ГАЛИЦЬКА ЗОРЯ


МИСТЕЦЬКИЙ КАЛЕЙДОСКОП




Дрогобич у фокусі ретро

У музеї «Дрогобиччина» відкрилася виставка «125 кадрів давнього Дрогобича» (виставка поштівок із приватної колекції Володимира Садового – дрогобицького колекціонера та краєзнавця).

Колекцію, представлену на виставці, Володимир Садовий збирав понад 10 років, і вона постійно зростає. Доки тривала підготовка експозиції, колекціонеру вдалося придбати ще низку унікальних поштівок. Тож глядачі мають нагоду оглянути не 125, а вже 132 давні кадри нашого міста.

Тут представлені оригінальні поштівки кінця XIX – першої половини ХХ ст. із зображенням краєвидів, архітектурних пам’яток, адміністративних та промислових споруд, пам’ятників Дрогобича, одні з яких збереглися і до наших днів, інші – були втрачені: зруйновані під час першої та другої світових воєн, демонтовані чи перебудовані упродовж австрійської, польської, радянської доби або ж у часи незалежної України.

Виставка триватиме до 29 грудня ц.р. у Палаці мистецтв (вул. Т.Шевченка,38).

Експозиція є цікавою для шанувальників історії, культури, архітектури Дрогобича, розкриває особливості дизайну поштівок початку XX cт. Наприклад, цікавим зразком фотоколажу є поштівка «Австро-Угорська піхота звільняє Галицькі нафтові копальні біля Дрогобича», Відень (Австрія), 1915р. Для її створення майстер відзняв постановочну театральну сцену із вояками, після чого вирізану по контуру фігуративну групу переніс на рисунок із краєвидом та розмалював. Унікальною є поштівка ручної роботи (рисунок олівцем) 1916р., у якій відправник змалював краєвид Дрогобича на бланку листівки австрійського товариства «Червоного Хреста».

Як зауважив Володимир Садовий, найстарішою поштівкою є «Поздоровлення з Дрогобича» із краєвидом міста (видавництво Алекса Кляйна. Відень, кінець ХІХ – початок ХХ ст.). Найдавніші поштівки відрізняються оформленням адресного рядка, котрий у таких зразках був розтягненим на всю ширину картки. Не менш цінними є поштівки, оформлені у вигляді буклетів, що включали у себе від восьми до десяти різноманітних зображень вулиць, пам’ятників, адміністративних та культових споруд, репрезентуючи збірний образ міста. Буклет-гармошка вклеювався у двошарову поштівку, верхній лист якої був із прорізним віконечком – спеціально для вкладки (в експозиції представлені два подібні взірці).

Виставка у Палаці мистецтв є другим етапом музейного проекту «Дрогобич у давніх поштівках», котрий розпочався 21 вересня 2013р. під час святкування дня міста на площі Ринок, де на стендах поблизу ратуші мешканці та гості міста мали змогу оглянути репродукції поштівок у збільшеному форматі. Ця вулична виставка триває перед Палацом мистецтв. З нею може ознайомитися кожен, хто проходить «Цісарським трактом» (вул. Т.Шевченка), проте не має часу зайти у музей та оглянути оригінали. Для повноцінного розкриття теми «Дрогобич у давніх поштівках» музей «Дрогобиччина» планує продовжити серію виставок, присвячених цій тематиці, сподіваючись на співпрацю з дрогобицькими приватними колекціонерами та на сприяння міської влади.

Як зазначив Володимир Садовий, кожне солідне місто, що вважалося розвинутим культурно-економічним центром у кінці XIX – першій половині XX ст., було представлене кількома сотнями поштових листівок різних видів. Сьогодні більшість таких міст уже можуть похвалитися повними каталогами цих поштівок, однак наразі не видано ще жодного подібного альбому, присвяченого поштівкам Дрогобича. Відтак логічним вислідом проекту повинно стати таке видання із каталогізацією усіх відомих поштівок, присвячених нашому місту. З цим погодився секретар міської ради Тарас Метик, котрий привітав музей «Дрогобиччина» та В.Садового із відкриттям важливої для міста виставки.

Виставку відкрила директор музею Алла Гладун, подякувавши Володимиру Садовому за співпрацю, і зазначивши: «Володимир Садовий – це колекціонер, який не ховає свої скарби у шафі, а докладає максимум зусиль, щоб унікальні пам’ятки зі своєї колекції зробити відкритими для громадськості, для чого організовує виставки та публікує книги. Низку експонатів Володимир Садовий подарував музею «Дрогобиччина». Серед них – чудові ікони, такі як: «Успіння Антонія», «Богородиця Одигітрія», «Свята Марія Магдалина» – усі знаного українського маляра кінця XVII ст. Марка Шестаковича Домажирського та «Різдво Марії» XVIII ст. із Мединич (експонується у Галереї сакрального мистецтва).

На відкритті вже традиційно для музейних заходів, що є дотичні до історії міста відбулася коротка дискусія між дрогобицькими істориками та краєзнавцями з приводу контраверсійних позицій та поглядів на історію Дрогобича, дату його заснування та діяльність історичних осіб.

Так, Богдан Лазорак (кандидат історичних наук, науковий працівник музею «Дрогобиччина»), з приводу останньої дискусії стосовно Раймонда Яроша (бургомістра та президента Дрогобича 1909-1937 рр.), що розгорнулась у дрогобицькій пресі та на форумах інтернет-видань, зауважив: «Раймонд Ярош, що перетворив непомітне місто Трускавець на курорт європейського рівня, забороняв торг у курортній зоні та відвідання її місцевими мешканцями не з позиції шовінізму, а лише з метою підтримання порядку на курорті. Не міг він дозволити торгувати м’ясом, яйцями та молоком під пальмами закупленими для курорту за великі гроші» (див. статтю Б.Лазорак. «Раймунд Ярош – останній бургомістр Дрогобича» у часописі «Галицька брама», №4-6 за квітень – червень 2013р.).

Йому опонував Роман Пастух (журналіст, письменник, краєзнавець), котрий зауважив: «Раймонд Ярош був особою неоднозначною, його діяльність, як і будького з колишніх чи сучасних можновладців, не можна розглядати лише в одному ракурсі (див. статтю В.Садовий. «Дві сторони медалі, або як Раймонд Ярош любив українців» у часописі «Галицька Зоря» №117-118 за 18 жовтня 2013р.) Натомість, варто більше уваги приділити дослідженню діяльності визначних, але малознаних українців Дрогобича, як наприклад, Володимира Ільницького – відомого дрогобицького адвоката, мецената, громадського діяча, віце-бургомістра Дрогобича у міжвоєнний період, котрий був засновником Комітету побудови української гімназії у Дрогобичі, та офірував на цю справу усю свою зарплатню, що щомісячно складала 1100 злотих».

Науковець, громадський діяч Петро Сидорчук на відкритті підняв важливу тему збереження міської архітектури, безпрецедентне нищення якої спостерігаємо останнім часом. Як зауважив п.Петро: «У приватному помешканні власник може робити які завгодно євроремонти, проте фасад є власністю міста. Тож громадяни повинні розуміти, що заміна віконних рам, дверних порталів, дерев’яної різьби чи ліпнини, використання яскравих вивісок чи ядучих кольорових фарб для фасадів порушує архітектурну цілість самої споруди, та спотворює загальний вигляд міста. Тож на поштівки першої половини XX ст. варто поглянути ще й як на взірець естетичного оформлення міського простору».

Відкриття експозиції доповнював відеоряд, що давав можливість оглянути дрогобицькі краєвиди із поштівок довоєнного часу у зіставленні із сучасними світлинами тих самих місць, які сьогодні втрачають свою автентику та естетичність (автор фото та відео-ряду – Роман Чекалюк, музей «Дрогобиччина»).

У атмосферу вулиць старого міста допомагав зануритися гурт «Намисто» від Дрогобицького педагогічного університету (Леся Блищак – скрипка, Михайло Тиновський – кларнет, Валерій Шафета – акордеон, Микола Цюрик – бубен), котрі виконували музичні ретро-композиції: танго, вальси, марші. Цьогорічна тепла жовтнева погода посприяла тому, що музика звучала з відкритої тераси Палацу мистецтв, як і в довоєнний період, коли перші господарі палацу влаштовували тут урочисті прийоми.

Тетяна ДУМАН, музей «Дрогобиччина»

 

 

Творчі здобутки баяністів-акордеоністів музично-педагогічного факультету

Так склалося, що вокально-хоровий жанр на Дрогобиччині здавна розвивався найактивніше. Однак в останнє десятиліття активізувалася й інструментальна музика, особливо її баянно-акордеонна гілка.

Тут функціонують баянно-акордеонні осередки у двох музичних школах, музичному училищі та на музично-педагогічному факультеті університету. Далеко за межами Львівщини відомі імена дрогобичан як виконавців, так і педагогів: Е.Мантулєва, Р.Пукаса, М.Мамайчука, Р.Сороки, В.Чумака та С.Максимова («Прикарпатський дует баяністів»), А.Далекого, С.Процика, І.Сирватка, Р.Кіци, Р.Ілика та багатьох інших. Серед баяністів-науковців – кандидати педагогічних наук Є.Марченко, І.Фрайт, А.Душний, В.Салій, магістри В.Шафета та Л.Мартинів, а серед молодих, але вже відомих – лауреати міжнародних конкурсів Ю.Чумак, О.Волянський, Р.Стахнів. Як наслідок їхньої роботи, у Дрогобичі щорічно відбуваються Всеукраїнські та міжнародні конкурси, а на Всеукраїнських наукових конференціях обґрунтовується новий термін – «Дрогобицька баянно-акордеонна виконавсько-педагогічна школа».

2013-14 навчальний рік розпочався активним рухом баяністів-акордеоністів музично-педагогічного факультету ДДПУ ім.І.Франка у бік мистецького світу Європи – участь у конкурсах та фестивалях у Болгарії та Латвії, робота в складі журі престижного мистецького форуму в Італії.

22-26 серпня на «Золотих пісках» у м.Варна (Болгарія) відбувся ІІ-й міжнародний дитячо-юнацький фестиваль-конкурс мистецтв «Світ, мистецтво і море». Дрогобич був представлений студенткою педуніверситету Ганною Савчин (клас – доцента Андрія Душного). У номінації «інструментальний жанр (акордеон)» вона здобула ІІІ премію та звання лауреата. Конкурс у Болгарії репрезентували учасники з Росії, Латвії, Словакії, Болгарії та України в інструментальному, вокальному, хореографічному та цирковому жанрах. Очільником журі виступила професор Йордана Нєдєльчєва (Болгарія). До складу журі увійшли: Раїса Ігнатьєва (Росія), Людмила Чеснєйшая (Україна), Світлана Маханчук (Україна), Георгі Харізанов, Кремена Матєва, Павлінка Тодорова, Марія Чіпріянова, Румина Пенчєва (Болгарія). Конкурентами нашої виконавиці були солісти-інструменталісти із різних мистецьких ВНЗ зокрема – Національної музичної академії України ім.П.Чайковського.

Наступним кроком стало відрядження кандидата педагогічних наук, доцента кафедри народних музичних інструментів та вокалу Андрія Душного до Італії. Там, 25-30 вересня у м.Ланчіано проходив ХХІІІ-й міжнародний конкурс баяністів-акордеоністів «Cita di Lanciano», організатором та президентом якого вже багато років є відомий композитор, баяніст та диригент, заслужений діяч мистецтв України Володимир Зубицький. Маестро, починаючи з 2010 року, очолює також журі дрогобицького конкурсу «Pеrpetuum mobile» на базі музично-педагогічного факультету ДДПУ. Запроваджена організаторами обох мистецьких форумів спільна відзнака (Диплом) для переможців дрогобицького конкурсу дає можливість найкращим спробувати себе змаганні баяністів-акордеоністів у Ланчіано.

Конкурс «Премія Ланчіано» – один із престижних мистецьких форумів Європи, сюди з’їжджаються представники як Італії, так і України, Росії, Китаю, Казахстану, Польщі, Литви, Словаччини, Угорщини, Чехії, Німеччини, Ізраїлю, Австрії та ін. Відтак, за звання лауреата 2013 року змагалися понад 100 солістів (у вікових категоріях до 12 р., 13-15 р., до 18 р., до 41 р., «ветерани», «вар’єте» (виконавці естрадної музики), «концертисти») та понад 30 колективів (малих та великих форм, однорідного та мішаного складу).

У складі журі – відомі виконавці, педагоги, керівники навчальних закладів, організатори мистецького життя, серед яких: В.Зубицький (голова журі), М.Петрук (Чехія, баяніст-виконавець), В.Соколов (ректор Петрозаводської консерваторії, професор, Росія), М.Патаріні (директор акордеонної фабрики, Італія), О.Шаров (професор, завідувач кафедри баяна та акордеона Санкт-Петербурзької консерваторії, заслужений артист Росії), А.Гайсін (професор кафедри баяна Алма-Атинської консерваторії, заслужений артист Казахстану), Й.Джорджевіч (професор Віденської консерваторії, Австрія), В.Грачов (заслужений артист Башкортостану, професор Саратовської консерваторії, Росія), Б.Арон (заслужений артист Росії, професор Саратовської консерваторії, Росія), В.Чернявський (ректор Краснодарської консерваторії, професор, композитор, Росія), П.Дияк (виконавець-баяніст, викладач мистецьких навчальних закладів Кракова, Польща), І.Деменів (викладач акордеона у м.Татабанья, Чехія), Р.Свічкевічус (професор музичної академії у Вільнюсі, Латвія), З.Смакова (професор, завідувач кафедри баяна Алма-Атинської консерваторії, Казахстан) та ін. Україну у складі журі представили Вадим Скрипниченко (кандидат педагогічних наук, старший викладач Інституту мистецтв НПУ ім. М.Драгоманова, Київ), Андрій Душний (Дрогобич), Валерій Ткачук (директор ДМШ №2, Тернопіль), Сергій Пелюк (директор Запорізького музучилища).

Згодом дрогобичани заявили про себе у м.Даугавпілс (Латвія), де 23-26 жовтня відбувся ХІІІ-й міжнародний фестиваль акордеонної музики «Даугавпілс-2013». У його рамках пройшов VIII-й міжнародний конкурс молодих акордеоністів ім.В.Ходукіна. Наш університет у фестивальній програмі представляли студенти баяністи-акордеоністи музично-педагогічного факультету Ганна Савчин та Тарас Собіль на чолі зі своїм наставником Андрієм Душним, який, на запрошення оргкомітету, очолив журі. До складу журі також увійшли П.Велаксис (викладач Каунаського відділення Литовської академії музики і театру) та Т.Саратова (диригент Даугавпілського оркестру акордеоністів, організатор конкурсу та фестивалю, Латвія).

У конкурсі та фестивалі змагалися представники Латвії, Литви, Білорусі, України та Росії у сольному та ансамблевому виконавстві. Низка концертів супроводжувалася оркестром акордеоністів м.Даугавпілс під керуванням Тетяни Саратової. У рамках конкурсу відбулися методичні семінари-практикуми, які провели А.Душний (Україна), Є.Петров (Росія), Ю.Пешков (Латвія), Л.Слєконіте (Литва).

Фестивальний виступ у камерному жанрі представили Ганна Савчин та Тарас Собіль (Дрогобич, Україна), камерний ансамбль із Даугавпілського університету, тріо «Мілонга», Крістарс Гітнерс, Саманта Чіпінська, Маріс Розенфельд, інструментальне тріо «Контрасти» (Латвія), ансамбль гармоністів (Вітебськ, Білорусія) та ін. У рамках фестивальної програми відбувся творчий вечір легендарного латвійського композитора та педагога Юрія Пешкова, концерт дуету акордеоністів (Світлана Ставіцька – Володимир Ушаков) та групи «Quintet of Four» (Санкт-Петербург, Росія), Владіміра Карніцкого (Вільнюс, Латвія). Найкращих виконавців, серед яких і дрогобичани, відзначили дипломами.

Водночас доцент Андрій Душний (у супроводі своїх вихованців) провів низку лекцій-практикумів та майстер-класів у Даугавпілському університеті й Науенській музичній та художній школах. Також наші митці виступили у прямому ефірі на місцевому радіо «SWH+».

Варто пригадати, що творча співпраця із університетом м.Даугавпілс розпочалася ще у 70-х роках ХХ століття, коли стало модним зав’язувати дружні контакти із закладами «братніх» республік – тоді наші навчальні заклади активно обмінювалися студентськими художніми колективами, спортивними командами, вивчали передовий педагогічний досвід, влаштовували спільні наукові конференції. Співпраця відновилася 2011 року, коли прибалтійські акордеоністи приїхали до Дрогобича на конкурс «Perpetuum mobile», де завоювали призові місця. Латвійці були вражені нашими контрастами: з одного боку, жахливі дороги, з іншого – європейський рівень конкурсу, високий кількісний та якісний показник учасників та журі, гроно високохудожніх заходів у рамках конкурсу. Яскраві враження від Дрогобича і сприяли продовженню взаємно-творчого обміну досвідом, методиками, здобутками і планами подальшої мистецької та наукової діяльності.

Отже, баянно-акордеонний осередок музично-педагогічного факультету Дрогобицького державного педагогічного університету ім.І.Франка, виховуючи майбутніх фахівців-музикантів, активно прищеплює талановитій молоді необхідні професійні якості як через навчальний процес, так і через музично-виконавську діяльність; розширює науково-мистецькі контакти між навчальними закладами та центрами культури України і зарубіжжя, гідно представляючи Франковий ВНЗ на міжнародній сцені.

Богдан ПИЦ



Создан 12 ноя 2013



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником