ГАЛИЦЬКА ЗОРЯ

Українське християнство: зберегти суверенність




Цьогорічне святкування 1025-ої річниці хрещення України-Русі, на жаль, отримало несподіване викривлення у бік політичних маневрів, ідеологічного навантаження, неоімперських тенденцій. Це світле свято рівно 25 років тому, в часи перебудови в СРСР, отримало величну місію: розбудити духовно мільйони людей на гігантському атеїстичному просторі, чим була комуністична імперія протягом 70-ти років. Тоді своїми інтенціями воно зачепило буквально кожен квадратний кілометр православних земель, спокійно підносячи ім’я Христа супроти агресивного світу атеїстів, нагадуючи про релігійні традиції руських країв, залучаючи мільйони розворушених християнських душ до спільної ходи духовного осяяння і національного відродження перед загрозами тоталітарної системи.

У 2008 році Президент України Віктор Ющенко організував широкі святкування з нагоди 1020-ї річниці хрещення України-Русі з ідеєю пов’язання українських Православних Церков із Вселенським Патріархом у Константинополі (Стамбулі), з намаганнями утвердження української національної місійності та центричності. Попри гарний задум ця акція, окрім емоційного позитиву, реально нічого конструктивного не принесла в українське православ’я, яке залишилося з усіма своїми поділами і настороженостями, з обмеженими зв’язками зі світовим християнством, яке не досягнуло мети з піднесення свого авторитету у православному світі.

Зараз ситуація різко змінилася: керівну роль у святкуванні перебрала на себе Російська Православна Церква, яка вирішила спільно з владою Російської Федерації перетворити річницю у маніфестацію «єдності православного світу» (читай передусім українців і росіян), на демонстрацію російського домінування на пострадянському просторі, у непотрібне і дивне протиставлення «слов’янсько-православних цінностей» усім іншим духовно-цивілізаційним цінностям. Лише вкрай наївним людям незрозуміло, що Москва і Московська Церква вельми прагматично, навіть брутально вирішили використати величну річницю для свого наступу на Україну. Показовим стало й те, що до України Патріарх всієї Русі Кирил прибув у броньованому поїзді, так, як колись приїжджав большевицький військовий комісар Лев Троцький, який організовував на нашій землі масовий червоний терор. Форми їхніх акцій дещо різні, але мета одна: аби українців на світі було менше. Адже проповідь релігійної, конфесійної, культурної і цивілізаційної єдності, як її розуміє Патріарх Кирил, неодмінно означає всебічну асиміляцію українства, його уподібнення до «русского мира».

Головною метою Президента Росії Владіміра Путіна було показати, що він «персона №1» у Східній Європі, а це типово імперський рецидив. Однак реалії геополітичної ситуації в Східній Європі виявилися дещо суперечними щодо російського неоімперіалізму: на святкування до Києва прибули лише керівники двох православних країн – Молдови (Ніколає Тімафті) і Сербії (Томіслав Ніколич). Лідери ж більшості православних держав Європи утрималися, а це: Румунія, Болгарія, Македонія, Чорногорія, Греція, Грузія, Білорусь. Чому? Питання риторичне. Ніхто з керівників цих країн не бажає посилення російського імперіалізму в Євразії за допомогою православ’я. Отже, реально стався геополітичний провал Президента Путіна і Патріарха Кирила, які показують добру міну при поганій грі.

Водночас події навколо святкування 1025-ї річниці хрещення України-Русі виявили й негативні, деструктивні тенденції. Російська Православна Церква відверто стала на шлях конфесійно-культурного асиміляторства в Україні, ігноруючи відкритий і правдивий діалог із українськими Православними Церквами, завуальовано проповідуючи свою зверхність і єдиновизначену «правильність». Це стає стимулом для всіх проросійських сил в Україні, які й так поводять себе агресивно, зверхньо щодо української ідентичності, культури і народних традицій. Відтак об’єктивно святкування церковного ювілею  пертворилося на поглиблення релігійного розколу в нашій державі, переросло в наступ антиукраїнських сил, в ідеологічне налаштування суспільства України в антиєвропейському, антидемократичному напрямку. Цим останнім в основному займається організація одіозного Віктора Медведчука «Український вибір».

У цьому контексті вартує зробити ще один великий висновок. Останні події увиразнили для люду всієї України, чим є для української нації Українська Греко-Католицька Церква. Вони ще раз підтвердили, наскільки національно мудрим, стратегічно правильним та цивілізаційно значущим був унійний вибір 1586-го року! Цей вибір тоді готувався українськими релігійними лідерами і церковною елітою понад 200 років, коли тривали переговори з Римом і розвивалася теологічна думка сопричастя із Католицькою Церквою у середовищі нашої Церкви. Ці зусилля увінчалися знаменитим Берестейським Собором, дату якого можна вважати віховою для всієї Центрально-Східної Європи: відтоді чисельно найбільша православна нація цієї частини європейського континенту розпочала широкий духовно-культурний діалог із католицьким світом во ім’я церковної Істини, Мудрості і Гармонії.

Сьогодні ми, українці, пожинаємо плоди цього діалогу у вигляді того, що почуваємо себе, яко уніати, незалежними від московського православно-асиміляційного імперіалізму, суверенними у своєму цивілізаційному виборі на користь європейської єдності замість конфесійно-фанатичних бар’єрів і упереджень, сміливо опираємося на свої духовні традиції і відкрито дивимося на світ з почуттям правдивої (а не удаваної) Любові, з ідеєю міжконфесійного Порозуміння, зі свідомістю своєї національної самобутності, яку перетравити й нівелювати не зможе жодна нетолерантна ідеологія. Тож об’єднуймо свої зусилля й надалі під егідою і за духовним спрямуванням Унійної Церкви з метою плекати новітнє культурно-обрядове зростання українства, підтримувати місію нашої нації і країни бути гігантським генератором з поєднання Сходу і Заходу в душах людей і націй, в цивілізаційних зрушеннях все-таки об’єднаної, а не поділеної Європи!

Роман ІЛИК, народний депутат України від Дрогобиччини



Создан 09 авг 2013



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником