ГАЛИЦЬКА ЗОРЯ


Слово і національне буття (до маленького ювілею наукового осередку в Дрогобичі)




У вересні 2009 року кафедру української літератури та теорії літератури Дрогобицького педуніверситету очолив молодий доктор філологічних наук, професор Петро Іванишин, котрий запропонував нову стратегію розвитку й розпочав тим самим яскравий самобутній етап у розвитку цієї важливої науково-педагогічної структури. Кожного року читачі нашої газети мали можливість спостерігати за активною науковою, педагогічною та громадською діяльністю колективу кафедри, яка справді стала значущою і відомою в гуманітарному просторі України. Всі помітні акції дрогобицьких філологів ми висвітлювали. Сприяли публічності також і щорічні своєрідні звіти завідувача кафедри на шпальтах “Галицької Зорі”. Отже, підбити підсумки маленького ювілею ми попросили Петра ІВАНИШИНА.

– Справді, п’ять років, що минули, стали доленосними не лише для розвитку українського суспільства (чого вартує лише героїчний революційний Майдан 2013-14 рр.), а й для розбудови літературознавчої україністики в межах нашого університету. При цьому ми взяли за основу класичну шевченківську методологію герменевтичного мислення, назву й основні концепти якої запропонував покійний доцент нашої кафедри Василь Іванишин (1944-2007). Саме ця національно-екзистенціальна методологія інтерпретації дозволяє синтезувати націоцентричні та христологічні ідеї з метою глибинного вивчення художньої літератури як основоположної складової національного буття. Для нас приємно також, що саме національно-революційні ідеї В.Іванишина через Дмитра Яроша та інших хлопців із заснованого ним “Тризуба” ім. С.Бандери були не просто активно присутніми на Майдані, а й спричинили до появи такого громадського об’єднання (згодом – політичної партії), як “Правий сектор”. А це, не в останню чергу, привело до повалення злочинного, антиукраїнського режиму В.Януковича.

Охопити всі здобутки нашої кафедри, її різноманітні ініціативи в короткому інтерв’ю – справа даремна й невдячна. Зупинюся лише на головному, звертаючись до уже опублікованої в “ГЗ” інформації та доповнюючи її новими фактами, бо вважав і вважаю, що українська гуманітарна наука мала й має важливе суспільне – націотворче й державотворче – значення, а тому є цікавою та важливою для ширших громадських верств.

Насамперед скажу про найголовніший для будь-якої кафедри науковий здобуток, в основі якого лежать ідеї сформованої при кафедрі “теоретико-літературної школи”, як її окреслив кіровоградський професор Григорій Клочек. За останні п’ять років представники кафедри видали понад дві сотні наукових статей в національних та міжнародних виданнях і більше десяти монографій (посмертні видання В.Іванишина, а також студії З.Гузара, О.Багана, М.Шалати, Л.Гулевич, М.Іванишин, П.Іванишина). Готуються до друку нові цікаві монографії Олега Багана, Мирослави Іванишин та Олени Вовк. Важливим здобутком стало відкриття, завдяки підтримці покійного ректора Валерія Скотного, при кафедрі Теоретико-методологічної лабораторії (керівник П.Іванишин), яка реалізувала низку якісних ініціатив, розширила діапазон кафедральних проектів. За цей період диплом доктора філологічних наук отримав Ігор Набитович, дипломи кандидатів філологічних наук – Мирослава Іванишин та Олена Вовк. Підготували до захисту свої дослідження і троє аспірантів кафедри під керівництвом професорів І.Набитовича та П.Іванишина.

Незважаючи на матеріальні труднощі, від 2009-го таки вдалося видати кілька наукових збірників, що отримали не лише загальнонаціональний, а й певний міжнародний позитивний резонанс: три випуски франкознавчого збірника “Нагуєвицькі читання” (за редакцією П.Іванишина), два випуски унікального збірника про письменників-націоналістів міжвоєнної доби “Вісниківство” (за редакцією О.Багана), науково-методичний збірник “Іван Франко в школі” (за редакцією Л.Гулевич). Кілька міжвузівських збірників, присвячених творчості Л.Мосендза, Ю.Клена, Г.Журби, І.Филипчака, вийшло завдяки співпраці із Вінницьким університетом та Самбірським педагогічним коледжем. За редакцією О.Багана вийшов 1-й випуск і підготовлений до друку 2-й випуск наукового збірника «Український націоналізм: історія та ідеї».

У 2013 році з нагоди 70-річчя від дня народження В.Іванишина вийшов збірник наукових праць “Літературологія” (головний реактор П.Іванишин), одним із меценатів якого став народний депутат України Роман Ілик. Планується, що він стане ще одним періодичним кафедральним виданням. У цьому ж році побачив світ третій том спільного українсько-польського наукового збірника “Studia Ingardeniana” (за редакцією І.Набитовича та П.Іванишина) під назвою “Теоретичні аспекти вивчення літератури”, в якому було підбито підсумки двох наукових кафедральних тем – “Теоретичні аспекти вивчення української літератури ХХ ст.” та “Основні тенденції українського літературного процесу ХІХ-ХХ століть”. Але це не єдиний міжнародний проект кафедри. Із 2012 року професор Ігор Набитович при Університеті ім. Марії Склодовської-Кюрі в Любліні (Польща) видає міжнародний науковий журнал із філології, історії, політології, соціології та медіа-комунікацій “Spheres of culture” (“Сфери культури”). На сьогодні вийшло вже п’ять номерів цього журналу, в якому активно публікуються як провідні україністи, так і молоді дослідники.

Помітний розголос серед читацької громади та фахових критиків здобули упорядковані, прокоментовані та відредаговані членами кафедри (О.Баганом, М.Шалатою, П.Іванишиним, Л.Химин, О.Вовк) видання творів різних авторів (В.Іванишина, Т.Бордуляка, О.Пчілки, Б.Грінченка, М.Шашкевича та ін.). Останнім з них, що побачило світ у 2014 році, стало масштабне (на майже тисячу сторінок) видання вибраних творів В.Іванишина “Українська ідея”, яке подає широку картину націософського мислення небуденного автора у сфері політології, в культурології та історії Церкви. Найбільший успіх тут, безумовно, належить унікальному видавничому проектові, в котрому завдяки творчій ініціативі доцента Олега Багана поєднались зусилля кафедри, Науково-ідеологічного центру ім. Д.Донцова та видавництва “Відродження”. Дякуючи фаховості та організаційним якостям Олега Романовича побачили світ твори І.Франка, Д.Донцова, М.Зерова, І.Вільде, Н.Королевої, В.Домбровського, М.Рудницького та ін. (більшість із цих видань активно використовуються у навчальному процесі). А ще у серії “Вісниківська бібліотека” вийшла – унікальна збірка ретродруків “Національні лідери Європи”, а також перші п’ять томів масштабного десятитомника вибраних праць найбільшого українського філософа і публіциста 1-ї половини ХХ ст. Дмитра Донцова. Зауважу, що за всю свою історію наша кафедра не вела такої плідної видавничої діяльності, як тепер.

Представники кафедри взяли участь у більш як сотні наукових заходів – міжнародних і всеукраїнських наукових конференціях та семінарах, - зокрема, і тут варто відзначити насамперед закордонну активність професора Ігоря Набитовича у наукових центрах Польщі, Німеччини, Італії, Білорусі, Туркменістану та ін.  За останні п’ять років кафедра виступила ініціатором та організатором близько трьох десятків наукових конференцій, семінарів, круглих столів, презентацій наукових видань (часто спільно із Люблінським імені М.Склодовської-Кюрі, Львівським, Вінницьким, Кіровоградським, Прикарпатським, Кам’янець-Подільським, Одеським, Ужгородським, Мелітопольським, Кременецьким та ін. університетами, а також із Інститутом літератури НАН України та Міжнародною академією управління персоналом). Останнім прикладом може бути проведена 2-3 жовтня 2013 року Всеукраїнська наукова конференція із міжнародною участю “Націософська парадигма художнього універсуму Тараса Шевченка”, присвячена 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка, котра об’єднала вчених із Любліна, Києва, Львова, Кіровограда, Черкас, Чернівців, Дрогобича та ін. міст. У межах цієї конференції подією було спілкування вчених, студентів, вчителів та учнів Дрогобицького ліцею із провідними шевченкознавцями професорами Григорієм Клочеком (Кіровоградський педуніверситет) та Володимиром Панченком (Києво-Могилянська академія).

Цікавим прикладом міжнародної співпраці кафедри може бути кількатижневе стажування у 2010-му році групи польських студентів-україністів із Католицького університету з м. Люблін (керівник стажування – П.Іванишин). Окремо відзначу ті наукові заходи, що були присвячені колегам, котрі відійшли від нас – пам’яті професорів А.Войтюка та З.Гузара, а також конференціям і систематичному Теоретико-методологічному семінарові імені Василя Іванишина. За активного сприяння кафедри було встановлено пам’ятні дошки знаковим постатям нашого університету З.Гузарові у Трускавці та В.Іванишину в Дрогобичі. Прикметно й почесно для кафедри, що саме наукова тема під керівництвом П.Іванишина, єдина з усіх університетських тем, отримала у 2013 році державне бюджетне фінансування.

Не випадково членів кафедри постійно запрошують до важливих наукових та освітніх проектів і заходів. Наприклад, систематичним стало опонування докторських і кандидатських дисертацій (П.Іванишин, І.Набитович, О.Баган), робота у спецраді по захистах у Львівському університеті (П.Іванишин), а також головування у державних екзаменаційних комісіях Львівського (П.Іванишин) чи Тираспольського й Маріупольського (О.Баган) університетів. Мені довелося також два роки поспіль бути членом журі Конкурсу юних журналістів, а також у 2014 р. головою журі 28-ї Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови та літератури у м.Черкаси. Олегу Баганові та мені випала честь стати авторами надзвичайно важливого проекту – нової академічної “Історії української літератури” у 12 томах, що виходить під егідою Інституту літератури НАН України (головний редактор – академік Віталій Дончик).

Помітними є також успіхи кафедри у сферах методичної, виховної та громадсько-політичної роботи. Регулярні методичні видання, семінари, виступи перед вчителями та публікації здійснюють О.Баган, П.Іванишин, М.Шалата, Л.Химин, Л.Гулевич, М.Іванишин. При кафедрі діють три наукові гуртки. Коли студенти філологічного факультету займають призові місця на престижних всеукраїнських конкурсах та олімпіадах (а це трапляється щороку), то в цих успіхах є й посутній внесок викладачів нашої кафедри. Варто відзначити, що передусім завдяки організаційному талантові доцентів Олега Багана та Мирослави Іванишин за останні роки студенти, викладачі та громадськість м.Дрогобича мали змогу зустрітися з низкою відомих українських письменників, вчених та культурних діячів: Р.Іваничуком, М.Матіос, І.Фаріон, Г.Пагутяк, Ю.Бачею, Є.Бараном, В.Габором, С.Процюком, О.Романчуком, Р.Гораком, Н.Іваничук, Л.Сеником та ін. Цікавою, пізнавальною та плідною була також зустріч-презентація у 2011 р. відомих київських видавництв “Академія” та “Академвидав”, котрі видають важливу навчальну та наукову продукцію, за участі їх директора Василя Теремка (організатор П.Іванишин). Незабутнє враження на викладачів та студентів університету справила й зустріч восени 2013 року із тодішнім президентом Могилянки, а тепер – міністром освіти та науки України  професором Сергієм Квітом (ініціатор зустрічі – народний депутат України Р.Ілик).

Активну участь беруть члени кафедри в організації та проведенні започаткованої у 2013 році з ініціативи ректора Надії Скотної та проректора Юрія Кишакевича щорічної літературно-мистецької академії “Країна Франкіана” (до речі, цю оригінальну назву, використавши цитату із поезії П.Скунця, запропонувала саме кафедра). У межах уже двох акцій (друга, у 2014 році була менш масштабною у зв’язку із війною з російськими терористами на сході та анексією Криму) зусиллями кафедри були проведені дві традиційні франкознавчі конференції “Нагуєвицькі читання” (під патронатом міністра С.Квіта та народного депутата України Р.Ілика), започатковані ще у 2007 році, а також виступи й круглі столи за участі відомих франкознавців і не лише із Дрогобича: Я.Гарасима (декана філологічного факультету Львівського університету), Р.Голода (професора Прикарпатського університету), С.Пилипчука (директора Інституту франкознавства Львівського університету), М.Легкого (завідувача відділу франкознавства Інституту Франка НАН України) та ін.

Не піддається перерахунку також кількість письмових та усних виступів представників кафедри на важливі, інколи гострі, питання сучасного культурно-політичного буття (О.Баган, П.Іванишин, М.Шалата, І.Набитович). Прикладом такого типу суспільно-важливих, популяризаторських та виховних акцій можуть бути виступи П.Іванишина та О.Багана на Львівському, Одеському, Дніпропетровському, Кіровоградському, Чернівецькому, Ужгородському та Дрогобицькому телебаченнях, численні інтерв’ю П.Іванишина загальнодержавним телеканалам (ЗІК, “1+1”, “Україна”), його ж зустріч із місією ОБСЄ в Україні, а також участь у систематичному всеукраїнському семінарі у Львівському університеті, присвяченому боротьбі з українофобією, та відзначення пам’яті відомого українського письменника Петра Скунця в Ужгороді. Помітний успіх та резонанс серед університетської громади мають також Шевченківські вечори, підготовлені зусиллями членів кафедри спільно із музично-педагогічним факультетом, а також щорічні виступи на Шевченківських святах в Україні (О.Баган, М.Шалата, П.Іванишин) та Польщі (І.Набитович).

Окремо варто відзначити вплив на громаду відеопередач – аналітичних круглих столів за участі Науково-ідеологічного центру ім. Д.Донцова та дрогобицької філії УБНТ на суспільно-політичну та загальнокультурну тематику. Запроваджені з ініціативи О.Багана та П.Іванишина у 2012 році, вони систематично з’являються на сайті Центру Донцова та ін. інтернет-ресурсах. Досі було записано сімнадцять таких круглих столів. Загалом публіцистичні виступи і статті О.Багана та П.Іванишина у київській та львівській пресі, у всеукраїнських журналах продовжують традиційну лінію кафедри (ще від початку 1990-х рр.) з плекання громадянської відповідальності, націоцентричного мислення в суспільстві.

Найбільшими навчально-методичними здобутками нашого колективу стали наступні віхи. Насамперед ідеться про ось уже кількарічне запровадження (завдяки підтримці декана філологічного факультету професора В.Винницького) реформи викладання теоретико-літературних дисциплін, замислене ще десять років тому Василем Іванишиним і мною. Завдяки підтримці і розумінню з боку проректора Ю.Кишакевича та начальників навчального відділу О.Козія і О.Косовської вдалося запровадити у навчальні плани всіх факультетів нову дисципліну “Поезія Тараса Шевченка” (автори програми П.Іванишин та О.Баган) та почати впровадження курсу “Основи франкознавства” (автори програми О.Химин та О.Вовк), що допоможе наблизити кожного студента Франкового вишу до художньої та духовно-інтелектуальної величі Кобзаря та Каменяра і стане посутнім та оригінальним внеском у відзначення ювілеїв наших геніїв. Прикметно, що і реформою викладання теоретико-літературних дисциплін, і новими курсами вже зацікавились кілька університетів (Львівський національний, Львівська політехніка, Кіровоградський, Національний педагогічний ім. М.Драгоманова та ін.), з метою опанування цього унікального кафедрального досвіду. Нам вдалося видати три посібники з теорії літератури доцента В.Іванишина “Нариси з теорії літератури”, “Теорія літератури: курс лекцій” та “Тезаурус до курсу «Теорія літератури»”, за якими тепер вчаться студенти різних університетів України, та організувати перевидання класичної “Малої літературної енциклопедії” Павла Богацького (редактор О.Баган).

Не випадково праця членів кафедри стає об’єктом уваги з боку різних середовищ. Наслідком цього були не лише систематичні подяки ректора ДДПУ, а й присудження премії імені Степана Бандери Олегові Баганові Львівською обласною радою та премій ім. О.Білецького та П.Волинського П.Іванишину у 2012 р. У 2013 році я також був прийняти у члени Національної спілки письменників України.

У перспективі у нас ще чимало творчих задумів і планів. Звичайно, що зроблено набагато менше, ніж хотілося. Однак із Божою допомогою, за підтримки друзів та сприяння керівництва університету будемо намагатися їх здійснити. Хочу відзначити, що відчуваємо постійну підтримку з боку ректора Надії Скотної, проректорів Юрія Кишакевича, Миколи Пантюка, Мирона Чернеця, Миколи Лук’янченка, декана Василя Винницького, директора центру післядипломної освіти Петра Фещенка, завідувача кафедри світової літератури та славістики Лесі Кравченко та ін. колег.

Насамкінець висловлюю вдячність не лише найактивнішим членам (хоча їм у першу чергу), а й кожному працівникові за його посильний внесок у життя кафедри. Хочу побажати всім нам бути гідними високого звання українського філолога й працювати на українську науку та освіту так, щоб наступні п’ять років стали ще одним етапом успіхів, наукових здобутків та громадських перемог. Бо сучасна історія ще раз переконливо довела: там, де в пошані українська культура, де панують українська мова та література, де зберігається автентична історична пам’ять – там немає загрози українській державності, громадянському мирові та цілісності країни. І навпаки.



Создан 13 июн 2014



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником