ГАЛИЦЬКА ЗОРЯ


На поклін до Кобзаря




У мусульман, євреїв є обов’язок, пов’язаний із релігійними традиціями та історичною пам’яттю. Мусульмани мусять відвідати Мекку, а школярі Ізраїлю побувати на екскурсіях у концтаборах.

Україна – багата на традиції, у нас є історичні місця, пов’язані із величними постатями нації. Тому ніколи не буде зайвим доторкнутися спраглими устами до джерел нашої історії, пам’яті. У нас на Галичині є Нагуєвичі, де народився Іван Франко, а в краю Гетьманщини – Моринці, Кирилівка, Канів, де народився, проживав і захоронений Тарас Шевченко. Якщо нинішнє молоде покоління українців буде байдужим до своєї історії, її величних постатей, то й зупинимося на роздоріжжі національного склерозу. Та, Слава Богу, є люди, котрі розуміють значення уроків історичної пам’яті, і вони сприяють їхньому проведенню. У контексті сказаного є на цю тему свіжі події, пов’язані із поїздкою 52-ох школярів та вчителів спеціалізованої ЗОШ №16 на малу батьківщину Т.Г.Шевченка.

А починалася ця історія із випадку. Радник міського голови Віра Байса під час святкування Дня міста звернулася до депутата міської ради Андрія Яніва з пропозицією: посприяти в організації поїздки школярів до Канева. Через три дні вона почула схвальну відповідь. Янів-старший заручився фінансовою підтримкою свого сина Євстахія, і невдовзі була оголошена дата мандрівного збору. Більшість делегації склали учні та педагоги СЗОШ №16, що розташована на території виборчого округу депутата Яніва. «Кадрове питання» узгоджувала вчителька Надія Мирославівна Яворська.

У підсумку Мандрівники вдало добралися до Черкащини і щасливо повернулися додому. У школі діти випустили стінгазету, де поділилися враженнями від поїздки. А автор цих рядків попросив пані Яворську, щоб вона дала учням творчу роботу на тему: «Мої враження від національного заповідника «Батьківщина Т.Г.Шевченка». І ось шістнадцять аркушиків з написаним лягли на стіл. Перечитую кожен з них, дехто із школярів забув написати своє прізвище. Втім, це несуттєво, бо, очевидно, діти ще перебувають під враженнями. Для читацького загалу зроблю деякі витяги з них, які викристалізувалися у головах і серцях юних українців.

Галина Шумада, 7-Б клас: «Першою зупинкою в нашій подорожі стало місто Канів. Ми піднялись понад 300 сходинками на Тарасову гору. Всі ми відчули гордість, тому що поклонилися могилі видатного поета, художника, словом, генія. Після покладання вінка, співали пісні, декламували вірші, помолилися біля Чернечої гори».

Ірина Бойко, 7-Б клас: «Найперше хочу подякувати депутату Яніву, що подарував нам незабутню поїздку до Канева. Побачивши могилу генія людства, неможливо однією фразою висловити свої враження, це потрібно побачити на власні очі…»

Юра Михаць: «Найбільше мені сподобалося те, що ми представили себе гідно. Наша делегація піднялася на Тарасову гору з прапором. Особисто для мене це – велика честь нести наш символ України на могилу цього всесвітньо відомого поета. Ці моменти назавжди закарбуються у моїй пам’яті».

Божена Король, 10-А клас: «Як зустрів нас Тарас на Чернечій горі? Ця спокійна, я б навіть сказала – свята енергетика, торкнулася кожного з нас… Я дуже задоволена тим, що була учасницею поїздки до Канева, можна сказати – на прощі до Шевченка».

Наталя Войтович, 3-А клас: «Ми відвідали музей Т.Шевченка, де побачили багато цікавих речей і книг самого Тараса, а також копії його славетних книг». (Наталя ще й картину намалювала, де стоїть Тарас).

Аліна Меденци, 7-Б клас: «Нарешті відбулася поїздка на уклін нашому Кобзарю та геніальному творцю. Дорога була легкою, хоча ми майже не спали, очікуючи нових захоплюючих вражень… Ми відчули свою причетність до генія українського народу».

Діана Франко: «Мої враження незабутні. Я побачила могутній Дніпро. Я відчувала гордість, коли стояла біля могили Тараса Шевченка».

Христина Бойко: «Зустріч із Тарасом Шевченком справила на мене величезне враження. Проходячи стежками, якими ступав своїми босими ногами митець, ми наче відчували всі його переживання, «Садок вишневий коло хати», в якому Шевченко, будучи малим хлопцем, любив малювати, де зараз спочиває мати. А можливо… її атмосфера. Чернеча гора наче палає від спалахів жовто-багряного листя кленів. На його контрасті велично вирізняється широкий Дніпро, такий спокійний, наче увіковічнює пам’ять про нашого генія – Тараса Григоровича Шевченка».

Василь Куріца: «Мене переповнили враження, тому що ми так далеко поїхали і в такі прекрасні місця».

Богдан Піддубний, 7-Б клас: «Кожен із нас отримав незабутні враження, у кожному Шевченківському місці нас вражала духовність, переповнена великою патріотичністю та любов’ю до земляків України».

Іван: «Канів – місто переповнене духом великого поета. Я всім раджу відвідати це чудове місце, в якому відчувається дух історії».

Лілія Івасенко: «Батьківщина Т.Шевченка вразила мене своєю мальовничістю, чарівністю та безпосередньою особливістю місцевих пейзажів, які, на перший погляд, сповнені магією й таємничістю. Ця поїздка стала для мене уроком у плані мистецтва».

Павло Білий: «У цій поїздці я дізнався дуже багато про життєвий і творчий шлях Т.Шевченнка».

Із непідписаної роботи: «Біля пам’ятника я відчула, як б’ються наші серця, як гордо і піднесено проспівували Шевченкові творіння».

Софія Павлішак: «Пройшовши стежками дитинства Тараса Шевченка, я відчула надзвичайно приємну ауру».

Микола Півала, учень 5-В класу: «Я відчув неймовірну енергію, яка полонила моє серце…».

Накинув свої нотатки від побаченого на папір і учитель Юрій Львович Модрицький. Але це уже тема більш ширшого осмислення творчої і літературної спадщини Кобзаря.

Як завжди емоційною і безпосередньою була розповідь Віри Байси про мандрівку у край Гетьманщини і столицю нашого генія Т.Шевченка. Вона відзначила відмінні дороги на Черкащині, але й деяку «забудькуватість» мешканців Моринців, коли ті не могли вказати вулицю, де народився Тарас Шевченко. Й до Кирилівки відсутні вказівні знаки, що теж не робить честі землякам. Втім, як зауважила п.Байса, кожний українець мусить податися на прощу до Шевченка. І в цьому жесті і повазі культивуватиметься дух нації.

Володимир ТУРМИС

Р.S. У коментарі В.Байси була й розповідь про хату чумака в Моринцях, яка перебуває в досить таки непривабливому стані. Ми свідомо не хотіли позитивні емоції від мандрівки на Батьківщину Т.Шевченка розбавляти й цим негативом. Однак минулотижневі сумні події, пов’язані з демонтажем хати чумака, сколихнули не лише українське суспільство, але й президента В.Януковича. Він зобов’язав Генпрокурора В.Пшонку негайно втрутитися в цю ганебну історію.



Создан 29 окт 2013



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником