ГАЛИЦЬКА ЗОРЯ


Не втратити гідність!




Від 22 листопада, з першого дня протестів, у Дрогобичі діє Координаційна рада підтримки Євромайдану. Попри щоденні справи та обов’язки, 16 грудня її члени провели прес-конференцію для місцевих ЗМІ, щоб прозвітувати про зроблене, пообіцявши, що зустрічатимуться з журналістами щотижня.

Координатор Координаційної ради Тарас Кучма повідомив, що КР працює у чотирьох напрямах: аналітика (Володимир Кондзьолка), логістика (Олег Дукас), масові заходи (Ольга Козар та Михайло Ваврин) і збір коштів (Олег Дацюк). Ідеологічний напрям курує Ярослав Радевич-Винницький, а юні Соломія Тиха та Олег Гук відповідають за зв’язок зі ЗМІ. Інформаційний центр Коордради діє на вулиці Шкільній,4, контактний тел. (096) 492-00-92. У штабі ведуть облік зібраних коштів, приймають продукти харчування, одяг, медикаменти, реєструють осіб на поїздку до Києва, інструктують.

- Хочемо прозвітувати про кожну отриману і використану копійку, - зазначив Тарас Кучма. - Адже громадяни жертовно віддають свої кошти, приносять харчі, одяг, їдуть до Києва, стоять на барикадах. Хочу наголосити, що десять гривень від пенсіонера не менш важливі, ніж тисяча гривень допомоги від підприємця. Якось прийшов старенький дідусь, розмотав хустинку, дістав купюру у 500 гривень, які, можливо, тримав на похорон, і кинув до скриньки для пожертв. І подібних прикладів – безліч. Як тільки пенсіонери отримали пенсію, кількість і суми пожертв зросли. В середньому люди приносять по 50-100 гривень. Підприємці дають більше, дехто з них заправляє пальним автобус за власний кошт. Власники аптек надають безкоштовно медикаменти. Тож якщо хтось скаже, що ця революція робиться за гроші олігархів, – даруйте, але я плюну йому в обличчя, - заявив Т.Кучма.

Координаційна рада надала журналістам письмовий звіт щодо коштів, які надійшли і були використані. Для прикладу, станом на ранок 15 грудня у розпорядженні штабу було 35 тис 937 грн. Прихід цього дня становив 16 тис 210 грн. Скерувавши до Києва два автобуси по 49 місць кожен, витратили 16,5 тис грн. А загалом за майже чотири тижні наші краяни пожертвували на потреби Євромайдану понад 150 тисяч гривень. Щодо кожної витраченої гривні Коордрада готова надати чеки, звіти, обіцяє таку ж прозорість і в майбутньому.

Щодня у Дрогобичі відбуваються народні віча на підтримку Євромайдану, студентські акції, пікетування під національною та європейською символікою, вирушають автобуси з освяченими прапорами до столиці та в зворотному напрямку. Дрогобич координує роботу зі штабами у Стебнику, Бориславі, Трускавці, районі.

Під час прес-конференції з журналістами телефоном поспілкувався народний депутат Роман Ілик, який перебуває в Києві. Він подякував мешканцям Дрогобиччини за активність, небайдужість до тих подій, які зараз відбуваються, назвавши це протистояння своєрідною «війною між добром та злом. З одного боку – внутрішні війська, «Беркут», «тітушки», на яких опирається влада, а з іншого – простий народ: робітники, селяни, бюджетники, які працюють за копійки, службовці, дрібні підприємці».

Роман Ілик ще раз нагадав вимоги «майданівців»: покарати винних у побитті «Беркутом» мирних людей, відпустити незаконно затриманих, відставка уряду, дострокові перевибори парламенту і Президента, підписання угоди про Асоціацію з ЄС. Він також попросив дрогобицьких журналістів і надалі подавати об’єктивну інформацію про революційні події.

Володимир Кондзьолка попросив вибачення, що не всім на дрогобицькому Євромайдані дають слово з простої причини: дискусії мають бути за «круглим столом», а на Майдані ми повинні бути єдиними. А ще він додав: «Завдяки Євромайдану ми відчули себе гідними людьми. Важливо не втратити цю гідність в умовах щоденної рутини, бідності, корумпованого суспільства, яке мусимо змінювати не лише у Києві, а й на місцях».

Про єдність і віру у спільну перемогу говорили політики та громадські діячі Михайло Задорожний, Роман Урбан, Олег Дукас, Микола Андріїв, Михайло Ваврин та інші.

Слова подяки прозвучали на адресу духівництва. Церква взяла на себе місію провідника національного відродження. Наші священики – також на Майдані з іншими людьми, у храмах збирають кошти, речі, продукти. Щодня у Києві перебувають 50 семінаристів, яких періодично змінюють інші їхні товариші.

Ярослав ГРИЦИК

Фото автора

P.S. Ми народ – не жебраки

Історична доля України – сумна і гірка. Нас століттями завойовували, роздирали навпіл, заганяли воювати під прапорами чужих держав. Здавалося б, нарешті, досягнута омріяна мета – маємо 22 роки Україну. Та, на жаль, не з національним урядом. Чому?

Тому, що нинішній верхівці, а вона на 70 відсотків сформована із вихідців Донбасу, все етнічне стоїть як кістка в горлі. Брак історичних знань, відсутність культурних традицій і вузький світогляд зганьбили націю на весь світ. Більше того, влада задекларувала вступ до Євросоюзу, а потім різко повернулася у бік Росії. Для чого? По-перше, всі, хто нині при владі у столиці, – мільйонери, статки і маєтки мають у Європі, тож навіщо, щоб пересічний український люд користувався пільгами Євросоюзу і бачив їх там. По-друге, у Євросоюзі недопустимі диктаторські режими, таких правителів усувають від керівних посад. А по-третє, СНД і Митний союз це – диктаторський клуб Росії, Білорусі і Казахстану, де «царі» мають довічний статус.

Росія включила всі ресурси у битві за Україну. Спершу вона розіслала своїх емісарів. Одні, вивчивши ситуацію, для прикладу наведемо прізвища шовініста Дмитра Кисельова, який нині з милості Путіна очолив потужну державну медіа-структуру Росії, проводять інформаційну атаку на наших братів із сходу України, інші причаїлись у Криму для диверсії. Найприкріше, що маємо у своїй державі повно своїх кочубеїв і лободів, які служать російській імперії. Маючи прищеплений імунітет російського самодержавця, вони нахабно творять «Український вибір» на користь чужої держави.

Кривавий диктатор Ленін, який знищив європейську Росію (згадаймо як вперто Петро І прорубав вікно в Європу – авт.), зазначив, що Україна, це – голова, а Росія – тулуб і тільки в такому симбіозі можливе існування новітньої імперії. Тому так сусіди полюють на наші мізки. Нині влада бідкається, що немає грошей для держави. Тому вона з простягнутою рукою, як жебрак, пішла на поклін до Росії. Україна могла б уникнути такого приниження, якби у нас були свої Терещенки, Ханенки, Симоненки, котрі фінансували різні соціальні програми, були меценатами навіть війська. В Україні світові аналітики-експерти нарахували 18 доларових мільярдерів. Серед них є і син Президента. Якби у них була совість і повага до народу, то у цій скруті вони б підставили плече. До речі, нещодавно у пресі промайнула інформація про кредит Донецький залізниці у розмірі 200 мільйонів гривень з боку Януковича-молодшого і Ахметова. Це багато про що говорить. Концентрація національної гідності зібрала у пучок спротиву народне громадянське суспільство, яке уже ніколи не терпітиме наруги над своєю долею.

Володимир ТУРМИС



Создан 20 дек 2013



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником