ГАЛИЦЬКА ЗОРЯ

 

Товариство «Просвіта»: минуле і сьогодення. До 145-річчя Товариства




В умовах тривалої бездержавності український народ був розчленований між Австрійською (від 1867р. – Австро-Угорською) та Російською імперіями. Про першу з них знаменитий чеський поет і громадський діяч Карел Гавлічек-Боровський сказав: «Якби цієї імперії не було, її треба було б вигадати». Вона не була «тюрмою народів», як Росія, і українцям у національному аспекті жилося в ній незрівнянно краще, ніж у Росії. Так, за Конституцією Австро-Угорщини 1867р. кожен народ цієї країни мав право плекати рідну мову, користуватися нею в громадському 1 державному житті і навчати нею своїх дітей. Українські посли (депутати) у Державній Раді у Відні виступали українською мовою, яка булла однією з вісьмох офіційних мов цієї держави.

Однак ситуація у краї була складна: влада в Галичині належала польським верхам (на Закарпатті – мадярським, на Буковині – румунським), в українському громадському житті Західної України домінували щедро фінансовані російським урядом і чорносотенними організаціями москвофіли, а серед селян поширювалося пияцтво. Народ треба було рятувати і національно, і морально. Для цього 8 грудня 1868р. з дозволу Міністерства освіти у Львові було засновано Товариство «Просвіта». Створили його «народовці» – громадський рух, який стояв на виразно національних (сьогодні сказали б – націоналістичних) позиціях. До засновників«Просвіти» належали др. Корнило Сушкевич, Михайло Коссак, Павлин Свенціцький, Анатоль Вахнянин (його першим обрали головою Товариства), о.Василь Заячківський та інші відомі особистості, а також студентська молодь.

«Просвіта» закладала бібліотеки з читальнями, видавала календарі, згодом почала видавати «Письмо з «Просвіти», газету «Діло», проводити віча і т. д. Все це робилося за кошти членів Товариства. Але з часом галицький сойм був вимушений надавати «Просвіті» фінансову допомогу, почавши з 1000 срібних. Просвітяни провадили курси неписьменних, читали публічні лекції, ставили п’єси, створювали рільничо-господарські та промислові спілки, позичкові й ощадні каси, стимулювали розвиток кооперативного руху.

Від 1905р., за прикладом Галичини, «Просвіта» почала поширюватися на Наддніпрянщині: в Одесі, Катеринославі, Житомирі, Кам’янці- Подільському, Києві, Чернігові, Миколаєві, а також серед українців на Зеленому Клині і в Америці. «Просвіта» і кооперативи – це були дві опори – духовна й матеріальна – національного буття українців. Наприкінці 1913р. «Просвіта» мала 77 філій і 2648 читалень.

Під час Першої світової війни російські окупаційні війська знищували бібліотеки «Просвіти», багато її діячів покинули рідний край або-ж були виселені до Росії.

Радянська влада категорично заборонила «Просвіту». Було ліквідовано й організовані «Просвітою» кооперативи. Дуже неприхильно ставилася до «Просвіти» і польська влада, все ж при ній у 1923 році Товариство мало 96 філій та 2934 читальні. Поляки різними методами намагалися обмежити діяльність «Просвіти», знищити її загалом. Але зробили це аж «червоні визволителі», окупувавши Галичину у вересні 1939р.

Відновилося Товариство «Просвіта» 12 жовтня 1991р. шляхом реорганізації створеного в лютому 1989р. Товариства української мови ім. Т.Шевченка. Автором цієї ініціативи був визначний український письменник, який ніколи не підспівував совєтському режимові, Роман Іваничук.

У Дрогобичі «Просвіта» заснована у 1903 році завдяки зусиллям пароха с Ріпчиць о. Михайла Бачинського. З нею пов’язана діяльність таких знатних особистостей, як Ярослав Олесницький, Володимир Чапельський, Степан Вітвицький (майбутній президент УНР в екзилі), о.Северіян Бараник (новомученик УГКЦ, беатифікований Папою Римським Іваном-Павлом II 27 червня 2001р.), та ін.

15 січня 1989р. у Дрогобичі було створене Товариство української мови ім.Т.Шевченка, через два роки перейменоване на Товариство «Просвіта». Очолювали його Павло Витичак (1989), Ярослав Ольховий (1989-90), Тимофій Бордуляк (1990-92), Юрій Модрицький (1992-94), Михайло Богаченко (1994-95), Михайло Шалата (1995-2001; тепер – Почесний голова).

Просвітяни Дрогобиччини плідно працювали і продовжують працювати на різних ділянках національно-суспільного життя.

Це й виступи перед громадськістю, лекції в Університеті українознавства, участь в обговоренні важливих для міста і району ініціатив, участь у виборчих компаніях та в роботі рад різних рівнів, поборювання антинаціональних та антигромадських проявів, газетні, журнальні і книжкові публікації тощо.

Сьогодні «Просвіта» діє в інших умовах, ніж у часи бездержавності, а тому не є, як тоді, ледь не єдиною організованою структурою, яка виражала інтереси народу устами її інтелектуальної еліти. Сьогодні маємо чимало партій і численні громадські організації. Є і начебто своя держава, яка мала б піклуватися розвитком суспільства. Однак, попри все це, для Товариства «Просвіта» ще залишається широке поле діяльності, бо партії дбають насамперед про свої корпоративні інтереси, державні структури – про інтереси чиновників, чимало з яких вороже ставляться до Української ідеї, до України загалом. «Просвіта» ж об’єднує людей, які безкорисливо трудяться «для загального добра», в імя процвітання своєї країни і свого народу. А на цій ниві завжди було і буде до чого докласти рук.

Серед діяльних просвітян Дрогобиччини сьогодні слід назвати Михайла Шалату, Остапа Гуля, Михайла Богаченка, Тимофія Бордуляка, Михайла Ваврина, Мирославу Тершівську, Богдана Пристая, Віру Миджин, Лідію Дутко, Євгена Романишина, Лілію Андрух, Василя Сисина, Лідію Федоронько, Петра Павлюка, Ярослава Радевича-Винницького, Світлану Фаринович, Володимира Грабовського, Романа Пастуха, Любов Волощанську, Ларису Панькевич, Ігоря Качмарика, Ольгу Лужецьку, Світлану Малу, Омеляна Вишневського, Христину Михайлівську, Зеновія Медвідя, Марію Гриник, Осипа Марущака, Михайла Кравця, Івана Стецка, Івана Сеха, Любомира Філоненка, Петра Гушуватого, Лілю Кобільник, Василя Веселого.

Запрошуємо щиро поповнювати ряди «Просвіти», бо вона покликана і зобов’язана ще багато-багато зробити в справі духовної розбудови Незалежної України.

Микола САДОХА, голова Товариства «Просвіта» Дрогобиччини



Создан 17 дек 2013



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником