святих та поминання померлих, дрогобичани можуть безкоштовно дістатися до кладовищ міста, які розташовані на вул. 22 Січня та П.Орлика.

Про це повідомляють у відділі економіки ДМР.

З 11:30 до 17:30 до кладовищ курсуватимуть безкоштовні автобуси за маршрутами:

ЦЕНТР (вул. В.Чорновола, 1) – КЛАДОВИЩЕ (вул. 22 Січня): вулиці В.Чорновола – Лесі Українки – П.Орлика – В.Великого – 22 Січня.

ЦЕНТР (вул В.Чорновола,1) – КЛАДОВИЩЕ (вул П.Орлика): вулиці В.Чорновола – Лесі Українки – П.Орлика.

Працівників КП «Муніципальна варта» спільно з працівниками поліції залучать до координації руху автотранспорту для уникнення заторів.

 

Почався опалювальний сезон 

У понеділок, 28 жовтня, у Дрогобичі розпочався опалювальний сезон 2019-2020 років.

Відповідне розпорядження 24 жовтня підписав міський голова Тарас Кучма.

Дрогобицькому відділенню ПАТ «Львівгаз» доручено у встановленому порядку провести своєчасне розпломбування вхідних засувок котелень та іншого газового обладнання. КП «Дрогобичтеплоенерго» має забезпечити подачу теплоносія в житлові будинки та інші приміщення в міру їх готовності та наявності заявок.

Директора КП «Управитель ЖЕО», голів правлінь ОСББ, ЖБК та інших споживачів зобов’язано забезпечити належний прийом теплоносія, надійну і безаварійну експлуатацію всіх інженерних мереж та обладнання впродовж всього опалювального сезону.

«З понеділка ми розпочали запускати котельні. Першочергово працюємо над тим, щоб теплими були батареї у лікарнях, 13 дитсадках, а також закладах освіти, де цього тижня немає канікул», - зазначив начальник КП «Дрогобичтеплоенерго» Ігор Хом’як.

Процес подачі теплоносія у житловому фонді, за словами посадовця, може затягнутися на 2-3 дні. Загалом КП «Дрогобичтеплоенерго» обслуговує 76 багатоквартирних житлових будинків.

Пресслужба ДМР

 

ДРДА очолить Назар Жолобович 

23 вересня Кабінет Міністрів погодив призначення голів райдержадміністрацій Львівщини.

Дрогобицьку РДА очолить 26-річний Назар Вікторович Жолобович. Щоправда відповідний Указ про призначення має підписати Президент України В.Зеленський.

Назар Жолобович народився в Бориславі, на дочасних парламентських виборах до ВР балотувався у 121 окрузі і був наймолодшим кандидатом. Освіта вища, закінчив Львівську політехніку, за фахом інженер-механік. Дотепер працював у відділі молодіжної політики Департаменту внутрішньої та інформаційної політики ЛОДА на посаді провідного спеціаліста.

Ярослав ГРИЦИК

 

Віднайдені останки можуть належати воїнам УПА

Знайшли більше ніж сподівалися. Саме так можна охарактеризувати проміжну інформацію про розкопки на території саду за адресою вул. Стрийська,3 у Дрогобичі.

23 жовтня у ратуші відбулася зустріч міського голови Тараса Кучми з керівником меморіально-пошукового центру «Доля» Святославом Шереметою за участю фахівців відділу культури та мистецтв ДМР і членів робочої групи.

Святослав Шеремета повідомив, що станом на 23 жовтня виявлено 40 останків, з яких 33 обстежили фахівці. Він наголосив, що знайдені артефакти та попередні результати досліджень вказують на те, що останки можуть належати воїнам УПА, членам підпілля ОУН, цивільним мешканцям Дрогобича та околиць, які стали жертвами тоталітарного комуністичного режиму.

- У саду виявлено ями, де захоронено по 2-3, 5 і більше осіб. Всі вони були чоловіками віком 20-50 і більше років. Очевидно, що захоронення відбувалися уночі в декілька етапів, про що свідчить їхня хаотичність. Є версія, що тіла посипали каустичною содою, це досліджуватимуть фахівці, - зазначив Святослав Шеремета.

Учасники засідання обговорили продовження розкопок та підготовку до поховання знайдених останків за християнським обрядом.

- Віднайдення стількох останків, це чергове свідчення звірств, які чинили енкаведисти. Ми повинні докласти максимальних зусиль, щоб ця трагічна історія не була забутою. Невдовзі ми будемо мати документально-художній фільм про ці трагічні роки. Демонструватимемо його не лише на наших теренах, а й в Україні. Зробимо не лише презентацію фільму, а й результатів теперішніх розкопок. Дуже важливо максимально поширювати інформацію про цю трагедію, щоб всі розуміли, хто і як знищував українську інтелігенцію та патріотів, - наголосив Тарас Кучма.

Після поховання останків жертв, за словами міського голови, важливо створити на місці розкопок меморіальний комплекс за новітніми технологіями.

- Це намолене місце. Це наша Стіна Плачу і має бути місцем святості. Сюди мають приходити люди і перейматися цією трагедією, - додав Тарас Кучма.

Також Святослав Шеремета прокоментував участь у розкопках двох експертів польського Інституту національної пам’яті. Їх запрошено до участі в розкопках Міністерством закордонних справ України, оскільки це передбачено у документах щодо співпраці з РП Польща.

 

На вул. 22 Січня розпочнуть ремонтні роботи

На вул. 22 Січня розпочнуть ремонтні роботи. Від будинку №46 до перехрестя з вулицями П.Сагайдачного – Володимира Великого – В.Чорновола планують провести капітальний ремонт дорожнього покриття.

На ділянці дороги від перехрестя з вулицею С.Наливайка в напрямку до міського кладовища до 1 листопада проведуть підсипку вибоїн.

Про це повідомляють у Департаменті міського господарства ДМР.

Пресслужба ДМР

 

Переможці Громадського бюджету Дрогобича-2020

Упродовж 7-20 жовтня дрогобичани мали можливість шляхом голосування обрати проекти, які мали би бути профінансовані у 2020 році з бюджету Дрогобича. Кожен мешканець міг підтримати одночасно 1 загальноміський та 1 локальний проект.

Загалом участь у голосуванні взяли 1295 дрогобичан. Цього року голосування вперше відбувалося лише електронним способом. Відповідно до результатів, були сформовано рейтинг локальних та рейтинг загальноміських проектів.

Враховуючи бюджет Конкурсу, а це 1 млн грн., та рейтинги, на найближчу сесію Дрогобицької міської ради комісією з Громадського бюджету буде подано рекомендацію про фінансування у 2020 році перших трьох проектів з рейтингу локальних проектів, сума яких не перевищує 500 тис. Грн. Це:

1. Дитячий майданчик. ОСББ “Карпати -1”, вул. В.Великого,28, автор проекту – Тустановська Оксана Михайлівна, бюджет – 149 тис. грн., кількість голосів – 260.

2. Відеоспостереження прибудинкової території буд. №№81/1, 81/2 на вул. М.Грушевського, автор проекту – Лютик Руслана Анатоліївна, бюджет – 133 тис. 680 грн., кількість голосів – 212.

3. Спортивно-розважальний майданчик «Дитяча мрія», автор проекту – Заячкевич Ольга Борисівна, бюджет – 170 тис. грн., кількість голосів – 157.

А також перших чотирьох проектів з рейтингу загальноміських проектів, сума яких не перевищує 500 тис. грн. Це:

1. Облаштування скверу та встановлення арт-об’єкту «Я люблю музику» біля музичного коледжу ім. Барвінського для покращення міського простору та збільшення туристичної привабливості Дрогобича, автор проекту – Файчак Ігор Михайлович, бюджет – 162 тис. грн., кількість голосів – 202.

2. Інтерактивний простір для молоді при Молодіжному просторі Дрогобича, автор проекту – Херович Святослав Стефанович, бюджет – 170 тис. грн., кількість голосів – 101.

3. БЕЗПЕКА інклюзивного майданчику для особливих дітей (вул. М.Грушевського, 79/2), автор проекту – Кузенко Оксана Василівна, бюджет – 123 тис. 777 грн., кількість голосів – 84.

Пресслужба ДМР

 

На честь Провідника

Як відомо, 12 грудня минає 129 річниця від дня уродин, у с.ВоляЯкубова на Дрогобиччині – Андрія Мельника – визначного військового діяча, співзасновника УВО, організатора і Провідника Проводу Українських Націоналістів, активіста суспільно-політичного життя і національно-визвольних змагань, послідовного українського державника.

21 листопада у конференцзалі ТзОВ ГКК «Карпати» (м.Трускавець, вул. Карпатська,2) відбудеться науково-практична конференція присвячена відомому українському державному, політичному і військовому діячеві, полковнику Андрію Мельнику. Проводиться вона за ініціативи і сприяння генерального директора ТзОВ ГКК «Карпати» Лева Грицака.

Мета наукового заходу – привернення уваги громадськості до історичної постаті Провідника, розвінчання стереотипів радянської та московської пропаганди, розкриття нових сторінок біографії, надання імпульсу в розвитку та привабливості місць пов’язаних із його народженням та початком боротьби.

А ще за день до конференції, 20 листопада ц.р., о 15 год. 30 хв. відбудеться освячення відновленої криниці родини А.Мельника в с. Воля Якубова. Учасники цього заходу візьмуть участь в екскурсії по «Слободі Раковець» і в освяченні на її території скульптур гетьманів України.

Співорганізаторами науково-практичної конференції виступають: Інститут історії України НАН України, Дрогобицький державний педагогічний університет ім. І.Франка, Національна Спілка письменників України, Національний музей історії України, Фундація ім. Олега Ольжича, Трускавецька міська організація «Рада старійшин». Початок конференції – 21 листопада об 11.00.

До участі запрошуються вчителі історії Дрогобиччини, студенти педуніверситету, учні старших класів.

 

ШУКАЄМО ТАЛАНТИ

Удвадцяте лунають «Сурми звитяги»

16 жовтня у Дрогобичі пройшов відбірний тур ювілейного, ХХ Всеукраїнського фестивалю мистецтв «Сурми звитяги». Його організаторами традиційно виступили відділ освіти Дрогобицької міської ради та Палац дитячої і юнацької творчості.

В актовій залі ліцею №2 учні закладів освіти нашого міста презентували яскраві, різноманітні вокальні номери і хореографічні композиції, читали поезію на патріотичну тематику.

Їхнє вміння оцінювали члени журі, щоб обрати найкращих, які презентуватимуть наше місто на обласному і всеукраїнському рівнях у різних номінаціях.

Інструментальні ансамблі: Народний ансамбль «Чарівна сопілка» (ПДЮТ), квартет «Дев’ята нота» (ліцей №1), дует «Я і ти» у складі Вікторії Яфур та Дам’яна Коцеміри (ліцей №1), дует у складі Віталія Ткача та Анастасії Курчак (ліцей №16). Танцювальні колективи: Зразковий ансамбль пісні і танцю «Калиновий цвіт» (ліцей №2), Зразковий ансамбль «Бойківчанка» (ЗОШ №18). Солісти-вокалісти: Володимир Глаголик, Юлія Кирик (ліцей №16), Софія Бойко, Анастасія Стецик (ліцей ім. Б.Лепкого), Ярина Гев’юк (ліцей №1), Маркіян Буга (ЗОШ №18). Художнє читання: Зоряна Балко (гімназія №10), Катерина Юськів (ліцей №14). Авторська поезія: Каміла Пумпа (ПДЮТ), Авторська проза: Надія Василишин, Зоряна Грицик (ПДЮТ).

Окрім конкурсантів, перед присутніми виступили гості – виконавиця у жанрі авторської пісні, хоровий диригент, волонтерка Лілія Кобільник, переможець перших, других і третіх «Сурм звитяги», вихованка ПДЮТ Оксана Чіпак, Зразковий ансамбль танцю ліцею №2 «Калиновий цвіт».

До речі, цього тижня найкращі колективи та виконавці з Дрогобича і Стебника виступлять у Львові перед поважним журі, яке упродовж трьох днів визначатиме переможців і призерів серед талановитих школярів Львівщини та ще декількох областей України.

Ярослав ГРИЦИК

Фото автора

 

ЦІКАВЕ ДОЗВІЛЛЯ

«Золота осінь» у «Слободі Раковець» вдалася на славу

В останню неділю жовтня, здавалося, раділо все: природа і люди, бо ж давно у відпочинково-туристичному комплексі «Слобода Раковець», що у с.Воля Якубова не було так гамірно.

За дзвінким сміхом дітей, очі котрих світяться радістю перебування на природі і можливістю бігати, стрибати, розважатися, нечутно було голосів дорослих і гулу машин. Тут, у мальовничій місцевості, серед вікових дерев, біля водного плеса вперше відбувся турнір з ловлі риби серед рибалок-школярів Трускавця, ініційований генеральним директором ТзОВ ГКК «Карпати» Левом Грицаком.

Мета турніру прагматична: удосконалення майстерності юних рибалок і техніки володіння сучасним спорядженням, пропаганда й популяризація риболовного спорту, досягнення високого рівня культури рибалок з прикінцевим визначенням кращих з них серед школярів Трускавця.

За перемогу змагалися 4 команди у складі двох учнів і двох дорослих. Після свистка головного судді турніру, заступника генерального директора ТзОВ ГКК «Карпати» Тараса Метика, гладінь озера сколихнули поплавки учасників.

Упродовж кількох годин вболівальники з хвилюванням поглядали в сторону кожної команди, дотримуючись тиші, радісно підіймали кулаки за кожну виловлену рибину.

Час турніру промайнув непомітно як для самих учасників. так і для групи підтримки, гостей «Слободи Раковець», кількість яких збільшувалася щогодини. І ось нарешті фінальний свисток головного судді перервав тишу й запросив змагунів до зважування риби, що фіксувалося протокольно під оплески гостей комплексу.

Тріумфатором стала команда СЗШ №1 у складі Юрія й Оксани Белових, Владислава Семенюка та Богдана Білошапки. Хоча ці рибалки не піймали найбільшої рибини, але змогли наповнити свої кошики уловом загальною вагою 5,350 кг.

Друге місце виборола команда ДЮСК «Спортовець» у складі Ігоря й Анни Гургулів, котрим допомагали Катерина Іщенко і Дмитро Горбовий, улов яких заважив 3,595 кг. Ігор Гургула проявив неабияку майстерність – найбільша впіймана на турнірі ним риба заважила – 1,900 кг.

Команда НВК «СЗШ №2-гімназія» у складі родини Олега, Наталії, Ігоря та Наталії Орищичів задовольнилася третім місцем із загальним виловом 2,700 кг і найбільшою рибиною – 1,100 кг.

Не лишилася без улову і команда СЗШ №3 у складі Володимира Барабаша, Анатолія Марголича, Романа Пристая й Олега Мороза. Їм посміхнулася фортуна у вигляді однієї впійманої рибини вагою 0,130 кг.

Варто наголосити, що всі учасники турніру не поїхали без нагород – кожен отримав з рук Ярослава Грицака пам’ятну медаль.

Великий кубок за перше місце – у руках команди СЗШ №1, друге місце і кубок у рибалок з ДЮСК «Спортовець», відповідно третє місце і кубок – у команди НВК «СЗШ № 2-гімназія».

Кубок «За волю до перемоги» став трофеєм СЗШ №3.

Емоції учасників турніру яскраво свідчили, що щиро задоволені всі, адже вихідний день на лоні прекрасної природи, спортивний азарт, рибацьке завзяття додали наснаги до щоденної праці й успішного навчання.

Коли учасники турніру ділилися враженнями від змагання, спокусливий аромат приготовленої на вогні юшки запросив учасників за святковий стіл, бо ж такої смачної страви не з’їси у ресторанах.

Сподіваємося, що турнір організований за підтримки генерального директора ТзОВ ГКК «Карпати» стане традиційним, а число учасників і гостей туристично-відпочинкового комплексу «Слобода Раковець» буде щоразу зростати.

Володимир ГРАБЕЛЬСЬКИЙ

 

ОБЛРАДА ІНФОРМУЄ

28 жовтня – початок прийому заявок

на Конкурс проєктів місцевих ініціатив

Львівська обласна рада інформує про те, що о 9:00 28 жовтня розпочинається проведення обласного конкурсу проєктів місцевих ініціатив на 2020 рік. Триватиме прийом заявок до 18:00 29 листопада 2019 року.

Прийом документів на участь здійснюється виключно на онлайн-платформі, яка створена на сайті Львівської обласної ради за посиланням: HTTP://REGISTRATION.LVIVOBLRADA.GOV.UA/

Нагадаємо, що Конкурс проводиться за такими пріоритетами:

«Освіта» – будівництво, капітальний ремонт, реконструкція, реставрація а також придбання обладнання, інвентарю та предметів довгострокового користування.

«Охорона здоров’я» – будівництво, капітальний ремонт, реконструкція, реставрація, а також придбання обладнання, інвентарю та предметів довгострокового користування (в тому числі придбання автотранспорту).

«Культура» – будівництво, капітальний ремонт, реконструкція, реставрація, а також придбання обладнання, інвентарю та предметів довгострокового користування.

«Спорт» – будівництво, капітальний ремонт, реконструкція, а також придбання обладнання, інвентарю та предметів довгострокового користування.

«Безпека» – будівництво, капітальний ремонт, реконструкція, а також придбання обладнання, інвентарю та предметів довгострокового користування.

«Вуличне освітлення» – будівництво, капітальний ремонт, реконструкція.

«Інші пріоритети» (об’єкти усіх форм власності (окрім приватної (за винятком ОСББ)), що не підпадають під визначені Конкурсною радою пріоритети) – будівництво, капітальний ремонт, реконструкція, облаштування об’єктів ПЗФ, а також придбання обладнання, інвентарю та предметів довгострокового користування.

«Обласні заклади та установи, некомерційні комунальні підприємства обласної ради» – будівництво, капітальний ремонт, реконструкція, реставрація, благоустрій територій, а також придбання обладнання, інвентарю та предметів довгострокового користування.

Гранична вартість проєкту становить не більше ніж 500 тис грн.

Гранична субвенція з обласного бюджету для проєкту становить 200 тис грн.

Необхідну інформацію про проведення конкурсу, в тому числі Програму проведення обласного конкурсу проєктів місцевих ініціатив у Львівській області на 2020-2025 роки, затверджену рішення Львівської обласної ради №866 від 10.09.2019 (Додаток №2), розміщено на офіційному сайті Львівської обласної ради за посиланням: HTTPS://VISUALIZATION.LVIVOBLRADA.GOV.UA/LDP-VISUAL.HTML

Додаткову інформацію можна отримати за тел.: (032) 2-999-808.

Пресслужба Львівської обласної ради

 

СВІТ СПОРТУ

Бойова нічия «Галичини» і «Карпат»

30-річчя МФК «Галичина» відзначили футбольним святом

У суботу, 26 жовтня, на стадіоні «Каменяр» відбувся товариський матч між командами ветеранів футболу «Карпати» (Львів) та «Галичина» (Дрогобич).

Гру присвятили 30-літтю від заснування у Дрогобичі футбольного клубу «Галичина».

Чудова осіння погода посприяла цікавій та видовищній грі, у якій було забито аж шість м’ячів.

Перед початком зустрічі відбулася урочиста частина. Організатори свята нагородили грамотами, подяками та символікою клубу людей, причетних до створення і забезпечення діяльності команди у різні роки її існування, ветеранів дрогобицького футболу, меценатів.

Керівник команди ветеранів львівських «Карпат» Габор Вайда також приїхав із подарунками: він спрезентував футболки головної команди міста Лева чинному президенту МФК «Галичина» Юрієві Кушлику та головному тренеру Ігорю Височанському.

А потім була гра. І хоч швидкості у ветеранів футболу були на полі дещо нижчими, зате техніці роботи з м’ячем, баченню поля, точності ударів молодим футболістам варто у них повчитися.

Ще в першій десятихвилинці «Карпати» впевнено повели в рахунку. Спершу Олександр Чижевський ударом здалеку поцілив у «дев’ятку», а згодом Борис Платон реалізував вихід сам-на-сам із воротарем – 2:0.

Невдовзі дрогобичани відігралися. Кращий бомбардир «Галичини» усіх часів Василь Карпин замкнув точну передачу Романа Кирчея з правого флангу, а під завісу першого тайму Іван Юзьвяк точно пробив під поперечину.

У другому таймі «Галичина», яка мала більшу кількість замін, заграла активніше і створила більше небезпечних моментів. Як наслідок, під час однієї з атак, дрогобичанин Іван Ільчишин закинув м’яч «за комірець» Богданові Стронцицькому, який вийшов аж до лінії воротарського майданчика – 3:2. Але за кілька хвилин до фінального свистка карпатівець Олег Гарас вийшов на побачення з голкіпером «Галичини» Андрієм Сенівим, обіграв його і закотив м’яча у порожні ворота. У підсумку бригада арбітрів на чолі зі Степаном Лужецьким зафіксувала бойову нічию – 3:3.

Команди виступали у таких складах:

«ГАЛИЧИНА»: Андрій Сенів (воротар), Андрій Янів, Юрій Міраї, Тарас Гірший, Володимир Трусевич, Микола Левицький, Серго Гоголадзе, Микола Дудич, Василь Карпин, Роман Кіндратів, Ігор Височанський, Ігор Кузів, Іван Юзьвяк, Василь Юзьвяк, Олександр Розлач, Роман Кирчей, Іван Ільчиши, Андрій Сливка, Роман Піряник, Ігор Шишко, Петро Коссак.

«КАРПАТИ»: Богдан Стронцицький (воротар), Роман Лаба, Олександр Чижевський, Андрій Покладок, Володимир Шеремета, Віктор Башта, Володимир Уштан, Тарас Павліш, Геннадій Лихачов, Андрій Тодощук, Борис Платон, Олег Гарас, Анатолій Саулевич. Тренер – Габор Вайда.

Ярослав ГРИЦИК

Фото автора

На фото: Спільне фото на згадку; На «лаві запасних» – ветерани дрогобицького футболу; На полі ніхто не хотів поступатися...

 

Миколаїв чи Білка?

27 жовтня відбулися матчі 23 туру чемпіонату Львівщини з футболу у Прем’єр-лізі.

Ось їхні результати: «Фенікс-Стефано» (Підмонастир) – «Юність» (Верхня/Нижня Білка) 1:3 (юнаки 2:1), ЛСК «Погонь» – ФК «Миколаїв» 1:3 (1:1), ФК «Самбір» – СКК «Демня» 1:1 (2:4), «Ефнергетик-Рочин» (Добротвір) – «Гірник» (Новояворівськ) 0:4 (1:4), ДЮШ «Львів» – «Локомотив» (Рава-Руська) 5:2 (6:0). Поєдинок МФК «Галичина» (Дрогобич) – «Юність» (Гійче) відбувся 8 вересня (2:0). Перенесений матч 21-го (24 жовтня): «Юність» (Верхня/Нижня Білка) – СКК «Демня» 3:1 (юнаки 0:2).

За тур до завершення змагань боротьбу за чемпіонство продовжують ФК «Миколаїв» – 58 очок та «Юність» (Верхня/Нижня Білка) – 56. Бронзові нагороди вже в СКК «Демня» – 48 очок. «Галичина» залишається на восьмій сходинці – 20 очок, (юнаки – на шостому місці, 31 очко).

Ярослав ГРИЦИК

 

ТРОХИ СТАТИСТИКИ

 ПЕРШІСТЬ ЛЬВІВЩИНИ. ПЕРША ЛІГА

Перенесений матч 23 туру. 26 жовтня. «Богун» (Броди) – СОК «Пульс-Авангард» (Жидачів) – 0:3 (юнаки); 1:2 (дорослі). Перенесений матч 24 туру. 26 жовтня. «ГалКат-Арсенал» (Зубра) – «Сокіл» (Золочів) – 1:1; 2:2. 26 тур. 26 жовтня. «Кар’єр-Дністер» (Торчиновичі/Старий Самбір) – ФОК «Городок» – 1:1 (юнаки); 3:0 (дорослі). 27 жовтня. ФСК «Яворів» – СК «Нафтовик» (Борислав) – 1:2; 0:0, «Сокіл» (Сокільники) – «Газовик-Хуртовина» (Комарно) – 2:2; 0:3, «Сокіл» (Золочів) – «Вікторія» (Трускавець) – +:–; +:–. Наступний тур – 3 листопада. СК «Нафтовик» – «Скеля».

 

ЛОАФ «КОЛОС». ДРУГА ЛІГА. Фінальний етап

6 тур. 27 жовтня. «Лео-Кераміка» (Неділиська/Львів) – «Тартак» (Підбуж) – 1:1, «Темп» (Відники) – «Легінь» (Брюховичі) – 3:0, Сокаль-Датський текстиль» – «Стрілець» (Стрілки) – 4:1.


ЧЕМПІОНАТ ДРОГОБИЧЧИНИ

Перенесений матч 17 туру. 25 жовтня. «Ватра» (Уріж) – «Карпати» (Доброгостів) - -:+. Перенесені матчі 18 туру. 27 жовтня. «Карпати» (Доброгостів) – «Карпати» (Залокоть) – 4:2 (юнаки); 1:3 (дорослі), «Ураган-РуляБуд» (Медвежа) – «Арсенал» (Лішня/Меденичі) – 1:0; 0:5. Перенесений матч 21 туру. 27 жовтня. «Стріла» (Вороблевичі) – «Мрія» (Снятинка) – 2:3; 0:3. Перенесений матч 30 туру. 27 жовтня. «Деметра» (Ступниця) – «Ватра» (Уріж) – 1:2; 4:0.

Підготував Орест ХАНДОНЯК


АНОНС

Стартує «Залізничник-2019»!

Відділ фізичної культури і спорту виконавчих органів Дрогобицької міської ради, адміністрація та профспілковий комітет ВП «Ремонтне вагонне депо Дрогобич», Шахово-шашковий клуб «Софія» запрошують на Відкритий шаховіий турнір до Дня працівників залізничного транспорту «Залізничник-2019».

Реєстрація учасників: 1 листопада від 9:45 до 10:15 за адресою: м.Дрогобич, пров. Вокзальний,11, вагонне депо Дрогобич, тел. 3-80-81.

Початок змагань о 10:30.

Головний суддя – Іван Яремко.

Головний меценат – адміністрація та профспілковий комітет ВП «Ремонтне вагонне депо Дрогобич».

 

ДО УВАГИ ВИПУСКНИКІВ!

Пробне ЗНО? Де? Коли? Як?

Плануєте здобути повну загальну середню освіту у 2020 році? Слід проходити ЗНО-2020? Не знаєте чи справитеся і як все має відбуватися?

Львівський регіональний центр оцінювання якості освіти пропонує вам ознайомитись з процедурою зовнішнього незалежного оцінювання під час ПРОБНОГО ЗНО та йти на основну сесію ЗНО впевнено!

Радимо скористатись можливістю та пройти процедуру проведення зовнішнього незалежного оцінювання від А до Я.

Зареєструйтесь від 3 до 24 січня 2020 р. на сайті www.lv.testportal.gov.uа!

Терміни проведення пробного ЗНО-2020:

21.03.2020 р. – українська мова та література;

28.03.2020 р. – біологія, географія, історія України, математика, англійська мова, іспанська мова, німецька мова, французька мова, фізика хімія.

Більше інформації про проведення пробного ЗНО розміщено в розділі «Сфера діяльності» «Пробне ЗНО» на сайті Львівського РЦОЯО – www.lv.testportal.gov.ua або на сайті Українського центру оцінювання якості освіти – testportal.gov.ua

Пам’ятайте, що участь у пробному ЗНО –

це лише підготовка!

 

НОВИНКИ ЛІТЕРАТУРИ

Наскільки нам близька Хорватія?

Щойно побачила світ книга, яка, очевидно, стане небуденним явищем для сучасної української культури: «Україна і Хорватія: історичні паралелі: Матеріали Другої міжнародної хорватсько-української наукової конференції». – Дрогобич, 2019. – 448 с.

Видання підготовлене завдяки зусиллям ВГО «Бойківське етнологічне товариство» (керівник – Любомир Сікора) та кафедри української мови і літератури Загребського університету (завідувач – Євген Пащенко). Перша подібна конференція також була увінчана об’ємним томом наукових праць під назвою: «Етногенеза хорватів і Україна» (Дрогобич, 2013, 351 с.).

Новий науковий збірник складається із трьох розділів і суттєво поглиблює академічну аналітику великої теми про подібність історичних доль, типологічні паралелі в культурі, ментальні і цивілізаційні збіги між Хорватією й Україною. Ще в міжвоєнну добу ХХ ст. (1920-1930-і рр.) культурні й громадські діячі обох народів почали вловлювати подібності й етно-культурні паралелі між хорватами й українцями. Обидві країни були ключовими в історії своїх макрорегіонів, відповідно, Хорватія – в Середній Європі, Україна – у Східній Європі. «Ключовими», себто такими, що кардинально впливали на цивілізаційний розвиток своїх макрорегіонів. Насамперед при цьому важливими факторами були геополітичні: географічне розташування на перетині стратегічних історичних (господарських) та цивілізаційних (культурно-духовних) шляхів, велика і значуща лінія морського берега (в Хорватії – на Адріатиці, України – на Чорному морі), значні природні і демографічні ресурси, які суттєво впливали на розвиток тих держав, до яких вони входили.

Обидві країни були головними провідниками окцидентальних (західних) культурних та інтелектуальних віянь у свої макрорегіони, відповідно, Хорватія – на Балкани, Україна – в православно-східнослов’янський світ. Обидва народи в Середньовіччі втратили державність і це наклало відбиток трагізму на їхні світовідчуття, породило настрій вічного духовного пошуку нової національної субстанції. В обидвох випадках ідейні лідери цих народів створили хибні програмні шляхи національного розвитку: хорвати виплекали панславізм, починаючи від ідей Юрая Крижанича (XVII ст.), а українці – православний фанатизм, починаючи від ідей Йова Борецького та Єлисея Плетенецького (те ж XVII ст.). Обидва шляхи привели до великих катастроф: хорвати ледь не асимілювалися національно в лоні єдиної Юґославії, де домінували їхні «брати» серби, а українці – в безмежному морі православної Російської імперії.

Тяжкі національні катастрофи підказали хорватським та українським елітам у ХІХ ст. створити свої моделі етнічного націоналізму, які б уберігали їх від деструктивних та асиміляційних впливів великих імперій і різноманітних «культурно близьких» сусідів. Тому в хорватській і українській культурних історіях є багато паралелей, що промовляють, якими типологічно близькими і подібними були їхні шляхи і способи національної самооборони. Внаслідок національного відродження хорватів та українців на початку ХХ ст. суттєво похитнулися дві імперії – Австро-Угорська й Російська. Реакцією стало проголошення їхніх націоналізмів «особливо небезпечними» і «шкідливими» у всеєвропейських масштабах, про що вже особливо постаралися серби й росіяни і їхні союзники.

Після 1920 р. і Хорватія, й Україна опинилися в новоутворених державах – Юґославії й СРСР, - де вони були головними чинниками з підважування єдності цих інтернаціональних держав і водночас головними об’єктами асиміляції та деструкції. Ці нові катастрофи – антихорватська політика сербів у Юґославії й терор проти українців у СРСР – наклали додаткові ментально-історичні травми на ці два народи, збурили їх до жорстокої і безкомпромісної національно-визвольної війни під проводом партії «Усташа» Анте Павелича в Хорватії і під керівництвом ОУН Є. Коновальця і С.Бандери в Україні. Націоналістичні рухи хорватів і українців розгорнули цікаву й плідну співпрацю від кінця 1920-х рр., усвідомивши потребу взаємної солідарності, і ця сторінка залишається ще невивченою в сучасній історіографії.

Після падіння соціалістичної системи держав на чолі з СРСР у 1990 р. саме Україна і Хорватія стали головними чинниками з відважування двох соціалістичних імперій в Європі: Совєтського Союзу і Югославії. Для Хорватії це обернулося кривавою і жертовною війною 1991 – 1995 рр., яка допомогла викувати міцний характер цієї невеликої нації; в українській ситуації подібна війна відтягнулася на 25 років і, власне, зараз на Донбасі гартується нове українство.

Окремою великою темою в хорватсько-українських зв’язках є історія й етнічні процеси в слов’янській протодержаві Велика Хорватія, яка розташовувалася в VI - IХ ст. в Північному Прикарпатті, тобто на території сучасної Галичини, Закарпаття, Словаччини, Південної Польщі (Лемківщина) і Чехії. Саме в цей період «зав’язалися» первісні лінгвістичні, мистецькі, етнічні особливості хорватів і українців, які фахівці-філологи, культурологи та етнологи можуть виявляти та вивчати через уважний аналіз культурних раритетів і підсвідомих глибин етнічної пам’яті. Саме з Великої Хорватії у VII ст. предки сучасних хорватів-слов’ян помандрували на Аріатику і заснували там окреме царство, яке через невдалу унію з сильнішою Угорщиною (XII ст.) надовго щезло з карт Європи. Власне, про цей пласт хорватсько-українських спільностей багато йшлося в першому дрогобицькому науковому збірнику «Ґенеза хорватів і Україна» (2013).

У новій книзі ми подибуємо ґрунтовну й новаторську студію хорватських істориків Вітроміра та Юрая Белаїв (Загреб) «З Волині на Волинь: сліди міграції волинян на захід і південний захід у ранньому Середньовіччі», в якій вони чи не першими широко аналізують пласт історичної інформації про розселення прахорватів з теренів Прикарпаття на північ, на Волинь і далі – аж на простори літописних Псковської і Новгородської земель, на що вказують топоніміка, елементи етнографії та етнології. Паралельно прахорвати потужним струменем рухалися на захід, вздовж Карпат, що нам щедро ілюструє тонографія й символіка цього краю. Місто Краків було їхнім важливим форпостом.

Паралельними до цієї за проблематикою є студії Віктора Кирія й Любомира Сікори (Дрогобич) «Колонізаційний ареал білих хорватів на світанку давньоруської доби: топонімічно-джерелознавча реконструкція» та окрема праця В.Кирія «Спільні язичницькі боги давніх українців і хорватів». У них представлено дуже великий матеріал дописьмової історії, який унаочнює складну проблематику етногенезу хорватів як суперетносу (етносу-пансіонарія), який зрушував могутні хвилі міграції народів у після- римську добу (VI – IХ ст.), який стимулював утворення перших держав у слов’ян, суттєво вплинув на формування слов’янської міфології, первісної культури, на процеси стабілізації мовних форм у різних слов’янських народів.

Леонтій Войтович (Львів) та Ростислав Вацеба (Львів) у студіях «Велика Хорватія і Біла Хорватія: довгий шлях подолання помилкового стереотипу» й «До питання про участь білих хорватів в етногенезі верхньолужичан» досліджують вельми важливу проблему локалізації головних потоків міграції давніх хорватів на захід, в долину Лаби (Ельби). Головна теза Л.Войтовича: локалізація Білої Хорватії в східних Карпатах, тобто на заході України, це ляпсус, результат неправильного прочитання літописних відомостей; насправді Біла Хорватія – це Західна Хорватія (за давньою системою означення сторін світу кольорами), а Велика Хорватія – це протодержава хорватів у Прикарпатті, яка й була епіцентром їхньої суперміграції й етногенезу.

Р.Вацеба на основі скрупульозно проаналізованого археологічного матеріалу доводить, що хорватські «корені» простежуються в етногенезі верхньолужичан – слов’янського народу, що зберігся від доби Середньовіччя серед німецького етнічного моря (в районі Дрездена). Саме активне проникнення давніх хорватів на захід і північний захід пробило надійний клин для слов’янства в цьому напрямі, покрило регіон слов’янською топонімікою. Студія проілюстрована якісними картографічними малюнками, містить потужний бібліографічний апарат.

 Львівський археолог Андрій Филипчук публікацією «Прикарпатська» прабатьківщина слов’ян перед їхнім розселенням у V – VІІ ст.» ніби доповнює низку висновків названих вище авторів на основі найновішого археологічного матеріалу.

Євген Пащенко (Загреб), Степан Павлюк (Львів) та хорватський історик Здравко Вамповац (Базель) у своїх теоретичних статтях осмислюють маловивчені аспекти хорватсько-українських етногенетичних і культурологічних паралелей.

Другий розділ наукового збірника «Культурологічні та мистецтвознавчі теми» склали статті Марти Гурської (Загреб) «Хорватське музичне мистецтво та його розвиток», Дзвенислави Загайської (Львів) «Співвідношення візуального знаку та його символічного змісту на прикладі орнаментики бойків», Івіци Кіпре (Дубровник) «Кішка як емблема образу богині у міфологічно-символічному дискурсі божественної битви», Йосипа Ралашича (Загреб) «Вступ до компаративного аналізу архітектурних традицій України і Хорватії», Горана Шантека (Загреб) й Олеся Вільчинського (Львів) «Вода у традиційній культурі хорватів та галичан», Богдана Завідняка (Дрогобич) «Поема про білу сорочку» Івана Франка як ідейно-філософський переспів хорватського епосу», Євгена Мельника (Дрогобич) «Формування понять «вода» і «ріка» та семантичні трансформації слів за їх номінацією у процесі розвитку індоєвропейських мов».

Стаття Олега Багана (Дрогобич) «Хорватська тема в українській націоналістичній пресі 1930-х – поч. 1940-х років» стала своєрідним вступом до всього третього розділу «З історії хорватсько-українських контактів», упорядкованого й зредагованого цим же автором. Відтак у ньому ми зустрічаємо ґрунтовну студію галицького філолога і критика, уродженця Дрогобиччини, Луки Луціва (1895-1984) «Август Харамбашич і Тарас Шевченко» (Записки НТШ, 1937). Це було свого часу перше дослідження в темі впливу Т.Шевченка на хорватську літературу, зокрема на творчість хорватського класика А. Харамбашича. Ця праця досі вважається класичною для порівняльного літературознавства і має неабияку фактологічну й теоретичну вартість.

Наступні матеріали були взяті О.Баганом із націоналістичної преси Галичини 1930-х рр. - з журналів «Дажбог», «Обрії», «Напередодні», які редагував оунівець Богдан Кравців (1904-1974). На сьогодні це правдиві культурні раритети, про які мало хто знає і відає. А це: популярна праця знаменитого хорватського філолога й етнографа Младена Бошняка (1912-1978) «Хорватська література (від початків до ХVІІІ ст.), написана спеціально для українського читача і цікава тим, що автор розкриває цивілізаційні й духовно-ментальні глибини хорватської культури; поема класика хорватської літератури Івана Мажуранича (1818-1890) «Смерть аги Ісмаїла Ченґича» (1846), переклад якої зробив Корнило Заклинський (очевидно, він сьогодні не відомий в Україні); прозові мініатюри хорватського письменника-модерніста Юрая Павічича, оповідання знаменитого хорватського прозаїка, вишуканого стиліста Міле Будака «Чий Велебіт?» і коротка розвідка невідомого українського автора, що підписався як «Т-о», «Анте Старчевич: Ідеолог хорватського націоналізму (1823-1896)». Цікаво і важливо, що всі републікації і розповідь про інші повідомлення про Хорватію та хорватську культуру в галицькій і закарпатській пресі проливають світло на цілком забуті зусилля Б.Кравціва як редактора, Антона Івахнюка як перекладача і невідомого «Т-о» як публіциста, які першими створили окрему традицію вивчення й популяризації хорватської культури й національної ідеї в Україні.

Розділ доповнює розвідка українського класика літературознавства Михайла Возняка «Ягич про спір Пипіна з Огоновським» (1937 р.), яка цікава тим, що в ній на основі листа знаменитого хорватського філолога Ватрослава Яґича (1838 – 1923) ще раз фіксується його залежність від імперських стереотипів російських культурників, які навіювали йому негативне ставлення до української нації. Публікацію підготував Ярослав Радевич-Винницький (Дрогобич).

Тож українська наука отримала багатогранну збірку суттєвих матеріалів, які дозволяють повести ширший діалог в сучасності між двома історично близькими країнами. За це треба подякувати відповідальному редакторові й упорядникові видання Володимирові Пограничному (Дрогобич), також адміністраціям Дрогобича, Трускавця, Східниці та Дрогобицького району, які посприяли проведенню конференції матеріально й організаційно.

Олег БАГАН



Создан 31 окт 2019



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником