ГАЛИЦЬКА ЗОРЯ


Новини в "ГЗ" від 12 березня 2020 року




ТАРАСУ ШЕВЧЕНКОВІ – 206

Загроза коронавірусу не завадила патріотам вшанувати Кобзаря

У День народження Тараса Шевченка дрогобичани масово зібралися біля пам’ятника Кобзареві.

Зважаючи на заборону проведення в області масових заходів, цьогоріч не було урочистостей із залученням читців поезії, промов, виконавців творів. Відділ культури та мистецтв ДМР спільно з Народним домом ім. І.Франка забезпечили звучання аудіозаписів, під які містяни виконали «Заповіт» та «Реве та стогне Дніпр широкий…».

Цьогоріч відбулося масове покладання квітів до пам’ятника українському Пророку. Разом з містянами квіти поклали міський голова Дрогобича Тарас Кучма, його заступник Володимир Коцюба, начальники відділів, депутати міської та обласної рад, представники громадських та політичних об’єднань, представники навчальних закладів міста.

Завершили дійство виконанням Державного Гімну України.

Вела дійство Уляна Воят.

«Дякуємо за патріотизм і свідомість усім, хто прибув і вшанував пам’ять Тараса Шевченка. Дякую всім дітям та колективам, які активно готувалися до цього дійства. Ми розуміємо, що на території області діє заборона на проведення масових заходів, тому не можемо ризикувати здоров’ям дітей, молоді й учасників мистецьких колективів. Сподіваюся, що сьогодні у кожній дрогобицькій домівці згадають Шевченкове слово», - прокоментував дійство  Тарас Кучма.

Також у ці дні учні закладів освіти міста долучилися до флешмобу – читання поезії Тараса Шевченка. Відео для перегляду доступні на сторінці відділу молодіжної політики, сім’ї та спорту ДМР.

Пресслужба ДМР

 

Міськрада вимагає роз’яснень від ЛОДА

щодо проведення масових заходів

На території Львівської області обмежено проведення масових заходів у зв’язку з протиепідемічними заходами реагування на поширення коронавірусу.

Відповідне рішення прийняла комісія ТЕБ та НС Львівської обласної державної адміністрації, поширивши для виконання органам місцевого самоврядування відповідні листи. Такого ж змісту лист надійшов від голови ЛОДА Максима Козицького.

Згідно з рішенням комісії, дозволено проводити лише заходи, які є важливими для життєдіяльності території.

Саме тому у Дрогобичі обмежили проведення попередньо запланованих загальноміських мистецьких заходів до дня народження Тараса Шевченка із залученням великої кількості осіб. А вшанували Кобзаря лише покладанням квітів до підніжжя пам’ятника українському Пророку.

Натомість у Львові відзначення Шевченківських днів відбулося на високому рівні. Урочисті заходи із масовим залучення людей відбулося і Львівському Національному Академічному театрі опери та балету ім. Соломії Крушельницької.

У Дрогобицькій міській раді вимагають пояснень від керівництва області, як діяти у з майбутніми масовими заходами.

«Нам проведення заходів із залученням великої кількості людей заборонили, а у Львові вони ж відбувались. Це викликає нерозуміння й серед самих мешканців. Понад те, «доброзичливці» «закидають» нам антидержавницьку позицію через відсутність читців поезії Шевченка. Ми ж, сумлінно виконуючи заборони обласного керівництва, не стали ризикувати здоров’ям наших дітей та дорослих, які мали бути залучені до дійства. Тому маємо з’ясувати у Львівської ОДА, як поводитися далі», - звернувся до керівників структурних підрозділів ДМР під час щотижневої наради у вівторок, 10 березня, міський голова Дрогобича Тарас Кучма.

Також міський голова доручив керівнику відділу НС та ЦЗН Миколі Летнянчину звернутися з листом щодо роз’яснення до комісії ТЕБ та НС облдержадміністрації.

Пресслужба ДМР

 

НОВИНИ

Увага! У Дрогобичі з 12 березня запроваджують тритижневий карантин через загрозу коронавірусу

У відповідь на пропозиції Кабінету Міністрів України, відділу охорони здоров’я Дрогобицької міської ради та Дрогобицького міжміського відділу ДУ «Львівський обласний лабораторний центр МОЗ України», Дрогобич запроваджує на своїй території 3-тижневий карантин – з 12 березня до 3 квітня, з метою запобігання виникнення та поширення захворювання на коронавірус 2019-nCoV.

Відповідне рішення було прийнято у середу, 11 березня, під час екстреного засідання комісії ТЕБ та НС ДМР.

З четверга, 12 березня, на карантин закривають школи, коледжі, училища та виші усіх форм власності.

У закладах загальної та вищої освіти, у мистецьких та спортивних школах на час карантину керівництву рекомендують запровадити дистанційне навчання.

Батькам рекомендовано обмежити контакти дітей з іншими дітьми та пересування їх містом без необхідності.

У дошкільних навчальних закладах міста з 12 березня обмежено відвідування дітей, однак карантин не запроваджено. Проте батькам рекомендують мінімізувати відвідування дітьми цих закладів.

На території міста введено обмеження на проведення масових заходів, в яких запланована участь 100 і більше осіб.

Кінотеатри зобов’язані скасувати сеанси, а розважальні центри, розважальні зоні та інші розважальні заклади повинні припинити роботу. Організаторам концертів необхідно скасувати проведення раніше запланованих заходів.

У релігійних громадах міста священнослужителі зобов’язані провести роз’яснювальну роботу з парафіянами щодо профілактичних заходів з недопущення поширення випадків гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом 2019-nCoV.

Керівникам Дрогобицький РЕМ, КП «Дрогобичводоканал», КП «Комбінат міського господарства», КП «Управитель ЖЕО», Дрогобицького управління експлуатації газового господарства, Центру надання адміністративних послуг та інших об’єктів інфраструктури обмежити прийом відвідувачів в кол-центрах. Проводити дистанційне інформування клієнтів.

Роботодавцям рекомендовано, при можливості, переглянути робочий графік працівників у яких є малолітні діти.

Перевізникам громадського транспорту незалежно від форм власності, які працюють на маршрутах загального користування, необхідно забезпечити обробку транспорту не менше трьох разів на добу дезінфікуючими засобами.

Всі дезінфекційні заходи при гострій респіраторній хворобі, спричиненій корона вірусом, проводити відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 08.06. 2015 № 325.

Керівникам суб’єктів господарювання усіх форм власності необхідно забезпечити наявність засобів гігієни в установах та громадських місцях, проведення термометрії і контролю за виконаними заходами.

Також у місті діятиме комісія з перевірки закладів обслуговування населення щодо дотримання санітарно-епідеміологічних норм та реагування на поширення випадків гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом 2019-nCoV.


Ремонт вулиці М.Шашкевича відновили 

Відновилися роботи з ремонту дорожнього покриття і тротуарів на вулиці Маркіяна Шашкевича.

Попередньо КП «Дрогобичводоканал» уже провів там заміну мереж водопостачання.

Про це у вівторок, 10 березня, під час щотижневої наради міського голови Дрогобича з керівниками структурних підрозділів ДМР, комунальних підприємств та держустанов міста повідомив керівник Департаменту міського господарства ДМР Роман Москалик.

Загалом у процесі капітального ремонту вулиці, вартість якого становить 6 млн 100 тис. грн., заплановано ремонт дорожнього покриття, тротуарів, облаштування дощової каналізації, заміну комунікаційних мереж, в тому числі й мереж водопостачання.

Роботи з капремонту тротуарів проводять і на вул. М.Грушевського.

Після узгодження технічної документації ремонтні роботи розпочнуть на вулицях Володимира Великого та Вокзальній.

 

Легалізація праці і сплата акцизу –

основні вимоги до місцевого бізнесу

У Дрогобичі посилили заходи щодо детінізації бізнесу. Так, на основі даних податкової інспекції, у міськраді проводять зустрічі з підприємцями з метою легалізації праці та сплати ними акцизного податку, якщо підприємці реалізують підакцизні товари.

За словами начальника відділу економіки ДМР Тараса Бачинського, на основі даних податкової інспекції одразу помітні порушення, якщо вказано, до прикладу, що у закладі громадського харчування працевлаштовано лише одну людину. Крім того, за показниками сплати акцизного податку також вираховують тих підприємців, які приховують реальний дохід.

За лютий 2020 року проведено роботу з близько 100 підприємцями.

Також посадовець зазначив, що, окрім щотижневих зустрічей з підприємцями, вже незабаром спеціальна комісія розпочне перевірку діяльності підприємців з виходом на місця безпосереднього ведення діяльності.

Нагадуємо громадянам, під час покупки підакцизних товарів у продавця необхідно вимагати чек. У такий спосіб гарантовано податок на акциз надходитиме до місцевого бюджету.

Пресслужба ДМР

 

Будьмо патріотами міста!

Кожний свідомий небайдужий дрогобичанин і є народним контролером, який по-щирому уболіває за своє місто, а не злорадно, заховавшись під різними прізвиськами, докоряє владі. Минулого року у нашій газеті була започаткована рубрика «Фотофакт». І декілька проблемний «точок»було успішно усунено.

Забавною була історія з відомим педагогом з інституту музичного мистецтва ДДПУ Корнелієм Сятецьким. Одного разу, зупинившись біля символічного знаку Дрогобича, що у парку біля костелу, він доброзичливо висловився проте,що пасувало б його дещо окультурити: насипати чорнозему, посадити квіти тощо. Пан Корнелій проґавив номер нашого часопису у якому читачі сигналізували про це, а міський голова уже розпорядився навести там лад. І буквально через день-два ці роботи були завершені, а п.Корнелій був розгублений, мовляв я ще такої оперативності не бачив.

І ось з настанням весни небайдужі люди активізувалися, і підказують, що варто було біля колишнього ресторану «Берізка» причепурити територію, бо вона – як більмо на оці на тлі прекрасної і добротної площі, та й розвалюху на вулиці Трускавецькій, 69 (що біля колійного переїзду) варто знести. Ці наразі дві непривабливі «точки» змазують загальну картину міста.

P.S. Спостережливий читач мабуть зауважив, що замість рубрики «Фотофакт» є «Факт». Причина проста – не хочемо зайвий раз дратувати ілюстрацією міського голову, позаяк він неодноразово звертає увагу на нарадах своїм підлеглим більш серйозно ставитись до своїх обов’язків. Можливо, цей делікатний натяк спонукає їх переосмислити своє місце і роль у структурі господарського механізму міста.

 

ЮВІЛЯРИ

Олег ЗАГОРУЛЬКО: «Здається, що у театралів суцільне свято, але за лаштунками не видно важкої праці»

16 березня Олегові Загорульку, заступникові директора з творчих питань Львівського академічного обласного музично-драматичного театру імені Юрія Дрогобича виповнюється сімдесят.

 

“Тато мав намір написати роман про сковороду,

автобіографічну повість”

А розмову з Олегом Борисовичем, який віддав театру 43 роки життя, ми розпочали зі спогадів про його батька, Бориса Терентійовича Загорулька, знаного журналіста і відомого письменника.

– Батько запам’ятався мені насамперед як трудоголік, як людина, яка створила саму себе, – каже Олег Загорулько. – Він писав на маленькому журнальному столику, а навколо були стоси газет і багато блокнотів, в які тато постійно щось занотовував.

– Ваш батько був журналістом.

– Так, він працював кореспондентом газети “Вільна Україна”. Ми часто переїжджали. Стрий, Мостиська, Дрогобич. Телефонують, наприклад, йому і кажуть, що треба терміново дати матеріал про якусь людину. Тато вже мав певні замальовки в тому чи іншому блокноті – і відразу сідав виконувати редакційне завдання. Мені казали, що його статті, нариси були високої якості, цінувалися керівництвом газети.

 – А як тато став письменником?

– Мабуть, все почалося з літературного запису про життя одного голови колгоспу. Потім написав низку оповідань, вийшла збірка. Журналіст не все може вмістити у статті. Ось так журналісти стають письменниками. Писав від руки, його почерк важко було розібрати. Вже потім купив німецьку друкарську машинку.

– У вашій сім’ї довго зберігали таємницю про дідуся Терентія.

– Так, існувала легенда, що він, викладач одного із харківських вишів, загинув під час бомбардування. Але я і мої двоє братів знали, що дідуся репресували й відправили у Магадан, де він і загинув. Бабуся поїхала до нього. Тато народився на Донеччині і змушений був переїхати на Львівщину.

– За повістю вашого тата створили відомий фільм “Анничка” із зірковим складом акторів. Казали, що він навіть подобався Суслову.

– Було таке. Тато і кінорежисер зуміли сказати важливе, щоби це не викликало зауважень компартійного начальства. Але це не вберегло від цензорів його роман “Чорногора”. З чотирьох книг вийшло лише дві на сімсот сторінок, а ще приблизно стільки ж було “зарубано”. Батька приваблювала історична тематика, гуцульський колорит. Коли він уже хворів, то написав повість “На семи вітрах” про Катерину Приймаченко. Відредагував її Михайло Шалата, допомагав Роман Пастух, яким я дуже вдячний. А ще тато мав намір написати роман про Сковороду, автобіографічну повість. На жаль, не встиг…

– А що то була за історія з меморіальною дошкою на будинку, де мешкав ваш батько?

– Вона зберігається у мене. Але там написано “український радянський письменник”. Якби не оте “радянський”…

– Ваш батько прославив Дрогобич як журналіст і письменник. Чи зверталися ви до міської влади про вшанування пам’яті Бориса Терентійовича Загорулька?

– Мені як сину якось незручно це робити.

– В Інтернеті я нічого не знайшов про вашу маму.

– Вона народилася в Журавно Жидачівського району, була домогосподаркою, створювала комфортні умови для творчої праці батька, виховувала нас, трьох синів. Старший мій брат був музикантом, уже помер. Я середульший. Молодший брат служив в армії, зараз на пенсії.

 

“Мені подобається моя робота”

– Олеже Борисовичу, розкажіть, будь ласка, про себе.

– Середню школу я закінчив у Стрию. Тато хотів, щоб я теж став журналістом, але мене не тягнуло до цієї професії, бо бачив, як виснажується тато. Поступив на філологічний факультет Дрогобицького педагогічного тоді ще інституту. Потім вчив дітей української мови в російській школі Стрия. Годин мав мало. Працював лише два дні на тиждень. Потім – армія. Служив у радіотехнічних військах під Ленінградом. Після армії влаштувався науковим працівником у Дрогобицький краєзнавчий музей. То був відділ релігії та атеїзму. У моєму сейфі зберігалися ключі від церков і костелу. Одночасно працював за спеціальністю у вечірній школі.

– А як потрапили до театру?

– Мене виховували у родині, де на видному місці завжди були книжки і газети. А ще прищеплювали любов до слова, народних звичаїв і мови. Я спілкувався зі знайомими батька. Богдан Стельмах був тоді завідувачем літературної частини театру. Запропонував мені піти на своє місце. Я погодився. Мене випробували – дали завдання написати рецензію на виставу – і прийняли. Здається, що у театралів суцільне свято, але за лаштунками не видно важкої праці.

– За сорок три роки роботи в театрі не було бажання повернутися до школи?

– Жодного разу. Але я паралельно викладав українську мову і літературу в училищі та технікумі. Міг там залишитись, але більше тягнув театр.

– Що входить у ваші обов’язки як заступника директора театру з творчих питань?

– Насамперед читаю купу п’єс, які надсилають автори та режисери із України та з-за кордону. Доводиться багато відхиляти. То низькопробний матеріал, то не підходить саме для нашого театру, зважаючи на якісний, кількісний і віковий стан акторів. Інколи читаю і думаю, навіщо автор написав цю п’єсу, хто її дивитиметься, на кого вона розрахована? Прийнятні п’єси пропоную директору театру і режисерам. Щось приймають, щось відхиляють. Займаюсь перекладом п’єс з російської на українську. Стежу за мовним режимом, щоби не траплялися суржик, русизми і таке інше. Чимало ще адміністративної роботи. Як кажуть, доводиться днювати і ночувати в театрі, інколи без вихідних і свят, але я не скаржусь, бо мені подобається моя робота. Ось і сьогодні, коли ми спілкуємося, теж вихідний, але незабаром даємо нову виставу, так що доводиться працювати.

– Чи не хотіли перекласти на сценічну мову, скажімо, історичні романи вашого батька?

– Одного разу спробував узяти деякі сюжетні лінії з роману “Чорногора”, але в мене нічого не вийшло. Я ж не журналіст і не письменник, як батько, а раніше писав лише рецензії на вистави.

– За рахунок чого виживає театр?

– Ой, це складне питання. Не кожний дозволить собі за виставу заплатити 100 гривень. Часто доводиться ставити вистави, які не є, м’яко кажучи, шедеврами, але подібні життєві історії подобаються глядачам. Звісно, є і класика, але лише та, що пройшла випробування часом. А ось так звані альтернативні п’єси, розраховані на вузьке коло глядачів, ми поставити не можемо, бо це проблема виживання театру. Робимо ставку на учнів і студентів. Не кожний має бажання і час прочитати книжку зі шкільної чи університетської програми. А подивиться нашу виставу – і вже може сміливо відповідати вчителеві чи викладачу. Добре, що ми не на дотації. Тобто держава дає нам зарплати і оплачує комунальні послуги, а все решта ми заробляємо самі. Костюми, декорації, навіть лампочки чи канцтовари – все лежить на нас. Якось викручуємося. Намагаємося гідно нести звання академічного театру і не збиваємося на балаган. Багато інших театрів не витримують цієї високої планки.

– Чи легко зараз молодому акторові влитися до основної трупи театру?

– Навіть якщо актор талановитий, він навряд чи погодиться на низьку оплату праці. Здебільшого молоді люди приїжджають із інших міст України. Отже, їх треба забезпечити житлом. А якщо вони ще й сімейні? Намагаємося розв’язувати ці та багато інших проблем, але зміна поколінь у театрі завжди є болісним процесом.

 – Хотів би запитати про вашу сім’ю.

– Дружина теж філолог. Зараз керує дитячою установою. Внук вчиться в інституті фізкультури.

– Чи відчуваєте, що вам сімдесят?

– Я завжди перебуваю у русі. Це задає мені належний тон життя. Маю велике бажання працювати і не рахую роки. Не уявляю, щоби не ходив на роботу, а сидів на лавочці, грав у шахи чи доміно. З віком шануєш душевний спокій.

– Дякую і вітаю вас з днем народження. Міцного вам здоров’я і Божого благословення, а дрогобичанам – вартісних і хороших вистав.

– Дякую.

Анатолій ВЛАСЮК

Фото Василя ОНИСЬКІВА

 

СПОРТ

Фортуна посміхнулася супернику

7-9 березня відбулися матчі 1/8 фіналу товариського турніру «Меморіал Юста-2020». 7 березня на стадіоні ім. Б.Маркевича у Винниках дрогобицька «Галичина» зустрілася з чемпіоном першої ліги Львівщини командою «Кар’єр-Дністер» (Торчиновичі/Старий Самбір).

У першому таймі дрогобичани дисципліновано захищалися, вдало грали на контратаках і зуміли забити два м’ячі. Тарас Рудавець відзначився на 27-ій (з пенальті) та 32-ій хвилинах.

У другій половині гри старосамбірці провели декілька замін і заволоділи ще більшою територіальною перевагою, створивши чимало небезпечних моментів, проте у рамці воріт вдало діяв голкіпер дрогобичан. Та наприкінці зустрічі їм таки вдалося зрівняти рахунок! Костянтин Деревльов забив на 82 хвилині, а Олександр Бойко – на 89-ій.

Отож, нічия 2:2 і команди визначили переможця вже у серії одинадцятиметрових ударів. Там футбольна фортуна була прихильнішою до гравців «Кар’єра-Дністра» – 1:3. Їхній воротар Андрій Головчак відбив три одинадцятиметрові удари і вивів команду до чвертьфіналу.

«Галичина» виступала в такому складі: Любомир Цісельський (Роман Чопко, 46), Тарас Тарасович, Тарас Грицан, Андрій Сенів, Роман Лещинський, Іван Бутим, Павло Козловський, Тарас Рудавець, Роман Пігут, Володимир Попіль (Роман Маланяк, 73), Тарас Мошовський.

9 березня у ще одному матчі 1/8 фіналу ФК «Миколаїв» мінімально обіграв наших сусідів – СК «Нафтовик» (Борислав) з рахунком 2:1. Голи у миколаївців забили Ігор Балух (4 хв.) та Григорій Коваль (25 хв., з пен.), у складі бориславців – Роман Дяків (43 хв.). Варто відзначити, що «нафтовик» Назар Мавров на 20-ій хвилині не реалізував пенальті.

А тим часом у турнірі пам’яті Богдана Карп’яка серед юнацьких команд 8 березня МФК «Галичина» на стадіоні Дрогобицької ДЮСШ ім. І.Боберського перемогла бориславський «Нафтовик» з рахунком 2:1.

Ярослав ГРИЦИК

 

Футбольна школа «Галичини» розвивається

Нещодавно ми розповідали, що лави головної футбольної команди Дрогобича можуть поповнити молоді перспективні футболісти. Але перш ніж стати багатообіцяючими обдаруваннями, вони проходять «кузню талантів» наставників Тараса Рудавця, Романа Подоляка та Романа Пігута.

З-під їхньої «тренерської кувалди» викарбовуються все нові і нові імена в новітній історії дрогобицької «Галичини». Нехай для початку це все на рівні дитячого та юнацького футболу. Але кропітка праця рано чи пізно дає свої плоди.

Великі надії зараз подає один із їхніх вихованців Тарас Мошовський, який ще вчора був гравцем «молодіжки». Очевидно, в цьогорічному сезоні знайдеться йому місце в основному складі. І хто знає, можливо, в недалекому майбутньому саме він стане для «Галичини» новим Василем Карпином, про бомбардирські якості якого зайвий раз нагадувати не варто. До речі, цьогорічним завданням для юнацького складу «зелено-жовтих» буде потрапляння в трійку призерів.

На сьогодні під керівництвом тренерів Тараса Рудавця, Романа Подоляка та Романа Пігута перебуває понад 100 дітей. Вони тренуються на базі Ліцею № 1 імені Івана Франка (вул. Cагайдачного, 19), гімназії № 14 (вул. М.Грушевського, 87) та ЗОШ № 17 (вул. Самбірська, 70). Як стверджують молоді наставники, матеріальна база їх не засмучує, проте бажає бути кращою. Слід зазначити, що Тарас Рудавець та Роман Подоляк отримали тренерські дипломи категорії «С» УЄФА.

Звертаємося до батьків, які ще не визначилися куди відвести своїх майбутніх «зірок». Можливо, наші зелено-жовті барви – це шанс для ваших юних футболістів стати українськими бразильцями. Отож, якщо вашій дитині виповнилося дев’ять років і вона захоплюється футболом, телефонуйте: (096) 751-45-12 (Тарас Рудавець), (093) 194-64-11 (Роман Подоляк), (073) 320-49-18 (Роман Пігут).

Орест ХАНДОНЯК



Создан 12 мар 2020



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником