ГАЛИЦЬКА ЗОРЯ

Михайло ЗАДОРОЖНИЙ: Дрогобиччина варта, щоби про неї дбали! Інтерв’ю з кандидатом у народні депутати України




Михайла Задорожного добре знають на Дрогобиччині, адже він є одним із найбільш дієвих депутатів Львівської обласної ради, мабуть, за всі часи незалежності України. Про його цілеспрямованість, ділові якості, націленість на розв’язання проблем без жодного лукавства говорять сільські і селищні голови, депутати та керівники району і навіть мери міст, попри те, що М.Задорожний обраний до обласної ради у районі. Його, без перебільшення, можна назвати патріотом нашого краю, бо постійно намагається залучити максимально можливі фінансові ресурси з обласного бюджету для потреб Дрогобиччини. Сьогодні Михайло Леонович є кандидатом у народні депутати України. Пропонуємо читачам ближче знайомство із претендентом на депутатський мандат.

- Михайле Леоновичу, чому Ви вирішили кандидувати у депутати Верховної Ради України?

- Під час парламентських виборів 2012 року я об’їздив практично всі населені пункти нашого округу, мав багато зустрічей, де презентував свою передвиборну програму. Люди її схвалили. З цією програмою (із деякими доповненнями) іду й на вибори у 2014-му. Прагну її реалізувати, щоби посприяти розвитку Дрогобиччини, яка має великий потенціал.

Маю досвід депутатської діяльності у Дрогобицькій районній раді двох скликань. Двічі обирався депутатом Львівської обласної ради, очолюю постійну комісію облради з питань промисловості, ЖКГ, транспорту та зв’язку. Досконало оволодів принципами формування бюджету, підготовки цільових програм, добре знаю інфраструктуру регіону, посприяв у реалізації багатьох проектів. Тож, маючи такий досвід, хочу попрацювати для громади нашого краю на всеукраїнському рівні.

- Ви балотуєтеся у народні депутати як самовисуванець. Чи не боїтеся конкуренції з боку кандидатів, яких підтримали «розкручені» політичні бренди?

- Пригадаймо, у нашому мажоритарному окрузі, починаючи з 1990 року, виборці завжди обирали кандидатів, котрі представляли популярні на той час політичні сили (НРУ, «Наша Україна», Об’єднана опозиція «Батьківщина»). А чому люди голосують за кандидатів від брендових партій? Бо не готові брати на себе відповідальність за свій вибір. Якщо обраний кандидат не виправдовує сподівань, виборцю легше звинуватити партію, яка виставила в окрузі не зовсім гідного претендента, ніж самого себе.

Звісно, кандидати, яких підтримують брендові партії, мають певну перевагу. Але маю надію, що більшість наших виборців – люди мислячі, розсудливі і звертатимуть увагу насамперед на дієвість кандидата, а не на модну сьогодні політичну силу, до якої він примкнув. Тим більше, що у ЗМІ з’явилося багато не надто приємної інформації про те, у який спосіб партії підбирали кандидатів.

А проголосувати за конкретну політичну силу, якій ви симпатизуєте, зможете у другому бюлетені – зі списком партій.

На мою думку, серед кандидатів-мажоритарників слід обирати того, хто: може реально щось зробити для округу; здатен написати законопроект; зможе заручитися підтримкою, щоб цей законопроект зареєстрували у парламенті і за нього проголосували.

Бо серед нинішніх народних депутатів є чимало таких, котрі для підготовки законопроектів наймають юристів, або ж взагалі не займаються законотворчістю. Є й такі, котрі жодного разу не виступали з парламентської трибуни. Скільки вже говорять про необхідність запровадження виборів за відкритими списками та прийняття антикорупційних законів, а віз і нині там. А Закон «Про очищення влади» парламент затвердив лише після протестів, коли обурені громадяни кинули одного з нардепів до смітника. Для чого народу такі обранці? Питання риторичне.

- У передвиборній риториці зараз часто звучить думка, що виборцям слід підтримати «Блок Петра Порошенка», щоби Президент мав на кого опиратися в парламенті. Яка Ваша думка з цього приводу?

- Цілком логічно, що Президент України прагне мати більшість у парламенті, аби впроваджувати в життя свої ініціативи. Але не слід забувати про фактор забезпечення противаг у владі. Якщо Глава держави матиме безперечну більшість у Верховній Раді, боюся, що це може спричинити дисбаланс і повторення нещодавньої ситуації, коли вся повнота влади була сконцентрована в руках однієї політичної сили. Можна спрогнозувати, що цього разу до парламенту потраплять переважно проукраїнські сили. І, на мою думку, було б добре, щоби їх було декілька.

- Якщо виборці Дрогобиччини довірять Вам представляти інтереси нашого краю у парламенті, з якою політичною силою співпрацюватимете? Адже, як кажуть, сам у полі не воїн…

- У випадку перемоги на виборах я однозначно примкну до політичної команди національно-демократичного спрямування, яка близька мені за переконаннями, може найбільше зробити для України та буде моїм союзником на окрузі.

Маємо багато прикладів, коли депутати-самовисуванці ставали одними із найдієвіших представників фракцій, до яких увійшли. Водночас добре пам’ятаємо, як представники брендових партій чи блоків ставали «тушками», перебігаючи до табору політичних опонентів.

Дехто йде до парламенту, щоби здобути для себе певні політичні дивіденди, отримати високі посади в органах виконавчої влади… Заявляю відверто, що мене це не цікавить. Хочу працювати для нашого краю. Переконаний, що Дрогобиччина варта, аби про неї дбали.

- З чого слід розпочати роботу новообраному депутату від мажоритарного округу?

- Я би насамперед зустрівся з усіма керівниками органів місцевого самоврядування на виборчому окрузі – міськими, сільськими, селищними головами, керівниками райдержадміністрації, райради. Зібрав би конкретні пропозиції, які саме законодавчі акти необхідно змінити, щоб стало легше працювати місцевому самоврядуванню. І намагався би втілити запропоноване у життя. Бо люди чекають від парламентарів не гарних гасел про децентралізацію влади, а практичної допомоги у розширенні повноважень громад міст, районів, сіл, селищ.

Наприклад, сьогодні землями за межами населених пунктів розпоряджається Держкомзем, а органи місцевого самоврядування не мають на це жодного впливу. Слід внести зміни до законодавства, щоб ці землі розподілялися як мінімум за погодженням місцевої ради. Цей один пункт зможе зняти дуже багато проблем, які виникають у всій Україні. А ще краще взагалі прибрати поняття «землі за межами населеного пункту». Території органів місцевого самоврядування мають межувати між собою без так званих державних земель між ними. Тоді чиновники у Львові чи Києві не зможуть розпоряджатися територіями, які раніше роками належали місцевим громадам, навіть не ставлячи їх до відома.

З такою проблемою до мене нещодавно звернулися мешканці села Летня, яких просто поставили перед фактом, що одному з підприємців передали територію громадського пасовища. Виник серйозний конфлікт, владнати який було дуже непросто.

Давно назріла потреба у прийнятті закону про реприватизацію промислових підприємств, чиї власники не виконують взятих інвестиційних зобов’язань, доводять їх до банкрутства. Та чи прийме такий закон нинішня Верховна Рада, якщо значна частина депутатів є власниками заводів і фабрик? Думаю, що ні.

А погляньте на виборчі списки багатьох партій, що зібралися до парламенту. Там знову чимало олігархів. Тому раджу виборцям читати увесь список партії, а не лише першу п’ятірку.

- Михайло Задорожний – один із небагатьох депутатів Львівської обласної ради, котрий регулярно звітує перед виборцями про роботу. Чи збережете цю традицію й надалі?

- Вважаю, що звіт перед виборцями є не лише вимогою законодавства, а й моральним обов’язком депутата доповісти про свою діяльність людям, які довірили йому представляти інтереси громади, почути побажання та настанови. Тому регулярно звітую перед виборцями свого виборчого округу й робитиму це надалі. Із текстовим варіантом звіту можна ознайомитися в Інтернеті, набравши запит у пошуковому сервері.

Лише коротко скажу, що в обласній раді працюю над тим, аби залучити певні фінансові ресурси для Дрогобича і Дрогобицького району. Як голова постійної комісії з питань промисловості, ЖКГ, транспорту та зв’язку більше уваги приділяю ремонту комунальних доріг та автошляхів загального користування. На жаль, через проблеми із фінансуванням з боку Держказначейства наразі не все вдалося реалізувати із затвердженого переліку робіт.

Цьогоріч допоміг низці освітніх закладів Дрогобича та району отримати кошти за результатами конкурсу мікропроектів у сфері енергозбереження та покращення освітнього середовища. Домігся закладення до обласного бюджету видатків на поповнення бібліотечних фондів району. Посприяв у внесення кількох сільських та міських об’єктів до переліку природоохоронних заходів, які фінансуються з обласного фонду охорони навколишнього середовища.

Завжди закликаю керівників органів місцевого самоврядування проявляти ініціативу: готувати документацію і подавати на конкурс, щоб шляхом реалізації програм залучити додаткове фінансування з обласного бюджету для розв’язання наболілих питань. А я, як депутат, намагаюся усіляко сприяти у внесенні об’єктів до переліку тих, які будуть фінансуватися.

На жаль, далеко не всі розуміють, що під лежачий камінь вода не тече. Ще існує така категорія чиновників, які хочуть просто отримувати зарплату і щоб їх ніхто не чіпав. Мене така безініціативність дивує. Намагаюся якось «розрухати» таких людей. Водночас із багатьма активними головами сільських рад мені приємно працювати.

- Михайле Леоновичу, чи допомагаєте нашим воякам, котрі зараз захищають незалежність України на сході?

- Звісно, допомагаю. Вважаю це моральним обов’язком кожного свідомого українця. Але я не бачу необхідності публічно оголошувати про це. На такій справі не личить піаритися.

- Яка Ваша думка щодо перемир’я у бойових діях на Сході України та з приводу прийнятого Закону «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей»?

- У нашому суспільстві ці події оцінюють по-різному. Наразі я не є політиком всеукраїнського рівня, але дуже хочу, щоби наші хлопці не гинули на Сході України.

Не хвалю і не критикую Закон «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей», а лише констатую факт. Можливо, слід було шукати інші варіанти розв’язання проблеми. Це – лише одна із чергових спроб зупинити війну, зберігши нашу незалежність. Чи буде ця спроба дієвою – покаже час.

А щодо критики амністії бойовиків так званих ЛНР і ДНР, то Законом передбачено, що вона не стосуватиметься тих, хто скоїв тяжкі злочини. До того ж, не забуваймо, що лідери ЛНР і ДНР не є самостійними політичними гравцями, а виконують волю Кремля.

Політикам, котрі критикують перемир’я і проведення перемовин, я би порадив не сидіти по домівках чи в парламенті, а сформувати батальйони добровольців на чолі з народними депутатами, котрі не підтримали ініціативи Президента, їхніми дітьми, зятями, братами... Нехай підуть і виженуть росіян та сепаратистів, ставши Героями України, як ними стали звичайні хлопці-патріоти, котрих ми сьогодні хоронимо по всій країні.

Ініціативи Президента критикують переважно ті, хто сидить по домівках, а не ті, хто зараз воює на сході. Кожна війна завершується примиренням. Згадаймо ту ж Другу світову. Хтось мусить чимось поступитися… Але скільки людських життів ще необхідно буде покласти, щоби до цього дійти…

- Чи змінять позачергові вибори якість української політики?

- Сьогодні учасники виборчого процесу не затрачають часу на розробку стратегій, програм. У хід ідуть добре випробувані у попередні роки маніпулятивні технології впливу на свідомість виборців. Це створює загрозу повторення сценарію 2005 року, коли ми просто заговорили обіцяні суспільству реформи. Так, зараз триває війна, яка багато що виправдовує. Але на війну не можна списувати відсутність реформ. Бо сьогодні ми воюємо на два фронти. Одним ворогом є путінська Росія, іншим, корупція, що роз’їдає державу зсередини. Її вкрай необхідно побороти!

Уже півроку у державі працює так званий реформаторський Уряд, але реальних економічних реформ наразі не запроваджено.

Щоб змінити ситуацію, у політику повинні прийти не лише нові люди. Мають бути нові програми, нові стратегії розвитку держави. На жаль, виборцям цього практично не пропонують, а просто кажуть, що зараз головне – виграти війну… Якщо найближчим часом нічого не зміниться, Україну чекатиме чергова політична криза. Державу буде лихоманити доти, доки не з’явиться нова політична еліта.

Тому сподіваюся на мудрість українського виборця. Маю надію, що паростки громадянського суспільства, які зараз з’явилися, допоможуть усім нам зробити правильний вибір і якість української політики таки зміниться на краще. Маємо шанс змінити країну!

Ярослав ГРИЦИК

***

Довідка «ГЗ»:

Михайло Леонович ЗАДОРОЖНИЙ народився 15 листопада 1966 року у селі Мала Білина Самбірського району Львівської області. Освіта вища. У 1986 році закінчив Львівський будівельний технікум. У 1988 році вступив до Рівненського інституту водного господарства, у 1989 році перевівся до Львівського торгово-економічного інституту. Закінчив факультет «Товарознавство продовольчих товарів» у 1993 році. У 2005-му отримав післядипломну освіту у Львівській комерційній академії за спеціальністю «Фінанси».

У 1994-1996 роках працював директором приватного підприємства «Лівач».

У 1996 році обраний головою правління Доброгостівського споживчого товариства Дрогобицької райспоживспілки. Упродовж 2004-2011 років працював за сумісництвом: директором КП «Підгір’я», директором ПСК «На ринку» та ПСК «Пролісок» Дрогобицької райспоживспілки.

Від 1998 року і дотепер – голова правління Дрогобицької райспоживспілки. Обирався депутатом Дрогобицької районної ради у 1998-2002 роках та у 2002- 2006 роках.

Обирався депутатом Львівської обласної ради V демократичного скликання. Був обраний головою постійної комісії з питань розвитку підприємництва, торгівлі та регуляторної політики на громадських засадах.

Обраний депутатом Львівської обласної ради VI демократичного скликання, є головою постійної комісії з питань промисловості, ЖКГ, транспорту та зв’язку на громадських засадах.

Безпартійний. Одружений, дружина Ольга – приватний підприємець. Разом виховують сина Назара – студента Львівського національного університету ім.І.Франка.

 



Создан 03 окт 2014



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником