ГАЛИЦЬКА ЗОРЯ


Як із гуся вода, або Що взяти із чиновників, які звикли жити на «халяву»?




У 2008 році Дрогобицькі районна рада і райдержадміністрація прийняли інвестиційну програму, метою якої, передусім, було врятувати «закопані» в болото народні гроші. Серед довгобудів під інвестиційною пропозицією №2 значився об’єкт незавершеного будівництва на вул. 22 Січня, 38, у Дрогобичі. Спорудження триповерхового будинку площею 1343 кв.м., в який планували «поселити» управління райфінвідділу і контрольно-ревізійне управління, розпочали 1996 року, але вже наступного року припинили. Стан будівельної готовності об’єкта складав 9 відсотків.

Приватне підприємство «Постінтур», яке від початку своєї діяльності зареєстроване в районі, і, відповідно, сплачує в районну казну податки, взялося за реанімацію об’єкта. Було укладено договір з Комунальним підприємством «Управління капітального будівництва Дрогобицької районної ради» про співпрацю, відповідно до якого об’єкт перепрофілювали з адміністративного в адміністративно-житловий. Згідно графіка, обумовленого угодою, ПП «Постінтур» у травні 2011 року надало готову проектно-кошторисну документацію, виготовлення якої обійшлося підприємству майже в 400 тис. грн.

Проте, внаслідок того, що не було проведено інвентаризацію земельної ділянки, потенційні інвестори відмовили в наданні майже семи мільйонів гривень. Відтак ПП «Постінтур» не залишалося нічого іншого, як бодай відшкодувати витрачені кошти на виготовлення проектної документації, з чим і звернулося до Господарського суду.

Тим часом директор КП «УКБ Дрогобицької районної ради» Дмитро Лаб’як звертається до М.Соляна з листом, у якому, зіславшись на важкий фінансовий стан підприємства, просить його оплатити судові витрати, пов’язані з проведенням інвентаризації земельної ділянки (такий порядок передбачений законодавством). Скріпивши лист гербовою печаткою і особистим підписом, Д.Лаб’як «заґарантував», що затрати партнера щодо оплати судового позову будуть відшкодовані.

М.Солян, щиро повіривши у відновлення реальної співпраці з УКБ, в чому, природно, було зацікавлене ПП «Постінтур», оплачує 1102 грн. судового збору за подання позовної заяви ПП «УКБ Дрогобицької районної ради».

Проте донині (минуло більше року, відколи Д.Лаб’як «вициганив» у М.Соляна понад тисячу грн.) КП «УКБ» так і не подало відповідного позову до Господарського суду, не повернуло «Постінтуру» кошти і навіть не вибачилося за це свинство, яке, щоправда, М.Солян трактує як шахрайство.

- Якщо у першому випадку, тобто щодо непоновлення документації на земельну ділянку, - говорить М.Солян, - можна вважати недбальством чи банальним головотяпством, то в другому, як не крути, інакше як елементарним шахрайством це не назвеш. Я так і зазначив у  заяві, з якою звернувся на адресу начальника Дрогобицької міліції, - про шахрайські дії.

До речі, перед тим, як апелювати до міліції, М.Солян не раз звертався з цього приводу до Д.Лаб’яка, але з нього – як з гуся вода.

Переконавшись, що його знову «кинули», М.Солян поновлює позовну заяву в суді щодо відшкодування коштів, витрачених на проектну документацію, яку свого часу відкликав після «обнадійливого» листа Д.Лаб’яка.

Господарський суд Львівської області задовольнив позовні вимоги ПП «Постінтур» і наказом від 7 червня 2013 року «Про примусове виконання рішення» розпорядився стягнути з КП «УКБ Дрогобицької районної ради» на користь ПП «Постінтур» понад 374 тис.грн. основного боргу і майже 7,5 тис. грн судового збору.

Те, що з Д.Лаб’яка як з гуся вода, вже відомо. Цікаво, проте, як реагують на це свинство його шефи, зокрема голова районної ради Михайло Сікора.

- Побувавши в кабінеті Сікори з цього приводу, - розповідає М.Солян, - склалося враження, що я на прийомі не в голови районної ради, а в якогось пахана. Він сказав, що (перепрошую, але, як кажуть, слів із пісні не викинеш), що ср…в на наші інвестиції. Що його абсолютно не цікавлять якихось 5 чи 7 млн грн. Тому що ми, тобто район, все одно заробляємо 10 млн, а держава нас дотує на 200 млн. І що хай з боргами зі мною розраховується держава. І наприкінці додав, що продасть даний об’єкт за мільйон грн. і заробить для себе гроші. Важко, проте, однозначно стверджувати, що мав на увазі Сікора, коли говорив «для себе»: районний бюджет чи власну кишеню?

До речі, М.Солян, щиро повіривши владі, яка розробила програму «Назустріч інвестору», мав необережність «влипнути» в аналогічну ситуацію і в селі Новий Кропивник, де підприємець взявся за реконструкцію початкової школи під дитячий садок. Але, як говорить ведучий програми «Слідство вели…» Леонід Каневський, це вже інша історія.

Втім, присмак у цих та, очевидно, багатьох інших історій один. Якби районна влада жила з того, що заробляє, то вона би бігала за М.Соляном та іншими підприємцями і цілувала би їм руку. Але вона звикла жити «на халяву», тратити, а не заробляти. Відтак мізки, очевидно, атрофовані настільки, що навіть із кредиторами не хоче розраховуватися. Не тільки з М.Соляном. Наприклад, «Галицькій Зорі» боргує за надані послуги понад 150 тис. грн. І, як писав Козьма Прутков, де початок того кінця, яким закінчується початок?

Ігор СОБКО



Создан 18 окт 2013



  Комментарии       
Всего 1, последний 6 лет назад
Ura 31 окт 2013 ответить
Стовідсотково - писанина Мацана. А підписали Собка - цапа-відбувайла!
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником