ГАЛИЦЬКА ЗОРЯ


Нова гра за старими правилами




В Україні розпочалася нова передвиборна кампанія. Чи варто очікувати позитивних змін після «перезавантаження» парламенту? Як суспільство сприймає президентські ініціативи щодо примирення на Донбасі? На ці теми поспілкуємося з депутатом обласної ради із фракції ВО «Свобода», головою постійної комісії з питань з питань промисловості, ЖКГ, транспорту та зв’язку Львівської обласної ради Михайлом ЗАДОРОЖНИМ.

- Михайле Леоновичу, на Вашу думку, чи змінять позачергові вибори якість української політики?

- Після оголошення політичними партіями своїх виборчих списків можна зробити висновок, що, на жаль, в українській політиці практично нічого не змінилося. Якихось кардинальних змін після виборів також очкувати не варто. Українців знову мають за електорат. Партії призначають у виборчі округи своїх кандидатів, не враховуючи думки людей. Наголошую, не висувають, а призначають. Таке ми вже проходили за радянських часів, коли партія призначала кандидата, а виборці за нього одностайно голосували.

Постає логічне запитання: кому служитиме народний депутат, якого оберуть: партії чи виборцям? Думаю, що партії. І не плекаймо собі інших ілюзій – виборці знову залишаються поза процесом. А в партійних списках популярних політичних сил знову обмаль нових облич, натомість є чимало олігархів та нардепів різних скликань із далеко не найкращою репутацією. Нам знову пропонують купити «кота в мішку» – підтримати політиків, які ховаються за розкрученим політтехнологами брендом.

Сьогодні партії не затрачають часу розробку стратегій, програм. У хід ідуть добре випробувані у попередні роки маніпулятивні технології впливу на свідомість виборців. Це створює загрозу повторення сценарію 2005 року, коли ми просто заговорили обіцяні суспільству реформи. Потім будуть тільки виправдання і пояснення, але ніхто не візьме на себе відповідальності за стан справ у державі. Триває війна, яка багато що виправдовує. Але на війну не можна списувати відсутність реформ. Сьогодні ми воюємо на два фронти. Одним ворогом є путінська Росія, іншим – корупція. Не знаю, наскільки правдивими є розповіді учасників АТО про те, що ворогам «зливають» інформацію про дії наших військових, але, вочевидь, вони мають підґрунтя. Це свідчить про недовіру людей до влади.

Минуло сто днів після президентських виборів, але з багатьох обіцяних нових законів прийнято лише Закон України «Про вищу освіту», а Закон «Про люстрацію» парламент затвердив тільки під шаленим тиском громадськості, коли виборці кинули одного з нардепів до смітника. Натомість законопроект «Про систему спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції» набрав лише 207 голосів народних обранців. Як кажуть, коментарі зайві.

Уже півроку у державі працює так званий реформаторський Уряд, але що за цей час було реформовано? Економічний блок реформ повністю провалений, парламент відмовляється голосувати за ці законопроекти. Президент України Петро Порошенко обіцяв оприлюднити Стратегію розвитку України, але чомусь відклав її оголошення. Це тривожний сигнал, бо гальмуються зміни в суспільстві.

Щоб змінити ситуацію, у політику повинні прийти не лише нові люди, мають бути нові програми, нові стратегії розвитку держави. На жаль, виборцям, нічого з цього не пропонують, а просто кажуть, що зараз головне – виграти війну… Прогнозую, що коли найближчим часом нічого не зміниться, Україну чекатиме чергова політична криза. Державу буде лихоманити доти, доки не з’явиться нова політична еліта.

- Яка Ваша думка щодо оголошеного перемир’я у бойових діях на Сході України та з приводу прийнятого Закону «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей»?

- У нашому суспільстві ці події оцінюють по-різному. Я не є політиком всеукраїнського рівня, але дуже хочу, щоби наші хлопці не гинули на Сході України. А тих, хто говорить, що таким чином ми втрачаємо Донбас як і Крим, хочу запитати: чи ми коли-небудь їх контролювали? Просто зараз одні бандити відібрали контроль над цими територіями в інших. А наші хлопці фактично гинуть за невідомо чиї інтереси. У Криму, коли українські військові нарешті отримали дозвіл на застосування зброї, жоден постріл так і не пролунав. То хто ж контролював там ситуацію? Україна? Напевно, що ні, бо ми би боронили свою територію.

Я не хвалю і не критикую Закон «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей», а лише констатую факт. Можливо, слід було шукати й інші варіанти розв’язання проблеми. Це – лише одна із чергових спроб зупинити війну, зберігши нашу незалежність. Чи буде ця спроба дієвою – покаже час. А щодо критики амністії бойовиків так званих ЛНР і ДНР, то Законом передбачено, що вона не стосуватиметься тих, хто скоїв тяжкі злочини. До того ж, не забуваймо, що лідери ЛНР і ДНР не є самостійними політичними гравцями, а виконують волю Кремля.

Політикам, котрі критикують перемир’я і проведення перемовин, я би порадив не сидіти по домівках чи в парламенті, а сформувати батальйони добровольців на чолі з народними депутатами, котрі не підтримали ініціативи Президента, їхніми дітьми, зятями, братами... Нехай підуть і виженуть росіян та сепаратистів, ставши Героями України, як ними стали звичайні хлопці-патріоти, котрих ми сьогодні хоронимо по всій країні. Лицемірні коментарі деяких політиків огидно слухати. Бо ініціативи Президента критикують переважно ті, хто сидить по домівках, а не ті, хто зараз воює на сході.

Кожна війна завершується примиренням. Згадаймо ту ж Другу світову. Хтось мусить чимось поступитися… Але скільки людських життів ще необхідно буде покласти, щоби до цього дійти…

- І на завершення, яким бачите вихід з політичного протистояння у Дрогобичі?

- На жаль, сьогодні у Дрогобичі сторони протистояння не хочуть поступатися, кожен доводить свою правоту. Тим часом страждають прості дрогобичани. У підсумку ж ніхто з місцевих політиків не візьме на себе відповідальності за вкрай занедбану міську господарку, а звинувачуватиме іншого. Якщо так триватиме й надалі, на Дрогобич очікує руїна.

На мою думку, зараз найкращим варіантом було би досягнення компромісу, об’єднання зусиль і влади, і опозиції задля виправлення ситуації в місті й акумуляції зусиль для допомоги українському війську.

Ярослав ГРИЦИК



Создан 19 сен 2014



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником