ГАЛИЦЬКА ЗОРЯ


Прощання з Героями




18-19 липня дрогобичани та стебничани провели в останню путь своїх земляків, полеглих 11 липня біля с.Зеленопілля на Луганщині. Рядовий Ігор Борис (1983 р.н.) та молодший сержант Мар’ян Дишель (1970 р.н.) були бійцями 24-ої окремої механізованої бригади імені Д.Галицького.

Тіла героїв привезли до Дрогобича опівдні 18 липня. Родичі, священики, представники влади та громадськості зустріли мікроавтобуси на перехресті «біля катюші». Після спільної молитви героїв у супроводі колони автомайданівців повезли до рідних домівок для прощання і парастасу: Мар’яна Дишеля – до Стебника, Ігоря Бориса – до Дрогобича. Домовину Ігоря супроводжували ще й дрогобицькі байкери. Під тривожне звучання церковних дзвонів люди організували живий ланцюг вздовж вулиць, якими везли героїв, тримаючи у руках лампадки та державну символіку.

У Стебнику на площі Т.Шевченка відбулася панахида за полеглим Мар’яном Дишелем, у якій взяли участь майже півтисячі людей. Стебничани разом з духовенством помолилися за душу покійного. Від імені стебницької влади співчуття родині загиблого висловив міський голова Василь Пецюх. Відтак героя востаннє повезли додому.

Тим часом біля дрогобицького Катедрального собору Пресвятої Трійці зібралися декілька тисяч осіб, щоби попрощатися з Ігорем Борисом. Коли похоронна процесія наближалася до храму, розпочалася злива. Небо ніби плакало дощем. Рясний дощ пройшов і під час панахиди у Стебнику…

Домовину з тілом Ігоря Бориса солдати занесли до церкви. Розпочався чин похорону, очолюваний владикою Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ Ярославом Прирізом. Під час Богослужіння люди вишикувалися у чергу і заходили до храму для прощання з героєм. Бажаючі допомогти родині полеглого кидали у скарбничку пожертви.

У промові владика Ярослав зазначив, що полеглі воїни стали взірцями жертовної любові до України та виконали «свій громадянський і військовий обов’язок перед Вітчизною, захищаючи цілісність і соборність нашої держави та мирне майбутнє українського народу». Він закликав усіх поглянути на воїнів-героїв не очима істориків, політиків, науковців, а очима Божими, в яких покійні Ігор та Мар’ян є тими, хто виконав заповідь Христа: «Нема більшої любові за ту, коли хто душу кладе за друзів своїх». Проповідник додав, що військові відстоюють свободу в гарячих точках на Сході України, а для усіх інших передова має пролягає у власному серці через молитву і піст.

Згодом тіло І.Бориса перенесли на площу Ринок, де відбулася велелюдна громадська панахида. Своїх сліз не приховували ні жінки, ні чоловіки. Плакала згорьована мати та молода вдова, якій доведеться виховувати маленьку донечку без татка…

Співчуття родині полеглого героя висловив в.о. міського голови Роман Курчик. Він також говорив про героїзм наших солдатів. «Їм доводиться боронити українську землю від ворога – північного сусіда на чолі з Владіміром Путіним, якого зараз порівнюють із Адольфом Гітлером. Росіяни оголосили і принесли на нашу землю війну. Вони бояться нашої незалежності, демократії, бояться, аби Україна не стала в ряд з європейськими державами. Бо без України не відбудують велику Російську імперію, не побудують «Рускій мір», про який мріють. Вони бояться правди, бо правда завжди перемагає. Але тирани не вічні – вони приходять і відходять. Ми не дозволимо, аби зло топтало нашу землю. У часи найважчих випробувань українська земля завжди народжувала героїв. І сьогодні серед них Дрогобич має свого – Ігоря Бориса. Герої не вмирають! Наш обов’язок – завжди пам’ятати про них і допомогти родинам полеглих», - наголосив Роман Курчик.

Відтак кількатисячна похоронна процесія пройшла вулицями І.Мазепи, Лесі Українки, П.Орлика, Володимира Великого, 22 Січня – до Алеї слави на Полі скорботи. Тут, поряд із невинно убієнними жертвами катівні НКВД та полеглими невідомими вояками УПА, знайшов вічний спочинок герой нашого часу Ігор Володимирович Борис.

Під час поховання прозвучали Гімн України у виконанні муніципального духового оркестру і традиційний військовий салют. До могили лягли десятки вінків та букетів. Вінок від обласної ради та облдержадміністрації поклали депутати Михайло Задорожний і Тарас Курчик.

Іншого героя – Мар’яна Мироновича Дишеля – поховали у Стебнику наступного дня, 19 липня. З дому покійного траурна процесія вирушила до церкви Різдва Пресвятої Богородиці, де присутні помолилися за душу героя. Богослужіння очолив владика Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ Ярослава Приріз.

Співчуття згорьованій родинні висловили священнослужителі, міський голова Стебника Василь Пецюх, його заступник Петро Веклюк, депутати. Приїхали помолитися за упокій душі Мар’яна в.о. міського голови Дрогобича Роман Курчик та депутат Львівської облради Тарас Курчик.

Поховали загиблого на міському кладовищі на вул. о.П.Мекелити.

Ярослав ГРИЦИК

Фото Я.ГРИЦИКА та Н.КОРДАСЕВИЧ

Повний фоторепортаж з похорону Ігоря Бориса дивіться у розділі "Фото"



Создан 25 июл 2014



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником