ГАЛИЦЬКА ЗОРЯ


ВОЇНИ ДОБРА




Зустріч зі сльозами на очах

4 вересня у Дрогобичі урочисто зустрічали 86 солдатів стрілецької роти 15-го реактивного артилерійського полку (в/ч А 1108), які повернулися із зони АТО після виконання бойового завдання. Вони виконували бойове завдання на Східній Україні упродовж чотирьох місяців.

Близько 16 години до військової частини почали сходитися родичі та друзі учасників військовослужбовців, громадськість. У руках тримали патріотичну атрибутику – синьо-жовті повітряні кульки, Державні прапори, квіти, діти – одягнені у вишиванки.

На плацу частини вишикувався особовий склад полку. Всі очікували на появу автомашин з учасниками АТО.

І ось на вулиці Трускавецькій у супроводі автомашини ДАІ з’явилася колона військової техніки. На машинах перебували наші герої. Дрогобичани почали скандувати «Герої!» та аплодувати. Розчулені хлопці радісно вітали всіх, розмахуючи руками…

Згодом стрілецька рота пройшла колоною і під оплески вишикувалася на плацу. На жаль, серед військових не було бойового побратима Юрія Комара, котрий загинув під час виконання завдання. Пам’ять героя присутні вшанували хвилиною мовчання…

З поверненням до рідних домівок військовиків привітав командир частини А-1108, полковник Григорій Дем’янчик. Він подякував за віддану службу та витримку і нагадав, що після відпочинку потрібно готуватися до виконання нових бойових завдань.

Зі словами вдячності до воїнів звернувся капелан гарнізонної церкви Віри, Надії, Любові і їх матері Софії отець Ігор Цмоканич. Він, зокрема, сказав: «Завдяки тому, що ви були там, ми жили тут… Після бою залишаються шрами не лише на тілі, а й на душі. І тільки Бог може зцілити ці шрами. Ми молимося за вас, щоб милостивий Господь сам, як колись добрий Самарянин, перев’язав ваші рани, змастив їх оливою своєї любові. Нехай Бог вас береже!»

Згодом отець окропив воїнів свяченою водою.

Відтак військових привітав міський голова Олексій Радзієвський. Він щиро подякував їм за мужність та відвагу, за мир і спокій на теренах Західної України. Міський голова зазначив, що міська влада зробить усе можливе, аби подбати про соціально-побутові умови військових та їхніх сімей, приділить значну увагу їхнім проблемам та потребам.

На адресу роти пролунали слова подяки і від керуючого справами виконкому Трускавецької міськради Олега Ковальчина, керівника «Самооборони» Василя Очеретнюка.

Присутніх зворушив вірш, адресований героям, який розповіла маленька дівчинка Мартуся.

На завершення заходу учні ЗОШ №2 привітали військових, вручивши кожному троянди з синьо-жовтими стрічками. А за ними до стомлених, засмаглих але щасливих воїнів кинулися родичі та друзі. Діти дарували батькам малюнки. Ніхто не соромився гарячих обіймів, поцілунків і сліз радості…

Ярослав ГРИЦИК

Фото автора (розширений фоторепортаж дивіться у розділі "Фото")

 

Воїни добра

9 вересня у залі міського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) відбулася цікава зустріч. Поспілкуватися з колективом терцентру завітали наші краяни, котрі беруть участь в АТО. Завдяки ротації особового складу вони отримали змогу на десять днів приїхати додому.

19-річний дрогобичанин Олег Ільчук та його бойовий побратим 22-річний стебничанин Олександр Козачок служать у 80-ій Аеромобільній десантній бригаді ЗСУ. Оскільки Олег є сином однієї із працівниць терцентру, колектив вирішив заопікуватися бійцями 80-ї бригади. Нашим хлопцям надсилали посилки з продуктами харчування, одягом, засобами гігієни тощо.

Саме тому, користуючись нагодою, військовослужбовці прийшли, щоб від імені своїх колег-десантників подякувати за турботу і допомогу. Хлопці розповіли про непрості бойові будні, враження від перебування на Сході України. А говорити було про що, адже їхній підрозділ три місяці перебував на передовій на Донеччині та Луганщині, брав участь у звільненні від терористів кількох населених пунктів. Цікаво, що до яскравих спогадів змужнілі і вже зовсім дорослі хлопці віднесли те, як, відкривши посилку з Дрогобича, виявили там серед продуктів кілька пляшок із «Кока-колою» та цигарки. Смак напою навіяв їм приємні спогади про мирне безтурботне юнацьке життя…

Директор терцентру Марія Лютик та працівники радісно зустріли наших бійців, пригостили їх солодощами та передали кошти на реабілітацію. Хлопці щиро подякували, але попросили дозволу скерувати ці гроші на лікування бойового побратима, котрий перебуває у лікарні з простреленою легенею – йому вони зараз потрібні більше…

Ярослав ГРИЦИК

 

Дрогобиччина сумує

Минулого тижня на Дрогобиччині поховали двох полеглих учасників АТО.

5 вересня у селі Уличне прощалися з 22-річним Іваном Габчаком – командиром роти Запорізької 55-ї окремої артилерійської бригади, який загинув під Іловайськом на Донеччині. У бою йому прострелили ноги. Побратими перетягнули рани джгутами, але належної медичної допомоги чекати було нізвідки – бійці перебували у так званому котлі.

Коли домовину з героєм везли додому, мешканці Доброгостова та Уличного зустрічали колону автомашин сточи вздовж дороги на колінах.

Попрощатися з Іваном та підтримати родину прийшли односельці, представники районної та місцевої влади, мешканці різних населених пунктів. Прибули також курсанти Львівської академії Сухопутних військ Збройних Сил України ім. гетьмана П.Сагайдачного, яку Іван закінчив цього року. Після навчання його скерували на службу до Запоріжжя. Звідти й поїхав на фронт.

Провести в останню дорогу свого випускника прийшли педагоги Уличненської школи. Вони привели із собою нинішніх учнів, для яких Іван Габчак має стати взірцем мужності та беззастережної любові до України.

Місцеві парохи, а також священики з інших церков Дрогобиччини відслужили заупокійну службу у храмі. Віце-канцлер Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ о.Любомир Митник висловив співчуття від імені правлячого єпископа владики Ярослава та єпископа-помічника Григорія.

Від храму багатолюдна жалобна процесія вирушила на місцевий цвинтар, де у рідному селі знайшов свій вічний спочинок герой Іван Габчак.

Він залишив у скорботі маму, батька, сестру, кохану дівчину, родину та друзів.

***

7 вересня Стебник провів в останню дорогу 21-річного десантника Збройних Сил України Тараса Зозулю, який поліг під час артилерійського обстрілу біля Луганська.

Тарас – випускник Дрогобицького коледжу нафти і газу. Служив за контрактом у Збройних Силах України, паралельно навчався в Івано-Франківському університеті нафти і газу.

Родині, містянам було важко повірити, що вони втратили чудового хлопця, українського патріота. Батьки з допомогою громади потурбувалися про його спорядження на війну, здавалося, забезпечили усім необхідним для захисту. Але, на жаль, це не врятувало життя.

На світанку домовину з тілом бійця зустрічали мешканці села Довге, де мешкають рідні Тараса. Там біля каплиці відбувся молебень. Згодом на під’їздах до Дрогобича і Стебника шану полеглому героєві віддали молоді активісти та священики.

У похороні взяли участь громадськість зі Стебника та інших населених пунктів, 15 священиків, які відслужили панахиду на головній площі міста.

Про мужність і героїзм, які проявив Тарас Зозуля, боронячи територіальну цілісність і незалежність України, говорили у промовах представники духовенства, міський голова Василь Пецюх, народний депутат України Роман Ілик. Вони висловили щирі співчуття рідним і близьким героя.

Поховали Тараса Зозулю під вигуки «Герої не вмирають!» на почесному місці цвинтаря, що на вул. І.Мекелити, поруч із бойовим побратимом Мар’яном Дишелем, полеглим під Зеленопіллям.

У скорботі Тарас залишив батьків, молодшого брата, кохану дівчину, яку любив до безтями і готувався одружитися з нею.

***

У боротьбі з російським агресором на Донеччині загинув 29-річний мешканець села Ясениця Сільна Степан Бродяк.

Як повідомив сільський голова Богдан Багрій, світлої пам’яті Степан походив з давнього і шанованого ясеницесільнянського роду, був добрим сином, турботливим і люблячим чоловіком, батьком. Осиротіли батько і мати, дружина Мар’яна, донечка Вікторія і однорічний синочок Сергійко. Першокласниця Вікторія із нетерпінням чекала на тата з війни, щоб він відвів її до школи, побачив, яка вона у нього розумниця і красуня. На жаль, не судилося. Степан Бродяк загинув у боротьбі з ворогом. Віддав своє життя за те, щоб його діти і всі наступні покоління жили у вільній, щасливій державі.

Труну з тілом загиблого доправили літаком із Харкова до Львова. Громадськість зустріла героя на перехресті «біля катюші». Парастас відбувся 11 вересня у рідній домівці Степана. Похорон заплановано на 12 вересня. Вічна пам’ять і слава Героям!

Ярослав ГРИЦИК

 

Як історик став десантником

Він приїхав з війни минулої п’ятниці, а уже в понеділок на запрошення ректорату Дрогобицького педуніверситету прийшов на зустріч. На мить перервали навчання три факультети, що розташовані під одним дахом: його рідний – історичний, ІФМЕІТ, соціально-гуманітраний. Студенти із захопленням роздивлялися свого ровесника, який торік, перевівшись на заочну форму навчання, добровільно зголосився служити десантником у Львівській аеромобільній бригаді.

У квітні він разом зі своїми побратимами опинився у центрі «театру» військових дій на Сході України. Останнє місце дислокації бригади – Луганський аеропорт. Нині він приїхав додому до Дрогобича, де з нетерпінням чекала на свого єдиного сина мати Лілія, виплакавши чимало сліз…

Володимир Войнов, - говорить декан історичного факультету педуніверситету професор Леонід Тимошенко, - є дисциплінованим студентом. Він охоче, з ентузіазмом, брав участь у всіх археологічних студентських розкопках, навіть тих, що не входили до програми курсу. На нього можна покластися, бо хлопець має характер. Немає сумніву, що він мужньо і гідно поводився на війні, хоча, отримавши поранення, міг відлежатися у шпиталі. Та у нього не той характер, щоб ховатися за спинами інших. Коли декан схвально охарактеризував свого студента у його голосі бриніли розчулені нотки гордості за Володимира і всіх інших ровесників незалежної України.

Ректор педуніверситету професор Надія Скотна в контексті прийняття закону «Про вищу освіту» (а у суботу остаточно оформлено цей історичний акт – авт.) провела паралель з помислами і діями молодих українців, котрі проливають кров за європейські стандарти. Вона по-материнськи поблагословила Володимира на щасливу долю. Її слова злилися в одноголоссі думки й матері Володимира Лілії, котра стояла поруч зі мною. За чорними скельцями окулярів – її сплакані очі і нерозчинена тривога за життя сина, котрий згодом у своєму виступі був стриманий і мудрий: «Всім привіт. Тут є люди, які мені допомагали і я Вам всім вдячний…» І жодного слова Володимир не мовив про свій героїзм. Бо, як потім зізнався, на війні – як на війні, і, на превеликий жаль, когось сліпа куля позбавляє життя. А це зазвичай твоїх друзів, котрі на війні поруч із тобою. Володимир Войнов щомиті дивився смерті у вічі, та ангел-охоронець не дрімав, щораз беручи його під свою опіку. Дай Боже, щоб і надалі він не забарився у своїй благородній місії. А тим крикунам, котрі бавляться в тилу у війну, варто було б побувати на таких зустрічах, щоб усмирити свій патріотизм гаслами про боротьбу з ворогом. Історія повна прикладів, коли особи, які не нюхали пороху війни, ставали її героями.

Нині серед дрогобичан і наших краян не так багато тих, що пішли боронити свою Вітчизну від російського окупанта, тому не буде зайвим відтворити публічний список усіх, хто нині не насолоджується лагідним осіннім сонцем, а випробовує свою долю заради всіх нас і України.

Володимир ТУРМИС

Фото автора

 

В АТО потребують теплого одягу

Начальник відділу культури Олег Яводчак днями повернувся із зони АТО. Він супроводжував автомобіль із вантажем для дрогобицьких воїнів.

Під час оперативної наради у ратуші п.Олег розповів, що посилки доставлені за місцем призначення. Однак є проблема з тими, адресати яких перебувають на передовій. Якщо воїни беруть участь у прямих військових діях, то доступу до них нема.

О.Яводчак додав, що наші військові забезпечені продуктами харчування та водою. Але актуальними зараз стають інші потреби – теплий одяг, взуття, амуніція. Важливою для воїнів є ротація, оскільки вони уже кілька місяців відірвані від родин та домівок.

Ярослав ГРИЦИК

 

Психологічна підтримка наших бійців

При Дрогобицькому міському центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді діє пункт надання психологічної допомоги особам, які були в зоні АТО.

Фахівці-психологи надають фахову допомогу – працюють над подоланням наслідків психологічних травм, здійснюють індивідуальну психологічну підтримку учасників АТО. Консультації безкоштовні. За необхідності особу скеровують до фахівців інших рівнів: психотерапевтів, психіатрів тощо для подальшого проходження психотерапії.

Просимо звертатися за адресою: м.Дрогобич, вул. Лесі Українки,70. Тел.: 2-11-01.

Наші Герої, одужуйте тілом і душею. Слава Вам!



Создан 12 сен 2014



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником