ГАЛИЦЬКА ЗОРЯ


Децентралізація = оптимізація?




Формування бюджетів усіх рівнів на 2015 рік суттєво відрізняється від попередніх років. У чому головні особливості цьогорічного бюджетного процесу, чи виграють місцеві громади від децентралізації і як зміна податкового законодавства вплине на розвиток бізнесу – спробуємо проаналізувати разом із депутатом Львівської обласної ради, головою постійної комісії з питань промисловості, ЖКГ, транспорту та зв’язку, головою правління Дрогобицької райспоживспілки Михайлом ЗАДОРОЖНИМ.

- Михайле Леоновичу, з початку року вступили у дію зміни до податкового законодавства. Чи виграє від цього малий і середній бізнес?

- Попри те, що Уряд анонсував зменшення у 2015 році загальної кількості податків, фактично податкове навантаження на малий та середній бізнес збільшилося.

Наведу кілька прикладів. Йшлося, що після введення податку з нерухомості підприємствам уже не доведеться платити земельний податок. Це не так, оскільки у податку з нерухомості закладені земельний податок, податок з майна та з власників транспортних засобів. Фактично, маємо три платежі в одному.

Окрім того, введено ще один податок – 5% з обороту від продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів і пива. Раніше торгівля пивом не потребувала ліцензії, а підприємці платили збір на хмільництво і виноградарство у розмірі 1,5%.

Також хочу звернути увагу на те, як народні депутати й урядовці обдурили народ. Обіцяли, що для наповнення бюджету податок на нерухомість платитимуть усі без винятку суб’єкти підприємницької діяльності. А фактично його переклали на малий і середній бізнес. Бо в законі є примітка, за якою від сплати цього податку звільняються підприємства, що займаються виробничою діяльністю, тобто фактично усі заводи. У черговий раз олігархи – власники великого капіталу – зробили собі полегшення.

Попри гучні обіцянки, нічого не зроблено для перекриття офшорних зон, через які олігархи виводять з України капітал, не сплачуючи податків, а згодом заводять ті ж кошти під виглядом інвестицій.

Ще один цікавий факт. З метою легалізації виплати зарплат Кабмін анонсував зменшення до 16,5% розміру єдиного соціального внеску, який нараховується на заробітну плату. Наміри прекрасні, якби би не примітка: за умови, якщо розмір середньої зарплати на підприємстві буде не меншим за 3700 грн. Де зараз такі високі зарплати? Лише на потужних комбінатах металургійного комплексу, приватних шахтах тощо. Це означає, що ті ж олігархи (власники заводів) знову сплачуватимуть менше податків. У підсумку може виникнути серйозний дефіцит Пенсійного фонду, перекривати який доведеться малому і середньому бізнесу. Сумніваюся, що таким чином вдасться вивести виплату зарплати із тіні. І це лише кілька прикладів. Знаєте, мене дивує, як новообраний парламент так легко проголосував на догоду великому капіталу…

- В Україні завершується процес прийняття бюджетів різних рівнів. У чому головні особливості цьогорічного бюджетного процесу?

- У рамках децентралізації держава делегувала місцевим органам влади дещо більше повноважень, а для забезпечення їхнього фінансування дала можливість встновлювати розмір і збирати деякі податки. Водночас держава скинула із себе чимало зобов’язань. Погляньте, сьогодні Уряд фінансує освіту й охорону здоров’я за спеціально розробленими формулами. Якщо місцевим органам влади цих коштів не вистачатиме, витрати пропонується дофінансувати за рахунок зібраних місцевих податків. Причому на жодні додаткові дотації з обласного чи державного бюджетів сподіватися не варто.

- Як це виглядає на практиці?

- За урядовими формулами бюджет Дрогобицького району цьогоріч матиме у галузі освіти майже 6 млн грн. додаткових коштів, які можна витратити на розвиток, і ще майже 3 млн грн. – у галузі охорони здоров’я. У Дрогобичі з його великою інфраструктурою все навпаки: понад 10 млн грн. бракує на медицину і майже 6 млн грн. – на освіту. Отож, щоб дофінансувати цей дефіцит, міській владі треба забрати кошти з інших галузей міської господарки (зекономити на благоустрої, ремонті доріг, дахів тощо). Якщо йти таким шляхом, у Дрогобичі не варто сподіватися на якийсь розвиток. Тим більше, що цього року ремонт комунальних доріг вже не фінансуватимуть ні з державного, ні з обласного бюджетів. Ці функції передані на місця разом із можливістю справляти транспортний збір.

- І як вийти з цієї ситуації?

- Очевидно, задля скорочення бюджетних витрат доведеться вдаватися до оптимізації. Наприклад, у медицині варто було би розглянути питання перенесення поліклінічних відділень на вільні площі у лікарняному містечку на вул. А.Шептицького, а вивільнені приміщення здати в оренду. Можливо, під приватні медичні заклади. Мені відомо, що Дрогобицьку стоматологічну поліклініку планували перевести на госпрозрахунок, так як це зробили у Львові. Може варто повернутися до цього питання?

Те ж стосується і шкіл. Пам’ятаєте, скільки було галасу, коли міська влада задля економії коштів пропонувала об’єднати ЗОШ №8 і СШ №16 на базі шістнадцятої школи? Цього зробити не дали. А чи понесуть крикуни за це хоч би моральну відповідальність? Чи доцільно витрачати значні кошти на утримання приміщень шкіл, де навчається менше двохсот дітей, коли їх можна об’єднати?

Хочемо ми цього чи ні, але без оптимізації, на жаль, не обійтися. Бо дотації з держбюджету наприкінці року, як раніше, вже ніхто не дасть. А кошти, яких бракує на дофінасування бюджетної сфери, доведеться заплатити дрогобичанам із власної кишені.

Саме так! Адже гроші до міського бюджету мають надійти у вигляді податку на житлову нерухомість, розмір якого встановлює місцева влада. І чим більше грошей бракуватиме, тим вищим буде розмір цього податку. Тож чи не краще ці кошти витратити на розвиток тієї ж медицини, наприклад, на придбання сучасного обладнання, ніж на опалення приміщень, що неефективно використовуються? Якщо ми не почнемо ставитися до міської господарки так як до своєї, приватної, нічого у нашому суспільстві не зміниться!

Зрештою, у Дрогобицькому районі також необхідно добре подумати: фінансувати маленькі школи, чи краще організувати довезення дітей автобусами до більших шкіл? Звісно, закриття шкіл – рішення непопулярне і викличе серйозний резонанс. Думаю, Уряд свідомо скинув ці речі на органи місцевого самоврядування, щоби «ворогами народу» були не високопосадовці у Києві, а місцеві депутати. А вони будуть змушені це робити. Тим більше, що за економічними прогнозами обласного управління фінансів від децентралізації виграють міста обласного значення, а малим містечкам і селам доведеться сутужно.

- На Вашу думку, чи доцільно проводити громадські слухання перед ухваленням бюджету, як це зробили цьогоріч у Дрогобичі?

- Звісно, громадське обговорення проекту бюджету потрібне. Але, на жаль, повноцінних громадських слухань з питань бюджету Дрогобича не вийшло. Після того, як з подачі громадських активістів та представників ГО «Дрогобицький Майдан» проект бюджету з першого разу не затвердили ні на засіданні виконкому, ні на сесії міськради, я очікував серйозних, предметних дебатів на громадських слуханнях. Але ніхто так і не запропонував якогось альтернативного варіанту бюджету. Відтак виконком, а згодом і сесія ухвалили запропонований раніше проект. Чи варто тоді було «тин городити»?

Та, попри все, закликаю усіх наших краян бути активними, цікавитися життям громади, долучатися до управління містом чи селом. Останні події в Україні довели, що з думкою народу влада зобов’язана рахуватися. Тож не будьмо байдужими!

Ярослав ГРИЦИК



Создан 30 янв 2015



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником