ГАЛИЦЬКА ЗОРЯ


Новини в «ГЗ» від 7 березня 2014р.




Український патріотизм сильніший від кулеметів

Як тільки над Україною зависла загроза війни з боку Росії, влада і суспільство вдарили на сполох. Військові підрозділи, боєготовність яких добряче підірвали колишні Міністри оборони України Соломатін і Лєбедєв (до речі, призначені на ці високі посади обидва раніше були громадянами Росії), попри ці реалії, підняли свій бойовий дух. Терміново запрацювали військкомати, залучивши до роботи колишніх спеціалістів і фахівців, у яких є досвід мобілізаційної роботи. Їх теж «обрізали» начебто наша держава буде Швейцарією.

Високу організованість проявив Дрогобицько-Бориславський об’єднаний військовий комісаріат, очолюваний підполковником Віктором Поповим.

Окрім п’ятьох штатних цивільних працівників, зокрема Люби Іванчук, Лідії Красуляк, Світлани Якуніної, Віталія Бачинського та Зеновія Ющака на підмогу поспішили колишні працівники військомату Ігор Мицавка та Юрій Пасієв. За ніч було переглянуто чимало справ колишніх резервістів. Їх визнали за декількома категоріями. Першими мобілізаційне розпорядження отримали військовозобов’язані, які підпадають під категорію швидкого реагування. Водночас було задіяно 50 осіб, які могли б при потребі проводити мобілізацію. Словом, у понеділок уже були створені три команди в кількості 340 осіб.

Вразило інше. Того ж таки дня до військкомату, на випадок війни, зголосилися 240 осіб. Наведу декілька фактів-епізодів. Із Борислава до військкомату прибули два куми: 55-річний Іван Мицавка, який 12 років уже мешкає в Іспанії, і 52-річний Василь Тарнавський. Старший кум спеціально прилетів із теплого краю, щоб стати поруч із побратимом по духу. Пізно увечері пішки зі Стебника завітав Андрій Марціх, а уже наступного ранку о 7 годині на порозі стояв Сергій Магур.

Працівників військомату вразив вчинок 79-річного добродія з Дрогобича. Він теж захотів записатися добровольцем. Хтось влучно пожартував, що це ворошиловський стрілець. Дідусеві відмовили. Того ж таки дня про свої наміри у будь-яку годину їхати на фронт заявили знані і відомі люди нашого району і ті, які у суспільстві не є публічними, але патріотично-порядними. Мирослав Глубіш, Ігор Фецяк, Ігор Миськів, Богдан Мозоль, Руслан Щерба, Юрій Котов, Тарас Гентош, Іван Андруневчин, Віктор Юденко, Василь Очеретюк, Юрій Кулинич, Віктор Пришляк та інші наші краяни за покликом серця, не вагаючись готові захищати Україну.

Другим етапом мобілізації передбачено залучення основних сил оборони, третім – тили. Військкомат працює цілодобово.

За три дні у Дрогобичі майже тисяча людей зголосилися, отримали мобілізаційне розпорядження і готові стати під прапор визвольної боротьби. Приблизно такими ж є цифри у більшості міст України, де діють віськкомати. А це майже півмільйона чоловіків готові одягнути військову форму. Про свій намір долучитися до святого обов’язку заявили і чимало жінок.

Володимир ТУРМИС

 

Відкритий лист

секретаря міської ради Тараса Метика до громади Дрогобича та Стебника

Хоч і минуло вже більше тижня з часу проведення позачергової сесії міськради, яка проходила 25 лютого, актуальність питання «Чому я і Олексій Радзієвський написали заяви про припинення своїх повноважень?» залишається незмінною. Його мені ставлять у телефонних розмовах, при зустрічах. Запитують знайомі, незнайомі, а на загал – наші дрогобичани, яким не байдужа доля міста, його майбутнє.

Повертаючись до подій 25 лютого, ловлю себе на думці, що подібне я вже пережив. Було це на початку 90-их, коли мене обрали головою Дрогобицької районної ради першого демократичного скликання. Тоді промосковські комуністичні інституції підсунули Галичині міжконфесійну проблему, хоч спершу готували міжнаціональну (на щастя, не вдалося). «Розв’язання» цієї проблеми виглядало майже так само, як позачергова сесія міськради.

Мене, голову райради, або першого заступника Л.Сікору запрошують до участі у сесії сільської ради того чи іншого села, де збираються приймати рішення щодо міжконфесійних взаємин. Прибувши на місце, одразу потрапляв у коло «заведеної» громади, якою маніпулювали кілька провокаторів. Спершу вона вимагає не реєструвати в їхньому селі іншу громаду, зокрема, УГКЦ, бо має бути тільки та, до якої належить збурений натовп. Пробував пояснити, що це протизаконно, суперечить свободі совісті та віросповідання. Але все було намарно. Збурені провокаторами мешканці брали мене в заручники: закривали в окремій кімнаті і заставляли приймати розпорядження або рішення про недопустимість реєстрації іншої громади. Коли відмовлявся від підписання протизаконних актів, заставляли писати заяву на звільнення. Такі «акції» тривали до півдоби і більше. Причому правоохоронні органи не підтримували тоді таких, як я, які прийшли до влади від національно-демократичних сил. Вони спостерігали збоку, подекуди підливаючи масла у вогонь. А мені було сумно і боляче за наших краян, які замість того, щоби підтримати порив українського державотворення, ділили Всевишнього, виганяючи з храмів своїх рідних, близьких, односельців.

Те, що відбувалося 25 лютого в сесійній залі Дрогобицької ратуші, було майже те саме, що бачив 23 роки тому. Окрім 45 депутатів, до зали увійшло близько сотні різних за віком осіб, налаштованих не на діалог, а на протистояння. І це стало очевидним, коли до всіх звернувся з благословенням отець Ростислав Мелех. У міськраді вже давно заведено розпочинати сесії з молитви і благословення. І якщо до цієї сесії ця процедура в залі набувала значимості, християнської виразності, то тепер нагадувала «содом і гоморру». Отцеві не дали сказати. Його брутально закричали і зігнали з трибуни. Не дали висловитися і Миколі Терлецькому, активному учасникові київського Майдану. Залою з розкуйовдженим волоссям, у непрасованих і непраних штанах бігав чоловік, у якого за плечима великий досвід роботи у штабах Партії регіонів і кількох інших – зареєстрованих і незареєстрованих у Мін’юсті. Він закликав присутніх ганьбити владу, не коритися їй, приймати рішення, що суперечать Закону. В такт йому верещала екзальтована пані з ринку і ще кілька десятків осіб, яких зібрали і привели окремі громадські діячі, що, прикрившись думкою майдану, переслідували свої владні інтереси.

Присутнім стало одразу легше після того, як я і міський голова сказали, що на вимогу майдану складаємо повноваження. Треба було бачити обличчя тих, хто організував цей балаган. Складалося враження, що, заставивши нас написати заяви, вони здобули неабияку перемогу. Але, на жаль, вона – піррова. Популісти, провокатори, крикуни завели Дрогобич у безлад, хаос, беззаконня. Рішення сесії суперечить правовим нормам. Коли нині спостерігаю за подіями на сході, півдні, де провокатори, тітушки чинять подібне беззаконня, приходжу до висновку: вихованці Москви і до нас добрались. А окремі дрогобичани, як сліпі кошенята, лижуть облуду і обман.

Я не перший рік у політиці, надивився з кінця 80-их минулого століття всілякого, але з упевненістю можу сказати, що такі ми Європі не потрібні. Можу запевнити своїх опонентів: за владу не тримався, а чесно ніс свій хрест. Але й мовчати, закривати очі на цей бедлам, який творили і творять, не маю права. Совість не дозволяє.

Так, до влади є чимало претензій, але створити окремо у Дрогобичі рай неможливо. Не треба забувати, що у 2012 і у 2013 роках фінансування здійснювалось у «ручному режимі» через казначейство. Щоб придбати олівець, потрібно було мати дозвіл з Києва. Відбулась узурпація влади. Тому й заговорив Майдан в Україні. Від перших його днів міська рада не відмежовувалася від нього. Відбулося п’ять позачергових сесій, на яких були враховані позиції громади і прийняті рішення, що відображають думку дрогобичан про входження України в Євросоюз, відставку В.Януковича, Уряду, розпуск парламенту. Міськрада була з Майданом і жила Майданом. А головне – я і мої колеги прагнули втримати у нашому місті стабільність, злагоду, мир, не дали запанувати деструкції, хаосу, мародерству.

Маю втіху від того, що хоч минулий рік був важкий у плані фінансування, однак працівники освіти, культури, охорони здоров’я в повному обсязі отримали зарплату. У Дрогобичі відкрили меморіальний комплекс «Тюрма на Стрийській», церква Святого Юра занесена у списки ЮНЕСКО, відремонтували вулиці Івана Франка, Сахарова, Стрийську, Козловського, інші. Погоджуюся з тим, що роботи непочатий край. Але це можна вирішити, якщо будемо разом, так, як це роблять у сусідніх містах, де спільно, за круглим столом і влада, і майдан творять нове життя.

Нині, коли на нашу країну не з миром, а з мечем війни прийшов «старший брат» з Росії, нам вкрай потрібна організованість, злагода. Однак ними знехтували, бо меркантильні інтереси, дії провокаторів взяли гору. Тож чи не пора схаменутися?! І як каже церква: покаятися. Бо ж доведеться відповідати і перед громадою, і перед Всевишнім. Не тільки вимовляти слова «В єдності сила народу», а утвержувати це на ділі. Конкретними кроками в порозумінні має творитися наша зболіла нова Україна, її майбутнє.

Слава Україні! Героям слава!

 

Вечір пам’яті владики Юліяна

1 березня у муздрамтеатрі ім. Юрія Дрогобича відбувся вечір-реквієм, присвячений роковинам смерті владики Юліяна Вороновського, першого єпископа Самбірсько-Дрогобицької єпархії.

Звертаючись до присутніх, владика Ярослав Приріз, єпископ Самбірсько-Дрогобицький, наголосив, що владика Юліян упродовж життя завжди покладався на Бога. Тому його життєва боротьба не могла бути програшною.

- Владика все віддав Богові – свої знання, час, енергію, силу тіла і духа, своє серце. З Богом він боровся за волю для своєї Церкви і народу у важкі часи панування атеїстичного режиму. Служив у нелегких умовах розбудови незалежної України та відновлення церковного життя наприкінці 80 – початку 90-х років минулого століття. Зробив усе, що міг, і за цю його жертовну посвяту щиро вдячна уся єпархія, – зазначив єпископ Ярослав.

Відтак слово про постать владики Юліяна виголосив о. д-р. Мирон Бендик, ректор духовної семінарії.

- Ми будемо мати те, що випросимо у Господа Бога. Саме так владика Юліян дивився на майбутнє українського народу. Під час молитви людина духовно зростає і перемінюється. І це суттєво впливає на переміну цілого народу, – зазначив о.Мирон Бендик.

Згодом виступили музичні колективи Дрогобича: студентська хорова капела «Гаудеамус» ДДПУ, цероквний хор «Відлуння», хор музучилища ім.В.Барвінського та зведений симфонічний оркестр навчальних закладів й установ культури. Колективи разом виконали кантату композитора Миколи Ластовецького «Псалми Давида», натхненником написання якої  був владика Юліян.

Додамо, що 27 лютого – 2 березня СДЄ УГКЦ молитовно згадувала роковини смерті владики Юліяна. А 28 лютого священики та вірні єпархії вирушили в паломництво до Унівської Свято-Успенської лаври, де відбулося освячення надгробного хреста на могилі владики Юліяна. А 1 березня, у Катедральному соборі Пресвятої Трійці владика Ігор, Митрополит Львівський, очолив Божественну Літургію за упокій владики Юліяна Вороновського.

За інформацією прес-служби СДЄ УГКЦ

 

На сесії міськради говорили про події у Криму

4 березня у Дрогобичі відбулося позачергове засідання сесії міської ради, на якій розглянули питання про події, пов’язані з агресією Російської Федерації на суверенну територію Україну.

Як доповів військовий комісар Віктор Попов, чоловіки міст і сіл Дрогобиччини демонструють високу громадянську позицію. Серед охочих зі зброєю стати на захист України є чимало воїнів, знятих з обліку за віком. У Дрогобичі шириться рух фінансової підтримки Українського війська.

Сесія підтримала звернення до українського народу та звернення до співвітчизників-кримчан, прийняті на екстреному засіданні ХХVІІІ сесії Львівської обласної ради.

 

Вулиця та школа в Летні носитиме ім’я Богдана Вайди

1 березня біля приміщення Народного дому с.Летня відбулося жалобне віче-вшанування пам’яті Героя Небесної сотні Богдана Вайди.

Ініціаторами віча були працівники сільської ради, Народного дому та бібліотеки. Про це повідомила прес-служба Дрогобицької РДА.

Отець Іриней Головацький відслужив панахиду за загиблими на Майдані та виголосив проповідь.

Слова співчуття рідним та односельцям висловив депутат Львівської обласної ради Михайло Задорожний.

Відтак директор Летнянської загальноосвітньої школи Надія Козар запропонувала перейменувати одну з вулиць села на честь Героя Богдана Вайди, а також надати місцевій школі його ім’я.

У виконанні учнів прозвучали вірші, присвячені подіям на Майдані. Зі свічок на асфальті учасники віча виклали хрест та напис «Героям слава».

Зазначимо, минулого тижня схожу ідею назвати сільську школу іменем свого земляка, Героя Небесної сотні Йосифа Шілінга висловили у Вороблевичах.

 

Артилеристам освятили прапори

У понеділок, 3 березня, під час уже традиційного молебню за Україну, який в місті відбувається щоденно впродовж понад трьох місяців, освятили шість державних прапорів.

Їх на руках тримали хлопці з ВО «Майдан», самооборони, дрогобицького «Правого сектору». Чин освячення здійснили священики УГКЦ. Знамена освятили спеціально для дрогобицької військової частини, яку у ці дні привели до бойової готовності.

Нагадаємо, в/ч А1108, що на вул.Трускавецькій (повна назва – 15 реактивний артилерійський, Дрогобицький, Київський, орденів Леніна, Червоного Прапора, Богдана Хмельницького, Олександра Невського полк) утворена на базі 337 гвардійської артилерійської бригади згідно з директивою Міноборони України від 20.08.2003р. Серед техніки наших вояків – установки «Смерч», «Ураган» та ін.

 

«Слово рідне, мово рідна...»

У селі Довге, в приміщенні школи, відбувся захід, присвячений Міжнародному дню рідної мови. У школі оформили книжкову виставку «Слово рідне, мово рідна».

Наша чарівна українська мова всім світом визнана за одну з наймилозвучніших, наймелодійніших. Такими словами розпочала літературну годину бібліотекар с.Довге Любов Полюганич. Активними учасниками заходу були учні 2-4 класів: Михайло Бобик, Дмитро Сянський, Уляна Пиріг, Настя Перекрестенко, Павло Ткач, Богдан Іванішин, Руслан Орищак, Тарас Бобик, Ірина Павлів, Мар’яна Олексюк, Зоряна Бохонок, Іван Іванішин, Назар Бохонок, Дмитро Іванішин, Інна Кугівчак.

Діти декламували вірші, брали участь у конкурсах: «Загадки», «Прислів’я», у вікторині «З якої казки?». Найкращих із них нагородили сувенірами. Сценарій підготувала і провела захід Любов Полюганич, допомогала їй вчитель початкових класів Марія Полюганич.

На святі були присутні директор школи, батьки, вчителі, учні школи, методист ЦРБ Марія Гелій, яка подякувала всім учасникам за цікавий масовий захід і сказала, що ми живемо на чудовій мальовничій землі – у нашій славній Україні. Тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини. І негоже, просто соромно бути поганими нащадками таких великих і славних батьків.

Вл.інф.

 

До уваги краян, які зазнали травм внаслідок протистоянь на Майдані та вулицях Києва!

Усіх учасників київського Майдану з Дрогобиччини, котрі отримали травми і потребують лікування чи подальшої реабілітації, просимо звертатися в громадські приймальні народного депутата України Романа Ілика. Там вам нададуть необхідну інформацію та допоможуть із вирішенням питань лікування і реабілітації.

Адреси громадських приймалень

Для мешканців Дрогобича: м.Дрогобич, пл.Ринок,1, Дрогобицька міська рада. Графік роботи: понеділок, середа, п’ятниця – 9:00-13:00, вівторок, четвер – 14:00-18:00. Керівник: Тетяна Кравчук, тел. (03244) 3-55-45.

- вул. Пилипа Орлика, 24. Графік роботи: вівторок – 9:00-12:00, п’ятниця – 14:00-17:00, тел. (03244) 3-55-45.

Для мешканців Дрогобицького району: м.Дрогобич, вул. 22 Січня,28, районний Народний дім, каб. №1. Графік роботи: понеділок, п’ятниця з 9:00 до 12:00, вівторок, четвер – 15:00-18:00. Керівник: Григорій Лужецький.

Для мешканців Трускавця: м.Трускавець, вул. Бориславська,2, Трускавецька міська рада, каб. №3. Графік роботи: понеділок, середа, п’ятниця – 9:00-12:00, вівторок, четвер – 15:00-18:00. Керівник: Руслан Крамар.

Для мешканців Стебника: м.Стебник, майдан Т.Шевченка,1. Графік роботи: понеділок, п’ятниця – 9:00-12:00, вівторок, четвер – 15:00-18:00. Керівник: Андрій Петруняк.

Для мешканців Борислава: м.Борислав, вул. Т.Шевченка,1. Графік роботи: понеділок, п’ятниця – 9:00-13:00, вівторок, четвер – 14:00-18:00. Керівник: Мирон Турчин.

Прес-служба Романа Ілика

 

Звернення Західного наукового центру НАН України та Міністерства освіти і науки України, Ради ректорів Львівщини, Наукового товариства ім. Т.Шевченка до світової спільноти

Засуджуючи агресивні провокативні дії військових формувань Російської Федерації на території суверенної європейської держави – України, а також порушення російським вищим державним керівництвом ряду чинних міжнародних угод, відчуваючи загрозу обраному цивілізаційному розвитку нашої Батьківщини та виражаючи загальні громадянські і професійні позиції академічної та освітянської спільноти західного регіону України, Західний науковий центр Національної академії наук України та Міністерства освіти і науки України, Рада ректорів Львівщини, Президія Наукового товариства ім. Т.Шевченка заявляють про:

- повну підтримку рішень Верховної Ради України – повноважного представника українського народу, законного і легітимного виразника його інтересів, а також її дій, спрямованих на забезпечення територіальної цілісності, національного суверенітету та унітарності України;

- визнання і сприйняття кадрових призначень у керівництві центральних органів державної влади України;

- цілковите схвалення постанови Ради Національної Безпеки і Оборони України від 1 березня 2014 року щодо невідкладних заходів для захисту територіальної цілісності і національного суверенітету нашої держави;

- беззастережну солідарність із підрозділами армії та флоту України, Служби безпеки України та Міністерства внутрішніх справ у Криму;

- повну відсутність утисків чи переслідувань в Україні на національному, релігійному, культурному, мовному чи будь-якому іншому ґрунті;

- толерантність, терпимість і виваженість громадян України як невід’ємну, віками виплекану традицію їхнього співіснування;

- абсолютну надуманість заяви керівництва Російської Федерації про необхідність захисту російськомовних громадян України, безпідставність і незаконність здійсненого силового втручання.

Враховуючи спільну історію та усвідомлюючи неминучість подальшого поглиблення глобальних інтеграційних процесів у третьому тисячолітті, розуміючи важливість внеску освіти і науки у формування суспільної культури, свідомості і моралі,

- вимагаємо від чинного Президента Російської Федерації – негайно повернути війська у місця їх постійної дислокації та припинити агресію проти України, що принижує гідність російського народу і є недостойною тієї ролі, яку він може відігравати у світовому цивілізаційному розвитку;

- вимагаємо від російських засобів масової інформації – припинити свідому дезінформацію громадян і нагнітання істерії при висвітленні ситуації в Україні;

- закликаємо наших колег – науковців та освітян Росії – повніше використовувати сучасні інформаційні можливості для отримання і поширення серед своїх співвітчизників об’єктивної й неупередженої інформації про перебіг сучасних подій в Україні;

- представників наукової та освітянської спільноти, культурних і мистецьких діячів Криму, Півдня та Сходу України – закликати краян до мирного вирішення суперечок та уникнення протистояння задля збереження спокою і злагоди в Україні;

- всіх громадян України – до єдності, згуртованості і рішучості при відстоюванні суверенного права на свободу і вільний вибір шляху розвитку нашої Вітчизни, відповідальності і виваженості вчинків заради втілення споконвічних прагнень полеглих борців за волю, соборність і незалежність України.

Свої підписи під зверненням поставили 72 знаних і відомих вчених Львівщини, у т.ч. і ректор ДДПУ ім.І.Франка, професор Надія СКОТНА

 

Шановні краяни!

У неділю, 9 березня, о 16.00, у Львівському обласному академічному муздрамтеатрі ім. Юрія Дрогобича відбудеться Ювілейна академія «Борись, народе, за свою свободу!», - його святий безсмертний Заповіт», до 200-ої річниці від дня народження геніального національного Пророка, Великого сина українського народу Тараса Шевченка.

 

Шевченківські дні у Підбужі

У літературі кожного народу, серед її великих творців, є поети, імена яких оповиті невмирущою любов’ю і славою. Таким поетом українського народу є Тарас Шевченко, якого Іван Франко назвав володарем у царстві духа, велетнем у царстві людської культури, його твори перекладено майже всіма мовами світу.

На вшанування 200-ї річниці з дня народження Великого Кобзаря 2 березня, в народному домі смт. Підбуж відбувся літературно-мистецький захід «І лине над землею Шевченкове святеє слово».

Перед початком дійства церковний хор селища виконав молитву «Отче наш» за героїв, що полягли на Майдані. Також у їх виконанні прозвучали твори на слова Т.Шевченка: «Заповіт», «Реве та стогне…» та «На високій дуже кручі».

Особливої атмосфери цьому заходу додала інсценізація «Великий льох» у виконанні Ганни Сидорак, Віри Турик та Ольги Тінишин, що своїм глибоким змістом не залишила нікого байдужим.

Священики розповіли про те, наскільки глибоко віруючим був Тарас Шевченко, він знав напам’ять увесь псалтир, а його творчість перепліталася зі Словом Божим, проникнута любов’ю до Бога, до ближнього, до рідної землі, до України.

Дитячий хор виконав пісні «Ти в моєму серці, Україно» та «Садок вишневий коло хати».

 Селищний голова Ігор Кугівчак подякував учасникам літературно-мистецького заходу за цікавий виступ. На завершення церковний хор разом з усіма присутніми глядачами виконав молитву за Україну «Боже великий, єдиний…».

Вели захід Галина Рулько та Іван Пріцак.

Вл.інф.

 

Горілка, кермо, … кримінал

Усе розпочалося з того, що троє юнаків П., 1995 р.н., Г., 1991р.н. та І., 1993 р.н., 21 лютого 2014 року, у вечірній час, зустрівшись в центрі Дрогобича, вирішили розважитися. З цією метою придбали пляшку горілки, яку розпили у сквері поблизу приміщення «Укртелекому».

Цього їм виявилося замало, вирішили придбати ще дві пляшки оковитої, які також швиденько розпили на тому ж місці. Добряче сп’янілих молодиків потягнуло на «подвиги». Всі пристали на пропозицію П. покататися містом на легковому автомобілі, що належав його матері. При цьому П. прихопив з дому ще й револьвер із травматичними набоями, щоб постріляти по порожніх пляшках.

Рухаючись автомашиною вулицею Івана Франка, громадянин П. не впорався з керуванням та в’їхав у бордюр, внаслідок чого пошкодив автомобіль. Удар був такої сили, що від автомобіля відірвало заднє праве колесо. Трійця вийшла з салону та почала оглядати наявні пошкодження.

У цей час поруч з ними проходили троє молодих людей, які зробили зауваження, що вони перебувають у нетверезому стані, аби застерегти, щоб ті не сідали за кермо. Це не сподобалось гр. І., котрий почав сперечатися з перехожими, вчинив хуліганські дії, відтак витягнув з бардачка револьвер, що належав гр. П., та вистрілив у живіт одному з тих, хто зробив їм, з благими намірами, справедливі зауваження, чим спричинив молодій людині кульове поранення черевної порожнини.

Наступного дня, 22 лютого 2014 року, гомадянина І. затримали працівники Дрогобицького МВ ГУ МВСУ у Львівській області спільно з представниками «Самооборони». Йому оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України (хуліганство із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень), а 24 лютого 2014 року щодо нього обрано запобіжний захід – утримання під вартою.

Вчинене паном І. кримінальне правопорушення, згідно з чинним законодавством, належить до категорії тяжких та передбачає покарання у вигляді позбавлення волі терміном до 7 років.

Процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні здійснює Дрогобицька міжрайонна прокуратура.

Любомир КРІЦАК, старший прокурор Дрогобицької міжрайонної прокуратури

 

У Підбужі вшанували Героїв Майдану

Минулими вихідними у селищі Підбуж відбувся волейбольний турнір «Оксана & Гануся», присвячений Дню захисника Вітчизни та Героям Майдану.

Змагання розпочалися поминальною молитвою за тими, хто без вагань поклав своє життя задля того, щоби ми з вами мали змогу грати тільки в мирні ігри. У вступному слові селищний голова Степан Кугівчак, відкриваючи змагання, сказав, що ми на порозі Великого Посту і саме сьогодні вкрай необхідно подати руку прощення всім, хто є поруч, щоб ми змогли разом подумати над нашим майбутнім і завжди пам’ятати тих, хто, не шкодуючи свого життя, його відстоював.

У турнірі взяли участь 6 місцевих команд, які в перший день змагань визначили фіналістів. Отож, наступного дня в боротьбі за третє місце зустрілися волейболісти села Сторона та «молодіжка» Підбужа. Сильнішими виявилися спортсмени зі Сторони. А в боротьбі ж за вищі нагороди схрестили свою мирну зброю ВК «Підбуж» та ветерани підбузького волейболу під керівництвом знаного в наших краях спортсмена Йосипа Лаганяка. До речі, Йосип Васильович, працюючи на посаді керівника фізвиховання Підбузької школи, виховав цілу плеяду спортсменів, зокрема й волейболістів. Адже цей вид спорту в селищі конкурує з футболом. А гравці місцевої футбольної команди беруть активну участь і у волейбольних змаганнях. У спортзалі школи встановили оригінальне брускове лаковане покриття, яким може похвалитися хіба що Дрогобицьке музучилище. І взагалі, Підбуж за його досягнення можна сміливо назвати столицею регіонального волейболу.

Того дня спритнішими все ж були молоді хлопці, які представляли ВК «Підбуж». Вони і стали переможцями турніру, організованого любителями волейболу в тому числі і підприємцем Петром Сидораком, який назвав турнір на честь своїх донечок Оксани і Ганусі.

Команди-призери та найкращі гравці турніру: Василь Степаник (пасуючий), Андрій Кекіс (нападник), Василь Буняк (захисник) відзначені кубками та грамотами. Їх вручили завідувач сектром молоді і спорту Дрогобицької РДА Олег Войтечко та головний суддя змагань Йосип Лаганяк. Команди-учасники від мецената змагань Петра Сидорака отримали грошові винагороди.

Орест ХАНДОНЯК

Фото Сергія МАТІЙКА

На фото: переможець турніру – ВК «Підбуж».

 

Як запобігти професійним захворюванням?

Не секрет, що навіть улюблена і бажана робота часом приносить нам деякі неприємності. Багато професій пов’язані з небезпекою і шкодою для здоров’я. Навіть прості офісні працівники – і ті ризикують здоров’ям, просиджуючи нерухомо по кілька годин у своїх кабінетах. Давайте спочатку розберемося, що розуміється під професійним захворюванням.

Офіційне визначення звучить так: «Професійне захворювання – це хронічне або гостре захворювання, причиною якого є тривалий вплив на працівника шкідливих виробничих факторів». Не варто плутати його з нещасним випадком на виробництві, це зовсім інша категорія. Професійні захворювання діляться на два основні види: гострі і хронічні. Гострі – це недуга, що виникла в результаті короткого (протягом не більше однієї робочої зміни або робочого дня) впливу отруйних речовин або шкідливих чинників. Якщо якийсь фактор впливав протягом довгого часу, ефект від нього накопичувався протягом тривалого терміну, і тут говорять про хронічне професійне захворювання.

Список професійних захворювань має 7 основних груп:

1) захворювання, спричинені гострим впливом хімічних факторів (хронічні отруєння і їх наслідки);

2) захворювання, зумовлені впливом промислових аерозолів (пневмоконіози, професійні бронхіти, біссіноз, емфізема легенів, дистрофічні зміни верхніх дихальних шляхів);

3) хвороби, що виникли в результаті впливу фізичних факторів (променева хвороба і променеві ураження в гострих і хронічних стадіях, розлади вегетосудинної системи, ангіоневроз, електроофтальмія, вібраційна хвороба, нейросенсорна приглухуватість, катаракта, кесонна хвороба, перегріви, механічні епідермоз, опіки і поразки лазерним випромінюванням);

4) захворювання, які виникли внаслідок фізичних перевантажень і  перенапружень органів людини (координаторні неврози, полі-і мононевропатії, радикулопатії шийно-плечовий і попереково-крижової областей, хронічні міофібрози плеча та передпліччя, тендовагініти, периартроз, варикозне розширення вен, неврози);

5) хвороби, викликані впливом біологічних факторів (інфекційні та паразитарні хвороби, набуті в процесі професійної діяльності в результаті контакту з хворими, дисбактеріози і кандидози, зумовлені контактом із зараженими речовинами, мікози відкритих ділянок шкіри);

6) алергічні захворювання (риніти, бронхіти та інші прояви алергії);

7) новоутворення злоякісного характеру (пухлини печінки, шкіри, сечового міхура, лейкоз, ракові захворювання шлунка, пухлини рота та органів дихання, кісток). Це не повний список професійних захворювань, а лише загальні поняття. Чи належить недуга до професійного захворювання, вирішують фахівці, які попередньо досліджують умови праці, знайомляться з результатами щорічних планових обстежень (медкомісій), з’ясовують, впливу яких шкідливих факторів ви могли піддаватися на робочому місці.

В Україні щороку реєструється значна кількість професійних захворювань. Чи можна зупинити процес їх розвитку? Так. Для цього необхідно рішуче впроваджувати в життя профілактичні заходи, спрямовані на зниження несприятливого впливу факторів виробничого середовища. Профілактика містить у собі комплекс інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на недопущення розвитку професійних захворювань. Успішне впровадження у нових виробництвах інженерно-технічних заходів профілактичної спрямованості дає змогу ліквідувати або різко знизити несприятливий вплив виробничих факторів. Сприяє зниженню ступеня дії несприятливих факторів і впровадження нових технологічних ліній, модернізація та удосконалення технологічного устаткування.

Наприклад, модернізація шліфувальних верстатів значно знизила параметри вібрації, внаслідок чого зменшилась кількість клінічних проявів порушень периферичного відділу нервової системи. Проте є ще багато виробництв, де інженерно-технічні рішення або економічно важко впровадити, або на цьому етапі просто неможливо.

У шахтах прохідники, вибійники, гірники очисного вибою продовжують використовувати відбійний молоток, зазнаючи впливу комплексу несприятливих виробничих факторів – пилу, вібрації, шуму, значних фізичних навантажень, що перевищують гігієнічні нормативи. Бульдозерист, екскаваторник, обрубувач литва, каменотес також продовжують працювати в умовах дії локальної вібрації, інтенсивного виробничого шуму. У сільськогосподарському, ткацькому виробництві основою профілактики професійних захворювань є проведення санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів. Починати її необхідно з істотного поліпшення якості медоглядів – і періодичного, і, що особливо важливо, попереднього (при влаштуванні на роботу). Охорона життя й здоров’я працівників від впливу небезпечних та шкідливих виробничих чинників має важливе соціальне значення.

«Захворюванню легше запобігти, ніж його лікувати» – цей постулат стародавньої медицини актуальний у медицині взагалі і особливо в професійній патології, де причина захворювання відома.

І.КУБІШИН, лікар-епідеміолог Дрогобицького міськрайонного відділу лабораторних досліджень ДУ “ЛОЛЦ ДСЕСУ”

 

Увага: ротавірусна інфекція!

Ротавірусна інфекція, ротавірусна діарея, ротавірусний гастроентерит – це гостре вірусне захворвання, яке характеризується проносами, блюванням, загальною слабкістю, підвищенням температури тіла.

Збудником гастроентериту серед дітей найчастіше є ротавіруси. Питома вага ротавірусної інфекції серед гострих кишкових інфекцій – майже 50%. В Україні за 5 останніх років також зростає захворюваність на ротавірусний ентерит: у 2009 році – 5747 випадків, у 2013 році – 11209.

Не є винятком і Львівщина: у 2009 році – 81 випадок, у 2013 році – 121. Від початку 2014 року в області вже зафіксоване значне підвищення захворюваності на ротавірусний ентерит – майже 100 випадків, у Дрогобичі – 21, у Трускавці – 3.

Ротавіруси – це РНК-вмісні віруси, що належать до родини Reoviridae. Їх поділяють на 6 серологічних груп: А, В, С, D, Е, F. Віруси групи «А» є найпоширенішою причиною ротавірусної діареї у світі. Ротавірус є дуже стійким у довкіллі і може зберігати життєздатність від кількох тижнів до кількох місяців, якщо не провести дезінфекцію. Ротавіруси втрачать інфекційну активність при кип’ятінні.

Сприйнятливість до ротавірусів є високою в усіх вікових групах населення. Та найбільше – у дітей віком від 6 місяців до 2 років, а також в осіб похилого віку. Серед госпіталізованих хворих питома вага дорослих складає 10-15%. Найчастіше це педіатри, працівники дитячих лікарень та дошкільних закладів.

Основний механізм передачі цієї інфекції – фекально-оральний, який реалізується при побутових контактах через іграшки, соски, забруднені руки дорослих та дітей. Інші шляхи передачі – забруднена їжа та вода, а також можливий повітряно-крапельний шлях. Масивне виділення ротавірусу з фекаліями, тривале збереження його інфекційної активності в навколишньому середовищі, стійкість до дезінфектантів – усе це призводить до розвитку водних, харчових і лікарняних спалахів ротавірусної інфекції. Ротавірусна інфекція висококонтагіозна. Інфікування при контакті з хворим відбувається у 8-60%.

Сезонність. Випадки захворювання на ротавірусний гастроентерит реєструються упродовж усього року, але в зимові місяці спостерігається максимальне число хворих (80%). Основна кількість захворювань – у листопаді-травні, а найбільший ріст – у січні-березні.

Особливості епідпроцесу: хворих чи підозрілих виявляють під час амбулаторного прийому, в стаціонарах, медоглядів у дитячих закладах, ізолюють із дитячих колективів.

Інкубаційний період при ротавірусній інфекції триває 1-7 днів. Медичний нагляд за дітьми, які спілкувалися з хворими, проводять упродовж 7 днів від часу ізоляції останнього хворого.

Профілактика захворювання: під час захворювання необхідно дотримуватися заходів безпеки, щоб запобігти зараженню. Дезінфекція вдома та в дитячих колективах проводиться із застосовуванням дезінфікуючих засобів згідно з методичними вказівками. Персонал, котрий доглядає за хворими, має дотримуватися правил особистої та виробничої гігієни: миття та знезараження рук, предметів догляду, обладнання та устаткування, поверхонь, підлоги тощо.

Як визначити ротавірусну інфекцію? Визначення антигену ротавірусу проводять за допомогою імунохроматографічного аналізу (швидкі тести). Швидка специфічна діагностика ротавірусної інфекції дозволяє надавати адекватну лікувальну допомогу пацієнтам, вчасно проводити протиепідемічні заходи.

Шановні краяни: будьте пильні та бережіть здоров’я!

Ольга ФЕДОРОНЬКО, завідувач відділенням організації епідеміологічних досліджень Дрогобицького міжміського відділу лабораторних досліджень ДУ «Львівський обласний лабораторний центр ДСЕСУ»



Создан 07 мар 2014



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником